Рішення

від 24.05.2024 по справі 922/741/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2024м. ХарківСправа № 922/741/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Трак-Шина-Сервіс-1" (62489, Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Зміївська, 1-А, код ЄДРПОУ 38117761) до Приватного підприємства "Трак-Шина-Сервіс" (62489, Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Зміївська, 1-А, код ЄДРПОУ 37023311) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 4 093 174,21грн за участю учасників справи:

позивача - ОСОБА_2

відповідача - Ашурова А.Р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 2 922 028,13грн, 3% річних в розмірі 190 172,64грн, збитки від інфляції в розмірі 980 973,44грн. Судові витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором купівлі-продажу від 29.12.2021 в частині здійснення своєчасної оплати за придбані нежитлову будівлю та земельну ділянку.

Ухвалою суду від 11.03.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 13.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, 5 календарних днів - на подання до суду заперечення з дня отримання відповіді на відзив, позивачу - 5 календарних днів на подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 11.04.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, просить провадження у справі закрити за відсутністю предмету спору посилаючись на те, що позивач передав право вимоги боргу за договором купівлі-продажу від 29.12.2021 до відповідача своєму засновнику ОСОБА_1 . Відповідний лист також був отриманий відповідачем і від нового кредитора. Як зазначає відповідач, на теперішній час він не має заборгованості перед позивачем, у зв`язку з чим предмет спору відсутній.

Позивач у відповіді на відзив не погоджуючись із запереченнями відповідача зазначає про те, що договір відступлення права вимоги від 04.07.2022 є нікчемним, оскільки нотаріально не посвідчений, а тому, на думку позивача, договір відступлення права вимоги не створює юридичних наслідків, а саме не породжує у сторін цього договору відповідних прав та обов`язків, даний договір не відповідає встановленим критеріям: належності, допустимості, достовірності, достатності, з огляду на що він не може бути належним доказом у цій справі.

Як вважає позивач, укладення цього договору є намаганням відповідача уникнути сплати за придбаний об`єкт нерухомості і ввести суд в оману щодо фактичних обставин справи.

Відповідач у запереченнях на відповідь позивача на відзив посилається на те, що на дату передання прав вимоги обов`язки та права обох сторін за договором були частково виконані, а саме: відбулась передача прав на нерухоме майно, прийняття прав на нерухоме майно, реєстрація права власності на нового власника. Саме ці дії спричинили виникнення грошової заборгованості та прав кредитора у продавця за договором. Тому станом на дату передання прав до нового кредитора правовідносини сторін за цим договором, що передавались, складались виключно з однієї вимоги грошового зобов`язання на користь позивача по справі, у зв`язку з чим, як вважає відповідач, уступка права вимоги за грошовим зобов`язанням не передбачає нотаріальної форми такого договору.

Також відповідач вважає, що позов подано передчасно, оскільки умовами договору строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений, а тому в даному випадку застосуванню підлягає ст.530 Цивільного кодексу України. Вимога про оплату заборгованості відповідачем не отримувалась.

Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи на адресу суду не надходило.

В судовому засіданні 02.05.2024 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 24.05.2024.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити їх в повному обсязі. Також, позивач, з посиланням на ч.8 ст.129 ГПК України, вказав на те, що докази, які підтверджують фактичний розмір понесених позивачем судових витрат, зокрема витрат, пов`язаних з правничою допомогою, будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує, просить суд в його задоволенні відмовити та зазначив, що докази судових витрат понесених відповідачем будуть подані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду.

Третя особа у призначене судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом відповідно до вимог чинного законодавства. Оскільки третьою особою надано пояснення щодо позову з порушенням процесуального строку, встановленого судом, дані пояснення залишено судом без розгляду, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників справи, суд встановив наступне.

29.12.2021 між Приватним підприємством "Трак-Шина-Сервіс-1" (позивач) та Приватним підприємством "Трак-Шина-Сервіс" (відповідач) укладено договір купівлі-продажу (далі за текстом договір), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у власність будівлі (адміністративна будівля з магазином літ. "А" загальною площею 521,5кв.м, господарча будівля літ. "Б" площею 136,9кв.м), загальною площею 658,4кв.м, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, пр-т Полтавський, 138-А та земельну ділянку площею 0,084га, яка має кадастровий № 5310436100:05:001:0254.

Цільовим призначенням земельної ділянки, відповідно до п.1.1 договору, є будівництво та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель: землі іншої комерційної діяльності (для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель з магазином).

У п.2.1 договору сторони погодили, що продаж будівель здійснюється сторонами за ціною 2 472 800,13грн, земельної ділянки за ціною 449 228,00грн.

Строк здійснення оплати відповідачем за придбане майно сторони умовами договору не погодили.

Пунктом 6.7 договору визначено, що право власності на майно виникає у відповідача після нотаріального посвідчення цього договору та державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Договір купівлі-продажу від 29.12.2021 посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О.В. за реєстровим № 1983.

Право власності на будівлі та земельну ділянку 29.12.2021 зареєстровано за відповідачем, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційні довідки № 367432052 від 26.02.2024 та №367432133 від 26.02.2024).

Між сторонами складено акт прийому-передачі нерухомого майна від 29.12.2021, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв нерухоме майно: будівлі загальною площею 658,4кв.м за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, пр-т Полтавський, 13 8-А та земельну ділянку площею 0,084га, кадастровий № 5310436100:05:001:0254.

Позивач 22.02.2024 направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за договором купівлі-продажу в розмірі 2 922 028,13грн, яка повернута позивачу засобами поштового зв`язку з відміткою - "закінчення встановленого терміну зберігання".

Відповідач зобов`язання за договором не виконав, за передані позивачем будівлі та земельну ділянку не розрахувався, у зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 2 922 0218,13грн, яка на теперішній час є не сплаченою.

На суму основного боргу позивач за несвоєчасну оплату будівлі та земельної ділянки здійснив нарахування 3% річних в розмірі 190 172,64грн та збитків від інфляції в розмірі 980 973,44грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення також закріплені в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст.ст.627,628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.

За приписами ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судом встановлено, що позивач передав, а відповідач прийняв нерухоме майно: будівлі загальною площею 658,4кв.м за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, пр-т Полтавський, 13 8-А та земельну ділянку площею 0,084га, кадастровий № 5310436100:05:001:0254, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 29.12.2021 та фактом реєстрації права власності на відповідне майно за відповідачем, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 367432052 від 26.02.2024 та № 367432133 від 26.02.2024, які містяться у справі.

Оскільки сторони у договорі не обумовили інший строк оплати, суд дійшов висновку, що обов`язок відповідача оплатити вартість переданого йому позивачем майна виник в силу закону (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України) з моменту отримання ним відповідного майна та реєстрації в державному реєстрі права власності на нього, а саме із 29.12.2021 та не залежить від факту направлення чи ненаправлення на адресу відповідача вимоги про здійснення оплати отриманого ним за договором майна, як помилково вважає відповідач.

На підставі викладеного, суд не приймає та вважає помилковими заперечення відповідача стосовно того, що строк виконання грошового зобов`язання за договором не настав.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати отриманого ним за договором майна на суму 2 922 028,13грн із 30.12.2021.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає про відсутність предмету спору з посиланням на те, що 04.07.2022 між позивачем та ОСОБА_1 (третя особа у справі) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого позивач відступив третій особі право вимоги (всі наявні грошові/негрошові вимоги "первісного кредитора" до "боржника" станом на дату відступлення права вимоги, що включає в себе право вимагати виконання грошового зобов`язання по сплаті основної суми заборгованості по кредиту, відсотків, штрафних санкцій (за наявності) тощо, право звернення стягнення на предмет іпотеки тощо) за основним договором (договір купівлі-продажу, укладений між ПП "Трак-Шина -Сервіс-1" (за договором продавець) та ПП "Трак-Шина-Сервіс" (за договором покупець) щодо купівлі-продажу будівель загальною площею 658,4 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,084 га, яка має кадастровий номер 5310436100:05:0010254, посвідчений 29.12.2021 за номером в реєстрі 1983 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області О.В.Десятниченком).

Відповідний договір відступлення права вимоги сторонами укладено в простій письмовій формі.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.209 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

За приписами ч.1 ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Як вже було встановлено судом, договір купівлі-продажу від 29.12.2021, укладений між сторонами відповідно до вимог закону було посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О.В. за реєстровим № 1983.

Відповідно до ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

Таким чином, договір відступлення права вимоги, за яким було здійснено заміну кредитора у зобов`язанні за спірним договором купівлі продажу нерухомого майна та змеленої ділянки, був укладений у простій письмовій формі, в порушення вимог закону про обов`язкове нотаріальне посвідчення відповідного виду правочинів.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч.1 ст.220 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемний договір не породжує тих прав і обов`язків, настання яких бажали сторони, і визнання такого договору недійсним судом не вимагається.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що договір відступлення права вимоги від 04.07.2022, укладений між позивачем та третьою особою, є нікчемним в силу приписів ч. 2 ст.215, ч.1 ст.220, ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України і не створює жодних правових наслідків для сторін, оскільки він укладений у простій письмовій формі.

Враховуючи вищевикладене, посилання відповідача на відсутність заборгованості перед позивачем, а відтак, і на відсутність предмету спору є безпідставними і судом не приймаються.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 190 172,64грн за період з 30.12.2021 по 29.02.2024 та збитків від інфляції в розмірі 980 973,44грн за період з січня 2022 року по січень 2024 року, суд керується положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що за змістом ст.625 Цивільного кодексу України нарахування процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних 190 172,64грн за період з 30.12.2021 по 29.02.2024 та збитків від інфляції в розмірі 980 973,44грн за період з січня 2022 року по січень 2024 року, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є арифметично правильним, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене позов є цілком обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, суд судові витрати покладає на відповідача.

Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, суд керується наступним.

Позивачем надано суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи в розмірі 40 000,00грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач звернувся до суду з відповідною заявою та зазначив, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду відповідно до вимог ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу буде вирішено судом після надання відповідних доказів згідно із ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 20, 73, 74, 75, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Трак-Шина-Сервіс" (62489, Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Зміївська, 1-А, код ЄДРПОУ 37023311) на користь Приватного підприємства "Трак-Шина-Сервіс-1" (62489, Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Зміївська, 1-А, код ЄДРПОУ 38117761) - 2 922 028,13грн основного боргу, 190 172,64грн 3% річних, 980973,44грн збитків від інфляції, 61 397,61грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "24" травня 2024 р.

СуддяТ.А. Лавренюк