Ухвала

від 20.05.2024 по справі 401/4181/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

20 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 401/4181/21

Провадження № 61-6384ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Крата В. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - позивачка)

на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 березня 2024 року

у справі за позовом позивачки до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добре 2019» (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» - про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, та

в с т а н о в и в:

1. У грудні 2021 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача 34 543,00 грн відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення 3 листопада 2021 року її квартири АДРЕСА_1 (далі - будинок). Обґрунтувала позов так:

- причиною залиття квартири є те, що відповідач заповнив теплоносій внутрішньобудинкової системи опалення будинку, не пересвідчившись у цілісності цієї системи та заздалегідь не повідомивши співвласників будинку про таке заповнення;

- унаслідок залиття квартири було пошкоджене майно позивачки, затоплена натяжна стеля у кухні, підлога, меблі, стіни. Завдана майнова шкода становить 34 543,00 грн;

- відповідальність за цю шкоду має нести відповідач. Його неправомірні дії полягають у тому, що він не підготував будинок до опалювального сезону 2021 - 2022 років, не перевірив готовність жилих будинків, комунікацій, обладнання й елементів благоустрою до експлуатації в осінньо-зимовий період.

2. 20 грудня 2021 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області постановив ухвалу, згідно з якою відкрив провадження у справі та вирішив її розглядати відповідно до частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

3. 15 серпня 2022 року цей суд залишив без задоволення заяву відповідача про перехід до розгляду справи у загальному позовному провадженні. Мотивував тим, що справа належить до категорії малозначних; позивачка не подала до суду заяв про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову, тому справу слід розглядати виключно у порядку спрощеного позовного провадження.

4. 23 листопада 2023 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову через безпідставність вимог; судові витрати поклав на сторони. Мотивував так:

- попередній власник квартири позивачки самовільно, незаконно встановив індивідуальне опалення з порушенням всіх норм і правил, а саме повністю під стелю зрізав стояк централізованого опалення у кухні без заварювання його кінця, що призвело до витікання води з цього стояка;

- у відзиві на позов відповідач не вказав, що будуть будь-які витрати на правничу допомогу; підписаний сторонами акт приймання-передачі виконаних робіт, датований 23 листопада 2023 року, відповідач подав до суду 13 листопада 2023 року, що неприпустимо; у цьому акті є інформація, що відповідач оплачує послуги за участь адвоката у судових засіданнях 11 вересня та 23 листопада 2023 року, хоча 11 вересня 2023 року судового засідання у справі не було.

5. 26 березня 2024 року Кропивницький апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції у частині розподілу судових витрат й ухвалив у цій частині нове рішення, згідно з яким стягнув із позивачки на користь відповідача 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 391,18 грн судових витрат, які пов`язані з явкою до суду; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін. Мотивував так:

- відповідач довів відсутність його вини у завданні шкоди позивачці затопленням її квартири;

- позивачка не є споживачем послуг із надання централізованого опалення та гарячого водопостачання; тому у відповідача не було підстав для повідомлення її про пробний запуск опалювальної системи;

- відповідач документально довів і підтвердив понесення витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних із переїздом до іншого населеного пункту його представника;

- неподання відповідачем попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат не зумовило порушення принципів змагальності та рівності; позивачці скерували копію заяви про стягнення судових витрат, і вона мала можливість надати заперечення;

- те, що підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт, датований 23 листопада 2023 року, був поданий до суду 13 листопада 2023 року, означає технічну помилку у тексті акта та не спростовує факт надання адвокатом відповідачеві правничих послуг.

6. 25 квітня 2024 року позивачка подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.

7. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.

7.1. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

7.2. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

7.3. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

7.4. За змістом ухвал від 20 грудня 2021 року та від 15 серпня 2022 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області визнав справу малозначною. Предметом спору є відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири. Ціна позову становить 34 543,00 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

7.5. Позивачка подала касаційну скаргу на судові рішення, які за загальним правилом не можна оскаржити у касаційному порядку. У касаційній скарзі не зазначила випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у малозначних справах і справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, можливо оскаржити у касаційному порядку. З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

8. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).

8.1. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

8.2. Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).

8.3. «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).

8.4. Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 рокуу справі«Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).

8.5. Позивачка отримала доступ до судів першої й апеляційної інстанцій і мала можливість навести аргументи та докази на користь позовних вимог. Право касаційного оскарження згідно з процесуальним законом обмежене. Це обмеження спрямоване на забезпечення виконання Верховним Судом завдання із забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені таким законом(частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначена мета є легітимною.

8.6. Позивачка подала касаційну скаргу на судові рішення, які за загальним правилом не можна оскаржити у касаційному порядку. Передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків немає. За наведених умов обмеження на подання касаційної скарги є пропорційними вказаній легітимній меті та не порушують сутність права позивача на доступ до суду.

Керуючись статтями 260, 261, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добре 2019» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» - про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали скерувати особі, яка подала цю скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков В. І. Крат