Ухвала

від 24.05.2024 по справі 2-1899/11

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 2-1899/11

Провадження № 6/211/146/24

У Х В А Л А

Іменем України

24 травня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-суддіСарат Н.О.,

при секретарі Зоріній С.М.,

розглянувши в місті Кривий Ріг цивільну справу за заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про заміну способу виконання рішення,-

в с т а н о в и в:

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з заявою про заміну способу виконання рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.11.2011 року ухваленого за результатами розгляду справи № 2-1899/11, у якій заявник просить суд встановити наступний спосіб виконання судового рішення: звернути стягнення на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченоїЗаконом України «Про виконавче провадження».

В заяві вказав, що рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 листопада 2011 року позовні вимоги ПАТ КБ ПриватБанк задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15.03.2007р. 64247,69 дол. США, що становить 507695,94грн.; звернуто стягнення на земельну ділянку та житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ КБ ПриватБанк з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Рішенням Дніпровського апеляційного суду від 24.04.2012 року, рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 листопада 2011 року в частині звернення стягнення на земельну ділянку скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову Публічному акціонерному товариству комерційний банк Приват Банк в задоволенні позову до ОСОБА_1 про звернення стягнення на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташовано нерухоме майно, що є предметом іпотеки, а саме: житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями. Доповнено резолютивну частину рішення після слів шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №KRKRGK00150682 від 15.03.2007р.) наступними словами - з початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації в 242378,02грн.

Обґрунтовуючи вимоги вказаної заяви, заявник зазначив, що він, позбавлений можливості виконання/реалізації рішення суду, у зв`язку з відсутністю необхідних документів для реалізації предмета іпотеки та відсутності попиту покупців.

З огляду на вказане, за для забезпечення реального виконання рішення суду, АТ КБ «Приватбанк» вважало за необхідне звернутися до суду з даною заявою.

Представник АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з`явився, сповіщався належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомила.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, сповіщався належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.

Пунктом 1 частини 3 статті 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що сторони, будучи належним чином повідомленими про судове засідання, в судове засідання не з`явились та не повідомили причини неявки, суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 листопада 2011 року позовні вимоги ПАТ КБ ПриватБанк задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15.03.2007р. 64247,69 дол. США, що становить 507695,94грн.; звернуто стягнення на земельну ділянку та житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ КБ ПриватБанк з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Рішенням Дніпровського апеляційного суду від 24.04.2012 року, рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 листопада 2011 року в частині звернення стягнення на земельну ділянку скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову Публічному акціонерному товариству комерційний банк Приват Банк в задоволенні позову до ОСОБА_1 про звернення стягнення на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташовано нерухоме майно, що є предметом іпотеки, а саме: житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями. Доповнено резолютивну частину рішення після слів шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №KRKRGK00150682 від 15.03.2007р.) наступними словами - з початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації в 242378,02грн.

Відповідно до ч.1, 3ст.435 ЦПК Україниза заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення чи зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз змісту ст.435ЦПК України свідчить про те, що підставами для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виключно ті, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами.

Відповідно до ст.18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до правової позиції постанови Верховного Суду України від 25 листопада 1995 року у справі №6-1829цс15 - поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленогост. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Зміна способу та порядку виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Тобто судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених уст.16 ЦК Україниспособів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, зміна способу і порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, повинна відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні.

Звертаючись із заявою про заміну способу виконання рішення заявник не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що у нього в даному випадку виникли обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Можлива зміна попиту ринку нерухомості, наявність документів, необхідних для його продажу має враховуватися банком при зверненні до суду з відповідними позовними вимогами і тому такі обставини у даному випадку не можна вважатися істотними.

Згідно правової позиції у справі №6-1680цс16: відповідно до статті 1Закону України«Про іпотеку» іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями частин першої і третьоїстатті 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановленихстаттею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

За змістом статті 41Закону України«Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України «Про виконавче провадження»визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Главою 4цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 52цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Положеннями статті 54Закону України«Про виконавчепровадження» визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною восьмою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Отже, за змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України«Про іпотеку» до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першоїстатті 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 54цього Закону передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувачазаставодержателя.

Оскільки статтею 575Цивільного кодексуУкраїни іпотеку визначено як окремий вид застави, норми Закону України«Про виконавчепровадження» дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, норми Закону України«Про виконавчепровадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».

Крім того, суд вказує, що АТ КБ «ПриватБанк» фактично просить викласти вказану частину резолютивної частини рішення в іншій редакції. Проте, таких вимог при розгляді справи по суті ПАТ КБ «ПриватБанк» не заявлялося, тому суд вважає, що вимоги заявника про зміну способу виконання судового рішення фактично змінюють рішення суду по суті.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 25.04.2012 року № 11 -рп/2012 визначив, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення.

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов`язані з обов`язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово, (абзац 1, 3 п. 3 мотивувальної частини рішення).

Відтак, оскільки зміна способу виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, тому у задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» слід відмовити.

Керуючись ст.ст.435,260 - 261 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити Акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» в задоволенні заяви про заміну способу виконання рішення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її ухвалення.

Суддя: Н. О. Сарат