Рішення

від 26.04.2024 по справі 911/3828/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2024 р. м. Київ

Справа № 911/3828/23

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІВЕС» про стягнення 3 608 991,60грн, за участі представників від:

позивача Гаврись Я.Б. (довіреність №217/22 від 27.12.2023);

відповідача Денисова О.В.(ордер ВА №1421574 від 20.03.2024)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКВІВЕС» (далі ТОВ «Еквівес», позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» (далі ПАТ «Центренерго», відповідач) про стягнення 3 387 384,72грн, у т.ч.: 2 292 900грн - основного боргу; 908 774,12грн - втрат від інфляції з 06.03.2021 по 30.11.2023; 185 710,60грн 3% річних за період з 06.03.2023 по 18.12.2023.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Еквівес» посилається на порушення ПАТ «Центренерго» зобов`язань за договором №131/17 від 28.08.2020 про закупівлю (поставку) товарів в частині оплати товару в установлений строк (т.1 а.с.1-4).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.12.2023: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 24.01.2024 о 14:00; встановлено строк для подання відзиву на позов 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (т.1 а.с.56-57).

Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 25.12.2023 о 13:06, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (т.1 а.с.58-59).

09.01.2024 від ПАТ «Центренерго», з дотриманням встановленого судом строку, подано відзив на позов, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на прийняття ним рішення про зупинення виконання зобов`язання з оплати внаслідок істотного порушенням позивачем умов договору недопоставку товару в установлений договором строк (т.1 а.с.60-62).

Окрім того, 09.01.2024 від ПАТ «Центренерго» з дотриманням строку, встановленого судом для подання відзиву, надійшла зустрічна позовна заява (т.1 а.с.83-93).

У зустрічному позові відповідач просить стягнути з позивача 3 608 991,60грн, з яких: 1 705 671,60грн пеня за недопоставку продукції, нарахована за період з 15.01.2021 по 14.07.2021; 1 729 305,60грн - пеня за поставку продукції з порушенням строків за період з 15.01.2023 по 30.06.2023; 32 982,60грн штраф за недопоставку продукції понад 20 днів; 141 031,80грн - штраф за поставку продукції із простроченням понад 20 днів.

В обґрунтування вимог зустрічного позову відповідач посилається на порушення позивачем зобов`язань за договором №131/17 від 28.08.2020 про закупівлю (поставку) товарів недопоставку товару на підставі письмової заявки №23/2839 від 17.11.2020 та поставку товару з порушенням встановленого строку.

Ухвалою від 24.01.2024 судом прийнято зустрічну позовну заяву, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом, встановлено позивачу строк для подання відзиву на зустрічний позов (т.1 а.с.188-189).

Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача 24.01.2024 о 23:48, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.1 а.с.190-191).

Ухвалою від 24.01.2023, яка занесена до протоколу (т.1 а.с.195-198), судом на підставі ч.4 ст.166, ч.4 ст.167 ГПК України встановлені строки для подання сторонами відповіді на відзив та заперечення щодо первісного та зустрічного позовів, а у підготовчому засіданні оголошено перерву до 14:00 26.02.2023.

У підготовчому засіданні оголошено перерву на підставі ч. 5 ст.183 ГПК України, враховуючи встановлення сторонам строків для реалізації прав на подання заяв по суті.

05.02.2024, у строк, встановлений судом, позивачем подано відзив на зустрічну позовну заяву (т.1 а.с.200-202).

Заперечуючи проти задоволення вимог зустрічного позову, ТОВ «Еквівес» зазначає, що:

- ПАТ «Центренерго» не подавав заявку №23/2839 від 17.11.2020, на яку він посилається, а видаткові накладні виписані на підставі договору і не містять посилань на неї, тому твердження про порушення строків поставки безпідставні;

- відсутність оплати стала підставою для зменшення обсягів постачання;

- заявлені позивачем штрафні санкції перевищують вартість продукції і не є пропорційними до завданих збитків, що свідчить про прагнення відповідача до збагачення та безоплатного отримання продукції.

