Рішення

від 16.05.2024 по справі 200/5278/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2024 року Справа№200/5278/20-а

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., при секретарі судового засідання Грисюк І.А, за участі представників сторін:

від позивача : не з`явився;

від відповідача 1: Єгоров А.Є.;

від відповідача 2: Єгоров А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції (в порядку загального позовного провадження) адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу (адреса Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1, код ЄДРПОУ 05508186) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (адреса 49600, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Поля Олександра, 57, код ЄДРПОУ 43968079), Державної податкової служби України (адреса 04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу (надалі також Позивач, ПрАТ ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу) звернулось до суду з позовною заявою (яка була доповнена) до Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків; надалі також Відповідач 1), Державної податкової служби України (надалі також Відповідач 2, ДПС), у якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 4 березня 2020 року №0001355005, №0001365005, №0001385005 та рішення Державної податкової служби України від 15 травня 2020 року №16271/6/99-00-98-05-03-06.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі № 200/5278/20-а у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу (вул. Київська, буд.1, м. Добропілля, 85000, ЄДРПОУ 05508186) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, ЄДРПОУ 43141471), Державної податкової служби України (пл. Львівська,8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 березня 2020 року № 0001355005, № 0001365005, № 0001385005, скасування рішення від 15 травня 2020 року № 16271/6/99-00-98-05-03-06 про результати розгляду скарги відмовлено повністю.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 р. у справі № 200/5278/20-а - змінено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001355005 від 04.03.2020 року в частині штрафних санкцій на суму 7 229 555, 50 грн. В решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 виправлено описку у третьому абзаці резолютивної частини постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі №200/5278/20-а, зазначивши вірний номер податкового повідомлення-рішення, а саме: замість №0001355005 вважати вірним №0001365005.

Постановою Верховного Суду від 20.10.2021 касаційні скарги Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу та Державної податкової служби України задоволено частково. Скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 4 березня 2020 року №0001355005. Справу в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 4 березня 2020 року №0001365005, №0001385005 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2021 суддею Кочановою П.В. прийнято до свого провадження адміністративну справу №200/5278/20-а, призначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.12.2021 о 15:00 год.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2021 продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та оголошено перерву до 18 січня 2022 року о 14 годині 00 хвилин.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному розгляд справи відкладено до 24.01.2022. У підготовчому засіданні 24.01.2022 року судом оголошено перерву до 31.01.2022. У підготовчому засіданні 31.01.2022 року судом оголошено перерву до 07.02.2022.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 витребувано в термін до 1 березня 2022 року від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків: 1) податкові накладні з ПДВ за період з 01.01.2011 по 01.07.2015; 2) податкові накладні з ПДВ ПрАТ ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ за період з 01.01.2011 по 01.07.2015 по господарських операціях щодо придбання ПрАТ ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ ТМЦ, знецінених у березні 2017 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 зупинено провадження в адміністративній справі № 200/5278/20-а до 02.03.2022, призначено наступне судове засідання на 02.03.2022.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У зв`язку з бойовими діями в Донецькій області та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, судове засідання по справі, призначене на 02.03.2022 не відбулось.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року поновлено провадження у справі № 200/5278/20-а за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування рішення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року поновлено провадження у справі № 200/5278/20-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року матеріали справи № 200/5278/20-а передано на розгляд Господарського суду Донецької області, в провадженні якого перебуває справа №905/857/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року у справі №200/5278/20-а скасовано і направлено справу для продовження розгляду до Донецького окружного адміністративного суду.

26.10.2023 на підставі протоколу Донецького окружного адміністративного суду щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу № 200/5278/20-а передано на розгляд судді Абдукадировій К.Е.

31 жовтня 2023 року судом прийнято до провадження адміністративну справу №200/5278/20-а, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.11.2023р., яке в подальшому відкладено на 22 січня 2024 року та 26 лютого 2024 року.

Ухвалою суду від 22 січня 2024 року у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу про призначення експертизи в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 4 березня 2020 року №0001365005, №0001385005 відмовлено.

Того ж дня судом постановлено закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті. Судове засідання призначено на 26 лютого 2024 року о 09:30 год. в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

26 лютого 2024 року ухвалою суду вирішено відкласти судовий розгляд справи № 200/5278/20-а, повідомити учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази можуть бути подані ними в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі Електронний суд, про дату, час і місце розгляду справи учасників справи повідомити додатково відповідною ухвалою.

Ухвалою суду від 07 березня 2024 року зупинено провадження в адміністративній справі № 200/5278/20-а до розгляду Першим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 200/5278/20-а.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 200/5278/20-а - залишено без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 200/5278/20-а - залишено без змін.

16 травня 2024 року ухвалою суду поновлено провадження у зазначеній справі, здійснювався розгляд справи по суті та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом установлено:

02 червня 2020 року на адресу суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу до Офісу великих платників податків ДПС, в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Офісом великих платників податків ДПС 04 березня 2020 року №0001365005 форми Р, яким Приватному акціонерному товариству ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 36156277,50 грн, в тому числі 28925022 грн за податковими зобов`язаннями, 7231255,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Офісом великих платників податків ДПС 04 березня 2020 року №0001355005 форми Н, яким Приватному акціонерному товариству ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу, визначено суму штрафу за платежем з податку на додану вартість у розмірі 15172 200,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Офісом великих платників податків ДПС 04 березня 2020 року №0001385005 форми В4, яким Приватному акціонерному товариству ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 1 419 378грн/ том 1 а.с.2-17/.

