Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2024 року Справа№200/1816/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
28 березня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 27 березня 2024 року, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області, що полягають в обчисленні ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат втраченого заробітку залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату виникнення права на страхові виплати, без врахування з 01 березня 2024 року коефіцієнту підвищення 1,0796;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області перерахувати з 01 березня 2024 року ОСОБА_1 розмір щомісячних страхових виплат втраченого заробітку залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності із середньомісячного заробітку 13 182,47 грн із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, 1,14; 1,197; 1,0796, та виплатити недоотриману різницю у щомісячних страхових виплатах у зв`язку з перерахунком.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
29 березня 2024 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).
Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).
Як на час відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».
Указом Президента України від 06 травня 2024 року № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року № 3684-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в період з січня 2005 року по листопад 2007 року працював в закритому акціонерному товаристві «Управління механізації 5» (ідентифікаційний код 23771088) машиністом екскаватора 6 розряду.
31 серпня 2005 року під час виконання трудових обов`язків з ним стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, внаслідок чого він травмувався.
Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА № 106590 від 27 січня 2022 року позивачу визначений ступінь втрати професійної працездатності 10%, що слугувало підставою для призначення йому з 27 січня 2022 року страхової виплати втраченого заробітку залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі щомісячна страхова виплата), яка передбачена ст. 36 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 1105), в редакції від 12 січня 2022 року, чинній на дату виникнення права на щомісячні страхові виплати.
З 27 січня 2022 року розмір щомісячної страхової виплати позивача складав 248,10 грн, з 01 березня 2023 року 338,55 грн, з 01 березня 2024 року 338,55 грн.
Позивач зауважив, що, за інформацією ГУ ПФУ в Донецькій області, розмір щомісячної страхової виплати обчислений, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату виникнення права на страхові виплати, (2 481,00 грн).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо визначення розміру щомісячної страхової виплати, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату виникнення права на страхові виплати, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позивач доводив, що з 27 січня 2022 року відповідно до ст. 36 Закону № 1105 в редакції від 12 січня 2022 року з урахуванням визначеного ступеня втрати працездатності він набув право на отримання щомісячної страхової виплати у розмірі 10% втраченого заробітку, що не заперечується відповідачем.
З 27 січня 2022 року позивачу призначена щомісячна страхова виплата з розрахунку 10% від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату виникнення права на страхові виплати, (2 481,00 грн), що також відповідач не заперечує.
Обґрунтовуючи застосування саме такого порядку обчислення суми щомісячної страхової виплати, відповідач покликався на ч. 1 ст. 42 Закону № 1105 в редакції від 12 січня 2022 року, і вказував на відсутність в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформації щодо середньої заробітної плати потерпілого для призначення щомісячної страхової виплати.
Позивач зауважив, що відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 42 Закону № 1105 в редакції від 12 січня 2022 року сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.
Інші норми ч. 1 ст. 42 Закону № 1105 в редакції від 12 січня 2022 року визначають лише межі максимального та мінімального розміру щомісячної страхової виплати.
Тобто, показник «прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб у перерахунку на 100% втрати професійної працездатності», застосовується у випадку, якщо розмір призначеної щомісячної страхової виплати менший від зазначеного показника. Однак цей показник не використовується для обчислення середньомісячного заробітку та відповідно розміру щомісячної страхової виплати, а є засобом гарантування мінімальної соціальної норми.
Позивач покликався на норми ч. 12 ст. 42 Закону № 1105 в редакції від 12 січня 2022 року, п. 1.6. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11, (далі Порядок № 11), п. 19 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, (далі Порядок № 1266) і зазначив, що на момент виникнення права на щомісячну страхову виплату законодавство передбачало альтернативні способи визначення заробітку для обчислення розміру страхової виплати в тих випадках, коли документи заробіток потерпілого до ушкодження здоров`я не збереглися, а саме:
а) за діючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в галузі), на якому працював потерпілий, але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день виплати;
б) за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день виплати.
Позивач зазначив, що на момент нещасного випадку на виробництві працював в ЗАТ «УМ-5», основним видом діяльності якого було будівництво будівель, на посаді машиніста екскаватору 6 розряду. 12 липня 2011 року проведена державна реєстрація припинення ЗАТ «УМ-5» як юридичної особи.
З метою отримання відомостей про розмір заробітної плати на момент ушкодження здоров`я, відомостей про діючу тарифну ставку за посадою машиніста екскаватора 6 розряду або за подібною професією, представник позивача звернувся до товариства з додатковою відповідальністю «Управління механізації № 5» з адвокатським запитом від 13 березня 2024 року, проте відповідь на нього не отримав; поштове відправлення повернуто на адресу відправника з відміткою АТ «Укрпошта» про неможливість вручення через «відсутність адресата за вказаною адресою».
Відповідно до довідки від 25 березня 2024 року № 23.07-05/101, виданої Архівним відділом Краматорської міської ради, документи про суму нарахованої і виплаченої позивачу заробітної плати за період з 01 серпня 2004 року по 31 липня 2005 року в ЗАТ «УМ-5» на архівне зберігання не надходили.
На цих підставах позивач стверджував, що позбавлений можливості отримати документ про розмір своєї заробітної плати до моменту страхового випадку.
Також позивач зауважив, що Закон № 1105, Порядок № 11 і Порядок № 1266 не містять дефініції словосполучення «якщо на час звернення за страховою виплатою документи про заробіток потерпілого до ушкодження здоров`я не збереглися».
Зазначив, що вжив всі можливі заходи для отримання інформації про розмір заробітної плати, однак вони виявилися безрезультатними.
Позивач вказував на те, що законодавство не регламентує процедуру обчислення середнього заробітку за умов, коли підприємство не ліквідоване, проте відомості про розмір заробітної плати отримати неможливо. Разом з цим, виходячи з принципу належного урядування, навіть за таких обставин державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб.
З огляду на викладене позивач доводив, що у зв`язку з неможливістю визначити розмір страхових виплат із заробітної плати потерпілого за 12 попередніх місяців перед місяцем, коли стався нещасний випадок, а також за діючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві, на якому працював потерпілий, сума страхової виплати має визначатись за діючою на час звернення місячною тарифною ставкою за відповідною або аналогічною професією в галузі, але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Позивач вказував на те, що за інформацією Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, викладеною в листі від 22 березня 2022 року № 5319/28/10-24, згідно з Галузевою угодою між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Профспілкою працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України на 2019-2020 роки тарифна ставка для 6 розряду робіт у будівництві станом на 27 січня 2022 року становила 13 182,47 грн. Мінімальна заробітна плата в Україні станом на 27 січня 2022 року становила 6 500 грн.
Отже, на переконання позивача, сума щомісячної страхової виплати повинна встановлюватися відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, виходячи з діючої на час звернення місячної тарифної ставки для 6 розряду робіт у будівництві, станом на 27 січня 2022 року, що складала 13 182,47 грн.
Таким чином, розмір належної йому щомісячної страхової виплати мав обчислюватися із середнього заробітку 13 182,47 грн.
Також з посиланням на норми ч. 2 ст. 37 Закону № 1105 в редакції від 12 січня 2022 року і ч. 2 ст. 31 Закону № 1105 в редакції від 01 січня 2023 року, з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі Постанова КМУ № 118), п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі Постанова КМУ № 168) та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі Постанова КМУ № 185), позивач доводив що призначена йому щомісячна страхова виплата підлягала перерахуванню з 01 березня 2022 року на коефіцієнт підвищення 1,14; з 01 березня 2023 року на коефіцієнт підвищення 1,197; з 01 березня 2024 року на коефіцієнт підвищення 1,0796.
Виходячи з цих міркувань, позивач доводив, що з 01 березня 2024 року розмір його щомісячної страхової виплати має становити 1942,04 грн (13 182,47 грн х 10% х 1,14 х 1,197 х 1,0796).
Натомість відповідач визначив розмір щомісячної страхової виплати з 01 березня 2024 року в сумі 338,55 грн (2 481,00 грн х 10% х 1,14 х 1,197).
У зв`язку з цим позивач доводив, що дії відповідача щодо обчислення з 01 березня 2024 року щомісячної страхової виплати, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату виникнення права на страхові виплати, та без врахування коефіцієнту підвищення 1,0796, є протиправними.
Просив задовольнити позов.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.
Зазначив, що ОСОБА_1 перебував на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України у м. Краматорську Донецької області (далі Відділення ВД ФССНВВПЗ України у м. Краматорську) як потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 31 серпня 2005 року.
Відповідно до п. 10 ст. 34 Закону № 1105 та п. 4 Порядку № 1266 (в редакції, чинній на дату звернення), розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення суми страхових виплат позивачу за розрахунковий період з лютого 2005 року по липень 2005 року включно згідно з довідкою ЗАТ «УМ-5» від 28 березня 2005 року № 84 склав 755,22 грн.
З 28 березня 2006 року розмір щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 склав: 755,22 грн х 20% = 151,04 грн.
Впродовж 2007-2011 років відповідно до ст. 29 Закону № 1105 Відділення ВД ФССНВВПЗ України у м. Краматорську щорічно з 01 березня проводило перерахунок призначених ОСОБА_1 сум щомісячної страхової виплати у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.
Внаслідок зазначених перерахунків розмір щомісячної виплати склав: з 01 березня 2007 року 178,69 грн (коефіцієнт зростання 1,183); з 01 березня 2008 року 201,02 грн (коефіцієнт зростання 1,125); з 01 березня 2009 року 213,68 грн (коефіцієнт зростання 1,063); з 01 березня 2010 року 213,68 грн (коефіцієнт зростання 1,000); з 01 березня 2011 року 235,48 грн (коефіцієнт зростання 1,102).
Постановою Відділення ВД ФССНВВПЗ України у м. Краматорську від 24 травня 2011 року «Про припинення щомісячної страхової виплати» з 14 квітня 2011 року позивачу припинена щомісячна страхова виплата у зв`язку з закінченням терміну дії довідки МСЕК.
03 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецької області (далі Краматорське міське відділення Управління ВД ФСС України в Донецькій області) з заявою про призначення щомісячної страхової виплати у зв`язку з нещасним випадком, який стався 31 серпня 2005 року.
До цієї заяви позивач додав висновок МСЕК від 27 січня 2022 року, згідно з яким позивачу повторно встановлений ступінь втрати професійної працездатності 10%.
На підставі цієї заяви Краматорське міське відділення Управління ВД ФСС України в Донецькій області призначило ОСОБА_1 щомісячну страхову виплату в розмірі 248,10 грн.
Відповідач зауважив, що оскільки ОСОБА_1 пропустив строк повторного огляду МСЕК більш ніж на десять років, Краматорське міське відділення Управління ВД ФСС України в Донецькій області на підставі ст. ст. 44, 47 Закону № 1105 в редакції від 12 січня 2022 року та з урахуванням Порядку № 11 винесло постанову про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати з розрахунком.
Щомісячна страхова виплата призначена відповідно до довідки МСЕК з 27 січня 2022 року безстроково.
Відповідач вказував на те, що середньомісячна заробітна палата потерпілого перед настанням страхового випадку, з якої встановлюється щомісячна страхова виплата, визначалась за нормами ст. 42 Закону № 1105 в редакції від 12 січня 2022 року та п. 11 Порядку № 1266.
Зауважив, що при зверненні 03 лютого 2022 року з заявою про призначення щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 не надав довідку про середню заробітну плату.
Відповідач доводив, що у разі відсутності довідки про середню заробітну плату, використовуються наявні відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у разі відсутності цих даних відповідно до вимог Закону № 1105, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стверджував, що у зв`язку з відсутністю в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформації щодо середньої заробітної плати потерпілого для призначення щомісячних страхових виплат, розрахунок щомісячної страхової виплати проведений відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону № 1105 в редакції від 12 січня 2022 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату виникнення права на страхові виплати.
Як наслідок, розмір щомісячної страхової виплати в період з 01 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року склав 248,10 грн (2 481,00 грн х 10%) (з розрахунку за повний календарний місяць).
З 01 березня 2022 року щомісячна страхова виплата була перерахована на коефіцієнт підвищення 1,14. Як наслідок, в період з 01 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року її розмір склав 282,83 грн.
В подальшому на підставі ч. 2 ст. 31 Закону № 1105 в редакції від 01 січня 2023 року та Постанови КМУ № 168 ГУ ПФУ в Донецькій області провело перерахунок призначеної позивачу щомісячної страхової виплати з 01 березня 2023 року на коефіцієнт збільшення 1,197.
У зв`язку з цим з 01 березня 2023 року по 29 лютого 2024 розмір щомісячної страхової виплати становив 338,55 грн.
Відповідно ст. 31 Закону № 1105 в редакції від 01 січня 2023 року та Постанови КМУ № 185 ГУ ПФУ в Донецькій області провело перерахунок призначеної позивачу щомісячної страхової виплати з 01 березня 2024 року на коефіцієнт збільшення 1,0796.
Як наслідок, розмір щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року склав 365,50 грн.
Відповідач доводив, що підстави для перерахунку щомісячної страхової виплати позивача з інших причин відсутні.
Просив відмовити в позові.
Позивач надав відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, аналогічних тим, що наведені у позовній заяві.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 11 грудня 2001 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13 травня 2024 року № 589232 закрите акціонерне товариство «Управління механізації 5» (ідентифікаційний код 23771088) було зареєстроване як юридична особа 09 жовтня 1995 року, про що 19 квітня 2005 року до ЄДР був внесений відповідний запис.
Основним видом економічної діяльності ЗАТ «УМ-5» був код КВЕД 45.21.1 Будівництво будівель.
В період з 31 січня 2005 року по 26 листопада 2007 року ОСОБА_1 працював в ЗАТ «УМ-5» машиністом екскаватора 6 розряду, що підтверджено записом 31 в трудовій книжці серії НОМЕР_3 і записом 32 в трудовій книжці серії НОМЕР_4 .
ОСОБА_1 є потерпілим від нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, який стався 31 серпня 2005 року о 15:15 в ЗАТ «УМ-5».
На момент нещасного випадку на виробництві позивач працював в ЗАТ «УМ-5» за професією машиніст екскаватора 6 розряду, його загальний страж роботи становив 25 років, стаж роботи за професією 07 місяців.
Ці обставини встановлені на підставі акта № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом (форма Н-1), затвердженого 04 вересня 2005 року, а також акта (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) 31 серпня 2005 року о 15:15 в ЗАТ «УМ-5», (форма Н-5), затвердженого 04 вересня 2005 року.
Як свідчить виписка з акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги до довідки серії ДОН-04 № 019073 за наслідками первісного огляду 28 березня 2006 року ОСОБА_1 був встановлений ступінь втрати професійної працездатності 20% у зв`язку з трудовим каліцтвом 31 серпня 2005 року. Дата переогляду 28 березня 2007 року.
Згідно з випискою з акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги до довідки серії ДОН-04 № 019841 за наслідками переогляду 27 березня 2007 року ОСОБА_1 повторно встановлений ступінь втрати професійної працездатності 20% у зв`язку з трудовим каліцтвом 31 серпня 2005 року. Дата переогляду 27 березня 2009 року.
Як свідчить виписка з акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги до довідки серії ДОН-04 № 077687 за наслідками переогляду 14 вересня 2009 року ОСОБА_1 повторно встановлений ступінь втрати професійної працездатності 20% у зв`язку з трудовим каліцтвом 31 серпня 2005 року, який підлягав врахуванню з 27 березня 2009 року. Дата переогляду 14 квітня 2011 року.
Однак 14 квітня 2011 року переогляд у МСЕК позивач не пройшов.
27 січня 2022 року за наслідками повторного огляду ОСОБА_1 безстроково встановлений ступінь втрати професійної працездатності 10%, що підтверджено довідкою МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА № 106590 від 27 січня 2022 року.
Таким чином, 27 січня 2022 року позивачу повторно встановлений ступінь втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва, отриманого 31 травня 2005 року під час роботи в ЗАТ «УМ-5» машиністом екскаватора 6 розряду, 10% безстроково.
При цьому позивач пройшов переогляд у МСЕК більш ніж через десять років від дати, що була визначена при попередньому переогляді.
Дослідивши матеріали справи про страхові виплати позивача, суд встановив такі обставини.
30 березня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області (далі Відділення ВД ФССНВВПЗ у м. Краматорську) з заявою про призначення страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві.
Серед іншого, разом з заявою від 30 березня 2006 року позивач надав довідку про середню заробітну плату (дохід) від 28 березня 2006 року № 84, видану ЗАТ «УМ-5».
Довідка від 28 березня 2006 року № 84 містить такі відомості про заробітну плату позивача за період роботи в ЗАТ «УМ-5», що передував нещасному випадку на виробництві:
в січні 2005 року кількість календарних днів «-», заробітна плата за відпрацьований час за основним місцем роботи, з якої сплачено страхові внески до Фонду «-»;
в лютому 2005 року кількість календарних днів 28, заробітна плата за відпрацьований час за основним місцем роботи, з якої сплачено страхові внески до Фонду 786,00 грн;
в березні 2005 року кількість календарних днів 31, заробітна плата за відпрацьований час за основним місцем роботи, з якої сплачено страхові внески до Фонду 745,00 грн;
в квітні 2005 року кількість календарних днів 30, заробітна плата за відпрацьований час за основним місцем роботи, з якої сплачено страхові внески до Фонду 958,00 грн;
в травні 2005 року кількість календарних днів 31, заробітна плата за відпрацьований час за основним місцем роботи, з якої сплачено страхові внески до Фонду 607,39 грн;
в червні 2005 року кількість календарних днів 30, заробітна плата за відпрацьований час за основним місцем роботи, з якої сплачено страхові внески до Фонду 675,11 грн;
в липні 2005 року кількість календарних днів 31, заробітна плата за відпрацьований час за основним місцем роботи, з якої сплачено страхові внески до Фонду 720,00 грн;
в серпні 2005 року кількість календарних днів «-», заробітна плата за відпрацьований час за основним місцем роботи, з якої сплачено страхові внески до Фонду «-»;
у вересні 2005 року кількість календарних днів «-», заробітна плата за відпрацьований час за основним місцем роботи, з якої сплачено страхові внески до Фонду «-»;
в жовтні 2005 року кількість календарних днів «-», заробітна плата за відпрацьований час за основним місцем роботи, з якої сплачено страхові внески до Фонду «-»;
в листопаді 2005 року кількість календарних днів «-», заробітна плата за відпрацьований час за основним місцем роботи, з якої сплачено страхові внески до Фонду «-»;
в грудні 2005 року кількість календарних днів «-», заробітна плата за відпрацьований час за основним місцем роботи, з якої сплачено страхові внески до Фонду «-»;
разом кількість календарних днів 181, заробітна плата за відпрацьований час за основним місцем роботи, з якої сплачено страхові внески до Фонду 4491,50 грн.
Середньоденна заробітна плата: 4491,50 грн / 181 день = 24,81 грн.
Середньомісячна кількість робочих днів на рік в залежності від тривалості робочого тижня на підприємстві 30,44 дня.
Середньомісячна заробітна плата, розрахована шляхом множення суми середньоденної заробітної плати, розрахованої відповідно до Порядку № 1266, на середньомісячну кількість робочих днів на рік в залежності від тривалості робочого тижня на підприємстві: 24,81 грн х 30,44 дня = 755,22 грн.
07 квітня 2006 року Відділення ВД ФССНВВПЗ у м. Краматорську прийняло постанову № 3015-3145/1 «Про призначення страхової виплати».
Постанова була обґрунтована тим, що ОСОБА_1 ушкодив здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 31 серпня 2005 року за час роботи на ЗАТ «УМ-5».
За висновком МСЕК від 28 березня 2006 року серії ДОН-04 № 019073 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 20% з повторним оглядом 28 березня 2007 року.
Середньомісячний заробіток до настання страхового випадку становив 755,22 грн.
У зв`язку з цим на підставі ст. ст. 21, 28, 31, 32, 34 Закону № 1105, ОСОБА_1 , серед іншого, була призначена щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 151,04 грн з 28 березня 2006 року до 27 березня 2007 року.
Розрахунок суми щомісячної страхової виплати був проведений виходячи з такого:
дата нещасного випадку 31 серпня 2005 року;
дата встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності 28 березня 2006 року;
відсоток втрати працездатності (за довідкою МСЕК) 20%;
середньомісячна заробітна плата для розрахунку страхових виплат 755,22 грн;
розрахунок щомісячної страхової виплати 151,04 грн.
26 березня 2007 року Відділення ВД ФССНВВПЗ у м. Краматорську прийняло постанову № 2311-3145/3 «Про призначення перерахованої страхової виплати станом на 01 березня 2007 року».
Постанова передбачала призначення потерпілому ОСОБА_1 перерахованої на підставі ст. 29 Закону № 1105 щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 178,69 грн з 01 березня 2007 року по 27 березня 2007 року.
Розрахунок суми щомісячної страхової виплати проведений виходячи з такого:
сума щомісячної страхової виплати, призначеної до 01 березня 2007 року 151,04 грн;
ступінь втрати працездатності 20%;
середньомісячний заробіток 755,22 грн станом на 28 березня 2006 року;
середньомісячний заробіток, відкоригований на коефіцієнт зростання 893,43 грн;
щомісячна страхова виплата 178,69 грн (середньомісячна заробітна плата = 1,183 х 755,22 = 893,43 грн; нова щомісячна сума = 893,43 х 20,0 / 100 = 178,69 грн; прийнята 178,69 грн).
30 березня 2007 року Відділення ВД ФССНВВПЗ у м. Краматорську прийняло постанову № 2416-3145/4 «Про продовження раніше призначеної страхової виплати потерпілому».
Постанова обґрунтована тим, що під час повторного переогляду ОСОБА_1 за висновком МСЕК від 27 березня 2007 року серії ДОН-04 № 019841 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 20% з повторним оглядом 27 березня 2009 року.
У зв`язку з цим на підставі ст. 40 Закону № 1105 позивачу продовжена раніше призначена щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 178,69 грн з 27 березня 2007 року до 26 березня 2009 року.
Розрахунок суми щомісячної страхової виплати проведений виходячи з такого:
дата нещасного випадку 31 серпня 2005 року;
дата встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності (строк, на який встановлено втрату працездатності) 27 березня 2007 року, з 27 березня 2007 року до 26 березня 2009 року;
відсоток втрати професійної працездатності (за довідкою МСЕК) 20%;
середньомісячна заробітна плата для розрахунку страхових виплат 755,22 грн;
розрахунок щомісячної страхової виплати 178,69 грн (середньомісячна заробітна плата = 1,183 х 755,22 = 893,43 грн; нова щомісячна сума = 893,43 х 20,0 / 100 = 178,69 грн; прийнята 178,69 грн).
07 квітня 2008 року Відділення ВД ФССНВВПЗ у м. Краматорську прийняло постанову № 0536/3145/3145/1 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2008 року».
Згідно з цією постановою потерпілому ОСОБА_1 призначена перерахована на підставі ст. 29 Закону № 1105 щомісячна грошова сума в розмірі 201,02 грн з 01 березня 2008 року по 26 березня 2009 року включно.
Постанова від 30 березня 2007 року № 2416-3145/4 визнана такою, що втратила чинність.
Розрахунок перерахованої щомісячної страхової виплати у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки з 01 березня 2008 року проведений наступним чином:
відсоток стійкої втрати професійної працездатності 20,0%;
коефіцієнт, на який перераховується щомісячна страхова виплата 1,125;
середньомісячна заробітна плата для розрахунку щомісячної страхової виплати 755,22 грн;
дата визначення середньомісячної заробітної плати 28 березня 2006 року;
відкоригована середньомісячна заробітна плата станом на 01 березня 2008 року 1005,10 грн;
сума щомісячної страхової виплати, призначеної до 01 березня 2008 року 178,69 грн;
розрахунок щомісячної страхової виплати станом на 01 березня 2008 року: середньомісячна заробітна плата = 1,183 х 1,125 х 755,22 = 1005,10 грн; нова щомісячна сума = 1005,10 х 20,0 / 100 = 201,02 грн; прийнята 201,02 грн.
31 березня 2009 року Відділення ВД ФССНВВПЗ у м. Краматорську прийняло постанову № 0536/3145/3145/2 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2009 року».
Згідно з цією постановою потерпілому ОСОБА_1 призначена перерахована на підставі ст. 29 Закону № 1105 щомісячна грошова сума в розмірі 213,68 грн з 01 березня 2009 року по 26 березня 2009 року включно.
Постанова від 07 квітня 2008 року № 0536/3145/3145/1 визнана такою, що втратила чинність.
Розрахунок перерахованої щомісячної страхової виплати у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки з 01 березня 2009 року проведений наступним чином:
відсоток стійкої втрати професійної працездатності 20,0%;
коефіцієнт, на який перераховується щомісячна страхова виплата 1,063;
середньомісячна заробітна плата для розрахунку щомісячної страхової виплати 755,22 грн;
дата визначення середньомісячної заробітної плати 28 березня 2006 року;
відкоригована середньомісячна заробітна плата станом на 01 березня 2009 року 1068,42 грн;
сума щомісячної страхової виплати, призначеної до 01 березня 2009 року 201,02 грн;
розрахунок щомісячної страхової виплати станом на 01 березня 2009 року: середньомісячна заробітна плата = 1,183 х 1,125 х 1,063 х 755,22 = 1068,42 грн; нова щомісячна сума = 1068,42 х 20,0 / 100 = 213,68 грн; прийнята 213,68 грн.
17 квітня 2009 року Відділення ВД ФССНВВПЗ у м. Краматорську прийняло постанову № 0536/3145/3145/3 «Про продовження раніше призначеної страхової виплати».
Постанова обґрунтована тим, що під час повторного переогляду за висновком МСЕК від 14 квітня 2009 року серії ДОН-04 № 077687 потерпілому ОСОБА_1 встановлена стійка втрата професійної працездатності 20% з повторним оглядом 14 квітня 2011 року.
З огляду на викладене і на підставі ст. 40 Закону № 1105 потерпілому ОСОБА_1 продовжена раніше призначена щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину заробітку в розмірі 213,68 грн з 27 березня 2009 року по 13 квітня 2011 року включно, а також донараховані щомісячні страхові виплати за березень 2009 року в розмірі 34,46 грн, за квітень 2009 року в розмірі 92,59 грн.
Розрахунок щомісячної страхової виплати проведений виходячи з такого:
дата нещасного випадку 31 серпня 2005 року;
дата припинення щомісячної страхової виплати 29 березня 2009 року;
дата, з якої буде продовжено щомісячну страхову виплату 27 березня 2009 року;
відсоток втрати професійної працездатності 20,0%;
середньомісячна заробітна плата для розрахунку страхових виплат 755,22 грн;
дата визначення середньомісячної заробітної плати 28 березня 2006 року;
розрахунок щомісячної страхової виплати: середньомісячна заробітна плата = 1,183 х 1,125 х 1,063 х 755,22 = 1068,42 грн; нова щомісячна сума 1068,42 грн х 20,0 / 100 = 213,68 грн; прийнята 213,68 грн.
21 квітня 2010 року Відділення ВД ФССНВВПЗ у м. Краматорську прийняло постанову № 0536/3145/3145/4 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2010 року.
Цією постановою потерпілому ОСОБА_1 призначена перерахована на підставі ст. 29 Закону № 1105 щомісячна грошова сума в розмірі 213,68 грн з 01 березня 2010 року по 13 квітня 2011 року включно.
Постанова від 17 квітня 2009 року № 0536/3145/3145/3 визнана такою, що втратила чинність.
Розрахунок перерахованої щомісячної страхової виплати у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки з 01 березня 2010 року проведений наступним чином:
відсоток стійкої втрати професійної працездатності 20,0%
коефіцієнт, на який перераховується щомісячна страхова виплата 1,000;
середньомісячна заробітна плата для розрахунку щомісячної страхової виплати 755,22 грн;
дата визначення середньомісячної заробітної плати 28 березня 2006 року;
відкоригована середньомісячна заробітна плата станом на 01 березня 2010 року 1068,42 грн;
сума щомісячної страхової виплати, призначеної до 01 березня 2010 року 213,68 грн;
розрахунок щомісячної страхової виплати станом на 01 березня 2010 року: середньомісячна заробітна плата = 1,183 х 1,125 х 1,063 х 1,000 х 755,220 = 1068,42 грн; нова щомісячна сума = 1068,42 х 20,0 / 100 = 213,68 грн; прийнята 213,68 грн.
24 травня 2011 року Відділення ВД ФССНВВПЗ у м. Краматорську прийняло постанову № 0536/3145/3145/5 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2011 року».
Згідно з цією постановою потерпілому ОСОБА_1 призначена перерахована на підставі ст. 29 Закону № 1105 щомісячна грошова сума в розмірі 235,48 грн з 01 березня 2011 року по 13 квітня 2011 року включно, а також донараховані щомісячні страхові виплати за березень 2011 року в розмірі 21,80 грн, за квітень 2011 року в розмірі 9,45 грн.
