Рішення від 16.04.2024 по справі 758/11900/23

Справа № 758/11900/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Якимець О. І.,

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренессанс-Медикал» до ОСОБА_2 про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд із позовом до відповідача у якому просить стягнути з останнього збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 507420,00 грн та вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позову покликається на те, що сторони перебували у трудових відносинах з 16.11.2021, які припинені 13.02.2023 на підставі п. 1 ст. 326 КЗпП України за угодою сторін. За час перебування відповідача на посаді юриста адміністрації останню визначено уповноваженою особою відповідальною за організацію та проведення закупівель у відповідності до ЗУ «Про публічні закупівлі». За період з вересня 2022 року по лютий 2023 року товариство приймало участь у відкритих торгах (листопада 2022 року, лютий 2023 року), однак не отримало перемогу через недбале ставлення відповідача до своїх обов`язків, адже остання неналежним чином оформила тендерну документацію та не понижувала ставки під час проведення аукціону. Очікувана вартість предметів закупівлі становила на загальну суму 507420,00 грн, що збитками, яких позивач зазнав у вигляді недоотриманого доходу. У відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» та ст. ст. 22, 1166 ЦК України просить позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що дійсно перебувала у трудових відносних із позивачем. Будь-яких договорів щодо матеріальної відповідальності чи покладення посадових обов`язків щодо уповноваження її як відповідальної особи за проведення публічних закупівель не визначалось. Згідно з статуту товариства відповідальність за діяльність товариства несе директор. Усі документи від імені товариства підписує директор або уповноважена загальними зборами товариства особа. Відповідач не була відповідальною особою, а усі пропозиції і тендерну документацію підписував директор товариства. Відтак позивачем не доведено склад цивільної правопорушення, що тягне за собою цивільну відповідальність у відносності до ст. 1166 ЦК України за відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди. Просить у позові відмовити.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд головуючому судді Рибалці Ю. В.

Ухвалою суду від 13.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

19.01.2024 у справі проведено повторний автоматизований розподіл справи за результатами якого головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі визначено Якимець О. І.

19січня 2024року ухвалоюсудді прийнятодо розглядупозовну заявуТовариства зобмеженою відповідальністю«Ренессанс-Медикал»до ОСОБА_2 про стягненнязбитків увигляді упущеноївигоди за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить такий задовольнити.

У судовому засіданні сторона відповідача заперечила проти позову та просить у такому відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

15 листопада 2021 року ОСОБА_2 прийнято на посаду юриста адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренессанс-Медикал», що підтверджено наказом товариства від 15.11.2021 № 31-К «Про прийняття на роботу» /а.с. 11/.

ОСОБА_2 13 лютого 2023 року звільнено з посади юриста адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренессанс-Медикал» за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджено наказом товариства від 10.02.2023 № 02-К /а.с.12/.

Позивач наводить аргументи про те, що спір між сторонами виник щодо збитків (упущеної вигоди), завданих позивачу протиправною поведінкою відповідача не надання належної тендерної пропозиції та не пониження ставки під час проведення аукціону.

За загальним правилом про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди (збитків) деліктну відповідальність, що визначено та випливає із положень статті 1166 ЦК України, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, а тому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, враховуючи презумпцію вини завдавача шкоди у цивільних правовідносинах, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України).

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

При цьому пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

При цьому неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора/позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а могли б бути ним реально отримані при належному виконанні зобов`язання і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Натомість наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 (справа № 750/8676/15-ц), Верховного Суду від 13.12.2018 (справа № 923/700/17), від 11.11.2019 (справа № 904/7601/17), від 12.11.2019 (справа № 910/9278/18), від 16.06.2021 (справа № 910/14341/18).

У зв`язку із викладеним для правильного вирішення спору, пов`язаного з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Отже, на позивача покладений обов`язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, яка заподіяна у розмірі, заявленому позивачем.

У цивільному правіпротиправноювважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)). Підзбиткамирозуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.Причинний зв`язокміж протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.Виназаподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

А тому позивачу слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 (справа № 750/8676/15-ц), Верховного Суду від 10.06.2020 (справа №910/12204/17), від 16.06.2021 (справа № 910/14341/18).

Натомістьборжник зі свого боку має доводитивідсутність своєї вини у заподіянні збитків, оскільки чинним законодавством закріплена презумпція вини особи, яка порушила зобов`язання. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання (стаття 614 ЦК України).

Суд установив, у електронній системі Prozorro створено лот закупівлі ТОВ «Ренессанс-Медикал» у розділі державна закупівля закупівля, створено пропозицію щодо закупівлі семи медичних відсмоктувачів В-40А. Замовник Державна установа «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського національна академія медичних наук України». Остаточна пропозиція 25000,00 грн. Подача пропозиції з 15.11.2022 по 23.11.2022. Пропозицію дискваліфіковано через відсутність перекладу сертифікату інженера. Вимоги про усунення порушень до 24.11.2022. На аукціон виходив тільки один учасник ТОВ «Ренесанс-Медикал» /а.с. 14-18/.

У електронній системі Prozorro створено лот закупівлі ТОВ «Ренессанс-Медикал» у розділі державна закупівля закупівля. Створено пропозицію щодо закупівлі устаткування для операційних блоків. Лот №1. Замовник Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2». Остаточна пропозиція 137944,50 грн. Подача пропозиції з 21.01.2023 по 02.02.2023. Учасники: ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Ренессанс-Медикал» Пропозицію двох учасників дискваліфіковано через відсутність перекладу сертифікату українською мовою. Аукціон не проводився у зв`язку із нестабільним доступом до інтернету /а.с. 19-23/.

У електронній системі Prozorro створено лот закупівлі ТОВ «Ренессанс-Медикал» у розділі державна закупівля закупівля. Створено пропозицію щодо закупівлі устаткування для операційних блоків. Замовник Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2». Остаточна пропозиція 321502,60 грн. Подача пропозиції з 21.01.2023 по 02.02.2023. Учасники: ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Ренессанс-Медикал». Пропозицію двох учасників дискваліфіковано через відсутність перекладу сертифікату українською мовою. Аукціон не проводився у зв`язку із нестабільним доступом до інтернету /а.с. 24-28/.

Позивач покликається на обставини про те, що відповідач була відповідальною особою за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов`язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.

Замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель.

Уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту, як правило юридичну або економічну освіту. У разі визначення кількох уповноважених осіб розмежування їх повноважень та обов`язків визначається рішенням замовника.

Суд установив, що сторони перебували у трудових відносинах на підставі трудового договору оформленого у вигляду наказу про прийняття на роботу на посаду юриста адміністрації.

Будь-яких доказів, які б підтверджували покладення на відповідача повноважень уповноваженої особи за організацію та проведення процедури закупівлі від імені товариства, суду у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України не надано.

Разом із тим, суд бере до уваги доводи викладені відповідачем у відзиві на позов, та підтримані у судовому засіданні обставини про те, що дійсно вона організовувала та проводила процедури закупівлі від імені позивача. Однак між сторонами не було укладеного договору про матеріальну відповідальність, посадові обов`язки за підготовку тендерних пропозицій не визначались.

Позивач наводить аргументи про те, що через недобросовісну поведінку відповідача зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Відповідач наводить аргументи про те, що діяв добросовісно, адже у подальшому закупівлі відбулись за відповідними пропозиціями та укладено договори про співпрацю.

Відповідно до огляду закупівлі від 24.11.2023 лот закупівлі ТОВ «Ренессанс-Медикал» у розділі державна закупівля закупівля, створено пропозицію щодо закупівлі семи медичних відсмоктувачів В-40А. Замовник Державна установа «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського національна академія медичних наук України». Остаточна пропозиція 25000,00 грн. Учасник ТОВ «Ренессанс-Медикал» визнано переможцем. Сформовано повідомлення про намір підписати договір до 06.12.2022 та таке не оскаржувалось. Підписано договір про співпрацю від 12.12.2022, сума фактичної оплати відповідача сумі остаточної пропозиції /а.с. 95-98/.

Згідно з огляду закупівлі від 24.11.2023 лот закупівлі ТОВ «Ренессанс-Медикал» у розділі державна закупівля закупівля. Створено пропозицію щодо закупівлі устаткування для операційних блоків. Лот №1. Замовник Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2». Остаточна пропозиція 137944,50 грн. Подача пропозиції з 21.01.2023 по 02.02.2023. Учасник ТОВ «Ренессанс-Медикал» визнано переможцем. Сформовано повідомлення про намір підписати договір до 21.02.2023 та таке не оскаржувалось. Підписано договір про співпрацю від 27.02.2023, сума фактичної оплати відповідача сумі остаточної пропозиції. /а.с.103-105/.

Відповідно до огляду закупівлі від 24.11.2023 лот закупівлі ТОВ «Ренессанс-Медикал» у розділі державна закупівля закупівля. Створено пропозицію щодо закупівлі устаткування для операційних блоків. Лот №2. Замовник Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2». Остаточна пропозиція 321502,60 грн. Подача пропозиції з 21.01.2023 по 02.02.2023. Учасник ТОВ «Ренессанс-Медикал» визнано переможцем. Сформовано повідомлення про намір підписати договір до 21.02.2023 та таке не оскаржувалось. Підписано договір про співпрацю від 27.02.2023, сума фактичної оплати становить 309510,10 грн /а.с.106-106-109/.

Отже суд прийшов до переконання про те, що позивачем не доведено недобросовісність виконання відповідачем положеньЗакону України "Про публічні закупівлі"та не встановив обставин, які б у цьому випадку свідчили про недобросовісність її поведінки, що вплинуло на легітимні очікування позивача згідно з цього Закону, адже договори про співпрацю по спірних закупівлях були у подальшому укладені, такі не оскаржувались та майнову вигоду позивачем було отримано.

Відшкодування збитківу виглядіупущеної вигодияк формацивільно-правовоївідповідальності застосовуєтьсяз метоюзахисту порушених(невизнаних)цивільних правй інтересів,та полягаєу відшкодуванніправопорушником вартостімайнової вигоди,яку потерпілаособа моглаб мати,якби їїсуб`єктивнеправо небуло порушеним(невизнаним). Суди, розглядаючи справи, предметом яких є стягнення упущеної вигоди, повинні встановити чи є наслідки, на які посилається позивач, упущеною вигодою чи такі наслідки є результатом власних комерційних прорахунків суб`єкта господарювання.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/1742/20, від 17.02.2021 у справі № 916/450/20, від 03.11.2020 у справі № 916/3563/19, від 20.10.2020 у справі N 910/17533/19, від 26.02.2020 у справі №914/263/19.

Отже позивач повинен довести не лише протиправність поведінки відповідача, наявність збитків у вигляді втраченого доходу та зв`язок між ними, але й надати докази, які б підтверджували реальну, а не абстрактну (гіпотетичну) можливість отримання такої суми доходів, які позивачем було визначено як утрачену вигоду виходячи із ціни.

Враховуючи наведеневище судприйшов допереконання проте,що позивачемне доведенопротиправність дійвідповідача,адже попереднядискваліфікація учасниказакупівель ТОВ«Ренессанс-Медикал»відбулась черезвідсутність неналежноїоформленої технічноїдокументації татакі недолікиусунуті увстановлений строк;аукціони полоту №1та Лоту№ 2 невідбились черезнестабільний доступдо мережіІнтернет,тобто зоб`єктивних причин,що незалежали відвідповідача;відхилення пропозиційіз сторонивідповідача судне установив;встановлення фактупроведення аукціонівпо спірнихлотах зподальшим укладеннямдоговорів проспівпрацю,що свідчитьпро відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками (упущеною вигодою) та відсутністю вини відповідача у таких діях, адже позивач був визнаний переможцем аукціонів та з ним було укладено договори про співпрацю, а відтак позивачем було отримано оплати від наданих послуг замовникам, тобто на які він очікував за наслідком перемоги у аукціоні.

Щодо наданих стороною відповідача протоколів огляду телефонів щодо переписки відносно спірних закупівельна, суд прийшов до наступного /а.с. 92-94, 99-101/.

Відповідно дост.100ЦПК Україниелектронними доказамиє інформаціяв електронній(цифровій)формі,що міститьдані прообставини,що маютьзначення длясправи,зокрема,електронні документи(втому числітекстові документи,графічні зображення,плани,фотографії,відео-та звукозаписитощо),веб-сайти(сторінки),текстові,мультимедійні таголосові повідомлення,метадані,бази данихта іншідані велектронній формі.Такі даніможуть зберігатися,зокрема,на портативнихпристроях (картахпам`яті,мобільних телефонахтощо),серверах,системах резервногокопіювання,інших місцяхзбереження данихв електроннійформі (втому числів мережіІнтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України"Проелектронні довірчіпослуги".Законом можебути передбаченоінший порядокзасвідчення електронноїкопії електронногодоказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Згідно з правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року (справа № 916/3027/21) суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених устатті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах.

Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.

Суд прийшов до переткання про те, що електронне листування не містить іншого автора таких переписок, та така не містить суттєвих обставин, які б мали значення для вирішення справи по суті.

Окрім цього, протоколи огляду ймовірного телефону відповідача, який місить вказану переписку, суд не бере до уваги у відповідності до ст. ст. 78, 85 ЦПК України, адже одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 5, 6ст. 81 ЦПК Українидокази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак суд прийшов до переконання про те, що оскільки судом не встановлено складу цивільного правопорушення у діях відповідача, а відтак і відсутні підстави для цивільно-правової відповідальності останньої, а тому у позові необхідно відмовити за недоведеністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір, що підтверджено платіжним документом, який міститься у матеріалах справи. Таким чином, судовий збір необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354 ЦПК України,

у х в а л и в:

у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренессанс-Медикал» до ОСОБА_2 про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди відмовити.

Судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренессанс-Медикал», місцезнаходження м.Київ, вул. Богомольця, 7/14, оф. 182, код ЄДРПОУ 36758278;

відповідач ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О. І. Якимець