Ухвала

від 24.05.2024 по справі 160/19253/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 травня 2024 року

м. Київ

справа №160/19253/23

адміністративне провадження № К/990/20051/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 18 січня 2024 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року

у справі №160/19253/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаренгейт 451»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України

про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання зареєструвати податкову накладну,-

УСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 18 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №160/19253/23, предметом спору у якій є стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 гривень.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду 18 січня 2024 рок, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року, заяву задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаренгейт 451» судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000,00 гривень. Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаренгейт 451» судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000,00 гривень. У стягненні з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті.

Тому при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 18 січня 2024 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №160/19253/23, слід застосовувати такий же критерій.

Доводи про наявність виключних обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, податковий орган у касаційній скарзі належним чином не обґрунтував.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 18 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №160/19253/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаренгейт 451» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання зареєструвати податкову накладну.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіР.Ф. Ханова Л.І. Бившева В.В. Хохуляк