Рішення

від 24.05.2024 по справі 904/4736/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2024м. ДніпроСправа № 904/4736/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Приватного підприємства "Антіса", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 56 525,06 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Антіса" заборгованості в сумі 56525,06 грн, з яких: 52244,24 грн основний борг, 43,92 грн плата за абонентське обслуговування, 787,35 грн пеня, 802,42 грн інфляційні втрати, 647,13 грн 3% річних.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з оплати спожитої ним теплової енергії за період із січня по березень 2023 року та внесення плати з абонентського обслуговування за договором про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 26, прим. 1, що є публічним договором приєднання та обліковується у заявника за реквізитами № 800/жб від 01.11.2021.

Ухвалою суд від 04.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов установлено 15-тиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

Відповідач відзив на позов не подав.

Про відкриття провадження у справі та можливість подання заяв по суті справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

На адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 04.09.2023, до якого відділенням поштового зв`язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення: "за закінченням терміну зберігання".

За частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною десятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За змістом статей 9, 14, 17 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 (із змін. і доп.) "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється особою для забезпечення комунікації з нею, зв`язку зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Правила надання послуг поштового зв`язку визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (із змін і доп.) (далі Правила).

Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (п. 76 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень покладається саме на юридичну особу.

У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення "EMS" 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази відповідно до укладених угод (п. 101 Правил).

У разі неможливості вручення адресату (одержувачу) поштового відправлення, поштового переказу таке відправлення, переказ повертаються відправнику, крім випадків, якщо відправник під час оформлення поштового відправлення, поштового переказу визначив інший порядок розпорядження поштовим відправленням, поштовим переказом (п. 104 Правил).

За таких обставин суд доходить висновку, що неможливість вручення відправлень відповідачу є наслідком незабезпечення ним вимог законодавства щодо можливості реального вручення йому поштових відправлень за його офіційним місцезнаходженням, що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому таких поштових відправлень.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи; неподання ним відзиву на позов не підтверджується поважними причинами.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державного підприємство "Криворізька теплоцентраль" передано об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста.

Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини другої статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".

У зв`язку з проведенням державної реєстрації змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

З наявної у справі Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 266786542 від 21.07.2021 убачається, що за Приватним підприємством "Антіса" 04.07.2019 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 145,7 кв.м, вбудоване в перший поверх житлового будинку, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 26, приміщення 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1869323612110; номер запису про право власності 32337095) (а.с. 13).

Виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку № 26 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.

Указаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч.ч. 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному вебсайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання (а.с. 18 - 21).

Оскільки протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору на адресу позивача не надходило документів про рішення співвласників багатоквартирного будинку № 26 по вул. Ракітіна у м. Кривому Розі про обрання моделі договірних відносин, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем (далі позивач, виконавець) та Приватним підприємством "Антіса" як споживачем (далі відповідач, споживач) укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. У позивача Типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами № 800/жб від 01.11.2021 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 26, прим. 1 (далі договір).

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1 договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному вебсайті виконавця Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" https://tec.dp.ua/ (п. 2 договору).

Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.

Відповідно до пункту 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу у строки і на умовах, визначеними цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Відповідно до пункту 30 указаного договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розрахунку, що розраховується, виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця https://tec.dp.ua/ plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця https://tec.dp.ua/3020/. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному вебсайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (п. 31 договору).

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії на вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33 договору).

За умовами пункту 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (пп. 3 п. 41 договору).

Пунктом 45 договору передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).

Факт поставки теплової енергії у період із січня по березень 2023 року підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія в будівлю житлового будинку № 26 по вулиці Ракітіна в місті Кривому Розі, складеними згідно з рішеннями виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону № 760 від 28.09.2022, № 338 від 22.03.2023 (а.с. 25-26), а саме: актом № 174 від 03.11.2022 про подачу теплоносія в будівлю та актом б/н від 29.03.2023 про припинення подачі теплоносія (а.с. 23-24).

У будинку № 26 по вулиці Ракітіна в місті Кривому Розі наявний комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії № 1781 від 10.12.2020 (а.с. 27).

Позивач у позові зазначає, що прилад-розподілювач теплової енергії в указаному будинку не встановлено, у зв`язку з чим розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку та пропорційно загальній площі приміщення.

На виконання умов договору позивачем у період з 01.01.2023 по 31.03.2023 (далі спірний період) поставлено на об`єкт відповідача за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 26, прим. 1, теплову енергію на загальну суму 54244,24 грн та надано йому послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 43,92 грн.

За фактом поставки відповідачу теплової енергії та надання послуг з абонентського обслуговування протягом спірного періоду позивачем складені акти приймання-передачі теплової енергії (надання послуг) (далі акти):

№ 425 від 31.01.2023 на суму 22189,23 грн, з яких: плата за абонентське обслуговування за січень 2023 року 8,79 грн без ПДВ, що з урахуванням ПДВ становить 10,55 грн, та вартість поставленої у січні 2023 року теплової енергії в обсязі 4,15 Гкал - 18482,23 грн без ПДВ, що з урахуванням ПДВ становить 22178,68 грн (а.с. 30);

№ 4078 від 28.02.2023 на суму 22082,34 грн, з яких: плата за абонентське обслуговування за лютий 2023 року 8,79 грн без ПДВ, що з урахуванням ПДВ становить 10,55 грн, та вартість поставленої у лютому 2023 року теплової енергії в обсязі 4,13 Гкал - 18393,16 грн без ПДВ, що з урахуванням ПДВ становить 22071,79 грн (а.с. 33);

№ 9159 від 31.03.2023 на суму 10016,59 грн, з яких: плата за абонентське обслуговування за березень 2023 року 19,02 грн без ПДВ, що з урахуванням ПДВ становить 22,82 грн, та вартість поставленої у березні 2023 року теплової енергії в обсязі 1,87 Гкал - 8328,14 грн без ПДВ, що з урахуванням ПДВ становить 9993,77 грн (а.с. 37).

На оплату поставленої теплової енергії та наданих послуг з абонентського обслуговування за вказаними актами позивачем виставлені відповідні рахунки (а.с. 31, 34, 38).

Усі акти разом із рахунками-фактурами були надіслані на адресу відповідача, але ним не підписані.

Так, акти та рахунки-фактури за січень і лютий 2023 року були направлені відповідачу разом із супровідними листами № 1099/30 від 14.02.2023, № 1929/30 від 07.03.2023, що підтверджується наявними у справі копіями конвертів з доданими до них довідками про причини невручення поштового відправлення: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 29, 32).

Акт та рахунок за березень 2023 року були надіслані на адресу відповідача 12.05.2023 разом із супровідним листом № 2776/30 від 05.04.2023, що підтверджується реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції АТ "Криворізька теплоцентраль", списком згрупованих поштових відправлень № 3567 та фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 12.05.2023, копії яких містяться у матеріалах справи (а.с. 35-36).

Відповідач оплату поставленої йому позивачем протягом спірного періоду теплової енергії на суму 54244,24 грн та наданих послуг з абонентського обслуговування на суму 43,92 грн не оплатив.

02.06.2023 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 4088/30 від 26.05.2023 з вимогою про погашення наявної заборгованості за надані послуги в загальній сумі 54288,16 грн (54244,24+43,92=54288,16) у семиденний строк з дня отримання цієї претензії (а.с.39 -40).

Вжиті позивачем заходи досудового врегулювання спору позитивного результату не дали, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням сторонами договірних зобов`язань щодо поставки теплової енергії і надання послуг з абонентського обслуговування за період із січня по березень 2023 року та їх оплати.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем у справі не доведено належними і допустимими доказами виконання ним пункту 33 договору щодо надання відповідачу рахунків на оплату спожитих послуг (теплопостачання та абонентського обслуговування) не пізніше ніж за десять днів до граничного строку їх оплати, у зв`язку з чим відсутні підстави стверджувати про можливість виконання відповідачем грошових зобов`язань у строк, визначений пунктом 34 договору.

Згідно з частиною четвертою статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

З огляду на викладене та зважаючи на засади добросовісності, розумності і справедливості, суд доходить висновку, що для визначення строку виконання відповідачем обов`язку з оплати спожитих протягом спірного періоду послуг підлягають застосуванню положення частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

За таких обставин відповідач повинен був оплатити вартість спожитої теплової енергії та послуг з абонентського обслуговування у семиденний строк від дня отримання направлених позивачем супровідних листів № 1099/30 від 14.02.2023, № 1929/30 від 07.03.2023 та № 2776/30 від 05.04.2023 із долученими до них актами та рахунками-фактурами за спірний період, що фактично і є вимогою в порядку частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Утім, наявні в матеріалах справи копії конвертів, в яких на адресу відповідача були направлені супровідні листи № 1099/30 від 14.02.2023 та № 1929/30 від 07.03.2023 з актами й рахунками за січень-лютий 2023 року, через їхню неналежну якість, не дозволяє встановити ні дату оформлення відповідного поштового відправлення, ні дату його повернення оператором поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання, що унеможливлює, в свою чергу, встановити початок прострочення відповідачем виконання обов`язку з оплати послуг за січень-лютий 2023 року.

Частиною другою статті 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. З наведеного слідує, що копія документа має відповідати його оригіналу, тобто надавати можливість установити за нею всі відомості, які містить оригінал.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відтак, саме позивач несе ризики наслідків подання ним неякісних копій документів, поданих на підтвердження викладених у позові обставин.

Водночас у матеріалах справи міститься копія надісланої позивачем 02.06.2023 претензії № 4088/30 від 26.05.2023 з вимогою про сплату відповідачем заборгованості в сумі 54288,16 грн, яка містить у собі й вартість теплової енергії та послуги з абонентського обслуговування за січень-лютий 2023 року (а.с. 39-40).

Тож, строки виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості спожитої теплової енергії та послуг з абонентського обслуговування за січень-лютий 2023 року мають визначатися від дня пред`явлення йому вимоги, оформленої претензією № 4088/30 від 26.05.2023.

Враховуючи приписи статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків, зважаючи на дати надсилання претензії № 4088/30 від 26.05.2023 та супровідного листа № 2776/30 від 05.04.2023, а також нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, у т.ч. місцевої простої письмової кореспонденції (Д+2) та рекомендованої кореспонденції (Д+2+1) (затверджені наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 № 958 й зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950), приймаючи до уваги Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, відповідач повинен був здійснити оплату спожитої теплової енергії та наданих послуг з абонентського обслуговування за спірними актами та рахунками у наступні строки: за січень-лютий 2023 року не пізніше 07.06.2023; за березень 2023 року не пізніше 17.05.2023.

Строк оплати є таким, що настав. Докази оплати відповідачем спожитої теплової енергії в сумі 54244,24 грн та послуг з абонентського обслуговування в сумі 43,92 грн у матеріалах справи відсутні.

Згідно з приписами статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача вартості поставленої теплової енергії у сумі 54244,24 грн та послуг з абонентського обслуговування в сумі 43,92 грн, підтверджені наданими ним доказами та не спростовані відповідачем.

Відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію в сумі 54244,24 грн та надані послуги з абонентського обслуговування в сумі 43,92 грн є законними й обґрунтованими.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Заявлена позивачем до стягнення пеня в сумі 787,35 грн розрахована ним за загальний період з 01.03.2023 по 17.08.2023 окремо із сум заборгованості за теплову енергію за кожний місяць спірного періоду, виходячи з визначеного договором розміру пені 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення.

Перевіркою наданого розрахунку пені судом встановлено, що періоди її нарахування є необґрунтованими.

Після здійсненого судом перерахунку, з урахуванням меж позовних вимог та встановлених судом строків виконання відповідачем зобов`язань з оплати спожитої у спірний період теплової енергії, пеня підлягає зменшенню на 381,23 грн і становить 406,12 грн (787,35 406,12 = 381,23), з яких:

157,47 грн - за період з 08.06.2023 по 17.08.2023 із заборгованості за теплову енергію за січень 2023 року в сумі 22178,68 грн;

156,71 грн - за період з 08.06.2023 по 17.08.2023 із заборгованості за теплову енергію за лютий 2023 року в сумі 22071,79 грн;

91,94 грн - за період з 18.05.2023 по 17.08.2023 із заборгованості за теплову енергію за березень 2023 року в сумі 9993,77 грн.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані нормами статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в сумі 802,42 грн та 3% річних у сумі 647,13 грн також розраховані за загальний період з 01.03.2023 по 17.08.2023 окремо із сум заборгованості за теплову енергію за кожний місяць спірного періоду.

Дослідженням наданих розрахунків виявлено помилки у періодах їх нарахування, які аналогічні допущеним при розрахунку пені.

Окремо щодо порядку розрахунку інфляційних втрат суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

За результатом здійсненого судом перерахунку інфляційні втрати, виходячи з індексів інфляції: 100,8% - за червень 2023 року, 99,4% - за липень 2023 року, становлять 105,88 грн, з яких:

43,29 грн - за період з червня по липень 2023 року із заборгованості за теплову енергію за січень 2023 року в сумі 22178,68 грн;

43,08 грн за період з червня по липень 2023 року із заборгованості за теплову енергію за лютий 2023 року в сумі 22071,79 грн;

19,51 грн за період з з червня по липень 2023 року із заборгованості за теплову енергію за березень 2023 року в сумі 9993,77 грн.

Тож, заявлена до стягнення сума інфляційних втрат підлягає зменшенню на 696,54 грн (802,42 105,88 = 696,54).

Після здійсненого судом перерахунку 3% річних підлягають зменшенню на 313,33 грн і фактично становлять 333,80 грн (647,13 333,80 = 313,33), з яких:

129,43 грн за період з 08.06.2023 по 17.08.2023 із заборгованості за теплову енергію за січень 2023 року в сумі 22178,68 грн;

128,80 грн за період з 08.06.2023 по 17.08.2023 із заборгованості за теплову енергію за лютий 2023 року в сумі 22071,79 грн;

75,57 грн за період з 18.05.2023 по 17.08.2023 із заборгованості за теплову енергію за березень 2023 року в сумі 9993,77 грн.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 55133,96 грн, з яких: 54244,24 грн основний борг за теплову енергію, 43,92 грн плата за абонентське обслуговування, 406,12 грн пеня, 105,88 грн інфляційні втрати, 333,80 грн 3% річних.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 2617,95 грн (55133,96х2684,00/56525,06 = 2617,95).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 165, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Приватного підприємства "Антіса" про стягнення заборгованості у сумі 56525,06 грн, з яких: 52244,24 грн основний борг, 43,92 грн плата за абонентське обслуговування, 787,35 грн пеня, 802,42 грн інфляційні втрати, 647,13 грн 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Антіса" (ідентифікаційний код 35229509; місцезнаходження: 50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, буд. 2А) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (ідентифікаційний код 00130850; місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1) основний борг за теплову енергію в сумі 52244,24 грн, плату за абонентське обслуговування в сумі 43,92 грн, пеню в сумі 406,12 грн, інфляційні втрати в сумі 105,88 грн, 3% річних у сумі 333,80 грн, судовий збір у сумі 2617,95 грн.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24.05.2024.

Суддя І.І. Колісник