Постанова

від 24.05.2024 по справі 904/6497/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2024 року м.Дніпро Справа № 904/6497/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Кощеєва І.М., Дарміна М.О.

Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 (повний текст рішення складено 13.03.2024, суддя Мілєва І.В.) у справі № 904/6497/23

за позовом: Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал", м. Вінниця

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 124 563,18 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

Комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд", в якій просить стягнути 124 563,18 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору на поставку сплавів № 137 від 23.02.2023 в частині здійснення поставки (передачі) товару.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024, у даній справі, позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд" на користь Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" 127 247,18 грн, а саме: 124 563,18 грн штрафних санкцій, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що укладаючи договір, сторони погодили чіткий строк поставки (передачі) товару, а саме протягом 5 календарних днів з моменту отримання заявки покупця. Можливість направлення постачальником покупцю пропозиції з самостійно сформованим графіком постачання замовленого товару у відповідь на заявку, як і можливість односторонньої зміни постачальником умов договору в частині строку поставки товару, укладеним сторонами договором не передбачена.

Господарський суд зазначив, що повідомлення позивача про порушення умов договору № 8/12-599 від 06.03.2023 не може вважатись фактичною відмовою покупця від отримання товару, оскільки у вказаному листі позивач вимагав терміново поставити товар згідно зі спірною заявкою.

Також господарський суд вказав, що листом № 8/12-901 від 03.04.2023 покупець відповідно до п. 6.2.1. договору повідомив постачальника про розірвання договору через 20 календарних днів з моменту отримання цього листа. Лист про розірвання договору № 8/12-901 від 03.04.2023 постачальник отримав 03.04.2023.

Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, що відповідно до п. 6.2.1. договору такий договір вважається розірваним з 24.04.2023. А отже нарахування пені за період з 11.03.2023 по 10.04.2023 є обґрунтованим.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, через систему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд", в якій просить змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 в частині розміру стягнення з ТОВ "А Плюс Трейд" штрафних санкцій та судового збору. Стягнути з ТОВ "А Плюс Трейд" штраф в розмірі 5 218,08 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі пропорційно розміру задоволених вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник стверджує наступне:

-06.03.2023 Покупець письмово повідомив (Лист № 8/12-559) Постачальника про порушення останнім Договору. Покупець фактично відмовився від отримання Товару. Оскільки за звичаями ділового обороту поставка товару супроводжується певними діями контрагентів Договору, а саме Покупець повинен був повідомити Постачальника, коли та ким буде прийнято Товар. Зазвичай в таких випадках Покупець надає Постачальнику Довіреність на уповноважену для приймання Товару особу. Нічого з вищеназваного Покупцем не було зроблено. Що призвело до неможливості Постачальником виконати свій обов`язок з поставці Товару;

-03.04.2023 Листом 8/12-901 Покупець повідомив про розірвання договору. Таким чином, відсутність з боку Покупця дій, щодо приймання Товару, призвело до неможливості поставки Товару, а як наслідок порушення умов договору с боку Постачальника;

- оскільки заявка на товар була великою і за кількістю, і за ціною ,Постачальник запропонував Покупцю поставку трьома частинами і оплату трьома траншами (Лист № 2001/1). Це звернення Покупець проігнорував і листом 06.03.2023 (Лист № 8/12-559) письмово повідомив Постачальника про порушення останнім Договору;

- суд першої інстанції зробив помилкові висновки щодо строку розрахунків за товар та необґрунтованістю з боку Постачальника пропозиції Покупцю впорядковувати взаємовідносини сторін, чим порушив ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України;

- 20.02.2024 у відзиві відповідач надав суду першої інстанції контррозрахунок штрафних санкцій: загальна сума Заявки вих.№ 8/12-537 від 28.02.2023 становила 521 808,00 грн. 521 808,00 х 1% = 5 218,08 грн.;

- суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні помилково встановив, що відповідач просив суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, однак це не відповідає дійсності. Відповідач надав до суду контррозрахунок штрафу, який визначив у розмірі 5 218,08 грн. і був згодний на сплату штрафу в вказаному розмірі.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що господарські відносини, що склалися між Комунальним Підприємством Вінницяоблводоканал, яке на сьогодні є підприємством критичної інфраструктури та повинно якісно та швидко вирішувати операційні задачі, та Товариством з обмеженою відповідальністю А ПЛЮС ТРЕИД грунтуються не лише на нормах загального законодавства, а ще й на нормах спеціального законодавства. Одним з таких спеціальних законів є Закон України «Про публічні закупівлі», що в свою чергу вимагає від учасників здійснити ряд процесуальних заходів, які відбуваються за певний проміжок часу та можуть вплинути на повноцінну роботу підприємства критичної інфраструктури.

Позивач вказує, що згідно умов Договору 28 лютого 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявкою №8/12-537 із проханням поставити товари із вказанням кількості та характеристик. Проте товар поставлений не був.

