Ухвала

від 21.05.2024 по справі 200/7598/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

21 травня 2024 року Справа №200/7598/20-а

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В.,

при участі секретаря судового засідання Дяченко А.В.,

представника відповідача 1 Гамчука Андрія Андрійовича,

представника відповідача 2 Кір`якова Артура Сергійовича,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради, треті особи: Житлово-Будівельний кооператив «Індикатор-7», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування приписів, рішення, скасування пунктів доручення та стягнення відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2020 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (далі-відповідач 1; Департамент), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (далі відповідач 2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору-Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-7», ОСОБА_2 , у якому просив:

визнати протиправними та скасувати приписи № 2012282, № 2012283, винесені 11.06.2020 інспектором КП "Київблагоустрій" стосовно ОСОБА_2 ;

скасувати протокольне рішення постійно діючої робочої групи щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщеннях (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торгівельної мережі та елементів благоустрою на території міста Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі Департаменту міського благоустрою (далі постійно діюча робоча група), оформлене додатком № 1 до протоколу від 19.06.2020 № 74 постійно діючої робочої групи Департамент міського благоустрою, щодо демонтажу належного йому нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Коласа Якуба, 23, прим.110;

скасувати п. 92 та п. 93 доручення Департаменту міського благоустрою від 24.06.2020, видане на виконання протокольного рішення постійно діючої робочої групи Департамент міського благоустрою про демонтаж нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Коласа Якуба, 23, прим.110, оформлене додатком № 1 до протоколу від 19.06.2020 № 74 постійно діючої робочої групи Департаменту міського благоустрою;

стягнути з Департаменту міського благоустрою та КП «Київблагоустрій» солідарно відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень.

Ухвалою суду від 26.02.2021 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування протокольного рішення постійно діючої робочої групи в частині, якою вирішено питання демонтажу належного ОСОБА_1 нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Коласа Якуба, 23, прим.110 відповідно до додатку №1 до протоколу №74 від 19.06.2020 постійно діючої робочої групи.

Рішенням суду від 26.02.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021, позов задоволено частково: скасовано п.92 та 93 доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради від 24.06.2020; стягнуто на користь ОСОБА_1 з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради судовий збір у розмірі 840,80 грн; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 12.01.2024 касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі №200/7598/20-а скасовано. Направлено справу №200/7598/20-а на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 05.02.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №200/7698/20-а та відкрито провадження; призначено справу до розгляду одноособово суддею в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 13.03.2024 залучено в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_2 , запис №19690918-02340, дата видачі 02.07.2018, орган, що видав 3215, дійсний до: 02.07.2028, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено третій особі ОСОБА_3 строк для надання пояснень по суті спору/заперечення проти залучення третьої особи - десять днів з дня винесення цієї ухвали. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче засідання на 09.04.2024 об 13 год. 00 хв. у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84112, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Добровольського, 1.

Позивача було повідомлено завчасно та належним чином. Зокрема, ухвалу в електронному вигляді 14.03.2024 було надіслано позивачу в його електронний кабінет.

Однак, сторона позивача не з`явилася у підготовче судове засідання, призначене на 09.04.2024 о 13:00 год. Жодних клопотань чи заяв до суду від позивача не надходило.

Ухвалою суду від 09.04.2024 підготовче засідання в адміністративній справі відкладено; повідомлено учасників справи, що проведення підготовчого засідання у справі відбудеться 19.04.2024 о 13 год. 00 хв.; забезпечено представнику відповідача - 1 - ОСОБА_4 та представнику відповідача - 2 - Кір`якову А.С. участь у підготовчому судовому засіданні, призначеному на 19.04.2024 о 13:00 год. в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Позивача було повідомлено завчасно та належним чином. Зокрема, ухвалу в електронному вигляді 10.04.2024 було надіслано позивачу в його електронний кабінет.

Однак, сторона позивача не з`явилася у підготовче судове засідання, призначене на 19.04.2024 о 13:00 год. Жодних клопотань чи заяв до суду від позивача не надходило.

Ухвалою суду від 19.04.2024 підготовче засідання в адміністративній справі відкладено; повідомлено учасників справи, що проведення підготовчого засідання у справі відбудеться 29.04.2024 о 10 год. 30 хв.; забезпечено представнику відповідача - 1 - ОСОБА_5 та представнику відповідача - 2 - Кір`якову А.С. участь у підготовчому судовому засіданні, призначеному на 29.04.2024 о 10:30 год. в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Позивача було повідомлено завчасно та належним чином. Зокрема, ухвалу в електронному вигляді 22.04.2024 було надіслано позивачу в його електронний кабінет.

Однак, сторона позивача не з`явилася у підготовче судове засідання, призначене на 29.04.2024 о 10 год. 30 хв. Жодних клопотань чи заяв до суду від позивача не надходило.

Ухвалою суду від 29.04.2024 підготовче засідання в адміністративній справі відкладено; повідомлено учасників справи, що проведення підготовчого засідання у справі відбудеться 21.05.2024 о 13 год. 00 хв.; забезпечено представнику відповідача - 1 - ОСОБА_5 та представнику відповідача - 2 - Кір`якову А.С. участь у підготовчому судовому засіданні, призначеному на 21.05.2024 о 13:00 год. в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Позивача було повідомлено завчасно та належним чином. Зокрема, ухвалу в електронному вигляді 01.05.2024 надіслано позивачу в його електронний кабінет.