Постанова від 21 квітня 2010 року № 0536/3145/3145/4 визнана такою, що втратила чинність.
Розрахунок перерахованої щомісячної страхової виплати у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки з 01 березня 2011 року проведений наступним чином:
відсоток стійної втрати професійної працездатності 20,0%
коефіцієнт, на який перераховується щомісячна страхова виплата 1,102;
середньомісячна заробітна плата для розрахунку щомісячної страхової виплати 755,22 грн;
дата визначення середньомісячної заробітної плати 28 березня 2006 року;
відкоригована середньомісячна заробітна плата станом на 01 березня 2011 року 1177,40 грн;
сума щомісячної страхової виплати, призначеної до 01 березня 2011 року 213,68 грн;
розрахунок щомісячної страхової виплати станом на 01 березня 2011 року: середньомісячна заробітна плата = 1,183 х 1,125 х 1,063 х 1,000 х 1,102 х 755,220 = 1177,40 грн; нова щомісячна сума = 1177,40 х 20,0 / 100 = 235,48 грн; прийнята 235,48 грн.
24 травня 2011 року Відділення ВД ФССНВВПЗ у м. Краматорську прийняло постанову № 0536/3145/3145/6 «Про припинення щомісячної страхової виплати».
Цією постановою на підставі ст. ст. 38, 40 Закону № 1105 потерпілому ОСОБА_1 була припинена щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 235,48 грн з 14 квітня 2011 року у зв`язку з закінченням терміну дії довідки МСЕК.
24 травня 2011 року Відділення ВД ФССНВВПЗ у м. Краматорську прийняло постанову № 0536/3145/3145/7 «Про зняття з обліку страхового випадку».
Згідно з цією постановою був знятий з обліку страховий випадок «трудове каліцтво» за номером 3145 з 13 квітня 2011 року у зв`язку з закінченням терміну дії довідки МСЕК та припинено всі страхові виплати по страховому випадку з 14 квітня 2011 року.
24 травня 2011 року Відділення ВД ФССНВВПЗ у м. Краматорську прийняло постанову № 0536/3145/8 «Про зняття з обліку потерпілого».
Цією постановою знята з обліку справа потерпілого ОСОБА_1 , номер справи 3145, з 13 квітня 2011 року у зв`язку з закінченням терміну дії довідки МСЕК та припинено всі страхові виплати по справі з 14 квітня 2011 року.
03 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі Краматорське міське відділення Управління ВД ФСС України в Донецькій області) з заявою, в якій просив призначити йому страхові виплати у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, що стався в ЗАТ «УМ-5».
Разом з цією заявою позивач надав паспорт громадянина України, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, виписку з акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА № 106590 від 27 січня 2022 року, трудові книжки серії НОМЕР_3 і НОМЕР_4 .
Довідку про середню заробітну плату (дохід) разом з заявою від 03 лютого 2022 року позивач не надав.
Водночас в матеріалах справи позивача наявні Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), формовані станом на 07 лютого 2022 року.
Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) містять інформацію про заробітну плату ОСОБА_1 , кількість днів трудових відносин та позначку про сплату страхових внесків за весь період роботи в ЗАТ «УМ-5» (ідентифікаційний код 23771088), з січня 2005 року по листопад 2011 року, в тому числі за період, що передував страховому випадку (за 3 дні січня 2005 року 28,88 грн, за 28 днів лютого 2005 року 786,00 грн, за 31 день березня 2005 року 745,00 грн, за 30 днів квітня 2005 року 958,00 грн, за 31 травня 2005 року 607,39 грн, за 30 днів червня 2005 року 675,11 грн, за 31 липня 2005 року 720,00 грн, за 31 серпня 2005 року 1003,06 грн).
В матеріалах справи про страхові виплати ОСОБА_1 відсутні, а суду не надані докази, які б дозволяли встановити, яких саме відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, не було достатньо Краматорському міському відділенню Управління ВД ФСС України в Донецькій області для визначення розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві.
Також відсутні докази, які б свідчили, що Краматорське міське відділення Управління ВД ФСС України в Донецькій області, дійшовши висновку, що відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати ОСОБА_1 , звернувся до правонаступника його страхувальника або до застрахованої особи з відповідним запитом.
При цьому в матеріалах справи про страхові виплати ОСОБА_1 наявна довідка товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації 5» від 22 лютого 2022 року № 5 про те, що 14 липня 2011 року ЗАТ «УМ-5» перетворено на ТДВ «УМ-5», тобто Краматорському міському відділенню Управління ВД ФСС України в Донецькій області було достеменно відомо про те, яка саме юридична особа є правонаступником ЗАТ «УМ-5», її місцезнаходження, засоби зв`язку тощо.
Крім того, відповідачем не надано жодних пояснень щодо неможливості врахування довідки ЗАТ «УМ-5» від 28 березня 2006 року № 84 довідку про середню заробітну плату (дохід) ОСОБА_1 , яка наявна в матеріалах справи про страхові виплати, для визначення розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням страхового випадку.
06 березня 2022 року Краматорське міське відділення Управління ВД ФСС України в Донецькій області прийняло постанову № 14018/244294/3145/1 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до частини другої статті 37».
Цією постановою потерпілому ОСОБА_1 призначена перерахована щомісячна страхова виплата в розмірі 282,83 грн з 01 березня 2022 року безстроково.
Постанова обґрунтована тим, що потерпілий ОСОБА_1 перебуває на обліку з 28 березня 2006 року, має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що стався 31 серпня 2005 року; за висновком МСЕК від 27 січня 2022 року, серії 12 ААА № 10650 потерпілому встановлена стійка втрата працездатності 10% безстроково.
Розрахунок щомісячної страхової виплати проведений виходячи з такого:
розмір щомісячної страхової виплати 248,10 грн;
коефіцієнт, на який перераховується щомісячна страхова виплата 1,1400;
максимальний розмір щомісячної страхової виплати, що не перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент проведення перерахунку 24810,00 грн;
розрахунок щомісячної страхової виплати після перерахунку: розрахунок від «Попередньої виплати», нова щомісячна сума = 248,10 х 1,14 = 282,83 грн.
22 грудня 2022 року Краматорське міське відділення Управління ВД ФСС України в Донецькій області прийняло постанову № 14018/244294/3145/1 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати».
Цією постановою потерпілому ОСОБА_1 припинена щомісячна страхова виплата в розмірі 282,83 грн з 01 січня 2023 року на підставі п. 6 ч. 1 ст. 46, ч. 2 ст. 16 Закону № 1105.
З 01 січня 2023 року будь-яких постанов, рішень, інших розпорядчих актів про призначення, перерахунок, припинення щомісячної страхової виплати справа про страхові виплати ОСОБА_1 не містить.
Згідно з письмовими поясненнями ГУ ПФУ в Донецькій області від 14 травня 2024 року з 01 січня 2023 року відбулося публічне правонаступництво між Управлінням ВД ФСС України в Донецькій області до ГУ ПФУ в Донецькій області.
ГУ ПФУ в Донецькій області використовує автоматизовану централізовану підсистему «Призначення та виплати деяких соціальних виплат» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного Фонду України (далі ІКІС ПФУ), яка є засобом автоматизації процесів призначення, перерахунку та виплати щомісячних страхових виплат.
У зв`язку з доопрацюванням ІКІС ПФУ та відсутністю затвердженого зразка постанов, ГУ ПФУ в Донецькій області просило долучити до матеріалів справи скриншот з ІКІС ПФУ з електронної особової справи ОСОБА_1 щодо щомісячної страхової виплати.
Як свідчать відомості ІКІС ПФУ з електронної особової справи (№ ЕОС 1198031116, № НОМЕР_5 , № рішення 244294 (03145.0)) ОСОБА_1 призначена щомісячна страхова виплата в такому розмірі:
з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року 282,83 грн;
з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року 282,83 грн;
з 01 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року 282,83 грн;
з 01 березня 2023 року по 31 березня 2023 року 338,55 грн;
з 01 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року 338,55 грн;
з 01 травня 2003 року по 31 травня 2023 року 338,55 грн;
з 01 червня 2023 року по 29 лютого 2024 року 338,55 грн;
з 01 березня 2024 року по 31 грудня 2054 року 365,50 грн.
Слід зауважити, що відомості ІКІС ПФУ з електронної особової справи, які ГУ ПФУ в Донецькій області надало суду, відображають розмір призначеної позивачу щомісячної страхової виплати, проте не містять його розрахунку (складові/показники, які були враховані, алгоритми розрахунку тощо).
08 лютого 2024 року представник позивача адвокат Трофімчук В.В. звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області з адвокатським запитом № 8 з метою отримання інформації про порядок обчислення середньої заробітної плати для нарахування ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати з 27 січня 2022 року, а також щодо індексації цієї виплати за період з 2005 року по 2011 рік та її перерахунок в 2023 році.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача листом від 14 лютого 2024 року № 0500-0202-8/14410 ГУ ПФУ в Донецькій області, серед іншого, повідомило таке.
03 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення щомісячних страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком від 31 серпня 2005 року, до якої додав висновок МСЕК від 27 січня 2022 року, згідно з яким потерпілому встановлено 10% стійкої втрати професійної працездатності повторно.
У зв`язку з відсутністю в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформації щодо середньої заробітної плати потерпілого для призначення щомісячних страхових виплат, розрахунок проведено відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону № 1105, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату виникнення права на страхові виплати, а саме: 2 481,00 грн х 10% = 248,10 грн.
З 01 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року розмір щомісячних страхових виплат складав 248,10 грн (з розрахунку за повний календарний місяць).
З 01 березня 2022 року щомісячна страхова виплата була перерахована на коефіцієнт підвищення 1,1400.
З 01 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року розмір щомісячних страхових виплат складав 282,83 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 31 Закону № 1105 та Постановою КМУ № 168 з 01 березня 2023 року ГУ ПФУ в Донецькій області провело перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати на коефіцієнт збільшення 1,197.
З 01 березня 2023 року по теперішній час (лютий 2024 року) розмір щомісячних страхових виплат складає 338,55 грн.
17 березня 2024 року представник позивача адвокат Трофімчук В.В. звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області з адвокатським запитом № 109 з метою отримання інформації про причини нездійснення індексації належної ОСОБА_1 суми щомісячної страхової виплати з 01 березня 2024 року та порядку обчислення середньої заробітної плати для нарахування щомісячних страхових виплат.
Зокрема, представник позивача просив ГУ ПФУ в Донецькій області повідомити:
- з якого розміру середньої заробітної плати ОСОБА_1 нараховані щомісячні страхові виплати з 01 березня 2024 року;
- яким чином розраховано показник «середня заробітна плата»;
- чи здійснена індексація належної ОСОБА_1 суми щомісячних страхових виплат з 01 березня 2024 року відповідно до Постанови КМУ № 185;
- чи враховувались під час обчислення належної ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати відомості про діючу на час звернення тарифну ставку за професією на підприємстві (в галузі), на якому працював ОСОБА_1 , або за відповідною тарифною ставкою подібної професії та розміру мінімальної заробітної плати, встановлений на день виплати.
Докази надання відповідачем відповіді на цей адвокатський запит суду не надані.
Також суд встановив, що ОСОБА_1 , від імені якого діяв його представник адвокат Трофімчук В.В., вживав заходи, спрямовані на отримання інформації про розмір заробітної плати для обчислення щомісячної страхової виплати.
Як було зазначено вище, позивач постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві під час роботи в ЗАТ «УМ-5».
12 липня 2011 року проведена державна реєстрація припинення ЗАТ «УМ-5» як юридичної особи в результаті реорганізації, про що свідчить відповідь з ЄДР від 13 травня 2024 року № 589232.
Згідно з відповіддю з ЄДР від 13 травня 2024 року № 589236 товариство з додатковою відповідальністю «Управління механізації 5» (ідентифікаційний код 23771088) зареєстроване як юридична особа 09 жовтня 1995 року, 14 липня 2011 року проведена державна реєстрація цієї юридичної особи в ЄДР шляхом перетворення.
ТДВ «УМ-5» є правонаступником ЗАТ «УМ-5», в стані припинення не перебуває.
Основний вид економічної діяльності ТДВ «УМ-5» код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
13 березня 2024 року представник позивача адвокат Трофімчук В.В. звернувся до ТДВ «УМ-5» з адвокатським запитом № 102, в якому просив надати:
- довідку про середньомісячний заробіток ОСОБА_1 станом на 31 серпня 2005 року, розрахований відповідно до Порядку № 1266;
- довідку про розмір середньої заробітної плати на підприємстві за професією машиніст екскаватора 6 розряду або за аналогічною професією станом на 27 січня 2022 року;
- довідку про розмір діючої тарифної ставки за професією машиніста екскаватора 6 розряду або за відповідною тарифною ставкою подібної професії станом на 27 січня 2022 року.
14 березня 2024 року адвокатський запит був надісланий рекомендованою поштовою кореспонденцією за адресою ТДВ «УМ-5», яка зазначена в ЄДР: 84307, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 2-д, що підтверджено описом вкладення до цінного листа і накладною № 8430700872584.
Проте поштове відправлення повернено відправнику 18 березня 2024 року з причини відсутності адресата за вказаною адресою, про що свідчать довідка АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання від 18 березня 2024 року та дані онлайн-сервісу «Трекінг відправлень».
Крім того, 13 березня 2024 року адвокатський запит від 13 березня 2024 року № 102 був надісланий на електронну пошту ТДВ «УМ-5», яка зазначена в ЄДР (odoym5@gmail.com), що підтверджено скриншотом вихідної кореспонденції користувача поштового сервісу ukr.net trofimchuk1973@ukr.net.
Докази, які б свідчили, що ТДВ «УМ-5» надало відповідь на адвокатський запит представника позивача, суду не надані.
Крім того, у відповідь на адвокатський запит представника позивача адвоката Трофімчука В.В. про надання інформації про наявність бухгалтерських документів про суму нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати за період роботи з 01 серпня 2004 року по 31 липня 2005 року на підприємстві ЗАТ «УМ-5» листом від 26 березня 2024 року № 23.07-05/101 Архівний відділ Краматорської міської ради повідомив, що документи ЗАТ «УМ-5» на архівне зберігання не надходили.
Також суд встановив, що 13 березня 2024 року представник позивача адвокат Трофімчук В.В. звернувся до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (далі Міністерство) з адвокатським запитом № 101, в якому просив надати інформацію про розмір діючої у будівельній галузі тарифної ставки за професією машиніст екскаватора 6 розряду або за відповідною тарифною ставкою подібної професії станом на 27 січня 2022 року.
У відповідь на цей запит листом від 22 березня 2024 року № 5319/28/10-24 Міністерство повідомило таке.
Кошторисними нормами України «Настанова з визначення вартості будівництва» (далі Настанова), затвердженими наказом Мінрегіону від 01 листопада 2021 року № 281, встановлено, що в інвесторській документації розрахунок заробітної плати провадиться з урахуванням положень, викладених у Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується під час визначення вартості будівництва, затвердженому наказом Мінрегіону від 20 жовтня 2016 року № 281, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2016 року за № 1469/29599 (в редакції наказу від 27 липня 2018 року № 196, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 931/32383) (далі Порядок № 281).
Порядком № 281 визначено, що розмір кошторисної заробітної плати, який враховується при складанні інвесторської кошторисної документації (на стадії розроблення проектної документації), визначається замовником (інвестором) у складі вихідних даних на проектування для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8, але не нижче ніж середньомісячна заробітна плата у будівництві (у розрахунку на одного штатного працівника) за попередній звітний рік, що оприлюднюється центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, збільшена на прогнозний індекс споживчих цін на поточний рік (у середньому до попереднього року), який є складовою основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, що схвалюються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, мінімальний середньомісячний розмір кошторисної заробітної плати для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8 станом на 27 січня 2022 року становив 12 101,81 грн.
При цьому, відповідно до Додатку 15 до Настанови міжрозрядний коефіцієнт для розряду 3,8 становить 1,308; а для 6 розряду 1,797.
Враховуючи зазначені міжрозрядні коефіцієнти, мінімальний середньомісячний розмір кошторисної заробітної плати для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 6 станом на 27 січня 2022 року становив 16 626,11 грн.
Середньомісячна норма властивості робочого часу на 2022 рік становила 165,58 год.
Враховуючи зазначене, тарифна ставка станом на 27 січня 2022 року для 6 розряду робіт у будівництві становила: 16 626,11 / 165,58 = 100,41 грн/люд.год.
Зазначений принцип розрахунку заробітної плати застосовується для визначення вартості будівництва на стадії інвесторської кошторисної документації, що визначається замовником (інвестором) у складі вихідних даних на проектування для звичайних умов будівництва і є нижньою межею рівня кошторисної заробітної плати.
Галузевою угодою між Мінерегіоном та Профспілкою працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України на 2019-2020 роки (далі Галузева угода), зареєстрованою Міністерством соціальної політики України від 12 жовтня 2018 року за № 24 також регулюються соціально-трудові відносини у галузі будівництва.
Відповідно до положень Галузевої угоди заробітна плата у будівництві станом на 27 січня 2022 року для 6 розряду робіт у будівництві становила:
Тарифна ставка в будівництві для 6 розряду станом на 2022 рік:
ЗП тар = Пр мін Ч К мін Ч К галуз Ч К міжрозр.
де, Пр мін прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2022 року (Закон України від 02 грудня 2021 року № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік»);
К мін співвідношення між гарантованим розміром тарифної ставки працівника, який виконує просту і некваліфіковану роботу за повністю виконану місячну норму і прожитковим мінімумом для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2022 року (п. 2.9 Галузевої угоди);
К галуз коефіцієнт співвідношення місячних тарифних ставок робітників 1 розряду до мінімального розміру тарифної ставки (Додаток 1 до Галузевої угоди);
К міжрозр міжрозрядний коефіцієнт по розрядах робіт у будівництві для шостого розряду (додаток 15 до Настанови).
ЗП тар = 2481 Ч 2,31 Ч 1,28 Ч 1,797 = 13 182,47 грн.
Середньомісячна норма властивості робочого часу на 2022 рік становила 165,58 год.
Враховуючи зазначене, тарифна ставка станом на 27 січня 2022 року для 6 розряду робіт у будівництві становила 13 182,47 / 165,58 = 79,61 грн/люд.год.
Водночас Міністерство зауважило, що до сфери його діяльності не належить встановлення рівня заробітної плати та тарифних ставок у будівництві.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Спірні правовідносини виникли щодо правомірності дій ГУ ПФУ в Донецькій області, які, за висновком позивача, полягали в обчисленні розміру його щомісячної страхової виплати, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату виникнення права на страхові виплати, та без врахування з 01 березня 2024 року коефіцієнту підвищення 1,0796.
Позивач доводить, що має право на перерахунок з 01 березня 2024 року розміру щомісячної страхової виплати, виходячи із середньомісячного заробітку 13 182,47 грн, та із застосуванням коефіцієнтів підвищення 1,14; 1,197; 1,0796.
Відповідач, в свою чергу, доводить, що правомірно обчислив щомісячну страхову виплату, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату виникнення права на страхові виплати, та із застосуванням коефіцієнтів підвищення 1,14; 1,197; 1,0796.
Надаючи оцінку доводам і запереченням сторін, суд виходить з такого.
Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 1105 в редакції від 01 січня 2023 року) відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я.
За визначенням, наведеним в п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105, загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі соціальне страхування) система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі кошти соціального страхування), коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством;
Відповідно до п. 1 ч. 1 Закону № 1105 одним із видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі страхування від нещасного випадку).
Об`єктом соціального страхування є страховий ризик та страховий випадок, із настанням яких у застрахованих осіб (членів їхніх сімей, інших осіб) виникає право на страхові виплати та соціальні послуги відповідно до цього Закону залежно від видів соціального страхування (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105).
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105 страховим випадком за соціальним страхуванням від нещасного випадку є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене у період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок, що стався, або професійне захворювання, яке виникло внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.
Принципи соціального страхування визначені ст. 3 Закону № 1105.
Згідно з п. п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону № 1105 соціальне страхування здійснюється за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав.
Права, обов`язки та відповідальність застрахованих осіб визначає ст. 9 Закону № 1105.
Відповідно до п. п. 2, 8, 9 ч. 1 ст. 9 Закону № 1105 застрахована особа, серед іншого, має право на отримання у разі настання страхового випадку страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом; оскарження дій страховика, роботодавця щодо надання страхових виплат та соціальних послуг; судовий захист своїх прав.
За правилами ч. 1 ст. 10 Закону № 1105 спори, що виникають із правовідносин, передбачених цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Суд встановив, що ОСОБА_1 постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 31 серпня 2005 року в ЗАТ «УМ-5».
На момент нещасного випадку на виробництві позивач працював в ЗАТ «УМ-5» за професією машиніст екскаватора 6 розряду, його загальний страж роботи становив 25 років, стаж роботи за професією 07 місяців.
За наслідками первісного огляду МСЕК 28 березня 2006 року ОСОБА_1 був встановлений ступінь втрати професійної працездатності 20% у зв`язку з трудовим каліцтвом 31 серпня 2005 року та визначена дата переогляду 28 березня 2007 року.
За наслідками переогляду 27 березня 2007 року позивачу повторно встановлений ступінь втрати професійної працездатності 20% у зв`язку з трудовим каліцтвом 31 серпня 2005 року, а також визначена дата переогляду 27 березня 2009 року.
За наслідками переогляду 14 вересня 2009 року позивачу повторно встановлений ступінь втрати професійної працездатності 20% у зв`язку з трудовим каліцтвом 31 серпня 2005 року, який підлягав врахуванню з 27 березня 2009 року та визначена дата переогляду 14 квітня 2011 року.
14 квітня 2011 року переогляд у МСЕК позивач не пройшов.
Також суд встановив, що 07 квітня 2006 року Відділення ВД ФССНВВПЗ у м. Краматорську прийняло постанову № 3015-3145/1 «Про призначення страхової виплати», якою призначило позивачу щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 151,04 грн з 28 березня 2006 року.
При обчисленні розміру щомісячної страхової виплати Відділення Фонду виходило з того, що середньомісячний заробіток позивача до настання страхового випадку становив 755,22 грн (довідка ЗАТ «УМ-5» від 28 березня 2006 року № 84).
В подальшому Відділення ВД ФССНВВПЗ у м. Краматорську перераховувало призначені позивачу щомісячні страхові виплати на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні, а також продовжувало страхові виплати з дати їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК.
Однак у зв`язку з закінченням терміну дії довідки МСЕК з 14 квітня 2011 року Відділення ВД ФССНВВПЗ у м. Краматорську припинило позивачу щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, а з 13 квітня 2011 року зняло з обліку страховий випадок і справу потерпілого ОСОБА_1
27 січня 2022 року за наслідками повторного огляду ОСОБА_1 безстроково встановлений ступінь втрати професійної працездатності 10%, що підтверджено довідкою МСЕК серії 12ААА № 106590 від 27 січня 2022 року.
03 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського відділення Управління ВД ФСС України в Донецькій області з заявою про призначення страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, що стався в ЗАТ «УМ-5».
06 березня 2022 року Краматорське міське відділення Управління ВД ФСС України в Донецькій області прийняло постанову № 14018/244294/3145/1 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до частини другої статті 37», згідно з якою позивачу призначена перерахована щомісячна страхова виплата в розмірі 282,83 грн з 01 березня 2022 року безстроково.
Правовідносини щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, були регламентовані розділом V Закону № 1105, яким станом на 27 січня 2022 року, тобто на дату виникнення права на щомісячну страхову виплату, діяв в редакції від 12 січня 2022 року.
Особи, які підлягають страхуванню від нещасного випадку, визначені ст. 35 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), […], на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, […].
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) усі особи, зазначені у ч. 1 цієї статті, вважаються застрахованими з дня набрання чинності цим Законом, незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків.
Страхові виплати визначала ст. 36 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року).
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому […], у разі настання страхового випадку.
Ч. 3 ст. 36 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) було установлено, що підставою для оплати потерпілому […] страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Згідно з п. 1 ч. 7 ст. 36 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) страхові виплати складаються, з-поміж іншого, з страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі щомісячна страхова виплата).
Визначення ступеня втрати працездатності потерпілим регламентувала ст. 38 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року).
Ч. 1 ст. 38 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) передбачала, що ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров`я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, причину, час настання та групу інвалідності у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також необхідні види медичної та соціальної допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) огляд потерпілого, складання та корегування індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються види реабілітаційних заходів та строки їх виконання, проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду, суду чи прокуратури.
Щомісячні страхові виплати визначала ст. 42 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року).
Ч. 1 ст. 42 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) було передбачено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.
Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування відповідно до ч. 2 ст. 37 цього Закону не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 9 ст. 42 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв`язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
За правилами ч. 10 ст. 42 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) під час обчислення середньомісячного заробітку враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески.
Згідно з ч. 12 ст. 42 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) якщо на час звернення за страховою виплатою документи про заробіток потерпілого до ушкодження здоров`я не збереглися, сума страхової виплати визначається за діючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в галузі), на якому працював потерпілий, або за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день виплати. Відсутність документів про заробіток підтверджується довідкою роботодавця або відповідного архіву.
Ч. 15 ст. 42 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) було передбачено, що індексація суми страхової виплати проводиться відповідно до ч. 2 ст. 37 цього Закону.
Документи для розгляду справ про страхові виплати визначала ст. 43 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року).
Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються:
1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть;
2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.
Розгляд справ про страхові виплати регламентувала ст. 44 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого […] за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Згідно з ч. 2 ст. 44 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) рішення оформляється постановою, […].
Строки проведення страхових виплат були унормовані ст. 47 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: потерпілому з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
Згідно з ч. 5 ст. 47 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом протягом строку, на який визначено потребу в них.
Ч. 6 ст. 47 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) було установлено, що страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.
Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України «Про оплату праці».
Станом на 27 січня 2022 року діяв Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11, в редакції від 05 березня 2021 року (далі Порядок № 11).
Відповідно до п. 1.1 Порядку № 11 дія цього Порядку поширювалася на потерпілих від нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання (далі потерпілі) […].
Згідно з пп. 3 п. 1.2 Порядку № 11 у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або в межах повноважень відділення виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення (далі управління (відділення) Фонду) зобов`язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров`я […], виплачуючи, зокрема, щомісячну страхову виплату втраченого заробітку потерпілого (далі щомісячна страхова виплата).
Відповідно до п. 1.3 Порядку № 11 управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого […], за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом № 1105 та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.
Абз. 1 п. 1.4 Порядку № 11 було визначено, що рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою […].
П. 1.6 Порядку № 11 було установлено, що середньомісячний заробіток для обчислення розміру страхових виплат потерпілому […], визначається згідно з п. п. 9, 10, 11, 12, 13, 14 ст. 42 Закону № 1105 та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (із змінами, далі Порядок № 1266).
Призначення потерпілому щомісячної страхової виплати було регламентовано нормами розділу ІІІ Порядку № 11.
Відповідно до п. 3.1 Порядку № 11 для призначення […] щомісячної страхової виплати до управління (відділення) Фонду подається:
заява особисто за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою;
копія паспорта;
копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) […].
[…]
Працівниками управління (відділення) Фонду до справи про страхові виплати додаються:
оригінал акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання (отруєння) за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України;
оригінал виписки медико-соціальної експертної комісії (далі МСЕК) про ступінь втрати професійної працездатності;
інформація з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про нараховану заробітну плату (дохід) та сплату страхових внесків. У разі коли відомості про застраховану особу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для визначення розміру середньої заробітної плати, працівники управління (відділення) Фонду отримують інформацію у страхувальника. У разі відсутності страхувальника на момент формування справи про страхові виплати, довідку, що підтверджує розмір заробітної плати перед настанням страхового випадку, може надати потерпілий;
інформація з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про трудові, цивільно-правові відносини потерпілого, […] на момент настання страхового випадку в залежності від місця, де стався страховий випадок. У разі відсутності такої інформації потерпілим надаються копії документів, які підтверджують, що на момент настання страхового випадку він працював саме у того страхувальника, у якого стався нещасний випадок […].
[…]
Право на отримання потерпілим […] щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
[…]
У разі відсутності документів, необхідних для призначення виплат в управліннях (відділеннях) Фонду, та наявності їх у потерпілого, він може надати ці документи для призначення виплат.
Зазначені документи формуються в справу про страхові виплати та зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду.
Згідно з пп. 3.2.3 п. 3.2 Порядку № 11, яка визначала строки виплати […] щомісячної страхової виплати, щомісячна страхова виплата проводиться протягом строку, на який встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності. Строк проведення щомісячних страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, установленого при наступному огляді МСЕК, незалежно від часу звернення потерпілого до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності і причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.
Відповідно до пп. 3.2.4 п. 3.2 Порядку № 11 якщо строк повторного огляду МСЕК потерпілим пропущено і МСЕК підтвердила стійку втрату професійної працездатності, щомісячна страхова виплата відновлюється з дати, установленої МСЕК, але не більш як за три роки з дня припинення виплати щомісячної страхової виплати. При цьому розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону № 1105. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
За правилами пп. 3.2.6 п. 3.2 Порядку № 11 якщо щомісячні страхові виплати було припинено та з моменту припинення пройшло більше як три роки, то призначення здійснюється на загальних підставах відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 Закону № 1105 та вимог пп. 3.4.2 цього Порядку. Середньомісячна заробітна плата обчислюється з урахуванням п. 14 Порядку № 1266.
Призначення щомісячної страхової виплати було регламентовано нормами п. 3.4 Порядку № 11.
Відповідно до пп. 3.4.1 п. 3.4 Порядку № 11 щомісячна страхова виплата встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку.
При цьому максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату настання права на страхову виплату.
Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, на дату настання права на страхову виплату.
Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 439), (далі Порядок № 1266).
Станом на 27 січня 2022 року Порядок № 1266 діяв в редакції від 04 липня 2015 року.
Згідно з абз. 1 п. 1 Порядку № 1266 цей Порядок визначає механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням […], від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, […] (далі страхові виплати), у разі настання страхового випадку, […].
Відповідно до абз. абз. 1-2 п. 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування період перебування у трудових відносинах, […]) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі поважні причини).
Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.
Згідно з п. 4 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Відповідно до п. 5 Порядку № 1266 у разі коли середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється відповідно до п. п. 9, 10, 12, 20, 28 і 29 цього Порядку, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (у разі, коли особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Згідно з п. 6 Порядку № 1266 у разі коли страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати (доходу), середньомісячна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Особливості обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності) визначені п. п. 11-24 Порядку № 1266.
Згідно з п. 11 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).
[…].
За правилами п. 13 Порядку № 1266 середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров`я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Відповідно до п. 14 Порядку № 1266 у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності […] минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов`язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що проводиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, за формулою:
З = З(н) х С : М,
де З середньомісячна заробітна плата застрахованої особи, у гривнях;
З(н) середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата;
С сума коефіцієнтів заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць розрахункового періоду (К1 + К2 + К3 + ...);
К коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць у розрахунковому періоді, який визначається за формулою:
К = З(в) : З(с),
де З(в) заробітна плата застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;
З(с) середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;
М кількість календарних місяців у розрахунковому періоді.
У разі коли у розрахунковому періоді є місяць (місяці), в якому повністю відсутня заробітна плата у зв`язку з:
поважною причиною, такий місяць (місяці) виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 11 (або на меншу кількість) місяців;
причиною, не віднесеною цим Порядком до поважної, такий місяць не виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 12 або на кількість місяців у конкретному розрахунковому періоді.
Згідно з п. 15 Порядку № 1266 у разі відсутності на момент призначення страхових виплат відомостей про середньомісячну заробітну плату найманих працівників, зайнятих в економіці України, за попередній рік береться фактична середньомісячна заробітна плата таких працівників за місяці попереднього року з подальшим перерахунком її після надходження даних про середньомісячну заробітну плату зазначених працівників за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата.
Відповідно до п. 16 Порядку № 1266 якщо у місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, застрахована особа працювала неповний календарний місяць з поважних причин, середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, застосовується пропорційно фактичній кількості відпрацьованих календарних днів у такому місяці.
Згідно з п. 18 Порядку № 1266 відомості про середню заробітну плату працівників, зайнятих в економіці України, за роками та місяцями відповідного року доводяться до відома робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування виконавчою дирекцією зазначеного Фонду на підставі даних Держстату.
П. 19 Порядку № 1266 установлено, що у разі коли на час звернення за страховою виплатою документи про заробітну плату застрахованої особи до ушкодження здоров`я не збереглися, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру середньої заробітної плати, що склалася на час звернення за відповідною професією (посадою). За відсутності на підприємстві відповідної професії (посади) середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою), що склалася на час звернення на підприємстві, на якому працювала застрахована особа, але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
За правилами п. 20 Порядку № 1266 у разі відсутності у потерпілого на час звернення за страховою виплатою довідки про його заробітну плату у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи або організації середня заробітна плата обчислюється виходячи з діючої на час звернення місячної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою) в галузі, але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Порядок надання відомостей для обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) визначений нормами п. п. 31-34 Порядку № 1266.
Згідно з п. 31 Порядку № 1266 середня заробітна плата (дохід) […] для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), […] обчислюється робочими органами фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 33 Порядку № 1266 у разі коли відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільно-правовими договорами), такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем протягом п`яти робочих днів за зверненням органів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або застрахованої особи за формою згідно з додатком.
За визначенням, наведеним в п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) страхові випадки за соціальним страхуванням від нещасних випадків нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.
Суд зазначає, що в контексті спірних правовідносин страховим випадком в розумінні п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) є нещасний випадок на виробництві, який стався 31 серпня 2005 року в ЗАТ «УМ-5», що спричинив застрахованому ОСОБА_1 професійно зумовлену фізичну травму.
Первісно право на страхову виплату виникло у позивача 28 березня 2006 року (дата встановлення ступеню втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва вперше).
07 квітня 2006 року позивачу була призначена страхова виплата з 28 березня 2006 року, яку позивач отримував до 14 квітня 2011 року.
З 14 квітня 2011 року позивачу припинена щомісячна страхова виплата у зв`язку з закінченням терміну дії довідки МСЕК.
27 січня 2022 року за результатами переогляду МСЕК позивачу повторно встановлений ступінь втрати професійної працездатності 10% безстроково.
Як наслідок, 27 січня 2022 року у позивача відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) виникло право на щомісячну страхову виплату.
Суд зауважує, що оскільки щомісячна страхова виплата ОСОБА_1 була припинена і з моменту припинення пройшло більш як три роки, то при його зверненні 03 лютого 2022 року призначення щомісячної страхової виплати мало здійснюватися на загальних підставах відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) та пп. 3.4.2 п. 3.4 Порядку № 11, про що свідчить норма пп. 3.2.6 п. 3.2 Порядку № 11.
При цьому середньомісячна заробітна плата мала обчислюватися з урахуванням п. 14 Порядку № 1266, про що також прямо зазначено в пп. 3.2.6 п. 3.2 Порядку № 11.
В свою чергу п. 14 Порядку № 1266 установлено, що у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов`язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що проводиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, за формулою, наведеною в п. 14 Порядку № 1266.
Таким чином, при призначенні щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 за його заявою від 03 лютого 2022 року середня заробітна плата мала бути обчислена з розміру заробітної плати позивача як застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві, з урахуванням її коригування за формулою, наведеною в п. 14 Порядку № 1266.
Натомість, в порушення вимог п. пп. 3.2.6 п. 3.2 Порядку № 11 та п. 14 Порядку № 1266 замість обчислення середньої заробітної плати виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві з урахуванням її коригування за формулою, наведеною в п. 14 Порядку № 1266, Краматорське міське відділення Управління ВД ФСС України в Донецькій області застосувало прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, що визнається сторонами.
Так, у відзиві на позовну заяву ГУ ПФУ в Донецькій області зазначило, що у зв`язку з відсутністю в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформації щодо середньої заробітної плати потерпілого для призначення щомісячних страхових виплат, розрахунок був проведений відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону № 1105, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату виникнення права на страхові виплати: 2 481,00 грн х 10% = 248,10 грн.
Суд вважає такі доводи відповідача неприйнятними, з огляду на таке.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 42 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2005 року) сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 42 Закону № 1105 максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування відповідно до ч. 2 ст. 37 цього Закону не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (абз. 3 ч. 1 ст. 42 Закону № 1105 в редакції від 12 січня 2022 року).
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 42 Закону № 1105 в редакції від 12 січня 2022 року мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб.
Аналіз положень ч. 1 ст. 42 Закону № 1105 в редакції від 12 січня 2022 року зумовлює висновок, що «прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб» не є розрахунковою величиною для обчислення суми щомісячної страхової виплати.
Як слушно зауважив позивач, «прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб» застосовується при визначенні максимального і мінімального розміру щомісячної страхової виплати.
При цьому ні ч. 1 ст. 42, ні будь-які інші норми Закону № 1105, Порядку № 11 чи Порядку № 1266 не передбачали можливості застосування «прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб», для обчислення розміру щомісячної страхової виплати потерпілого, в тому числі у разі відсутності в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформації щодо середньої заробітної плати потерпілого для призначення щомісячних страхових виплат.
Таким чином, застосування «прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб», для обчислення розміру щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 є протиправним та таким, що порушує його право на соціальний захист в аспекті отримання компенсації відповідної частини заробітку, втраченої внаслідок втрати працездатності зумовленої трудовим каліцтвом.
П. 31 Порядку № 1266 установлено, що середня заробітна плата (дохід) для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, обчислюється робочими органами фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Суд зауважує, що твердження відповідача про відсутність в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформації щодо середньої заробітної плати потерпілого для призначення щомісячних страхових виплат, є бездоказовим і спростовується наявними у справі письмовими доказами.
Так, у справі про страхові виплати ОСОБА_1 наявні Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), сформовані 07 лютого 2022 року.
Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) свідчать про те, що на день звернення позивача за призначенням щомісячної страхової виплати (03 лютого 2022 року) та на день прийняття рішення про призначення йому такої виплати (06 березня 2022 року) в системі персоніфікованого обліку була наявна інформація про заробітну ОСОБА_1 за весь період його роботи в ЗАТ «УМ-5» січня 2005 року по листопад 2007 року, в тому числі про заробітну плату позивача як застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві.
До того ж у справі про страхові виплати ОСОБА_1 міститься довідка ЗАТ «УМ-5» від 28 березня 2006 року № 84 про середню заробітну плату (дохід) перед настанням нещасного випадку на виробництві.
Жодного пояснення з приводу того, які саме необхідних даних для визначення розміру середньої заробітної плати позивача в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідач не надав.
Крім того, відповідно до п. 33 Порядку № 1266 у разі коли відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільно-правовими договорами), такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем протягом п`яти робочих днів за зверненням органів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або застрахованої особи за формою згідно з додатком.
П. 3.1 Порядку № 11 також було передбачено, що працівниками управління (відділення) Фонду до справи про страхові виплати додається інформація з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про нараховану заробітну плату (дохід) та сплату страхових внесків. У разі коли відомості про застраховану особу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для визначення розміру середньої заробітної плати, працівники управління (відділення) Фонду отримують інформацію у страхувальника. У разі відсутності страхувальника на момент формування справи про страхові виплати, довідку, що підтверджує розмір заробітної плати перед настанням страхового випадку, може надати потерпілий;
Таким чином, навіть в тому випадку, коли, за висновком Краматорського міського відділення Управління ВД ФСС України в Донецькій області, відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхуванням не містили усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати ОСОБА_1 , такі дані за відповідні періоди мали бути надані на запит управління (відділення) Фонду страхувальником або потерпілим.
Між тим, жодних доказів, які б свідчили, що Краматорське міське відділення Управління ВД ФСС України в Донецькій області зверталося з такими запитами до ТДВ «УМ-5» як правонаступника страхувальника ЗАТ «УМ-5» або до позивача як застрахованої особи, матеріали справи про страхові виплати ОСОБА_1 не містять.
В будь-якому, навіть за відсутності в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування усіх необхідних даних для визначення розміру середньої заробітної плати ОСОБА_1 , у Краматорського міського відділення Управління ВД ФСС України в Донецькій області не було правових підстав для обчислення щомісячної страхової виплати, виходячи з розміру «прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату виникнення права на щомісячну страхову виплату».
З огляду на викладене суд відхиляє доводи відповідача як про відсутність в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформації щодо середньої заробітної плати потерпілого для призначення щомісячних страхових виплат, так і про наявність підстав для проведення розрахунку щомісячної страхової виплати, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату виникнення права на страхові виплати, як такі, що спростовуються наявними у справі доказами та не мають правового підґрунтя.
Разом з цим, суд не приймає аргументи позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин норм ч. 12 ст. 42 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) та п. п. 19, 20 Порядку № 1266, а також про те, що у зв`язку з неможливістю визначити розмір страхових виплат із заробітної плати потерпілого за 12 попередніх місяців перед місяцем, коли стався нещасний випадок, а також за діючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві, на якому працював потерпілий, сума страхової виплати має визначатись за діючою на час звернення місячною тарифною ставкою за відповідною або аналогічною професією в галузі, але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Суд наголошує, що норми ч. 12 ст. 42 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) та п. п. 19, 20 Порядку № 1266 підлягають застосуванню в тому випадку, коли на час звернення за страховою виплатою документи про заробіток потерпілого до ушкодження здоров`я не збереглися.
В той же час норми ч. 12 ст. 42 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022) року та п. п. 19, 20 Порядку № 1266 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявна інформація про заробітну плату потерпілого ОСОБА_1 перед настанням нещасного випадку на виробництві. Крім того, у справі про страхові виплати позивача наявна довідка ЗАТ «УМ-5» від 28 березня 2006 року № 84 про його середню заробітну плату (дохід) перед настанням нещасного випадку на виробництві.
З приводу перерахунку щомісячної страхової виплати позивача на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні, суд зазначає наступне.
Ч. 2 ст. 37 Закону № 1105 (в ред. до 01 січня 2023 року) було передбачено, що щомісячні страхові виплати підлягають перерахуванню на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
Коефіцієнт перерахунку відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеного відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
За наявності фінансових можливостей бюджету Фонду розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для здійснення перерахунку, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та дата такого збільшення визначаються у межах бюджету Фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.
Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі Постанова КМУ № 118) установлений коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, (коефіцієнт збільшення), який застосовується з 01 березня 2022 року 1,14.
Згідно з постановою Краматорського міського відділення Управління ВД ФСС України в Донецькій області від 06 березня 2022 року № 14018/244294/3145/1 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до частини другої статті 37» позивачу була призначена перерахована щомісячна страхова виплата в розмірі 282,83 грн з 01 березня 2022 року безстроково.
Відповідно до цієї постанови щомісячна страхова виплата, обчислена із розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, була перерахована на коефіцієнт збільшення 1,14.
В подальшому ГУ ПФУ в Донецькій області на підставі ч. 2 ст. 31 Закону № 1105, (в ред. з 01 січня 2023 року, (яка за змістом аналогічна ч. 2 ст. 37 Закону № 1105 (в ред. до 01 січня 2023 року)), провело перерахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі Постанова КМУ № 168) установлений коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, (коефіцієнт збільшення), який застосовується з 01 березня 2023 року 1,197.
Як свідчать відомості ІКІС ПФУ з електронної особової справи (№ ЕОС 1198031116), з 01 березня 2023 року щомісячна страхова виплата ОСОБА_1 , (обчислена із прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, і перерахована на коефіцієнт збільшення 1,14), була перерахована на коефіцієнт збільшення 1,197 і склала 338,55 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі Постанова КМУ № 185) установлений коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, (коефіцієнт збільшення), який застосовується з 01 березня 2024 року 1,0796.
Відомості ІКІС ПФУ з електронної особової справи (№ ЕОС 1198031116) свідчать, що з 01 березня 2024 року щомісячна страхова виплата ОСОБА_1 , (обчислена із прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, і перерахована на коефіцієнти збільшення 1,14 та 1,197), була перерахована на коефіцієнт збільшення 1,0796 і склала 365,50 грн.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає наступне.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області, які полягають в обчисленні щомісячних страхових виплат втраченого заробітку залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату виникнення права на страхові виплати, без врахування з 01 березня 2024 року коефіцієнту підвищення 1,0796.
З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин, діючи на підставі ч. 2 ст. 9 КАС, суд дійшов висновку, що дії ГУ ПФУ в Донецькій області, які полягали в обчисленні ОСОБА_1 розміру щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату виникнення права на страхові виплати, підлягають визнанню протиправними.
Суд зауважує, що надав оцінку саме діям відповідача, оскільки рішень з цього приводу ГУ ПФУ в Донецькій області не приймало.
Водночас не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області, які полягали в обчисленні ОСОБА_1 розміру щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності без врахування з 01 березня 2024 року коефіцієнту підвищення 1,0796.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що ГУ ПФУ в Донецькій області провело перерахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року на підставі ч. 2 ст. 31 Закону № 1105 (в ред. з 01 січня 2023 року), із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796, визначеного Постановою КМУ № 185, що підтверджено відомостями ІКІС ПФУ з електронної особової справи (№ ЕОС 1198031116).
Суд враховує, що при зверненні до суду з цим позовом ОСОБА_1 заявляв позовних вимог про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності Краматорського міського відділення Управління ВД ФСС України в Донецькій області чи ГУ ПФУ в Донецькій області щодо призначення (перерахунку) щомісячної страхової виплати за період, який мав місце до 01 березня 2024 року.
З огляду на це, та виходячи з принципу диспозитивності адміністративного судочинства (ч. 2 ст. 9 КАС), суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог в частині визначення спірного періоду, тобто з 01 березня 2024 року.
За цих обставин з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача на соціальний захист в межах визначеного ним спірного періоду, суд, діючи на підставі ч. 2 ст. 9 КАС, вважає за необхідне застосувати такий спосіб захисту як зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області провести ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року перерахунок щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим працездатності, встановивши суму щомісячної страхової виплати на підставі ч. 1 ст. 42 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я, обчисленої з урахуванням п. 14 Порядку № 1266, та із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 і 1,0796, а також виплатити її з урахуванням фактично виплачених сум.
Позовні вимоги в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області перерахувати з 01 березня 2024 року ОСОБА_1 розмір щомісячної страхової виплати втраченого заробітку залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності із середньомісячного заробітку 13 182,47 грн не підлягають задоволенню через їх безпідставність.
Так, 13182,47 грн це заробітна плата у будівництві станом на 27 січня 2022 року для 6 розряду робіт у будівництві, інформація про яку надана Міністерством.
Проте, зважаючи на наявність в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування даних про заробітну плату ОСОБА_1 , немає підстав для застосування альтернативних способів визначення заробітку позивача для обрахунку розміру належних йому страхових виплат, зокрема тих, що передбачені ч. 12 ст. 42 Закону № 1105 (в ред. від 12 січня 2022 року) та п. п. 19, 20 Порядку № 1266.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн (квитанція від 27 березня 2024 року).
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягали в обчисленні ОСОБА_1 розміру щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату виникнення права на страхові виплати.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року перерахунок щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим працездатності, встановивши суму щомісячної страхової виплати на підставі ч. 1 ст. 42 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції від 12 січня 2022 року) відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я, обчисленої з урахуванням п. 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 439), та із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 і 1,0796, а також виплатити її з урахуванням фактично виплачених сум.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
8. Повне судове рішення складено 17 травня 2024 року.
Суддя Т.О. Кравченко
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119267917 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Кравченко Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні