Рішення

від 24.05.2024 по справі 420/11482/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11482/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору,

встановив:

Шостий державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі позивач, 6 ДПРЗ, боржник) звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відповідач, ВПВР УЗПРВР Південного МРУ, Відділ), третя особа - ОСОБА_1 (далі третя особа, стягувач), в якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти Василя Ігоровича ВП № 74590524 від 01.04.2024 про відкриття виконавчого провадження;

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти Василя Ігоровича ВП № 74590528 від 01.04.2024 про відкриття виконавчого провадження;

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти Василя Ігоровича ВП №74590521 від 01.04.2024 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн;

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти Василя Ігоровича ВП №74590524 від 01.04.2024 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн;

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти Василя Ігоровича ВП № 74590528 від 01.04.2024 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн.

Ухвалою суду від 17.04.2024 позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.

Ухвалою від 30.04.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 11:00 год 10.05.2024. Відповідача зобов`язано у строк до 07.05.2024 надати до суду в якості доказів засвідчені належним чином копії усіх матеріалів виконавчих проваджень № 74590521, № 74590524 та № 74590528.

06.05.2024 відповідачем подано докази, а також відзив.

Третя особа правом подати пояснення не скористалась.

Судове засідання, призначене на 10.05.2024, не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді. Датою наступного судового засідання визначено 24.05.2024 о 14:00 год.

В судове засідання позивач, відповідач та третя особа не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду згідно з правилами, установленими статтею 268 КАС України.

Позивачем у позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи без участі його представника. Також 23.05.2024 подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Згідно із частиною 3 статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути цю справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2023, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі №420/12616/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії:

- визнано протиправними дії 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2021 року по 13.08.2021 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року.

- зобов`язано 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2021 року по 13.08.2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

- визнано протиправними дії 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021рік» станом на 01.01.2021 року.

- зобов`язано 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

- визнано протиправними дії 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року.

- зобов`язано 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Двадцять шостого березня 2024 року Одеським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи з номерами 420/12616/23, відповідно до яких:

- зобов`язано 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язано 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2021 року по 13.08.2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;

- зобов`язано 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум;

- стягнуто з 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1073,60 грн.

Зазначені виконавчі листи звернуті до примусового виконання.

Так, постановою старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти В.І. від 01.04.2024 ВП №74590521 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 №420/12616/23 про зобов`язання 6 ДПРЗ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2021 року по 13.08.2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

Постановою старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти В.І. від 01.04.2024 ВП №74590521 стягнуто з боржника - 6 ДПРЗ виконавчий збір в розмірі 32 000,00 грн на підставі частин 3, 4 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти В.І. від 01.04.2024 ВП №74590524 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 №420/12616/23 про зобов`язання 6 ДПРЗ здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти В.І. від 01.04.2024 ВП№74590524 стягнуто з боржника - 6 ДПРЗ виконавчий збір в розмірі 32 000,00 грн на підставі частин 3, 4 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти В.І. від 01.04.2024 ВП №74590528 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 №420/12616/23 про зобов`язання 6 ДПРЗ здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти В.І. від 01.04.2024 ВП№74590524 стягнуто з боржника - 6 ДПРЗ виконавчий збір в розмірі 32 000,00 грн на підставі частин 3, 4 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач уважає, що постанови про відкриття виконавчих проваджень від 01.04.2024 у виконавчих провадженнях №74590524 та №74590528, а також постанови про стягнення виконавчого збору від 01.04.2024 у виконавчих провадженнях №№74590521, 74590524 74590528 є протиправними з огляду на те, що в даному випадку по справі було видано три виконавчих листа стосовно одного і того самого боржника та й того самого стягувача, при цьому всі три зобов`язання про здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні прямо пов`язанні між собою та передбачають одночасне виконання. На переконання позивача, оскільки у цьому випадку йде мова про виконання трьох зобов`язань боржника, які тісно пов`язані між собою та передбачають одночасне виконання, по одній справі, хоча і викладеного у трьох різних виконавчих листах, примусове виконання повинне було відбуватися в межах одного зведеного виконавчого провадження, а не трьох окремих. Проведення відповідачем примусового виконання в трьох окремих виконавчих проваджень, призведе до порушення прав боржника, оскільки на нього покладено потрійну суму виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, хоча як зазначено вище, мова йде про несвоєчасне виконання ним трьох тісно пов`язаних між собою зобов`язань.

Крім того, позивач уважає, що державним виконавцем не правильно визначено розмір виконавчого збору, а саме як за вимогу немайнового характеру.

Враховуючи зміст рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі №420/12616/23, позивач переконує, що метою звернення ОСОБА_1 (стягувача у виконавчому провадженні) до суду з відповідним позовом є відновлення майнових прав шляхом зобов`язання 6 ДПРЗ провести належний перерахунок та виплату грошового забезпечення та допомоги на оздоровлення за період проходження служби, що, в свою чергу, є благом, яке після його перерахунку та виплати піддається грошовій оцінці. Таким чином, 6 ДПРЗ вважає, що спір, вирішений Одеським окружним адміністративним судом рішенням від 27 липня 2023 року у справі №420/12616/23 носить майновий характер. Відтак, у даному випадку розмір виконавчих зборів має обраховуватися державним виконавцем з урахуванням суми нарахованого та виплаченого стягувачу грошового забезпечення у ВП № 74590521, ВП № 74590524 та ВП №74590528.

Підсумовуючи викладене, 6 ДПРЗ просить задовольнити позов.

Відповідач у відзиві заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що приписами Закону України «Про виконавче провадження» виконавця прямо зобов`язано відкривати виконавче провадження за кожним виконавчим документом, який відповідає вимогам до форми, змісту та строку пред`явлення виконавчого документу, а також стягувати виконавчий збір одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. До ВПВР УЗПРВР Південного МРУ надійшли три виконавчі листи, видані 26.03.2024 Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/12616/23 та які відповідали вимогам, установленим Законом України «Про виконавче провадження» до виконавчих документів, тому виконавцем у відповідності із вимогами Закону України «Про виконавче провадження» винесено три постанови про відкриття виконавчого провадження за кожним окремим виконавчим документом, а також постанови про стягнення виконавчого збору.

Крім того, судом не встановлювалось жодних сум коштів, які б належали до виплати стягувачу, та виконавчі документи не містили жодних вимог щодо стягнення коштів з боржника або вимог щодо передачі від нього конкретного майна стягувачу, натомість вони містили вимоги до боржника вчинити дії, відтак це рішення немайнового характеру. Тому виконавцем стягнуто виконавчий збір у розмірі як за примусове виконання рішення немайнового характеру в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

З посиланням на викладене, відповідач вказує, що в силу приписів Закону України «Про виконавче провадження» винесення оскаржених постанов є безумовним обов`язком, а не правом виконавця, а тому вони є правомірними.

Вирішуючи цей спір, суд виходить з такого.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Так. Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частинами 1, 3, 5 статті 373 КАС України установлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один стягувач та один боржник, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) установлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII).

Вимоги до виконавчого документу визначені статтею 4 Закону №1404-VIII.

Частиною 2 статті 4 Закону №1404-VIII, як і частиною 5 статті 373 КАС України передбачено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

При цьому статтею 30 Закону №1404-VIII визначені особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, а саме виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Підстави та строки повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби визначені у частині 4 статті 4 Закону №1404-VІІІ, відповідно до якої виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №1404-VІІІ виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Отже, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем приймаються до виконання виконавчі документи, які набрали законної сили, відповідають вимогам, передбаченим статтею 4 вказаного Закону та по яким не пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно із частинами 1, 2 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 10 Закону №1404-VIII визначено, що Заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначений Розділом VII Закону №1404-VIII та узагальнено полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Особливості виконання рішень немайнового характеру, тобто рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначені Розділом VIII Закону №1404-VIII.

Зокрема, частинами 1, 2, 3 статті 63 Закону №1404-VIII установлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частинами 5, 6 статті 26 Закону №1404-VIII унормовано, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною п`ятою та частиною 9 статті 27 Закону № 1404-VIII визначені випадки, коли виконавчий збір не стягується.

Аналізуючи вищенаведені правові норми слід дійти висновку, що якщо судовим рішенням передбачено вчинення боржником кількох дій, то в цьому випадку видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один стягувач та один боржник, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ з переліку, зазначеного у статті 3 Закону №1404-VIII, є підставою для початку примусового виконання рішення.

Видача судом в межах однієї справи та на виконання одного судового рішення декількох виконавчих документів у разі, якщо боржник повинен вчинити на користь стягувача декілька дій - прямо передбачена КАС України та Законом №1404-VIII, і кожен з цих виконавчих документів підлягає примусовому виконанню, яке розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Обов`язком виконавця є вжиття заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».

За умови відсутності підстав для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, у державного виконавця виникає безальтернативний обов`язок винести постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій він зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів, а також зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 Закону №1404-VIII (у випадку примусового виконання рішення немайнового характеру).

Отже, при надходженні декількох виконавчих документів, які є чинними і відповідають вимогам до виконавчих документів, державний виконавець зобов`язаний розпочати примусове виконання кожного окремого виконавчого документа, про що винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Іншого правового регулювання або варіантів поведінки державного виконавця КАС України та Закон №1404-VIII не містять.

При цьому стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження він повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору та винести постанову про стягнення виконавчого збору. Стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком державного виконавця.

У даному випадку рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі №420/12616/23 на 6 ДПРЗ покладено обов`язок вчинити три дії, а саме (узагальнено): здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік; здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2021 року по 13.08.2021 року; здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.

У зв`язку з цим судом видано три виконавчі листи з виконання різних частин резолютивної частини рішення суду, що передбачено приписами частини 2 статті 4 Закону №1404-VIII та частиною 5 статті 373 КАС України.

Ці виконавчі листи є чинними, оформлені відповідно до вимог статті 4 Закону №1404-VIII та строк їх пред`явлення до виконання не сплив, а тому вони підлягають примусовому виконанню.

