ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.24 Справа № 922/68/24
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву вх. №7096 від 21.05.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №922/68/24
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг", вул. Чернишевська, 66, м. Харків, 61002
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс", вул.Міщенка В.,7 кв.13, м. Полтава, Полтавська область, 36011
про стягнення 21 103,00 грн,
та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс", вул.Міщенка В.,7 кв.13, м. Полтава, Полтавська область, 36011
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг", вул. Чернишевська, 66, м. Харків, 61002
про стягнення 11 000,00 грн,
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання,
установив :
Господарський суд Харківської області ухвалою від 09.01.2024 по справі № 922/68/24 передав за територіальною підсудністю до Господарського суду Полтавської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" про стягнення 21 103,00 грн збитків, завданих неналежним виконанням останнім умов укладеного між сторонами 01.03.2023 року довгострокового договору № ТП011223 перевезення вантажів автомобільним транспортом.
02.02.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла вищезазначена ухвала та позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новатор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" про стягнення 21 103,00 грн збитків.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2024 року справу № 922/68/24 розподілено судді Ківшик О.В.
05.03.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" до Господарського суду Полтавської області надійшла зустрічна позовна заява до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новатор" про стягнення 11 000,00 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконанням останнім умов укладеного між сторонами 01.03.2023 року довгострокового договору № ТП011223 перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Крім того, у зустрічній позовній заяві позивач зазначав, що попередній розмір судових витрат складає 2 422,40 грн сплаченого судового збору та 10 000,00 грн витрат на правову (правничу) допомогу адвоката.
Суд ухвалою від 13.03.2024 прийняв зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом; вимоги за зустрічним позовом об`єднав в одне провадження з первісним позовом; перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче судове засідання для спільного розгляду зустрічного позову разом із первісним позовом на 11.04.2024 року на 11:30; встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.
14.05.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі про відмову у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" про стягнення 21 103,00 грн; задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" про стягнення 11 000,00 грн; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" 11 000,00 грн основного боргу та 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору.
У судовому засіданні 14.05.2024 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" було зроблено заяву про подання протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі доказів на підтвердження понесення судових витрат у зв`язку з розглядом даної справи (витрат на професійну правничу допомогу адвоката) для їх розподілу.
22.05.2024 року судом було виготовлено та підписано повний текст рішення по справі № 922/68/24.
21.05.2024 року до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" вх. № 7096 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі № 922/68/24. У даній заяві представник позивача за зустрічним позовом просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Суд ухвалою від 21.05.2024 призначив розгляд заяви про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у судове засідання на 30.05.2024 року на 12:00
Відповідач за зустрічним позовом через систему "Електронний суд" надіслав суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника (вх. № 7216) та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх. № 7190), в якій просить суд зменшити заявлений до стягнення розмір судових витрат на професійну правничу допомогу позивача за зустрічним позовом до 1 000,00 грн. В обґрунтування даного клопотання відповідач посилається на необґрунтованість заявлених до стягнення позивачем витрат на правову (правничу) допомогу. Також відповідач зазначає, що заявлені позивачем до стягнення витрати на правову (правничу) допомогу є завищеними.
У судове засідання 30.05.2024 представники сторін представництво не забезпечили, останні були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать матеріали справи (довідки про доставку електронного листа наявні у матеріалах справи). Крім того, ухвала суду від 21.05.2024 була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Оскільки судом при прийнятті рішення по справі не вирішено питання розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, суд на підставі вказаної вище норми вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення про розподіл витрат відповідача.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" (далі - Клієнт) та Адвокатом Назаренко Олегом Йосиповичем (далі - Адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги № 01-23/02-24 (далі - Договір, а.с. 172-173).
У Договорі сторони погодили, зокрема, наступне :
- Адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги : представництво інтересів Клієнта в судових органах; збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручення; використання засобів захисту передбачених ГПК України та іншими законами України (п. 2.2 Договору);
- отримання винагороди Адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Розмір, порядок та строки сплати гонорару визначається окремою угодою, яка є невід`ємним додатком до цього Договору (п. 4.1-4.2 Договору);
- Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору (п. 5.1 Договору).
23.02.2024 сторонами укладено Додаток № 1 до Договору, в якому сторони узгодили обсяг послуг по справі № 922/68/24 та розмір гонорару Адвоката, а саме :
- опрацювання документів на предмет можливості підготовки, складання та подання до Господарського суду Полтавської області відзиву на позов;
- опрацювання документів на предмет можливості підготовки, складання та подання до Господарського суду Полтавської області зустрічного позову;
- консультування телефоном; аналіз документації, що надається клієнтом чи направляється засобами електронного, поштового зв`язку; підготовка проектів процесуальних документів; приїзд адвоката до клієнта. При цьому, час витрачений на проїзд та перебування адвоката у клієнта включається у вартість наданих послуг (правничої допомоги); участь у переговорах, судових засіданнях, нарадах, тощо;
- сторони домовились, що гонорар Адвоката за надані юридичні послуги складає 6 000,00 грн, які Клієнт оплачує Адвокату авансом протягом 10-ти днів з дня укладання Договору про надання правничої допомоги.
Наявність статусу адвоката у Назаренко О.Й. підтверджується копією свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 18.01.2018 серії ПТ № 1995 (а.с. 172).
На підтвердження отримання професійної правової допомоги позивач надав суду : ордер від 26.02.2024, договір про надання правничої допомоги № 01-23/02-24 від 23.02.2024 року; Додаток №1 до Договору; копію акту наданих послуг від 15.05.2024 (Додаток № 2 до Договору); копію рахунку-фактури № 1 від 23.02.2024 року; копію платіжної інструкції № 356 від 23.02.2024.
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 15.05.2024 Адвокатом Назаренко О.Й. було надано, а Клієнтом прийнято юридичні послуги на суму 6 000,00 грн, а саме : зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи (вивчення, правовий аналіз) наданих клієнтом документів, необхідних для складання відзиву на позовну заяву ТОВ "Торгова компанія "Новатор" до ТОВ "Екотехноресурс" про стягнення 21 103,00 грн збитків; складання зустрічного позову; аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах; підготовка проекту та позовної заяви по справі № 922/68/24; обговорення з Клієнтом відзиву та зустрічної позовної заяви по справі № 922/68/24; виготовлення копій з документів - додатків до вказаних процесуальних документів; формування, оформлення та подання до суду відзиву та зустрічного позову; участь у судових засіданнях по справі № 922/68/24; консультування Клієнта з приводу існуючого порядку оскарження рішення суду, порядку набрання рішенням законної сили; консультування Клієнта з питань порядку звернення до ДВС з метою примусового виконання рішення суду. У даному акті зафіксовано, що послуги за договором надані у повному обсязі та без зауважень Даний Акт підписаний представниками сторін Договору.
На підтвердження проведення оплати отриманих позивачем послуг з правової допомоги в сумі 6 000,00 грн, останній надав суду копію платіжної інструкції № 356 від 23.02.2024.
Оскільки Адвокат вчинив дії щодо надання вищезазначених доказів у встановленому законом порядку, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання про вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача по справі № 922/68/24, виходячи з наступного.
Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18)).
Основні підстави та принципи відшкодування витрат викладено у пунктах 7.1 -7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22). Такі ж висновки сформульовані в пунктах 106-108, 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Також Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду розглядав питання про витрати на оплату послуг адвоката у постанові від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22 та від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21.
Суд враховує наведені висновки Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/12876/19 від 15 червня 2022 року.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини четвертої ст. 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).
Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач за зустрічним позовом надав суду клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу позивача за зустрічним позовом до 1 000,00 грн. Заперечення обґрунтовані тим, що заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є нерозумним, нереальним та необґрунтованим, виходячи із співрозмірності витрат часу та обсягів надання правової допомоги.
Зважаючи на наведені вище положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись наведеними частинами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Висновки, аналогічні наведеним вище, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №910/8342/21, а також додатковій постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі №922/838/22.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.
Суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу за аналіз нормативно-правової бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції по справі матеріалу та підготовку позовної заяви та доказів, якими вона обґрунтовується у загальному розмірі 6 000,00 грн не у повному обсязі є співрозмірними наданому об`єму адвокатських послуг.
При цьому суд враховує, що представнику позивача за зустрічним позовом зі статусом адвоката, який передбачає відповідну фахову підготовку, професійні знання, практичний досвід складання заяв по справі та участі у судових засіданнях, об`єктивно потребувалось небагато часу на опрацювання матеріалів справи, з урахуванням предмета даного спору та предмета доказування. Крім того, з зустрічної позовної заяви вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається лише на норми Цивільного та Господарського кодексів України, які регулюють спірні правовідношення, судова практика у даній категорії спорів є сталою.
Суд оцінює як частково правомірні доводи відповідача за зустрічним позовом, що підготовка заяв по суті, поданих Позивачем за зустрічним позовом, не є співрозмірними наданому об`єму адвокатських послуг.
Проаналізувавши обсяг послуг наданих Адвокатом, суд дійшов висновку, що доведеними та співрозмірними витратами на оплату послуг Адвоката, які були фактичними і неминучими, підтвердженими матеріалами справи та співрозмірними наданому об`єму адвокатських послуг є витрати позивача в сумі 4 000,00 грн.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
1. Заяву вх. №7096 від 21.05.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі № 922/68/24 задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" (вул. Чернишевська, 66, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 44599645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноресурс" (вул. Міщенка В., 7, кв. 13, м. Полтава, Полтавська область, 36011, код ЄДРПОУ 33964392) - 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині відмовити.
4. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2024 року
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2024 |
Оприлюднено | 13.06.2024 |
Номер документу | 119648024 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Ківшик О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні