Рішення

від 23.05.2024 по справі 214/1230/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 214/1230/24

Провадження № 2/0203/997/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»,третя особабез самостійнихвимог приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович,про визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягає виконанню,

встановив:

07лютого 2024року ОСОБА_1 ,через свогопредставника адвокатаЧухонцеву Д.В.,звернулась доСаксаганського районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської областіз позовомдо ТОВ«ФАКТОРИНГПАРТНЕРС»,вякому третьоюособою безсамостійних вимогзазначений приватнийвиконавець виконавчогоокругу Дніпропетровськоїобласті БіловолВ.О.,провизнаннявиконавчого написутаким,щонепідлягає виконанню,та одночасноз позовноюзаявою позивачкоюбуло поданозаяву прозабезпечення позову.

Ухвалами судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 лютого 2024 року вищевказану позовну заяву із заявою про забезпечення позову було передано за підсудністю до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивачці стало відомо, що 07 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом В.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 68543079 про стягнення з неї на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованості. Вказане виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису №44287 від 01 грудня 2021 року. Позивачка вважає виконавчий напис № 44287 таким, який вчинено з порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусів, документи надані відповідачем для вчинення напису не відповідають дійсності і не підтверджують безспірність заборгованості, пред`явлена до стягнення заборгованість в розмірі 14 230 грн., яка з неї стягується, не є безспірною заборгованістю, та останній не було повідомлено про наявність у неї заборгованості за кредитним договором укладеним між нею та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», правонаступником якого є ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», який є відповідачем у справі, та її походження, тим більше необхідність погашення такої заборгованості, яку позивачка не визнає повністю. За цих обставин позивачка просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 44287 від 01 грудня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуБригідою В.О., щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», а також стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати по справі.

В заяві про забезпечення позову представник позивачки просив вжити заходи забезпечення позовних вимог шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса. Заява мотивована тим, що на підставі виконавчого напису відкрито виконавче провадження про стягнення з позивачки коштів. У разі невжиття заходів забезпечення позову відбудеться стягнення коштів за відсутності гарантій їх повернення при задоволенні позову, що зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Ухвалою від 10 квітня 2024 року заяву представника позивачки про забезпечення позову було задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №44287, вчиненого 01 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріальногоокругу Бригідою В.О., про стягнення з позивачки коштів на користь відповідача.

З урахуванням того, що згідно ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України, і призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін та їх представників, одночасно вирішено питання щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог приватного виконавцявиконавчого округуДніпропетровської областіБіловола В.О., також було задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів, витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. належним чином завірену копію виконавчого напису № 44287 вчиненого 01 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованості у розмірі 13 600 грн., та від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола В.О. належним чином завірену копію виконавчого напису № 44287 вчиненого 01 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованості у розмірі 13 600 грн.

Позивачка та її представник в судові засідання не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивачки, в якій вона просить позовні вимоги задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзив на позов до суду не находив. Відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення на його адресу та електронну адресу судових повісток. Клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не надав, про причини неявки не повідомив. Конверт, направлений на адресу відповідача, повернувся до суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Третя особа без самостійних вимог в судові засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст.280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку. Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

За загальним правилом ст.ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.1Закону України«Про нотаріат» нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», п.п.3.1, 3.3. глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно доЗакону України «Про нотаріат»виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (п.п.3.2, 3.5 глави 16 Порядку).

Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14, визнав незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання не чинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.

Згідно приписів ч.2 ст.265КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та не чинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001 року.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.

Пунктом 1 зазначеного Переліку, в редакції від 29.11.2001 року, передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч.1, 3-6, 8, 10, 12, 13 ст.11 Закону України «Про комерційну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За цих умов, на договір, що укладений в електронній телекомунікаційній системі сторонами, та який надається нотаріусу для вчинення виконавчого напису у паперовій формі, також розповсюджуються вимоги щодо можливості вчиненні виконавчого напису лише за нотаріально посвідченими договорами.

Ухвалою суду від 10 квітня 2024 року було витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. належним чином завірену копію виконавчого напису № 44287 вчиненого 01 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованості у розмірі 13 600 грн., та від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола В.О. належним чином завірену копію виконавчого напису №44287 вчиненого 01 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованості у розмірі 13 600 грн.

30 квітня 2024 року від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола В.О. надійшла копія виконавчого напису №44287 вчиненого 01 грудня 2021 року, з якої встановлено, що 28 червня 2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», правонаступником якого є ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0735-5703. Вказаний договір було укладено в електронному вигляді без нотаріального посвідчення.

Тобто, оспорюваний виконавчий напис було вчиненого на підставі угоди, яка не була нотаріально посвідчена, чим було порушено вимоги Переліку № 1172, що в свою чергу є порушенням вимог ст.87 Закону «Про нотаріат».

Такі висновки судом зроблені відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України з урахуванням правових позицій, висловлених Верховним Судом у постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог діючого на той час законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а виконавчий напис нотаріуса підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч.1ст.141ЦПК України,враховуючи результатирозгляду справи,з відповідачана користьпозивачки підлягаєстягненню судовийзбір заподання позовноїзаяви тазаяви прозабезпечення позову,яка булазадоволена судом,а разомв розмірі1816 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.3, 4, 10-13, 28, 81, 141, 209, 247, 258, 263-265, 274, 279-287 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №44287, вчинений 01 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуБригідою Володимиром Олександровичем,про стягненняз ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ;РНОКПП НОМЕР_1 ;адреса: АДРЕСА_1 )коштів накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ФАКТОРИНГПАРТНЕРС» (кодЄДРПОУ 42640371;адреса:01133,м.Київ,вул.ГенералаАлмазова,буд.13,оф.512) коштів в розмірі 14 230 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371; адреса: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, оф. 512) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1816 (одна тисячавісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченомуст.ст.273, 289 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В.Єдаменко