Рішення

від 14.05.2024 по справі 922/68/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024 Справа № 922/68/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг", вул. Чернишевська, 66, м. Харків, 61002

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс", вул.Міщенка В.,7 кв.13, м. Полтава, Полтавська область, 36011

про стягнення 21 103,00 грн,

та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс", вул.Міщенка В.,7 кв.13, м. Полтава, Полтавська область, 36011

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг", вул. Чернишевська, 66, м. Харків, 61002

про стягнення 11 000,00 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень за первісним позовом.

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом збитки у розмірі 21 103,00 грн, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 01.12.2023 року між сторонами довгострокового договору № ТП011223 перевезення вантажів автомобільним транспортом, з яких 20 103,00 грн вартість товару, який було пошкоджено та якість якого змінилась настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням та 1 000,00 грн компенсації вартості перевезень замінного товару.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що перевізник допустив порушення умов договору, наслідком чого стало псування частини товару.

Правовими підставами первісного позову визначено, зокрема, ст. 22, 202, 629, 909, 920, 924, 1166 Цивільного кодексу України та ст. 306, 307 Господарського кодексу України.

Як докази обґрунтованості позовних вимог за первісним позовом позивач надав наступні докази : копію довгострокового договору перевезення вантажів автомобільним транспортом ТП011223 від 01.12.2023 з додатками; копію вимоги від 29.12.23 номер 184; копію акту про встановлення розбіжностей від 02.12.2023; копію вимоги від 02.12.2023; копію відповіді на претензію від 13.12.2023; копію довгострокового договору перевезення вантажів автомобільним транспортом ТП0107221 від 01.07.2022 з додатками; копію довідки від 02.12.2023; копію договору поставки з ТОВ АВК КОНФЕКШІНЕРІ від 01.03.2023 з додатками.

Відповідач за первісним позовом надав суду відзив від 05.03.2024, відповідно до якого позовні вимоги не визнає через недоведеність позивачем причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та збитками, а також про недоведеність розміру збитків, що виключає можливість задоволення позовних вимог.

Позивач за первісним позовом надав суду відповідь на відзив від 07.03.2024, в якій зазначає, що відповідно до пункту 5.2.2. Договору якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, Замовник має право вимагати відшкодування повної його вартості відповідно до довідки, виданої Замовником. Отже, Позивачем дотримано процедуру визначену пунктом 5.2.2. довгострокового договору №ТП011223 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.12.2023.

1.1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень за зустрічним позовом.

Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" 11 000,00 грн. заборгованості за перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" не оплатило позивачу за зустрічним позовом послуги з перевезення вантажу за довгостроковим договором №ТП011223 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.12.2023. Послуги замовнику надано в повному обсязі.

Правовими підставами зустрічного позову визначено ст.ст. 509, 530, 610, 611, 625, 909, 916 Цивільного кодексу України та ст. 307 Господарського кодексу України.

Як докази обґрунтованості зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом надав наступні докази : копію довгострокового договору перевезення ТП011223 від 01.12.2023 та заявки; копію товарно-транспортної накладної від 01.12.2023; копію податкової накладної та квитанції про реєстрацію в ЄРПН; копія рахунку на оплату та акту надання послуг; копія претензії та акту звірки.

Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечує за мотивами відзиву на зустрічний позов та просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог, стверджуючи про те, що обов`язок щодо збереження вантажу перевізник не виконав, а отже послуги з перевезення вантажу в повному обсязі на суму заявленої заборгованості не надано.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

Господарський суд Харківської області ухвалою від 09.01.2024 по справі № 922/68/24 передав за територіальною підсудністю до Господарського суду Полтавської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" про стягнення 21 103,00 грн збитків, завданих неналежним виконанням останнім умов укладеного між сторонами 01.03.2023 року довгострокового договору № ТП011223 перевезення вантажів автомобільним транмпортом.

02.02.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла вищезазначена ухвала та позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новатор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" про стягнення 21 103,00 грн збитків.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2024 року справу № 922/68/24 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 07.02.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новатор" вх № 185/24 від 02.02.2024 року залишив без руху, надав строк для усунення недоліків та встановив спосіб їх усунення.

12.02.2024 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх № 1861) недоліки позовної заяви усунено в строку та спосіб, встановлений судом.

Суд ухвалою від 19.02.2024 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.

05.03.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" до Господарського суду Полтавської області надійшла зустрічна позовна заява до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новатор" про стягнення 11 000,00 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконанням останнім умов укладеного між сторонами 01.03.2023 року довгострокового договору № ТП011223 перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Суд ухвалою від 13.03.2024 прийняв зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом; вимоги за зустрічним позовом об`єднав в одне провадження з первісним позовом; перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче судове засідання для спільного розгляду зустрічного позову разом із первісним позовом на 11.04.2024 року на 11:30; встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Суд протокольною ухвалою від 11.04.2024 з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України та закінчення встановленого строку підготовчого провадження закрив підготовче провадження у справі № 922/68/24 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 14.05.2024 року на 11:00.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 14.05.2024 року сторони підтримали правові позиції, викладені у заявах по суті спору : представник позивача за первісним позовом на позовних вимогах наполягав, проти зустрічного позову заперечував; представник відповідача за первісним позовом проти первісного позову заперечував, на зустрічних позовних вимогах наполягав.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи

В судовому засіданні 14.05.2024 року відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено коли буде підписано повний текст судового рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісний та зустрічний позови, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

01 грудня 2023 ТОВ "ТК "Новаторг" (Замовник) та ТОВ "Екотехноресурс" (Перевізник) уклали довгостроковий договір № ТП011223 перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - Договір).

Укладення вказаного Договору сторонами визнається.

У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Перевізник бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником Вантаж (далі за текстом Вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення на підставі письмових разових заявок, що є невід`ємною частиною даного Договору (далі за текстом «Заявка»), та видати Вантаж уповноваженій на одержання Вантажу особі (далі за текстом «Вантажоодержувач») (далі за текстом «Послуги»), а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення Вантажу встановлену плату (п. 2.1. Договору);

- перевізник зобов`язаний забезпечити кількісне та якісне збереження Вантажу з моменту його прийняття для перевезення і до моменту видачі Вантажоодержувачу (п. 3.1.4. Договору);

- Замовник зобов`язаний своєчасно сплачувати рахунки Перевізника на умовах передбачених у даному договорі, та в розмірі узгодженому в Заявці (п. 3.3.3 Договору);

- перевізник зобов`язаний по кожному перевезенні вантажів надати Замовнику оригінали рахунків, товарно-транспортних накладних, актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих Послуг) у двох примірниках не пізніше 10 календарних днів після виконання перевезень, та зареєструвати податкові накладні відповідно до чинного законодавства (п. 3.1.9 Договору);

- оплата за надані Послуги здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника, що зазначений у даному Договорі у національній грошовій одиниці України (гривні) таким чином : 80% вартості виконаних робіт (наданих Послуг) сплачується протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання Замовником на електронну пошту з електронної пошти перевізника копій рахунку-фактури та товарнотранспортної накладної з відміткою Вантажоодержувача про отримання вантажу; 20% вартості виконаних робіт (наданих Послуг) сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виконання п. 3.1.9 Договору (п. 4.2 Договору).

01 грудня 2023 року між сторонами було підписано заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 01/01 до Договору з Харківської обл., смт. Новопокровка, вул. Весіча, 1 до Дніпропетровської обл., смт. Слобожанське, вул. В. Сухомлинського, буд.100 (до ТОВ «АВК КОНФЕКШІНЕРІ»).

Відповідно до Товарно-транспортної накладної № НП011223-02 від 01 грудня 2023 р. Відповідач за первісним позовом завантажив в автомобіль Renault Premium AE45-43TK, причіп Krone SDR 27 BI51-11XF борошно пшеничне першого ґатунку фас. (50 кг.), масою 22,00 т., загальною вартістю 201 036,00 кг (далі Товар).

Надалі, Товар було прийнято представником Вантажоодержувача, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією товарно-транспортної накладної № НП011223-02 від 01.12.2023.

Позивач за первісним позовом стверджує, що під час прийняття Товару, представниками ТОВ «АВК КОНФЕКШІНЕРІ» виявлено псування Товару у кількості 2,2 т. шляхом підмокріння останнього.

У зв`язку із чим, 02 грудня 2023 року членами комісії з представників ТОВ «АВК КОНФЕКШІНЕРІ», водія Дончика С.О. (представник Відповідача за первісним позовом) було складено «акт про встановлення розбіжностей під час приймання товару» у якому визначено, що «при розвантажені виявлені підмоклі транспортні упаковки у кількості 44 (сорок чотири) мішки» та зазначено, що брак Товару (борошно першого ґатунку) складає 2,2 т.

У акті встановлення розбіжностей від 02.12.2023 вказується, що водій Дончик С.О. відмовився від підпису.

Складання акту від 02.12.2023 відбувалось безпосередньо під час вивантаження Вантажу з автомобіля. При цьому, представник Відповідача за первісним позовом (водій) повинен бути присутній під час вивантаження Товару Вантажоодержувачу.

Позивач за первісним позовом наголошує, що представник Відповідача за первісним позовом не заявив ніяких зауважень або претензій під час складання акту. Отже, псування Товару сталося, внаслідок неналежного виконання умов Договору з боку Відповідача за первісним позовом.

07.12.2023 Позивач за первісним позовом на електронну адресу Відповідача за первісним позовом (а 08.12.2023 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта») надіслав вимогу, в якій вимагав сплатити на розрахунковий рахунок ТОВ «ТК «НОВАТОРГ» НОМЕР_1 у АТ «ОТП БАНК» м. Київ вартість Товару, який було пошкоджено Перевізником, та якість якого змінилась настільки, що він не може бути використаним за прямим призначенням, у розмірі 20 103,00 грн. (двадцять тисяч сто три гривні 00 копійок) до 11.12.2023. Відповідь на вимогу № ТП011223 від 07.12.2023 Позивач за первісним позовом не отримав.

В свою чергу, ТОВ «Екотехноресурс» стверджує, що Вантажоодержувач прийняв вантаж в повному обсязі, не скориставшись правом відмовитись від прийняття у разі, якщо б вантаж був пошкоджений чи зіпсований.

Також вказує, що Акт надання послуг № 60 від 02 грудня 2023 року, рахунок на оплату № 56 від 01 грудня 2023 року та товарно-транспортна накладна направлялися на адресу ТОВ "ТК "Новаторг" цінним листом з описом вкладень 12 грудня 2023 року.

ТОВ "Екотехноресурс", відповідно до чинного законодавства зареєструвало податкову накладну в ЄРПН за № 9356839151, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 28 грудня 2023 року.

На даний час надані послуги з перевезення вантажу Замовником не оплачені.

Вважаючи свої права порушеними, сторони звернулися до суду з відповідними позовами.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно з ч. 2 ст. 310 ГК України одержувач зобов`язаний прийняти вантаж, який прибув на його адресу. Він має право відмовитися від прийняття пошкодженого або зіпсованого вантажу, якщо буде встановлено, що внаслідок зміни якості виключається можливість повного або часткового використання його за первісним призначенням.

Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату (ч. 4 ст. 314 ГК України).

Відповідно до п. 13.1-п. 13.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363, перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарнотранспортною накладною.

Здача вантажів вантажоодержувачу у пункті призначення по масі і кількості місць провадиться у порядку і способом, за якими вантажі були прийняті від вантажовідправника (зважуванням на вагах, обмірюванням, підрахунком місць та ін.).

Вантажі, які прибули у непошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) та з непошкодженими пломбами вантажовідправника, видаються вантажоодержувачу без перевірки маси, стану вантажів і кількості вантажних місць.

Відповідно до п. 13.6 - п. 13.8 Правил № 363 в разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, Перевізник i вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин i суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу Перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами.

Експертиза проводиться у присутності представників Перевізника і Замовника. Результати експертизи оформляються актом.

Акт експертизи підписується експертами й особами, які були присутні при проведенні експертизи.

Витрати по експертизі (винагорода експерту, вартість його проїзду в належних випадках від місця роботи або проживання до місця видачі вантажу і назад та ін.) оплачуються Перевізником або Замовником залежно від того, хто проявив ініціативу по виклику експерта.

В подальшому витрати по проведенню експертизи відносяться на сторону, яка буде у встановленому порядку визнана винною в недостачі, ушкодженні або зіпсутті вантажу.

Відповідно до п. 15.1 - п. 15.6 Правил № 363 у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом, що може бути складений у паперовій або електронній формі, за формою, що наведена в додатку 4.

Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом.

При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони.

З матеріалів справи вбачається, що вантаж було прийнято уповноваженою особою Вантажоодержувача за Товарно-транспортною накладною № НП011223-02 від 01 грудня 2023 року в об`ємі 22,00 тонн та складено Акт про встановлення розбіжностей в кількості під час приймання товару від 02.12.2023 року.

Судом не оцінюються вищезазначений акт як достовірний доказ, відповідно до ст. 78 ГПК України, оскільки останній підписаний в односторонньому порядку працівниками вантажоодержувача та без участі представника ТОВ «Екотехноресурс» сторони на наступний день після поставки.

Отже, в матеріалах справи відсутні допустимі докази пошкодження вантажу та відмови одержувача від його отримання.

Саме на позивача за первісним позовом покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Позивачем за первісним позовом не доведено протиправної поведінки ТОВ «Екотехноресурс» при виконанні перевезення вантажів автомобільним транспортом та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Отже, позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають.

Щодо вимог за зустрічним позовом суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3.3.3 Договору, Замовник зобов`язаний своєчасно сплачувати рахунки Перевізника на умовах передбачених у даному договорі, та в розмірі узгодженому в Заявці.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту Товарно-транспортної накладної № НП011223-02 від 01 грудня 2023 року, вантаж 22,00 тонн борошна пшеничного першого ґатунку було отримано одержувачем.

Таким чином, наявними у матеріалах справи копіями документів підтверджується факт належного виконання Позивачем за зустрічним позовом зобов`язань за Договором щодо надання ним послуг.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором не оплатив отримані послуги у повному обсязі та у визначені строки.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги доведеність належними, достатніми, допустимими, достовірними та вірогідними доказами позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення зустрічного позову та відмову у задоволенні позовних вимог за первісним позовом через їх недоведеність.

Стосовно розподілу судових витрат.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, які виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що за подання первісного позову позивач (ТОВ "Торгова компанія "Новаторг") сплатив 2 422,40 грн судового збору за платіжною інструкцією № 3472149 від 09.02.2024. Факт надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджений випискою від 12.02.2024 р.

Оскільки у задоволенні первісного позову судом відмовлено, відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача за первісним позовом (ТОВ "Торгова компанія "Новаторг").

З матеріалів справи вбачається, що за подання зустрічного позову позивач (ТОВ "Екотехноресурс") сплатив 2 422,40 грн судового збору за платіжною інструкцією № 364 від 05.03.2024. Факт надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджений випискою від 07.03.2024 р.

Оскільки зустрічний позов судом задоволено у повному обсязі, відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача за зустрічним позовом (ТОВ "Торгова компанія "Новаторг").

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Відмовити у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" про стягнення 21 103,00 грн.

2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" про стягнення 11 000,00 грн, задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" (вул. Чернишевська, 66, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 44599645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" (вул.Міщенка В., 7, кв.13, м. Полтава, Полтавська область, 36011, код ЄДРПОУ 33964392) 11 000,00 грн основного боргу та 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Повне рішення підписано 22.05.2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик