Рішення

від 13.05.2024 по справі 926/4103/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

13 травня 2024 року Справа № 926/4103/23

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Максимюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, пл. Центральна, 1, код 36068147),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Міське комунальне підприємство «Історико-культурний заповідник «Кладовище по вул. Зелена» (58009, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Кишинівська, 1, код ЄДРПОУ 21434004);

2) Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 37240220);

3) Міністерство культури та інформаційної політики України (01601, місто Київ, вулиця Івана Франка, 19, код ЄДРПОУ 43220275),

до відповідачів:

1) Релігійної організації парафії Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної церкви Свято-Николаївського храму м. Чернівці Чернівецького міського благочиння (58003, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Руська, 35, код 21433683);

2) Релігійної організації «Релігійна громада парафії храму-усипальниці на честь Трьох Святителів Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви (58003, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кишинівська, 1, код 38128663),

про звільнення каплиці усипальниці Буковинських Митрополитів

представники:

від позивача Смотр Д.М.;

від відповідача-1 адвокат Черкез М.І.;

від відповідача-2 адвокат Черкез М.І;

від третьої особи-1 Ніколаєва А.І.;

від третьої особи-2 не з`явився;

від третьої особи-3 Тимкович І.О.

І. Стислий виклад позовних вимог.

Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Релігійної організації парафії Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної церкви Свято-Николаївського храму м. Чернівці Чернівецького міського благочиння та Релігійної організації «Релігійна громада парафії храму-усипальниці на честь Трьох Святителів Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви, в кому просить зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження каплицею усипальницею, яка розташована на території МКП «Історико-культурному заповіднику «Кладовища по вул. Зеленів» квартал №17, шляхом звільнення.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що каплиця-усипальниця розміщена на земельній ділянці (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою І-ЧВ №000962 від 09.07.1998) кадастровий номер 7310136600:27:001:0003. Це земля історико-культурного призначення. Власником земельної ділянки є Чернівецька міська територіальна громада в особі Чернівецької міської ради.

Каплиця-усипальниця Буковинських Митрополитів на праві власності належить Чернівецькій міській територіальній громаді в особі Чернівецької міської ради та перебуває на балансі МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовище по вул. Зеленій».

Рішенням 32 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради №1179 від 27.04.2023 визнано таким, що втратило чинність пункт 3.5 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради народних депутатів «Про відведення земельних ділянок під будівництво та надання дозволу на будівництво і проектування підприємствам та організаціям міста» від 24.04.1990 року №141/6 щодо передачі Свято-Миколаївському кафедральному собору Усипальниці Буковинських Митрополитів.

Розпорядженням міського голови від 16.05.2023 №276-р створено комісію щодо прийняття МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовище по вул. Зеленій» як балансоутримувача Усипальниці Буковинських Митрополитів.

Виїзд комісії відбувся 26.05.2023, відповідач-2 відмовився від передачі Усипальниці Буковинських Митрополитів та від підписання документів.

Чернівецька міська рада на 35 сесії VIII скликання від 27.07.2023 №1341 прийняла рішення «Про повернення каплиці Усипальниці Буковинських Митрополитів МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовище по вул. Зеленій», яка розташована на Християнському кладовищі, квартал 17 (інвентарний номер 10300004) та є пам`яткою архітектури місцевого значення.

У відповідь на вимогу позивача про передачу усипальниці відповідачі у письмовій відповіді зазначили, що вищезазначене рішення було прийняте без їх участі та без урахування факту судового розгляду справи, яка відкрита ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.07.2023 №926/3300/23 за позовом про визнання протиправним та скасування рішення Чернівецької міської ради №1179 від 27.04.2023.

Відмова від передачі каплиці Усипальниці Буковинських Митрополитів порушує права власника Чернівецької міської територіальної громади, що стало причиною для звернення до суду з указаним позовом.

У відзиві на позов відповідачі просять відмовити в його задоволенні з огляду на наступне:

1) позивачем не надано доказів документального підтвердження щодо права власності на спірну будівлю каплиці;

2) на момент ухвалення п. 3.5 рішення Чернівецької міської ради №141/6 від 24.04.1990 про надання дозволу на передачу приміщення каплиці-усипальниці Буковинських Митрополитів відповідачі не існували, оскільки відповідно до ЄДРПОУ відповідач-1 зареєстрований 22.01.1992, а відповідач-2 06.03.2012; акт приймання-передачі приміщення чи будь-який інший документ відповідно до вказаного рішення міської ради в матеріалах справи відсутній, відтак зазначені в позовній заяві релігійні організації як відповідачі не є належними;

3) позивачем не доведено, що спірне приміщення не використовувалось за призначенням з 1990 року;

4) вважає, що позивачем заявлено віндикаційний позов та просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності до вимог позивача.

На спростування заперечень на позов Чернівецькою міською радою подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає таке:

1) відповідачі визнають право власності за Чернівецькою міською радою, оскільки зверталися до суду із позовною заявою у справі №926/3300/23 до міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Чернівецької міської ради №1179 від 27.04.2023, в якій ними зазначено, що каплиця усипальниця входить до комплексу каплиць на кладовищі та є комунальною власністю Чернівецької міської територіальної громади. Також під каплицею Буковинських Митрополитів знаходяться могили семи Митрополитів, вона є меморіальною спорудою та приналежною річчю, не є окремим об`єктом цивільних прав та обов`язків, державна реєстрація не здійснюється в силу закону.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.08.2008 року Серія САС №010255 власником адміністративної будівлі лат. А загальною площею 107,60 кв.м. за адресою: м. Чернівці, вул. Кишинівська, 1 є Чернівецька територіальна громада, форма власності комунальна. До свідоцтва додається схема розташування будівель по вул. Кишинівській, 1, і каплиця Усипальниця є у переліку допоміжних будівель та споруд під літерою «К». Дана капличка-усипальниця входить до комплексу каплиць на кладовищі, є комунальною власністю та перебуває на балансі МКП «Заповідник»;

2) каплиця-Усипальниця є меморіальною спорудою, приналежною річчю, не є окремим об`єктом цивільних прав та обов`язків, тому її державна реєстрація не здійснюється в силу закону;

3) на спростування доводів представника відповідачів, про те, що зазначені в позовній заяві релігійні організації як відповідачі не є належними, повідомляє, що позивач звернувся до суду із позовною заявою у даній справі до відповідачів, оскільки вони фактично користуються спірним майном без належного на те права, у каплиці-усипальниці Буковинських Митрополитів відповідач-2 проводить богослужіння румунською мовою, на вимогу позивача відмовились від звільнення каплиці-усипальниці Буковинських Митрополитів, чим порушили права власника Чернівецької міської територіальної громади в особі Чернівецької міської ради, що підтверджує їх користування майном позивача;

4) щодо спливу строку позовної давності зазначає, що позивачем подано негаторний позов, який може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує саме правопорушення.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідачами наведено аргументи на спростування зазначених доводів. Так, в доданому позивачем до відповіді на відзив рішенні Чернівецької міської ради № 581/16 від 12.08.2008 встановлений факт присвоєння поштової адреси «адміністративній будівлі літ. А на вул. Кишинівській, 1, загальною площею 107,60 кв.м. (користувач МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Земеній»)». В даній експлікації зазначений перелік приміщень адміністративної будівлі по вул. Кишинівській, 1, загальною площею 107,60 кв.м., яка є комунальною власністю відповідно до наданого Витягу з Державного реєстру права власності на нерухоме майно САС №010255 за реєстраційним № 581/16. Однак згідно доданої позивачем Схеми розташувань будівель по вул. Кишинівській, 1 встановлено абсолютно різне місце розташування адміністративної будівлі (літ. А), розташованої в кварталі №33А, власником якої є позивач, та приміщення каплиці (літ. К), розташованої в кварталі № 17. Відтак вважає, що право власності доданими документами підтверджено суто на адміністративну будівлю, яка ідентифікована доданою технічною документацією.

Твердження позивача про визнання відповідачами факту права власності позивача на спірну будівлю вважає необґрунтованими, оскільки відповідачі не знали і не могли знати про відсутність документально підтвердженого права власності позивача на цю будівлю. Також вважає необґрунтованими та документально не підтвердженими твердження позивача про приналежність будівлі до меморіальної споруди та те, що приміщення Усипальниці є приналежною річчю.

Чернівецькою міською радою подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що відповідно до статті 28 Закону України «Про поховання та похоронну справу» землі, на яких розміщені місця поховання, є об`єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду. Під каплицею-усипальницею розташований склеп, в якому поховані сім Буковинських Митрополитів. Право власності на могилу не підлягає реєстрації, тому каплиця не може бути самостійним об`єктом, а є приналежною річчю.

Третя особа-1 у письмових поясненнях повідомила таке. Наказом Обласного управління комунального господарства від 24 грудня 1981 року №314 у відповідності до наказів Міністерства житлово-комунального господарства УССР №364 від 07 грудня 1981 року та №160 від 15 травня 1981 року, пунктом першим створено з 1 січня 1982 року спецкомбінат по наданню комунально-побутових послуг населення Чернівецького міськкомунгоспу.

Вказаним наказом спецкомбінату було передано в установленому порядку на баланс перелік кладовищ, серед якого є закрите міське кладовище №1 вул. Кишинівська 1 та закрите міське кладовище №2 вул. Зелена.

Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради народних депутатів №83/3 від 07 лютого 1995 року «Про заходи по впорядкуванню та охороні історико- культурного комплексу кладовищ по вул. Кишинівській», пунктом першим було створено історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій».

На виконання вищезазначеного рішення виконавчий комітет Чернівецької міської ради народних депутатів прийняв рішення №406/12 від 23 травня 1995 року «Про історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій» яким затвердив Положення «Про історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій», створено комісію по виділенню майна та основних засобів з балансу спецкомбінату і передачі його історико-культурному заповіднику «Кладовища по вул. Зеленій».

Положенням визначено, що всі надгробки, елементи благоустрою на території перебувають у власності міської Ради народних депутатів і не можуть змінювати свій статус чи вигляд без погодження з виконкомом міської Ради народних депутатів та дирекцією і Вченою Радою заповідника.

Чернівецьким управлінням комунального господарства міськвиконкому був виданий наказ №34 від 07 червня 1995 року про створення вищезазначеної комісії.

Актом від 15 червня 1995 року спецкомбінат передав зі свого балансу на баланс «Кладовища по вул. Зеленій» основні засоби. У переліку майна була передана каплиця-усипальниця.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №929/24 від 16.12.1997 року «Про реорганізацію історико-культурного заповідника «Кладовища по вул. Зеленій» було створено на базі історико-культурного заповідника «Кладовища по вул. Зеленій» міське комунальне підприємство «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій».

Рішенням XXVI сесії XXII скликання Чернівецької міської ради №287 від 27 грудня 1997 року був затверджений статут Міського комунального підприємства «Історико- культурний заповідник кладовища по вул. Зеленій», в якому зазначається, що Міське комунальне підприємство «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій» (далі МКП «Заповідник») є правонаступником прав і обов`язків «Історико-культурного заповідника кладовища по вул. Зеленій» в частині прав і обов`язків «Заповідника».

Каплиця-усипальниця Буковинських Митрополитів розміщена на земельній ділянці комунальної власності та перебуває на балансі МПК «Заповідник». Це землі історико-культурного призначення. Користувачем земельної ділянки є МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій». Згідно переліку об`єктів нерухомості, що знаходяться на балансі станом на 31.12.2023 р. МКП «Заповідник» є комплекс капличок (кладовище 1 і кладовище 2) інвентарний номер 10300004. Дана Каплиця-усипальниця Буковинських митрополитів входить до комплексу каплиць на кладовищі.

Третя особа-2 у письмових поясненнях зазначила, що розпорядженням голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 05.12.2008 року №712-р зареєстровано статут релігійної організації «Парафії Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви храму-усипальниці Тьох Святителів міста Чернівців на Руському кладовищі (усипальниці Буковинських Митрополитів) Чернівецької області» (на даний час змінено найменування на «Релігійна Громада Парафія Храму-Усипальниці на честь Трьох Святителів Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці вулиця Кишинівська,1 Чернівецької області»). Письмової згоди від власника приміщення у документах, які стали підставою для розпорядження голови облдержадміністрації від 05 грудня 2008 року №712-р не виявлено.

Каплиця на кладовищі, 1881 року, що розташована за адресою: вул. Кишинівська - вул. Зелена, християнське кладовище, є пам`яткою архітектури місцевого значення, занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури, молоді та спорту України від 18 лютого 2020 року №851 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», охоронний номер 2680-Чв.

Третя особа-3 у письмових поясненнях зазначила, що за наявною у Міністерства інформацією об`єкт нерухомого майна «Каплиця- усипальниця», який розташований на території МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовище по вул. Зелена» за адресою: м. Чернівці, територія Християнського кладовища, квартал 17, не обліковується на балансі підприємств, установ та організацій, які відносяться до сфери управління Міністерства, з огляду на те, що МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовище по вул. Зеленій» не є історико-культурним заповідником державного значення та не належить до сфери управління Міністерства. Каплиця на кладовищі по вул. Кишинівська вул. Зелена у м. Чернівці наказом Міністерства культури, молоді та спорту України від 18.02.2020 № 851 занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 2680-Чв).

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2023 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою суду від 26.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 17.10.2023 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу запропоновано надати відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 17.10.2023 зупинено розгляд справи № 926/4103/23 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №926/3300/23, яка розглядається Господарським судом Чернівецької області.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 17.10.2023 у справі № 926/4103/23 скасовано, а справу № 926/4103/23 передано на розгляд Господарському суду Чернівецької області.

Матеріали справи № 926/4103/23 повернулися із суду апеляційної інстанції до Господарського суду Чернівецької області.

Ухвалою від 02.01.2024 призначено справу № 926/4103/23 до розгляду в підготовчому засіданні на 18.01.2024.

18.01.2024 адвокатом відповідачів в інтересах обох відповідачів до суду подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з тих підстав, що відповідачі є неналежними, та у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Ухвалою від 18.01.2024 суд вирішив залучити до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Міське комунальне підприємство «Історико-культурний заповідник «Кладовище по вул. Зелена»; 2) Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації; 3) Міністерство культури та інформаційної політики України, у зв`язку з чим розгляд справи відкласти на 07.02.2024; зобов`язати позивача протягом надіслати третім особам копію позовної заяви та доданих до неї документів. Запропоновано третім особам надати суду пояснення на позов та докази в їх обґрунтування, а також докази їх надіслання (отримання) іншими учасниками справи.

01.02.2024 позивачем подано відповідь на відзив, в якому викладено доводи на спростування заперечень відповідачів на позов. Водночас позивачем подано докази на підтвердження вручення копії позовної заяви третій особі-1.

Ухвалою суду від 05.02.2024 судове засідання за участю представника Міністерства культури та інформаційної політики України вирішено провести в режимі ВКЗ.

06.02.2024 адвокатом відповідачів подано заперечення на відповідь на відзив.

07.02.2024 Міністерством культури та інформаційної політики України через систему «Електронний суд» подано письмові пояснення щодо позову, які просить врахувати під час розгляду справи.

Крім того, 07.02.2024 Управлінням культури Чернівецької обласної державної адміністрації через систему «Електронний суд» подано письмові пояснення, які просить взяти до розгляду, розгляд справи здійснювати без участі його представника.

Ухвалою від 07.02.2024 судом продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 28.02.2024, судове засідання за участю представника третьої особи-3 вирішено провести в режимі ВКЗ.

27.02.2024 позивачем подано додаткові пояснення у справі, а МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовище по вул. Зелена» подано пояснення третьої особи щодо позову з додатками, в яких просить позов задовольнити.

В судовому засіданні 28.02.2024 оголошено перерву до 14.03.2024, судове засідання за участю представника третьої особи-3 провести в режимі ВКЗ.

04.03.2024 відповідачем-1 подано додаткові пояснення у справі.

Ухвалою від 11.03.2024 судом продовжено строк підготовчого провадження, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 22.03.2024, судове засідання за участю представника Міністерства культури та інформаційної політики України Тимкович І.О. вирішено провести в режимі ВКЗ.

Ухвалою суду від 22.03.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 05.04.2024, судове засідання за участю представника міністерства вирішено провести в режимі ВКЗ.

За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 05.04.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 24.04.2024; судове засідання за участю представника міністерства вирішено провести в режимі ВКЗ.

В судовому засіданні 24.04.2024 представники сторін та третіх осіб, окрім третьої особи-2, яка явку свого представника не забезпечила, надали пояснення по суті позову. Так, представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, представник відповідачів проти позову заперечив та зазначив про пропуск строку позовної давності, третя особа-1 підтримала позов Чернівецької міської ради, третя особа-3 висловила позицію щодо суті позову.

Суд оголосив письмові пояснення третьої особи-2 щодо позовних вимог. Далі суд перейшов до дослідження доказів, дослідив матеріали першого тому, крім компакт-диску із записами судових засідань у справі № 926/3300/23 (а.с. 307).

У зв`язку із завершенням робочого дня в судовому засіданні 24.04.2024 оголошено перерву до 13.05.2024, судове засідання за участю представника третьої особи-3 вирішено провести в режимі ВКЗ.

10.05.2024 позивачем до суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Західного апеляційного господарського суду в справі № 926/3300/23 від 16.04.2024, повний текст якої складено 25.04.2024, у зв`язку з чим не було можливості подати вказане судове рішення у період підготовчого провадження.

Третя особа-2 явку свого представника в судове засідання 13.05.2024 не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Частиною четвертою статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представника третьої особи.

Судове засідання 13.05.2024 проводилось в режимі відеоконференції.

Представник позивача просила долучити постанову Західного апеляційного господарського суду в справі № 926/3300/23 від 16.04.2024 до матеріалів справи, відповідач та треті особи проти долучення постанови суду до матеріалів справи не заперечували.

Суд ухвалив долучити подану позивачем постанову апеляційного суду до матеріалів справи.

Далі суд дослідив технічний запис судового засідання від 10.01.2024 в справі №926/3300/23, матеріали справи (том №2) та оригінал інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 , також суд ухвалив повернути оригінал інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 позивачу, виготовити та завірити копію інвентаризаційної справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

Відповідно до постанови Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 року «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування», постанови Верховної Ради УРСР від 26.03.1991 року «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 року № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю».

Пунктом 2 постанови КМУ від 5 листопада 1991 року № 311 передбачено: «Міністерствам і відомствам України, органам, уповноваженим управляти державним майном, здійснити до 1 січня 1992 р. передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно із затвердженим цією постановою переліком».

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» від 5 листопада 1991 року №311 установлено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів.

На підставі постанови КМУ від 5 листопада 1991 р. № 311, Чернівецькою обласною радою народних депутатів Х сесією ХХІ скликання 27 грудня 1991 року прийнято рішення «Про перелік об`єктів комунальної власності обласної, міської та районних Рад народних депутатів»

Пунктом 1 рішення Чернівецької обласної ради народних депутатів Х сесії ХХІ скликання від 27 грудня 1991 року затверджено переліки об`єктів комунальної власності обласної, міської та районних Рад народних депутатів (додатки 1, 2 та 3).

Пунктом 2 рішення Чернівецької обласної ради народних депутатів Х сесії ХХІ скликання від 27 грудня 1991 року передбачено: «Виконавчим комітетам обласної, Чернівецької міської та районних Рад народних депутатів, обласним управлінням, відомствам та іншим господарським органам, уповноваженим управляти майном місцевих Рад області, станом нa 1 січня 1992 року провести інвентаризацію будівель, споруд, обладнання, іншого майна та грошових коштів в госпрозрахункових підприємствах, організаціях та установах, що знаходяться на утриманні місцевих бюджетів і до 1 лютого 1992 року передати їх згідно переліків у комунальну власність відповідним Радам народних депутатів»

Згідно з п. 2.1 додатку №2 до вказаного рішення до Переліку державного майна підприємств, установ і організацій, яке безоплатно передається до комунальної власності Чернівецької міської Ради народних депутатів, віднесено Житлово-комунальне господарство Спеціалізований комбінат по наданню ритуальних послуг (т. 1 а.с. 14).

Чернівецькою міською радою народних депутатів рішенням ІХ сесія ХХІ скликання від 25 січня 1992 року №253 «Про перелік об`єктів комунальної власності Чернівецької міської ради народних депутатів» затверджено перелік об`єкті комунальної власності міської Ради народних депутатів згідно додатку № 1, в п. 2.1. Житлово-комунальне господарство якого значиться Спеціалізований комбінат по наданню ритуальних послуг (т. 1 а.с. 18).

Спецкомбінат по наданню комунально-побутових послуг населення Чернівецького міськкомунгоспу створено з 1 січня 1982 року наказом Обласного управління комунального господарства від 24 грудня 1981 року №314 у відповідності до наказів Міністерства житлово-комунального господарства УССР №364 від 07 грудня 1981 року та №160 від 15 травня 1981 року, пунктом першим. Вказаним наказом спецкомбінату було передано на баланс перелік кладовищ, серед якого є закрите міське кладовище №1 вул. Кишинівська 1 та закрите міське кладовище №2 вул. Зелена.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради народних депутатів №83/3 від 07 лютого 1995 року «Про заходи по впорядкуванню та охороні історико-культурного комплексу кладовищ по вул. Кишинівській» створено історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій». Включено до заповідника кладовища 1 по вул. Кишинівській та 2 по вул. Зеленій.

На виконання вищезазначеного рішення виконавчий комітет Чернівецької міської ради народних депутатів прийняв рішення №406/12 від 23 травня 1995 року «Про історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій» яким затвердив Положення «Про історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій», створено комісію по виділенню майна та основних засобів з балансу спецкомбінату і передачі його історико-культурному заповіднику «Кладовища по вул. Зеленій».

Положенням визначено, що всі надгробки, елементи благоустрою на території перебувають у власності міської Ради народних депутатів і не можуть змінювати свій статус чи вигляд без погодження з виконкомом міської Ради народних депутатів та дирекцією і Вченою Радою заповідника.

Чернівецьким управлінням комунального господарства міськвиконкому був виданий наказ №34 від 07 червня 1995 року про створення вищезазначеної комісії.

Актом від 15 червня 1995 року Спецкомбінат передав зі свого балансу на баланс «Кладовища по вул. Зеленій» основні засоби. У переліку майна була передана каплиця-усипальниця.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №929/24 від 16.12.1997 року

«Про реорганізацію історико-культурного заповідника «Кладовища по вул. Зеленій» було створено на базі історико-культурного заповідника «Кладовища по вул. Зеленій» міське комунальне підприємство «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій».

Рішенням XXVI сесії XXII скликання Чернівецької міської ради №287 від 27 грудня 1997 року був затверджений статут Міського комунального підприємства «Історико-культурний заповідник кладовища по вул. Зеленій», в якому зазначається, що Міське комунальне підприємство «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій» є правонаступником прав і обов`язків «Історико-культурного заповідника кладовища по вул. Зеленій» в частині прав і обов`язків «Заповідника».

В новій редакції Статут міського комунального підприємства «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій» був затверджений рішенням 22 сесії міської ради V скликання 29 листопада 2007 року №460.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.08.2008 № 581/16 «Про присвоєння поштової адреси, оформлення права комунальної власності на об`єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівців та визнання пунктів раніше прийнятих рішень виконавчого комітету міської ради такими, що втратили чинність (делеговані повноваження)» присвоєно поштову адресу адміністративній будівлі літ. А на вул. Кишинівській, 1, загальною площею 107,60 кв.м. (користувач МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій»).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.08.2008 року Серії САС №010255 зареєстрована адміністративна будівля літ. А загальною площею 107,60 кв.м. за адресою: м. Чернівці вул. Кишинівській, 1, де зазначається, що власником є Чернівецька територіальна громада, форма власності комунальна. До свідоцтва додається схема розташування будівель по вул. Кишинівській, 1, серед яких під літерою «К» зазначена Каплиця Усипальниця.

Крім того, судом встановлено, що 24 квітня 1990 року виконавчим комітетом Чернівецької міської ради народних депутатів прийнято рішення № 141/6 «Про відведення земельних ділянок під будівництво та надання дозволу на будівництво і проектування підприємствам та організаціям міста», згідно з пунктом 3.5. якого дозволено передати усипальницю Буковинських Митрополитів, що знаходиться на Руському кладовищі, Святому Миколаївському Кафедральному Собору. Зобов`язано Собор утримувати усипальницю в належному естетичному стані.

Згідно довідки Управління комунальної власності від 15.06.2023 № 14/01-11/1045 каплиця-усипальниця Буковинських Митрополитів входить до комплексу каплиць на кладовищі та є комунальною власністю Чернівецької територіальної громади та перебуває на балансі МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовище по вул. Зеленій».

Згідно переліку об`єктів нерухомості, що знаходяться на балансі станом на 31.12.2023 року МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій» є комплекс капличок (кладовище 1 і кладовище 2) інвентарний номер 10300004. Каплиця-усипальниця Буковинських митрополитів входить до комплексу каплиць на кладовищі (загальна кількість каплиць, які входять в комплекс - 16, а саме: на християнському кладовищі - 9, на єврейському - 7).

Каплиця-усипальниця розташована на земельній ділянці (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою І-ЧВ № 000962 від 09.07.1998 року) кадастровий номер 7310136600:27:001:003. Земельна ділянка відноситься до комунальної власності історико-культурного призначення, власником є Чернівецька міська територіальна громада в особі Чернівецької міської ради.

Каплиця-усипальниця є культурною пам`яткою місцевого значення, яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури молоді та спорту України від 18.02.2020 № 851, охоронний № 2680-Чв.

30.12.2022 між Управлінням охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради та балансоутримувачем усипальниці - Міським комунальним підприємством «Історико-Культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій» укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини № 03-14/117 від 30.12.2022 року.

Рішенням 32 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради №1179 від 27.04.2023 визнано таким, що втратив чинність пункт 3.5 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради народних депутатів Про відведення земельних ділянок під будівництво та надання дозволу на будівництво і проектування підприємствам та організаціям міста від 24 квітня 1990 року за №141/6, зокрема, щодо передачі Свято-Миколаївському кафедральному собору усипальниці Буковинських Митрополитів, яка знаходиться на Християнському кладовищі квартал 17, території МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій» за адресою, вул. Кишинівська, 1.

Розпорядженням Чернівецького міського голови від 16.05.2023 №276-р створено комісію щодо прийняття МПК «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій», як балансоутримувача Усипальниці Буковинських Митрополитів.

26.05.2023 членами комісії здійснено виїзне засідання за адресою вул. Кишинівська, 1, про що складено акт. Голова комісії проінформувала представників релігійної організації «Релігійна громада парафії храму-усипальниці на честь Трьох Святителів Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці» про прийняте рішення та розпорядження на виконання вказаного рішення. Відповідач-2 відмовився від передачі Усипальниці Буковинських Митрополитів та від підписання документів.

Чернівецька міська рада на 35 сесії VIII скликання від 27.07.2023 №1341 прийняла рішення «Про повернення каплиці усипальниці Буковинських Митрополитів», згідно з пунктом 1 якого вирішено повернути МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій» каплицю-усипальницю Буковинських Митрополитів, яка знаходиться на Християнському кладовищі, квартал 17 (інвентарний № 10300004) та є пам`яткою архітектури місцевого значення (охоронний № 2680-Чв).

Листом № 19/01-20-1632 від 09.08.2023 департаментом транспорту та окремих питань комунального господарства повідомлено відповідачів про прийняте рішення Чернівецької міської ради про повернення МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій» каплицю-усипальницю Буковинських Митрополитів. Просило звільнити будівлю каплиці-усипальниці та повернути її МКП «Заповідник» відповідачів у десятиденний строк. До листа додано копію рішення Чернівецької міської ради від 27.07.2023 №1341.

15.08.2023 відповідачі надіслали відповіді на вказаний лист № 03 та № 18, в яких зазначили, що вищезазначене рішення було прийняте без їх участі та без урахування факту судового розгляду справи, яка відкрита ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.07.2023 № 926/3300/23 за їх позовом про визнання протиправним та скасування рішення Чернівецької міської ради № 1179 від 27.04.2023. З огляду на це відповідачі не представляють можливості передачі каплиці-усипальниці.

На звернення юридичного управління Чернівецької міської ради від 09.02.2024 року №19/01-19-441 МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій» листом від 12.02.2024 №18 повідомило, що станом на 12.02.2024 приміщення каплиці-усипальниці закрите, вільного доступу в будь-який час у МКП «Заповідник» немає. Релігійною організацією «Релігійна громада парафії храму-усипальниці на честь Трьох Святителів Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви» у вихідний день неділю проводяться поминальні богослужіння. Після закінчення богослужінь приміщення каплиці-усипальниці зачиняється представниками зазначеної релігійної організації.

Згідно інформації, наданої Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації від 08.03.2024 № 483, каплиця-усипальниця Буковинських Митрополитів, яка розташована на території МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій», проінвентаризована під літерою «К» у складі цілісного майнового комплексу кладовища, який на праві власності належить Чернівецькій територіальній громаді в особі Чернівецької міської ради. Зазначена каплиця-усипальниця не є об`єктом цивільних прав та обов`язків та є невід`ємною частиною у складі комплексу з адміністративною будівлею літ. А загальною площею 107,60 кв.м. за адресою: м. Чернівці, вул. Кишинівська, 1.

13.03.2024 року Чернівецька міська рада звернулася із заявою про державну реєстрацію прав (права власності, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язань, спеціальне майнове право, право інвестора) не житлової будівлі каплиці Усипальниці.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 18.03.2024 № 72106321 відмовлено у проведенні реєстраційних дій. Підставою для відмови слугувало те, що заявлене речове право, не підлягає державній реєстрації відповідно до статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якої не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі. Згідно інформації, наданої Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації каплиця-усипальниця літ. К (щодо якої подана заява про державну реєстрації права власності) перебуває у складі цілісного майнового комплексу кладовища, який на праві власності належить Чернівецькій міській територіальній громаді, в особі Чернівецької міської ради, не є об`єктом цивільних прав та обов`язків та є невід`ємною частиною у складі комплексу з адміністративною будівлею літ. А. Відтак, враховуючи вищезазначене, проведення державної реєстрації права власності на каплицю-усипальницю літ К. не представляється можливим та суперечить чинному законодавству у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається із відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, датою державної реєстрації позивача 1 - Релігійної організації парафії Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви Свято-Николаївського храму міста Чернівці (вул. Руська, 35) Чернівецького міського благочиння є 22 січня 1992 року. Датою реєстрації позивача 2 - Релігійної організації Релігійна громада парафії храму-усипальниці на честь Трьох Святителів Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці вулиця Кишинівська, 1 Чернівецької області є 06 березня 2012 року.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Відповідно до частини 1 статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частинами 4, 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно частини першої статті 18 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 22.01.2024 у справі №926/3300/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024, у задоволенні позову Релігійної організації парафії Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви Свято-Николаївського храму міста Чернівці (вул. Руська,35) Чернівецького міського благочиння та Релігійної організації Релігійна громада парафія храму-усипальниці на честь Трьох Святителів Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці вулиця Кишинівська, 1 Чернівецької області до Чернівецької міської ради про скасування рішення 32 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради №1179 від 27.04.2023 «Про визнання таким, що втратив чинність пункт 3.5 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради народних депутатів «Про відведення земельних ділянок під будівництво та надання дозволу на будівництво і проектування підприємствам та організаціям міста» від 24.04.1990 №141/6 щодо передачі Свято-Миколаївському кафедральному собору Усипальниці Буковинських Митрополитів, яка знаходиться на Християнському кладовищі квартал 17, територія МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій» за адресою вул. Кишинівська, 1 в місті Чернівці».

При розгляді справи суди дійшли таких висновків:

«На час прийняття рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради народних депутатів № 141/6 від 24.04.1990 діяло Положення про релігійні об`єднання в Українській РСР, затверджене Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 01.07.1976. Пунктами 28, 32 цього Положення унормовано, що молитовні споруди, а також необхідне для відправлення культу майно, що перебувають на обліку виконавчого комітету районної, міської ради народних депутатів, передаються релігійним громадам в безплатне користування за договором. Молитовна споруда і наявне в ній майно приймаються від представника виконавчого комітету районної, міської ради народних депутатів особами, які підписали договір, для надання в користування всім віруючим.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази - договори, акти приймання передачі майна, чи будь-які інші докази щодо виконання пункту 3.5.рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради народних депутатів №141/6 від 24.04.1990.

Окрім того, судом першої інстанції зроблено правильно висновок, що надання дозволу на передачу майна не є фактом, що підтверджує передачу майна та не є правовстановлюючим документом на користування майном.

Враховуючи наведене, правові наслідки прийнятого Чернівецькою міською радою рішення № 141/6 від 24.04.1990 не настали, оскільки Святим Миколаївським Кафедральним Собором та Чернівецькою міською радою з моменту прийняття рішення не вживалось будь-яких заходів для укладення договору на користування спірним майном, в свою чергу Святий Миколаївський Кафедральний Собор не відступав свої права на користування спірним майном позивачам, тому відсутні підстави вважати, що між вищевказаними суб`єктами виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, судова колегія приходить до висновку про відсутність факту виконання вказаного рішення № 141/6 про передачу усипальниці Буковинських митрополитів, що знаходиться на Руському кладовищі Святому Миколаївському Кафедральному Собору, яке було скасоване рішенням Чернівецької міської ради № 1179 від 27 квітня 2023 року.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що державна реєстрація позивача 1 проведена 22.01.1992, а позивача 2 - 06.03.2012 .

Тобто, на час прийняття виконавчим комітетом Чернівецької міської ради народних депутатів рішення №141/6 від 24.04.1990, релігійні організації позивача-1 та позивача-2 не були утворені. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували правонаступництво позивачів Святого Миколаївського Кафедрального Собору.

Позивачі у даній справі не довели порушення їхнього будь-якого речового права у зв`язку із прийняттям відповідачем рішення №1179 від 27.04.2023».

Таким, чином, у межах розгляду справи №926/3300/23 судами встановлено відсутність правових підстав відповідачів на володіння та користування каплицею-усипальницею Буковинських Митрополитів.

Щодо посилань відповідачів на відсутність доказів документального підтвердження права власності Чернівецької міської ради на спірну будівлю каплиці-усипальниці:

Розмежування між комунальним та державним майном проведено Кабінетом міністрів України постановою від 5 листопада 1991 р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю».

Пунктом 2 постанови КМУ від 5 листопада 1991 р. № 311 передбачено: «Міністерствам і відомствам України, органам, уповноваженим управляти державним майном, здійснити до 1 січня 1992 р. передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно із затвердженим цією постановою переліком».

На підставі постанови КМУ від 5 листопада 1991 р. № 311, Чернівецькою обласною радою народних депутатів Х сесією ХХІ скликання 27 грудня 1991 року прийнято рішення «Про перелік об`єктів комунальної власності обласної, міської та районних Рад народних депутатів».

Пунктом 1 рішення Чернівецької обласної ради народних депутатів Х сесії ХХІ скликання від 27 грудня 1991 року затверджено переліки об`єктів комунальної власності обласної, міської та районних Рад народних депутатів (додатки 1, 2 та 3).

Згідно з п. 2.1 додатку №2 до вказаного рішення до Переліку державного майна підприємств, установ і організацій, яке безоплатно передається до комунальної власності Чернівецької міської Ради народних депутатів, віднесено Житлово-комунальне господарство Спеціалізований комбінат по наданню ритуальних послуг, на баланс якого було передано кладовище №1 вул. Кишинівській, 1.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради народних депутатів №83/3 від 07 лютого 1995 року «Про заходи по впорядкуванню та охороні історико-культурного комплексу кладовищ по вул. Кишинівській» створено історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій», до якого включено кладовища 1 по вул. Кишинівській та 2 по вул. Зеленій.

Актом від 15 червня 1995 року Спецкомбінат передав зі свого балансу на баланс «Кладовища по вул. Зеленій» основні засоби. У переліку майна була передана каплиця-усипальниця.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №929/24 від 16.12.1997 року

«Про реорганізацію історико-культурного заповідника «Кладовища по вул. Зеленій» було створено на базі історико-культурного заповідника «Кладовища по вул. Зеленій» міське комунальне підприємство «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій», яке є правонаступником прав і обов`язків «Історико-культурного заповідника кладовища по вул. Зеленій» в частині прав і обов`язків «Заповідника».

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.08.2008 № 581/16 «Про присвоєння поштової адреси, оформлення права комунальної власності на об`єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівців та визнання пунктів раніше прийнятих рішень виконавчого комітету міської ради такими, що втратили чинність (делеговані повноваження)» присвоєно поштову адресу адміністративній будівлі літ. А на вул. Кишинівській, 1, загальною площею 107,60 кв.м. (користувач МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій»).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.08.2008 року Серії САС №010255 зареєстрована адміністративна будівля літ. А загальною площею 107,60 кв.м. за адресою: м. Чернівці вул. Кишинівській, 1, де зазначається, що власником є Чернівецька територіальна громада, форма власності комунальна. До свідоцтва додається схема розташування будівель по вул. Кишинівській, 1, серед яких під літерою «К» зазначена каплиця-усипальниця.

Позивачу було відмовлено у проведенні реєстраційних дій каплиці-усипальниці Буковинських Митрополитів.

За таких обставин, беручи до уваги всі наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про те, що каплиця-усипальниця Буковинських Митрополитів, яка перебуває у складі цілісного майнового комплексу кладовища, є невід`ємною частиною у складі комплексу з адміністративною будівлею літ. А, розміщена на земельній ділянці комунальної власності та не підлягає державній реєстрації як окремий об`єкт цивільних прав, належить на праві власності Чернівецькій міській територіальній громаді в особі Чернівецької міської ради.

Для з`ясування приналежності каплиці-усипальниці до державної форми власності судом було залучено в якості третьої особи Міністерство культури та інформаційної політики України, представник якого під час розгляду справи повідомив, що каплиця-усипальниця не є державною власністю.

Разом із тим, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що каплиця-усипальниця Буковинських Митрополитів не є приналежною річчю, адміністративної будівлі.

Так, статтею 186 ЦК України встановлено, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Головна річ і належна є відокремленими одна від одної різнорідні речі.

Різниця між ними полягає в тому, що головна річ може бути використана за призначенням і без належності, а належність за загальним для неї призначенням без головної речі використовуватися не може. Головна річ наділена самостійним значенням, а належність лише виконує допоміжну роль.

Підпунктом 2 пункту 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що до Державного реєстру прав вносяться такі відомості про об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, зокрема, опис об`єкта нерухомого майна із зазначенням об`єктів, що є приналежністю головної речі (присвоєна літера, римська або арабська цифра відповідно до технічного паспорта, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об`єкт нерухомого майна є головною річчю).

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 24.05.2001 № 127 затверджено Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна. Згідно з пунктом 4 підрозділу 1 розділу II Інструкції господарські (допоміжні) будівлі (сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, сміттєзбірники тощо) та споруди (коледжі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо) підлягають технічній інвентаризації в складі основної будівлі.

Будівля каплиці-усипальниці входить до комплексу каплиць на християнському кладовищі квартал 17 території МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій» за адресою вул. Кишинівська, 1. За вказаною адресою зареєстрована й адміністративна будівля літ. А загальною площею 107,60 кв.м. Однак каплиця-усипальниця не призначена для обслуговування вказаної адміністративної будівлі та може використовуватись окремо, скоріш навпаки. Згідно інвентаризаційної справи на будинок №1А по вул. Кишинівській у м. Чернівці (документ «Абрис») приналежними речами адміністративної будівлі є господарська будівля літ. «Б» та вбиральня літ. «В». Схема розташування будівель на вул.Кишинівській 1 яка міститься в інвентарній справі на відміну від інших документів інвентарної справи не підписано ні ким.

З огляду на викладене, ствердження позивача про те, що приміщення Усипальниці є приналежною річчю, є безпідставним.

Щодо твердження відповідачів, про те, що зазначені в позовній заяві релігійні організації як відповідачі не є належними.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою у даній справі, де відповідачами є Релігійна організація парафії Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної церкви Свято-Николаївського храму м. Чернівці Чернівецького міського благочиння та Релігійна організація «Релігійна громада парафії храму-усипальниці на честь Трьох Святителів Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви, оскільки на його думку вони фактично користуються майном без належного на те права.

Відсутність правового зв`язку відповідачів з приміщенням каплиці-усипальниці Буковинських Митрополитів, що ними не заперечується та встановлено в межах розгляду справи №926/3300/23/, не свідчить про неналежність їх як відповідачів у справі з даним предметом позову, в якому підлягають встановленню обставини факту користування відповідачами приміщенням каплиці-усипальнииці та правомірності користування цим майном.

Суд не надає оцінку посиланням позивача про те, що каплиця-усипальниця не призначена для проведення богослужінь та використовувалась відповідачами не за призначенням, оскільки це не має значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 3 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 Цивільного кодексу України унормовано, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Судом установлено та не заперечується сторонами, що в приміщенні каплиці усипальниці Буковинських Митрополитів проводяться богослужіння релігійною організацією «Релігійна громада парафії храму-усипальниці на честь Трьох Святителів Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці».

Відповідач-2 відмовився від передачі Усипальниці Буковинських Митрополитів та від підписання документів, що підтверджується актом комісії щодо прийняття МПК «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій», як балансоутримувача, Усипальниці Буковинських Митрополитів від 26.05.2023.

27.07.2023 Чернівецькою міською радою прийнято рішення «Про повернення каплиці усипальниці Буковинських Митрополитів». Про прийняте рішення було повідомлено відповідачів та встановлено десятиденний строк для звільнити будівлі каплиці-усипальниці та повернення її МКП «Заповідник», однак відповідачі каплицю-усипальницю не повернули.

На звернення юридичного управління Чернівецької міської ради від 09.02.2024 року №19/01-19-441 МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій» листом від 12.02.2024 №18 повідомило, що станом на 12.02.2024 приміщення каплиці-усипальниці закрите, вільного доступу в будь-який час у МКП «Заповідник» немає. Релігійною організацією «Релігійна громада парафії храму-усипальниці на честь Трьох Святителів Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви» у вихідний день неділю проводяться поминальні богослужіння. Після закінчення богослужінь приміщення каплиці-усипальниці зачиняється представниками зазначеної релігійної організації.

Таким чином, судом встановлено, що приміщення каплиці-усипальниці використовується Релігійною організацією «Релігійна громада парафії храму-усипальниці на честь Трьох Святителів Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви» та визнається представником відповідача 2.

Разом з тим в матеріалах відсутні будь-які докази використання каплиці-усипальниці Релігійною організацією парафії Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної церкви Свято-Николаївського храму м. Чернівці Чернівецького міського благочиння на момент звернення із позовом до прийняття рішення по справі. Представником відповідача 1 в судових засіданнях зазначено, що представники його релігійної організації можуть бути присутні на релігійних обрядах у каплиці усипальниці Буковинських Митрополитів в певні свята, як і представники інших релігійних організацій. Відповідно дані твердження не є підтвердженням володіння та користування відповідачем 1 спірним об`єктом майна під час розгляду даної справи.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Усунення перешкод власнику в користуванні своїм майном, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу, фактично передбачає покладення на відповідача обов`язку припинити дію, яка порушує право, та можливе лише щодо триваючого правопорушення.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди, чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод (наприклад, шляхом знесення неправомірно збудованих споруд, про припинення ремонтних робіт в сусідній квартирі, виселення громадян із належних йому на праві власності приміщень тощо).

Так, позивач фактично вимагає від відповідачів усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, що знаходиться у власності територіальної громади міста Чернівці, шляхом звільнення приміщення каплиці, що не суперечить нормам чинного законодавства України.

Наведена стаття 391 ЦК України унормовує захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння і констатує, що право власності може бути порушено без безпосереднього вилучення майна у власника. Відповідно до цієї статті, власник має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном. Предметом негаторного позову є вимога володіючого власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом, зокрема, шляхом звільнення приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, тощо.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази договори, акти приймання передачі чи будь-які інші документи на підтвердження передачі каплиці-усипальниці Святому Миколаївському Кафедральному Собору, відтак правові наслідки прийнятого Виконавчим комітетом Чернівецькою міською радою рішення № 141/6 від 24.04.1990 не настали, в свою чергу Святий Миколаївський Кафедральний Собор не відступав свої права на користування спірним майном позивачам, тому відсутні підстави вважати, що між вищевказаними суб`єктами виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, в матеріалах справи також відсутні докази на підтвердження правонаступництва позивачів Святого Миколаївського Кафедрального Собору, правові підстави для користування відповідачами спірним майном відсутні.

Також судом зазначається, що Виконавчий комітет Чернівецької міської ради при прийнятті рішення № 141/6 від 24.04.1990 був у статусі органу державної влади, оскільки станом на 24.04.1990 органів місцевого самоврядування не існувало, згідно Конституції СРСР від 07.10.1977 р.

Однак судом встановлено, що саме відповідач-2 користується каплицею-усипальницею шляхом проведення богослужінь, приміщення каплиці ним закривається, вільного доступу в будь-який час у МКП «Заповідник» та позивача немає, то вимога позивача до Релігійної організації «Релігійна громада парафії храму-усипальниці на честь Трьох Святителів Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви» про звільнення каплиці-усипальниці є належним чином доведеною та обґрунтованою.

За таких обставин суд вважає, що подальше знаходження спірного приміщення у фактичному користуванні відповідача-2 створює перешкоди позивачу у здійсненні правомочностей щодо користування майном, чим порушується право спільної власності територіальної громади міста Чернівці, яке підлягає захисту відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України.

Разом з тим позивачем не доведено що відповідачем-2 чиняться перешкоди у здійсненні правомочності щодо розпорядження цим майном.

Окремо суд звертає увагу, що згідно свідоцтва № 1355 про реєстрацію статуту релігійної організації від 05.12.2008 на підставі розпорядження голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 05.12.2008 року №712-р зареєстровано статут релігійної організації «Парафії Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви храму-усипальниці Тьох Святителів міста Чернівців, де зазначено, що керівний орган релігійної організації розташований в м. Чернівцях Руське кладовище, вул. Зелена, храм-усипальниця.

Сторонами та третіми особами не заперечується, що кладовище по Руське кладовище, вул. Зеленій охоплюється вулицями Зелена, Кишинівська та Січових Стрільців та на ньому знаходяться спірна каплиця усипальниця Буковинських Митрополитів та адміністративна будівлі вул.Кишинівська, 1.

Як зазначено в письмових поясненнях управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації письмової згоди від власника приміщення у документах, які стали підставою для розпорядження голови облдержадміністрації від 05 грудня 2008 року №712-р, не виявлено.

06.03.2012 здійснено державну реєстрацію створення юридичної особи «Релігійна Громада Парафія Храму-Усипальниці на честь Трьох Святителів Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці вулиця Кишинівська,1 Чернівецької області», згідно витягу із ЄДРПОУ.

Однак в матеріалах справи також відсутні докази про наявність згоди власника майна (каплиці усипальниці Буковинських Митрополитів) так і майна по вул.Кишинівська,1 на реєстрацію в ньому відповідача-2.

Відтак суд приходить до висновку, реєстрація відповідача-2 без згоди власника та правових підстав на користування нерухомим майном не породжує у відповідача безумовне право користування каплицею-усипальницею.

Щодо вимог до відповідача-1 суд зазначає, що учасниками судового процесу не подано, а у матеріалах справи відсутні докази того, що Релігійна організація парафії Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної церкви Свято-Николаївського храму м. Чернівці Чернівецького міського благочиння користується каплицею-усипальницею, проводить там богослужіння на постійній основі чи будь-яким іншим чином використовує спірне приміщення для власних потреб.

Згідно частини 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно положень статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 та 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, позивачем не доведено обставин, що відповідач-1 користується спірним майном.

Отже, позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні майном шляхом звільнення каплиці-усипальниці Буковинських Митрополитів підлягають задоволенню частково, а саме в частині вимог, заявлених до відповідача-2, щодо усунення перешкод в користування даним майном.

У решті заявлених у цій частині вимог належить відмовити.

V. Позовна давність.

Відповідач у відзиві на позов заявили про застосування наслідків спливу строку позовної давності, обґрунтовуючи заяву тим, що позивачем заявлено віндикаційний позов, на який поширюється загальна позовна давність.

У контексті зазначених обставин суд вважає за необхідне врахувати і правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.01.2023 у справі № 924/820/21, у якій, у свою чергу, врахований висновок Великої Палати Верховного Суду (постанова від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц) про те, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина 2 статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

З наведеного слідує, що звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження.

При цьому на негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд прийшов до висновку, що позивачем як власником нерухомого майна, яке не вибуло з його володіння та на яке відповідачем-1 не набуто прав, заявлено негаторний позов, на який не поширюється позовна давність.

VІ. Висновки суду.

За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що в порушення умов відповідач-2 без відповідних правових підстав користується каплицею-усипальницею Буковинських Митрополитів, чим спричинив позивачу перешкоди у користуванні його майном також не має доказів вчинення ним перешкод, щодо розпорядження позивачем спірним майном, натомість позивачем не доведено користування відповідачем-1 спірним майном, а тому позов про звільнення каплиці-усипальниці підлягає задоволенню частково.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем сплачений судовий збір в сумі 5 368,00 грн згідно платіжною інструкцією №1107 від 07.09.2023.

У відповідності до статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір слід покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Про понесення інших судових витрат учасники справи не заявляли.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Релігійну організацію «Релігійна громада парафії храму-усипальниці на честь Трьох Святителів Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви (58003, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кишинівська, 1, код 38128663) усунути перешкоди у здійсненні права користування Чернівецькою міською радою стягувач (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, пл. Центральна, 1, код 36068147) каплицею усипальницею, яка розташована на території МКП «Історико-культурному заповіднику «Кладовища по вул. Зеленій» квартал №17, шляхом звільнення.

3. Стягнути з Релігійної організації «Релігійна громада парафії храму-усипальниці на честь Трьох Святителів Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви (58003, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кишинівська, 1, код 38128663) на користь Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, пл. Центральна, 1, код 36068147) відшкодування судового збору в сумі 2 684,00 грн.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 23 травня 2024 року.

Суддя І.В. Марущак