Ухвала

від 21.05.2024 по справі 196/478/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/915/24 Справа № 196/478/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьоїособи,щодо майнаяких вирішуєтьсяпитання проарешт -адвоката ОСОБА_6 на ухвалуслідчого суддіЦаричанського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від11квітня 2024року пронакладення арештуна майноу кримінальномупровадженні №120240416000000059від 06.04.2024за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 246 Кримінального кодексу України (далі КК)

за участю:

прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7

третьої особи, щодо майна якої

вирішується питання про арешт ОСОБА_8

представника ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені рішенням слідчого судді, короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2024 року клопотання слідчого про арешт майна задоволено частково.

Накладено арешт на 2 бензинові пили Stihl M5 361, Stihl M5 250 та колоди дерев, попиляні на шматки різної довжини та діаметру, які були виявлені та вилучені в ході огляду місця події від 06.04.2024, із заборою відчуження, розпорядження та користування.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя, зазначив, що стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав вважати, що вилучені під час огляду бензопили та колоди дерев є знаряддям та предметом кримінального правопорушення, містять на собі його сліди та це майно може бути використано як доказ фактів та обставин, які встановлюються. Враховуючи те, що бензинові пили та колоди дерев, попиляні на шматки різної довжини та діаметру, мають значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, необхідні для проведення подальших слідчих дій, зокрема судової трасологічної експертизи, та незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження цього майна, слідчий суддя вважав за необхідне накласти арешт на вищевказане майно. Також слідчим суддею зауважено, що порубка дерев була проведена не за місцем розташування земельних ділянок, які використовуються ТОВ Агрофірма Добробут, а в лісосмузі, що розташована на території Ляшківської сільської ради, в той час як відповідно до договору підряду між ТОВ Агрофірма Добробут та ОСОБА_8 останній повинен був провести розчищення порослі деревної та чагарникової рослинності саме на орних землях замовника.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт просить ухвалу слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2024 року скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає на неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зазначає,що судомне наданоналежної правовоїоцінки,що 06квітня 2024року проводилоськронування дерев,а самевідділення гілок,які звисалина сільськогосподарськеполе,на підтвердженнячого булонадано дозвільнідокументи.Вважає,що вилученемайно неможе бутивикористане,як доказоскільки відсутніправові підставидля йогонакладання,а самесклад кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.246КК,обґрунтована підозрата матеріальнашкода.Вказує,що слідчийсуддя нез`ясувавскільки кубічнихметрів вилученоїдеревини ташматків колодїх довжинута діаметрбуло вилучено,у зв`язкуз чимнакладено арештна невизначенукількість кубічнихметрів деревини.Вважає,що слідчимсуддею порушеноправо назахист,оскільки проведеносудовий розглядбез представника третьої особи, щодо майна якої вирішувалось питання про арешт, так як до суду було клопотання про відкладення розгляду з поважних причин.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_8 та його представник кожен окремо підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з викладених в ній підстав. Зазначили, що в зазначений день та час події ОСОБА_8 правомірно виконував роботи на підставі договору підряду, за місцем розташування земельних ділянок, які використовуються ТОВ Агрофірма Добробут.

Прокурор заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого без змін та зауважив на тому, що на даній стадії досудового розслідування саме такий захід забезпечення є необхідним, задля встановлення об`єктивної істини по справі та проведення експертних досліджень і збереження речових доказів.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Надаючи оцінку правильності висновків слідчого судді, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Вказаних вимог закону слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого про накладання арешту дотримано.

З наданих матеріалів вбачається, що у провадженні СВ ВП №11 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №120240416000000059від 06.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.04.2024 в захисній лісосмузі за межами населеного пункту між земельними ділянками за вказаними в матеріалах кадастровими номерами було виявлено групу осіб, які здійснювали незаконну порубку дерев та чагарників. Того ж дня, слідчим проведено огляд місця події, в ході якого було виявлено спиляні колоди дерев, 2 бензинові пили Stihl M5 361, Stihl M5 250.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав для застосування заходу забезпечення у виді арешту, оскільки на даний час існує реальна необхідність в забезпеченні збереження цього майна, як речового доказу у вказаному кримінальному провадженні, оскільки прокурором під час апеляційного розгляду акцентовано увагу на тому, що вилучені бензопили є знаряддям злочину, за допомогою яких здійснювалась незаконна порубка дерев, а спиляні колоди дерев є необхідними задля проведення експертних досліджень, з метою встановлення шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Доводи апелянта щодо безпідставності накладання арешту та невідповідності вилученого майна критеріям речового доказу, колегія суддів вважає передчасними, з огляду на те, що досудове розслідування перебуває на початковій стадії та органом слідства не проведено відповідні експертні дослідження, тому у разі необхідності експерту можуть бути надані речові докази, задля встановлення породи, виду деревини та оцінки її вартості, тому на даній стадії розгляду з метою запобігання їх пошкодженню, псуванню та відчуженню доказів, дане втручання у законні права власника є виправданими. Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вилучені бензопили, поза розумним сумнівом відповідають критерію речового доказу, оскільки використовувались, як знаряддя для зпилу дерев.

Апеляційні доводи щодо недоведеності необхідності накладання арешту колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, оскільки встановлені досудовим розслідуванням фактичні обставини свідчать, що в захисній лісосмузі було виявлено групу осіб, які здійснювали незаконну порубку дерев та під час огляду місця події було виявлено та вилучено знаряддя бензопили, та предмет злочину - колоди дерев попиляні на шматки різної довжини та діаметру, які безпосередньо стосуються предмету розслідування. Останні містять на собі сліди злочину, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК дає правові підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.

Частиною 2 ст. 100 КПК визначено, що речовий доказ наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що порубка дерев була проведена не за місцем розташування земельних ділянок, які використовуються ТОВ Агрофірма Добробут на території Кобеляцької міської ради, а в лісосмузі, що розташована на території Ляшківської сільської ради, в той час як відповідно до договору підряду між ТОВ Агрофірма Добробут та ОСОБА_8 останній повинен був провести розчищення порослі деревної та чагарникової рослинності, саме на орних землях замовника, що спростовує версію захисту щодо правомірності їх дій.

Крім того, акт обстеження земельних ділянок, що знаходиться у користуванні ТОВ Агрофірма Добробут був проведений на території Кобеляцької міської ради, 10 липня 2023 року, тобто задовго до інкримінованих подій, які були вчинені 06.04.2024 та не на території Ляшівської сільської ради ( а. с. 20). Крім того долучені до акту додатки не містять даних щодо тих земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами, на яких було виявлено групу осіб, які здійснювали незаконну порубку дерев, тому суд апеляційної інстанції вказаний акт (а. с. 20-24) не приймає, як такий, що спростовує встановлені стороною обвинувачення фактичні обставини.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у відповідні генерального директора ТОВ Агрофірма Добробут на адвокатський запит, вказано, що у районі Ляшівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області земельні ділянки у користуванні агрофірми Добробут відсутні.

За версією сторони захисту ФОП ОСОБА_8 в день події 06.04.2024 діяли відповідно до договору підряду та здійснювали кронування дерев.

Апеляційний суд вважає, дану версію неспроможною, з огляду на вищевикладене, так як договором підряду не передбачено проведення робіт на території Ляшівської сілької ради, також відсутні інші дані про те, що особи мали спеціальні дозвільні документи у виді лісорубного квитка або ордера, дозволу на проведення суцільної санітарної рубки та інше. Крім того, кронування дерев передбачає обрізку зламаних гілок, однак з протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього (а. с.10-17), чітко видно місця зпилу дерев, а саме відділення його від кореня та колоди деревини різного діаметру, що саме по собі не свідчить про обріз зламаних гілок та його кронування.

Об`єктивна сторона злочину виражається в незаконній порубці дерев або чагарників у лісах, захисних та інших насадженнях, що заподіяло істотну шкоду та вчинення таких дій на територіях та об`єктах ПЗФ, або інших особливо охоронюваних лісах.

Порубкою дерев та чагарників визнається відокремлення від кореня або викорчовування ростучого чи сухостійкого дерева, чагарника за допомогою спеціальних пристосувань, так і пошкодження, яке припиняє ріст деревостану.

Враховуючи зафіксовані на фототаблиці дані щодо слідів зпилу та колод дерев, можна припустити, що на місці події було здійснено саме порубку дерев.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу органу досудового розслідування на те, що після забезпечення потреб досудового розслідування та проведення відповідних експертних досліджень речові докази повинні бути якнайшвидше повернуті законним власникам майна.

Аналізуючи наведені вище обставини, колегія суддів приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права осіб, які володіють, користуються і можуть розпоряджатись певним майном, враховуючи їх приватні чи суспільні інтереси.

Зокрема, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна колегія суддів враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний інтерес»; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано, з дотриманням вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК наклав арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженої ухвали слідчого судді.

Керуючись статтями 170, 172, 173, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна яких вирішується питання про арешт - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Царичанськогорайонного судуДніпропетровської областівід 11квітня 2024року пронакладення арештуна майноу кримінальномупровадженні №120240416000000059від 06.04.2024за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 246 Кримінального кодексу України залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4