Ухвала

від 13.11.2024 по справі 420/11482/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 листопада 2024 року

м. Київ

справа №420/11482/24

адміністративне провадження № К/990/40934/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року

у справі №420/11482/24 за позовом 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору,-

УСТАНОВИВ:

6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти Василя Ігоровича ВП НОМЕР_1 від 01.04.2024 року про відкриття виконавчого провадження;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти Василя Ігоровича ВП НОМЕР_2 від 01.04.2024 року про відкриття виконавчого провадження;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти Василя Ігоровича ВП НОМЕР_3 від 01.04.2024 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти Василя Ігоровича ВП НОМЕР_1 від 01.04.2024 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВПВР УЗПРВР Південного МРУ Косюти Василя Ігоровича ВП НОМЕР_2 від 01.04.2024 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі №420/11482/24 скасовано в частині відмови в задоволенні позову 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від НОМЕР_3, НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 01.04.2024 року, ухвалено в цій частині у справі нове рішення, яким позов - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича ВПНОМЕР_3 від 01.04.2024 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн;

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича ВПНОМЕР_1 від 01.04.2024 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн;

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича ВПНОМЕР_2 від 01.04.2024 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі №420/11482/24 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) подано касаційну скаргу до Верховного Суду.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №420/11482/24 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, а також з урахуванням статті 287 КАС України (особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).

Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Предметом розгляду даної справи є визнання протиправними та скасування постанов старшого державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Оскаржуючи судове рішення у справі, розглянутій у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які регулюються статтею 287 КАС України, заявник касаційної скарги зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Однак при цьому, скаржник не зазначає про новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджувані питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний заявником касаційної скарги спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) не доведено, а судом не встановлено, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 13, 287, 328, 330, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №420/11482/24 за позовом 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору.

Копію даної ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко