Рішення

від 23.05.2024 по справі 280/2477/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 травня 2024 року Справа № 280/2477/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя до Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету позову на стороні відповідача: Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради, Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" про визнання протиправними дій, забов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (далі позивач) до Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (далі відповідач), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету позову на стороні відповідача: Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради (далі третя особа 1), Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі третя особа 2), в якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації в частині незабезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Палац культури «Енергетиків», розташований по вул. Вінтера, 16 у м. Запоріжжі, яка б відповідала вимогам Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, та ненаправлення подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення цього об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

зобов`язати Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Палац культури «Енергетиків», розташований по вул. Вінтера, 16 у м.Запоріжжі, яка повинна відповідати Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, та направити подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення цього об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що палац культури «Енергетиків» є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини, який всупереч імперативним нормам законодавства України про охорону культурної спадщини та в результаті неналежного виконання своїх обов`язків з боку спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини не занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Так, Палац культури «Енергетиків» ще у 2013 році набув статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, тобто з дня його внесення до Переліку. Водночас, як пам`ятку культурної спадщини місцевого значення зазначений об`єкт до теперішнього часу у Реєстрі не зареєстровано (понад 10 років). Вказує, що направлення подання до Міністерства з метою включення щойно виявленого об`єкта культурної спадщини Палацу культури «Енергетиків» законом покладається саме на відповідача. Крім того вказує, що Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради є одним зі спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини та первинною ланкою у процедурі внесення Палацу культури як щойно виявленого об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятки архітектури місцевого значення, завданням якого є підготовка та внесення відповідних пропозицій про це Управлінню. Управління у листі від 12.02.2024 №0093/03-05 зазначило, що 30.01.2024 ними отримано пропозиції про занесення Палацу культури до Реєстру від Відділу. Водночас, подання до Міністерства про занесення ПК до Реєстру не подавалось у зв`язку з тим, що відсутній повний пакет документів відповідно до вказаного Порядку. Розроблені у 2007 році облікова картка та паспорт щойно виявленого об`єкта культурної спадщини Палацу культури після 01.12.2020 втратили чинність, оскільки з поданням про його занесення до Реєстру уповноважений орган охорони культурної спадщини не звернувся. Указані облікові документи не можуть бути й наразі використанні Управлінням як додаток до подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, оскільки підлягають обов`язковому приведенню у відповідність до вимог чинного Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Мінкульта від 11.03.2013 № 158. Отже, процедура надіслання Відділом пропозицій до Управління листом від 30.01.2024 № 15/01-41 у даному випадку виконана, проте носить формальний характер, не змінює обставин тривалої бездіяльності уповноваженого органу охорони культурної спадщини, оскільки у зв`язку з відсутністю облікової документації на Палац культури, яка відповідає вимогам Порядку, ці пропозиції Відділу є такими, що не призведуть до необхідних юридичних наслідків. Таким чином, для того, щоб Управління наразі змогло направити подання до Міністерства, спочатку потрібно або привести у відповідність до Порядку або виготовити нову облікову документацію на оспорюваний об`єкт культурної спадщини. Тривале незанесення даних про спірний щойно виявлений об`єкт культурної спадщини в єдину в державі систему їх обліку перешкоджає дотриманню вказаних гарантій, а також створює правову невизначеність щодо такого об`єкта для всіх, хто з ним стикається. Вказує, що у вказаних правовідносинах відсутній уповноважений державою орган на захист порушених державних інтересів, а тому прокурор самостійно звертається до суду в інтересах держави за їх захистом. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 25 березня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення та виклику сторін. Залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету позову на стороні відповідача: Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради, Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго".

Ухвалою суду від 23 травня 2024 року у задоволенні клопотання Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації про заміну відповідача та залучення належного відповідача відмовлено.

Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що первинною ланкою у вищевказаній системі внесення об`єкта культурної спадщини місцевого значення до Реєстру є виконавчий орган міської ради (Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради). Рішенням Запорізької міської ради від 22.12.2023 №47 затверджено Програму збереження пам`яток культурної спадщини міста Запоріжжя на 2021-2024 роки, одним із заходів якої передбачено розроблення облікової документації на об`єкти культурної спадщини для занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, що фактично визначає Відділ як Ініціатора в розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України 11.03.2013 № 158 (зі змінами). Об`єкт культурної спадщини «Палац культури «Енергетиків», розташований по вул. Вінтера, 16 у м. Запоріжжя на території Запорізької міської ради має статус щойно виявленого об`єкту культурної спадщини та підлягає захисту від загрози знищення, руйнування або пошкодження, що входить до компетенції органів місцевого самоврядування в особі їх виконавчих органів (Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради). Так, відповідно даних, розміщених на сайті державних публічних закупівель PROZORRO (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-03-28-003195-a) розміщено договір від 26.03.2024 № 04/2024 про надання послуг із розроблення облікової документації на об`єкти культурної спадщини м. Запоріжжя для подання їх до занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Відповідно до додатку 2 до договору одним із об`єктів, на які розробляється облікова документація є «Палац культури енергетиків» за адресою: м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 16. Крім того, подання пропозицій до органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Реєстру Відділом не виконане в повному обсязі, а саме не надано розроблену у відповідності до Порядку облікової документації. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від третьої особи Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що у відповідача виник обов`язок щодо вжиття заходів що є предметом позовної заяви, з організації виготовлення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Палац культури енергетиків. Водночас, розуміючи ймовірне невиконання обласним органом охорони культурної спадщини в частині пам`яток архітектури та містобудування свого обов`язку в частині забезпечення складання облікової документації, враховуючи те, що Палац культури відповідає критеріям пам`ятки архітектури місцевого значення, а також з метою реалізації «Програми збереження пам`яток культурної спадщини м. Запоріжжя на 2021-2024», затвердженої рішенням Запорізької міської ради від 07.12.2022 № 84 (із змінами) Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради затверджено кошторисом асигнування для виконання заходу програми щодо надання послуг із розроблення облікової документації на об`єкти культурної спадщини міста Запоріжжя для подальшого їх занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Відповідно до укладеного договору №04/2024 від 26.03.2024 ТОВ «Міжнародний центр культурної спадщини та культурних цінностей» взяло зобов`язання із розроблення облікової документації на об`єкти культурної спадщини міста Запоріжжя для подальшого їх занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Серед об`єктів, на які розробляється облікова документація у 2024 році - Палац культури енергетиків, розташований в м. Запоріжжя, по бул. Вінтера, 16. Відповідно до Порядку, обов`язок забезпечення складання облікової документації на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини належить до обов`язків обласної державної адміністрації. Водночас, у Відділу є право замовити виготовлення облікової документації на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини у належного розробника, в межах наявних бюджетних асигнувань. Враховуючи, що на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Палац культури енергетиків, що є предметом позову, на момент розгляду даної справи вже розробляється облікова документація з метою подальшого його занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, представник третьої особи вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а саме, визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації в частині незабезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Палац культури енергетиків, розташований по бул. Вінтера, 16 у м. Запоріжжя та ненаправлення подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення цього об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що доводи Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації не гуртуються на положенням чинного законодавства та є помилковими. Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації (далі - ЗОДА) від 17.12.2008 № 482 «Про уповноважений орган охорони культурної спадщини в Запорізькій області», із доповненнями, внесеними poзпopяджeнням голови ЗОДА вiд 10.08.2009 № 263, визначено уповноваженим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини в Запорізькій області - в частині пам`яток архітектури та містобудування, до яких відноситься розглядуваний ПК, Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (далі - Управління). Таким чином, Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації є спеціально створеним уповноваженим органом у сфері охорону культурної спадщини у складі Запорізької обласної державної адміністрації. Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст.6 Закону первинною ланкою у вищевказаній системі внесення об`єкта культурної спадщини місцевого значення до Реєстру є виконавчий орган міської ради відповідно до його компетенції у сфері охорони культурної спадщини. Разом із цим, на виконання вказаного положення Відділом охорони культурної спадщини Запорізької міської ради на адресу Управління були направлені листом від 30.01.2024 № 15/01-41 відповідні пропозиції про внесення об`єктів, зокрема «Палацу культури енергетиків». Проте, після отримання пропозиції від Відділу Управління повинно подати своє подання до Міністерства про занесення зазначеного щойно виявленого об`єкта культурної спадщини до Реєстру разом із обліковою документацією на вказаний об`єкт (ч. 1 розділ ІV Порядку). Водночас, відповідно до п. 10 Розділу ІІ Порядку саме на уповноважений орган (Управління) покладається обов`язок забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку. Що стосується твердження відповідача про замовлення Відділом охорони культурної спадщини Запорізької міської ради договору про надання послуг на розроблення облікової документації на об`єкти культурної спадщини м.Запоріжжя для подальшого їх занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, вказує, що розроблення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини є відповідним правом, проте не обов`язком Відділу, оскільки саме на Управління покладається обов`язок забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини та направлення її разом із поданням до Міністерства для занесення відповідно Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Також від позивача до суду надійшли заперечення на пояснення третьої особи Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради, в яких зазначено, що Відділ не має законодавчо закріпленого обов`язку по забезпеченню складання облікової документації, крім того, у нього не має такого обов`язку подавати подання відповідної форми до Міністерства для внесення оспорюваного об`єкту до реєстру. З пояснень третьої особи вбачається, що Відділом, на виконання вище вказаної Програми збереження пам`яток культурної спадщини міста Запоріжжя на 2021 2024 роки, одним із заходів якої передбачено розроблення облікової документації, укладено з ТОВ «Міжнародний центр культурної спадщини та культурних цінностей» договір про надання послуг від 26.03.2024 №04/2024, а саме складання облікової документації у 2024 році, зокрема, на Палац культури. Проте, це лише опосередковано вказує на те, що Управлінням розпочато вперше за 10 років процедуру забезпечення складання облікової документації на цей оспорюваний об`єкт, а не на те, що обов`язок забезпечення складання такої документації перекладено на Відділ. Більш того, на теперішній час облікова документація на Палац культури «Енергетиків» так і не виготовлена. З наведеного вбачається, що як станом на момент пред`явлення позову так і станом на теперішній час предмет позову наявний. У позовній заяві прокуратурою вимоги про направлення виготовленої саме Відділом документації не заявлено, а враховуючи, що правом на зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України наділений лише позивач, то вимоги третьої особи щодо зміни позовних вимог взагалі є безпідставними.

