Постанова

від 23.05.2024 по справі 541/1172/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1172/24

Номер провадження3/541/485/2024

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської облаті Шатілова Л.Г., за участю прокурора Передерія А.А.,особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Батієнка Я.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миргород Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого і проживаючого в АДРЕСА_1 , депутата Миргородської міської ради восьмого скликання,

за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , будучи депутатом Миргородської міської ради восьмого скликання та членом постійної комісії з питань земельних ресурсів, охорони довкілля Миргородської міської ради, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи наявність у нього приватного інтересу, порушив вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені ст. 28, ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59- 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: 09.10.2023 на засіданні постійної комісії Миргородської міської ради восьмого скликання з питань земельних ресурсів, охорони довкілля виніс пропозицію про відкладення на довивчення п. З проекту рішення (що стосувався заяви гр. ОСОБА_2 про укладення договорів оренди земельних ділянок загальною площею 63,2082 га за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв)) та взяв участь у розгляді та прийнятті рішення (особисто проголосував «За») відповідним колегіальним органом (комісією) про задоволення цієї пропозиції, оскільки мав у цьому питанні приватний інтерес, зумовлений бажанням в отриманні в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) загальною площею 63,2082 га Фермерським господарством «СВК» (код 36345607), де єдиним засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником є ОСОБА_1 , чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 19.04.2024 свою вину не визнав, суду пояснив, що 09.10.2023 року він прибув на земельну комісію, де був розгляд питань про подачу заяви ОСОБА_2 про оренду земельну ділянку, не в засобах ЗМІ не члени комісії не були ознайолмені з порядком денним, тому він запропонував відкласти розгляд даного питання, оскільки вважав, що кожен громадянин має право скористатися правом на оренду земельної ділянки. Ніяких власних інтересів не переслідував. На засіданні комісії було присутні п`ять чоловік. Розгляд заяви ОСОБА_2 було одним із останніх. На цьому засіданні він задав питання про те, чому це питання не було висвітлено, про нього ніхто не знав крім ОСОБА_2 , ці невитребувані паї повинні були бути винесені на аукціон або на конкурс, повинна була бути оприлюденна інформація. Запропонував відкласти це питання на доопрацівання. Інші члени комісії його підтримали. Відклали на довивчення до слідуючої сесії. Ці земельні ділянки винесли на земельний конкурс в ОТГ,приймало участь чотири чоловіка, хто запропонував вищу ціну, той і виграв, зазначив, щовін чесно виграв цей конкурс, запропонувавши 9 тисяч гривень оренди в рік за гектар. На земельній комісії не мав власних інтересів, коли писав заяву в ЦНАП 10.10.2023 року після обід, і був четвертий. Коли він приймав участь в голосуваннях, завжди заявляв про конфлікт інтересів. При розгляді справи на засіданні комісії не зачіпалась його діяльність, він там працівав як депутат, а в подальшому прийняв рішення про участь у земельному конкурсі. Раніше такі питання теж були, їх виносили на загал, в ЗМІ, на електронні пошти фермерів надсилали інформацію, а в даному випадку цю інформацію ніде не висвитлювали.

Дані земельні ділянки знаходяться на териториї колишньої Шахворостівської селищної ради, де зареєстровано СФГ СВК. За запитання прокурора повідомив, що він голосував за свою пропозицію про відкладення розгляду питання про виділення ОСОБА_3 земельних ділянок зі стусом не витребуваних 22 паїв розміром 63 гектар - за довивчення голосував, про конфлік інтерсів заявив, але його не було. Землею користувався чоловік ОСОБА_2 , але оформлено це користування не було. Питання про продовження строку дії договорів про оренду земельних ділянок вирішувалося не через аукціон. Повідомив, що він єдиний засновник СФГ СВК. Всі проекти рішень міської ради розміщені на сайті міської ради. Про проджовженя мені оренди земельних ділянок не сайті оголошено не було.

Прокурор у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного із корупцією, передбаченого частиною 2 ст. 172-7 КУпАП, та накласти на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2ст. 172-7 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, захисника, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положеньст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов наступного висновку.

За приписами ст.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Аналогічний принцип закріплений уст. 19 Конституції України, а саме, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов`язаним із корупцією правопорушенням.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі.

Частинами 1, 3 статті 8 3акону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що депутат місцевої ради є представником інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження повинен дотримуватися таких правил депутатської етики, а саме: не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах, керуватися у своїй діяльності загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності. На депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «По статус депутатів місцевих рад», ч. 6 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.

Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. Депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Отже, депутати місцевих рад, які, крім конституційних гарантій, закріплених у ст. 38 Конституції України, відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» користуються ухвальним голосом з усіх питань, що розглядаються на засіданнях рад та їх органів, до складу яких вони входять. Тобто, до інтересів представницьких повноважень відноситься голосування на сесіях ради.

Згідно ізстаттею 3 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування.

Рішенням від 18.11.2020 року першої сесії восьмого скликання Миргородської міської ради Полтавської області Про визнання повноважень депутатів Миргородскої міської ради восьмого скликання визнано повноваження ОСОБА_1 як депутата Миргородської міської ради Полтавської області (а.с.16-17).

Під час розгляду справи учасниками не заперечувався факт того, що на час вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 був та наразі залишається депутатом Миргородської міської ради Полтавської області восьмого скликання.

Згідно рішення другої сесії восьмого скликання Миргородської міської ради Полтавської області від 09.12.2020 року були утворені постійні комісі Миргородської міської ради, зокрема і з питань земельних ресурсів, охорони довкілля до складу якої і ввійшов ОСОБА_1 та ще 6 депутатів (а.с.34). Тобто, комісію із земельних питань, охорони довкілля створено Миргородською міською радою Полтавської області , як передбачає ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні. 24 травня 2023 року рішенням тридцять другої сесії восьмого скликання Миргородської міської ради Полтавської області внесено зміни до рішення другої сесії міської ради восьмого скликання (І засідання) від 09 грудня 2020 року №6 Про утворення постійних комісій Миргородської міської ради, затвердження їх складу, обрання голів комісії (а.с.35).

09 грудня 2020 року рішенням №5 Миргородської міської ради Полтавської області (друга сесія восьмого скликання) було затверджено Положення про постійні комісії Миргородської міської ради (а.с.18).

В протоколі про адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією №85 від 29.03.2024 зазначено, що приватний інтерес ОСОБА_1 полягав в бажанні отримати в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) загальною площею 63,2082 га Фермерським господарством СВК, де він є єдиним засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником, тим самим використавши свої службові повноваження, наявним у нього приватним інтересом, який міг суперечити державним інтересам, а саме у вигляді об`єктивності і неупередженості у прийнятті рішень.

Частина 2статті 172-7 КУпАПпередбачає відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Зазначена норма закону за своїм змістом є бланкетною та відсилає для повного визначення його ознак до інших норм.

Так, зокрема уст.1 Закону України «Про запобігання корупції»дано визначення термінів потенційний та реальний конфлікт інтересів.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес» дає підстави констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Положеннями пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено обов`язок особи, у якої виник конфлікт інтересів (потенційний чи реальний) та яка перебуває в колегіальному органі, повідомити колегіальний орган про конфлікт інтересів.

Частина 1 статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає, що особливості врегулювання конфлікту інтересів у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі і депутатів місцевих рад, визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Так, правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності зазначеної у протоколі особи визначені статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою прийняття відповідних рішень (голосування) депутатом на засіданні місцевої ради може здійснюватися за умови повідомлення про конфлікт інтересів та дотримання правил врегулювання конфлікту інтересів, передбачених цією статтею.

Згідно з приміткою ст. 172-7 КУпАП, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Аналогічне визначення реального конфлікту інтересів міститься у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», де розкривається зміст такого терміну як приватний інтерес, яким є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Виходячи із системного аналізу вказаних термінів, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко встановити, що а) приватний інтерес наявний, б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням і в) така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Для встановлення ж наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, у тому числі, і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно також встановити наявність обов`язкової сукупності відповідних юридичних фактів: 1) наявність факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення

Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов`язковому порядку має бути відображено, як у протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, так і у судовому рішенні.

Отже, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

За змістом ст. 172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується особи і яку вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до протоколу №35 засідання постійної комісії Миргородської міської ради 8 скликання з питань земельних ресурсів, охорони довкілля від 09.10.2023 року в порядку денному під номером 9 на голосування поставлено питання Про оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Із протоколу засідання слідує,що після оголошення проекту рішення виступив ОСОБА_4 , оголосивши, що не буде брати участь у голосуванні по пунктам 1 та 2 даного проекту рішення узв`язку з конфліктом інтересів та запропонував пункт 3 відкласти на довивчення, за проголосувало -4, проти -1, утрималися 0, не голосували 0. За проект рішення зі змінами голосивали: за -4, проти 0, утрималися 4, не голосували -0 (а.с.36-41).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Положення про постійні комісії Миргороджської міської ради восьмого скликання постійні комісії Миргородської міської ради є органами Миргородської міської ради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за використанням рішень ради та її виконавчих органів.

Відповідно до ст. 4 вказаного положення постійні комісії Миргородської міської ради наділені наступними повноваженями: розглядають на своїх засіданнях та готують висновки і рекомендації щодо проектів рішень міської ради, незалежно від суб`єкту їх внесення; попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, бюджету громади, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально- культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради; беруть участь у розробці проектів рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями; вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді органів, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, та їх посадових осіб, отримують від них необхідні матеріали і документи, подають за результатами перевірки обов`язкові для розгляду і вжиття заходів рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках на розгляд ради; здійснюють загальний контроль за виконанням бюджету громади в частині, що відноситься до їх компетенції; аналізують, узагальнюють, систематизують заяви, звернення, скарги фізичних та юридичних осіб з питань, що належать до компетенції комісій, готують пропозиції щодо поліпшення діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування в громаді; здійснюють контроль за виконанням рішень Миргородської міської ради, рекомендацій, висновків та інших рішень постійних комісій; попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань; розглядають спільно з іншими постійними комісіями питання, які належать до відання кількох постійних комісій Миргородської міської ради: раз на рік звітують перед Миргородською міською радою про свою роботу.

Комісії Миргородської міської ради Полтавської області не наділені правом прийняття нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії, тобто їх висновки мають суто рекомендаційний характер для сесії ради, відповідно не тягнуть жодних юридичних наслідків. Дані рекомендації подаються у формі Протоколу, а не рішення.

Комісії не приймають рішень, а отже не мають дискреційних повноважень.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такою вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 1840/2970/18.

Таким чином, протокол не є актом індивідуальної дії, не породжує будь-яких наслідків і не змінює суті, оскільки проголосував би він чи ні, засідання було правомочним і свої рекомендації - не вказівки, комісія би надала сесії ради на розгляд, а рада вже мала повноваження приймати акт індивідуальної дії, які породжували б певні права чи обов`язки.

Складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положеньстатті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення не повинен мати переваги перед іншими доказами, та сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

В тойже час,-ні протокол про адміністративне правопорушення, ні матеріали адміністративної справи не містять доказів та обґрунтування наявності умислу ОСОБА_1 на вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Таким чином, враховуючи, що протокол №35 засідання постійної комісії Миргородської міської ради 8 скликання з питань земельних ресурсів, охорони довкілля від 09.10.2023 року не є актом індивідуальної дії, тобто не є рішенням, яке може прийматися в межах дискреційних повноважень, слід вважати, що в діях ОСОБА_1 не порушено жодних норм права, він діяв у чіткій відповідності дост.. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а відтак відсутня суперечність між його особистими інтересами та його службовими повноваженнями, наявність яких могла б вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішення, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих його службових повноважень.

Згідно ч.1ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої встатті 62 Конституції Українипрезумпції невинуватості.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись Законом України «Про запобігання корупції», ст.ст. 7, 9, 172-7, 245, 247, 251, 280 КУпАП, -

УХВАЛИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду Л. Г. Шатілова