Повістка

від 16.05.2024 по справі 908/3351/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/148/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024 Справа № 908/3351/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Давиденко Ірини Вікторівни, при секретарі судового засідання Хрипко О.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю НЕТ-СТРОЙ ГРУП про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/3351/23

За позовом: Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-Б, ідентифікаційний код 37573094)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НЕТ-СТРОЙ ГРУП, (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко -Карого, буд. 23 А, ідентифікаційний код 41074388)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Запорізька гімназія № 41 Запорізької міської ради (69019, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 6, ідентифікаційний код 26292945)

про стягнення 371 687,52 грн.

представники сторін:

від позивача: Боряков Т.В., дов. № 01.01-24/39 від 28.12.2023

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 22.04.2024 через підсистему Електронний суд надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю НЕТ-СТРОЙ ГРУП про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/3351/23 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.04.2024 заяву передано до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 29.04.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю НЕТ-СТРОЙ ГРУП про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/3351/23, призначено судове засідання з розгляду заяви на 16.05.2024.

24.04.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява з запереченнями проти заяви представника відповідача про стягнення з Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» у справі №908/3351/23 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, через їх необґрунтованість, нерозумність і не співмірність, відповідно до ціни позову, поданих без урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача в судовому засіданні 16.05.2024 заперечив проти задоволення заяви відповідача, зазначив, що сума до стягнення витрат на професійну правничу допомогу є завищеною та неспівмірною, просив суд відмовити в задоволенні заяви, а в разі задоволення зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання 16.05.2024 представники відповідача та третьої особи не прибули, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджала розгляду даної заяви.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши матеріали справи та заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю НЕТ-СТРОЙ ГРУП про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/3351/23, заслухавши представника позивача, суд, після виходу з нарадчої кімнати, дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.04.2024 по справі № 908/3351/23 у задоволенні позову Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю НЕТ-СТРОЙ ГРУП, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Запорізької гімназії № 41 Запорізької міської ради про стягнення 371 687,52 грн, відмовлено.

Питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішено, представник відповідача до закінчення судових дебатів заявив про подання відповідної заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогамист. 244 ГПК України. суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи та заяви відповідача, останнім було заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву було викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, в якому було зазначено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 25 000,00 грн.

Судом встановлено, що 04.05.2020 Адвокатським об`єднанням «Легес» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ-ГРУП» укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до п. 1.1 Договору встановлено, що Адвокатське об`єднання в обсязі та на умовах цього Договору зобов`язується здійснити захист, представництво, а також надання Клієнтові інших видів юридичних послуг та правничої (правової) допомоги, відповідно до його завдань та на умовах Договору, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

28.11.2023 Адвокатським об`єднанням «Легес» (Замовник) та Адвокатом Борисенковим Віталієм Сергійовичем (Виконавець) укладено Договір про надання послуг (Договір), відповідно до п. 1.1 якого, Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги в обсязі та на умовах передбачених цим договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 2.1 Договору, обов`язки Виконавця надати за завданням Замовника наступні послуги: вивчити позовну заяву та матеріали, скласти та подати до господарського суду Запорізької області відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» на позовну заяву Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради до Клієнта про стягнення збитків, яка розглядається в межах справи №908/3351/23, вивчити відповідь Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на відзив Клієнта на позовну заяву, скласти та подати до господарського суду Запорізької області заперечення Клієнта на відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення збитків, представити інтереси Клієнта Замовника під час розгляду господарським судом Запорізької області справи №908/3351/23, скласти та подати до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції / відзив на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у відповідній справі, представити інтереси Клієнта Замовника під час розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у відповідній справі, скласти та подати до суду касаційної інстанції касаційну скаргу на рішення судів першої та/або апеляційної інстанцій / відзив на касаційну скаргу на рішення судів першої та/або апеляційної інстанцій у відповідній справі, представити інтереси Клієнта Замовника під час розгляду судом касаційної інстанції касаційної скарги на рішення судів першої та/або апеляційної інстанцій у відповідній справі. Надання послуг Виконавцем здійснюється на підставі самостійно складеного ордеру на надання Клієнту Замовника правничої (правової) допомоги.

28.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» та Адвокатським об`єднанням «Легес» було укладено Додаткову угоду до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.05.2020, відповідно до п. 1 якої, Адвокатське об`єднання в обсязі та на умовах передбачених цією Додатковою угодою зобов`язується надати Клієнту, а Клієнт - прийняти та оплатити правничу (правову) допомогу, пов`язану із представництвом інтересів Клієнта під час розгляду господарським судом Запорізької області справи № 908/3351/23 за позовною заявою Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради до Клієнта про стягнення збитків.

В пункті 3 Додаткової угоди сторони погодили, що гонорар за надання правничої (правової) допомоги, передбаченої цією Додатковою угодою, складається з вартості правничої (правової) допомоги у фіксованому розмірі та становить, зокрема, вивчення позовної заяви та матеріалів, складання та подання до господарського суду Запорізької області відзиву на позовну заяву - 5000 грн, складання та подання до господарського суду Запорізької області заперечення на відповідь на відзив (за необхідності) - 4000 грн, участь в одному судовому засіданні у суді першої інстанції (за необхідності) 2000 грн.

Згідно з п. 4.7 Договору, остаточний розмір та обсяг наданої правничої (правової) допомоги, а також остаточний розрахунок за надану правничу (правову) допомогу, а також розмір фактичних витрат, пов`язаних із наданням правничої (правової) допомоги, визначаються та здійснюються на підставі акту приймання-передачі послуг.

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч. 1 ст.1).

Представником відповідача на підтвердження обсягу наданих послуг подано підписаний акт приймання-передачі послуг від 18.04.2024, відповідно до якого Адвокатським об`єднанням надано Клієнту послуги правничої (правової) допомоги загальною вартістю 15 000,00 грн, а саме:

- вивчено позовну заяву Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради до Клієнта про стягнення збитків, складено та подано до господарського суду Запорізької області у справі № 908/3351/23 відзив на позовну заяву, вартість послуги 5 000,00 грн;

- вивчено відповідь Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на відзив Клієнта на позовну заяву, складено та подано до господарського суду Запорізької області у справі № 908/3351/23 заперечення Клієнта на відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення збитків, вартість послуги 4 000,00 грн;

- представлено інтереси Клієнта у справі № 908/3351/23 в господарському суді Запорізької області під час судового засідання, яке відбулось 13 лютого 2024 року, вартість послуги 2 000,00 грн;

- представлено інтереси Клієнта у справі № 908/3351/23 в господарському суді Запорізької області під час судового засідання, яке відбулось 12 березня 2024 року, вартість послуги 2 000,00 грн;

- представлено інтереси Клієнта у справі № 908/3351/23 в господарському суді Запорізької області під час судового засідання, яке відбулось 18 квітня 2024 року, вартість послуги 2 000,00 грн.

Матеріали справи містять платіжну інструкцію № 12638 від 19.04.2024 про оплату відповідачем Адвокатському об`єднанню 15 000,00 грн наданих юридичних послуг.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до приписів ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123); до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123); витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126); обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126); інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 4 ст. 129).

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України, визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та Інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04).

Аналогічні критерії застосовані Європейським судом з прав людини у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі Тімайдуліна І інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Беручи до уваги принцип співмірності, необхідно пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом у межах правовідносин між ними та не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач проти стягнення витрат на правову допомогу заперечив повністю, у зв`язку з неспівмірністю витрат.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

До складу витрат на професійну правничу допомогу відповідно до акту приймання-передачі послуг включено: вивчення позовної заяви, складено та подано до суду відзив на позовну заяву, вартість послуги 5 000,00 грн; вивчення відповідь на, складено та подано до суду заперечення на відповідь на відзив, вартість послуги 4 000,00 грн; представництво інтересів у суді під час судового засідання, яке відбулось 13 лютого 2024 року, вартість послуги 2 000,00 грн; представництво інтереси у суді під час судового засідання, яке відбулось 12 березня 2024 року, вартість послуги 2 000,00 грн; представлено інтересів у суді під час судового засідання, яке відбулось 18 квітня 2024 року, вартість послуги 2 000,00 грн.

Судом встановлено, що справа є не складною і підготовка до її розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, вивчення законодавства, значних затрат часу та зусиль. Судові засідання були проведені за участю представника відповідача в режимі відеоконфренції, що виключає додаткових затрат для відповідача.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку що заявлені витрати відповідача на професійну правничу допомогу порівняно зі складністю справи є неспівмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України, судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на обставини справи, її складність, предмет та підстави, сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям розумності та є завищеною, з огляду на це, та на обставини у справі, надаючи оцінку наведеному заявником переліку витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих доказів та фактичного обсягу наданих послуг правничої допомоги, у відповідності до принципу диспозитивності та змагальності, суд визнав за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу та дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача.

За таких обставин, стягненню з позивача на користь відповідача підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 908/3351/23 в розмірі 4 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю НЕТ-СТРОЙ ГРУП про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/3351/23 задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-Б, ідентифікаційний код 37573094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НЕТ-СТРОЙ ГРУП, (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко -Карого, буд. 23 А, ідентифікаційний код 41074388) 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В іншій частині додаткового рішення відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення складено та підписано 24.05.2024.

Суддя І.В. Давиденко