Рішення

від 14.05.2024 по справі 904/28/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024м. ДніпроСправа № 904/28/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Фермерського господарства "Зибарєвих" (Запорізька обл., Чернігівський р-н, с. Розівка)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехінвест" (м. Дніпро)

про стягнення грошових коштів за договором поставки

Представники:

від позивача: Гришко І.І.;

від відповідача: Антонова С.Ю.

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство "Зибарєвих" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехінвест" про стягнення грошових коштів в загальному розмірі 1079694,50грн, з якої: 950000,00грн - суми грошових коштів, перерахованих в якості оплати першої частини вартості товару за договором поставки, 32794,50грн - трьох відсотків річних, 96900,00грн - інфляційних втрат. Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки сільськогосподарської техніки №2-04/01/22 від 04.01.2022 в частині повної та своєчасної поставки товару у зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення попередньої оплати за договором.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024 позовну заяву Фермерського господарства "Зибарєвих" залишено без руху на підставі статей 162, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

09.01.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, яка містить вірне місцезнаходження позивача, разом з доказами направлення відповідачу копії уточненої позовної заяви, а також надійшло клопотання про долучення доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі та доказів про наявність електронного кабінету у позивача, та відповідно усунуто недоліки.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.02.2024.

24.01.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В своїх запереченнях зазначає, що відповідач не міг здійснити поставку товару у зв`язку з форс-мажорними обставинами, а саме за місцем виконання договору (місцем поставки товару) територія с. Розівка Чернігівської селищної територіальної громади Бердянського району Запорізької області, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309, починаючи з 26.02.2022 і до сьогодні знаходиться в окупації. Зазначає, що форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому як в частині поставки товару, так і в частині повернення отриманих коштів, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін. Додатково зазначає, що затримка повернення попередньої оплати з боку ТОВ «Інтертехінест» зумовлена тим, що ФГ «Зибарєвих», на виконання вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», не повідомив про зміну адреси місцезнаходження та зміни податкової адреси на іншу територію України, отже має місце прострочення кредитора, і, отже, боржник не повинен сплачувати проценти за час цієї затримки.

05.02.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому він просить провести підготовче засідання за відсутності представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 відкладено підготовче засідання на 29.02.2024.

16.02.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на відзив відповідача.

В своїх поясненнях на заперечення відповідача зазначає, що відповідачем не надано сертифікат, яким засвідчено настання у ТОВ «Інтертехінвест» форс-мажорних обставин за договором поставки сільськогосподарської техніки № 2-04/01/22 від 04.01.2022, відтак доводи відповідача про настання у нього обставин непереборної сили та неможливість повернення позивачу грошових коштів є безпідставними. Зазначає, що факт місця реєстрації позивача на тимчасово окупованій території не скасовує обов`язку відповідача повернути суму авансу, оскільки банківський рахунок позивача було відкрито у АТ «Райффайзен Банк» до моменту повномасштабного вторгнення російської федерації.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 19.03.2024.

15.03.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він просить витребувати у Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області інформацію щодо Фермерського господарства "Зибарєвих", а саме:

- чи змінював платник податків податкову адресу на іншу територію України або подавав до податкового органу Повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП про інше місце здійснення діяльності (об`єкт оподаткування) на іншу територію України (не окуповану);

- чи сплачуються цим платником податків загальнодержавні та місцеві податки і збори, військовий збір з 24.02.2022;

- чи звільнений платник податків від обов`язку подання до контролюючих органів декларацій, звітності та інших документів;

- чи приймалось рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку з наданням такого рішення.

В обґрунтування наведеного клопотання відповідач зазначив, що у підготовчому засіданні постала потреба у встановленні факту виконання позивачем, діяльність якого зареєстрована на окупованій території, податкових обов`язків за законами України. У зв`язку з цим, представником відповідача зроблений адвокатський запит до ДПС України. Згідно з відповіддю ГУ ДПС України у Запорізькій області №10802/6/08-01-04-08-06 від 14.03.2024 адвокату Антоновій С.Ю. відмовлено у наданні запитуваної інформації.

19.03.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому він просить долучити до матеріалів справи копії документів, а саме:

- копію витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ від 29.02.2024;

- копію податкової декларації з ПДВ за грудень 2023 року;

- копію квитанції №2 від 22.01.2024.

19.03.2024 за результатами судового засідання оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 01.04.2024.

01.04.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач не заперечує щодо долучення до справи поданих 19.03.2024 позивачем доказів та просить залишити без розгляду клопотання відповідача про витребування доказів від 15.03.2024. В обґрунтування наведеного клопотання зазначає, що 19.03.2024 позивачем на виконання ухвали суду надані документи щодо перебування на податковому обліку останнього.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 23.04.2024.

23.04.2024 за результатами судового засідання оголошено перерву та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 14.05.2024.

У судовому засіданні 14.05.2024 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

04.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертехінвест" (далі постачальник, відповідач) та Фермерським господарством "Зибарєвих" (далі покупець, позивач) укладено договір поставки сільськогосподарської техніки №2-04/01/22 (далі договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність покупця сільськогосподарську техніку, надалі за текстом "Товар", а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість (ціну) на умовах цього договору.

Номенклатура, асортимент, кількість, ціна товару зазначаються в специфікаціях, що являються невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна договору становить загальну вартість товару, поставленого покупцю за цим договором.

Сторони встановлюють ціну договору та вартість поставленого за цим договором товару в національній валюті України - гривнях, а також визначають їх грошовий еквівалент в іноземній валюті EUR (ЄВРО), які зазначаються постачальником у специфікації, що є невід`ємною частиною договору (п. 2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору сторони домовились, що для перерахунку вартості товару (ціни договору) в національну валюту України та визначення валютного еквіваленту кожного платежу використовується курс продажу EUR (ЄВРО), на Міжбанківському валютному ринку України (далі - Міжбанківський курс) згідно з даними, оприлюдненими на Українському фінансовому сервері на сайті за адресою: www.mlinform.com в розділ «Міжбанківський ринок» (в колонці - курс гривні під словом ASK «Мах за період»).

Поставка товару здійснюється партіями за правилами "Інкотермс-2010" на умовах, що зазначаються в специфікаціях до договору (п. 4.1 договору).

На кожну партію товару, що постачається покупцеві сторони складають специфікацію, в якій зазначаються найменування, асортимент (номенклатура), кількість, ціна за одиницю товару, термін поставки, строк оплати та вартість партії товару (п. 4.2 договору).

Поставка постачальником товару покупцю підтверджується видатковою накладною (п. 4.4 договору).

Датою поставки товару вважається дата виданої постачальником видаткової накладної, в якій уповноважений покупцем на отримання товару представник розписався про його отримання (п. 4.5 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за товар проводиться покупцем у строк та порядок, встановлений постачальником в специфікації на кожну партію товару, яка є невід`ємною частиною договору.

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (в разі наявності). Строк дії договору становить 12 (дванадцять) місяців. Після підписання договору всі попередні переговори вважаються недійсними. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, залишилися невиконаними (п. 10.2 договору).

04.01.2022 між сторонами було укладено специфікацію №1 (а.с. 10 том 1) відповідно до умов якої постачальник зобов`язався поставити товар, визначений у ній, на загальну суму 5584986,00грн, що у валютному еквіваленті складає 180000,00 євро.

Пунктом 2 специфікації сторонами визначено умови оплати: покупець оплачує товар наступним чином:

2.1. Першу частину вартості партії товару за цією специфікацією у розмірі, що є еквівалентом 30617,80 євро (тридцять тисяч шістсот сімнадцять євро 80 центів), покупець оплачує у строк до 04 січня 2022 року включно.

2.2. Другу частину вартості партії товару за цією специфікацією у розмірі, що є еквівалентом 59382,20 євро (п`ятдесят дев`ять тисяч триста вісімдесят два євро 20 центів), покупець оплачує у строк до 19 серпня 2022 року включно.

2 3. Третю частину вартості партії товару за цією специфікацією, що є еквівалентом 90000,00 євро (дев`яносто тисяч євро 00 центів), покупець оплачує у строк до 14 жовтня 2022 року включно.

3 Курс продажу EUR (ЄВРО) визначений сторонами за даними міжбанківської інформаційної системи «УкрДілінг» (сайт http//www.udinfonii.com/) станом на 31 рудня 2021 року і складає 31,0277грн за один EUR (ЄВРО)

4. Термін і умови поставки: поставка товару здійснюється постачальником у термін до 18 квітня 2022 року включно після надходження першої частини вартості партії товару на розрахунковий рахунок постачальника. Передача товару здійснюється постачальником у відповідності з правилами «Інкотермс-2010» на умовах DAP за адресою: Запорізька обл., Чернігівський р-н, село Розівка, вул. Медова, буд. 60. При несвоєчасному виконанні покупцем грошових зобов`язань згідно п. 2 п.п. 2.1 специфікації, постачальник має право перенести термін поставки товару. Покупець зобов`язаний своєчасно прийняти товар та розвантажити його власними силами, та за власний рахунок.

04.01.2022 на виконання умов договору та специфікації №1, в рахунок оплати першої частини вартості партії товару, між сторонами було укладено додаткову угоду №1 про розірвання договору №1-16/02/21 поставки сільськогосподарської техніки від 16.02.2021 (а.с. 11 том 1).

За змістом зазначеної додаткової угоди сторони, у зв`язку з досягненням взаємної згоди, вирішили розірвати договір №1-16/02/21 поставки сільськогосподарської техніки від 16.02.2021, (надалі - договір) зі специфікацією №1 від 16.02.2021, яка є додатком №1 до договору з 04.01.2021 (п. 1 додаткової угоди).

Пунктом 2 додаткової угоди сторони домовились, що покупець протягом 1 (одного) робочого дня з дня підписання даної угоди повертає постачальнику отриманий ним за договором товар: ВЕГА-8-10 СІВАЛКА З СИГНАЛІЗАЦІЄЮ сівалка VEGA 8 PROFІ з електроприводом PRO AFP у кількості - 1 шт. Повернення покупцем товару постачальнику оформлюється підписанням уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, акт прийому-передачі товару є підставою для набуття права власності постачальником на товар.

Згідно з п. 3 додаткової угоди сторони дійшли згоди, що грошові кошти в сумі 950000,00грн (дев`ятсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ - 158333,33грн (сто п`ятдесят вісім тисяч триста тридцять три гривні 33 копійки) з ПДВ, сплачені покупцем за товар згідно договору підлягають зарахуванню за товар, що буде поставлений в рамках договору №2-04/01/22 поставки сільськогосподарської техніки, укладеного між сторонами 04.01.2022.

Господарський суд зазначає, що спір між сторонами щодо зарахування грошових коштів у сумі 950000,00грн в якості оплати першої частини вартості товару, визначеного специфікацією №1 від 04.01.2022 до договору поставки сільськогосподарської техніки №2-04/01/22 від 04.01.2022, відсутній. Зазначене підтверджується заявами сторін по суті справи та наведеною додатковою угодою. У зв`язку з чим, зобов`язання позивача щодо здійснення першої оплати виконані 04.01.2022.

Позивач зазначає, що враховуючи зарахування сторонами оплати у сумі 950000,00грн як оплати першої частина партії товару, відповідач повинен був здійснити поставку товару у строк до 18.04.2022. Позивач зазначає, що у зазначений строк відповідачем не був поставлений товар.

З огляду на порушення строків поставки товару позивач 23.09.2022 направив відповідачу поштовим зв`язком претензію №1 від 22.09.2022 про негайне повернення сплаченої за договором передоплати в сумі 950000,00грн (а.с. 14-16 том 1).

Відповідач отримав зазначену претензію 06.10.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 17 том 1).

Позивач зазначає, що відповідач не повернув суму передоплати у розмірі 950000,00грн, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у справі є встановлення обставин щодо виконання або не виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару у межах визначених договором, наявності/відсутності правових підстав для стягнення з нього сплаченої позивачем попередньої оплати за цим договором у сумі 950000,00грн та наявності/відсутності підстав для стягнення інфляційних втрат і 3% річних за невиконання грошового зобов`язання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 174, 193 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 Господарського кодексу України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до частини першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом частини першої статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами зобов`язання позивача щодо здійснення першої оплати за товар виконані 04.01.2022, відповідно до додаткової угоди №1 про розірвання договору №1-16/02/21 поставки сільськогосподарської техніки від 16.02.2021.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та умов договору відповідач повинен був поставити товар у строки, встановлені договором та додатком 1 до нього.

Враховуючи визначений контрагентами у пункті 4.1 договору та додатку 1 (специфікації №1) до договору термін поставки товару, приймаючи до уваги отримання 04.01.2022 відповідачем оплати за товар, суд зазначає, що строк поставки товару є таким, що настав 18.04.2022, прострочення з 19.04.2022.

Відповідач не надав суду доказів поставки товару.

За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина третя статті 693 Цивільного кодексу України).

За приписом частини другої статті 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства аванс не виконує забезпечувальної функції, а є грошовою сумою, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). При цьому, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 23.09.2022 направив відповідачу поштовим зв`язком претензію №1 від 22.09.2022 про негайне повернення сплаченої за договором передоплати в сумі 950000,00грн (а.с. 14-16 том 1).

Відповідач отримав зазначену претензію 06.10.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 17 том 1), однак аванс не повернув.

Господарський суд зазначає, що направленням претензії №1 від 22.09.2022 позивач реалізував своє право, передбачене частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України, на повернення суми попередньої оплати.

Доводи відповідача не спростовують обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог та не підтверджені належними й допустимими доказами. Доказів повернення позивачу попередньої оплати в сумі 950000,00грн відповідач суду не надав.

Щодо заперечень відповідача, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Згідно з частиною третьою статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно з положеннями статті 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати коштів від своїх контрагентів. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо).

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким з 24.02.2022 було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на всій території України, не є належним і допустимим доказом наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання за договором, що пов`язане з настанням обставин непереборної сили, оскільки згідно зі статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифіката про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Тож, зазначений лист Торгово-промислової палати України не засвідчує факт настання саме для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).

Інших доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання з повернення попередньої оплати у встановлений строк матеріли справи не містять і відповідачем суду не надано.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача, як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання зобов`язання. Також, відповідачем не надано доказів звернення до позивача із вимогою змінити місце поставки товару, у зв`язку з обставинами, які склалися. При цьому господарський суд зазначає, що предметом спору є стягнення з відповідача саме попередньої оплати, а не штрафних санкцій за невиконання відповідачем зобов`язань з поставки товару.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач має рахунки, відкриті на території України, а також наявні документи щодо перебування на податковому обліку позивача в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області та здачі звітності і сплати податків.

З огляду на викладене, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи або не впливають та не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, а тому відхиляються господарським судом.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 950000,00грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних розраховані у загальній сумі 32794,50грн за загальний період з 07.10.2022 по 30.11.2023 із суми заборгованості 950000,00грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних судом порушень не встановлено.

Позивачем також заявлено до стягнення інфляційні втрати, які розраховані у загальній сумі 96900,00грн за загальний період з жовтня 2022 року по листопад 2023 року, при цьому суму дефляції за період з липня 2023 року по серпень 2023 року із заборгованості 950000,00грн, позивач розраховує як 0,00грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем при розрахунку інфляційних втрат на заборгованість у розмірі 950000,00грн за період з липня по листопад 2023 року не враховано наступні положення.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100грн = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі №904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дослідженням наданого розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що позивач не врахував у визначених ним періодах нарахування, протягом яких не відбувалося погашення боргу, індексу інфляції в розмірі 99,4% за липень 2023 року та 98,6% за серпень 2023 року, в якому мала місце дефляція.

З огляду на викладене, з урахуванням дати виникнення у відповідача грошового зобов`язання перед позивачем, оплат здійснених відповідачем та меж позовних вимог, за результатом здійсненого судом перерахунку інфляційні втрати підлягають зменшенню і становлять 80416,32грн.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин у справі, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача 950000,00грн основного боргу (суми попередньої оплати), 32794,50грн 3% річних, 80416,32грн інфляційних втрат.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі та надана їм правова оцінка.

Стосовно інших доводів позивача і відповідача суд зазначає наступне.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень позивача і відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 16195,43грн покладаються на позивача.

Судові витрати з надання професійної правничої допомоги судом не розподіляються з огляду на усну заяву представника позивача у своєму вступному слові під час розгляду справи по суті (до судових дебатів) про надання доказів понесення таких витрат у порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фермерського господарства "Зибарєвих" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехінвест" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 1079694,50грн, з якої: 950000,00грн - суми грошових коштів, перерахованих в якості оплати першої частини вартості товару за договором поставки, 32794,50грн - 3% річних, 96900,00грн - інфляційних втрат - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехінвест" (49040, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Мукаша Салакунова, буд. 25, оф. 6, ідентифікаційний код 37988349) на користь Фермерського господарства "Зибарєвих" (р/р № НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк», МФО 380805, адреса: 71242, Запорізька обл., Бердянський р-н, с. Розівка, вул. Медова, буд. 60, ідентифікаційний код 31961981) 950000,00грн - основної заборгованості, 32794,50грн - 3% річних, 80416,32грн - інфляційних втрат та 16195,43грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 24.05.2024.

Суддя В.О. Татарчук