Однак, сторона позивача не з`явилася у підготовче судове засідання, призначене на 29.04.2024 о 10 год. 30 хв. Жодних клопотань чи заяв до суду від позивача не надходило.

Крім того, секретар судового засідання неодноразово за телефонним номером 050-739-93-07, зазначеним в адміністративному позові в якості засобу зв`язку з позивачем, намагався зв`язатись з позивачем та передати телефонограмою інформацію щодо призначення судового засідання, проте зазначений номер не відповідав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

Однак поведінка позивача не відповідає принципам конвенційного прецедентного права, які вимагають виявляти ретельність у проведенні процедурних заходів, утримуватися від використання тактики зволікань та використовувати всі можливості, надані національним правом, для прискорення процесу.

Вирішуючи процесуальне питання, суд враховує висновки Верховного Суду у справі № 160/4719/19, в межах якої суд касаційної інстанції досліджував питання щодо процесуальних наслідків неявки позивача в судове засідання та залишення позову без розгляду.

Так, процесуальні наслідки неявки позивача в підготовче засідання визначаються ст. 181 КАС України, в якій зазначено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу («Розгляд справи по суті») з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви або клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Наведеними нормами окреслено характер процесуальної поведінки, яка зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо явки у судове засідання.

З конструкції п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України слідує, що правило про залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки має застосовуватися до позивачів, які не є суб`єктами владних повноважень.

Суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, відсутності заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, а також з`ясувати інші обставини справи.

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду суду в рамках справи № 815/1394/18.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у справі № 310/12817/13 від 22.05.2019, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

За висновком Верховного Суду, який в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.

Повертаючись до розглядуваного питання, суд також враховує, що згідно з п.2 ч.3 ст.2, ч.1 ст.8 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім наявних прав особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов`язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. При цьому процесуальні права і обов`язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов`язки іншої особи, яка бере участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Відтак, повторна неявка позивача, незалежно від її причини, свідчить про недобросовісне користування належними йому процесуальними правами та порушення прав інших учасників справи, що сприяє зволіканню у розгляді справи.

Так, у підготовчі засідання, які було призначено на 09.04.2024, 19.04.2024, 29.04.2024 та 21.05.2024 позивач не з`явився, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надавав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення підготовчих засідань був повідомлений належним чином, згідно наявних в матеріалах справи довідок про доставку електронного листа документ в електронному вигляді.

Згідно з ч.7, 8 ст. 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За приписами ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Також у відповідності до вимог ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за наявності в особи офіційної електронної адреси шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу.

Відтак, оскільки позивач зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, самостійно визначивши адресу електронної пошти для листування із ним, суд доходить висновку, що ухвали про призначення підготовчого засідання та відкладення підготовчого засідання вважаються врученими позивачу в електронній формі шляхом їх направлення на офіційну електронну адресу позивача.

В Україні створено інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує . На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Все безкоштовно і доступно. Однак поки що не обов`язкове.

Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі та з мінімальними витратами. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Рада суддів України неодноразово закликала суди та учасників процесу використовувати більш ощадливі методи роботи, користуватися перевагами дистанційного та електронного судочинства. В умовах війни кожна заощаджена гривня - вклад у перемогу. Це вже питання не лише грошей, а й національної безпеки.

Через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, мессенджерами.

Такі дії, хоч і не передбачені процесуальним законом, але мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи. Отже, правова мета досягається, але в інший спосіб, який не передбачений законом.

Ключовим є не спосіб їх вчинення (надсилання чи не надсилання рекомендованого листа), а їх здатність забезпечити досягнення мети - інформування особи про судове рішення

Презумпцію обізнаності слід застосовувати і до випадків інформування учасника справи про судове рішення альтернативними способами повідомлення.

Можливість інформування учасників справи про судове провадження альтернативними засобами комунікації (тобто не рекомендованим листом і не на офіційну електронну адресу) прямо перебачено законом. Зокрема, відповідно до ст.129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Отже, якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.

Отже, презумпція обізнаності покладає на учасника справи обов`язок довести незнання про повідомлення, надіслане судом.

Вказане відповідає висновкам викладених Верховним судом в ухвалі від 17.11.2022 по справі № К/9901/30825/21.

Зазначені обставини, на думку суду свідчать про те, що позивач не міг не знати про дату час та місце розгляду справи 09.04.2024, 19.04.2024, 29.04.2024 та 21.05.2024.

Отже, про наявність поважних причин неприбуття позивача у підготовче засідання 09.04.2024, 19.04.2024, 29.04.2024 та 21.05.2024 суд не повідомлено, доказів наявності таких причин, клопотань про розгляд справи за відсутності позивача суду не надано.

Також, суд наголошує, що матеріали справи не дають можливість провести розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки позивач 09.04.2024, 19.04.2024, 29.04.2024 та 21.05.2024 (повторно) не з`явився у підготовчі засідання без поважних причин та без повідомлення про причини неявки та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, адміністративний позов слід залишити без розгляду.

За приписами п. 1 ч.2 ст. 183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 183, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу №200/7598/20-а за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради, треті особи: Житлово-Будівельний кооператив «Індикатор-7», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування приписів, рішення, скасування пунктів доручення та стягнення відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено в судовому засіданні 21.05.2024.

Повну текст ухвали складено 24.05.2024.

Суддя І.В. Шинкарьова