Рішення

від 14.05.2024 по справі 906/1489/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1489/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Наумов О.Л. - юрист, діє на підставі довіреності від 01.01.2024 та трудового договору від 14.03.2024,

від третьої особи: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

до Приватного підприємства "Шеріфф"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

про стягнення 52408,30 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 54 408,30 грн. завданих збитків в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ним, як страховиком транспортного засобу: Mercedes-Benz; V 250; д.н.з. НОМЕР_1 виплачено страхувальнику ОСОБА_1 суму страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 89172а1жа від 10.02.2021 в сумі 119 713,27 грн.

Разом з цим, ОСОБА_1 ПрАТ "УСК "Княжа ВІГ" згідно договору про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності водія RENAULT; НОМЕР_2 (визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП) здійснено страхову виплату в сумі 67 305,07 грн.

Посилаючись на положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" позивач просить стягнути з власника т/з RENAULT; д.н.з. НОМЕР_2 - Приватного підприємства "Шеріфф" різницю в сумах відшкодувань.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

22.01.2024 до суду позивачем подано додаткові пояснення, згідно яких останній звертав увагу суду на те, що вірним слід вважати транспортний засіб відповідача - "ATAMAN; НОМЕР_3 " замість помилково зазначеного "RENAULT; НОМЕР_2 ".

Також позивач просив у відповідності до ст. 42 ГПК України розглянути справу без участі представника позивача, повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

15.02.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній просив відмовити в задоволенні позову

Господарський суд ухвалою від 20.02.2024 залучив до участі у справі № 906/1489/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".

В послідуючому ухвалою від 14.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1489/23 до судового розгляду по суті

Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив.

Суд звертає увагу на те, що в додаткових поясненнях (а.с. 55-56) позивач просив у відповідності до ст. 42 ГПК України розглянути справу без участі представника позивача, повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа не скористалася своїм правом надання письмових пояснень на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляла, про причини неявки суд не повідомляла, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялася належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа у вигляді "Ухвали про відкладення" від 18.04.2024.

Оскільки явка представників позивача та третьої особи в судове засідання не визнана обов`язковою, суд вважає, що їх неявка не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2021 між Акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" (позивач) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 89172а1жа (а.с. 7-15).

Предметом даного договору являються майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Mercedes-Benz V 250; державний номерний знак НОМЕР_1 .

У відповідності до умов вказаного договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

25.10.2021 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mercedes-Benz V 250; державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу ATAMAN державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 17.11.2021 у справі № 296/9257/21 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 18).

До АТ "СК "АРКС" із заявою про настання страхового випадку звернулась потерпіла особа (а.с. 19).

АТ "СК "АРКС" здійснило виплату страхового відшкодування за даним страховим випадком згідно страхового акту № АRХ3039877 у розмірі 119 713,37 грн. (а.с. 30-32)

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ATAMAN державний номерний знак НОМЕР_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР205596669.

Згідно заяви на виплату страхового відшкодування (а.с. 34) ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" здійснило виплату АТ "СК "АРКС" страхового відшкодування у розмірі 67 305,07 грн. (а.с. 35).

Власником транспортного засобу ATAMAN державний номерний знак НОМЕР_3 станом на дату дорожньо-транспортної пригоди було Приватне підприємство "Шеріфф" (відповідач), що вбачається відповіддю НПУ (а.с. 16-17).

Також з постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 17.11.2021 у справі № 296/9257/21 вбачається, що ОСОБА_2 станом на дату ДТП працював у ПП "Шеріфф".

Різницю між виплаченим АТ "Страхова компанія "АРКС" страховим відшкодуванням та страховим відшкодуванням, виплаченим ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" становить 52 408,30 грн. (119 713,37 грн. - 67 305,07 грн.).

Посилаючись на положення ч. 1 ст. 1172 , ст. 1194 ЦК України позивач звернувся з позовом до власника транспортного засобу (роботодавця ОСОБА_2 ) ПП "Шеріфф" про стягнення 52 408,30 грн.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором та/або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно, у разі вчинення дій, які не врегульовані нормами цивільного законодавства, перед судом може постати завдання оцінки таких дій.

Виходячи з формулювання статті 11 ЦК України, можна зробити висновок, що такі дії повинні відповідати загальним засадам цивільного законодавства України, які закріплені в статті 3 ЦК України.

Загальний порядок відшкодування шкоди, завданої особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.

Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування" (далі - Закон №85/96-ВР)).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Питання страхування відповідальності власників транспортних засобів регулюється не тільки національним законодавством, а й міжнародними нормами, і Україна як держава, яка прагне вступу в Європейський союз, в Угоді про асоціацію України з ЄС зобов`язалась здійснити заходи до підвищення гарантій забезпечення прав потерпілих від ДТП відповідно до Директиви 2009/103/ЄС щодо страхування цивільної відповідальності по відношенню до використання автотранспортних засобів та забезпечення виконання зобов`язань щодо страхування такої відповідальності.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV).

Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Законом № 1961-IV визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно зі статтею 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV).

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З урахуванням наведеного господарський суд наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV). Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17.

Водночас в Законі наголошено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто Закон як спрямований насамперед на захист прав осіб потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоду не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Отже положення цього Закону спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована її відповідальність.

За наведених обставин, господарський суд вважає недопустим перекладання тягара відшкодування шкоди на страховика, тобто на ПП "Шеріфф".

Положення статті 13 та ч.ч. 2, 4 ст. 14 ЦК України свідчить про зобов`язання учасників цивільних правовідносин діяти в межах закону, не порушуючи права інших осіб у спосіб передбачений законом, добросовісно здійснюючи свої права та обов`язки.

Аналогічної позиції притримується Велика Палата Верховного Суду у справі № 147/66/17 від 14.12.2021.

Згідно інформації щодо Полісу № ЕР205596669 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт за шкоду майну складає 130 000,00 грн.

Як зазначалося раніше, ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" в добровільному порядку сплатила лише частину страхового відшкодування в сумі 67305,04 грн.

Несплаченою різницею між страховими відшкодуваннями ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" та ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" залишилось 52 408,30 грн.

Загальна сума спричиненої шкоди становить 119 713,37 грн., тобто в межах ліміту за шкоду майну згідно Полісу № ЕР205596669 ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

Враховую наведені обставини справи та норми законодавства, господарський суд вважає за необхідне відзначити, в межах ліміту страхової виплати за шкоду, спричинену майну, відповідальність має бути покладена на страховика винної сторони - ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач не подав до суду достатніх доказів на підтвердження позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені не до належного відповідача, тому не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.05.24

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу в Електронний кабінет

2 - відповідачу в Електронний кабінет

3- третій особі в Електронний кабінет