05.02.2023 від позивача у строк, встановлений судом, надійшла відповідь на відзив (т.1 а.с.204-205), в якій, на спростування заперечень відповідача - ПАТ «Центренерго», позивач вказує, що зменшення обсягів поставки, яке спричинено реальним фінансуванням видатків покупця, як передбачено додатковою угодою, не свідчить про звільнення відповідача від виконання зобов`язань з оплати фактично отриманої продукції

У відповіді на відзив (щодо вимог зустрічного позову), яка надійшла до суду з дотриманням встановленого строку (т.1 а.с.208-210), відповідач підтримує заявлені вимоги та вказує, що:

- факт отримання заявки позивачем ТОВ «Еквівес» 15.12.2020 підтверджено повідомлення про вручення поштового відправлення №0500340229684 і позивач мав її виконати у встановлений договором строк, однак допустив порушення відповідного зобов`язання;

- сторонами погоджені всі істотні умови договору, у т.ч. розмір штрафних санкцій та порядок їх застосовування.

Відповідач скористався у встановлений судом строк правом на подання заперечень (т.1 а.с.230-232), у яких просить первісний позов залишити без задоволення, посилаючись на його безпідставність. Заперечення відповідача тотожні його доводам, викладеним у відзиві та відповіді на відзив (щодо зустрічного позову).

16.02.2024 від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшли заперечення, у яких позивач заперечує факт отримання замовлення (т.1 а.с.252).

Ухвалою від 26.02.2024 первісний позов ТОВ «Еквівес» залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України (т.2 а.с.7-10).

У підготовчому засіданні продовжено розгляд зустрічного позову, поданого у даній справі та ухвалою від 26.02.2024, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.03.2024 о 15:30 (т.2 а.с.1-2).

Судом закрито підготовче провадження на підставі п.3 ч.2 ст.185 ГПК України, оскільки виконані завдання підготовчого провадження, визначені ч.1 ст.177 ГПК України.

Ухвалою від 26.02.2024 позивача повідомлено про призначення справи до судового розгляду по суті на 20.03.2024 о 15:30 (т.2 а.с.4).

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 27.02.2024 о 01:24 (т.2 а.с.5).

26.02.2024 від відповідача - ПАТ «Центренерго» надійшло клопотання про визнання поважними причини неподання доказу копії листа від 15.12.2020 вих. №5665 та долучення його до матеріалів справи (т.2 а.с.13-14).

В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказує, що на спростування тверджень позивача щодо неотримання заявки у ПАТ «Центренерго» виникла необхідність у поданні такого доказу, що перебував в архіві, що зайняло певний час.

Ухвалами від 20.03.2024, які занесені до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволені клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; визнано поважними причини неподання у строк доказу, наданого разом із клопотання від 26.02.2024, та прийнято його; встановлено строк відповідачу для надання письмових пояснень, щодо відповідного доказу; задоволено клопотання про витребування оригіналу доказу (листа №5665 від 15.12.2020), поданого разом із клопотанням від 26.02.2024; оголошено перерву в судовому засіданні до 12:00 22.03.2024 (т.2 а.с.31-37).

Судом відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки в розумінні положень ст.ст.202, 216 ГПК України зміна представника відповідача та необхідність його ознайомитися з матеріалами справи, не є підставою для відкладення такого засідання. Окрім того, судом враховано, що позивача представляв також інший представник адвокат Власенко Ю.Д., який з`явився у судове засідання та брав участь у розгляді справи на стадії підготовчого провадження, тобто обізнаний із справою.

Задовольняючим клопотання про долучення доказів, суд виходив з того, що необхідність у поданні додаткових доказів у відповідача обумовлена заперечення позивачем факту отримання заявки відповідача на поставку та направлення у поштового відправленні щодо якого надано повідомлення про його вручення саме заявки за договором, а також з метою повного та об`єктивного розгляду такої справи,

Клопотання про витребування оригіналу поданого доказу судом задоволено на підставі ч.6 ст.91 ГПК України, що визначає право суду витребувати оригінали доказів, у випадку подання стороною їх копій, зокрема на вимогу учасника.

На підставі ч.5 ст.161 ГПК України судом надано право та встановлено позивачу строк для надання пояснення відносно додатково поданого відповідачем доказу, у зв`язку з чим, на підставі ч.2 ст.216 ГПК України, судом оголошено перерву в судовому засіданні на стадії розгляду заяв та клопотань, які з поважних причин не поданні у підготовчому проваджені.

Ухвалою від 22.03.2024, що занесена до протоколу, судом зобов`язано ПАТ «Центренерго» надати пояснення щодо неможливості подання оригіналу доказу, витребуваного ухвалою від 20.03.2024, встановлено строк для подання такого пояснення з доказами його направлення іншим учасникам справи - до 26.03.2024, а в судовому засіданні на підставі ч.2 ст.216 ГПК України оголошено перерву (т.2 а.с.39-41).

Судом зобов`язано відповідача надати пояснення у письмовій формі відповідно до ч.2 ст.169 ГПК України.

На виконання вимог ухвали суду, у строк встановлений судом, відповідачем - ПАТ «Центренерго» подані пояснення від 26.03.2024, у яких відповідач повідомив про неможливість подання оригіналу такого доказу з посиланням на те, що відповідний лист надійшов каналами електронного зв`язку і чи надходив до відповідача оригінал відповідного листа поштою відповідачу невідомо, т.к. оригінал відсутній (т.2 а.с.43-44).

28.03.2024 позивачем ТОВ «Еквівес» через підсистему «Електронний суд» надійшли пояснення, у яких позивач ставить під сумнів надсилання ним такого листа відповідачу (т.2 а.с.49-50).

Ухвалою від 17.04.2024, яка занесена до протоколу, судом оголошено перерву в судовому засіданні на підставі ч.2 ст.216 ГПК України до 15:00 26.04.2024 (т.2. а.с.54-55).

Під час розгляду справи по суті представник відповідача ПАТ «Центренерго» заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, представник відповідача - ТОВ «Еквівес» просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

28.08.2020 між ПАТ «Центренерго» (далі - покупець) та ТОВ «Еквівес» (далі постачальник) укладено договір №131/17 про закупівлю (поставку) товару (далі договір) (т.1 а.с.7-10, 132-135).

У відповідності до п.п.1.1 та 1.3 договору: постачальник зобов`язується поставити покупцю товар згідно умов договору; найменування (номенклатура, асортимент), ціна, кількість, строки (графік) поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатках до договору. Покупець за таким договором зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору, що установлено його п.1.2.

Згідно п.2.1 договору ціною договору є загальна сума цін на продукцію (вартість) з ПДВ, що поставляється за даним договором.

Пунктом 2.2 договору сторонами узгоджено, що ціни на продукцію визначаються в додатку до договору.

Розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника в порядку, передбаченому додатком до договору (п.2.5 договору).

Сторонами п.п.3.1-3.3 договору визначено, що: постачальник здійснює поставку продукції за умовами згідно додатку до договору; місце, строк (графік) поставки продукції визначається в додатках до договору; фактичний об`єм кожної партії продукції зазначається у відповідній письмовій заявці покупця, яка є невід`ємною частиною даного договору; при цьому, покупець на підставі своїх письмових заявок, в межах запланованого в договорі обсягу продукції, має право перерозподіляти продукцію між вантажоотримувачами без додаткових погоджень з постачальником.

Як визначено п.5.2 договору, постачальник зобов`язується у письмовій формі (лист, факс) у розумний строк до дати поставки сповістити покупця про дату та час надходження продукції в погоджений пункт призначення, а також надати інформацію про вантажоперевізника та іншу інформацію, що необхідна покупцю для прийняття товару.

Датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції, а у разі якщо фактична передача продукції і дата підписання акту приймання-передачі продукції не співпадають до підписання акту приймання-передачі продукції, продукція вважається переданою покупцю на відповідальне зберігання (п.5.3 договору).

Згідно п.5.5 договору право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця в момент, передбачений в п.5.3 договору.

Відповідно до п.6.9 договору сторони передбачили, що в разі виявлення покупцем недоліків продукції під час її приймання, відповідні недоліки фіксуються сторонами в акті приймання-передачі продукції.

В силу пп.7.1.1,7.1.2 п.7.1 договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену продукцію, приймати поставлену продукцію згідно з актом приймання-передачі продукції.