Від третьої особи Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що в даній справі прокуратура норм закону не навела, і недостатнім є посилання на загальну норму (яка не є абсолютною) про право прокуратури звертатися до суду. Разом з тим прокуратура зазначає про відсутність у Міністерства культури і інформаційної політики права на звернення до суду з позовом до Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації як в Законі України так і в Положенні №885. Відсутність таких повноважень цілком законна і логічна, з огляду на повноваження Запорізької обласної державної організації, яка є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації". Також прокуратура втрутилася в дискреційні повноваження Міністерства культури та інформаційної політики України. Прокуратурою не надано жодного доказу, який свідчить про необхідність захисту прав держави в цьому адміністративному позові. Вважає, що відсутні будь-які інтереси і права держави, які потребують захисту. При цьому, вважає, що саме інтереси ПАТ "Запоріжжяобленерго" порушені, зокрема і тим, всупереч абзацу першому частини другої статті 14 Закону України "Про охорону культурної спадщини", ПАТ "Запоріжжяобленерго" не було проінформовано в письмовому вигляді про внесення будівлі, яка є його власністю, до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини наказом Управління від 28.11.2013 №49-О, про що ПАТ "Запоріжжяобленерго" дізналося лише в ході судового розгляду по цій справі. Пояснення третьої особи в прохальній частині і клопотання про заміну відповідача вважає незаконними і абсолютно необґрунтованими доказами. Додатково зазначено, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" звернулося до Управління містобудування та архітектури ЗОДА із запитом щодо підстав включення будівлі ПАТ "Запоріжжяобленерго" до переліку щойно виявлених пам`яток для аналізу законності таких дій і можливого звернення до суду за захистом своїх прав. Просить закрити провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спір прокуратури до державного органу з питань зобов`язання останнього до виконання ним своїх повноважень.

Від Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради до суду надійшли заперечення на клопотання, в яких зазначено, що наведені в клопотанні відповідача міркування не ґрунтуються на вимогах законодавства. Вказує, що належним відповідачем щодо незабезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Палац культури енергетиків, розташований в м. Запоріжжя, по бул. Вінтера, 16 в м. Запоріжжі є Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації. У разі заміни відповідача на Відділ, буде неможливим виконати припис Порядку, який визначає єдину систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів, та як наслідок, занести об`єкт, що є предметом позову до Реєстру, з метою отримання статусу пам`ятки архітектури місцевого значення. Враховуючи вищевикладене, саме Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації є належним відповідачем у даній справі.

Від позивача до суду надійшли заперечення на пояснення третьої особи Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", в яких зазначено, що оскільки справа, що розглядається, пов`язана із неналежною реалізацією Управлінням містобудування та архітектури ЗОДА своїх повноважень у сфері охорони культурної спадщини, то, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 19 КАС України, прокурор має право на звернення до адміністративного суду із останнім. Зазначено, що з присвоєнням спірному об`єкту офіційного статусу пам`ятки культурної спадщини на нього будуть розповсюджуватись додаткові вимоги до його охорони, пов`язані зі таким статусом. Зокрема, отримання заінтересованими особами дозволу на його можливе відчуження, передачу в користування, ремонт, можливості застосування санкцій у вигляді її викупу у разі несумлінного її збереження власником, розміщення реклами (ст. ст. 18, 21, 24, 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази судом установлено наступне.

Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя при виконанні повноважень, визначених ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено факт порушення інтересів держави під час охорони культурної спадщини. Зокрема, Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (далі Управління) не виконало покладні на нього як на спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини обов`язки щодо забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини місцевого значення: Палац культури «Енергетиків» та направлення подання до Міністерства культури та інформаційної політики України з метою його занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Наказом Управління від 28.11.2013 №49-о об`єкт нерухомості, а саме: Палац культури «Енергетиків», розташований по бул.Вінтера, 16 у м. Запоріжжя (далі Палац культури), включено до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини архітектури та містобудування м. Запоріжжя.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником Палацу культури «Енергетиків» (будівлі палацу культури «Енергетиків», інв. №20558, площею 6178,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1451273223101) є ПАТ «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926).

Розпорядженням Запорізької обласної військової адміністрації від 15.05.2023 № 236, на підставі Положення про Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 28.05.2021 № 370, наказу Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 28.11.2013 №49-о, був затверджений новий перелік об`єктів культурної спадщини Запорізької області, до якого також включено Палац культури «Енергетиків».

З Державного реєстру нерухомих пам`яток України вбачається, що вищевказаний щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, до такого не внесений.

30.01.2024 Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради листом №15/01-41, керуючись п.2 ч.2 ст.6 Закону №1805, направив до Управління пропозиції про занесення Палацу культури «Енергетиків» по вул. Вінтера, 16 у м. Запоріжжі до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Листом Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 12.02.2024 № 0093/03-05 повідомило, що пропозиції від власника або уповноваженого ним органу щодо укладення охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини «Палац культури енергетиків» до Управління не надходили. Охоронний договір на об`єкт культурної спадщини «Палац культури енергетиків» не укладено. Управлінням направлено повідомлення рекомендованим листом ПАТ «Запоріжжяобленерго» про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, та про необхідність укладення охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини (лист Управління від 30.01.2024 №03-05/19). Стан збереження щойно виявленого об`єкта культурної спадщини «Палац культури енергетиків» Управлінням не перевірявся. До Управління 30.01.2024 надійшов лист від Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради з пропозиціями для включення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України щойно виявленого об`єкта культурної спадщини «Палац культури енергетиків». Подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення об`єкта культурної спадщини «Палац культури енергетиків» до Державного реєстру нерухомих пам`яток України Управлінням не направлялось, у зв`язку з відсутністю повного пакету документів відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Палац культури «Енергетиків» та ненаправлення подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення цього об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, прокурор звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно достатті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьоїстатті 53 КАС Україниу визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

УЗаконі України «Про прокуратуру»закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях.

Відповідно до частини третьоїстатті 23 цього Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 260/2284/21.

Так, згідно з частиною третьоюстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини четвертоїстатті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначенихстаттею 169 цього Кодексу.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, щостаття 53 КАС Українивимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

У позовній заяві зазначено, що звернення до суду із позовом про визнання бездіяльності Управління містобудування та архітектури ЗОДА протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Палац культури «Енергетиків», обумовлено відсутністю відповідних повноважень у Міністерства культури та інформаційної політики України. Палац культури «Енергетиків» має статус щойно виявленого об`єкту культурної спадщини на підставі наказу Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 28.11.2013 № 49-о та розпорядження Запорізької обласної військової адміністрації від 15.05.2023 №236, що вказує про наявність відповідного статусу понад 10 років. Разом із цим, вказаний об`єкт до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення не внесений. Тривале незанесення даних про спірний щойно виявлений об`єкт культурної спадщини в єдину в державі систему їх обліку перешкоджає дотриманню гарантій, а також створює правову невизначеність щодо такого об`єкта для всіх, хто з ним стикається. Після внесення Палацу культури до Реєстру, інформація про його особливу цінність у місцевому масштабі стане загальновідомою та загально доступною, що беззаперечно позитивно вплине на її збереження з боку як власника, так і інших осіб, які безпосередньо відвідують Палац культури. Палац культури «Енергетиків» до теперішнього часу не має навіть облікової документації та не внесена до Реєстру, що не створює належних умов для забезпечення захисту вказаного об`єкту культурної спадщини, збереження його автентичності. Крім того, з присвоєнням спірному об`єкту офіційного статусу пам`ятки культурної спадщини на нього будуть розповсюджуватись додаткові вимог до його охорони, пов`язані зі таким статусом.

Суд вважає, що таке обґрунтування є сумісним з поняттям «інтереси держави», з огляду на наступне.

Частинами четвертою та п`ятоюстатті 54 Конституції Українивизначено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Конституція Українитакож закріплює за кожним обов`язок не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (стаття 66).

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюєЗакон України «Про охорону культурної спадщини», у преамбулі до якого зазначено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

За визначеннями, наведеними устатті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності.

Відповідно до статті 13 Закону №1805 об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

На цій підставі суд доходить висновку про те, що обов`язком державних органів та органів місцевого самоврядування є створення належних умов для забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини, зокрема, шляхом взяття їх на облік та занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

Стосовно наявності підстав, визначених частиною третьоюстатті 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва інтересів держави, суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, зазначила, що за змістом частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, а він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Суд також враховує, що у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Висновок про відсутність відповідних повноважень у Міністерства культури та інформаційної політики України зазначено у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 по справі № 260/2284/21, де колегія суддів дійшла висновку, що спеціальним законом, що регулює, зокрема, повноваження Мінкультури у спірних правовідносинах, є Закон України «Про охорону культурної спадщини». Проте, зі змісту положень Закону вбачається, що ним визначено такі підстави для звернення до суду органу охорони культурної спадщини: якщо власник пам`ятки не вживе заходів щодо її збереження, зокрема у зв`язку з неможливістю створення необхідних для цього умов, суд за позовом відповідного органу охорони культурної спадщини може постановити рішення про її викуп; викупна ціна пам`ятки визначається за згодою сторін, а в разі спору - судом (частини друга та четверта статті 21). Інших підстав для звернення органу державної влади з відповідним позовом Закон України «Про охорону культурної спадщини» не визначає. Так само, як право Мінкультури на звернення до суду з позовом у спірних правовідносинах не визначено Положенням про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885.

Таким чином, у даних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, а бездіяльність відповідача порушує норми діючого законодавства, що регулює відносини у сфері охорони культурної спадщини.

Враховуючи встановлені обставини справи та виходячи з характеру спірних правовідносин, суд доходить висновку, що прокурором дотримано встановленийстаттею 53 КАС Українитастаттею 23 Закону України «Про прокуратуру»порядку звернення до суду з позовом для захисту інтересів держави та про наявність підстав для такого захисту.

Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін по суті позовних вимог, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Отже, регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини, спрямоване на її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Згідно з абзацами 5, 6 частини 2 статті 2 Закону №1805-III за видами об`єкти культурної спадщини поділяються на:

об`єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів;

об`єкти містобудування -історично сформовані центринаселених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей.

Згідно з даними Переліку Палац культури «Енергетиків» віднесено до об`єктів архітектури та містобудування.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 1805-III, об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону №1805-ІІІ об`єкт культурної спадщинидо вирішення питання про його реєстрацію як пам`яткивноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Судом установлено, що Палац культури «Енергетиків» ще у 2013 році набув статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, тобто з дня його внесення до Переліку.

У подальшому, Розпорядженням Запорізької обласної військової адміністрації від 15.05.2023 № 236, на підставі Положення про Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 28.05.2021 № 370, наказу Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 28.11.2013 №49-о, був затверджений новий перелік об`єктів культурної спадщини Запорізької області, до якого також включено Палац культури «Енергетиків».

Водночас, як пам`ятку культурної спадщини місцевого значення вказаний об`єкт до теперішнього часу у Реєстрі не зареєстровано.