Після прийняття судом заяви про збільшення позовних вимог, позовні вимоги доповнені вимогою щодо скасування рішення Державної податкової служби України від 15 травня 2020 року №16271/6/99-00-98-05-03-06 про результати розгляду скарги, яким скарга Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу вх.№11607/6 від 18 березня 2020 року залишена без задоволення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо повноти та достовірності декларування ПДВ у березні 2017 року відносно залишків ТМЦ, що знаходяться на тимчасово окупованій території та не використовуються за призначенням в господарській діяльності товариства. За результатами перевірки складено Акт перевірки від 28.01.2020 року № 13/28-10-50-04- 05508186 (надалі - Акт перевірки).

З урахуванням висновків акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 04 березня 2020 року №0001365005 форми Р, яким Приватному акціонерному товариству ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 36 156 277,50 грн, в тому числі 28 925 022 грн за податковими зобов`язаннями, 7 231 255,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 04 березня 2020 року №0001355005 форми Н, яким Приватному акціонерному товариству ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу, визначено суму штрафу за платежем з податку на додану вартість у розмірі 15 172 200грн;

- від 04 березня 2020 року №0001385005 форми В4, яким Приватному акціонерному товариству ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 1 419 378грн.

Вважає прийняті податкове повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки фактичні обставини справи не відповідають дійсності.

У 2017 році резерв знецінення нараховувався платником податків не лише на майно, яке знаходяться в Донецькій області, м. Хрестівка, а в тому числі і на запаси, які знаходяться на підконтрольній уряду України території.

Так, на підставі договорів про відповідальне зберігання ПрАТ ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу для зберігання товарів використовується склад ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терновська, 5.

Платник податків для ведення бухгалтерського обліку використовує платформу SAP ERP. В програмі SAP ERP склад позивача за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терновська, 5, відображається як «Місце зберігання: 1005 Склад ПУМТС № 5».

Натомість, склад позивача на непідконтрольній території відображається як «Місце зберігання: 1002 Склад № 2».

Наявність вказаних складів підтверджується Довідкою введення для місць збереження з програми SAP ERP.

Сама вартість знецінених ТМЦ, зазначена в Акті перевірки (151 722 тис. грн) вирахувана податковим органом математичним шляхом на основі аналізу даних фінансової звітності платника податків «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» та Приміток до фінансової звітності за 2016-2017 роки без урахування будь-яких інших первинних документів.

Однак, податковим органом при проведенні перевірки не враховано, що сума нарахування резерву знецінення запасів у розмірі 151 722 тис. грн. включає також вартість запасів, які знаходяться на підконтрольній уряду України території, а тому висновки Акту перевірки про проведення знецінення запасів виключно у зв`язку із втратою контролю над окремим майном не відповідають дійсності.

Податковим органом також не враховано, що нарахування резерву знецінення може бути здійснено і з інших підстав, ніж втрата контролю за майном, розташованим на території Донецької області в зоні проведення антитерористичної операції.

Саме по собі знецінення не тягне за собою будь-яких наслідків у податковому обліку з ПДВ. Адже таке знецінення не змінює первісного призначення запасів (ТМЦ). Тобто переоцінені при знеціненні запаси, як і раніше: залишаються у власності платника у такому разі не відбувається операції постачання товарів, у розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ, що виключає необхідність нарахування податкових зобов`язань за п. 188.1 ПК України; залишаються призначеними для використання в оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності підприємства. Тому у платника немає підстав для нарахування компенсуючих податкових зобов`язань з ПДВ за п. 198.5 ПК України.

Таким чином, висновок податкового органу, що вказане майно слід вважати таким, що використовується в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку є протиправним.

До 03 червня 2015 року позивач був зареєстрований у м. Кіровське Донецької області, яке відповідно до п. 14 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» віднесено до переліку населених пунктів Донецької області, на території яких здійснюється антитерористична операція. При цьому, м. Кіровське - є територією, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Як сумлінний платник податків, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань, у т. ч. зі сплати податків та виконання інших податкових зобов`язань, Позивач здійснив перереєстрацію до м. Добропілля, яке знаходиться на території, що контролюється українською владою.

13 березня 2017 року за місцезнаходженням адміністративних і виробничих потужностей позивача у м. Кіровське надійшли документи, які свідчать про незаконне блокування господарської діяльності. Посадовим особам Товариства було висунуто вимогу, яка підписана невідомою особою, про проведення інвентаризації всього майна.

15 березня 2017 року позивачем подано до правоохоронних органів заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якій детально викладені обставини та події, що сталися.

На підставі поданої заяви, Головним управлінням Національної поліції у м. Києві 18 березня 2017 року відкрито кримінальне провадження №12017100000000152 за ч. 3 ст. 20 Кримінального кодексу України.

24 травня 2017 року директором ПрАТ ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу складено довідку про відсутність доступу до документації, відповідно до якої підтверджується, що починаючи з 13 березня 2017 року у ПрАТ ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу відсутній доступ до документації товариства (кадрової, первинної, договірної, податкової, архівної та ін.), комп`ютерних баз та систем товариства, внаслідок втрати контролю над здійсненням своєї господарської діяльності з підстав захоплення невідомими особами майна товариства, утому числі й адміністративних будівель, які знаходяться в м. Кіровське (м. Хрестівка).

01 червня 2017 року позивач звернувся до Торгово-промислової палати України із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за податковими зобов`язаннями (обов`язками).

Торгово-промисловою палатою України видано сертифікати, якими підтверджено вплив викладених вище форс-мажорних обставин на позивача: сертифікат №7635 Торгово-промислової палати України від 19 червня 2017 року №392/05-4 про засвідчення існування з 13 березня 2017 р. форс-мажорних обставин, що роблять неможливим виконання позивачем обов`язку, а саме: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, а також подавати податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за І квартал 2017 року до контролюючого органу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, у термін до 10 травня 2017 року;

-сертифікат №7588 Торгово-промислової палати України від 19 червня 2017 року №354/05-04 про засвідчення існування з 13 березня 2017 року форс-мажорних обставин, що роблять неможливим виконання Позивачем обов`язку, а саме: обчислення суми податкових зобов`язань з рентної плати, а також, до закінчення граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, подає податкову декларацію з рентної плати за І квартал 2017 р., яка містить додатки: з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; з рентної плати за спеціальне використання води; з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

- сертифікат №7633 Торгово-промислової палати України від 19 червня 2017 року №393/05-04 про засвідчення існування з 13 березня 2017 р. форс-мажорних обставин, що роблять неможливим виконання Позивачем обов`язку, а саме: обчислення суми податкових зобов`язань з екологічного податку, складання та подання до органів Державної фіскальної служби України податкової декларації екологічного податку за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, а саме за І квартал 2017 р., протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, а саме до 10 травня 2017 року.

Нарахування «компенсуючих» податкових зобов`язання за п. 198.5 ПКУ, відбувається тільки якщо товари отримувалися з ПДВ. Якщо товар/послугу придбали без ПДВ (наприклад, у неплатника), то про «компенсуючі» податкові зобов`язання за п. 198.5 ПКУ не може бути й мови (у цьому випадку нічого й компенсувати).

Податковим органом не встановлено існування вхідного ПДВ у товарах, що були знеціненні платником податків при втраті контролю над активами на території НКТ.

За таких обставин вартість запасів, яка відповідно до висновків Акту перевірки підлягає оподаткуванню ПДВ, не є достовірною та документально підтвердженою.

Відповідач, всупереч п. 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, не здійснив перерахунок суми штрафу та не надіслав позивачеві нове ППР на суму 3 400 грн.

Факт настання обставин непереборної сили щодо позивача підтверджується сертифікатами Торгово-промислової палати України, що перераховані вище.

Вказані сертифікати Торгово-промислової палати звільняють платника податків від відповідальності за порушення норм податкового законодавства щодо визначення податкових зобов`язань з ПДВ, що виключає саму можливість притягнення платника податків до відповідальності та накладення штрафів.

В Акті перевірки Податковий орган акцентує увагу на тому, що визначення податкових зобов`язань з ПДВ безпосередньо пов`язане з захопленням невідомими особами майна Платника податків у зоні проведення АТО.

Однак, окрім безпосередньо податкових зобов`язань, податковим органом всупереч положенням 10 Закону № 1669 нараховано також штрафні санкції.

Таким чином, спірні рішення, якими платника податків притягнуто до відповідальності та нараховано штрафні санкцій - є незаконними та підлягають скасуванню /том 1 а.с.2-17/.

Відповідач - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що під час проведення перевірки встановлено, що ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» порушено: вимоги абз. г) п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, абз. в) п. 200.4 ст 200 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою) в наслідок чого завищено суму, що відноситься до податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2017 року на 1 419 378 грн. та в частині заниження суми ПДВ. що підлягає сплаті до бюджету в березні 2017 року на суму 28 925 022 грн.; вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями діючими в період, що охоплений перевіркою) в частині не здійснення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 30 344 400 грн.

За результатами проведеного аналізу Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено реєстрації зведеної податкової накладної з нарахуванням ПДВ відповідно до Пункту 189.1 статті 189 Кодексу на суму вартості залишків товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на тимчасово окупованій території та не використовуються за призначенням в господарській діяльності підприємства на суму ПДВ - 30 344 400 грн. Дані твердження кореспондуються з позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2019 року по справі №826/5455/18.

У Постанові Верховного Суду від 02.12.2019 року (справа №826/5455/18) наведено висновок, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 198.5 статті 198 IIК України в частині обов`язку позивача нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ на суму вартості знецінених оборотних активів, які продовжують обліковуватись на балансі підприємства за нульовою вартістю, оскільки підприємство не передбачає в подальшому отримання будь-якого доходу внаслідок використання запасів у власній діяльності. Просив суд відмовити у задоволенні позову /том 1 а.с.145-147/.

Державна податкова служба України також надала відзив на адміністративний позов, в якому заперечила проти задоволення позову та зазначила:

Підприємством (позивачем) під час проведення перевірки, адміністративного та судового оскарження не надано жодних даних бухгалтерського обліку щодо ТМЦ по яким проведено знецінення.

Обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами п. 44.6 ПКУ прирівнюється до їх відсутності. Єдине виключення при застосуванні правових наслідків ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу зазначених вище документів становить їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами.

Надання первинних документів згодом, у тому числі під час розгляду справи у суді та проведення економічної експертизи, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час формування даних звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період (Постанова ВС від 21.10.2021 у справі № 802/1464/17-а).

Тобто, наданні дані бухгалтерського обліку до суду (новий розгляд) не мають правових наслідків, так як до перевірки та розгляду заперечень підприємством не надавались, та вважаються такими, що були відсутні у платника податків.

Щодо проведення уцінки запасів, що залишились у розпорядженні позивача до нульової вартості слід зазначити, що ПрАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» (код ЄДРПОУ 5508186) листом від 17.03.2017 б/н повідомлено про втрату контролю за майном, розташованим на території Донецької області в зоні проведення антитерористичної операції, через його захоплення невідомими особами.

За результатом проведеного аналізу фінансової звітності («Баланс (Звіт про фінансовий стан)» на 31.03.2017, «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» на 31.12.2017, Примітки до фінансової звітності по МСБО за 2017 рік) ПрАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» встановлено відображення знецінення запасів, які станом на 31.03.2017 року знаходились на тимчасово непідконтрольній території України.

Загальні результати від втрат контролю над активами були відображені в фінансовій звітності за 2017 рік.

За результатами проведеного аналізу Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено реєстрації зведеної податкової накладної з нарахуванням ПДВ відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу на суму вартості залишків товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на тимчасово окупованій території та не використовуються за призначенням в господарській діяльності підприємства на суму ПДВ - 30 344 400 грн..

Таким чином, на порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України позивачем занижено податкові зобов`язання з ПДВ на дату фактичного визнання в межах балансу товарів на суму 30 344 400 грн. як таких, що не підлягають використанню у виробництві та господарській діяльності підприємства. Сума ПДВ, не нарахована підприємством у момент знецінення товарів у березні 2017 року складає 30 344 400 грн.

У Постанові Верховного Суду від 02.12.2019 року (справа №826/5455/18) зроблено висновок щодо «спірних правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 198.5 статті 198 ПК України в частині обов`язку позивача нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ на суму вартості знецінених оборотних активів, які продовжують обліковуватись на балансі підприємства за нульовою вартістю, оскільки підприємство не передбачає в подальшому отримання будь - якого доходу внаслідок використання запасів у власній діяльності».

Просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив відкласти судове засідання на іншу дату.

Судом, протокольно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи та надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи.

Представники відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та поясненнях. Просили суд відмовити у задоволенні позову.

Щодо підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача щодо відкладення розгляду справи та ознайомлення з її матеріалами.

16 травня 2024 року до суду через підсистему Електронний суд від представника ПАТ ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу Золотухіна Романа надійшли клопотання щодо внесення його даних РНОКПП НОМЕР_1 до додаткових відомостей про учасника справи № 200/5278/20-а для доступу до електронної справи № 200/5278/20-а та визнання неявки у судове засідання поважною та відкладення розгляду справи № 200/5278/20-а на строк встановлений судом.

До означених клопотань додані наступні документи: копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН N 5496; копія посвідчення адвоката України N 5496; копія РНОКПП; копія довіреності на представника позивача; копія довіреності на представника ПрАТ ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ; наказ про звільнення адвоката.

Розглянувши заявлені клопотання та додані документи, суд зазначає наступне:

Довіреність № 4 СЕ/24 видана ТОВ «ДТЕК «Східенерго» на ім`я ОСОБА_1 14 грудня 2023 року.

18 березня 2024 року на ім`я ОСОБА_1 видана довіреність № 7-ШКД/24 ПрАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ».

Відповідно до наказу Адвокатського об`єднання «Перший радник» від 22 квітня 2024 року № 11-К адвоката Корнієнко А.Г., який був представником позивача, було звільнено за згодою сторін.

Таким чином, новий представник позивача Золотухін Роман, набув відповідних повноважень, як представник ПрАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» з 18 березня 2024 року.

У заявлених 16 травня 2024 року клопотаннях представник посилається на звільнення попереднього представника позивача, та вступом у справу нового представника, а також суттєвість справи для позивача та її складність. Просить суд надати додатковий час для вивчення матеріалів справи. Також, просить врахувати погіршення стану представника у зв`язку з захворюванням, що не дало можливості подати завчасно клопотання про відеоконференцію та взяти участь у судовому засіданні.

Суд зазначає, що 22 квітня 2024 року на адресу сторін по справі були надіслані електронні повістки про призначення судового засідання на 16 травня 2024 року. Крім того, ці повістки розміщені на офіційному веб-порталі Донецького окружного адміністративного суду.

Отже представники сторін у т.ч. й новий представник позивача був обізнаний про дату та час судового засідання. Крім того, суд не визнавав явку представників сторін обов язковою, тобто представникі сторін могли не з`являтися до м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1,а навпаки судові засідання проводилися в режимі відеоконференції.

Суд зазначає, що у представника позивача було достатньо часу надіслати відповідні клопотання не чекаючи 16 травня 2024 року. Більш того, враховуючи, що сторонами не надавалися нові докази та беручи до уваги граничні строки розгляду справи, у суду відсутня можливість відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Предметом данної справи є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийнятого Офісом великих платників податків ДПС 04 березня 2020 року №0001365005 форми Р, яким Приватному акціонерному товариству ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 36 156 277,50 грн, в тому числі 28925022 грн за податковими зобов`язаннями, 7231255,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; - визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийнятого Офісом великих платників податків ДПС 04 березня 2020 року №0001385005 форми В4, яким Приватному акціонерному товариству ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 1 419 378 грн.

Відповідно до приписів статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 78 КАС України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач Приватне акціонерне товариство ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу (код ЄДРПОУ 34283984) є юридичною особою, в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов`язки.

Відповідач, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079), у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об`єктів оподаткування і обчислення податків та зборів та у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов`язки.

Відповідач, Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Офісом великих платників податків ДПС відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України на підставі наказу від 26 грудня 2019 року№746 та повідомлення від 26 грудня 2019 року 17/28-10-50-04 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо повноти та достовірності декларування ПДВ у березні 2017 року відносно залишків ТМЦ, що знаходяться на тимчасово окупованій території та не використовуються за призначенням в господарській діяльності товариства. За результатами перевірки складено Акт перевірки від 28.01.2020 року № 13/28-10-50-04- 05508186 (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- абз. г) п.198.5 ст.198, п.200.1 п.200.2 абз. в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою) в наслідок чого завищено суму, що відноситься до податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2017 року на 1419378грн, та в частині заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в березні 2017 року на суму 28925022грн;

- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою) в частині відсутності виписки та не здійснено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 30344400грн/том 1 а.с.20-27/.

18 лютого 2020 року позивачем подано до Офісу великих платників податків ДПС заперечення на акт перевірки /том 1 а.с.37-41/.

Рішенням Офісу великих платників податків ДПС, викладеним у листі від 02 березня 2020 року за вих.№9111/10/28-10-50-05 висновки акту перевірки визнано такими, що відповідають нормам податкового законодавства/том 1 а.с.42-46/.

На підставі висновків акта перевірки Офісом великих платників податків ДПС було прийнято податкові повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року:

- №0001365005 форми Р, яким Приватному акціонерному товариству ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 36 156 277,50 грн, в тому числі 28 925 022 грн за податковими зобов`язаннями, 7 231 255,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0001355005 форми Н, яким Приватному акціонерному товариству ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу, визначено суму штрафу за платежем з податку на додану вартість у розмірі 15 172 200грн;

- №0001385005 форми В4, яким Приватному акціонерному товариству ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 1 419 378грн/том 1 а.с.46-52/.

17 березня 2020 року Приватним акціонерним товариством ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу подано скаргу на податкові повідомлення-рішення /том 1 а.с.55-57/.

Рішенням Державної податкової служби України від 15 травня 2020 року за вих.№16271/6/99-00-98-05-03-06 прийняті податкові повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року №0001355005, №0001365005, №0001385005 залишені без змін, а скарга позивача без задоволення /том 1 а.с.58-62/

Позивач, не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 04 березня 2020 року №0001355005, №0001365005, №0001385005, рішенням від 15 травня 2020 року №16271/6/99-00-98-05-03-06 про результати розгляду скарги звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, щосуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України). При цьому суд застосовує норми, діючі на момент виникнення спірних відносин.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу за товарами / послугами, необоротними активами, в разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, які не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 189.1 статті 189 ПК України передбачено, що у разі здійснення операцій відповідно пункту 198.5 статті 198 ПК України база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Склад податкового правопорушення податковий орган вбачає в тому, що позивачем занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість у зв`язку із здійсненням уцінки основних засобів.

Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу у березні 2017 року було здійснено переоцінку основних засобів станом на 30 березня 2017 року, за результатами якої відображено уцінку (зменшення вартості) по всім групам основних засобів.

За позицією податкового органу Приватне акціонерне товариство ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу мало нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ на розмір здійсненої уцінки на підставі пункту 198.5 статті 198 ПК України, оскільки уцінена частина основних засобів не приймає участь у його господарській діяльності.

Спірним у даному випадку є питання чи поширюється дія пункту 198.5 статті 198 ПК України на операції зі знецінення запасів до нульової вартості, які станом на 31 березня 2017 року знаходились на тимчасово непідконтрольній території України та придбані (виготовлені) до 1 липня 2015 року з формуванням податкового кредиту.

Так, відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яким розкрито постачання товарів як будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважаються, зокрема: будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню); ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що податкове законодавство розмежовує правовий режим оподаткування оборотних та необоротних активів, зокрема, основних виробничих і невиробничих засобів.

Так, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України); термін невиробничі основні засоби, невиробничі нематеріальні активи означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку (підпункт 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 ПК України).

При цьому, оборотні активи - гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу (пункт 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868).

Значну частку оборотних активів на підприємствах складають запаси.

Запаси - активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством (пункт 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 751/4044).

Відповідно до пункту 6 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 Запаси запаси - це активи, які: утримуються для продажу у звичайному ході бізнесу; перебувають у процесі виробництва для такого продажу або в) існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг.

Запаси включають товари, що були придбані та утримуються для перепродажу, у тому числі, наприклад, товари, придбані підприємством роздрібної торгівлі та утримувані для перепродажу, або земля та інша нерухомість для перепродажу. Запаси включають також готову вироблену продукцію або незавершене виробництво суб`єкта господарювання й основні та допоміжні матеріали, призначені для використання в процесі виробництва (пункт 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 Запаси).

Коли запаси реалізовані, їхня балансова вартість повинна визнаватися витратами періоду, в якому визнається відповідний дохід. Сума будь-якого часткового списання запасів до їх чистої вартості реалізації та всі втрати запасів повинні визнаватися витратами періоду, в якому відбувається часткове списання або збиток. Сума будь-якого сторнування будь-якого часткового списання запасів, що виникає в результаті збільшення чистої вартості реалізації, повинна визнаватися як зменшення суми запасів, визнаної як витрати в періоді, в якому відбулося сторнування (пункт 34 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 Запаси).

Таким чином, основні виробничі або невиробничі засоби є необоротними активами, у той час як запаси є оборотними активами.

За правилами пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 189.9 статті 189 ПК України передбачено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Оскільки основні виробничі або невиробничі засоби не є оборотними активами, положення пункту 189.9 статті 189 ПК України не можуть розповсюджуватись на операції з запасами, які є оборотними активами, адже дія вказаного пункту ПК України стосується певних подій, що могли відбутись лише з основними виробничими чи невиробничими засобами. Тому, позивач відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ на суму вартості знецінених оборотних активів.

Пунктом 38.10 статті 38 розділу ХХ ПК України (у редакції, чинній до 1 січня 2018 року) передбачено, що з метою оподаткування податком на додану вартість необоротні активи, придбані (збудовані, споруджені, створені) до 14 квітня 2014 року і які станом на 1 січня 2017 року знаходяться на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, не вважаються: такими, що призначаються для використання (або починають/почали використовуватися) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків; невиробничими необоротними активами в розумінні цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що оскільки позивач здійснив знецінення запасів (оборотних активів), тобто використав товари в операціях, що, у розумінні ПК України, не є господарською діяльністю платника податку, тому повинен нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ.

Винятки, встановлені ПК України щодо необоротних активів, до цих правовідносин застосуванню не підлягають.

Про правильність цього висновку може свідчити аналіз правового регулювання спірних правовідносин, за правилами якого, не нарахування платником податкових зобов`язань з ПДВ за наслідками знецінення оборотних активів, призведе до безпідставного одержання платником податкової вигоди внаслідок віднесення в попередніх періодах сум ПДВ до податкового кредиту.

При цьому, ПК України врегульовано, що у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац шостий пункту 198.5 статті 198 ПК України).

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, що викладена у постанові Верховного суду від 06 жовтня 2020 року по справі № 400/2466/19.

Поряд з цим, позивач наголошує, що опис фактичних обставин справи за версією податкового органу не відповідає дійсності, а саме вартість знецінених товарно-матеріальних цінностей, зазначена в Акті перевірки (151 722тис. грн), вирахувана податковим органом математичним шляхом на основі аналізу даних фінансової звітності платника податків Баланс (Звіт про фінансовий стан) та Приміток до фінансової звітності за 2017 рік без урахування будь-яких інших первинних документів.

Суд зазначає, що в ході розгляду справи встановлено, що податковим органом було направлено запит на адресу позивача про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження, як то передбачено пунктом 73.3 статті 73 ПК України.

За приписами вказаної норми, такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з підстав, зокрема:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

5-1) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;

5-2) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов`язань, передбачених таким міжнародним договором;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Суд зазначає, що контролюючим органом, відповідно до приписів чинного законодавства надіслано на адресу позивача запит від 27.08.2018 року №35501/10/28-46-06-34 та від 26.12.2019 №15093/10/28-10-50-04-09 із зазначенням чітко окреслених обставин, які давали змогу платнику податків надати відповідні пояснення та їх документальне підтвердження щодо причин не нарахування податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість на суму вартості залишків товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на тимчасово окупованій території та не використовуються за призначенням в господарській діяльності підприємства.

Водночас, ані на вказаний запит, ані до суду позивачем не було надано первинні документи щодо визначення вартості залишків запасів, які були знецінені позивачем.

Отже, у зв`язку з наведеним податковим органом і було враховано дані, які наведені саме платником у Примітках до фінансової звітності по МСФЗ за 2017 рік. За результатами такого аналізу відповідачем і було встановлено, що облікова вартість запасів (оборотних активів), що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території та не використовуються за призначенням в господарській діяльності підприємства, та відносно яких проведено знецінення складає 151 722 тис.грн.

Позивач оскаржує визначення суми знецінення, проте не надає жодного доказу на підтвердження власної правової позиції.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що в якості доказів позивачем долучено документи, які названі «таблиця №№1-8», яка підписана представником позивача.

В розумінні норм чинного законодавства, вказаний доказ не є первинним документом, а тому не може підтверджувати вартість запасів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд зазначає, що принцип змагальності сторін є одним із найбільш вагомих принципів в адміністративному судочинстві. Зазначений принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 44.6 ст. 44 ПК України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

При цьому суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Зазначену правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 28.05.2019 року по справі № 816/2023/15, від 26.03.2019 року по справі № 812/8245/13-а, від 19.06.2018 року по справі № 826/7704/16, яка за вимогами ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні до спірних правовідносин.

Однак, позивач не скористався даним правом та не наддав належних та допустимих доказів, що стосуються даного предмету позову.

Доводи позивача щодо визначення вартості знецінених запасів ґрунтуються лише на припущеннях його представника без надання належних та допустимих доказів.

Суд зауважує, що позивач звертає увагу, що податковим органом не встановлено факт включення суми податку на додану вартість по знецінених запасів до складу податкового кредиту.

Такі твердження позивача спростовуються відсутністю факту заниження податкового кредиту підприємства.

Позивач посилається на положення ст.10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 року № 1669-VІІ при обґрунтуванні протиправності нарахування штрафних санкції у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Разом з тим, позивач зазначає, що порушення приписів податкового законодавства сталось через настання обставин непереборної сили (форс-мажору). При цьому позивач посилався на Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 року № 1669-VII, на наявність у нього Сертифікатів Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 05.09.2014 року № 2889/05-4 та № 2891/05-4.

Так, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім п. 4 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до положень статті 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

За положеннями статті першої цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 ст. 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції передбачено обов`язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 жовтня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 року № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

05 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 та від 05 листопада 2014 року № 1079-р.

Так, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р м. Кіровське (Хрестівка) включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Позивачем надано Сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 05.09.2014 року №2886/05-4, від 05.09.2014 №2890, від 19.06.2017 №7633, від 19.06.2017 №7634, від 19.06.2017 №7635, яким Товариству засвідчено:

- настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів;

- яким відповідно до пунктів 102.6 -102.7 статті 102 Податкового кодексу України, на підставі поданих документів, засвідчено настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року при здійсненні Позивачем господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації, які тривають на дату видачі сертифікату та дату закінчення їх терміну встановити неможливо

- засвідчення існування з 13.03.2017 форс-мажорних обставин, що роблять неможливим виконання Позивачем обов`язку, а саме: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, а також подавати податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за І квартал 2017 року до контролюючого органу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, у термін до 10 травня 2017 року;

- засвідчення існування з 13.03.2017 форс-мажорних обставин, що роблять неможливим виконання Позивачем обов`язку, а саме: обчислення суми податкових зобов`язань з рентної плати, а також, до закінчення граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, подає податкову декларацію з рентної плати за І квартал 2017 р., яка містить додатки: з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; з рентної плати за спеціальне використання води; з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

- засвідчення існування з 13.03.2017 р. форс-мажорних обставин, що роблять неможливим виконання Позивачем обов`язку, а саме: обчислення суми податкових зобов`язань з екологічного податку, складання та подання до органів Державної фіскальної служби України податкової декларації екологічного податку за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, а саме за І квартал 2017 р., протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, а саме до 10 травня 2017 року /том 1 а.с.77-81/.

Так, статтею 14 -1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні (в редакції від 02.09.2014 року) визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною першою статті 14 вказаного вище Закону визначено, що Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 року № 44(5), який набрав чинності з 18.12.2014 року та чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 6.1. вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів (стаття 6.2.)

Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України/регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Засвідчення форс-мажорних обставин у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.

Аналізуючи вищезазначені норми суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений регламентом, що затверджений рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 року № 44(5), який і має застосовуватись до спірних правовідносин.

Вказаним Порядком передбачено, що засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно нормативно - правових актів, проте таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Натомість, сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.

Таким чином, надані позивачем Сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати України не є належними доказами, які посвідчують обставини непереборної сили відносно порушення приписів податкового законодавства, оскільки такі видані більше, аніж за рік до спірних правовідносин, і фактично засвідчують обставини непереборної сили у період з 14.04.2014 року до моменту його видачі - 05.09.2014 року.

Крім того, як вбачається з Сертифікату № 2886/05-4 від 05.09.2014 року, такий стосується пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 ПК України та про засвідчення неможливості своєчасного вчинення дій щодо реєстрації податкових накладних, а також сплати податку на додану вартість у ньому не йдеться /том 1 а.с.77/.

Зазначення у вказаних Сертифікатах того, що на момент їх видачі обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо, не є доказом того, що такі Сертифікати засвідчують відповідні обставини безстроково, тобто на майбутнє. Навпаки, враховуючи, що у грудні 2014 року Порядок засвідчення форс-мажорних обставин був затверджений в новій редакції, який має застосовуватись до спірних правовідносин та в якому фактично було уточнено, що якщо на момент видачі Сертифікату обставини непереборної сили тривають та період дії яких встановити неможливо, то, заявник має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату.

Отже, позивач у спірних правовідносинах мав би звернутись до ТПП України після виникнення відповідних обставин, оскільки засвідченню підлягають обставини непереборної сили по кожному окремому податковому обов`язку та відносно обов`язку, виконання якого вже настало, згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом. Проте на момент видачі позивачу Сертифікатів від 05.09.2014, обов`язку у позивача зареєструвати податкові накладні, а також сплатити податок на додану вартість за спірний період не виникало.

Вказане узгоджується із позицією Верховного суду, яка викладена у постанові від 03 вересня 2020 року (справа № 805/1693/17-а).

Що стосується тверджень позивача про неправомірне застосування контролюючим органом вимог пп. 38.10 п. 38 розд. XX ПК України у редакції, яка діяла на 01.01.2017, то суд звертає увагу на наступне.

Підпунктом 38.10 ц. 38 розд. XX ПК України (у редакції, чинній до 1 січня 2018 року) передбачено, що % метою оподаткування податком на додану вартість необоротні активи, придбані (збудовані, споруджені, створені) до 14 квітня 2014 року і які станом на 1 січня 2017 року знаходяться на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, не вважаються такими, що призначаються для використання (або иочинають/почали використовуватися) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків; невиробничими необоротними активами в розумінні ПК України.

Оскільки здійснено знецінення запасів (оборотних активів), тобто використано запаси в операціях, що, у розумінні ПК України не с господарською діяльністю платника податку, то останній повинен нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ. Так як ненарахуваиня підприємством податкових зобов`язань з ПДВ за наслідками знецінення оборотних активів, призведе до безпідставного одержання податкової вигоди внаслідок віднесення в попередніх періодах сум ПДВ до податкового кредиту.

При цьому, ПК України врегульовано, що у разі якщо такі товари/лослуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих - платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 198.5 ст. 198 ПК України).

Дані твердження кореспондуються з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 02.12.2019 по справі №826/5455/18, в якій, зокрема, зазначено, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення п. 198.5 ст. 198 ПК України в частині обов`язку позивача нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ на суму вартості знецінених оборотних активів, які продовжують обліковуватись на балансі підприємства за нульовою вартістю, оскільки підприємство не передбачає в подальшому отримання будь-якого доходу внаслідок використання запасів у власній діяльності.

Пунктом 123.1 ст. 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2. 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що всупереч приписам чинного законодавства позивачем не сплачено податок на додану вартість у зв`язку із знеціненням запасів, а тому податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року №0001365005 форми Р, яким Приватному акціонерному товариству ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 36 156 277,50 грн, в тому числі 28 925 022 грн за податковими зобов`язаннями, 7 231 255,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями є правомірним.

Щодо оскарження позивачем рішення Державної податкової служби України від 15 травня 2020 року за вих.№16271/6/99-00-98-05-03-06 /том 1 а.с.58-62/, суд зазначає, що це питання вирішено судом та розгляду не підлягає.

Крім того, рішення Державної податкової служби України від 15 травня 2020 року за вих.№16271/6/99-00-98-05-03-06, прийняте за результатами розгляду скарги позивача, не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, підстави до скасування такого рішення та задоволення позовних вимог в цій частині - відсутні.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного суду, яка викладена в постанові від 27 квітня 2020 року (справа № 360/1050/19).

Як вже зазначалось судом вище, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі № 200/5278/20-а у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу (вул. Київська, буд.1, м. Добропілля, 85000, ЄДРПОУ 05508186) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, ЄДРПОУ 43141471), Державної податкової служби України (пл. Львівська,8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 березня 2020 року № 0001355005, № 0001365005, № 0001385005, скасування рішення від 15 травня 2020 року № 16271/6/99-00-98-05-03-06 про результати розгляду скарги відмовлено повністю.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 р. у справі № 200/5278/20-а - змінено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001355005 від 04.03.2020 року в частині штрафних санкцій на суму 7 229 555, 50 грн. В решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 виправлено описку у третьому абзаці резолютивної частини постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі №200/5278/20-а, зазначивши вірний номер податкового повідомлення-рішення, а саме: замість №0001355005 вважати вірним №0001365005.

Постановою Верховного Суду від 20.10.2021 касаційні скарги Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу та Державної податкової служби України задоволено частково. Скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 4 березня 2020 року №0001355005. Справу в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 4 березня 2020 року №0001365005, №0001385005 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Стосовно висновків Верховного Суду України, які викладені у постанові від 20.10.2021, суд зазначає наступне.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України та зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Верховний Суд наголосив, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

За змістом встановлених обставин у цій справі, обмежившись висновками акту перевірки, судами попередніх інстанцій не було встановлено та перевірено відповідних обставин щодо придбання (виготовлення) саме до 1 липня 2015 року в подальшому знецінених запасів (оборотних активів) Позивача, які залишились станом на березень 2017 року на непідконтрольній території, як і не з`ясовано формування податкового кредиту за фактом їх придбання (виготовлення). Також, залишились не встановленими й інші обставини щодо визначення бази оподаткування щодо нарахування спірних податкових зобов`язань за оскарженими індивідуальними актами, зокрема, судами не встановлено та не перевірено чи було включено до бази оподаткування вартість знецінених запасів, що залишились у розпорядженні Позивача, чи було проведено уцінку відповідних оборотних активів до нульової вартості.

Встановлення вказаних обставин та з`ясування зазначених питань є ключовим в контексті обставин у цій справі для правильного правозастосування пункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України та висновків по суті спору в цілому.

Під час нового розгляду судом першої інстанції неодноразово від сторін витребувались додаткові докази та документи, які б дали змогу суду дослідити питання, поставлені судом касаційної інстанції у вищезгаданій постанові Верховного Суду. Проте, жодного документу на вимогу суду від сторін не надходило.

Крім того, як встановлено судом ПрАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» (код ЄДРПОУ 5508186) листом від 17.03.2017 б/н повідомлено про втрату контролю за майном, розташованим на території Донецької області в зоні проведення антитерористичної операції, через його захоплення невідомими особами.

За результатом проведеного аналізу фінансової звітності («Баланс (Звіт про фінансовий стан)» на 31.03.2017, «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» на 31.12.2017, Примітки до фінансової звітності по МСБО за 2017 рік) ПрАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» встановлено відображення знецінення запасів, які станом на 31.03.2017 року знаходились на тимчасово непідконтрольній території України.

Загальні результати від втрат контролю над активами були відображені в фінансовій звітності за 2017 рік.

З урахуванням даних, які наведені платником у Примітках до фінансової звітності по МСБО за 2017 рік, облікова вартість запасів (оборотних активів), що знаходяться на тимчасово окупованій території та не використовуються за призначенням в господарській діяльності підприємства, та відносно яких проведено знецінення складає 151 722 тис.грн. Знецінення запасів знайшло відображення за балансом платника станом на 31.12.2017.

Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДПС (Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) на адресу ПрАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ Донбасу» (код за ЄДРПОУ 5508186) не одноразово направлено запити щодо надання пояснень та документального підтвердження причин не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на суму вартості залишків товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на тимчасово окупованій території та не використовуються за призначенням в господарській діяльності підприємства, а саме інформацію щодо формування резерву знецінення запасів в розрізі номенклатури та вартості та відображення його в бухгалтерському обліку.

Крім того, необхідно надати відповідні розшифровки, оборотно-сальдові відомості, відображення записів в бухгалтерському обліку в розрізі товарно-матеріальних цінностей, складський облік матеріалів, що знаходяться на тимчасово окупованій території та не використовуються за призначенням в господарській діяльності підприємства.

Листом від 20.09.2018 року ПрАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» відмовлено у наданні пояснень щодо питань, наведених в листі від 27.08.2018 року.

Дніпропетровським управлінням Офісу ВПП ДПС повторно направлено лист від 26.12.2019 року, відповідь не надано.

Ні в ході апеляційного оскарження, ні вході судового оскарження (первинний розгляд) ПрАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» не було надано інформації щодо запасів в розрізі номенклатури, складського обліку, що знаходяться на тимчасово окупованій території та не використовуються за призначенням в господарській діяльності підприємства.

В письмових поясненнях від 06.01.2022 ПрАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» зазначено, що у складі знецінених запасів обліковуються товари, виробничі запаси, які придбані/виготовлені до 01.07.2015 (табл.. № 4, № 8). Наведено дані бухгалтерського обліку щодо дати придбання/виготовлення товарів.

Проте, підприємством під час проведення перевірки, адміністративного та судового оскарження не надано жодних даних бухгалтерського обліку щодо ТМЦ по яким проведено знецінення.

Суд зазначає, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами п. 44.6 ПКУ прирівнюється до їх відсутності. Єдине виключення при застосуванні правових наслідків ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу зазначених вище документів становить їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами.

Надання первинних документів згодом, у тому числі під час розгляду справи у суді та проведення економічної експертизи, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час формування даних звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період (Постанова ВС від 21.10.2021 у справі № 802/1464/17-а).

Також таких данних не надано й суду під час повторного (нового) розгляду справи.

Суд вважає, що відповідачем надані суду належні докази правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування та застосування штрафу за встановлені порушення, натомість позивачем не надано жодно доказу на підтвердження своєї позиції з приводу встановлених порушень.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийнятого Офісом великих платників податків ДПС 04 березня 2020 року №0001365005 форми Р, яким Приватному акціонерному товариству ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 36 156 277,50 грн, в тому числі 28 925 022 грн за податковими зобов`язаннями, 7231255,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; - визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийнятого Офісом великих платників податків ДПС 04 березня 2020 року №0001385005 форми В4, яким Приватному акціонерному товариству ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу зменшенорозмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 1419378 грн.

Відповідно до вимог ст.139 КАС УКраїни судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу (адреса Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1, код ЄДРПОУ 05508186) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (адреса 49600, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Поля Олександра, 57, код ЄДРПОУ 43968079), Державної податкової служби України (адреса 04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 16 травня 2024 року. Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 травня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова