Рішення

від 23.05.2024 по справі 922/898/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/898/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10); до Комунального підприємства «Капитолівське» Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області (64319, Харківська обл., Ізюмський район, с. Капитолівка, вул. Миру, 15). про стягнення коштів у розмірі 80 346, 76 грнбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства «Капитолівське» Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, с. Капитолівка, про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 61-486 від 01.01.2019 за електричну енергію за період з січня 2022 по лютий 2022 року, грудень 2023 у сумі 76 223, 88 грн, пені за період з 13 січня 2022 року по 31 січня 2024 року у сумі 1 777, 73 грн, 3% річних за період з 01 червня 2022 року по 31 січня 2024 року у сумі 413, 09 грн та інфляційні втрати за період з квітня 2022 року по липень 2023 року, жовтень січень 2024 року у сумі 1 932, 06 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/898/24. Розгляд справи № 922/898/24 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу у строк, протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство.

04.04.2024 відповідачем надано до суду відзив на позов (вх. № 9019), в якому, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зазначає про те, що матеріали справи не містять жодного та належного доказу існування між сторонами договірних відносин та отримання відповідачем електричної енергії від позивача. Вказує, що надані до матеріалів справи розрахунки спожитої електроенергії не підписані з боку відповідача. Окрім цього відповідач заперечує проти нарахування пені, та вказує, що пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 № 332 (доповненим згідно постанови № 413 від 26.04.2022) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Отже вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

09.04.2024 позивачем надано до суду відповідь на відзив на позов (вх. № 9387), в якій вказує на те, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання). Договір про постачання електричної енергії споживачу містить також елементи договору приєднання (ст. 634 ЦК України). Крім цього, зазначає, що для виникнення правовідносин з постачання електричної енергії споживачу на підставі публічної оферти не потрібно інших доказів, ніж розміщення на сайті підприємства публічного договору та відсутність заперечень з іншої сторони. Позивач зазначає, що п. 4 комерційної пропозиції № 9, яка є невід`ємним додатком до договору, для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. ....в разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Позивач вказує, що постанова НКРЕКП (підзаконний акт) має меншу юридичну силу перед законами - ЦК України та ГК України, адже не знаходиться на одному ієрархічному рівні, відповідно не може бути спеціальним законом, який згідно з наведеним має перевагу на загальним законом (ЦК, який є основним актом цивільного законодавства України, та ГК), який передбачає право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання. Наведене в пункті 16 Постанови НКРЕКП формулювання саме про зупинення, а не припинення/скасування, нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану, по суті свідчить про тимчасовість відповідного обмеження (рекомендації, настанови), яке не може відмінити ані норми ЦК України та ГК України (закону), а ні норми договору, щодо відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання. Тому вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечень на відповідь на відзив на позов, відповідачем суду надано не було.

Отже, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Так, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

З 01.01.2019, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (Закон), у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території" (Закон) Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області.

ПрАТ Харківенергозбут, як постачальник електричної енергії за вільними цінами, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 312 (Правила), та на умовах договору постачання електричної енергії споживачу.

На виконання пункту 13 розділу XVII Закону під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника ПрАТ Харківенергозбут, а АТ Харківобленерго виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

Відповідно до ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Ч. 1 ст. 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).

Абз. 5 п. 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Також згідно з п. 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленим відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вбачається, що Комунальне підприємство «Капитолівське» Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області (код 31003829) зареєстровано у ЄДР. Також, відповідно до порталу відкритих даних «Опендатабот», а саме історії змін реєстраційної інформації, стало відомо, що 03.04.2018 було змінено назву з житлово - комунального господарства Капитолівської сільської ради (код ЄДРПОУ 31003829) на житлово - комунальне господарство "Капитолівське" Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області (код ЄДРПОУ 31003829). Надалі, рішенням від 30 листопада 2021 року № 279 Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області ХVІ сесії VІІІ скликання було вирішено внести зміни до найменування юридичної особи з житлово - комунальне господарство "Капитолівське" Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області на Комунальне підприємство «Капитолівське» Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області та затвердити Статуту в новій редакції (інформація оприлюднена на офіційному сайті Оскільської громади https://oskilskasilrada.gov.ua/).

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ Харківенергозбут: zbutenergo.kharkov.ua.

Дані про споживача передані від попереднього постачальника АТ Харківобленерго.

Відповідно до п. 13.8 договору споживач зобов`язується у місячний строк повідомити Постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених у заяві-приєднанні.

Враховуючи те, що Комунальним підприємством «Капитолівське» Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області було фактично спожито електричну енергію та були оплачені рахунки за спожиту електричну енергію договір вважається укладеним на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 61-486 з 01.01.2019 (далі - договір № 61-486) на умовах комерційної пропозиції № 9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення.

Згідно з п.п. 4.12, 4.13 розділу IV Правил, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (АТ Харківобленерго) та затверджуються регулятором.

Таким чином розрахунки за спожиту електроенергію відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - АТ Харківобленерго.

Порядок розрахунків за договором № 61-486 від 01.01.2019 визначається відповідно до комерційної пропозиції № 9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення.

Згідно п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. П. 5.9 та п. 5.13 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 5.10 договору оплата рахунку постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції № 9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, яка є додатком № 3 до цього договору.

За умовами п. 3 комерційної пропозиції № 9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, оплата електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті Призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати, як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується споживачу на його особовий рахунок, як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.

Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього договору.

Пунктом 4 комерційної пропозиції № 9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем; рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника; в разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Згідно з переданими даними від АТ Харківобленерго відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:

- за грудень 2021 на суму разом з ПДВ 5 929,57 грн. Відповідачем за грудень 2021 спожито 2666 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2021 було отримано особисто під підпис уповноваженою особою споживача Строк оплати рахунку 12.01.2022.

17.12.2021 проведено оплату за електричну енергію у сумі 5 000,00 грн, з яких суму у розмірі 463, 54 грн частково зараховано за грудень 2021 року, згідно платіжної інструкції № 1936.

21.01.2021 проведено оплату за електричну енергію у сумі 5 500, 00 грн, з яких суму у розмірі 5 466, 03 грн зараховано за грудень 2021 року, згідно платіжної інструкції № 2017.

- за січень 2022 на суму разом з ПДВ 6 934, 25 грн. Відповідачем за січень 2022 спожито 2864 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2022 було отримано особисто під підпис уповноваженою особою споживача. Строк оплати рахунку 11.02.2022.

21.01.2021 проведено оплату за електричну енергію у сумі 5 500, 00 грн, з яких суму у розмірі 33, 97 грн частково зараховано за січень 2022 року, згідно платіжної інструкції № 2017.

- за лютий 2022 на суму разом з ПДВ 5 465, 42 грн. Відповідачем за лютий 2022 спожито 2217 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2022 було відправлено засобами поштового зв`язку. Строк оплати рахунку 16.01.2024.

- за грудень 2023 на суму разом з ПДВ 63 858,18 грн. Відповідачем за грудень 2023 спожито 17113 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2023 було відправлено засобами поштового зв`язку. Строк оплати рахунку 19.01.2024.

Предметом розгляду даного спору є заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію за період з січня 2022 по лютий 2022 року, грудень 2023 по договору № 61-486 від 01.01.2019 та складає 76 223, 88 грн.

Наразі відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної оплати електричної енергії за договором не виконав.

Відповідно до п. 5.11 договору у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

П. 7 комерційної пропозиції № 9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.

Отже, ПрАТ Харківенергозбут, як постачальник, виконав свої зобов`язання по договору у повному обсязі, проте відповідач умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконано, внаслідок чого відповідачу нараховано, станом на 01.02.2024:

- 1 777, 73 грн пені за період з 13 січня 2022 року по 31 січня 2024 року;

- 413, 09 грн 3 % річних за період з 01 червня 2022 року по 31 січня 2024 року;

- 1 932, 06 грн індекс інфляції за період з квітня 2022 року по липень 2023 року, жовтень січень 2024 року, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем даної суми заборгованості у добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлено строк (дату) його виконання, то воно повинно бути виконано в цей строк (дату). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено ч.1 ст. 612 ЦК України.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст. 202-205 ГК України, ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, виконання своїх зобов`язань за договором відповідачем, яке виконано боржником з порушенням строків, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, на які заборгованість за грошовим зобов`язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов`язання, зокрема, за період прострочення платежу.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Як встановлено судом, згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго", проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів, сформовано рахунки за електричну енергію відповідача з січня 2022 по лютий 2022 року, грудень 2023 по договору № 61-486 від 01.01.2019 на суму 76 223, 88 грн.

Доданими до справи рахунками підтверджено споживання відповідачем за вказаний період згідно фактичних даних, а саме: відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам та направлення на адресу відповідача рахунків та актів приймання-передачі за спожиту електричну енергію.

Відповідач доказів на підтвердження сплати даної суми заборгованості суду не надав.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що матеріали справи не містять жодного та належного доказу існування між сторонами договірних відносин та отримання відповідачем електричної енергії від позивача, а також підписаних з боку відповідача розрахунків спожитої електроенергії, суд зазначає про таке.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону України Про ринок електричної енергії").

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Також згідно з п. 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Позивачем надано до позову копію платіжної інструкції від 08.02.2019 № 172, які підтверджує сплату відповідачем за послуги електропостачання, у якості доказу на підтвердження приєднання до договору постачання універсальних послуг.

Таким чином, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання).

Договір про постачання електричної енергії споживачу містить також елементи договору приєднання (ст. 634 ЦК України).

Крім цього, для виникнення правовідносин з постачання електричної енергії споживачу на підставі публічної оферти не потрібно інших доказів, ніж розміщення на сайті підприємства публічного договору та відсутність заперечень з іншої сторони.

Отже ПрАТ Харківенергозбут направило оферту (розміщений договір про постачання електричної енергії споживачу на офіційному сайті ПрАТ Харківенергозбут zbutenergo.kharkov.ua.) та виконувало послуги з постачання електроенергії, та останні не довели, що не користуються цими послугами тобто прийняли оферту.

Крім цього, для виникнення правовідносин з постачання електричної енергії на підставі публічної оферти не потрібно інших доказів, ніж публікація публічного договору та відсутність заперечень з іншої сторони.

Отже, слід зазначити, що відповідачем було фактично спожито електричну енергію, здійснено оплати, тому договір вважається укладеним на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 61-486 від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції № 9.

При цьому, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження доводів викладених у відзиві на позовну заяву, в тому числі існування договірних відносин з іншим постачальником електричної енергії.

Окрім цього, суд зазначає, що порядок розрахунків за договором № 61-486 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг визначається відповідно до комерційної пропозиції № 9, яка є невід`ємним додатком до договору.

П. 4 комерційної пропозиції № 9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем; рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника; в разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Отже, відповідно до умов договору та комерційної пропозиції № 9 рахунки та акти приймання-передачі за період грудень 2021 лютий 2022, грудень 2023 було надано під особистий підпис уповноваженій особі відповідача та направлено засобами поштового зв`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за спожиту електричну енергію у грудні 2021 року було сплачено споживачем самостійно та надано до суду для підтвердження приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги.

Отже матеріалами справи та нормами чинного законодавства спростовуються заперечення відповідача, викладені останнім у відзиві на позов.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати заборгованості за договором № 61- 486 від 01.01.2019 у розмірі 76 223, 88 грн, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача даної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок 3 % річних за період з 01 червня 2022 року по 31 січня 2024 року в сумі 413, 09 грн та інфляційних втрат за період з квітня 2022 року по липень 2023 року, жовтень січень 2024 року в сумі 1 932, 06 грн, за договором № 61- 486 від 01.01.2019.

Контррозрахунку даних нарахувань відповідачем суду надано не було.

Розрахунки позивача перевірено судом, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про їх правомірність та обґрунтованість.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В ч. 2 ст. 343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Позивач, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та у відповідності до п. 5.11 договору від 01.01.2019 та п. 7 комерційної пропозиції № 9, за порушення строків виконання зобов`язання, нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу за весь час прострочення, за період з 13.01.2022 по 31.01.2024, станом на 01.02.2024, нарахував пеню в розмірі 1 777, 73 грн, надавши обґрунтований розрахунок, який перевірено судом.

Контррозрахунку суми пені відповідачем суду надано не було.

Натомість, відповідач заперечував проти її нарахування, з посиланням на пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 № 332 (доповненим згідно постанови № 413 від 26.04.2022).

Так, посилання відповідача на пп. 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" №332 від 25.02.2022, в якому зазначено нібито імперативний припис: «зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії», як на підставу неправомірного нарахування позивачем та стягнення заборгованості з штрафними санкціями, суд вважає безпідставними, оскільки: по-перше, штрафні санкції, заявлені до стягнення позивачем на підставі ст. 610, 611, 625 ЦК України, ст. 230, 232 ГК України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а також п. 5.11 договору та п. 7 комерційної пропозиції, до яких не вносилися уповноваженими органами будь-які зміни; по-друге, право нарахування штрафних санкцій визначено законом, а отже їх нарахування не може бути зупинено підзаконним нормативним актом; по-третє, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, не є уповноваженим органом на зупинення дій відповідних норм, визначених ЦК, ГК України та законами.

Таким чином, наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов`язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність нарахування позивачем пені в розмірі 1 777, 73 грн.

П. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України передбачає, що суд може не надавати мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

При цьому, судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, №303-A, §§ 29 - 30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Відповідно ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та нормами чинного законодавства, не спростованими відповідачем, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Капитолівське» Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області (64319, Харківська обл., Ізюмський район, с. Капитолівка, вул. Миру, 15; код ЄДРПОУ 31003829) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Гоголя, 10, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 61-486 від 01.01.2019 за електричну енергію за період з січня 2022 по лютий 2022 року, грудень 2023 - в сумі 76 223, 88 грн, на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ Ощадбанк UA373518230000026035300529792, МФО 351823.

Стягнути з Комунального підприємства «Капитолівське» Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області (64319, Харківська обл., Ізюмський район, с. Капитолівка, вул. Миру, 15; код ЄДРПОУ 31003829) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Гоголя, 10, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 42206328) пеню за період з 13 січня 2022 року по 31 січня 2024 року в сумі 1 777, 73 грн; 3 % річних за період з 01 червня 2022 року по 31 січня 2024 року в сумі 413, 09 грн та інфляційні втрати за період з квітня 2022 року по липень 2023 року, жовтень - січень 2024 року в сумі 1 932, 06 грн; судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн на ХОУ АТ Ощадбанк UA673518230000026002300529792, МФО 351823.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою http://court.gov.ua/.

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (вул. Гоголя, 10, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 42206328);

Відповідач - Комунальне підприємство «Капитолівське» Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області (64319, Харківська обл., Ізюмський район, с. Капитолівка, вул. Миру, 15; код ЄДРПОУ 31003829).

Повне рішення складено 23.05.2024.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/898/24