Постачальник, як установлено пп.7.3.1 п.7.1 договору зобов`язується забезпечити поставку продукції у строки (графік), встановлені договором. При цьому, порушення відповідного зобов`язання передбачає відповідальність, встановлену за згодою сторін п.9.2 договору, відповідно до якого, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 2 відсотків вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 12.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеного в додатку до договору.

Додатком №1 до договору (т.1 а.с.11-12, 136-137, далі додаток №1), сторони визначили найменування, асортимент, кількість та ціну товару (продукції), що постачається за договором, а саме:

- для Вуглегірської ТЕС: корпус внутрішній - 8шт, загальною вартістю 722 000грн; диск захисний - 11шт, загальною вартістю 282 150грн;

- для Зміївської ТЕС: колесо робоче - 8шт, загальною вартістю 604 800грн; корпус внутрішній - 8шт, загальною вартістю 722 000грн; диск захисний - 8шт, загальною вартістю 152 000грн.

Пунктом 2 додатку №1 визначено, що загальна вартість продукції з ПДВ складає 2979 540грн.

Відповідно до п.5 додатку №1 сторони передбачили строк поставки - протягом 30 днів з моменту отримання письмової заявки покупця, з можливістю дострокової поставки, у період з дати укладення договору по 31.12.2020 та визначили, що обсяги постачання можуть бути зменшені в залежності від реального фінансування видатків покупця.

Покупець, як установлено п.2 додатку №1, зобов`язаний здійснити розрахунок за товар протягом 45 календарних днів після підписання акту приймання-передачі продукції.

Строк дії договору до 15.02.2021 (п.9 додатку №1).

15.02.2021 сторонами укладено додаткову угоду (т.1 а.с.13, 138; далі додаткова угода №1), якою сторони погодили провести постачання продукції згідно найменувань продукції та за ціною, вказаними в пункті 1 додатку №1 до договору, в період з дати укладання додаткової угоди по 30.06.2021 (п.1 додаткової угоди). Також, додатковою угодою сторони доповнили додаток №1 пп.1.1, в силу якого передбачена поставку продукції - колесо робочого у кількості 6шт, загальною вартістю 544 320грн.

Окрім того, зазначеною додатковою угодою сторони домовились змінити п.5 додатку №1, виклавши його у такій редакції: «строк поставки: протягом 30 днів з моменту отримання письмової заявки покупця, з можливістю дострокової поставки, у період з дати укладання договору по 30.06.2021; обсяги постачання можуть бути зменшені в залежності від реального фінансування видатків покупця».

Строк дії договору змінений сторонами та визначений до 30.06.2021 (п.4 додаткової угоди).

Як зазначає відповідач, 17.11.2020 за вих.№23/2839 на адресу позивача ТОВ «Еквівес» направлено заявку на поставку продукції до Вуглегірської ТЕС та Зміївської ТЕС у загальній кількості: корпус внутрішній - 16шт; диск захисний - 19шт; колесо робоче - 8шт (т.1 а.с.150). На підтвердження факту направлення вказаної заявки ТОВ «Еквівес» та отримання такої заявки ТОВ «Еквівес» позивачем надано рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення №0500340229684, що отримано позивачем 15.12.2020 (т.1 а.с.150, зворот). Вказане поштове відправлення відповідачем позивачу направлено без опису вкладення, однак, під час розгляду даної справи позивачем ТОВ «Еквівес» не доведено того, що у відповідному поштовому відправлені ним отримано від відповідача будь-які інші документи або матеріали, а також не надано іншого замовлення відповідача.

При цьому, під час розгляду даної справи відповідачем ПАТ «Центренерго» надано копію листа від імені ТОВ «Еквівес», адресованого відповідачу, в якому вказано про отримання відповідної заявки, направленої поштовим відправленням №0500340229684 (т.1 а.с.18). Разом з тим під час розгляду даної справи відповідачем на вимогу суду не надано оригінал зазначеного доказу, а позивач заперечував направлення такого листа відповідачу, тому відповідний доказ не взятий судом до уваги відповідно до ч.6 ст.91, ч.5 ст.96 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання взятих на себе зобов`язань відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 2 508 360грн з ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі продукції, а саме від:

- 04.01.2021 - диск захисний кр. 82.00.2 у кількості 1 шт на суму 45 600грн (т.1 а.с.105);

- 05.01.2021 - корпус внутрішній кр. 82.00.6 у кількості 1 шт на суму 108 300грн (т.1 а.с.139, зворот);

- 19.01.2021 - диск захисний кр. 82.00.013 у кількості 2 шт на суму 61 560грн (т.1 а.с.113);

- 19.01.2021 - диск захисний кр. 82.00.013 у кількості 2 шт на суму 61 560грн (т.1 а.с.114, зворот);

- 27.01.2021 - корпус внутрішній кр.82.00.6 у кількості 1шт на суму 108 300грн (т.1 а.с.115);

- 27.01.2021 - корпус внутрішній кр.82.00.6 у кількості 1шт на суму 108 300грн (т.1 а.с.116, зворот);

- 05.02.2021 - корпус внутрішній кр.82.00.6 у кількості 1шт на суму 108 300грн (т.1 а.с.106);

- 05.02.2021 - корпус внутрішній кр.82.00.6 у кількості 1шт на суму 108 300грн (т.1 а.с.107);

- 05.02.2021 - корпус внутрішній кр.82.00.6 у кількості 1шт на суму 108 300грн (т.1 а.с.108);

- 05.02.2021 - диск захисний кр.82.00.2 у кількості 1шт на суму 22 800грн (т.1 а.с.140);

- 10.02.2021 - корпус внутрішній кр.82.00.6 у кількості 1шт на суму 108 300грн (т.1 а.с.109);

- 10.02.2021 - корпус внутрішній кр.82.00.6 у кількості 1шт на суму 108 300грн (т.1 а.с.109, зворот);

- 12.02.2021 - корпус внутрішній кр.82.00.6 у кількості 2шт на суму 216 600грн (т.1 а.с.110);

- 12.02.2021 - корпус внутрішній кр.82.00.6 у кількості 2шт на суму 216 600грн (т.1 а.с.149);

- 15.02.2021 - корпус внутрішній кр.82.00.6 у кількості 1шт на суму 108 300грн (т.1 а.с.110, зворот);

- 15.02.2021 - диск захисний кр.82.00.013 у кількості 2шт на суму 61 560грн (т.1 а.с.111);

- 15.02.2021 - диск захисний кр.82.00.013 у кількості 1шт на суму 30 780грн (т.1 а.с.141, зворот);

- 15.02.2021 - диск захисний кр.82.00.013 у кількості 4шт на суму 123 120грн (т.1 а.с.141);

- 16.02.2021 - корпус внутрішній кр.82.00.6 у кількості 1шт на суму 108 300грн (т.1 а.с.111, зворот);

- 16.02.2021 - диск захисний кр.82.00.2 у кількості 1шт на суму 22 800грн (т.1 а.с.112, зворот);

- 16.02.2021 - диск захисний кр.82.00.2 у кількості 1шт на суму 22 800грн (т.1 а.с.113, зворот);

- 16.02.2021- корпус внутрішній кр.82.00.6 у кількості 1шт на суму 108 300грн (т.1 а.с.112);

- 02.03.2021 - диск захисний кр.82.00.2 у кількості 1шт на суму 22 800грн (т.1 а.с.139);

- 02.03.2021 - диск захисний кр.82.00.2 у кількості 1шт на суму 22 800грн (т.1 а.с.104);

- 02.03.2021 - диск захисний кр.82.00.2 у кількості 1шт на суму 22 800грн (т.1 а.с.104, зворот);

- 12.03.2021 - колесо робоче кр.82.00.3 у кількості 1шт на суму 90 720грн (т.1 а.с.140, зворот);

- 19.03.2021 - колесо робоче кр. 82.00.3 у кількості 1шт на суму 90 720грн (т.1 а.с.114);

- 19.04.2021- колесо робоче кр. 82.00.3 у кількості 1шт на суму 90 720грн (т.1 а.с.115, зворот);

- 30.06.2021 - колесо робоче кр.82.00.6 у кількості 1шт на суму 90 720грн (т.1 а.с.116).

В рахунок оплати поставленого товару ПАТ «Центренерго» перераховано ТОВ «Еквівес» 215 460грн, а саме: 01.04.2021 108 300грн платіжним доручення №619; 02.04.2021 45600грн платіжним дорученням №618; 13.04.2021 61560грн платіжним дорученням №1238 (т.1 а.с.40, зворот; а.с. 41, а.с.41, зворот).

Як зазначає відповідач, звертаючись з зустрічним позовом, вказана продукція поставлена відповідачем з пропуском строку, встановленого п.5 додатку №1, окрім того, частина продукції відповідно до письмової заявки №23/2839 від 17.11.2020 на суму 471 180грн взагалі не поставлена позивачем ТОВ «Еквівес», у зв`язку із чим, ПАТ «Центренерго» нарахована пеня за несвоєчасну поставку продукції у розмірі 1 729 305,60грн, штраф у розмірі 141 031,80грн за поставку продукції із прострочення понад 20 днів, пеня за недопоставку продукції у розмірі 1 705 671,60грн та штраф за поставку продукції із прострочення понад 20 днів у розмірі 32 928,60грн.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку сплатити штраф та пеню за відповідні порушення.

Заявлені вимоги суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи зміст зобов`язань сторін за відповідним договором, передбачення договором періодичних поставок товару, суб`єктний склад, укладений сторонами договір є договором поставки.

Так, згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Схоже визначення договору поставки надано і ст.712 ЦК України, відповідно до якої продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України визначено, що: продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Положеннями ст.664 ЦК України передбачено, що: обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару; договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Разом з тим, як установлено ст.531 ЦК України, боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 ст.612 ЦК України установлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч.1 ст.216, ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня та штраф (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.4 ст.231 ГК України: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором; при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 1 ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ч.ч.2,3 ст.549 ЦК України: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Таким чином, виходячи з положень наведених норм, постачальник зобов`язаний поставити товар у строки, визначені договором, а у разі порушення строків поставки товару покупець набуває право вимагати від постачальника сплати пені та штрафу, у визначеному договором розмірі.

До моменту укладення додаткової угоди, якою фактично сторонами змінено строк поставки, ТОВ «Еквівес» відповідно до п.5 додатку №1 мало поставити позивачу продукцію за договором протягом 30 днів з моменту отримання від ПАТ «Центренерго» письмової заявки та мало право, оскільки обмежень договором не визначено, а п.5 прямо визначає таке право постачальника, поставити продукцію достроково.

Оскільки позивач не надав доказів того, що у поштовому відправленні №0500340229684 (т.1 а.с.150, зворот), ним отримано інші документи або матеріали, а не заявку відповідача, суд вважає доведеним той факт, що заявка ПАТ «Центренерго» №23/2839 від 17.11.2020 отримана ТОВ «Еквівес» 15.12.2020, отже, позивач мав виконати своє зобов`язання з поставки продукції, визначеної такою заявкою, до 14.01.2021 включно.

Разом з тим, як свідчить додаткова угода №1 (т.1 а.с.13), сторони фактично змінили строки поставки продукції за договором за взаємною їх згодою, вказавши, що постачання продукції згідно найменування продукції та за ціною, вказаними в пункті 1 додатку №1 до договору (тобто повного переліку продукції, зазначеного у відповідному пункті, враховуючи зміни, внесені у відповідний пункт шляхом його доповнення пп.1.1 з додатковим переліком продукції) протягом 30 днів з моменту отримання письмової заявки покупця, з можливістю додаткової поставки, у період з дати укладання додаткової угоди (15.02.2021) по 30.06.2021.

Під час розгляду даної справи судом не встановлено, що у період з дати укладення відповідної додаткової угоди ПАТ «Центренерго» направляв позивачу ТОВ «Еквівес» нову заявку на поставку продукції за договором.

За відсутності відповідної заявки щодо поставки продукції за договором, граничним строком для виконання зобов`язань з поставки за договором є 30.06.2021.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у період з 15.02.2021 по 30.06.2021 на адресу відповідача не направлено нової заявки, враховуючи поставку відповідачем продукції до 30.06.2021, суд приходить до висновку про відсутність у ПАТ «Центренерго» права нараховувати пеню та штраф за поставку товару з порушенням строку, оскільки відсутній факт порушення позивачем зобов`язань з поставки за договором, у зв`язку із чим у задоволенні заявлених вимог про стягнення 1 729 305,60грн пені та 141 031,80грн штрафу суд відмовляє.

Щодо заявлених позивачем вимог щодо стягнення пені у розмірі 1 705 671,60грн та 32982,60грн штрафу за недопоставку продукції суд зазначає наступне.

Договір поставки є підставою для виникнення у сторін взаємних зобов`язань: у постачальника поставити товар, а у покупця його прийняти та оплатити.

Так, з укладенням такого договору постачальник приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну продукцію і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець - набуває права вимагати від постачальника передачі продукції і обов`язку її прийняти та оплатити.

Як визначено ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, за загальним правилом, визначеним ч.1 ст.692 ЦК України, яким установлена черговість виконання взаємних зобов`язань, що виникають з договору купівлі-продажу або поставки, виконання зобов`язання з передачі товару передує виконанню зобов`язання з оплати. Такий самий порядок виконання взаємних зобов`язань сторін визначений договором, з урахуванням його додатку №1 та додаткової угоди.

В силу ч.ч.1,2 ст.538 ЦК України: виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання; при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Частиною 3 ст.538 ЦК України визначено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Отже, зупинення виконання обов`язку однією із сторін, яке обумовлене не виконанням іншою стороною свого обов`язку, є правомірною поведінкою сторони за договором.

Так, спеціальною нормою, якою врегульовані відносини купівлі-продажу, а також поставки, що визначено ч.2 ст.712 ЦК України, - ч.5 ст.692 ЦК України унормовано, що якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Отже, у разі встановлення факту часткової передачі у власність продавцем покупцю товару, який мав бути оплачений останнім, але покупець не виконав свого обов`язку, продавець не відмовляючись від виконання договору, має право на підставі норми закону змінити умови взятого на себе зобов`язання, а саме: зупинити передання іншого товару за договором до повної оплати всього раніше переданого товару, тим самим застосувавши норми про забезпечення виконання зобов`язань (такий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 910/23003/16, від 16.11.2023 у справі №904/8964/21).

При цьому, проаналізувавши вказані положення необхідно зазначити, що обов`язковою умовою застосування ч.5 ст.692 ЦК України, щодо права постачальника зупинити подальше передання товару, крім поставленого, є встановлення судом належного виконання постачальником своїх зобов`язань до такого зупинення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ТОВ «Еквівес» на виконання вимог укладеного договору поставив продукцію на загальну суму 2 508 360грн. Вказана продукція згідно вищенаведених висновків суду поставлена позивачу своєчасно, зважаючи на зміну строків поставки додатковою угодою та відсутність нової заявки щодо поставки товару, втім, відповідач ПАТ «Центренерго» свого обов`язку з оплати такого товару у строк, визначений додатком №1, не виконав, товар оплатив лише частково, хоча строк оплати за усіма підписаними актами приймання-передачі продукції, окрім акту від 30.06.2021, станом на 30.06.2021 (граничний термін поставки в силу п.5 додатку №1 в редакції додаткової угоди) настав.

Отже, судом не встановлено порушення ТОВ «Еквівес» зобов`язань з поставки продукції, зважаючи на його правомірні дії щодо зупинення подальших поставок продукції, тому підстав для застосування відповідальності у вигляді штрафу та пені, встановленої договором, не має.

При цьому, суд вважає необхідним зауважити на тому, що закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання своїх зобов`язань до повного виконання умов договору, оскільки закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по оплаті зустрічного позову судовим збором у розмірі 54 134,87грн, понесені відповідачем, підлягають покладенню на відповідача, враховуючи відмову у задоволенні заявлених вимог повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» (ідентифікаційний код 22927045; 08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, 49) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІВЕС» (ідентифікаційний код 37502259; 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 8, офіс 199) про стягнення 1 705 671,60грн пені за недопоставку продукції, 1 729 305,60грн пені за поставку продукції з порушення строків, 32 982,60грн штрафу за недопоставку понад 20 днів, 141 031,80грн штрафу за поставку продукції з простроченням понад 20 днів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.05.2024.

Суддя А.Р. Ейвазова