З огляду на викладене, постанови старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти Василя Ігоровича від 01.04.2024 ВП № 74590524 та ВП № 74590528 про відкриття виконавчого провадження є правомірними.

Доводи позивача про те, що у даному випадку через пов`язаність трьох зобов`язань боржника повинно відбуватись їх одночасне виконання в межах одного зведеного виконавчого провадження, не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать правовому регулюванню, визначеному Законом №1404-VIII та частиною 5 статті 373 КАС України.

Крім того, об`єднати виконавчі провадження у зведене виконавче провадження можливо виключно у випадку, коли виконуються рішення про стягнення коштів з одного боржника, у той час як в цьому випадку рішення має зобов`язальний характер.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги щодо визнання протиправними і скасування постанов старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти Василя Ігоровича від 01.04.2024 ВП № 74590524 та ВП № 74590528 про відкриття виконавчого провадження є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти Василя Ігоровича від 01.04.2024 ВП №74590521, ВП №74590524 та ВП № 74590528 про стягнення виконавчого збору, суд зазначає таке.

За своєю правовою природою постанова про стягнення виконавчого збору є рішенням державного виконавця.

Стягнення з боржника виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця (частина четверта статті 27 Закону № 1404-VIII).

Суд звертає увагу, що аналізуючи частину п`яту та шосту статті 26, частини першу - четверту статті 27 Закону №1404-VІІІ Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2020 року по справі №480/3452/19 зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Вичерпний перелік виконавчих документів за якими виконавчий збір не стягується визначено у частині п`ятій статті 27 Закону №1404-VІІІ.

Відповідно до частини дев`ятої статті 27 вказаного Закону виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Верховний Суд у згаданій справі №480/3452/19 зауважив, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Як видно з матеріалів справи, постановою старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти В.І. від 01.04.2024 ВП №74590521 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 №420/12616/23 про зобов`язання 6 ДПРЗ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2021 року по 13.08.2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

Також постановою старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти В.І. від 01.04.2024 ВП №74590524 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 №420/12616/23 про зобов`язання 6 ДПРЗ здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти В.І. від 01.04.2024 ВП №74590528 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 №420/12616/23 про зобов`язання 6 ДПРЗ здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

Судом вже надана правова оцінка правомірності відкриття трьох виконавчих проваджень за кожним з виконавчих документів.

З матеріалів справи судом встановлено, що старшим державним виконавцем ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косютою В.І. одночасно з винесенням постанов про відкриття виконавчого провадження також було винесено і постанови від 01.04.2024 ВП №74590521, ВП №74590524 та ВП № 74590528, якими з боржника стягнуто виконавчий збір в розмірі, визначеному статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, в цьому аспекті оскаржені постанови про стягнення виконавчого збору є правомірними.

Однак позивач вважає їх протиправними через те, що вирішений Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/12616/23 спір є майновим, а тому і розмір виконавчого збору повинен обчислюватись як для вимог майнового характеру.

Ці доводи є помилковими з огляду на таке.

Суд враховує, що відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, з-поміж іншого, ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Отже, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

У своїй практиці Верховний Суд уже зазначав, що за змістом частини першої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» рішеннями немайнового характеру є рішення, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Порядок виконання рішень немайнового характеру регулюється розділом VIII Закону України «Про виконавче провадження». До рішень немайнового характеру, які підлягають примусовому виконанню, відносяться: рішення про відібрання дитини, встановлення побачення з дитиною, усунення перешкод у побаченні з дитиною (статті 64, 64-1 Закону); про поновлення на роботі (стаття 65 Закону); про виселення божника (стаття 66 Закону); про вселення стягувача (стаття 67 Закону); інші рішення, за якими боржника зобов`язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача чи утриматися від здійснення таких дій (постанова від 30 червня 2021 року у справі №201/12569/16).

У даному випадку вимоги, які вирішив суд у справі №420/12616/23, не мають конкретно визначеного вартісного, грошового вираження, а отже покладені рішенням суду на боржника зобов`язання здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та грошового забезпечення за період з 01.01.2021 року по 13.08.2021 року не можуть вважатись ні стягненням коштів, ні зобов`язанням вчинити певні дії щодо майна, тобто вони є немайновими.

Відповідно до частини 3 статті 27 Закону №1404-VІІІ за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Розмір мінімальної заробітної плати з 01.04.2024 становить 8000,00 грн згідно з статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Отже, розмір виконавчого збору за примусове виконання рішення немайнового характеру для боржника - юридичної особи має становити 32 000,00 грн (4 х 8000 = 32000).

Як видно з постанов від 01.04.2024 ВП №74590521, ВП №74590524 та ВП № 74590528, державний виконавець визначив виконавчий збір у розмірі 32 000,00 грн, тобто у відповідності із положеннями статті 27 Закону №1404-VІІІ та статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржені постанови про стягнення виконавчого збору є правомірними, а позовні вимоги щодо визнання їх протиправними є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами частини 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідач достатнім чином спростував доводи позивача та довів правомірність оскаржених рішень, тому за таких обставин в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється згідно з приписами статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-77, 139, 242-246, 259-262, 271, 287 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний