Рішення

від 21.05.2024 по справі 638/8598/20

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/8598/20

Провадження № 2/638/3712/24

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач Харківська міська рада,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадженні у залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою

в с т а н о в и в:

27 січня 2020 року Харківська міська рада звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, в обґрунтування якого зазначила, що

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Харківської міської ради від 24.11.2004 № 191/04 надано ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0725 га по АДРЕСА_1 для будівництва офісу (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації цього об`єкту, у зв`язку з чим 23.02.2005 з останнім укладено договір оренди землі за № 6328/05 зі строком до 01 грудня 2029 року.

За умовами договору розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить:

-на період будівництва: 2005 рік - 560,52 грн.; 2006 рік - 825,20 грн.;

-на період експлуатації: 2006 рік - 3253,23 грн.; з 2007 року - 4714,83 грн.

Пунктом 10 договору оренди землі встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

20.11.2015 нежитлова будівля «А-4» загальною площею 1063,8 кв.м. для обслуговування якої надавалась земельна ділянка за договором оренди землі, перейшла до ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 20.11.2015.

Позивач зазначає, що після переходу права власності (а саме з 20.11.2015) на нерухомість для обслуговування якої надавалась земельна ділянка, право користування за договором оренди землі від 23.02.2005 № 6328/05 перейшло до ОСОБА_1 .

Відповідно до умов договору орендар, повинен був сплатити за період з 01.07.2017 по 31.12.2019, що складається з 6 місяців 2017 року, 2018 та 2019 років орендну плату у розмірі 896373,79 грн. Однак, згідно листа ГУ ДПС у Харківській області від 24.04.2020 № 9159/9/20-40- 04-03-17, орендар сплатив за 2017 рік 139329,74 грн, за 2018 - 139329,74 грн, за 2019 рік -139329,74 грн, тобто за період з 01.07.2017 до 31.12.2019 відповідач сплатив 348324,34 грн орендної плати. Таким чином, розмір заборгованості зі сплати орендної плати, яку повинен був сплатити орендар за відповідний період складає 548049,45 грн.

Оскільки спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовувалася відповідачем без належної сплати орендної плати в повному обсязі, тому Харківська міська рада звернулася до суду за захистом своїх прав та просила суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за період з 01.07.2017 по 31.12.2019 у розмірі 548049,45 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 червня 2020 року позовну заяву направлено за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2020 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання. Надано відповідачу строк 15 днів на подання відзиву на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 просив відмовити Харківській міській раді у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необгрунтованістю. Відповідач зазначає, що в п.40 вказаного договору оренди, сторони договору погодили, що перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладення договору оренди з новим власником будинків та споруд. Також в позовній заяві при розрахунку заборгованості позивач зазначає, що пунктом 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1996 року №786 встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, однак, договір оренди землі не містить жодного посилання на вказану вище Методику. Таким чином, із зазначеного вбачається, що Методика, на яку посилається позивач, не може підлягати застосуванню для розрахунку орендної плати за земельну ділянку в даному випадку, оскільки жодним чином не регулює земельні відносини. Відповідач вважає, що розмір заборгованості з орендної плати, за стягненням якої звернувся позивач, є недійсним та не відповідає умовам договору. Крім того, відповідач зазначає, що ним у повному обсязі сплачувалася сума оренди, розрахована саме податковим органом, оскільки нормами Податкового кодексу України, зокрема п.286.5. ст.286, передбачено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами. Зазначений в листі податковий борг виник до липня 2017 року, а тому розгляду не підлягає.

Відповідач зазначає, що якщо керуватися умовами договору оренди землі, відповідач мав сплатити з липня 2017 року по грудень 2019 року орендну плату, з урахуванням індексу інфляції, у загальному розмірі 142321,83 грн. При цьому протягом вказаного періоду ним було сплачено 348324,34 грн, що значно перевищує розмір орендної плати, яка підлягала сплаті згідно з Договором оренди землі.

Щодо поданого позивачем розрахунку заборгованості, зазначив, що відповідач зробив перевірку правильності цього розрахунку та виявив, що його зроблено неправильно, заборгованість змінено в більшу сторону на 273258,84 грн. Оскільки з листа податкової служби взагалі не вбачається конкретна сума боргу відповідача, а позивач іншими допустимими доказами суму боргу, заявлену у позовній заяві, не довів, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповіді на відзив Харківська міська рада зазначила, що внаслідок набуття ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно - літ. «А-4» загальною площею 1063,8 кв.м, що розташоване на земельній ділянці по АДРЕСА_1 від попереднього власника та орендаря земельної ділянки, право оренди за договором оренди землі від 23.02.2005 № 6328/05 перейшло до відповідача автоматично в силу прямої норми закону та незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря. Щодо розрахунку заборгованості, позивач зазначив, що виходячи з чинного законодавства та актуальної судової практики, зокрема правових висновків Верховного Суду, інфляція повинна нараховуватися кумулятивно, а тому здійснений Харківською міською радою розрахунок орендної штати за користування земельною ділянкою за спірний період, з урахуванням індексу інфляції, є таким, що відповідає умовам договору оренди землі.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2021 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2024 року цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою - передано на розгляд за виключною підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова.

02 квітня 2024 року справа надійшла до Дзержинського районного суду м. Харкова та розподілена судді Латці І.П.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2024 року цивільну справу прийнято до провадження судді Латки І.П. та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

21 травня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Орлова А.О. подала додаткові пояснення, в яких зазначила, що позовні вимоги не підлягають задоволенню також з тих підстав, що до відповідача не перейшли всі права та обов`язки за договором оренди 6328/05 від 23.02.2005 року, оскільки вказаний договір не пройшов державну реєстрацію. Сторон відповідача вважає, що до нього не перейшли права і обов`язки за договором оренди земельної ділянки, через те, що у минулого власника об`єкту нерухомості ОСОБА_3 , який здійснив відчуження відповідачеві нерухомого майна, була відсутня державна реєстрація права оренди, з якої такі права та обов`язки виникають, що підтверджується витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно. А тому, позовні вимоги позивача, та, відповідно, розрахунок розміру заборгованості на підставі договору оренди, є безпідставними.

В судовому засіданні представник позивача заявив про відмову від частини позовних вимог, мотивуючи це тим, що під час здійснення розрахунку ціни позову позивачем було допущено помилку та визначено неправильний розмір заборгованості відповідача у сумі 548049,45 грн. У зв`язку з цим позивачем було здійснено перерахунок заборгованості та вставлена, що дійсний розмір заборгованості відповідача за договором оренди землі складає 280900,63 грн, які представник позивача і просив стягнути з відповідача на користь позивача.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 лютого 2005 року, на підставі рішення XXVII сесії Харківської міської ради VI скликання від 24 листопада 2004 року № 191/04 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів», між Харківською міською радою та ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , укладено договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 6328/05, за яким Харківська міська рада надала, а ОСОБА_2 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.2 Договору від 23 лютого 2005 року в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0725 га, у тому числі: інших угідь 0,0725 га.

Згідно з п. 8 Договору, цей договір укладено строком на період будівництва - до 01.12.2006 року, (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), на період експлуатації - до 01.12.2029 року.

Пунктами 9-10 Договору від 23.02.2005 визначено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок відділу державного казначейства у м. Харкові, розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить:

1) на період будівництва:

2005 рік - 560,52 гривень, 2006 рік - 825,20 гривень;

2) на період експлуатації:

2006 рік - 3253,23 гривень

з 2007 року - 4714,83 гривень.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договорами; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; внаслідок інфляції щорічно; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 договору).

Як вбачається з пунктів 36-40 договору зміна умов договорів здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договорів спір розв`язується у судовому порядку.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договори припиняються також в інших випадках, передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договорами, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договорів в односторонньому порядку є: несплата розміру орендної плати протягом більше ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передача в суборенду земельної ділянки без письмової згоди орендодавця.

Перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладення договору оренди з новим власником будинків та споруд. Реорганізація юридичної особи-орендаря тягне за собою внесення відповідних змін до договорів (зміна адреси, найменування тощо). Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Відповідно до з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03 квітня 2020 року № 206087309, право приватної власності на нежитлову будівлю літ «А-4», загальною площею 1063,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з 20 листопада 2015 року зареєстровано за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер запису про право власності 12152712; підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, серія та номер: 903, виданий Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горобинською Г.А.; підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горобинської Г.А., індексний номер 26342982 від 20.11.2015 (а.с. 34-38).

Із листа Головного Управління ДПС України в Харківській області від 24 квітня 2020 року № 9159/9/20-40-04-03-17 вбачається, що орендарем земельної ділянки сплачено орендну плату за 2017 рік у розмірі - 139329,74 грн, за 2018 рік - у розмірі 139329,74 грн, за 2019 рік у розмірі 139329,74 грн (а.с. 40).

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що розмір заборгованості ОСОБА_1 зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , відповідно до договору оренди землі від 23 лютого 2005 року № 6328/05, з урахуванням індексу інфляції, за період з 01лппня 2017 року до 31 грудня 2019 року складає 548049,45 грн.

Згідно зістаттею 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положеньстатті 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 цього Законудоговір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Суб`єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування й органи державної влади (частина друга статті 2 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України (стаття 93 ЗК України).

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно достатті 21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннямистатті 24 Закону України «Про оренду землі»передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно частини першоїстатті 632 ЦК Україниціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною першоюстатті 627 ЦК Українивизначено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правиламистатті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частин першої та другоїстатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до положеньстатті 31 Закону України «Про оренду землі»підставою припинення договору оренди земельної ділянки є, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Згідно частини першоїстатті 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.

Відповідно до положень частини третьоїстатті 7 Закону України «Про оренду землі»до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно достатті 377 ЦК Україниу разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу нерухомого майна, тобто права користування земельною ділянкою.

Згідно частини другоїстатті 120 ЗК Україниякщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом цієї правової норми визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають під час укладення правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин щодо переходу прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Зазначений висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі №140/377/16-ц, провадження №61-11204св18; Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 липня 2018 року у справі № 556/1919/15-ц, провадження № 61-1084св18.

Надаючи тлумачення зазначеним нормам права, Верховний Суд також вказав, що при виникненні у іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, при цьому на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №910/20774/17, 27 лютого 2019 року у справі №913/661/17, 04 липня 2019 року у справі № 911/2244/18.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

З урахуванням викладеного, у зв`язку з набуттям ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці у АДРЕСА_1 , в силу прямої законодавчої вказівки до нього як до нового набувача (власника) перейшло право користування земельними ділянками, на яких воно розміщене, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно достатті 598 ЦК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно достатті 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

При цьому, документальне оформлення вибуття з договору оренди попереднього орендаря (землекористувача) не впливає на обсяг права нового власника майна, оскільки умови основного договору оренди для особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, залишаються незмінними з моменту переходу права власності, а, отже, момент звернення нового власника майна до орендодавця щодо внесення змін до такого договору оренди не впливає на обсяг прав та умови договору, що встановлені для попереднього землекористувача в силу прямої норми закону.

Отже, враховуючи викладене, після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а, отже, й відповідні права та обов`язки.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 липня 2019 року у справі № 911/2244/18, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від10 червня 2020 року у справі № 334/8332/17 (провадження № 61-40502св18).

За таких обставин, ОСОБА_1 зобов`язаний сплачувати оренду плату за земельну ділянку у розмірі та в порядку, визначеному Договором оренди землі від 23 лютого 2005 року № 6328/05, укладеним між Харківською міською радою та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що сторонами договору оренди землі визначено орендну плату у розмірі 4714,83 гривень/місяць, при цьому сторони узгодили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Абзацом 1 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частин 1,2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2019 року у справі № 922/3321/18 дійшов висновку, що розмір орендної плати за умовами договору має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який регулює правовідносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває, в тому числі, в комунальній власності, орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об`єктом оренди за цим Законом є, зокрема, майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державних і комунальних установ та організацій, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, правоохоронних та фіскальних органів, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, - без права викупу та передачі в суборенду орендарем.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року № 630 затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно. Згідно з п. 1 Методики, ця Методика визначає механізм визначення розміру плати за оренду об`єктів, визначених частиною першою статті 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Таким чином, при визначенні розміру орендної плати відповідно до умов Договору оренди землі від 23 лютого 2005 року № 6328/05, укладеного між Харківською міською радою та ОСОБА_2 , підлягає застосуванню Методика № 630.

Відповідно до п. 7 Методики № 630 у разі коли між датою визначення орендної плати за базовий місяць і датою підписання акта приймання-передачі майна минуло більше ніж один повний календарний місяць, розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць.

Пунктом 17 Методики визначено, що якщо орендна плата визначена на підставі цієї Методики (крім пункту 13 цієї Методики) або абзацу четвертого частини сьомої статті 18 Закону (орендна плата за базовий місяць) і при цьому між датою визначення орендної плати за базовий місяць і датою підписання акта приймання-передачі минуло більше ніж один повний календарний місяць, розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що при розрахунку щомісячної орендної плати визначається шляхом коригування орендної плати за цей місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць. З Договору оренди землі від 23 лютого 2005 року вбачається, що розмір орендної плати визначено станом на 01 січня 2007 року, тобто базовим місяцем є січень 2007 року, у зв`язку з чим розмір орендної плати за кожен наступний місяць, починаючи з лютого 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за цей місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за січень 2007 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті.

Частиною другою статті 2 цього Закону визначено, що Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року, яка згідно з преамбулою прийнята з метою реалізацію, в тому числі, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників

Згідно з п. 1-1, 4 Порядку, індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до наказу Держкомстату «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін» від 27.07.2007 № 265, індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг і у поточному періоді порівняно з базисним.

Згідно із наказом державного комітету статистики України від 14.11.2006 №519 «Про затвердження Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін» інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги.

Таким чином, розмір щомісячної орендної плати, визначений з урахуванням індексу інфляції згідно з п. 10 Договору, визначений Державної службою статистики, яку повинен був сплатити орендар за відповідні місяці з 2007 по 2019 роки становить (сума зазначена в гривнях):

за 2007 рік: січень - 4714,83, лютий 4743,12, березень 4752,61, квітень 4752,61, травень 4781,13, червень 4886,31, липень 4954,72, серпень 4984,45, вересень -5094,11, жовтень 5241,84, листопад 5357,16, грудень -5469,66,

за 2008 рік: січень - 5628,28, лютий - 5780,24, березень - 5999,89, квітень - 6185,89, травень - 6266,31, червень - 6316,44, липень - 6284,86, серпень - 6278,58, вересень - 6347,64, жовтень 6455,55, листопад - 6552,38, грудень - 6689,98;

за 2009 рік: січень - 6883,99, лютий - 6987,25, березень - 7085,07, квітень - 7148,84, травень - 7184,58, червень - 7263,61, липень - 7256,35, серпень - 7241,84, вересень - 7299,77, жовтень - 7365,47, листопад - 7446,49, грудень - 7513,51;

за 2010 рік: січень - 7648,75, лютий - 7794,08, березень - 7864,23, квітень - 7840,64, травень - 7793,6, червень - 7762,43, липень - 7746,91, серпень - 7839,87, вересень - 8067,23, жовтень - 8107,57, листопад - 8131,89, грудень - 8196,95;

за 2011 рік: січень - 8278,92, лютий - 8353,43, березень - 8470,38, квітень - 8580,49, травень - 8649,13, червень - 8683,73, липень - 8570,84, серпень - 8536,56, вересень - 8545,1, жовтень - 8545,1, листопад - 8553,65, грудень - 8570,76;

за 2012 рік: січень - 8587,9, лютий - 8605,08, березень - 8630,9, квітень - 8630,9, травень - 8605,01, червень - 8579,19, липень - 8562,03, серпень - 8536,34, вересень - 8544,88, жовтень - 8544,88, листопад - 8536,34, грудень - 8553,41;

за 2013 рік: січень - 8570,52 лютий - 8561,95, березень - 8561,95, квітень - 8561,95, травень - 8570,51, червень - 8570,51, липень - 8561,94, серпень - 8502,01, вересень - 8502,01, жовтень - 8536,02, листопад - 8553,09, грудень - 8595,86;

за 2014 рік: січень - 8613,05, лютий - 8664,73, березень - 8855,35, квітень - 9147,58, травень - 9495,19, червень - 9590,14, липень - 9628,5, серпень - 9705,53, вересень - 9986,99, жовтень - 10226,68, листопад - 10420,99, грудень - 10733,62;

за 2015 рік: січень - 11066,36, лютий - 11652,88, березень - 12911,39, квітень - 14718,98, травень - 15042,8, червень - 15102,97, липень - 14951,94, серпень - 14832,32, вересень - 15173,46, жовтень - 14976,21, листопад - 15275,73, грудень - 15382,66;

за 2016 рік: січень - 15521,1, лютий - 15459,02, березень - 15613,61, квітень - 16160,09, травень - 16176,25, червень - 16143,9, липень - 16127,76, серпень - 16079,38, вересень - 16368,81, жовтень - 16827,14, листопад - 17130,03, грудень - 17284,2;

за 2017 рік: січень - 17474,33, лютий - 17649,07, березень - 17966,75, квітень - 18128,45, травень - 18364,12, червень - 18657,95, липень - 18695,27, серпень - 18676,57, вересень - 19050,1, жовтень - 19278,7, листопад - 19452,21, грудень - 19646,73;

за 2018 рік: січень - 19941,43, лютий - 20120,9, березень - 20342,23, квітень - 20504,97, травень - 20504,97, червень - 20504,97, липень - 20361,44, серпень - 20361,44, вересень - 20748,31, жовтень - 21101,03, листопад - 21396,44, грудень - 21567,61;

за 2019 рік: січень - 21783,29, лютий - 21892,21, березень - 22089,24, квітень - 22310,13, травень - 22466,3, червень - 22353,97, липень - 22219,85, серпень - 22153,19, вересень - 22308,26, жовтень - 22464,42, листопад - 22486,88, грудень - 22441,91.

Таким чином, за період з 01.07.2017 до 31.12.2019 за Договором оренди землі від 23 лютого 2005 року підлягала сплаті орендна плата, визначена з урахуванням індексу інфляції відповідно до п. 10 договору, у загальному розмірі 629224,97 грн.

З матеріалів справи вбачається та визнається сторонами, що за вказаний період ОСОБА_1 сплатив оренду плату у розмірі 348324,34 грн.

Положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Орендодавець зобов`язаний, зокрема, передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, орендар - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Отже саме на орендаря покладається обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Суд зазначає, що хоча обов`язок зі стягнення орендної плати за землю покладено на податковий орган, проте його бездіяльність не може бути обґрунтованою підставою для відмови у зверненні до суду Харківської міської ради, як власника земельної ділянки, для захисту порушеного права орендодавця на отримання орендної плати за укладеним договором оренди земельної ділянки.

За таких обставин, у зв`язку зі сплатою орендної плати ОСОБА_1 не у повному обсязі, з нього на користь Харківської міської ради підлягає стягненню різниця між орендною платою, яка підлягала сплаті за період з 01.07.2017 до 31.12.2019, у розмірі 629224,97 грн та фактично сплаченою орендною платою за вказаний період у розмірі 348324,34 грн, тобто у розмірі 280900,63 грн.

Суд не погоджується з наданим відповідачем розрахунком орендної плати за період з 01.07.2017 до 31.12.2019, оскільки його складено з порушенням вимог закону, а саме при визначенні розміру щомісячної орендної плати не здійснено її коригування на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати, тобто з січня 2007 року.

Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що розрахунок заборгованості, зазначений позивачем у позовній заяві, здійснено неправильно, а саме розмір заборгованості збільшено на 273258,84 грн, оскільки судом самостійно було здійснено перерахунок розміру орендної плати відповідно до умов договору (п. 9-10 Договору) шляхом коригування на індекси інфляції, за місяці, що минули з січня 2007 року до грудня 2019 року, які визначено Державною службою статистики України, та встановлено, що за період 01.07.2017 до 31.12.2019 за Договором оренди землі від 23 лютого 2005 року підлягала сплаті орендна плата у загальному розмірі 629224,97 грн. Аналогічний розмір орендної плати визначено позивачем в остаточних позовних вимогах.

Згідно статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідачем, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами належного виконання свого обов`язку зі сплати орендної плати за період з 01.07.2017 до 31.12.2019 у повному обсязі відповідно до умов договору оренди землі, у зв`язку з чим з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради підлягає стягненню заборгованість зі сплати орендної плати за вказаний період у розмірі 280900,63 грн.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивач під час розгляду справи відмовився від частини позовних вимог, тому суд задовольняє позовні вимоги Харківської міської ради про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди землі у розмірі 280900,63 грн у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 8220,74 грн, виходячи з ціни позову в первісній редакції, а саме 548049,45 грн.

При цьому від частини позовних вимог позивач відмовився під час розгляду справи, тоді як решта позовних вимог задоволена судом. Оскільки за подання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором оренди землі у розмірі 280900,63 грн підлягав сплаті судовий збір у розмірі 4213,51 грн, тому суд, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 4213,51 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 04059243, адреса: м. Харків, м-н. Конституції, 7, заборгованості зі сплати орендної плати за Договором оренди землі від 23 лютого 2005 року № 6328/05 за період з 01 липня 2017 року до 31 грудня 2019 року у розмірі 280900,63 грн (двісті вісімдесят тисяч дев`ятсот гривень 63 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 04059243, адреса: м. Харків, м-н. Конституції, 7, судовий збір у розмірі 4213,51 грн (чотири тисячі двісті тринадцять гривень 51 копійка).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 травня 2024 року.

Суддя І.П. Латка