Рішення

від 21.05.2024 по справі 910/14282/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2024Справа № 910/14282/23Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМК Азовпромбілдінг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстех»

про стягнення 1 120 744,77 грн.

Представники:

від позивача: Кузьменко Є.А.

від відповідача: Слєпов Д.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМК Азовпромбілдінг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстех" про стягнення 1 120 744,77 грн., з яких: 885 718,87 грн. - інфляційних втрат, 145 901,23 грн. - 3% річних та 89 124,67 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором субпідряду № 31/03-01 від 31.03.2021 щодо своєчасного здійснення повної оплати наданих робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 1 120 744,77 грн, з яких: 885 718,87 грн - інфляційних втрат, 145 901,23 грн - 3% річних та 89 124,67 грн - пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 (суддя І.В. Приходько) позовну заяву залишено без руху.

29.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 (суддя І.В. Приходько) суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання у справі на 15.11.2023.

У підготовче засідання 15.11.2023 прибули представники сторін.

Представник відповідача просив відкласти підготовче засідання.

Відповідно до ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 15.11.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 20.12.2023.

29.11.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

13.12.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

20.12.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву та клопотання про закриття підготовчого провадження.

Разом з тим, на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 №01.3-16/379/24, у зв`язку зі звільненням судді Приходько І.В., у справі призначено повторний автоматизований розподіл.

За наслідками проведеного повторного автоматизованого розподілу, справу № 910/14282/23 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.

Частиною 13 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 суд ухвалив: прийняти справу № 910/14282/23 до розгляду; підготовче засідання призначити на 05.03.2024.

04.03.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про участь судовому засіданні, яке призначено на 05.03.2024 та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №910/14282/23 з використання системи відеоконференцзв`язку «EasyCon».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 відмовлено у задоволені вказаної заяви позивача, з мотивів викладених в ухвалі.

У підготовче засідання 05.03.2024 прибув представник відповідача, представники позивача у підготовче засідання не прибули.

Відповідно до ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 05.03.2024 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 02.04.2024.

01.04.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.

02.04.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 02.04.2024 представники сторін не прибули.

У підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 23.04.2024.

До початку підготовчого засідання через відділ діловодства суд від позивача та відповідача надійшли заяви про проведення підготовчого засідання без участі представника.

У підготовче засідання 23.04.2024 представники сторін не прибули.

У підготовчому засіданні 23.04.2024 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2024.

У судове засідання 21.05.2024 прибули представники сторін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 21.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СМК Азовпромбілдінг" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстех" про стягнення 2 463 741,46 грн основного боргу за договором №31/03-01 від 31.03.2021, 2 463,74 грн - інфляційних втрат, 11 115,63 грн - 3% річних, 12 386,45 грн пені та скасування оперативно - господарської санкції (справа №905/1693/21).

Позовні вимоги у справі №905/1693/21 обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем (Генпідрядником) взятих на себе зобов`язань з оплати виконаних позивачем (Субпідрядником) робіт за договором на технічне обслуговування і ремонт обладнання №31/03-01 від 31.03.2021 (договір субпідряду), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 2 463 741,46 грн, несвоєчасне погашення якої стало підставою для нарахування позивачем інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.01.2023 у справі №905/1693/21 позовні вимоги задоволено частково; скасовано оперативно-господарські санкції, застосовані ТОВ "Транстех" до ТОВ "СМК Азовпромбілдінг" листом №03/08-02 від 03.08.2021 щодо утримання суми 1 273 668,20 грн, що складається із сум ПДВ у розмірі 303 428,40 грн за квітень 2021 року та 970 239,80 грн за травень 2021 року до моменту закінчення оскарження; та листом №09/09-01 від 09.09.2021 щодо утримання суми 2 432 162,26 грн в рахунок часткової сплати штрафу застосованого на підставі пп.13.3.7. п. 13.3. договору; стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 2 441 771,86 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 321,33 грн, 3% річних в розмірі 11 115,63 грн, пеню в розмірі 12 386,45 грн, судовий збір в розмірі 39 494,94 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі №905/1693/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстех" на рішення Господарського суду Донецької області від 09.01.2023 у справі №905/1693/21 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Донецької області від 09.01.2023 у справі №905/1693/21 залишено без змін.

У рішенні Господарського суду Донецької області від 09.01.2023 у справі №905/1693/21 встановлено, зокрема, наступні обставини.

31.03.2021 між ТОВ «Транстех» (Генпідрядник) та ТОВ «СМК Азовпромбілдінг» (Субпідрядник) укладено договір на технічне обслуговування і ремонту обладнання №31/03-01, за умовами п.1.1 якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується на свій ризик виконувати в порядку і на умовах цього Договору технічне обслуговування та ремонти обладнання (ТОіР), а також інші види ремонтних робіт, (далі - «Роботи»), а Генпідрядник зобов`язується прийняти закінчені Роботи на Об`єктах і оплатити їх ціну.

Ціна робіт за договором зазначається в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору та визначається відповідно узгоджених Сторонами: калькуляцій; норм часу і вартості 1 (однієї) нормо-години виконання Робіт; кошторисів (п.4.2 Договору).

Відповідно до п.5.1 Договору оплата Генпідрядником виконаних робіт здійснюється на умовах, обумовлених у специфікаціях.

В якості додатку до договору на технічне обслуговування і ремонту обладнання №31/03-01 від 31.03.2021 сторонами складена та підписана Специфікація №1 від 31.03.2021.

В пункті 5 Специфікації сторони узгодили умови оплати шляхом відстрочки платежу протягом 45 календарних днів з дати підписання актів приймання передачі виконаних робіт.

За період з травня 2021 по червень 2021 ТОВ «СМК АЗОВПРОМБІЛДІНГ» (Субпідрядник) виконав на замовлення ТОВ «ТРАНСТЕХ» (Замовник) роботи за договором №31/03-02 від 31.03.2021 загальною вартістю 6 193 782,78 грн.

ТОВ «ТРАНСТЕХ» частково сплачено ТОВ «СМК АЗОВПРОМБІЛДІНГ» вартість виконаних за договором №31/03-02 від 31.03.2021 робіт за період з травня 2021 по червень 2021 в загальному розмірі 3 752 010,92 грн.

Доказів сплати залишку заборгованості у розмірі 2 441 771,86 грн матеріали справи №905/1693/21 не містять.

Зважаючи на викладене, суд у справі №905/1693/21 дійшов висновку про доведеність факту порушення відповідачем умов правочину в частині виконання зобов`язань з належної оплати виконаних позивачем робіт та встановив наявність заборгованості Генпідрядника перед Субпідрядником за Договором №31/03-02 від 31.03.2021 у розмірі 2 441 771,86 грн.

Так, приписами ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Відтак, обставини встановлені рішенням суду в межах розгляду справи №905/1693/21, зокрема, щодо виконання позивачем робіт за Договором на технічне обслуговування і ремонту обладнання №31/03-01 від 31.03.2021 на суму 6 193 782,78 грн, які відповідач оплатив частково на суму 3 752 010,92 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 2 441 771,86 грн, в силу приписів ст. 75 ГПК України повторному доведенню не підлягають.

Судом встановлено, що Господарським судом Донецької області 26.04.2023 видано наказ про примусове виконання рішення у справі №905/1693/21.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.05.2023 ВП№71824954 приватним виконавцем І.М. Щербаковим відкрито виконавче провадження про примусове виконання рішення суду у справі №905/1693/21.

З банківських виписок по рахунку відповідача за 18.05.2023 на суму 9 096,95 грн, 01.09.2023 на суму 864 402,06 грн, за 01.12.2023 на суму 155 561,08 грн, за 03.10.2023 на суму 864 402,06 грн та за 03.11.2023 на суму 864 402,06 грн вбачається, що відповідачем було повністю сплачено кошти позивачу присуджені за рішенням суду у справі №905/1693/21.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.12.2023 ВП№71824954 приватним виконавцем І.М. Щербаковим закінчено виконавче провадження про примусове виконання рішення суду у справі №905/1693/21.

Позовні вимоги у справі № 910/14282/23 обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором субпідряду № 31/03-01 від 31.03.2021 щодо своєчасного здійснення повної оплати наданих робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 1 120 744,77 грн, з яких: 885 718,87 грн - інфляційних втрат, 145 901,23 грн - 3% річних та 89 124,67 грн - пені.

Відповідач заперечує проти задоволення позову, зокрема, з підстав того, що на час розгляду справи у Господарському суді Донецької області та Східному апеляційному господарському суді він був звільнений від зобов`язання щодо оплати робіт згідно умов Договору. Також, відповідач посилається на настання обставин непереборної сили.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 31.03.2021 між ТОВ «Транстех» та ТОВ «СМК Азовпромбілдінг» укладено договір на технічне обслуговування і ремонту обладнання №31/03-01, за умовами п.1.1 якого Генпідрядник доручив, а Субпідрядник зобов`язався на свій ризик виконати в порядку і на умовах цього Договору технічне обслуговування та ремонти обладнання (ТОіР), а також інші види ремонтних робіт, а Генпідрядник зобов`язався прийняти закінчені Роботи на Об`єктах і оплатити їх ціну.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Згідно п.13.13. Договору Генпідрядник має право в односторонньому безумовному порядку (у тому числі після спливу дії даного договору) застосувати до Субпідрядника оперативно-господарську санкцію, що виражена в утримані сум пред`явленої Субпідряднику неустойки та розрахованих збитків, з сум які підлягають сплаті, у тому числі за виконання Робіт та поставлені матеріали, шляхом відправлення Субпідряднику відповідного повідомлення із зазначенням утриманої суми неустойки та розрахованих збитків. Утримання неустойки та розрахованих збитків не тягне за собою зміну вартості робіт за даним договором. За результатом перерахування Генпідрядником грошових коштів в сумі, що підлягає до сплати Субпідряднику після утримання неустойки та розрахованих збитків вказаних в повідомлені, вважаються виконаним в повному обсязі зобов`язання Генпідрядника з перерахування грошових коштів в сумі, що підлягає до сплати Субпідряднику до утримання неустойки та розрахованих збитків, а також зобов`язань Субпідрядника із сплати Генпідряднику неустойки та розрахованих збитків, зазначених в повідомлені. До завершення розгляду по суті спірних питань, що виникли Сторонами або судом, утримання Генпідрядником сум пред`явленої Субпідряднику неустойки та розрахованих збитків не є порушенням передбачених даним договором зобов`язань Генпідрядника зі сплати виконаних Субпідрядником Робіт та поставлених матеріалів.

Так, судом було встановлено, що у справі 905/1693/21, зокрема, задоволено позовні вимоги щодо скасування оперативно-господарської санкції, що застосована ТОВ «Транстех» до ТОВ «СМК Азовпромбілдінг» з огляду на недоведеність підстав її застосування та невідповідності меті застосування такого виду санкції, що визначена ст.235 ГК України, з огляду на що суд відхиляє доводи відповідача про те, що на час розгляду справи у Господарському суді Донецької області та Східному апеляційному господарському суді він був звільнений від зобов`язання щодо оплати робіт згідно умов Договору.

У межах розгляду справи №905/1693/21 судом було встановлено, що позивач виконав роботи на суму 6 193 782,78 грн, які відповідач оплатив частково на суму 3 752 010,92 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 2 441 771,86 грн.

У справі №905/1693/21 здійснено нарахування 3% річних та пені на заборгованість за Договором наступним чином:

1. За актами від 17.05.2021 на заборгованість в розмірі 1 563 756,00 грн за період з 02.07.2021 по 11.07.2021.

2. За актами від 20.05.2021:

- на заборгованість в розмірі 1 119 979,12 грн за період з 05.07.2021 по 11.07.2021 в сумі 644,37 грн;

- на заборгованість в розмірі 213 924,26 грн за період з 12.07.2021 по 03.09.2021 в сумі 949,47 грн.

3. За актами від 25.05.2021:

- на заборгованість в розмірі 2 192 845,57 грн за період з 10.07.2021 по 11.07.2021;

- на заборгованість в розмірі 2 107 413,73 грн за період з 12.07.2021 по 26.07.2021;

- на заборгованість в розмірі 928 146,31 грн за період з 27.07.2021 по 03.09.2021.

4. За актами від 17.06.2021: на заборгованість в розмірі 844 002,00 грн за період з 02.08.2021 по 03.09.2021.

5. За актами від 25.06.2021: на заборгованість в розмірі 455 699,29 грн за період з 10.08.2021 по 03.09.2021.

В межах розгляду справи №905/1693/21 здійснено нарахування інфляційних втрат наступним чином:

1. За актами від 20.05.2021: на заборгованість в розмірі 213 924,26 грн за липень 2021 в сумі 213,92грн.

2. За актами від 25.05.2021: на заборгованість в розмірі 2 107 413,73 грн за липень 2021 в сумі 2 107,41 грн.

У свою чергу, нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені у справі № 910/14282/23 здійснюється за період з 04.09.2021 по 31.08.2023. Тобто, визначений у даній справі період не охоплюється періодами, за якими здійснювалося нарахування у справі №905/1693/21.

Так, зокрема, щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 04.09.2021 по 31.08.2023 щодо суми 2 441 771,86 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, що міститься у позові, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення 145 901,23 грн 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд зазначає, що обґрунтованою сумою інфляційних втрат за визначений позивачем період є сума 839 134,01 грн, в той час як позивачем заявлено до стягнення 885 718,87 грн, з огляду на що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 839 134,01 грн.

Щодо вимог про стягнення 89 124,67 грн пені, суд зазначає наступне.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 13.2 Договору у разі порушення строку оплати виконаних робіт Генпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня. Пеня нараховується за весь період прострочення.

Позивачем здійснено розрахунок 0,01% пені за період з 31.08.2022 по 31.08.2023 щодо суми 2 441 771,86 грн.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, приписами ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане, перебіг якого починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін.

У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із відповідними змінами і доповненнями) з 12.03.2020 до 22.05.2020 установлено на всій території України карантин. Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Більше того, у п. 13.2 Договору сторони погодили, що пеня нараховується за весь період прострочення.

Так, перевіривши розрахунок пені, що міститься у позові, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення 89 124,67 грн пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем невірно обчислено періоди стягнення штрафних санкцій, з огляду на сплату відповідачем сум за рішенням суду у справі №905/1693/21, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Разом з тим, суд зазначає, що з розрахунків позивача вбачається, що останнім було враховано дати та суми здійснених відповідачем оплат у рамках виконавчого провадження №71824954, оскільки, рішенням суду у справі №905/1693/21 крім суми основного боргу було також присуджено до стягнення з відповідача компенсаційні та штрафні санкції.

Також, відповідач вказує, що за час розгляду справи №905/1693/21 виникли обставини непереборної сили - оголошення військового стану, окупація міста Маріуполь, в якому знаходився офіс відповідача та знищення первинної документації та офісної техніки відповідача, щодо чого суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 16.1. Договору при настанні виключних погодних умов або стихійних явищ природного характеру (землетруси, паводки, урагани, торнадо, буреломи, снігові занесення, ожеледиці, граду, знищення внаслідок блискавки, заморозки, замерзання моря, протоків, портів перевалів, пожарів, засухи, просідання або зміщення ґрунту та ін.), лиха техногенного та антропогенного походження (аварії, вибухи, пожежі, хімічне або радіаційне забруднення територій та ін.), обставин соціального, політичного та міжнародного походження (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, ворожі атаки, військові дії, оголошена и неоголошена війна, дії суспільного ворога, заворушення, акти тероризму, диверсії, піратство, безпорядки, вторгнення, революції, повстання, обмеження комендантської години, експропріації, примусові вилучення, захоплення підприємств, реквізиції, громадські демонстрації чи хвилювання, протиправні дії третіх осіб, тривалі перерви у роботі транспорту епідемії, страйки, бойкоти, блокади, ембарго, закриття морських проток, заборони (обмеження) експорту/імпорту, інші, зокрема, міжнародні, санкції, рішення, акти або дії органів державної влади або місцевого самоврядування тощо), які є надзвичайними, непередбачуваними, невідворотними та непереборними обставинами, наслідком яких є неможливість протягом певного часу частково або повною мірою виконання зобов`язань за цим Договором. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань, виконання яких стало неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин (за винятком зобов`язань, термін виконання яких настав до дати виникнення таких обставин), пропорційно до часу дії форс-мажорних обставин, при цьому, термін виконання всіх зобов`язань за цим Договором збільшується пропорційно часу, протягом якого будуть діяти такі обставини. Після припинення дії форс-мажорних обставин всі перенесені зобов`язання підлягають виконанню в порядку, передбаченому цим Договором з урахуванням пропорційності продовження моменту їх виконання на період дії форс-мажорних обставин, термін виконання всіх зобов`язань за цим Договором збільшується пропорційно до часу, протягом якого діятимуть такі обставини. Після припинення дії форс-мажорних обставин всі перенесені зобов`язання підлягають виконанню в порядку, передбаченому цим Договором з урахуванням пропорційності продовження моменту їх виконання на період дії форс-мажорних обставин, термін виконання всіх зобов`язань за цим Договором збільшується пропорційно до часу, протягом якого діятимуть такі обставини. Після припинення дії форс-мажорних обставин всі перенесені зобов`язання підлягають виконанню в порядку, передбаченому цим Договором з урахуванням пропорційності продовження моменту їх виконання на період дії форс-мажорних обставин.

Сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, зобов`язана без необґрунтованих затримок повідомити у письмовій формі іншу Сторону про їх настання чи припинення. Факти, викладені у повідомленні про настання форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню Торгово-промислової палатою України, сертифікат якої, після його отримання, але не пізніше 20 календарного дня з дати повідомлення про настання форс-мажорних обставин, також надсилається Стороною, для якої настали форс-мажорні обставини, іншій Стороні (п. 16.2. Договору).

Згідно з п. 16.4. Договору настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання Сторонами зобов`язань, термін виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення Сторін від відповідальності за таке невиконання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч.4 ст.219 ГК України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2022 року № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по Договору, як і не надано обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між введенням 24.02.2022 воєнного стану в Україні та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором.

Також, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин у строк, визначений п.16.2 Договору.

Більше того, суд зазначає, що зобов`язання з оплати виконаних робіт виникло до введення на території України воєнного стану.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо наявності об`єктивних обставин, що унеможливили виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості виконаних за Договором робіт.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстех" (01011, місто Київ, вул. Мирного Панаса, будинок 11, офіс 1/10; ідентифікаційний код: 39459064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК Азовпромбілдінг" (03151, місто Київ, вул. Ернста Федора, будинок 3-Б; ідентифікаційний код: 41635266) 3% річних у розмірі 145 901 (сто сорок п`ять тисяч дев`ятсот одна) грн 23 коп., інфляційні втрати у розмірі 839 134 (вісімсот тридцять дев`ять тисяч сто тридцять чотири) грн 01 коп., пеню у розмірі 89 124 (вісімдесят дев`ять тисяч сто двадцять чотири) грн 67 коп. та судовий збір у розмірі 16 112 (шістнадцять тисяч сто дванадцять) грн 40 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.05.2024

Суддя Ю.В. Картавцева