Постанова

від 06.05.2024 по справі 522/21676/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4157/24

Справа № 522/21676/23

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Назарової М.В., Стахової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Венжик Л.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Акціонерне товариство «ЮНЕСК БАНК»

треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Маніфою», Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», Товариство з обмеженою відповідальністю «СС Лоун»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Байрамов Олександр Володимирович

на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 28 грудня 2023 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ЮНЕСК БАНК», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Маніфою», Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», Товариство з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», про визнання недійсним договорів,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати недійсним договір банківського обслуговування та застосувати наслідки недійсності правочину.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач повідомив його про наявну заборгованість, яку він зобов`язаний сплатити, проте сам позивач не укладав жодного кредитного договору з АТ «ЮНЕСК БАНК», вимоги відповідача з приводу наявної заборгованості є помилковими, тому вважає за необхідне визнати такий кредитний договір недійсним.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 28 грудня 2023 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ЮНЕСК БАНК», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Маніфою», Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», Товариство з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» про визнання недійсним договорів направлено до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду по суті.

Ухвала суду мотивована тим, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 14, що територіально відноситься до Голосіївського районного суду м. Києва. Тому враховуючи, що цивільна справа № 522/21676/23 не підсудна Приморському районному суду міста Одеси, суд прийшов до висновку про необхідність направлення справи за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Байрамов О.В., подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 28 грудня 2023 року у справі № 522/21676/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ЮНЕСК БАНК», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Маніфою», Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», Товариство з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», про визнання недійсним договорів та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована наступними доводами. Суд першої інстанції проігнорував, що позивач являється споживачем в даній категорії справ та має право на відповідні пільги, зокрема право на подачу позову за зареєстрованим місцем проживання чи перебуванням споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Суд не взяв до уваги, що права позивача, як споживача, були порушені, судом було порушено правила територіальної підсудності справи. А оскільки позивач зареєстрований за адресою, яка територіально підсудна Приморському районному суду міста Одеси, то оскаржувана ухвала про передачу справи за підсудністю від 28.12.2023 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Пояснення учасників справи

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила її залишити без задоволення.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Маніфою» надійшла заява про розгляд справа без участі представника третьої особи ТОВ «Маніфою».

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому, в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що в провадженні Приморського районного суду міста Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ЮНЕСК БАНК», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Маніфою», Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», Товариство з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», про визнання недійсним договорів.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 13 листопада 2023 року відкрито провадження по справі №522/21676/23. Втім ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04 грудня 2023 року позовну заяву було залишено без руху з підстав несплати судового збору та відсутності підстав вважати, що позивач являється споживачем в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 28 грудня 2023 року цивільну справу вирішено направити до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду по суті.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Колегія суддів вважає, що таким вимогам закону, оскаржувана ухвала не відповідає, а тому підлягає скасуванню.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Зі змісту статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та упродовж розумного, але не більш встановленого законом строку розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Згідно ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються до суду за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно ч. 5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 22ст. 1 Закону № 1023-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Згідно ч. 16 ст. 28 ЦПК України, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, в цілому, пов`язані з наданням кредитних послуг; ОСОБА_1 є споживачем таких послуг, отже, відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України, вибрав підсудність за зареєстрованим місцем свого проживання з урахуванням статусу споживача, який він набув у зв`язку із укладенням договору і на захист порушених прав.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що позов поданий ОСОБА_1 за місцем своєї реєстрації та відноситься до територіальної підсудності Приморського районного суду міста Одеси, а судом першої інстанції без врахуванням обставин, що мали значення, передано справу на розгляд іншому суду з порушенням правил підсудності.

Право обирати суд, до якого подавати такий позов у разі наявності альтернативної підсудності законодавцем надано саме позивачу.

Верховний Суд в ухвалі від 02 липня 2018 року, справа №552/9770/14-ц (провадження № 61-36739 ск18) вказав на те, що право вибору між судами, яким згідно із загальним правилом підсудності цивільних справ і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Якщо позивач при пред`явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Зазначені обставини та норми права судом враховані не були, що призвело до помилкового висновку про непідсудність справи Приморського районного суду міста Одеси та передачу її за підсудністю за місцезнаходженням відповідача до іншого суду.

Крім того, ч. 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 цієї ж статті визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Вищеназвані порушення процесуального закону є істотними, такими, що ставлять під сумнів законність та обґрунтованість постановленої у справі ухвали, оскільки постановлення такої ухвали призводить до винесення судового рішення з порушення норм процесуального закону та з порушенням прав позивача, а тому оскаржувана ухвала не може визнаватися законною, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо невідповідності вимогам норм матеріального права та грубим порушенням норм процесуального права оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням вищенаведених вимог закону та встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення, а ухвала суду як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 379, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Байрамов Олександр Володимирович, задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 28 грудня 2023 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Судді О.Ю. Карташов

М.В. Назарова

Н.В. Стахова