Згідно із статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Так, до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належить: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Також обласні державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним органам виконавчої влади та центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини в межах, передбачених законом (ч. 4 ст. 3 Закону 1805-ІІІ).

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань, передбачених пп.5 п."б" ч.1 ст.31 та пп.10 п."б" ст.32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підконтрольний відповідним органам виконавчої влади (ч. 5 ст. 3 Закону 1805-ІІІ).

Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, прийняті в межах його компетенції, є обов`язковими для виконання органами охорони культурної спадщини (ч. 7 ст. 3 Закону 1805-ІІІ).

Отже, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини поділяються на ланки, які мають ієрархічну підпорядкованість, за якою нижня ланка підконтрольна і підзвітна вищий за неї ланці.

Згідно з ч.1 ст.14 Закону 1805-ІІІ занесення пам`ятки місцевого значення, зокрема, розглядуваний ПК, до Реєстру провадяться рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини.

Відповідно до Положення про Міністерство культури та інформаційної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, Міністерство культури та інформаційної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісним майновим комплексом Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ") та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

Наказом Міністерства культури України № 501 від 27.06.2019 "Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини" затверджено оновлений Порядок обліку об`єктів культурної спадщини (далі - Порядок № 158), раніше затверджений наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 за № 158.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 158, для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру ініціатором подаються Мінкультури такі документи: подання за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація.

Отже, взяття на облік об`єкта культурної спадщини та оформлення облікової документація передує розгляду питання внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до положень пунктів 1, 4 розділу ІІ Порядку № 158 взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини. Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт: найменування; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності); місцезнаходження; дата утворення; вид; автентичність (збережено, збережено частково); цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

Одночасно, повноваження спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини деталізовані у ст. ст. 5, 6 Закону 1805-ІІІ.

Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону 1805-ІІІ зазначено, що до повноважень органів охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 17.12.2008 № 482 «Про уповноважений орган охорони культурної спадщини в Запорізькій області», із доповненнями, внесеними poзпopяджeнням голови ЗОДА вiд 10.08.2009 № 263, визначено уповноваженим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини в Запорізькій області - в частині пам`яток архітектури та містобудування, до яких відноситься розглядуваний Палац культури, Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (далі - Управління).

Таким чином, направлення вищевказаного подання до Міністерства з метою включення щойно виявленого об`єкта культурної спадщини Палацу культури «Енергетиків» законом покладається саме на Управління.

Крім того, у вказаному процесі задіяний також і орган охорони культурної спадщини нижчого рівня. Так, відповідно до ч. 2 ст.6 Закону 1805-ІІІ первинною ланкою у вищевказаній системі внесення об`єкта культурної спадщини місцевого значення до Реєстру є виконавчий орган міської ради відповідно до його компетенції у сфері охорони культурної спадщини.

У п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону 1805-ІІІ зазначено, що виконавчий орган міської ради подає пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до Положення про Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради, затвердженого рішенням міської ради № 33 від 30.09.2020 (далі Положення), Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради (далі - Відділ) є виконавчим органом Запорізької міської ради. Відділ підзвітний та підконтрольний міській раді, виконавчому комітету міської ради та міському голові, здійснює державне управління у сфері охорони культурної спадщини на території міста Запоріжжя у межах компетенції, визначеної законодавством України (п.1.1.).

Ураховуючи викладене, саме Відділ є одним зі спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини та первинною ланкою у процедурі внесення Палацу культури як щойно виявленого об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятки архітектури місцевого значення, завданням якого є підготовка та внесення відповідних пропозицій про це Управлінню

Отже, спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, від яких залежить внесення Палацу культури до Реєстру, є наступні органи: Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради (вносить пропозиції); Управлінням містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (подає подання); Міністерство культури та інформаційної політики України (вносить об`єкти до Реєстру).

Так, у ч. 3 розділу І Порядку зазначено, що система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із: взяття на облік об`єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи не занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру.

Судом установлено, що 30.01.2024 Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради листом № 15/01-41, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону, направив до Управління пропозиції про занесення Палацу культури «Енергетиків» по вул. Вінтера, 16 у м. Запоріжжі до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Управління у своєму листі від 12.02.2024 № 0093/03-05 зазначає, що 30.01.2024 ними отримано пропозиції про занесення Палацу культури до Реєстру від Відділу. Водночас, подання до Міністерства про занесення Палацу культури до Реєстру не подавалось у зв`язку з тим, що відсутній повний пакет документів відповідно до вказаного Порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що на Палац культури «Енергетиків» у 2007 році архітектурно-будівельною групою ЗФ «НДІпроектреконструкція» виготовлена облікова документація у вигляді паспорту та облікової картки об`єкта культурної спадщини, про що свідчить інформація Відділу від 17.01.2024 № 23/01-39. Така облікова документація була розроблена до введення в дію Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Мінкульта від 11.03.2013 № 158 та за повідомленням Відділу від 17.01.2024 №23/01-39 надійшла лише у 2021 році.

Водночас, пунктом 3 Наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» (далі Наказ № 501) передбачено, що облікова документація на щойно виявлені об`єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведенню у відповідність до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, якщо подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України подано на розгляд Міністерства культури України до 1 грудня 2020 року.

З наведеного вбачається, що розроблені у 2007 році облікова картка та паспорт щойно виявленого об`єкта культурної спадщини Палацу культури після 01.12.2020 втратили чинність, оскільки з поданням про його занесення до Реєстру уповноважений орган охорони культурної спадщини не звернувся. Указані облікові документи не можуть бути й наразі використанні Управлінням як додаток до подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, оскільки підлягають обов`язковому приведенню у відповідність до вимог чинного Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Мінкульта від 11.03.2013 № 158.

Пунктами 10, 11 розділу ІІ Порядку № 158 визначено, що уповноважений орган зобов`язаний забезпечитискладання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщиниу строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку. Мінкультури координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймає рішення про зобов`язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації.

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку № 158 облікова документація складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.

Розробником облікової документації є наукові установи, в тому числі заклади культури, одним із основних видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень особу, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю "музеєзнавство, пам`яткознавство" або таких наук: мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва; архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних; історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 158).

Пунктом 3 Розділу III Порядку № 158 передбачено, що облікова документація складається з: облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер`єрів, фото загроз (дії негативних чинників); акту стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Таким чином, Порядком № 158 визначено вичерпний перелік уповноважених органів, які, зокрема, зобов`язані забезпечувати складання облікової документації на об`єкти культурної спадщини. Такими уповноваженими органами є орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

З наведеного вбачається, що саме на Управління покладення обов`язок звернення до Міністерства із поданням за встановленою Порядком формою, додатком до якої повинна бути облікова документація на об`єкт, забезпечення складання якої також покладено на Управління.

Отже саме Управління повинно було забезпечити складання облікової документації на Палац культури «Енергетиків» ще до кінця листопада 2016 року.

У подальшому, як зазначено вище, Наказом № 501 надавалась додаткова можливість звернутись із відповідним поданням навіть за умови виготовлення облікової документації як його складової за старим зразком, до 01.01.2020.

Водночас, з моменту взяття на облік Палацу культури як щойно виявленого об`єкту культурної спадщини минуло понад 10 років, а попри вказані обставини та вимоги законодавства Управління до цього часу не забезпечило складання/приведення у відповідність до Порядку облікової документації на цей об`єкт, та як наслідок, не ініціювало питання внесення його до Реєстру перед Міністерством.

Останнім з етапів на шляху занесення спірного об`єкта до Реєстру на місцевому рівні (після виготовлення/приведення у відповідність до Порядку облікової документації на нього та отримання неформальних пропозицій від Відділу) має стати безпосередньо направлення Управлінням подання до Міністерства.

Водночас, на теперішній час у Управління відсутні підстави здійснити такі дії у зв`язку з вищевикладеною бездіяльністю на передньому етапі.

Стосовно твердження відповідача про замовлення Відділом охорони культурної спадщини Запорізької міської ради договору про надання послуг на розроблення облікової документації на об`єкти культурної спадщини м.Запоріжжя для подальшого їх занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, слід зазначити наступне.

Відповідно до Положення про Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради, затвердженого рішенням міської ради № 33 від 30.09.2020 (далі Положення), Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради (далі - Відділ) є виконавчим органом Запорізької міської ради. Відділ підзвітний та підконтрольний міській раді, виконавчому комітету міської ради та міському голові, здійснює державне управління у сфері охорони культурної спадщини на території міста Запоріжжя у межах компетенції, визначеної законодавством України (п.1.1.). Метою діяльності Відділу відповідно до п.2.1. Положення є забезпечення реалізації державної політики у сфері обліку, дослідження, консервації, музеєфікації, пристосування, реабілітації, ремонту, реставрації та охорони об`єктів культурної спадщини.

Рішенням Запорізької міської ради від 07.12.2022 № 84 було затверджено Програму збереження пам`яток культурної спадщини м. Запоріжжя на 2021-2024 роки, є реалізація державної політики у сфері збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища м. Запоріжжя, запровадження механізму покращення естетичного вигляду пам`яток культурної спадщини, що розташовані в історичних ареалах м. Запоріжжя та затвердження їх локальних зон охорони. Серед визначеного Програмою комплексу заходів, направлених на вирішення проблем визначено розроблення облікової документації на об`єкти культурної спадщини та направлення її до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини з метою занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та надання правового статусу пам`яток культурної спадщини.

Проте, положеннями Програми не визначено перелік об`єктів культурної спадщини на який були закладені кошти для розроблення облікової документації для занесення об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відділом, на виконання вищевказаної Програми збереження пам`яток культурної спадщини міста Запоріжжя на 2021-2024 роки, одним із заходів якої передбачено розроблення облікової документації, укладено з ТОВ «Міжнародний центр культурної спадщини та культурних цінностей» договір про надання послуг від 26.03.2024 №04/2024, а саме складання облікової документації у 2024 році, зокрема, на Палац культури «Енергетиків». Положеннями п. 9.1. Договору про надання послуг від 26.03.2024 №04/2024 та Додатком № 2 до нього встановлено, що Відділом замовлено виготовлення облікової документації на десять щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, у строк до 31.12.2024.

Станом на час розгляду справи облікова документація на Палац культури «Енергетиків» не виготовлена, предмет позову наявний.

Разом із цим, із системного аналізу положень ст. ст. 6, 11, 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини», Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, у редакції від 27.06.2019 слідує, що розроблення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини є відповідним правом, проте не обов`язком Відділу, оскільки саме на Управління покладається обов`язок забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини та направлення її разом із поданням до Міністерства для занесення відповідно Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Водночас, у Порядку №158 не зазначено, яким саме чином уповноважений орган повинен забезпечити складання такої документації (самостійно замовляти таку документацію, або доручати органу охорони культурної спадщини нижчого рівня тощо). Головне, щоб документація була складена протягом трьох років.

Як установлено, на Палац культури Енергетиків, як щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, з 2013 року (понад 3 роки) облікова документація не складена. Отже, Управління не забезпечило її вчасного складання.

Відділ також є органом охорони культурної спадщини, водночас у нього не має законодавчо закріпленого обов`язку по забезпеченню складання облікової документації, крім того, у нього не має такого обов`язку подавати подання відповідної форми до Міністерства для внесення оспорюваного об`єкту до реєстру.

Крім того, у позовній заяві не висунуто вимогу про розроблення облікової документації або взяття участі у її розроблення.

Позовна вимога відповідає п. 10 Розділу ІІ Порядку №158 забезпечення складання облікової документації. Такий обов`язок покладено виключно на орган охорони культурної спадщини обласного рівня (Управління).

Отже, тільки на Управління покладено обов`язки забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини та направлення її разом із поданням до Міністерства для занесення до Реєстру.

Таким чином, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача полягає у тривалому (понад 10 років) незабезпеченні складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Палац культури «Енергетиків» та як наслідок ненаправленні до Міністерства подання про внесення його до Реєстру.

За таких обставин, виходячи змеж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судові витрати, сплачені позивачем при поданні позовної заяви, відповідно до частини другої статті 139 КАС України, з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (69006, м.Запоріжжя, вул.Фанатська, 14, код ЄДРПОУ 0290997324) до Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 164, код ЄДРПОУ 35258283), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету позову на стороні відповідача: Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради (69126, м.Запоріжжя, вул.Зелінського, буд.3, код ЄДРПОУ 43215946), Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) про визнання протиправними дій, забов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації в частині незабезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Палац культури «Енергетиків», розташований по вул. Вінтера, 16 у м. Запоріжжі, яка б відповідала вимогам Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, та ненаправлення подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення цього об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Зобов`язати Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Палац культури «Енергетиків», розташований по вул. Вінтера, 16 у м. Запоріжжі, яка повинна відповідати Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, та направити подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення цього об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова