Рішення

від 24.05.2024 по справі 460/24807/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 травня 2024 року м. Рівне№460/24807/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Приватного малого підприємства "МЛС" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне мале підприємство «МЛС» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 25.08.2023 №204000/2023/000126/2 та від 30.08.2023 №204000/2023/000129/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в травні 2022 року між польською компанією «LOTOS OILS p.z.o.o» та позивачем укладено зовнішньоекономічний контракт про поставку товару. З метою митного оформлення ввезеного товару декларантом позивача подано до митного органу митні декларації №23UA204020034001U5 від 22.08.2023 та №23UA204020034810U9 від 28.08.2023, в яких митна вартість вказаних товарів визначена за першим методом, тобто за ціною договору. Повідомлено, що до митного оформлення подано усі документи, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість придбаних товарів, однак відповідач безпідставно витребував у нього додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару та в подальшому здійснив коригування митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Вважає застосування резервного методу для визначення митної вартості товару необґрунтованим, а прийняті рішення про коригування митної вартості протиправними. За таких обставин, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.10.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 09.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що при проведенні у відповідності до положеньст.54 Митного кодексу Україниконтролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією встановлено, що у документах, наданих декларантом митному органу для підтвердження митної вартості товару, відсутнє обґрунтування числового значення рівня заявленої митної вартості товарів. Вважає оскаржувані рішення, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством, тобто правомірними та обґрунтованими. За таких обставин, просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін .

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

26 травня 2022 року між польською компанією «LOTOS OILS p.z.o.o» (Польща, Гданськ) як Продавцем та Приватним малим підприємством «МЛС», як Дистриб`ютором, було укладено зовнішньоекономічний контракт №UM/LO/XW/7/2022/UA (далі Контракт), згідно з п.1.1 якого Продавець зобов`язується продати, а Дистриб`ютор купити, оплатити та організувати продажі готової змащувальної продукції виробництва Продавця виключно на території України (Рівненська, Волинська, Тернопільська, Житомирська області).

Відповідно до розділу 3 Контракту у момент підписання цього Контракту, Продавець надасть Дистриб`ютору базовий прейскурант на Продукцію, яка є предметом Контракту. Ціна буде визначена в чинному на день поставки прейскуранті Продавця, про що Дистриб`ютор буде повідомлено відповідно до пункту 3.3. Договору. Прейскурант містить базову основну ціну (NetBasePrice) і ціни з урахуванням знижки для Дистриб`ютора. Вартість упаковок і піддонів включена у вартість Продукції. Прейскурант є невід`ємною частиною цього контракту і має конфіденційний характер. Дистриб`ютор ні в якому разі не може передавати інформацію, що міститься в прейскуранті, третім особам.

В рамках даного контракту продавцем було здійснено дві поставки, зокрема:

І. Товар: «Масла моторні, компресорні, турбінні, з вмістом нафти та нафтопродуктів, марки SUPEROL CB SAE 40-AC в кількості 23480 кг нетто» за ціною 25311,44 євро.

ІІ: Товар: «Масла моторні, компресорні, турбінні, з вмістом нафти та нафтопродуктів, марки OLEJ MS 20 AC в кількості 23500 кг нетто », за заявленою митною вартістю за ціною договору 26367 євро.

З метою митного оформлення придбаного товару за вказаними вище контрактом (І поставка) декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію №23UA204020034001U5 від 22.08.2023. Разом з митною декларацією декларантом митному органу також подано такі документи: рахунок-проформу від 02.08.2023 №5016665211, рахунок-фактуру від 18.08.2023 №1915003321, автотранспортну накладну №1273981 від 18.08.2023, сертифікат походження товару EUR-1 №PL/MF/AT 0045610 від 18.08.2023, платіжний документ, що підтверджує вартість товару №63 від 03.08.2023, рахунок на оплату транспортних послуг №3В-000609 від 22.08.2023, документ що підтверджує вартість перевезення №609 від 22.08.2023, доповнення до зовнішньо-економічного договору (контракту) №1/2023 від 03.07.2023, зовнішньоекономічний договір/Контракт №UM/LO/XW/7/2022/UA від 26.05.2022, договір про надання послуг митного брокера №41 від 07.05.2018, договір (контракт) про перевезення №1 від 10.01.2019, повідомлення №162 від 13.03.2023, сертифікат якості №3581/2023 від 18.08.2023, витяг з інтернет ресурсу від 15.03.2023, лист №235 від 05.07.2023, талон зважування №64569 від 18.08.2023, квиток №8017475864 від 18.08.2023, лист від 28.07.2023 та копію митної декларації країни відправлення №23PL335010Е0763965 від 18.08.2023.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту 25311,44 євро.

22.08.2023 посадовою особою митниці декларанту позивача пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу виявленими у поданих документах розбіжностями. Декларанту запропоновано надати: 1) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки, що можливо кореспондувати із імпортованим товаром; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) Заявка до договору транспортного-експедирування від 10.01.2019 №1; 4) інвойс від 03.08.2023 №1915003254; 5) дистриб`юторську угоду; 6) Контракт від 25.05.2022 № UM/LO/ZW/7/2022/UA у повному обсязі; 7) замовлення продукції відповідно до Контракту від 25.05.2022 № UM/LO/ZW/7/2022/UA; 8) Копію митної декларації країни відправлення від 18.08.2023 № 23PL335010E0763965; 9) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваної партії товарів.

Листом №24/1 від 24.08.2023 декларант позивача надав витребувані митницею документи.

25.08.2023 Рівненською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №204000/2023/000126/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за резервним методом визначення митної вартості товарів.

Згідно з описом підстав для коригування митної вартості:

І. Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2) подані до митного оформлення документи, в т.ч. додатково додані, містять неточності:

- до митного оформлення надано інвойс від 18.08.2023 № 1915003321 який містить відомості про передоплату згідно інвойсу від 03.08.2023 №1915003254, який до митного оформлення не надано;

- подана до митного оформлення платіжна інструкція від 03.08.2023 у графі призначення платежу містить посилання на реквізити контракту та доповнення, якими не визначено ціну партії товару, що унеможливлює однозначно кореспондувати такий документ із імпортованою партією товарів згідно інвойсу від 18.08.2023 № 1915003321. Додатково надана довідка банку №186-21215/23 від 24.08.2023 не містить реквізитів платіжної інструкції;

- контрактом від 25.05.2022 №UM/LO/ZW/7/2022/UA встановлено, що покупець продукції є Дистриб`ютором. До митного оформлення не надано дистриб`юторської угоди;

- відповідно до пункту 3 Контракту від 25.05.2022 № UM/LO/ZW/7/2022/UA продавцем надається прейскурант цін, який до митного оформлення не надано. Додатково наданий експортний прайслист від 01.08.2023 не містить відомостей, визначених п.3 Контракту від 25.05.2022 №UM/LO/ZW/7/2022/UA, та згідно відомостей листа продавця від 23.08.2023 №296.

Вищевказане, на думку митного орагну, свідчить про наявність заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно числових значень складових митної вартості товарів та відомостей, що не підтверджені документально.

II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про митну вартість ідентичних товарів, митне оформлення. яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 05.06.2023 №23UA100270190786U4 - 1,59 дол. США/кг.

III. Заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів: - виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки, що можливо кореспондувати із імпортованим товаром; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару відповідно до пункту 3 Контракту від 25.05.2022 №UM/LO/ZW/7/2022/UA; - інвойс від 03.08.2023 №1915003254; - дистриб`юторську угоду; - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваної партії товарів; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 МКУ процедури консультації з декларантом, митну вартість товару скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості згідно положень статті 59 МКУ.

Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації про митну вартість ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 05.06.2023 №230А10021019078604 - 1,59 дол.США/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 34225,55 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1365222,86 грн (1,59дол.США/кг*23480кг* 36,5686грн/1 дол.США : 39,889 грн/1 євро).

Митним органом прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000166, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за МД №23UA204020034001U5 від 22.08.2023.

Також судом встановлено, що 28.08.2023 з метою митного оформлення придбаного товару за вказаним вище контрактом (ІІ поставка) декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію №23UA204020034810U9 від 28.08.2023. Разом з митною декларацією декларантом митному органу також подано такі документи: рахунок-проформу від 02.08.2023 №5016665213, рахунок-фактуру від 23.08.2023 №1915003382, автотранспортну накладну №579824 від 23.08.2023, сертифікат походження товару EUR-1 №PL/MF/AT 0045635 від 23.08.2023, платіжний документ, що підтверджує вартість товару №63 від 03.08.2023, рахунок на оплату транспортних послуг №611 від 28.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення №611 від 28.08.2023, доповнення до зовнішньо-економічного договору (контракту) №1 від 26.05.2022, №1/2023 від 03.07.2023, №2 від 26.05.2022, №3 від 26.05.2022, зовнішньоекономічний договір/Контракт №UM/LO/XW/7/2022/UA від 26.05.2022, доповнення до внутрішнього договору (контракту) №3В-0000611 від 16.08.2023, договір про надання послуг митного брокера №41 від 07.05.2018, договір (контракт) про перевезення №1 від 10.01.2019, заявка від 01.08.2023, інформація з інтернет ресурсу від 21.04.2023, квиток №8017514166 від 23.08.2023, лист №235 від 05.07.2023, лист б/н від 28.07.2023, повідомлення №210 від 19.04.2023, сертифікат якості №3698/2023 від 23.08.2023, талон зважування №64663 від 23.08.2023 та копію митної декларації країни відправлення №23PL335010Е0784236 від 23.08.2023.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту 26367 євро.

28.08.2023 посадовою особою митниці пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу виявленими у поданих документах розбіжностями та запропоновано декларанту надати: 1) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки, що можливо кореспондувати із імпортованим товаром; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) дистриб`ютирську угоду; 4) копію митної декларації країни відправлення від 23.08.2023 №23PL3350100784236; 5) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваної партії товарів 6) базовий прейскурант передбачений пунктом 3 Контракту від 26.05.2022 №UM/LO/ZW/7/2022/UA; 7) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованою експертною організацією.

Листами від 30.08.2023 №30/08 та №30/1 від 20.08.2023 повідомлено митницю, що інших додаткових документів надаватися не буде, а тому просили прийняти рішення щодо визначення митної вартості на товар без врахування термінів на подачу додаткових документів.

30.08.2023 Рівненською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №204000/2023/000129/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за резервним методом визначення митної вартості товарів.

І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2) подані до митного оформлення документи містять неточності та розбіжності:

- подана до митного оформлення платіжна інструкція від 03.08.2023 у графі призначення платежу містить посилання на реквізити контракту та доповнення, якими не визначено ціну партії товару, що унеможливлює однозначно кореспондувати такий документ із імпортованою партією товарів згідно інвойсу від 23.08.2023 №1915003382;

- контрактом від 26.05.2022 №UM/LO/ZWI/2022/UA встановлено, що покупець продукції є Дистриб`ютором. До митного оформлення не надано дистриб`юторської угоди;

- відповідно до пункту 3 Контракту від 26.05.2022 №UM/LO/ZW/712022/UA продавцем надається базовий прейскурант цін, який до митного оформлення не надано;

- копія митної декларації країни відправлення від 23.08.2023 №23PL3350100784236 надана у якості, що не дозволяє здійснити візуальний контроль відомостей у повній мірі;

- у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу (https://ec.europa.eu/taxation_customs/dds2/ecs/) відсутня інформація щодо факту вивезення товару за митною декларацією країни експорту від 23.08.2023 №23PL335010E0784236 за межи ЄС.

Вищевказане, на думку митного органу, свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно числових значень складових митної вартості товарів.

II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за МД від 15.06.2023 №23UA1002701908083 - 1,58 USD/кг.

III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: - виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки, що можливо кореспондувати із імпортованим товаром; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - дистриб`юторську угоду; - копію митної декларації країни відправлення від 23.08.2023 №23PL335010E0784236; - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваної партії товарів; - базовий прейскурант передбачений пунктом 3 Контракту від 26.05.2022 N UM/LO/ZW/7/2022/UA; - висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованою експертною організацією.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 - 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за МД від 15.06.2023 №23UA100270190808U3 - 1,58 USD/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 34370.0463 EUR (23500 кг * 1.58 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті у країни становить 1357792.118 грн (37130 дол. США * 36,5686 грн/дол. США)/39,5051 грн/EUR.

Митним органом прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000170, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за МД №23UA204020034810U9 від 28.08.2023.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За приписами ч.1 ст.1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За правилами ч.1, ч.2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частин 8 11 ст.52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Відповідно до ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Так, судом встановлено, що митний орган надсилав повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів, у яких зазначені аналогічні підстави для витребування таких документів: при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, зазначеної декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, встановлено розбіжності.

В силу вимог ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які суд в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховує при вирішенні цих спірних правовідносин.

Твердження митного органу, викладені у рішенні від 25.08.2023 №204000/2023/000126/2, про те, що "до митного оформлення надано інвойс від 18.08.2023 №1915003321, що містить відомості про передоплату згідно інвойсу від 03.08.2023 №1915003254, однак який до митного оформлення не надано" суд оцінює критично, оскільки інвойс від 03.08.2023 №1915003254 є внутрішнім документом продавця, який дистриб`ютору не надається.

Також суд не бере до уваги покликання відповідача, що подана до митного оформлення платіжна інструкція від 03.08.2023 у графі призначення платежу містить посилання на реквізити контракту та доповнення, якими не визначено ціну партії товару, що унеможливлює однозначно кореспондувати такий документ із імпортованою партією товарів згідно інвойсу від 18.08.2023 №1915003321, оскільки за змістом договору ціна визначається у прейскурантах, а відповідно до розділу 7 умови поставки та конкретні обсяги визначаються у рахунку-фактурі, що додається до кожної поставки. Крім того, згідно з розділом 17 контракту він діє невизначений період часу із можливістю розірвання сторонами за певних умов. Відповідно, даний контракт діє на невизначену кількість поставок.

Водночас, позивачем долучено до матеріалів справи лист продавця №296 від 23.08.2023, який також надавався до митного оформлення, згідно з яким компанія ORLEN OIL SP. Z О.О. підтверджує, що між цією компанією та позивачем підписаний контракт №UM/LO/ZW/7/2022/UA від 26.05.2022, відповідно до якого продавець здійснює поставку товару за базовим прейскурантом. Прейскурант включає базову основну ціну та ціну з врахуванням знижки для клієнта. Знижка визначається індивідуально для кожного клієнта в односторонньому порядку продавцем та може бути змінена в будь-який момент, залежно від поточної ситуації на ринку. Про факт зміни знижки компанія повідомляє за сім днів перед такими змінами. У разі зміни базового прейскуранта клієнт повинен бути поінформований за чотирнадцять календарних днів до таких змін. У виключних та обґрунтованих випадках допускається застосування спеціального прейскуранта. ORLEN OIL SP. ОСОБА_1 повідомлено, що ціна на продукцію SUPEROL CB SAE 40 AC - 1078 євро, є достовірною згідно наданих прайсів. У листі підтверджено, що поставка від 18.08.2023 масла моторного SUPEROL CB SAE 40 АС оплачена 03.08.2023 згідно з інвойсом №5016665211/ 02.08.2023 (внутрішній номер системи ORLEN 1915003254/03.08.2023). При цьому вказано, що не можуть надати інформації щодо формування ціни поставленої продукції, оскільки це може завадити національним інтересам нашої держави.

Аргументи митного органу, наведені у спірному рішенні від 30.08.2023 №204000/2023/000129/2, що контрактом від 26.05.2022 №UM/LO/ZW/7/2022/UA встановлено, що покупець продукції є Дистриб`ютором, однак до оформлення не надано дистриб`юторської угоди, до уваги судом не беруться як такі, що суперечать матеріалам справи і фактичним обставинам, позаяк в даному випадку додаткової дистриб`юторської угоди не укладалося і не повинно було.

Щодо твердження відповідача, що копія митної декларації країни відправлення від 23.08.2023 № 23РL3350100784236 надана у якості, що не дозволяє здійснити візуальний контроль відомостей у повній мірі, у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу (https://ec.europa.eu/taxation_customs/dds2/ecs/) відсутня інформація щодо факту вивезення товару за митною декларацією країни експорту від 23.08.2023 №23PL335010E0784236 за межі ЄС, суд зазначає, що експортна митна декларація є не єдиним документом, що дозволяє прослідкувати рух товару, в комплекті документів наявна товаротранспортна накладна із відмітками контролюючих органів при проходженні як європейського, так і українського кордонів.

У своїй сукупності усі надані товариством документи та інформація, яка містилася у цих документах, підтверджували заявлений рівень митної вартості поставленого товару.

Відповідно до пунктів 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у спірних рішеннях не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім вимог ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Поміж того, в обох спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган обмежився лише тим, що зазначив номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, прирівняв ціни одного товару до інших, та жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент товару та умови поставок).

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення, але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника, чого у даному випадку відповідачем не здійснено.

Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.

Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В силу вимог ч.4 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч.5 ст.57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

З даного приводу суд зазначає, що спірні рішення від 25.08.2023 та від 30.08.2023 не містять жодного опису обставин, причин неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містять загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

За приписами ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.

Положення ст.53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 25.08.2023 №204000/2023/000126/2 та від 30.08.2023 №204000/2023/000129/2, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Вказані рішення не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, необґрунтовані, безпідставні, а отже є протиправними і підлягають скасуванню.

Враховуючи положення ст.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума судового збору, сплачена за подання цього позову.

Крім того, у позовній заяві позивач просив стягнути витрати, пов`язані із розглядом справи (перекладу долучених до позову документів), в розмірі 8000 грн.

Вирішуючи це клопотання, суд виходить з такого.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

На підтвердження понесення додаткових витрат позивачем долучено рахунок №49-23 та платіжну інструкцію від 27.09.2023 на загальну суму 8000 грн.

Судом встановлено, що на українську мову з іноземної перекладалися долучені до позову документи, які подавалися декларантом позивача до митного оформлення. Отже, з доказів, наявних у матеріалах справи вбачається, що переклад документів здійснено позивачем для належного розгляду справи з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Аналогічного висновку з приводу необхідності стягнення на користь особи судових витрат, пов`язаних з перекладом, дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 у справі №160/7049/19.

Крім того, суд враховує й те, що відповідачем не надано заперечень з приводу того, що такий переклад здійснювався з інших мотивів.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору та витрати, пов`язані з підготовкою до розгляду справи, підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості від 25.08.2023 №204000/2023/000126/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості від 30.08.2023 №204000/2023/000129/2.

Стягнути на користь Приватного малого підприємства «МЛС» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці витрати по сплаті судового збору в сумі 1732,11 грн.

Стягнути на користь Приватного малого підприємства «МЛС» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати, пов`язані з перекладом документів, у розмірі 8000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 24 травня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Приватне мале підприємство "МЛС" (вул. Млинівська, 20,м. Рівне,Рівненська обл.,33024, ЄДРПОУ/РНОКПП 13991251)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Н.С. Гудима