Постанова

від 17.02.2025 по справі 460/24807/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 460/24807/23 пров. № А/857/15419/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Матковської З.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року (головуючий суддя: Гудима Н.С., місце ухвалення - м. Рівне) у справі за адміністративним позовом приватного малого підприємства «МЛС» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

встановив:

приватне мале підприємство «МЛС» 24.10.2023 звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № 204000/2023/000126/2 від 25.08.2023 та № 204000/2023/000129/2 від 30.08.2023.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості № 204000/2023/000126/2 від 25.08.2023 та № 204000/2023/000129/2 від 30.08.2023. Стягнуто на користь Приватного малого підприємства «МЛС» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці витрати по сплаті судового збору в сумі 1732,11 грн та судові витрати, пов`язані з перекладом документів, у розмірі 8000 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з`ясування обставин справи і підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при проведенні у відповідності до положень ст. 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією встановлено, що у документах, наданих декларантом митному органу для підтвердження митної вартості товару, відсутнє обґрунтування числового значення рівня заявленої митної вартості товарів. При цьому, обов`язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові, а митний орган може витребовувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 травня 2022 року між польською компанією «LOTOS OILS p.z.o.o» (Польща, Гданськ) як продавцем та приватним малим підприємством «МЛС», як Дистриб`ютором, було укладено зовнішньоекономічний контракт № UM/LO/XW/7/2022/UA (далі Контракт), згідно з п. 1.1 якого Продавець зобов`язується продати, а Дистриб`ютор купити, оплатити та організувати продажі готової змащувальної продукції виробництва Продавця виключно на території України (Рівненська, Волинська, Тернопільська, Житомирська області).

Відповідно до розділу 3 Контракту у момент підписання цього Контракту, Продавець надасть Дистриб`ютору базовий прейскурант на Продукцію, яка є предметом Контракту. Ціна буде визначена в чинному на день поставки прейскуранті Продавця, про що Дистриб`ютор буде повідомлено відповідно до пункту 3.3. Договору. Прейскурант містить базову основну ціну (NetBasePrice) і ціни з урахуванням знижки для Дистриб`ютора. Вартість упаковок і піддонів включена у вартість Продукції. Прейскурант є невід`ємною частиною цього контракту і має конфіденційний характер. Дистриб`ютор ні в якому разі не може передавати інформацію, що міститься в прейскуранті, третім особам.

Так, продавцем було здійснено дві поставки, зокрема:

- товар: «Масла моторні, компресорні, турбінні, з вмістом нафти та нафтопродуктів, марки SUPEROL CB SAE 40-AC в кількості 23480 кг нетто» за ціною 25311,44 євро

- товар: «Масла моторні, компресорні, турбінні, з вмістом нафти та нафтопродуктів, марки OLEJ MS 20 AC в кількості 23500 кг нетто », за заявленою митною вартістю за ціною договору 26367 євро.

З метою митного оформлення придбаного товару (І поставка) декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію № 23UA204020034001U5 від 22.08.2023, а також: рахунок-проформу від 02.08.2023 № 5016665211, рахунок-фактуру від 18.08.2023 №1915003321, автотранспортну накладну № 1273981 від 18.08.2023, сертифікат походження товару EUR-1 № PL/MF/AT 0045610 від 18.08.2023, платіжний документ, що підтверджує вартість товару №63 від 03.08.2023, рахунок на оплату транспортних послуг № 3В-000609 від 22.08.2023, документ що підтверджує вартість перевезення № 609 від 22.08.2023, доповнення до зовнішньо-економічного договору (контракту) № 1/2023 від 03.07.2023, зовнішньоекономічний договір/Контракт № UM/LO/XW/7/2022/UA від 26.05.2022, договір про надання послуг митного брокера № 41 від 07.05.2018, договір (контракт) про перевезення № 1 від 10.01.2019, повідомлення № 162 від 13.03.2023, сертифікат якості № 3581/2023 від 18.08.2023, витяг з інтернет ресурсу від 15.03.2023, лист № 235 від 05.07.2023, талон зважування № 64569 від 18.08.2023, квиток № 8017475864 від 18.08.2023, лист від 28.07.2023 та копію митної декларації країни відправлення № 23PL335010Е0763965 від 18.08.2023.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту 25311,44 євро.

Митним органом 22.08.2023 позивачу пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, з підстав виявлення у поданих документах розбіжностей. Декларанту запропоновано надати: 1) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки, що можливо кореспондувати із імпортованим товаром; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) Заявка до договору транспортного-експедирування від 10.01.2019 № 1; 4) інвойс від 03.08.2023 № 1915003254; 5) дистриб`юторську угоду; 6) контракт від 25.05.2022 № UM/LO/ZW/7/2022/UA у повному обсязі; 7) замовлення продукції відповідно до контракту від 25.05.2022 № UM/LO/ZW/7/2022/UA; 8) копію митної декларації країни відправлення від 18.08.2023 № 23PL335010E0763965; 9) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваної партії товарів.

Листом № 24/1 від 24.08.2023 декларант позивача надав витребувані митницею документи.

Рівненською митницею, 25.08.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 204000/2023/000126/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за резервним методом визначення митної вартості товарів.

Згідно з описом підстав для коригування митної вартості:

І. Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994;

2) подані до митного оформлення документи, в т.ч. додатково додані, містять неточності:

- до митного оформлення надано інвойс від 18.08.2023 № 1915003321 який містить відомості про передоплату згідно інвойсу від 03.08.2023 №1915003254, який до митного оформлення не надано;

- подана до митного оформлення платіжна інструкція від 03.08.2023 у графі призначення платежу містить посилання на реквізити контракту та доповнення, якими не визначено ціну партії товару, що унеможливлює однозначно кореспондувати такий документ із імпортованою партією товарів згідно інвойсу від 18.08.2023 № 1915003321. Додатково надана довідка банку № 186-21215/23 від 24.08.2023 не містить реквізитів платіжної інструкції;

- контрактом від 25.05.2022 № UM/LO/ZW/7/2022/UA встановлено, що покупець продукції є Дистриб`ютором. До митного оформлення не надано дистриб`юторської угоди;

- відповідно до пункту 3 Контракту від 25.05.2022 № UM/LO/ZW/7/2022/UA продавцем надається прейскурант цін, який до митного оформлення не надано. Додатково наданий експортний прайс-лист від 01.08.2023 не містить відомостей, визначених п.3 Контракту від 25.05.2022 № UM/LO/ZW/7/2022/UA, та згідно відомостей листа продавця від 23.08.2023 № 296.

Вказане свідчить про наявність заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно числових значень складових митної вартості товарів та відомостей, що не підтверджені документально.

II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про митну вартість ідентичних товарів, митне оформлення. яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 05.06.2023 № 23UA100270190786U4 - 1,59 дол. США/кг.

III. Заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів: - виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки, що можливо кореспондувати із імпортованим товаром; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару відповідно до пункту 3 Контракту від 25.05.2022 № UM/LO/ZW/7/2022/UA; - інвойс від 03.08.2023 № 1915003254; - дистриб`юторську угоду; - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваної партії товарів; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень ч. 4 ст. 57 МКУ процедури консультації з декларантом, митну вартість товару скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості згідно положень статті 59 МКУ.

Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації про митну вартість ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 05.06.2023 № 230А10021019078604 - 1,59 дол. США/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 34225,55 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1365222,86 грн (1,59дол.США/кг*23480кг* 36,5686грн/1 дол.США : 39,889 грн/1 євро).

Митним органом прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000166, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за МД № 23UA204020034001U5 від 22.08.2023.

Також судом встановлено, що 28.08.2023 з метою митного оформлення придбаного товару (ІІ поставка) декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію № 23UA204020034810U9 від 28.08.2023. Разом з митною декларацією декларантом митному органу також подано такі документи: рахунок-проформу від 02.08.2023 № 5016665213, рахунок-фактуру від 23.08.2023 № 1915003382, автотранспортну накладну № 579824 від 23.08.2023, сертифікат походження товару EUR-1 № PL/MF/AT 0045635 від 23.08.2023, платіжний документ, що підтверджує вартість товару №63 від 03.08.2023, рахунок на оплату транспортних послуг № 611 від 28.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення № 611 від 28.08.2023, доповнення до зовнішньо-економічного договору (контракту) № 1 від 26.05.2022, № 1/2023 від 03.07.2023, № 2 від 26.05.2022, № 3 від 26.05.2022, зовнішньоекономічний договір/Контракт № UM/LO/XW/7/2022/UA від 26.05.2022, доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 3В-0000611 від 16.08.2023, договір про надання послуг митного брокера № 41 від 07.05.2018, договір (контракт) про перевезення № 1 від 10.01.2019, заявка від 01.08.2023, інформація з інтернет ресурсу від 21.04.2023, квиток № 8017514166 від 23.08.2023, лист № 235 від 05.07.2023, лист б/н від 28.07.2023, повідомлення № 210 від 19.04.2023, сертифікат якості № 3698/2023 від 23.08.2023, талон зважування № 64663 від 23.08.2023 та копію митної декларації країни відправлення № 23PL335010Е0784236 від 23.08.2023.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту 26367 євро.

Митним органом 28.08.2023 пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу виявленими у поданих документах розбіжностями та запропоновано декларанту надати: 1) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки, що можливо кореспондувати із імпортованим товаром; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) дистриб`ютирську угоду; 4) копію митної декларації країни відправлення від 23.08.2023 № 23PL3350100784236; 5) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваної партії товарів 6) базовий прейскурант передбачений пунктом 3 Контракту від 26.05.2022 № UM/LO/ZW/7/2022/UA; 7) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованою експертною організацією.

Листами від 30.08.2023 № 30/08 та № 30/1 від 20.08.2023 повідомлено митницю, що інших додаткових документів надаватися не буде, а тому просили прийняти рішення щодо визначення митної вартості на товар без врахування термінів на подачу додаткових документів.

Рівненською митницею, 30.08.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 204000/2023/000129/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за резервним методом визначення митної вартості товарів.

І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994.

2) подані до митного оформлення документи містять неточності та розбіжності:

- подана до митного оформлення платіжна інструкція від 03.08.2023 у графі призначення платежу містить посилання на реквізити контракту та доповнення, якими не визначено ціну партії товару, що унеможливлює однозначно кореспондувати такий документ із імпортованою партією товарів згідно інвойсу від 23.08.2023 № 1915003382;

- контрактом від 26.05.2022 № UM/LO/ZWI/2022/UA встановлено, що покупець продукції є Дистриб`ютором. До митного оформлення не надано дистриб`юторської угоди;

- відповідно до пункту 3 Контракту від 26.05.2022 № UM/LO/ZW/712022/UA продавцем надається базовий прейскурант цін, який до митного оформлення не надано;

- копія митної декларації країни відправлення від 23.08.2023 № 23PL3350100784236 надана у якості, що не дозволяє здійснити візуальний контроль відомостей у повній мірі;

- у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу (https://ec.europa.eu/taxation_customs/dds2/ecs/) відсутня інформація щодо факту вивезення товару за митною декларацією країни експорту від 23.08.2023 № 23PL335010E0784236 за межі ЄС.

Вважає, що таке свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно числових значень складових митної вартості товарів.

II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за МД від 15.06.2023 №23UA1002701908083 - 1,58 USD/кг.

III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: - виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки, що можливо кореспондувати із імпортованим товаром; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - дистриб`юторську угоду; - копію митної декларації країни відправлення від 23.08.2023 № 23PL335010E0784236; - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваної партії товарів; - базовий прейскурант передбачений пунктом 3 Контракту від 26.05.2022 № UM/LO/ZW/7/2022/UA; - висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованою експертною організацією.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 - 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за МД від 15.06.2023 №23UA100270190808U3 - 1,58 USD/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 34370.0463 EUR (23500 кг * 1.58 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті у країни становить 1357792.118 грн (37130 дол. США * 36,5686 грн/дол. США)/39,5051 грн/EUR.

Митним органом прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000170, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за МД № 23UA204020034810U9 від 28.08.2023.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що у сукупності усі надані товариством документи та інформація, яка містилась у цих документах, підтверджували заявлений рівень митної вартості поставленого товару. На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у спірних рішеннях не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім вимог ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень. Разом з тим, в обох спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган обмежився лише тим, що зазначив номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, прирівняв ціни одного товару до інших, та жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент товару та умови поставок). Крім того, суд зазначив, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення, але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів. Також, спірні рішення від 25.08.2023 та від 30.08.2023 не містять жодного опису обставин, причин неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містять загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

В розумінні пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 8 11 ст.52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Відповідно до ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

В силу вимог ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом, відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята статті 54 МК).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості частина шоста статті 54 МК.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч. 3 цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов`зують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових у декларанта документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В пункті 2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що митний орган надсилав повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів, у яких зазначені аналогічні підстави для витребування таких документів: при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, зазначеної декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, встановлено розбіжності.

Щодо рішення про коригування митної вартості від 25.08.2023 № 204000/2023/000126/2 суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Щодо твердження відповідача про те, що надана до митного оформлення платіжна інструкція від 03.08.2023 у графі призначення платежу містить посилання на реквізити контракту та доповнення, якими не визначено ціну партії товару, що унеможливлює ототожнювати товар із імпортованою партією товарів згідно інвойсу від 23.08.2023 № 1915003382, то судом першої інстанції вірно зазначено, що за змістом контракту від 26.05.2022 № UM/LO/ZW/7/2022/UA ціна визначається у прейскурантах, а відповідно до розділу 7 умови поставки та конкретні обсяги визначаються у рахунку-фактурі, що додається до кожної поставки. Крім того, згідно з розділом 17 контракту він діє на невизначений період часу із можливістю розірвання сторонами за певних умов. Відповідно, даний контракт діє на невизначену кількість поставок. Відтак, суд апеляційної інстанції також не бере до уваги покликання відповідача на те, що платіжна інструкція від 03.08.2023 у графі призначення платежу містить посилання на реквізити контракту та доповнення, якими не визначено ціну партії товару, що унеможливлює однозначно кореспондувати такий документ із імпортованою партією товарів згідно інвойсу від 18.08.2023 № 1915003321.

Судом першої інстанції правильно не взято до уваги твердження відповідача про те, що відповідно до п. 3 контракту від 25.05.2022 № UM/LO/ZW/7/2022/UA продавцем надається прейскурант цін, який до митного оформлення не надано, оскільки з листа продавця № 296 від 23.08.2023, який також надавався до митного оформлення, вбачається, що компанія ORLEN OIL SP. Z О.О. підтверджує, що між цією компанією та позивачем підписаний контракт № UM/LO/ZW/7/2022/UA від 26.05.2022, відповідно до якого продавець здійснює поставку товару за базовим прейскурантом. Прейскурант включає базову основну ціну та ціну з врахуванням знижки для клієнта. Знижка визначається індивідуально для кожного клієнта в односторонньому порядку продавцем та може бути змінена в будь-який момент, залежно від поточної ситуації на ринку. Про факт зміни знижки компанія повідомляє за сім днів перед такими змінами. У разі зміни базового прейскуранта клієнт повинен бути поінформований за чотирнадцять календарних днів до таких змін. У виключних та обґрунтованих випадках допускається застосування спеціального прейскуранта. ORLEN OIL SP. Z О.О. повідомлено, що ціна на продукцію SUPEROL CB SAE 40 AC 1078 євро, є достовірною згідно наданих прайсів. У листі підтверджено, що поставка від 18.08.2023 масла моторного SUPEROL CB SAE 40 АС оплачена 03.08.2023 згідно з інвойсом №5016665211/ 02.08.2023 (внутрішній номер системи ORLEN 1915003254/03.08.2023). При цьому вказано, що не можуть надати інформації щодо формування ціни поставленої продукції, оскільки це може завадити національним інтересам нашої держави.

Відповідно до розділу 1 Контракту від 25.05.2022 № UM/LO/ZW/7/2022/UA ПМП «МЛС» визначено, як дистриб`ютора. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, і з таким, погоджується суд апеляційної інстанції, що твердження митного органу про відсутність дистриб`юторської угоди є безпідставним, так як дистриб`ютором є ПМП «МЛС».

Щодо рішення про коригування митної вартості № 204000/2023/000129/2 від 30.08.2023 суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що за змістом договору ціна визначається у прейскурантах, а відповідно до розділу 7 умови поставки та конкретні обсяги визначаються у рахунку-фактурі, що додається до кожної поставки. Крім того, згідно з розділом 17 контракту він діє на невизначений період часу із можливістю розірвання сторонами за певних умов. Відповідно, цей контракт діє на невизначену кількість поставок.

Відповідно до розділу 1 Контракту від 25.05.2022 № UM/LO/ZW/7/2022/UA ПМП «МЛС» визначено, як дистриб`ютора. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, і з таким, погоджується суд апеляційної інстанції, що твердження митного органу про відсутність дистриб`юторської угоди є безпідставним, так як дистриб`ютором є ПМП «МЛС».

Щодо твердження відповідача, що копія митної декларації країни відправлення від 23.08.2023 № 23РL3350100784236 надана у якості, що не дозволяє здійснити візуальний контроль відомостей у повній мірі, у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу (https://ec.europa.eu/taxation_customs/dds2/ecs/) відсутня інформація щодо факту вивезення товару за митною декларацією країни експорту від 23.08.2023 № 23PL335010E0784236 за межі ЄС, то суд першої інстанції правильно вказав, що експортна митна декларація є не єдиним документом, що дозволяє прослідкувати рух товару, в комплекті документів наявна товаротранспортна накладна із відмітками контролюючих органів при проходженні як європейського, так і українського кордонів.

Суд апеляційної інстанції вважає, що усі надані товариством документи та інформація, яка містилася у цих документах, підтверджували заявлений рівень митної вартості поставленого товару.

Відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у спірних рішеннях не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім вимог ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень, про що вірно вказав суд першої інстанції.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган обмежився лише тим, що зазначив номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, прирівняв ціни одного товару до інших, та жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент товару та умови поставок).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення, але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

За змістом п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затв. наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012р., у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019р. у справі № 825/648/17.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, апеляційний суд вважає, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу. Спірні рішення відповідача від 25.08.2023 та від 30.08.2023 не містять жодного опису обставин, причин неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містять загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання. Позивачем, при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів.

Згідно статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суду першої, так і апеляційної інстанції, не надано доказів наявності у поданих до митного оформлення позивачем документах розбіжностей та неточностей.

За таких обставин визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Таким чином, спірні рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Таким чином, апеляційна скарга Рівненської митниці не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі № 460/24807/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді З. М. Матковська В. В. Ніколін