03 березня 2023 року відповідач надав позивачеві лист №2001/1, в якому зазначив графік постачання замовленого товару: Поставка 1 - з 06.03.2023 по 10.03.2023, вартість поставки - 168 258,00 грн; Поставка2-з 13.03.2023 по 17.03.2023, вартість поставки - 175 710,00 грн; Поставка 3 - 20.03.2023 по 24.04.2023, вартість поставки - 177 840.00 грн.

06 березня 2023 року позивач повідомив відповідача листом №8/12-599 про порушення умов Договору та вимагав поставки товару для сталого забезпечення роботи підприємства критичної інфраструктури в умовах воєнного стану. Також позивач повідомив відповідача про ризики для останнього щодо нарахування штрафних санкцій. Проте відповідач не здійснив жодної із поставок включно до 10 квітня.

Позивач наголошує, що договором на встановлена обов`язкова наявність доручення для підтвердження повноважень працівника покупця при отриманні товару, натомість Договором чітко визначено як саме, куди та в які строки має бути поставлений товар (пункт 5.2. Договору).

Також позивач звертає увагу, що будь яка процедура закупівлі товарів має певний визначений порядок, а саме, після надходження на адресу відповідача заявки на поставку товару ним має бути вчинена обробка замовлення та складений рахунок на оплату і тільки після того як рахунок буде направлено позивачу, останній вживає заходів з підготовки документів до приймання зазначеного товару.

Крім цього, позивач доводить, що у відповідності до пункту 5.1. Договору «Строк (термін) поставки (передачі) товару за заявкою Покупця, протягом 5 календарних днів з моменту отримання заявки Покупця», тому відраховувати 5 днів потрібно не з дати запропонованої відповідачем у графіку поставки, а від дати отримання самої заявки, яка направлена відповідачу 28 лютого 2023 року №8/12-537.

Розрахунок штрафний санкцій позивачем здійснюється у відповідності до пункту 7.2 Договору «Постачальник за даним договором несе наступну відповідальність: у випадку непостачання партії Товару, у строки зазначені в Договору. Постачальник виплачує Покупцю штраф у розмірі 1% від вартості не поставленої у строк партії Товару за кожен день прострочення», перший день прострочення зобов`язання розпочинається з наступного після запланованого в графіку дня.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/6497/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/6497/23.

10.04.2024 року матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до частин 1, 4, 5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

Як вбачається з поданих документів, апеляційна скарга оформлена у відповідності до вимог, встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.5 ст.12 ГПК України).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У даній справі ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому колегія суддів вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 у справі № 904/6497/23 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 у справі № 904/6497/23, вирішено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

23.02.2023 між Комунальним підприємством "Вінницяоблводоканал" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд" (постачальник) було укладено договір на поставку сплавів № 137 (далі - договір).

Постачальник зобов`язується у 2023 році на підставі заявок покупця, поставити товар - сплави (ДК 021:2015 14620000-3 "сплави"), згідно додатку № 1 специфікація до договору (далі - товар), а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Товар постачається окремими партіями згідно заявок та потреб покупця. Під партією товару розуміється обсяг товару, що замовляється покупцем та визначається у заявці останнього (п. 1.1. договору).

Кількість товарів: згідно специфікації (додаток № 1 до договору) (п. 1.2. договору).

Ціна цього договору становить 777 804,00 грн, у тому числі ПДВ 129 634,00 грн (п. 3.1. договору).

Розрахунки за товар здійснюються шляхом відстрочки платежу до 30 календарних днів після поставки постачальником товару (п. 4.1. договору).

Строк (термін) поставки (передачі) товару за заявкою покупця, протягом 5 календарних днів з моменту отримання заявки покупця (п. 5.1. договору).

Поставка здійснюється за рахунок постачальника. Місце поставки (передачі) товарів: м. Вінниця, вул. Київська. 173 або на вимогу покупця па іншу адресу в межах м. Вінниця (п. 5.2. договору).

Покупець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це його письмово у строк 20 днів до дати розірвання договору (п. 6.2.1. договору).

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів в асортименті та кількості, відповідно до заявки замовника у строки, встановлені цим договором (п. 6.3.1. договору).

3а невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у відповідності до даного договору та чинного законодавства України (п. 7.1. договору).

У випадку не постачання партії товару у строки, зазначені в умовах договору, постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 1 % від вартості не поставленої у строк партії товару за кожний день прострочення (п. 7.2. договору).

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, але у будь-якому випадку діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 10.1. договору).

23.02.2023 сторони підписали додаток № 1 «Специфікацію» до договору (а.с. 7), в якій визначили товар, що підлягає поставці на загальну суму 777 804,00 грн з ПДВ.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору 28.02.20203 звернувся до відповідача із заявкою № 8/12-537 від 28.02.2023 (а.с. 8) про поставку товару із зазначенням кількості та характеристик.

Господарський суд зазначає, що відповідно до переліку продукції, наведеної позивачем в заявці № 8/12-537 від 28.02.2023 позивач просив поставити товар на загальну суму 522 390,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 5.1. договору, строк (термін) поставки (передачі) товару за заявкою покупця, протягом 5 календарних днів з моменту отримання заявки покупця.

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів в асортименті та кількості, відповідно до заявки замовника у строки, встановлені цим договором (п. 6.3.1. договору).

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, заявку № 8/12-537 було отримано останнім 28.02.2023.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Таким чином, відповідно до п. 5.1. договору та з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України відповідач повинен був поставити товар за заявкою № 8/12-537 від 28.02.2023 у строк до 06.03.2023 включно (оскільки останній день строку припадає на вихідний день).

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору товар за заявкою № 8/12-537 від 28.02.2023 у встановлений договором строк не поставив.

Позивач зазначає, що 03.03.2023 відповідач надав позивачу лист № 2001/1 від 03.03.2023 (а.с. 9), в якому відповідач запропонував графік постачання замовленого товару:

- поставка 1: товар на суму 168 258,00 грн - з 06.03.2023 по 10.03.2023;

- поставка 2: товар на суму 175 710,00 грн - з 13.03.2023 по 17.03.2023;

- поставка 3: товар на суму 177 840,00 грн - 20.03.2023 по 24.04.2023.

Відповідно до заявки № 8/12-537 від 28.02.2023 позивачем замовлено до поставки товар на загальну суму 522 390,00 грн з ПДВ. В той же час відповідно до листа відповідача № 2001/1 від 03.03.2023 останнім запропоновано графік постачання товару на суму 521 808,00 грн з ПДВ.

Позивач зазначає, що листом № 8/12-599 від 06.03.2023 (а.с. 11) повідомив відповідача про порушення умов договору та вимагав поставки товару для сталого забезпечення роботи підприємства критичної інфраструктури в умовах воєнного стану. Також позивач повідомив відповідача про ризики для останнього щодо нарахування штрафних санкцій.

Однак, як зазначає позивач, відповідач не здійснив жодної із поставок включно до 10 квітня.

Відповідно до п. 7.2. договору, у випадку не постачання партії товару у строки, зазначені в умовах договору, постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 1 % від вартості не поставленої у строк партії товару за кожний день прострочення.

Враховуючи викладене, на підставі п. 7.2. договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 124 563,18 грн за період з 11.03.2023 по 10.04.2023.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 11/12-1510 від 17.05.2023 (а.с. 13), в якій пропонував сплатити нараховані штрафні санкції.

Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Наведені обставини стали підставою звернення позивачем з позовом та є предметом

спору у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Скаржник не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині нарахування штрафних санкцій та вважає, що згідно з загальною сумою заявки позивача вих.№ 8/12-537 від 28.02.2023 у розмірі 521 808,00 грн. штраф становить 5 218,08 грн. (521 808,00 х 1%).

Колегія суддів апеляційного суду з позицією відповідача не погоджується з огляду на наступне.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів поставки товару на загальну суму 522 390,00 грн, у встановлений договором строк відповідач не надав.

У відповідності до п. 5.1. договору строк (термін) поставки (передачі) товару за заявкою покупця протягом 5 календарних днів з моменту отримання заявки покупця.

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів в асортименті та кількості, відповідно до заявки замовника у строки, встановлені цим договором (п. 6.3.1. договору).

Укладаючи договір, сторони погодили чіткий строк поставки (передачі), а саме протягом 5 календарних днів з моменту отримання заявки покупця.

Можливість направлення постачальником покупцю пропозиції з самостійно сформованим графіком постачання замовленого товару у відповідь на заявку, як і можливість односторонньої зміни постачальником умов договору в частині строку поставки товару, укладеним сторонами договором не передбачена.

Таким чином, твердження відповідача, стосовно того, що відповідь на заявку у вигляді листа № 2001/1 від 03.03.2023 (щодо пропонування графіку постачання) не суперечила умовам договору є необґрунтованою та безпідставною.

Апеляційний суд погоджується з господарськими судом, що повідомлення про порушення умов договору № 8/12-599 від 06.03.2023 (а.с. 11) не може вважатись фактичною відмовою покупця від отримання товару, оскільки у вказаному листі позивач вимагав терміново поставити товар згідно з спірною заявкою від 03.03.2023 № 2001/1.

Відповідно до п. 6.2.1. договору покупець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це його письмово у строк 20 днів до дати розірвання договору.

Листом № 8/12-901 від 03.04.2023 покупець відповідно до п. 6.2.1. договору повідомив постачальника про розірвання договору через 20 календарних днів з моменту отримання цього листа.

Відповідачем не заперечується, що лист про розірвання договору № 8/12-901 від 03.04.2023 він отримав 03.04.2023.

Лист позивача від 03.04.2023 про розірвання договору жодним чином не відміняв виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару до 10.04.2023.

Таким чином, відповідно до п. 6.2.1. договору такий договір вважається розірваним з 24.04.2023. А отже нарахування пені за період з 11.03.2023 по 10.04.2023 є обґрунтованим.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Судом першої інстанції здійснено перевірку розрахунку позивача в частині нарахування штрафних санкцій за період з 06.03.2023 по 10.04.2023 у розмірі 124 563,18 грн. та встановлено, що його здійснено правильно, з чим також погоджується апеляційний суд.

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

Згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 у справі № 904/6497/23- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 у справі № 904/6497/23 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд"

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін