Постанова

від 09.05.2024 по справі 910/429/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/429/22 (910/6837/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник ТОВ "КУА "Даліз-Фінанс" - Горьовий В. В.,

представник ТОВ "Поліхім" - Лозовський В. М.,

представники ПАТ "Банк Восток" - Неділько О. С., Тищенко В. А.,

представник ПАТ "ЗНВКІФ "Смарт Капітал" - Матюшко В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" (вх. № 103/2024)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023

у складі колегії суддів: Пантелієнка В. О. - головуючого, Доманської М. Л., Остапенка О.М.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2023

у складі судді Омельченка Л.В

у справі № 910/429/22 (910/6837/22)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліхім"

2.Публічного акціонерного товариства "Банк Восток"

треті особи:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Солюшинз"

2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Кебмоторс"

3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна Інвестиційна Компанія"

4.Публічне акціонерного товариства "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Смарт Капітал"

про визнання недійсними договорів

у межах справи № 910/429/22

за заявою Акціонерного товариства "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Фьюче Інвестментс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліхім"

про банкрутство, -

На розгляд суду постало питання щодо визнання недійсним правочину, вчиненого боржником до відкриття провадження у справі про банкрутство.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. 06.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АГРОІМПОРТ ЛТД" (далі - ТОВ "Торговий Дім "АГРОІМПОРТ ЛТД), Товариством з обмеженою відповідальністю "Рок Трейд" (далі - ТОВ "Рок Трейд") та Публічним акціонерним товариством "Банк Восток" (далі - ПАТ "Банк Восток" було укладено Договір про заміну боржника в зобов`язанні (переведення боргу), відповідно до умов якого всі права та зобов`язання ТОВ "Торговий Дім "АГРОІМПОРТ ЛТД" за Кредитним договором № КК2020-0201 перейшли до ТОВ "Рок Трейд".

2. Судом першої інстанції було встановлено, що станом на дату укладання Кредитного договору № КК2020-0201 учасниками ТОВ "Торговий Дім "АГРОІМПОРТ ЛТД" були:

- АТ "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Фьюче Інвестментс", податковий номер 42732781, місцезнаходження: Україна, 03143, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Метрологічна, будинок 42, приміщення 42/1, розмір внеску до статутного капіталу складає 10 000 грн (єдиним учасником є ОСОБА_1 );

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , розмір внеску до статутного капіталу - 90 000 грн.

3. На підтвердження складу учасників ТОВ "Торговий Дім "АГРОІМПОРТ ЛТД" до матеріалів справи ПАТ "Банк Восток" було додано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 101-105 том 1).

4. Станом на дату укладання Договору про переведення боргу учасниками ТОВ "Рок Трейд" були:

- АТ "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Фьюче Інвестментс", код ЄДРПОУ: 42732781, місцезнаходження: Україна, 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 42, приміщ. 42/1, розмір внеску до статутного фонду 60 000 грн (єдиний учасник - ОСОБА_1 );

- ТОВ "Торговий Дім "АГРОІМПОРТ ЛТД", код ЄДРПОУ: 37165945, місцезнаходження: Україна, 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 42, секція 42/2, розмір внеску до статутного фонду 180 000 грн (учасники - АТ "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Фьюче Інвестментс", тобто ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного капіталу складає 10 000 грн.; ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного капіталу - 90 000 грн.);

- ТОВ "Черкаський Полімер", код ЄДРПОУ: 38780902, місцезнаходження: Україна, 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 42, секція 42/2, розмір внеску до статутного фонду 360 000 грн (учасники - ОСОБА_2 та ПАТ "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Смарт Капітал").

5. На підтвердження складу учасників ТОВ "Рок Трейд" ПАТ "Банк Восток" було надано місцевому суду інформацію з ЄДР (наявна в матеріалах справи).

6. 06.09.2021 між ТОВ "Овруч Стоун" та ПАТ "Банк Восток" було укладено Кредитний договір № КК2021-0164.

7. Станом на дату укладання Кредитного договору № КК2021-0164, єдиним учасником ТОВ "Овруч Стоун" було ТОВ "Поліхім" (код ЄДРПОУ: 32716564) розмір внеску до статутного фонду 100 000 грн (учасники: АТ "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Фьюче Інвестментс", код ЄДРПОУ: 42732781, розмір внеску до статутного фонду: 100 000 грн (тобто - ОСОБА_1 ), та ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного фонду 900 000 грн).

8. На підтвердження складу учасників ТОВ "Овруч Стоун" позивачем було надано місцевому суду інформацію з ЄДР (наявна в матеріалах справи).

9. 06.09.2021 між ПАТ "Банк Восток" (Заставодержатель) та ТОВ "Поліхім" (Заставодавець) було укладено Договір застави корпоративних прав, що посвідчено приватним нотаріусом Тереховою К. І. та зареєстровано в реєстрі за № 1166 (далі - Договір застави).

10. У Договорі застави визначено, що ТОВ "Поліхім" передає власне майно, як майновий поручитель, за виконання:

- ТОВ "Овруч Стоун" умов Кредитного договору № КК2021-0164 від 06.09.2021;

- ТОВ "Рок Трейд" умов Кредитного договору № КК2020-0201 від 07.12.2020.

11. Згідно п. 1.2 Договору застави, в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Основним договором Заставодавець на умовах, передбачених цим Договором, передає у заставу Заставодержателю наступне майно - корпоративні права учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун", місцезнаходження: Україна, 11114, Житомирська обл., Овруцький р-н смт. Першотравневе, вул. Кварцитників, буд. 1А, ідентифікаційний код юридичної особи 38335496.

12. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статутний капітал ТОВ "Овруч Стоун" складає 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, внесок Заставодавця у статутний капітал ТОВ "Овруч Стоун" складає 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, частка Заставодавця у статутному капіталі ТОВ "Овруч Стоун" складає 100,00%.

13. Зазначені в цьому пункті Договору корпоративні права далі за текстом Договору іменуються також "майно", "Предмет застави".

14. Зазначена в цьому пункті Договору юридична особа, корпоративні права учасника якої заставляються - Товариство з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун", далі за текстом іменується "Товариство".

15. Відповідно до пункту 1.4 Договору застави, сторони домовилися, що вартість корпоративних прав складає 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

16. У п. 3.6 Договору застави сторони визначили, що Заставодержатель набуває право звернути стягнення на Предмет застави для погашення заборгованості Позичальника за Основним договором.

17. За згодою сторін протягом дії цього Договору, Заставодавець продовжує користуватися всіма правами учасника Товариства, крім права вийти з Товариства. Протягом строку дії цього Договору Заставодавець, як учасник Товариства, не має права прийняти рішення (проголосувати "за" на загальних зборах учасників Товариства) про припинення Товариства, про зменшення розміру статутного капіталу (п. 3.10 Договору застави).

18. Судами встановлено, що станом на дату укладання Договору застави, учасниками ТОВ "Поліхім" були:

- АТ "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Фьюче Інвестментс", код ЄДРПОУ: 42732781, розмір внеску до статутного фонду: 100 000 грн (тобто - ОСОБА_1 );

- ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного фонду 900 000 грн.

19. 06.09.2021, на виконання п. 5.1.1. Договору застави, між ПАТ "Банк Восток" (Набувач) та ТОВ "Поліхім" (Відчужувач) було укладено Договір відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Овруч Стоун", що посвідчений приватним нотаріусом Тереховою К. І. та зареєстровано в реєстрі за № 1167 (далі - Договір відчуження).

20. У Договорі відчуження визначено, що, у зв`язку з укладенням Договору застави у забезпечення зобов`язань ТОВ "Овруч Стоун" умов Кредитного договору № КК2021-0164 від 06.09.2021 та ТОВ "Рок Трейд" умов Кредитного договору № КК2020-0201 від 07.12.2020, Відчужувач передав, а Набувач прийняв у власність належну Відчужувачу частку у статутному капіталі ТОВ "Овруч Стоун" (11114, Житомирська обл., Овруцький р-н смт. Першотравневе, вул. Кварцитників, буд. 1А, ідентифікаційний код юридичної особи 38335496) на умовах, що зазначені в цьому Договорі.

21. Умовами Договору відчуження передбачено, що статутний капітал ТОВ "Овруч Стоун" складає 100 000 грн, частка відчужувача становить 100%, що складає 100 000 грн (п. 2 Договору відчуження).

22. Відчужувач передав, а Набувач набув частку у статутному капіталі ТОВ "Овруч Стоун" в розмірі 100% статутного капіталу, що складає 100 000 грн (далі - частка, що відчужується) (п. 3 Договору відчуження).

23. Відповідно до п. 5 Договору відчуження, сторони погодили, що цей Договір укладено з такою відкладальною обставиною: право власності на частку, що відчужується, переходить від Відчужувача до Набувача з моменту реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на предмет застави за Договором застави.

24. У зв`язку з тим, що право власності на частку, яка відчужується, переходить до Набувача в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором-1 та/або Кредитним договором-2, то оплата вартості частки, яка відчужується, Набувачем не здійснюється, але в рахунок компенсації вартості частки, яка відчужується, Відчужувач набуває право вимоги до відповідного позичальника за Кредитним договором-1 та/або Кредитним договором-2 в розмірі боргу, що був погашений за рахунок частки, яка відчужується (п. 7 Договору відчуження).

25. Судами також встановлено, що відповідно до фінансової звітності ТОВ "Овруч Стоун" за 2020 рік підприємство мало наступні показники:

1) згідно Балансу (Звіт про фінансовий стан):

- необоротні активи (код рядка 1095) - 219 009 тис. грн;

- оборотні активи (код рядка 1195) - 120 252 тис. грн;

2) згідно Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід):

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), код рядка 2000 - 84 426 тис. грн;

- валовий прибуток (код рядка 2090) - 41 123 тис.грн;

- чистий прибуток (код рядка 2350) - 1 161 тис. грн.

26. У відповідності до Балансу (Звіту про фінансовий стан) за 2020 рік сума поточних зобов`язань та забезпечень становила 344 662 тис. грн. Суди вказали, що обслуговування цих зобов`язань у зазначеному звітному періоді могло призвести до отримання значних витрат, як наслідок, підприємство стало б збитковим. Крім того, вбачається, що у підприємства на кінець 2020 року був накопичений непокритий збиток (код рядка 1420) в сумі 5 186 тис. грн, що, в свою чергу, свідчить про збиткову діяльність ТОВ "Овруч Стоун" в минулих періодах.

27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Овруч Стоун" згенерувало за 2020 рік чистий прибуток в сумі лише 1 161 000 грн.

28. Згідно даних ЄДР, станом на дату подання позовної заяви, новими власниками 100% часток у статутному капіталі ТОВ "Овруч Стоун" є:

- ТОВ "Метал Солюшинз", код ЄДРПОУ: 42689472;

- ТОВ "Кебмоторс", код ЄДРПОУ: 43325563;

- ТОВ "Приватна Інвестиційна Компанія", код ЄДРПОУ: 35430413.

Подання позову

29. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс", що здійснює управління активами Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" (далі - ТОВ "КУА "Даліз-Фінанс", кредитор боржника) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просило суд:

- визнати недійсним Договір застави корпоративних прав, укладений 06.09.2021 між ПАТ "Банк Восток" (Заставодержатель) та ТОВ "Поліхім" (Заставодавець), що посвідчений приватним нотаріусом К.І. Тереховою та зареєстровано в реєстрі за №1166;

- визнати недійсним Договір відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Овруч Стоун", який укладено між ПАТ "Банк Восток" (Набувач) та ТОВ "Поліхім" (Відчужувач), що посвідчений приватним нотаріусом К.І. Тереховою та зареєстровано в реєстрі за №1167;

- скасувати запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація припинення обтяження) "Зареєстровано звернення стягнення 17.01.2022 09:55:34", вчиненого реєстратором Постернак Тетяною Василівною, Дніпропетровська регіональна філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", Дніпропетровська обл., на підставі договору застави корпоративних прав, серія та номер: 1166, виданий: 06.09.2021, видавник: Терехова К.І., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, контрольна сума 5А54407721;

- визнати недійсним Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Овруч Стоун", складений 06.09.2021 між ПАТ "Банк Восток" (Набувач) та ТОВ "Поліхім" (Відчужувач), що посвідчений приватним нотаріусом Тереховою К.І. та зареєстровано в реєстрі за № 1168, 1169.

30. 27.02.2023 до суду першої інстанції від ТОВ "КУА "Даліз-Фінанс" надійшла заява про зміну (доповнення) предмету позову, в якій позивач просив:

- залучити до участі в якості співвідповідачів ТОВ "Метал Солюшинз", ТОВ "Кебмоторс", ТОВ "Приватна інвестиційна компанія", ПАТ "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Смарт Капітал" та ТОВ "Овруч Стоун";

- визнати недійсним Договір застави корпоративних прав, укладений 06.09.2021 між ПАТ "Банк Восток" (Заставодержатель) та ТОВ "Поліхім" (Заставодавець), що посвідчений приватним нотаріусом К.І. Тереховою та зареєстровано в реєстрі за №1166;

- визнати недійсним Договір відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Оврус Стоун", який укладено між ПАТ "Банк Восток" (Набувач) та ТОВ "Поліхім" (Відчужувач), що посвідчений приватним нотаріусом К.І. Тереховою та зареєстровано в реєстрі за №1167;

- скасувати запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація припинення обтяження) "Зареєстровано звернення стягнення 17.01.2022 09:55:34", вчиненого реєстратором Постернак Тетяною Василівною, Дніпропетровська регіональна філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", Дніпропетровська обл., на підставі договору застави корпоративних прав, серія та номер: 1166, виданий: 06.09.2021, видавник: Терехова К.І., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, контрольна сума 5А54407721;

- визнати недійсним Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Овруч Стоун", складений 06.09.2021 між ПАТ "Банк Восток" (Набувач) та ТОВ "Поліхім" (Відчужувач), що посвідчений приватним нотаріусом Тереховою К.І. та зареєстровано в реєстрі за № 1168, 1169;

- витребувати з володіння ТОВ "Метал Солюшинз", ТОВ "Кебмоторс", ТОВ "Приватна Інвестиційна Компанія", ПАТ "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Смарт Капітал" на користь ТОВ "Поліхім" 100 % частки у статутному капіталі ТОВ "Овруч Стоун";

- визначити статутний капітал товариства ТОВ "Овруч Стоун" в розмірі 100 000 грн, що складає 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Овруч Стоун" за ТОВ "Поліхім".

31. Позивач стверджує, що ТОВ "Поліхім" узяло на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог третіх осіб: ТОВ "Овруч Стоун" та ТОВ "Рок Трейд" за кредитними договорами без відповідних майнових дій іншої сторони. Внаслідок укладення спірного Договору застави майно ТОВ "Поліхім" незаконно вибуло з володіння боржника, чим завдало шкоди кредиторам ТОВ "Поліхім", яке зазнало значних майнових втрат та стало неплатоспроможним перед іншими кредиторами.

32. Позивач вказував також, що договори застави в частині визначення предмету застави - корпоративних прав суперечать ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч. 2 ст. 4 Закону України "Про заставу", ст. 22 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а законом не передбачено можливість звернення стягнення на корпоративні права, що є підставою для визнання недійсним договору за ст. 203, 215 ЦК України.

33. За доводом позивача, крім того, визначення вартості корпоративних прав на рівні номінальної вартості частки в статутному капіталі ТОВ "Овруч Стоун" без визначення ринкової вартості та обсягу активів ТОВ "Овруч Стоун" порушує ст. 115 ЦК України, ст. 22, 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та є підставою для визнання недійсним договору застави за ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

34. Позивач доводить, що боржником в сумнівний період було безоплатно відчужено майно, яке здатне генерувати прибуток на рівні 38 млн грн та фактично відчужено на користь кінцевого бенефіціарного власника через залучення інших осіб, що є підставою для визнання недійсним договору відчуження на підставі ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду

35. 11.09.2023 рішенням Господарського суду міста Києва від. у справі № 910/429/22 (910/6837/22) відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" до ТОВ "Поліхім" і ПАТ "Банк Восток" про визнання правочинів недійсними.

36. 07.12.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 у справі № 910/429/22 (910/6837/22) - залишено без змін.

37. Суди вказали, що з аналізу умов Договору застави вбачається, що сторони визначили предметом застави саме корпоративні права ТОВ "Поліхім", як учасника ТОВ "Овруч Стоун". Під час дії Договору застави Заставодавець продовжує з обмеженнями, визначеними Договором застави, користуватись заставленими корпоративними правами. У випадках, встановлених Договором застави, Заставодержатель набуде право звернути стягнення на предмет застави - корпоративні права ТОВ "Поліхім", як учасника ТОВ "Овруч Стоун".

38. Судами зазначено, що показники фінансової звітності відповідають даним звітності, що була надана позивачем. При цьому, позивачем в позовній заяві не зазначено інформацію про поточні зобов`язання ТОВ "Овруч Стоун" перед третіми особами станом на кінець 31.12.2020.

39. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що боржником не було здійснено безоплатне відчуження майна. Навпаки, ТОВ "Поліхім" в результаті відчуження частки в статутному капіталі набуло право вимоги до ТОВ "Рок Трейд" та ТОВ "Овруч Стоун" в розмірі по 50 000 грн до кожного, а тому позивач помилково стверджує, що боржник здійснив безоплатне відчуження майна.

40. Суди дійшли висновку, що укладені між ТОВ "Поліхім" і ПАТ "Банк Восток" Договір застави та Договір відчуження повністю відповідають всім вимогам, визначеним у ст. 203 ЦК України.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

41. 29.12.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить:

- скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 у справі № 910/429/22 (910/6837/22);

- прийняти нове рішення, яким позов задовольнити:

1) визнати недійсним Договір застави корпоративних прав, укладений 06.09.2021 між ПАТ "Банк Восток" (Заставодержатель) та ТОВ "Поліхім" (Заставодавець), що посвідчений приватним нотаріусом К.І. Тереховою та зареєстровано в реєстрі за №1166;

2) визнати недійсним Договір відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Оврус Стоун", який укладено між ПАТ "Банк Восток" (Набувач) та ТОВ "Поліхім" (Відчужувач), що посвідчений приватним нотаріусом К.І. Тереховою та зареєстровано в реєстрі за №1167;

3) скасувати запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація припинення обтяження) "Зареєстровано звернення стягнення 17.01.2022 09:55:34", вчиненого реєстратором Постернак Тетяною Василівною, Дніпропетровська регіональна філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", Дніпропетровська обл., на підставі договору застави корпоративних прав, серія та номер: 1166, виданий: 06.09.2021, видавник: Терехова К.І., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, контрольна сума 5А54407721;

4) визнати недійсним Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Овруч Стоун", складений 06.09.2021 між ПАТ "Банк Восток" (Набувач) та ТОВ "Поліхім" (Відчужувач), що посвідчений приватним нотаріусом Тереховою К.І. та зареєстровано в реєстрі за № 1168, 1169;

5) витребувати з володіння ТОВ "Метал Солюшинз", ТОВ "Приватна Інвестиційна Компанія", ПАТ "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Смарт Капітал" на користь ТОВ "Поліхім" 100 % частки у статутному капіталі ТОВ "Овруч Стоун";

6) визначити статутний капітал товариства ТОВ "Овруч Стоун" в розмірі 100 000 грн, що складає 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Овруч Стоун" за ТОВ "Поліхім".

42. За доводом скаржника, ТОВ "Поліхім" фактично здійснило відчуження своєї частки у статутному капіталі ТОВ "Овруч Стоун" в розмірі 100% статутного капіталу, що складає 100 0000 грн безоплатно. Відповідно до Звіту з незалежної оцінки ринкова вартість майна ТОВ "Овруч Стоун" в кількості 562 найменування станом на дату оцінки склала (без врахування ПДВ) 250 729 742 грн. Відтак, за результатом укладення оспорюваних правочинів з власності боржника вибуло майна на загальну суму 250 729 742 грн.

43. Скаржник доводить, що не зважаючи на заявлені позивачем підстави позову та встановлену законом правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, як місцевий так і апеляційний господарський суд обмежились оцінкою оспорюваного договору виключно на предмет відповідності його приписами ст. 203 ЦК України та ухилились від дослідження та перевірки обставин укладення оспорюваних договорів на наявність ознак, визначених статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства, що свідчить про застосування в оскаржуваних судових рішеннях норм права, а саме ст. 203 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 906/43/22 (906/343/22).

44. Скаржник також вказує, що заборгованість перед ПАТ "Банк Восток" була повністю забезпечена майном ТОВ "Овруч Стоун" на підставі договорів іпотеки та застави, якого (майна) вистачало для повного погашення кредитної заборгованості. Однак, незважаючи на дані обставини, між ТОВ "Поліхім" та ПАТ "Банк Восток" укладаються оспорювані договори, які, судячи з заставної вартості (100 000 грн) та безоплатного характеру, не мали абсолютно ніякого економічного сенсу. При цьому, скаржник відзначає, що відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 загальний розмір визнаних вимог кредиторів ТОВ "Поліхім" складає 173 103 915,72 грн та стверджує, що внаслідок укладення оспорюваних правочинів кредиторам ТОВ "Поліхім" було завдано шкоди в розмірі непогашених вимог, що становить 173 103 915,72 грн.

45. Скаржник також зазначає, що аналіз історії змін реєстраційної інформації відносно ТОВ "Овруч Стоун" в контексті умов Договору відчуження в частині набрання чинності таким договором дає підстави дійти висновку про те, що майно безоплатно було відчужено боржником фактично на користь кінцевого бенефіціарного власника через залучення інших осіб.

46. Скаржник доводить, що судами попередніх інстанцій оскаржувані судові рішення ухвалені без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 927/531/18, від 29.09.2021 у справі № 456/604/17, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), від 19.07.2022 у справі № 904/6251/20 (904/316/21), від 16.11.2022 у справі №44/380-6 (910/16410/20), від 14.09.2023 у справі № 903/877/20 (903/826/21), позаяк судами було повністю проігноровано приписи ст.ст. 3, 13 ЦК України та ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

47. Також зазначає, що орієнтований розрахунок сум судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести в зв`язку із касаційним переглядом справи, становить витрати по сплаті судового збору за подання даної касаційної скарги, а також інші витрати, пов`язані з розглядом справи господарському суді касаційної інстанції, зокрема витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 грн.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

48. 15.03.2024 до Верховного Суду від ПАТ "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Смарт Капітал" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наведено прохання залишити без задоволення касаційну скаргу посилаючись на відповідність висновків судів обставинам справи.

49. 18.03.2024 ПАТ "Банк Восток" подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити без змін оскаржувані судові рішення, а скаргу - без задоволення, стверджуючи про законність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій.

50. 18.03.2024 від ТОВ "Метал Солюшинз" також надійшов відзив, в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін, стверджуючи про відсутність підстав для визнання спірного правочину недійсним.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

51. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного в постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

52. У цій справі з позовом про визнання недійсними правочинів, укладених між відповідачами, який розглядається в межах справи про банкрутство ТОВ "Поліхім", звернулася особа, яка не є стороною цих правочинів.

53. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що відповідно до умов оспорюваного договору застави від 06.09.2021, боржник - ТОВ "Поліхім" передав власне майно (корпоративні права учасника ТОВ "Овруч Стоун"), як майновий поручитель, за виконання ТОВ "Овруч Стоун" та ТОВ "Рок трейд" умов Кредитного договору перед ПАТ "Банк Восток". Також, на виконання п. 5.1.1. Договору застави, 06.09.2021 між ПАТ "Банк Восток" (Набувач) та ТОВ "Поліхім" (Відчужувач) було укладено Договір відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Овруч Стоун", за умовами якого Відчужувач передав, а Набувач набув частку у статутному капіталі ТОВ "Овруч Стоун" в розмірі 100% статутного капіталу, що складає 100 000 грн.

54. Позивач, як кредитор боржника, стверджував, що ТОВ "Поліхім" взяло на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог третіх осіб (ТОВ "Овруч стоун" та ТОВ "Рок трейд") без відповідних майнових дій іншої сторони. За доводом позивача, внаслідок укладення спірних правочинів, з володіння боржника незаконно вибуло майно, що завдало шкоди кредиторам ТОВ "Поліхім", а боржник став неплатоспроможним.

55. Колегія суддів відзначає, що визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 цього Кодексу.

56. Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20 тощо.

57. Тому в кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

58. Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

59. Насамперед, це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні спеціальних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

60. Безумовно, визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

61. Отже, кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів, у межах справи про банкрутство і таке звернення є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника (висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19)).

62. У цій справі суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що укладені між ТОВ "Поліхім" і ПАТ "Банк Восток" Договір застави та Договір відчуження відповідають вимогам, визначеним у ст. 203 ЦК України.

63. Однак, Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені за неповного дослідження обставин справи та спірних правовідносин сторін з огляду на наступне.

64. Розгляд та захист порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного. До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), який є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності.

65. Стаття 42 КУзПБ визначає спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів, укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство. Вказана норма направлена на захист прав та інтересів кредиторів та створює умови для максимально можливого задоволення грошових вимог за рахунок майна боржника. Правочини боржника, які зменшують його власні активи, підлягають оцінці на предмет наявності в діях боржника ознак приховування/виведення майна боржника. Такі дії, як правило, спрямовані на шкоду правам та інтересам кредиторів, оскільки позбавляють їх можливості задовольнити свої вимоги за рахунок майна боржника (постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/9177/20, від 28.02.2023 у справі № 906/43/22 (906/366/22).

66. Відповідно до частини другої статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:

- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

- боржник уклав договір із заінтересованою особою;

- боржник уклав договір дарування.

67. Таким чином, законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами Цивільного кодексу України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються тоді коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

68. Оскільки період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, нормами Кодексу України з процедур банкрутства встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаних у Кодексі України з процедур банкрутства строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведених норм.

69. Отже підлягають перевірці судом обставини укладення оспорюваного договору на наявність ознак, визначених статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

70. Наведені висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 906/43/22(906/343/22), на яку, зокрема, посилається скаржник в касаційній скарзі.

71. Колегія суддів також звертає увагу, що фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема у банкрутстві (стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (до введення в дію КУзПБ), стаття 42 КУзПБ), при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України "Про виконавче провадження").

72. Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику. Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

73. Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

74. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

75. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:

- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі;

- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);

- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

76. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

77. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

78. Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (див. висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

79. Боржник, який відчужує активи (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 927/531/18. від 29.09.2021 у справі № 456/604/17, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), від 19.07.2022 у справі № 904/6251/20 (904/316/21).

80. Дії боржника, зокрема але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

81. Отже будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).

82. Такі ж висновки викладені в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), постанові Верховного Суду від 14.09.2023 у справі № 903/877/20(903/826/21), на яку посилається скаржник.

83. Однак, у цій справі, суди першої та апеляційної інстанції, констатувавши відповідність спірних правочинів вимогам ст. 203 ЦК України не надали оцінки оспорюваним позивачем договорам на наявність спеціальних ознак, визначених статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства, про наявність яких стверджував позивач протягом всього розгляду справи.

84. Встановивши укладення в один день (06.09.2021) Договору про заміну боржника в зобов`язанні (переведення боргу) між ТОВ "Торговий Дім "АГРОІМПОРТ ЛТД", ТОВ "Рок Трейд" та ПАТ "Банк Восток", відповідно до якого всі права та зобов`язання ТОВ "Торговий Дім "АГРОІМПОРТ ЛТД" за Кредитним договором перейшли до ТОВ "Рок Трейд"; кредитного договору між ПАТ "Банк Восток" та ТОВ "Овруч Стоун", Договору застави корпоративних прав, за яким ТОВ "Поліхім" взяло на себе заставні зобов`язання для забезпечення власним майном виконання кредитних зобов`язань третіх осіб; Договору відчуження частки у статутному капіталі, за яким ТОВ "Поліхім" передав Банку у власність 100% статутного капіталу ТОВ "Овруч Стоун", суди не дослідили дійсні мотиви сторін, наявність легітимної мети та економічної обґрунтованості спірних правочинів, а також розумність і добросовісність дій їх учасників; не надали оцінки періоду укладення спірних правочинів у контексті дати відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Поліхім". Крім того, встановивши склад учасників юридичних осіб - контрагентів у спірних правовідносинах, суди попередніх інстанцій на надали оцінки вказаним обставинам через призму їх пов`язаності/заінтересованості.

85. Колегія суддів Верховного Суду також зауважує, що позивачем до суду першої інстанцій було подано заяву про зміну (доповнення) предмету позову, в якій позивачем, зокрема, було викладено клопотання про залучення ТОВ "Метал Солюшинз", ТОВ "Кебмоторс", ТОВ "Приватна інвестиційна компанія", ПАТ "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Смарт Капітал" та ТОВ "Овруч Стоун" в якості співвідповідачів, а також доповнено позов вимогами про витребування на користь ТОВ "Поліхім" 100% частки у статутному капіталі ТОВ Овруч Стоун" та про визначення статутного капіталу ТОВ Овруч Стоун" в розмірі 100 000 грн, що складає 100 % частки за ТОВ "Поліхім".

86. Однак, ні клопотання про залучення співвідповідачів, ні зазначені доповнені вимоги не були розглянуті судами попередніх інстанцій взагалі.

87. Верховний Суд дійшов висновку, що доводи скаржника, наведені в судах першої та апеляційної інстанції не були очевидно необґрунтованими, що вимагало від судів їх повного дослідження та надання їм належної оцінки. Водночас, наведені скаржником у касаційній скарзі аргументи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при постановленні оскаржуваного рішення та постанови знайшли підтвердження під час розгляду касаційної скарги.

88. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

89. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").

90. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

91. Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").

92. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

93. У рішеннях ЄСПЛ у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження.

94. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

95. Однак, ухвалені у даній справі рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду не можна визнати обґрунтованими, оскільки судами допущено неповне з`ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

96. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

97. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

98. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу (п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України).

В. Розподіл судових витрат

99. Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

100. У випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

101. Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (постанови від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, ухвала від 21.09.2023 у справі № 910/18489/20).

102. Отже, оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308, статтею 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 у справі № 910/429/22 (910/6837/22) скасувати.

3. Справу № 910/429/22 (910/6837/22) передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

К. Огороднік