Постанова

від 08.05.2024 по справі 912/249/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2024 року м.Дніпро Справа № 912/249/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Солодова І.М.

За участю:

Представник позивача: Жабський Д.В. (поза межами суду, з використанням власниз технічних засобів) адвокат;

Представник відповідача: Тельний І.В. (в залі іншого суду) - самопредставництво

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підвисоцької сільської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2023 у справі № 912/249/23

за позовом Фермерського господарства Купренка Валерія Івановича, смт. Добровеличківка, Кіровоградська область

до Підвисоцької сільської ради, смт. Новоархангельськ, Кіровоградська область

за участі третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

ОСОБА_1 , с. Тернівка, Голованівський район, Кіровоградська область

Приватного сільськогосподарського підприємства Лан, смт.Новоархангельськ, Кіровоградська область

за участі третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26

про визнання недійсним рішення та визнання права постійного користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2023 Фермерське господарство ОСОБА_1 звернулося з позовом до суду та просить (з урахуванням заяви від 18.04.2023), в якому просило :

- визнати недійсним рішення Підвисоцької сільської ради «Про припинення права постійного користування за громадянином ОСОБА_1 » від 25.01.2022 № 1406;

- визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 50 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка була надана ОСОБА_1 у постійне користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії КР № 000101, виданого 02.03.2001 Новоархангельською районною радою народних депутатів Новоархангельського району Кіровоградської області та зареєстрованого у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 101.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказав, що:

- Новоархангельська районна рада народних депутатів Новоархангельського району Кіровоградської області рішенням від 02.02.2001 № 120 надала ОСОБА_1 у постійне користування земельну ділянку площею 50 га на території Тернівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства;

- на підставі рішення ОСОБА_1 отримав Державний акт на право постійного користування землею серії КР № 000101 від 02.03.2001, який був зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 101;

- після отримання земельної ділянки у користування ОСОБА_1 утворив Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 та зареєстрував його у встановленому порядку 05.03.2001;

- безпосередньо право постійного користування земельною ділянкою за фермерським господарством у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване 03.02.2022;

- проте 10.02.2022 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором внесені відомості щодо зміни землекористувача земельної ділянки, а саме із Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 на ОСОБА_1 ; підставою для зміни стало прийняття Підвисоцькою сільською радою 25.01.2022 рішення № 1406 «Про припинення права постійного користування за гр. ОСОБА_1 »;

- Підвисоцька сільська рада прийняла рішення на підставі заяви ОСОБА_1 про відмову від земельної ділянки, але такі дії суперечить положеннями законодавства, оскільки з моменту державної реєстрації фермерського господарства воно набуло прав землекористування на спірну земельну ділянку; з цього моменту ОСОБА_1 перестав бути самостійною фізичною особою стосовно земельної ділянки, так як мав право діяти лише як представник юридичної особи (як голова фермерського господарства);

- на час розгляду справи в суді земельна ділянка розділена на 25 окремих земельних ділянок, але ця обставина не впливає на наявне право користування, що виникло на підставі наведеного державного акту;

- прийняттям оспорюваного рішення порушуються його права землекористування та фактично не визнається відповідне право.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2023 у справі №912/249/23 позовні вимоги задоволені; визнано недійсним рішення Підвисоцької сільської ради «Про припинення права постійного користування за громадянином ОСОБА_1 » від 25.01.2022 № 1406; визнано за Фермерським господарством ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 50 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка була надана ОСОБА_1 у постійне користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії КР № 000101, виданого 02.03.2001 Новоархангельською районною радою народних депутатів Новоархангельського району Кіровоградської області та зареєстрованого у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 101; стягнуто з відповідача на користь позивача 5368, 00 грн компенсації по сплаті судового збору.

Не погодившись із рішенням суду, Підвисоцька сільська рада звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки викладені у рішенні господарського суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим документам, оскільки сам позов є безпідставним, та направлений на порушення законних прав Підвисоцької територіальної громади.

Так, скаржник зазначає про те, пояснення третьої особи ОСОБА_1 стало остаточним аргументом для судді при винесенні рішення та взято в основу прийнятого рішення, дане пояснення було відсутнє у матеріалах справи до 05 липня 2023 року, про що також повідомив і представник позивача та підтверджується відсутністю пояснення в позові та відповіді позивача на відзив.

При розгляді документів, що стосуються справи жодного разу не згадано факту надходження даного пояснення. Громадянин ОСОБА_1 жодного разу не приймав участі в судовому засіданні, а відтак і не з`являвся до залу суду та не повідомляв причин своєї неявки. Саме пояснення не має прив`язки до авторства третьої особи, а саме громадянина ОСОБА_1 , оскільки пояснення не завірено будь яким державним органом, що має повноваження нотаріальних дій. Зі слів громадянина ОСОБА_1 , стало відомо про постійні погрози на його адресу та адресу його сім`ї.

Тому дана ситуація наштовхує на висновок про упереджений та спрямований процес рейдерського захопленню юридичної особи ФГ Купренка В.І. паном ОСОБА_27 та ОСОБА_28 .

На думку скаржника, суд певним чином не з`ясувавши джерело походження поданих додаткових доказів, дійшов невірного висновку.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.07.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді (доповідач) Орєшкіна Е.В., судді: Чус О.В., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підвисоцької сільської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2023 у справі №912/249/23. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 28.11.2023 о 10:30год.

В серпні 2023 представником позивача/Фермерського господарства Купренка Валерія Івановича надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що апеляційна скарга відповідача є необгрунтованою, а рішення сулу першої інстанції таким, що прийняте у відповідності до норма матеріального та процесуального права.

11.09.2023 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_29 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Дарміна М.О., Кощеєва І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2023, визначеною колегією суддів, прийнято справу №912/249/23 свого провадження. Розгляд апеляційної скарги Підвисоцької сільської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2023 у справі №912/249/23 призначено у судове засідання на 22.11.2023 на 12:20 год.

22.11.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Дарміна М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023, зокрема, розгляд апеляційної скарги Підвисоцької сільської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2023 у справі №912/249/23 призначено у судовому засіданні на 20.12.2023 о 09:40 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2023 клопотання відповідача Підвисоцької сільської ради у справі № 912/249/23 задоволено. Визначено провести судове засідання у справі № 912/249/23 в режимі відеоконференції. Доручено Новоархангельському районному суду Кіровоградської області, що знаходиться за адресою: 26100, Кіровоградська область, Голованівський район, смт Новоархангельськ, вул. Слави, 26 забезпечити проведення відеоконференції за участю представника Підвисоцької сільської ради з Центральним апеляційним господарським судом 20.12.2023 року о 09:40 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2023 розгляд апеляційної скарги Підвисоцької сільської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2023 у справі №912/249/23 відкладено на 14.02.2024 об 11:00 годину. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 . Зобов`язано Підвисоцьку сільську раду надати третім особам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 копії позовної заяви, копії рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2023 у справі №912/249/23, копії апеляційної скарги з додатками - докази чого надати суду. Надати до суду дані щодо місця проживання зазначених третіх осіб. Надати відомості щодо надання в оренду земельних ділянок за кадастровим номерами 3523687000:02:000:1079 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1080 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1081 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1082 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1083 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1084 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1085 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1086 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1087 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1088 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1089 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1090 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1091 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1092 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1093 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1094 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1095 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1096 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1098 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1099 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1100 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1101 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1102 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1103 - 2,00 га, 3523687000:02:000:1104 - 2,00 га.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2024 клопотання відповідача Підвисоцької сільської ради у справі № 912/249/23 задоволено. Визначено провести судове засідання у справі № 912/249/23 в режимі відеоконференції. Доручено Новоархангельському районному суду Кіровоградської області, що знаходиться за адресою: 26100, Кіровоградська область, Голованівський район, смт Новоархангельськ, вул. Слави, 26 забезпечити проведення відеоконференції за участю представника Підвисоцької сільської ради з Центральним апеляційним господарським судом 14.02.2024 року об 11:00 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2024 розгляд апеляційної скарги Підвисоцької сільської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2023 у справі № 912/249/23, відкладено на 20.03.2024 о 12:20 годині.

20.03.2024 в судовому засіданні у справі № 912/249/23 оголошено перерву до 08.05.2024 на 12:20 год.

Відзиву на апеляційну скаргу третіми особами не надано. Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

08.05.2024 треті особи наданим процесуальним правом не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третіх осіб.

08.05.2024 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії КР № 000101 від 02.03.2001 (а.с. 9) Новоархангельська районна рада народних депутатів на підставі рішення від 02.02.2001 № 120 надала ОСОБА_1 у постійне користування земельну ділянку площею 50 га для ведення селянського (фермерського) господарства.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.02.2023 у Реєстрі наявна інформація про державну реєстрацію 05.03.2001 Фермерського господарства ОСОБА_1 (а.с. 15-17). Окрім того, у Реєстрі наявна інформація про засновника господарства, яким на даний час є ОСОБА_27 , а керівником ОСОБА_28 .

Як слідує з підпункту «в» пункту 4.1. Статуту ФГ Купренка В.І. (нова редакція), затвердженого рішенням засновника № 2 від 10.06.2019 (а.с. 18-29), до земель фермерського господарства віднесена земельна ділянка площею 50 га, яка використовується на праві постійного користування на підставі державного акту на право постійного користування землею серії КР № 000101 від 02.03.2001.

У 2020, 2021 та 2022 роках ФГ Купренка В.І. склало звіти про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай відповідних років (а.с. 31-34, 35-38, 39-42), за змістом яких ним використовувалася земельна ділянка площею 50 га під посівні площі. Водночас, 20.04.2021 ФГ ОСОБА_1 направило податковому органу повідомлення про об`єкт оподаткування, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 3523687000:02:000:1388 (а.с. 30).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 297804689 від 03.02.2022 (а.с. 10-12) вбачається, що 11.01.2021 до Державного реєстру внесені відомості щодо реєстрації за ФГ Купренка В.І. права постійного користування земельною ділянкою площею 50 га з кадастровим номером 3523687000:02:000:1388, а також відомості щодо власника цієї земельної ділянки, яким є Підвисоцька сільська рада. Поряд з цим, у Державному реєстрі наявна інформація про видалення державним реєстратором 10.02.2022 інформації про правокористувача земельної ділянки ФГ Купренка В.І., з доповненням відомостей про фактичного землекористувача ОСОБА_1 . У цей же день (10.02.2022) до Державного реєстру внесені відомості про припинення права постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_1 на підставі рішення Підвисоцької сільської ради від 25.01.2022 № 1406.

За змістом клопотання ОСОБА_1 , поданого голові Підвисоцької сільської ради 24.01.2022, він висловився щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 50 га, з кадастровим номером 3523687000:02:000:1388 та додав до нього копію державного акту на право постійного користування землею (а.с. 65).

25.01.2022 Підвисоцька сільська рада прийняла рішення «Про припинення права постійного користування за гр. ОСОБА_1 » № 1406, за яким припинила право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 50 га з кадастровим номером 3523687000:02:000:1388 за ОСОБА_1 у зв`язку з добровільною відмовою від користування земельною ділянкою (а.с. 64).

З листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 29-11-02-1051/2-23 від 30.03.2023 (а.с. 108-109) вбачається, що у Державному земельному кадастрі наявні відомості, що 23.02.2022 на підставі рішення Підвисоцької сільської ради № 1420 від 15.02.2022 земельна ділянка загальною площею 50 га з кадастровим номером 3523687000:02:000:1388 поділена на 25 окремих земельних ділянок з кадастровими номерами: 3523687000:02:000:1079, 3523687000:02:000:1080, 3523687000:02:000:1081, 3523687000:02:000:1082, 3523687000:02:000:1083, 3523687000:02:000:1084, 3523687000:02:000:1085, 3523687000:02:000:1086, 3523687000:02:000:1087, 3523687000:02:000:1088, 3523687000:02:000:1089, 3523687000:02:000:1090, 3523687000:02:000:1091, 3523687000:02:000:1092, 3523687000:02:000:1093, 3523687000:02:000:1094, 3523687000:02:000:1095, 3523687000:02:000:1096, 3523687000:02:000:1098, 3523687000:02:000:1099, 3523687000:02:000:1100, 3523687000:02:000:1101, 3523687000:02:000:1102, 3523687000:02:000:1103, 3523687000:02:000:1104, а попередня (розділена) земельна ділянка набула статусу архівної.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 328082969 від 05.04.2023 (а.с. 110-134) земельні ділянки з кадастровими номерами 3523687000:02:000:1079, 3523687000:02:000:1080, 3523687000:02:000:1081, 3523687000:02:000:1082, 3523687000:02:000:1083, 3523687000:02:000:1084, 3523687000:02:000:1085, 3523687000:02:000:1086, 3523687000:02:000:1087, 3523687000:02:000:1088, 3523687000:02:000:1089, 3523687000:02:000:1090, 3523687000:02:000:1091, 3523687000:02:000:1092, 3523687000:02:000:1093, 3523687000:02:000:1094, 3523687000:02:000:1095, 3523687000:02:000:1096, 3523687000:02:000:1098, 3523687000:02:000:1099, 3523687000:02:000:1100, 3523687000:02:000:1101, 3523687000:02:000:1102, 3523687000:02:000:1103, 3523687000:02:000:1104 відносяться до комунальної власності та належать Підвисоцькій сільській раді.

Порядок надання земельних ділянок у користування для ведення селянського (фермерського) господарства регулювався положеннями Земельного кодексу України № 561-ХІІ від 18.12.1990 (у редакції станом на 02.03.2001).

Відповідно до абзаців 5 та 6 статті 7 ЗК України (1990 року) громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства земельні ділянки передавалися у постійне користування. А за абзацом 1 статті 23 документом, що посвідчував право постійного користування земельною ділянкою, визнавався державний акт, який видавався і реєструвався районними Радами народних депутатів.

Порядок утворення селянського (фермерського) господарства на вказану дату регулювався положеннями Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» № 2009-ХІІ від 20.12.1991 (надалі Закон № 2009-ХІІ) у відповідній редакції (станом на 02.03.2001).

Частина 1 статті 2 Закону № 2009-ХІІ надавала визначення поняттю «селянське (фермерське) господарство», а саме ним є форма підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. А за частинами 2, 5 цієї ж статті головою селянського (фермерського) господарства визнавався його засновник, на його ім`я видавався Державний акт на право постійного користування землею.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 2009-ХІІ після одержання Державного акта на право постійного користування землею селянське (фермерське) господарство підлягало у тридцятиденний строк державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передавала у користування земельну ділянку. Водночас, за частиною 2 цієї статті після відведення земельної ділянки в натурі і одержання Державного акта на право постійного користування та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набувало статусу юридичної особи.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 2009-ХІІ громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, для одержання земельної ділянки у користування подають до районної, міської Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 був ініціатором як отримання земельної ділянки у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства, доказом чому є Державний акт на право постійного користування землею серії КР № 000101 від 02.03.2001, так і засновництва та утворення такого господарства, підтвердженням чому є державна реєстрація ФГ Купренко В.І. (з визначенням ОСОБА_1 засновником господарства), а безпосереднім доказом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як доречно зазначив суд першої інстанції, оскільки переоформлення права землекористування від засновника на господарство не потребувалося, то і отримання ФГ Купренко В.І. Державного акту на право постійного користування землею не було необхідним. Відсутність потреби у переоформлені права землекористування вказує на «автоматичну» зміну користувача земельної ділянки з ОСОБА_1 на ФГ Купренко В.І. без додаткової потреби в отриманні іншого Державного акту на право постійного користуванні тією ж земельною ділянкою Фермерським господарством.

Таким чином, з моменту видачі Державного акту на землю ОСОБА_1 (02.03.2001) та державної реєстрації ФГ Купренко В.І. (05.03.2001) безпосередньо Фермерське господарство набуло прав землекористувача земельної ділянки, на основі якого і було воно утворене. Більш того, Суд установив, що відповідно до звітів про посівні площі сільськогосподарських культур за 2020 2022 роки безпосередньо ФГ Купренко В.І. використовувало спірну земельну ділянку, а доказів протилежного Підвисоцька сільська рада не надала.

Статтею 141 Земельного кодексу України (2001 року у редакції станом на час прийняття спірного рішення) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

У земельному законодавстві (як чинному на момент утворення ФГ Купренка В.І., так і на час прийняття спірного рішення) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як вихід засновника зі складу фермерського господарства відсутня.

Таким чином, при виході ОСОБА_1 зі складу засновників ФГ Купренка В.І. останнє не втратило права користування спірною земельною ділянкою.

Правові засади діяльності фермерського господарства регулювалися положеннями Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 937-IV (далі - Закон № 937-IV).

Зокрема, статтею 8 Закону № 937-IV аналогічно наведеним вище положенням Закону № 2009-ХІІ урегульовані правила державної реєстрації фермерського господарства. За цією статтею фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Поряд з цим, стаття 4 Закону № 937-IV передбачає повноваження голови фермерського господарства, а саме: головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (частина 1); голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об`єднаннями відповідно до закону (частина 2); голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України (частина 3); голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом (частина 4).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц Суд надав правові висновки стосовно застосування положень Закону України «Про фермерське господарство». Суд вказав, що: - у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства, - у таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Отже, лише голові фермерського господарства (або представнику) належать повноваження на представлення інтересів фермерського господарства, лише він має право вчиняти від імені юридичної особи юридично значимі дії, у тому числі ті, які стосуються земельної ділянки, переданої у користування засновникові при утворенні фермерського господарства.

Оспорюване рішення стосується припинення права постійного користування земельною ділянкою до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статей 141 та 142 Земельного кодексу України (2001 року). За цими статтями: однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування нею (підпункт «а» статті 141); припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки (частина 3 статті 142); власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (частина 4 статті 142).

Відтак, закон урегульовує порядок можливого припинення права постійного користування земельною ділянкою за певною процедурою, для якої потребується воля землекористувача земельної ділянки на припинення шляхом подачі відповідної заяви власнику земельної ділянки та прийняття власником рішення про припинення.

Матеріалами справи встановлено, що заяву про припинення права постійного користування земельною ділянкою до Підвисоцької сільської ради подав ОСОБА_1 , хоча він при цьому не являвся ані її землекористувачем, ані головою ФГ Купренко В.І. (або його представником). Відсутність у ОСОБА_1 прав землекористувача пов`язана з наведеними вище висновками щодо переходу прав землекористувача до ФГ Купренко В.І. за наслідками отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства та подальшої його державної реєстрації. А відсутність у нього повноважень голови фермерського господарства пов`язана з виконанням функцій голови іншою особою, а саме ОСОБА_28 .

Відповідно, ОСОБА_1 , подавши заяву про припинення права постійного користування земельною ділянкою, діяв поза межами наявних у нього прав щодо неї.

Статтею 19 Конституції України визначене загальне правило щодо діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадови осіб: вони зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень і вони у випадку невідповідності Конституції або законам України можуть бути визнані незаконними у судовому порядку.

Застосування наведених правових положень полягає у тому, що, оскільки органи місцевого самоврядування відіграють важливу роль у прийнятті рішень та здійсненні управлінських функцій на місцевому рівні, їх діяльність має бути заснована на законності, відповідати принципам демократії та забезпечувати захист прав та інтересів громадян.

Безпосередньо законністю є загальноправовий принцип (засаднича ідея) безумовного дотримання та виконання законів, правових актів і судових рішень усіма органами держави, посадовими особами та громадянами.

Дотримання законності у діяльності органів місцевого самоврядування є основою правової держави, гарантією реалізації конституційних прав та свобод громадян, а також ефективного та відповідального управління територіями. Це передбачає додержання встановлених законом процедур, принципів та обмежень у процесі ухвалення рішень, виконання повноважень та використання публічних ресурсів. Органи місцевого самоврядування повинні дотримуватись принципу законності, що означає, що їх дії повинні бути засновані на чіткій нормативній базі, відповідати вимогам законодавства, бути прозорими та доступними для громадськості. Забезпечення законності також передбачає контроль за діями органів місцевого самоврядування, включаючи можливість скарг та судового контролю.

Отже, законність прийнятих органами місцевого самоврядування рішень нерозривна із дотриманням законодавства при їх прийнятті. Діяльність органу місцевого самоврядування, його посадової особи відповідатиме засаді законності, якщо вона здійснюватиметься у межах компетенції, предмета відання, а також в установленому порядку та формі.

Як вже зазначалось, оспорюване рішення Підвисоцька сільська рада прийняла за наслідками поданої неуповноваженою особою заяви (тобто не за заявою керівника або уповноваженої особи ФГ Купренко В.І.), а тому при його прийнятті допустила порушення частини 3 статті 142 Земельного кодексу України та статті 4 Закону України «Про фермерське господарство». Як наслідок допущеного порушення припинення права постійного користування земельною ділянкою відбулося поза добровільною волею фактичного її землекористувача.

Безпосередньо порядок захисту права землекористувача у випадку його порушення урегульований приписами частини 2 та пунктом «г» частини 3 статті 152, а також частини 1 статті 155 Земельного кодексу України. Зокрема, за змістом цих норм землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю шляхом визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування у випадку видання таким органом акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги ФГ Купренко В.І. щодо визнання у судовому порядку рішення Підвисоцької сільської ради «Про припинення права постійного користування за громадянином ОСОБА_1 » від 25.01.2022 № 1406 недійсним є обґрунтованими. Обраний ФГ Купренко В.І. спосіб захисту щодо визнання недійсним оспорюваного рішення є належним та ефективним, оскільки при його застосуванні відбувається відновлення порушених його прав.

Матеріали справи свідчать також і про те, що ФГ Купренко В.І. набув земельну ділянку за наслідками передачі її засновником утвореному фермерському господарству з метою його ведення, а тому воно є її постійним користувачем. Поряд з цим, на час виникнення спірних правовідносин власником спірної земельної ділянки являлася Підвисоцька сільська рада.

Проте, при прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про добровільне припинення права користування земельною ділянкою та при прийнятті спірного рішення, Підвисоцька сільська рада, фактично, не визнала за ФГ Купренко В.І. відповідного права землекористування, надавши перевагу наявності безпосередньо у ОСОБА_1 відповідного права на неї.

Стаття 152 ЗК України (2001) передбачає можливість застосування такого способу захисту порушених прав, як визнання права (пункт «а» частини 3).

Водночас, частина 1 статті 15 ЦК України визначає, що захист цивільного права здійснюється у разі його порушення.

Відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права.

Як вірно встанолено судом першої інстнції, Позивач, як особа, яка стала землекористувачем земельної ділянки в силу положень закону про селянське (фермерське) господарство та земельного кодексу, має право на судовий захист обраним ним способом, а саме визнанням права постійного користування земельною ділянкою, яка була основою для утворення фермерського господарства.

Враховуючи обставини невизнання Підвисоцькою сільською радою на стадії прийняття спірного рішення та державної реєстрації відповідного права саме за ФГ Купренко В.І., обраний ним спосіб захисту є правомірним.

Колегія суддів констатує, що Підвисоцька сільська рада неправомірно не визнає право ФГ Купренко В.І. на постійне користування спірною земельною ділянкою, а тому вимоги про визнання відповідного права є обґрунтованими.

За змістом статті 16 Закону України «Про державний земельний кадастр»: земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер (частина 1); кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі (частина 2); кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки (частина 6); скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці (частина 7); інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно (частина 8).

Поряд з цим, статтею 15 цього ж Закону встановлений перелік відомостей про земельні ділянки, які включаються до Державного земельного кадастру, а саме: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

У пункті 15.2. постанови від 10.03.2021 у справі № 912/1711/20 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду надав правовий висновок застосування законодавства у випадку поділу земельної ділянки, а саме вказав, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Отже, у випадку присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру за таким номером визнаються всі характерні її ознаки. Інформація про кадастровий номер зберігається у випадку його скасування. Поділ земельної ділянки з присвоєнням інших кадастрових номерів не впливає на захист прав щодо поділеної земельної ділянки.

Матеріалами справи встановлено, що спірна земельна ділянка була поділена на інші 25 земельних ділянок з певними кадастровими номерами, але вони станом на час розгляду справи перебувають у власності Підвисоцької сільської ради та не надані у власність або користування іншим особам. У зв`язку з чим, формування інших земельних ділянок на основі спірної земельної ділянки не впливає на можливість захисту права користування нею.

Відтак, заперечення Підвисоцької сільської ради щодо відсутності земельної ділянки з кадастровим номером 3523687000:02:000:1388 є помилковими, оскільки поділ її на окремі земельні ділянки не є підставою для позбавлення права ФГ Купренко В.І. на захист порушених прав щодо неї та унеможливлення такого захисту.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що: - ФГ Купренко В.І. за наслідками його державної реєстрації у якості фермерського господарства шляхом передачі у постійне користування його засновнику земельної ділянки площею 50 га з кадастровим номером 3523687000:02:000:1388 для утворення фермерського господарства набув статусу її постійного користувача; - набуття статусу постійного користувача здійснене «автоматично» та не потребувало додаткової обов`язкової перереєстрації відповідного права, у тому числі отримання іншого Державного акта на неї; - з моменту набуття ФГ Купренко В.І. прав землекористувача безпосередньо його засновник - ОСОБА_1 втратив відповідні права за Державним актом на право постійного користування землею серії КР № 000101 від 02.03.2001; - при виході ОСОБА_1 зі складу засновників ФГ Купренка В.І. останнє не втратило права користування спірною земельною ділянкою; - ОСОБА_1 , при поданні до Підвисоцької сільської ради заяви про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою, не являвся ані її землекористувачем, ані головою ФГ Купренко В.І. (або його представником), а тому діяв поза межами наявних у нього прав щодо неї; - задовольняючи заяву ОСОБА_1 про відмову від права постійного користування землею Підвисоцька сільська рада прийняла оспорюване рішення за наслідками поданої неуповноваженою особою заяви, а тому допустила порушення частини 3 статті 142 Земельного кодексу України та статті 4 Закону України «Про фермерське господарство», що є наслідком його недійсності; - при прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про добровільне припинення права користування земельною ділянкою та при прийнятті спірного рішення Підвисоцька сільська рада не визнала за ФГ Купренко В.І. відповідного права землекористування, надавши перевагу наявності безпосередньо у ОСОБА_1 відповідного права на неї, у зв`язку з чим невизнання права порушує права ФГ Купренко В.І. на користування нею. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими.

Жодних доводів на спростування вказаних висновків суду апеляційна скарга не містить. В скарзі відповідач посилається на порушення судом засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки докази відповідача не були взяті судом взагалі. Проте, які саме докази відповідача не були взяті до уваги судом і на підтвердження чи спростування яких обставин ці докази подавалися відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено. Також апелянтом зазначено про пояснення третьої особи ОСОБА_1 , що на його думу, стало остаточним аргументом для суду при винесенні рішення, але жодних обґрунтувань цьому не наводить.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження не знайшли, не спростовують мотивів господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим, відхиляються судом апеляційної інстанції, наслідком чого є відсутність підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2023 у справі №912/249/23.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі положень ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підвисоцької сільської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2023 у справі № 912/249/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2023 у справі № 912/249/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.05.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін