Ухвала від 04.04.2024 по справі 332/3757/17

Дата документу 04.04.2024 Справа № 332/3757/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 332/3757/17 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11-кп/807/246/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Печеркіно Беловського району Кемеровської області, громадянки України, яка має середню освіту, неодружена, офіційно не працює, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої в порядку ст.89 КК України,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

захисника - адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 .

Обвинувачена ОСОБА_6 та прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 22 серпня 2022 року, яким ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Строк покарання постановлено відраховувати з часу фактичного затримання. Зараховано в строк відбування покарання строк знаходження обвинуваченої під вартою в Запорізькому слідчому ізоляторі з ІНФОРМАЦІЯ_5 року по 06 лютого 2019 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили постановлено не обирати.

Судові витрати - витрати на проведення судових експертиз в розмірі 37844,08 грн віднести на рахунок Державного бюджету України.

Вирішена доля речових доказів.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_6 просить оскаржуваний вирок суду скасувати, дослідити усі письмові докази та викликати для допиту свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . Ухвалити новий вирок, яким перекваліфікувати її дії на ст. 124 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком до двох років.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом була допущена неповнота судового розгляду, а саме: судом двічі були відхилені подані стороною захисту клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи обвинувачуваної № 1994, щодо встановлення механізму нанесення тілесних ушкоджень за обставинами справи, на які вона посилається під час проведення слідчого експерименту; було відмовлено стороні захисту про виклик для допиту експертів, які проводили СМЕ № 2770 від 08 вересня 2017 року та № 1994 від 04 вересня 2017 року для з`ясування питань щодо отриманих нею тілесних ушкоджень; суд не досліджував письмовий доказ відеозапис слідчого експерименту за її участю, хоча на нього послався у вироку; суд не допитав свідка сторони обвинувачення ОСОБА_10 .

Крім того, обвинувачена вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Так, на її думку, деякі висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду та суд не взяв до уваги докази, які могли б істотно вплинути на його висновки.

Обвинувачена вважає, що у вироку судом невірно викладені показання свідків: ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 .

Також, обвинувачена не погоджується з висновком суду щодо неврахування показань свідка ОСОБА_19 , яка є її мачухою.

Вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги показання свідків: ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , а також не в повному обсязі взяв до уваги показання її самої.

Суд також не взяв до уваги відомості, що містяться у протоколі її затримання, протоколі огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_5 року, висновку СМЕ № 2770 від 08 вересня 2017 року, висновку СМЕ №1994 від 04 вересня 2017 року, не дослідив у судовому засіданні відеозапис слідчого експерименту від 16 серпня 2017 року.

Також, обвинувачена вважає, що судом були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Обвинувачена зазначає, що вона та її захисник не погоджувалися з пред`явленим обвинувачуванням за ч.1 ст. 115 КК України, тому в суді був визначений порядок дослідження доказів, до якого входило вивчення письмових доказів, але незважаючи на це, суд не дослідив відеоматеріали процесуальних дій слідчого експерименту, не допитав ряд свідків та не призначив додаткову судово-медичну експертизу, тим самим були порушені принципи забезпечення права на захист (ст.20 КПК України), змагальність сторін (ст. 22 КПК України), (безпосередність дослідження показань, речей і документів (ст.23 КПК України). Суд, не досліджуючи під час судового розгляду провадження письмові докази та відеоматеріали, при цьому безпідставно послався на них у вироку, не надав стороні захисту реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст.42 КПК України.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку. До такого висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 21 січня 2016 року №5-249кс15.

Крім того, обвинувачена вважає, що суд безпідставно не задовольнив клопотання сторони захисту про визнання доказів, наданих стороною обвинувачення, недопустимими.

Обвинувачена вважає, що судом першої інстанції неправильно кваліфіковані її дії за ч.1 ст. 115 КК України, та їх необхідно перекваліфікувати на ст.124 КК України.

Так, з матеріалів провадження убачається, що до неї здійснювалися злочинні посягання з боку потерпілого ОСОБА_21 , здійснювалися двічі неправомірні дії, що підтверджується доказами у справі (в яких присутні склади злочинів нанесення тілесних ушкоджень та з ознаками замаху на зґвалтування, та замах на здійснення тяжких тілесних ушкоджень), де вона від таких дій ОСОБА_21 усвідомлювала їх реальний загрозливий для себе характер, а саме, що посягання здійснюється на її життя, здоров`я, сексуальну недоторканість, що іншим шляхом їх відвернути було неможливо, що ушкодження наносилися ОСОБА_21 з метою зупинення таких дій, а не з метою вбивства. Тому суд першої інстанції здійснив неправильну кваліфікацію її дій з причини неповноти досліджених доказів та неправильної оцінки досліджених у суді доказів, що призвело до її незаконного засудження за ч.1 ст.115 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржуваний вирок суду скасувати в частині призначеного обвинуваченій покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, внаслідок його м`якості. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винною за ч.1 ст. 115 КК України та призначити їй необхідне та достатнє покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_6 не враховано те, що остання не визнавала вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, під час свого допиту повідомила свою версію подій, яка цілком не узгоджується з матеріалами кримінального провадження та показаннями допитаних у судовому засіданні свідків вчинення кримінального правопорушення. Також, судом не в повному обсязі враховано ступінь тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_6 , його суспільну небезпечність, дані, що характеризують особу обвинуваченої, а також вчинення нею кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України щодо свого давнього доброго знайомого, з яким (з її слів) вона неодноразово зустрічалась, спілкувалась, проводила разом час, вчиненням якого остання відібрала життя людини - ОСОБА_21 , вирвавши особу із суспільного життя та позбавила останнього найціннішого права на життя, яке гарантоване основним законом - Конституцією України.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинила особливо тяжкий злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, повністю нехтуючи правилами моралі, Законами України, елементарними правилами поведінки та взаємоповаги до життя, здоров`я громадян України.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, тощо).

Таким чином, зазначене свідчить, що призначене судом першої інстанції ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, не зовсім відповідає завданням кримінального судочинства, тяжкості та суспільній небезпеці вчиненого останньою злочину, а також даним про особу ОСОБА_6 , її відношенню до скоєного злочину, а відтак є необґрунтовано м`яким і є явно несправедливим.

Згідно з вироком суду, ІНФОРМАЦІЯ_5 року, приблизно в 00 годин 30 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , що є житлом ОСОБА_11 , перебуваючи на кухні вказаної квартири, під час сварки з ОСОБА_21 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи навмисно, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті іншій людині, схопивши лівою рукою з кухонного столу ніж, нанесла ОСОБА_21 два удари ножем в область грудної клітини справа, спричинивши, згідно з висновком експерта з судово-медичної експертизи № 2770 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року: різану рану на зовнішній поверхні нижньої третини правого передпліччя з ушкодженням підшкірної клітковини, одиночне непроникаюче сліпе колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням правої легені з подальшою гострою крововтратою, що є тяжким тілесним ушкодженням, небезпечним для життя у момент заподіяння, і перебуває в прямому причинному зв`язку зі смертю потерпілого, яка настала безпосередньо на місці пригоди того ж дня о 01 годині 35 хвилин.

Заслухавши доповідь судді; обвинувачену та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, водночас заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченої та просила задовольнити апеляційну скаргу прокурора у провадженні; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що останні, не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції під час розгляду цього кримінального провадження зазначених вимог закону дотримався, ретельно дослідив зібрані по справі докази в їх сукупності, надав цим доказам належну юридичну оцінку, правильно встановив фактичні обставини справи та обґрунтовано визнав ОСОБА_6 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а саме в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що під час розгляду провадження в суді першої інстанції обвинувачена ОСОБА_6 визнала всі фактичні обставини події, однак зазначила, що наміру вбивати ОСОБА_21 вона не мала, а діяла виключно для самооборони. При цьому, пояснила, що ввечері 08 серпня 2017 року разом з потерпілим ОСОБА_21 на його ж пропозицію поїхала з ним до його колеги по роботі поспілкуватися та відпочити. З потерпілим її зв`язували приятельські відносини декілька років. Перед поїздкою вони з потерпілим випили, вона випила близько 50 грамів горілки. Раніше з ОСОБА_21 в гості не їздила. Цивільного чоловіка на той час вдома не було. ОСОБА_21 представив ОСОБА_6 та ОСОБА_11 одне одному. Домовленість була, що вони обов`язково повернуться додому. Коли вони приїхали на ОСОБА_22 , їх з потерпілим зустрів ОСОБА_11 , до якого вони прийшли додому. За проїзд заплатив ОСОБА_21 . У квартирі приготували вечерю і за вечерею всі разом вживали принесене ОСОБА_11 спиртне. Жодних конфліктів з ОСОБА_11 та ОСОБА_21 у неї не було. Закінчивши, зібралися повертатися, однак маршрутні таксі вже не ходили, на таксі грошей не було, вона взагалі не взяла з собою грошей, і, за пропозицією ОСОБА_11 залишилися на ніч. ОСОБА_11 постелив на кухні один матрац на двох. Іншого варіанту вона не розглядала. Погодилась лягти спати з чужим чоловіком. Вона погодилася з пропозицією залишитися на ніч, сказавши потерпілому, що залишається тільки спати, без будь-чого іншого. ОСОБА_21 погодився. ОСОБА_11 залишився спати у своїй кімнаті на дивані. Роздягнувшись до білизни, вона лягла поруч з потерпілим спиною до нього, який почав до неї приставати, перевернув її на спину, схиляючи до статевого акту, хватав руками за руки, плечі, груди, насильно стягнув з неї труси. ОСОБА_21 перебував на ній зверху в положенні сидячі, хоча вона точно не пам`ятає. Де саме та як саме пояснити не змогла. Вона відштовхувала ОСОБА_21 руками. ОСОБА_21 утримуючи її руками, насильно розвів своїми ногами її ноги, порвав на ній труси. Чи був фактично статевий акт чи ні вона не пам`ятає. ОСОБА_21 при цьому залишався в трусах. Вона чинила опір. Скільки часу пройшло від початку залицянь ОСОБА_21 до нанесення удару ножем обвинувачена пояснити не змогла, зазначила, що в неї на грудях та руці залишилися синці. Вона все ж таки звільнилась від потерпілого і вибігла до кімнати, де на дивані знаходився ОСОБА_11 , сіла поруч з ним на диван, попрохала про допомогу, але той ніяк не відреагував, він спав. Вона була лише в бюстгальтері. ОСОБА_11 сказав, щоб вона сиділа поряд та все буде добре. Потерпілий ОСОБА_21 вийшов з кухні до кімнати, а ОСОБА_11 на це ніяк не відреагував. ОСОБА_21 за руку насильно затягнув її знову на кухню, ставши біля дверей, тим самим перешкодив їй залишити кухню, почав бити її, домагаючись статевого акту, двічі вдарив її кулаком в обличчя, в область щелепи, а правою рукою взяв з обіднього столу якийсь предмет, вона почула звук скреготу. При цьому ОСОБА_6 на змогла пояснити, чим супроводжувалися дії, якими словами з боку кожного. Предмету не бачила, а лише чула звук (як з`ясувалося потім це була алюмінієва попільничка з банки з-під пива). Розуміючи, що він може цим предметом її вдарити, вона лівою рукою нащупавши рукоятку ножа, зрозумівши, що це ніж, який також лежав на обідньому столі, схвативши його, вдарила цим ножем потерпілого в ліву частину тулубу. Потерпілий ОСОБА_21 залишився стояти, став забирати в неї ніж, ОСОБА_6 вибігла з кухні. Вискочивши з кухні, обвинувачена відкрила вхідні двері, вибігла з квартири й побігла вниз, чому не пам`ятає. Спускаючись в під`їзді, зустріла незнайомих, дзвонила в двері на першому поверсі, бажала, щоб їй допомогли, викликали поліцію, але не кричала, на допомогу не кликала. Вона розуміла, що нанесла поранення ОСОБА_21 , людям в під`їзді сказала, що вона «підрізала» людину. Вона відчувала себе нетверезою, як зазначила - в стані середньої тяжкості сп`яніння. Під сходинами знайшла мішок, в який завернулася, оскільки з квартири вибігла в одному бюстгальтері, після чого, піднялася наверх, на п`ятий поверх, де й дочекалася приїзду працівників поліції. Наполягала на тому, що наміру вбивати не мала, ніж зі столу взяла, оскільки нічого іншого на столі не було.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що, незважаючи на фактично не визнання своєї вини ОСОБА_6 , вина останньої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, при викладених у вироку суду обставинах повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Мотивуючи свій висновок про винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, суд першої інстанції послався на докази, що зібрані у встановленому законом порядку, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до приписів ст.94 КПК України.

Так, потерпіла ОСОБА_12 пояснила, що вранці ІНФОРМАЦІЯ_5 року їй зателефонував молодший син, сказав, що вбили її рідного брата. Всі обставини події їй відомі з чужих слів. Щодо потерпілого ОСОБА_21 , то він працював неофіційно, працював добре, але пиячив, а коли пиячив влаштовував скандали, бійки. Є вдівцем більше ніж десять років, додому жінок не приводив.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що він працював разом з потерпілим. Близько 18 години 08 серпня 2017 року до нього приїхали обвинувачена разом з потерпілим ОСОБА_21 . Він придбав 1 літр спиртного "домашнього коньяку" і вони втрьох стали розпивати в його квартирі, випили близько 800 грамів та залишили на ранок для похмеляння. Всі пили на рівних. Також пили пиво. ОСОБА_6 та ОСОБА_24 приїхали вже випивши. ОСОБА_24 вів ОСОБА_6 під руку. Свідок зазначив, що до приїзду гостей він також випив спиртного. Близько 23-24 години лягли спати, він на дивані в кімнаті, обвинувачена разом з потерпілим на кухні, свідок надав їм матрац, ковдру та подушку на двох. ОСОБА_6 жодних заперечень щодо того, що вона буде спати разом з ОСОБА_21 не висловлювала. В квартирі одна кімната та кухня. ОСОБА_6 в той день була в чорній футболці та штанях. За столом вона зняла футболку та перебувала в бюстгальтері. Після того, як всі розійшлися спати, свідок перебував в стані сп`яніння. Свідок нічого не чув, ані шуму, ані криків. Близько 00-00.30 год. в кімнату прийшов потерпілий сказавши, щоб він визивав швидку, його обвинувачена зарізала. Мобільний телефон не працював, він подзвонив сусідці в квартиру АДРЕСА_3 напроти, попросив викликати швидку. Потерпілий ОСОБА_21 весь цей час сидів у кімнаті у кріслі, де знаходилася обвинувачена, свідок не бачив, вже в подальшому її привели працівники поліції роздягнуту, на ній був якийсь мішок. Коли вона вискочила з квартири не пам`ятає. Зазначив, що потерпілий ОСОБА_21 представив обвинувачену як свою коханку, знайому, але подробиць не зазначав. Після того як потерпілий прийшов і сказав, що його зарізала обвинувачена, він сів в крісло, у нього була кров. Де перебувала ОСОБА_6 , не знає. Ніякого шуму на кухні він не чув, так як спав. Обвинувачена до нього за допомогою не зверталася. Спати ліг з увімкненим телевізором та світлом. Вже після події він проводив прибирання в квартирі та жіночої білизни не знаходив. Наполягав, що ОСОБА_6 до нього з проханням про допомогу не зверталася, допомогу ОСОБА_21 не надавала. Про наслідки своїх дій ОСОБА_6 було відомо, вона не виявляла жалю, не розказувала про спроби зґвалтування з боку ОСОБА_21 .

Свідок ОСОБА_13 повідомила, що на початку першого часу ночі ІНФОРМАЦІЯ_5 року до неї в квартиру подзвонив сусід з квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_11 , п`яний у трусах, попросив викликати швидку допомогу. Заглянувши до нього у квартиру, вона побачила сидячого в кріслі чоловіка всього в крові. На її запитання ОСОБА_11 нічого пояснити не міг - був п`яний. Вона викликала швидку та поліцію. Спускаючись разом з сином до дверей під`їзду, на третьому поверсі зустріла обвинувачену, одягнену в мішок з-під цукру, яка сказала: "викликай поліцію, це я пиронула його ножем". Свідок разом з сином пішли чекати швидку на вулицю. Обвинувачена була спокійна емоційно, просто п`яна. До того, як до свідка в квартиру звернувся ОСОБА_11 , ніяких криків з його квартири вона не чула. ОСОБА_6 вже після події, коли приїхали швидка та поліція, казала, що потерпілий спробував її зґвалтувати. Квартира ОСОБА_11 має спільну стіну з квартирою свідка. Крики з кухні ОСОБА_11 свідок не могла почути, у ОСОБА_11 постійно п`янки, крики. Крові в кімнаті було багато, навіть в ванній кімнаті. Поранення було лише у ОСОБА_21 , у ОСОБА_6 поранень не було. До квартири свідка стали гучно дзвонити близько 00.00 годин. ОСОБА_11 поясняв, що він не знає, що відбулося, він спав. ОСОБА_21 сидів в кріслі в трусах, торс був голий. Свідок потім надала ОСОБА_6 своє старе плаття. Де речі ОСОБА_6 , свідок не питала. Про спробу зґвалтування ОСОБА_6 стала розповідати через деякий час, не одразу. З квартирою ОСОБА_11 квартира свідка межує стіною, через яку не чутно. Чутно все через двері. Жодної допомоги ОСОБА_24 ОСОБА_6 не надавала. Ні на що не скаржилась.

Свідок ОСОБА_14 надав аналогічні показанням свідка ОСОБА_13 показання та додатково зазначив, що ввечері, близько 22 години з сусідньої квартири ОСОБА_25 роздавався шум, свідок перебував в суміжній по стіні кімнаті. В під`їзді чув крики, але не в квартирі і не про допомогу. ОСОБА_21 був в крові, в трусах. Коли з матір`ю в під`їзді зустріли обвинувачену, ніяких явних тілесних ушкоджень на неї не було. В подальшому чув, як обвинувачена говорила, що це вона вдарила потерпілого ножем тому, що він спробував її зґвалтувати. Оскільки ОСОБА_6 була без одягу, ОСОБА_26 надала їй свій халат. ОСОБА_6 була нетверезою, спокійна, нібито не все розуміла. Коли потерпілого намагалися покласти, він вів себе активно, брикався викручувався.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що працював в УПП інспектором з 2016 року, а ІНФОРМАЦІЯ_5 року в 00.50 годині вони з екіпажем отримали виклик про ножове поранення чоловіка по АДРЕСА_5 . В екіпажі також були ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Приїхавши на виклик, побачили, що в кімнаті в кріслі сидить чоловік весь в крові, інший чоловік, який виявився ОСОБА_11 , що є власником квартири, тим часом витирав кров з підлоги. ОСОБА_11 перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння. В кімнаті зліва від дверей на кріслі знаходився чоловік одягнутий тільки в труси. У чоловіка було дві рани на правій бічній поверхні тулубу, при цьому з ран практично не йшла кров, а права сторона тіла практично вся була в крові. Зі слів ОСОБА_11 стало зрозуміло, що тілесні ушкодження нанесла жінка, що також з ними перебувала в квартирі. Сусіди сказали, що ця жінка вибігала з квартири. Свідок одразу взяв з собою аптечку, надав медичну допомогу, закривши поранення тампоном з аптечки автомобілю. ОСОБА_21 на час надання медичної допомоги був живим, але без свідомості, лежав на полу, нічого не говорив, очі його були закриті. Йому наклали пов`язку. ОСОБА_27 тим часом піднявся на сходи п`ятого поверху та побачив там ОСОБА_6 . Напарник привів до квартири роздягнену, п`яну обвинувачену, яка була загорнута в світле покривало. Жінка пояснила, що ввечері в квартирі вживали спиртне. Господар квартири залишився спати в кімнаті, а вона з потерпілим пішли спати на кухню, де потерпілий почав її домагатися і вона нанесла йому ножем декілька ударів. Ніяких пошкоджень на обвинуваченій не було, коли її привів напарник, на обвинуваченій було покривало, а трусів не було, лише бюстгальтер. Приїхала швидка, надала медичну допомогу потерпілому, але він помер.

Свідок ОСОБА_16 надав аналогічні показанням свідка ОСОБА_15 показання та зазначив, що останній залишився з потерпілим, а він за інформацією сусідів піднявся на верхній поверх, де побачив обвинувачену, без нижньої частини білизни. На його прохання сусіди дали якесь покривало, обвинувачена спустилася до квартири. Він підійшов до потерпілого, а обвинувачена одягнулася на кухні. Обвинувачена пояснила, що вона разом з потерпілим приїхали до його знайомого, де залишилися на ніч. Обвинувачений намагався її зґвалтувати, вона схватила зі столу на кухні ніж і вдарила його. На кухні під обіднім столом на підлозі він побачив кухонний ніж з слідами крові, інших ножів на кухні взагалі не було.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що працює в УПП. Отримав виклик, за яким виявили п`яного власника квартири, чоловіка з пораненням в кріслі, який був не контактний, агресивний. На місце викликали швидку допомогу. Свідок пішов робити огляд під`їзду та знайшов ОСОБА_6 , яка визнала, що нанесла два ножових поранення потерпілому. Також, вона пояснила, що приїхала до ОСОБА_11 випити. ОСОБА_28 та їй на кухні постелили для зайняття коханням, від якого вона відмовилась та вдарила потерпілого 2 рази ножем. ОСОБА_6 була лише в бюстгальтері і на ній не було тілесних пошкоджень, вона була п`яна. На кухні свідок виявив ніж, матрац для сну. Власник квартири був нетверезим.

Свідок ОСОБА_18 повідомила, що близько 23 години 08 серпня 2017 року вона чула з-за дверей квартири АДРЕСА_4 жіночий голос який кричав, що вона з ним спати не буде. Чоловічий голос вимагав, щоб вона вгамувалася. Близько 24 години свідок зустріла в під`їзді обвинувачену в одному бюстгальтері, яка рухалася сходами вниз. Біля квартири АДРЕСА_4 на підлозі бачила кров, мешканець квартири стукав в двері квартири АДРЕСА_3 , просив викликати швидку. Потім побачила обвинувачену, яка сходами піднімалася вверх, на ній був одягнений мішок, жінка сказала, що це вона зробила з чоловіком, оскільки він її намагався зґвалтувати. Заглянувши в квартиру АДРЕСА_4 , побачила сидячого, згорбившись в кріслі, чоловіка в крові. Свідок пояснила, що з моменту, коли вона чула як чоловік вгамовував жінку в квартирі ОСОБА_11 , до того, як вона зустріла ОСОБА_6 на сходинах в під`їзді, пройшло півтори години. Тілесних ушкоджень на ОСОБА_6 не було, вона була п`яна та спокійна, йшла спокійно, ні про що не просила. Свідок, уточнюючи показання, пояснила, що чула як з квартири ОСОБА_11 чоловічий голос казав: «Та спи вже». Потім свідка запросили понятою на огляд місця події. Як проходив огляд місця події, чітко не пам`ятає. Оскільки на місці події було багато людей, було жарко, дуже пахло кров`ю, вона виходила з місця огляду та поверталася. Всі документи, що стосувалися огляду місця події, підписала, жодних зауважень не мала та не висловлювала.

Свідок ОСОБА_19 , що є мачухою обвинуваченої ОСОБА_6 , пояснила, що її падчерка проживала зі співмешканцем. 08 серпня 2017 року свідок перебувала на дачі, свідком подій не була. Характеризуючи ОСОБА_6 , пояснила, що та іноді зловживає спиртними напоями, могла поїхати в компанію до двох чоловіків, якщо це її друзі. Які у ОСОБА_6 були стосунки з ОСОБА_21 , не знає. Зі слів ОСОБА_6 , вбивство відбулося раптово. ОСОБА_6 казала, що зі злості схопила ножа, оскільки ОСОБА_21 до неї чіплявся, вона в змозі себе захистити.

Також суд першої інстанції дослідив такі документи:

- протокол огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_5 року, відповідно до якого при огляді квартири АДРЕСА_2 , в кімнаті виявлено труп ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одягнутого в чорні труси, на грудній клітині з права ділянки шкіри заліплені жовтим елекопластиром, по знятому пластирі між поверхньо правою та середніми хмочними лініями в шостому міжребер`ї виявлена рана з рівними краями розташована практично вертикально, поміж кінець, загострений, верхній закруглений, рана довжиною при зведених краях 6,1 см. В ході ОМП вилучені: мікрооб`єкти з кистей обох рук трупу ОСОБА_21 ; змиви речовини бурого кольору з різних місць квартири; фрагменти лінолеуму, фрагмент шпалери, фрагмент покривала, рушник, фрагмент матерії; недопалки; чоловічий тапок; жіноча майка чорного кольору; шведка у клітину; два ключі з брелоком; штани і туфлі чоловічі; три скляні чарки, дві полімерні пляшки об`ємом 2 та 1,25 літри; ніж з нашаруванням речовини бурого кольору, СПУ (т.2 а.п.144-165) з фототаблицею (т.2 а.п.166-176);

- протокол огляду трупа від ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявленого в квартирі АДРЕСА_2 , згідно з яким на трупі маються дві рани на передній поверхні тулубу з права та правій передньо-бічній поверхні тулубу в 130 см від подошвових поверхонь (т.2 а.п.177-180);

- лікарське свідоцтво про смерть № 2770 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_6 , від гострої крововтрати із-за одиночного проникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням правої легені (т.2 а.п.185);

- карту спадкоємності, згідно з якою смерть ОСОБА_29 57 років настала ІНФОРМАЦІЯ_5 року о 01.35 год. за адресою: АДРЕСА_6 (т.2 а.п.186-187);

- висновок експерта судово-медичної експертизи № 2770 від 08 вересня 2017 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_21 настала від одиночного проникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням правої легені та подальшою гострою крововтратою на правій передньо-бічній поверхні тулубу, в області середньої частини передньо-бічної поверхні правої половини грудної клітки в 130 см від підошвових поверхонь, в 15 см вправо від передньої серединної лінії, на рівні шостого міжреберного проміжку, по передній пахвовій лінії, яка продовжується у рановий канал, по ходу якого ушкоджені підшкірна клітковина, м`язи передньої поверхні грудної клітини міжреберні м`язи шостого міжреберного проміжку, пристінкова плевра, передня поверхня нижньої долі правої легені, а також крові у правій плевральній порожнині у кількості 350 мл. Одиночне проникаюче сліпе колото-різане поранення грудної клітки з ушкодження правої легені та подальшою гострою крововтратою виникло перед настанням смерті за ознакою небезпеки для життя, кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, у даному випадку смертельне, тому що між ушкодженням і смертю є прямий причинний зв`язок. Рана на клапті шкіри була заподіяна пласким одностороннєгострим колюче-ріжучим предметом, яким міг бути клинок ножа, найбільша ширина зануреної частини якого становила не менш як 9 мм. Довжина раневого каналу близько 3 см, напрямок раневого каналу спереду назад, з права наліво і горизонтально, рановий канал закінчується у товщі правої легені. Одиночне не проникаюче сліпе колото-різане поранення грудної клітки з права з ушкодження шостого ребра виникло перед настанням смерті, у живої людини кваліфікується за наслідками травми не менш ніж середнього ступеня тяжкості, за ознакою відсутності небезпеки для життя. Різана рана на зовнішній поверхні нижньої третини правого передпліччя з ушкодженням підшкірної клітковини виникла перед настанням смерті, до причини смерті відношення немає, має ознаки легкого тілесного ушкодження. Всі ушкодження заподіяні у короткий час. Будь-яких інших ушкоджень, у тому числі ушкоджень, які б свідчили про боротьбу і самозахист, могли утворитися при ударах руками, обутими ногами, або іншими предметами у тому числі посмертних ушкоджень не виявлено (т.2 а.п.191-198), з фототаблицею;

- протокол слідчого експерименту від 16 серпня 2017 року, проведеного з підозрюваною ОСОБА_6 , під час якого вона на місті виклала обстановку і обставини події, які мали місце ІНФОРМАЦІЯ_5 року в квартирі АДРЕСА_2 , під час якої вона спричинила ножові поранення ОСОБА_21 (т.3 а.п.194-222). Слідчий експеримент проводився за участі обвинуваченої та її захисника. При цьому, пояснюючи щодо обставин події, ОСОБА_6 стверджувала, що статевий акт з ОСОБА_21 відбувся, він стягнув з неї труси, які вона тримала руками.

Також стверджувала, що лише відштовхувала ОСОБА_21 , його руки були зайняті, при цьому ОСОБА_21 трусів не знімав. Стверджувала, що кликала ОСОБА_11 на допомогу. Також, пояснила, що бачила, що ОСОБА_21 взяв та потягнув до себе попільничку з банки. Демонструючи механізм спричиненння ударів ножем, ОСОБА_6 ніж тримала в лівій руці нижнім хватом, прямою рукою, дещо зігнутою в ліктьовому суглобі вдарила в передню поверхню правої половини тулубу. При цьому ніж знаходився практично горизонтально. Нанесла удар, витягнула ніж, та одразу нанесла другий удар (т.3 а.п.194-221);

- висновок експерта з судово-медичної експертизи № 375/к від 19 жовтня 2017 року, відповідно до якого не виключається можливість утворення всього комплексу ушкоджень у ОСОБА_21 за обставин та умов, вказаних підозрюваною ОСОБА_6 під час слідчого експерименту від 16 серпня 2017 року, а саме при двох зануреннях клинка ножа, який утримувався лівою рукою нижнім хватом, в праву половину грудної клітки, в напрямках спереду назад і горизонтально та з право наліво і горизонтально; а також при травматичній дії леза на зовнішній поверхні нижньої третини правого передпліччя при самообороні ОСОБА_21 (т.3 а.п.223-230);

- висновок експерта з судової дактилоскопічної експертизи № 1-1172 від 18 вересня 2017 року, відповідно до якого сліди папілярних узорів рук, вилучених під час проведення ОМП ІНФОРМАЦІЯ_5 року за адресою: АДРЕСА_6 , залишені безіменним та середнім пальцями правої руки та великим пальцем лівої руки ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2 а.п.232-246);

- висновок експерта з судової криміналістичної експертизи № 2-681 від 09 листопада 2017 року, відповідно до якого ніж, вилучений під час проведення ОМП ІНФОРМАЦІЯ_5 року за адресою АДРЕСА_6 не є холодною зброєю, є різновидом ножів господарчо-побутового призначення (т.3 а.п.112-116);

- висновок експерта з судової медичної експертизи № 484 від 05 жовтня 2017 року, відповідно до якого рана № 1 та № 2 на шкіряному клапті з грудної клітини від трупу потерпілого ОСОБА_21 та відповідно за локалізацією рани № 1 пошкодження ребра є колото-різаним, були заподіяні пласким одностороннєгострим колючо-ріжучим предметом, яким міг бути клинок ножа, найбільша ширина зануреної частини якого становить не менш як 9 мм. Пошкодження на клапті шкіри з правого передпліччя є різаним, було спричинено гострим предметом володіючим ріжучими властивостями. Результати експерементально-порівняльного дослідження не виключають можливість їх спричинення клинком наданого на експертизу ножа, вилученого при ОМП ІНФОРМАЦІЯ_5 року по АДРЕСА_6 (т.3 а.п.17-20);

- висновок експерта з судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-629 від 03 листопада 2017 року, відповідно до якого генетичні ознаки слідів крові на трусах потерпілого ОСОБА_21 (судова медична емунологічна експертиза № 1700 від 11 вересня 2017 року) співпадають з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_21 та не співпадають з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_6 та ОСОБА_11 (т.3 а.п.64-71);

- висновок експерта з судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-630 від 10 листопада 2017 року, відповідно до якого генетичні ознаки слідів крові на змивах, вилучених під час проведення ОМП ІНФОРМАЦІЯ_5 року за адресою: АДРЕСА_6 співпадають з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_21 (згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-629 від 03 листопада 2017 року) та не співпадають з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_6 та ОСОБА_11 (згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-629 від 03 листопада 2017 року) (т.3 а.п.93-104);

- висновок експерта з судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-657 від 15 листопада 2017 року, відповідно до якого генетичні ознаки слідів крові на фрагменті шпалери, вилученої під час проведення ОМП ІНФОРМАЦІЯ_5 року за адресою АДРЕСА_6 співпадають з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_21 та ОСОБА_11 (згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-629 від 03 листопада 2017 року) та не співпадають з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_6 (згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-629 від 03 листопада 2017 року) (т.3 а.п.73-78);

- висновок експерта з судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-659 від 03 листопада 2017 року, відповідно до якого генетичні ознаки слідів крові на рушнику, вилученому під час проведення ОМП ІНФОРМАЦІЯ_5 року за адресою АДРЕСА_6 співпадають з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_21 (згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-629 від 03 листопада 2017 року) (т.3 а.п.105-111);

- висновок експерта з судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-660 від 08 листопада 2017 року, відповідно до якого генетичні ознаки слідів крові на правому тапку, вилученому під час проведення ОМП ІНФОРМАЦІЯ_5 року за адресою АДРЕСА_6 співпадають з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_21 (згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-629 від 03 листопада 2017 року) та не співпадають з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_6 та ОСОБА_11 (згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-629 від 03 листопада 2017 року) (т.3 а.п.57-62);

- висновок експерта з судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-661 від 08 листопада 2017 року, відповідно до якого генетичні ознаки слідів крові на фрагменті покривала, вилученого під час проведення ОМП ІНФОРМАЦІЯ_5 року за адресою: АДРЕСА_6 , співпадають з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_21 (згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-629 від 03 листопада 2017 року) та не співпадають з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_6 та ОСОБА_11 (згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-629 від 03 листопада 2017 року) (т.3 а.п.80-85);

- висновок експерта з судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-663 від 07 листопада 2017 року, відповідно до якого генетичні ознаки слідів крові на фрагменті лінолеуму, вилученого під час проведення ОМП ІНФОРМАЦІЯ_5 року за адресою АДРЕСА_6 співпадають з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_21 (згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-629 від 03 листопада 2017 року) та не співпадають з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_6 та ОСОБА_11 (згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-629 від 03 листопада 2017 року) (т.3 а.п.2-8);

- висновок експерта з судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-664 від 10 листопада 2017 року, відповідно до якого на рукоятці ножа, вилученого під час проведення ОМП ІНФОРМАЦІЯ_5 року за адресою АДРЕСА_6 : генетичні ознаки слідів крові на лезі ножа співпадають з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_21 (згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-629 від 03 листопада 2017 року) та не співпадають з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_6 та ОСОБА_11 (згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-629 від 03 листопада 2017 року) (т.2 а.п.224-231);

- висновок експерта з судової імунологічної експертизи № 1698 від 13 вересня 2017 року, відповідно до якого походження крові на змивах, вилучених при ОМП ІНФОРМАЦІЯ_5 року в АДРЕСА_6 не виключається від самого потерпілого ОСОБА_21 та (або) підозрюваної ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_11 при наявності у них на момент скоєння злочину тілесних ушкоджень з зовнішньою кровотечею (т.3 а.п.24-28);

- висновок експерта з судової імунологічної експертизи № 1700 від 11 вересня 2017 року, відповідно до якого походження крові на плавках, вилучених при огляді трупа ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_2 не виключається від самого потерпілого ОСОБА_21 та (або) підозрюваної ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_11 при наявності у них на момент скоєння злочину тілесних ушкоджень з зовнішньою кровотечею (т.3 а.п.21-23);

- висновок експерта з судової цитологічної експертизи № 476 від 18 вересня 2017 року, відповідно до якого походження слини на полімерній пляшці 1,25 л "Жигулівське", вилученої при ОМП ІНФОРМАЦІЯ_5 року в АДРЕСА_6 не виключається від самого потерпілого ОСОБА_21 та (або) підозрюваної ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_11 (т.3 а.п.34-38);

- висновок експерта з судової медичної експертизи № 1845 від 27 вересня 2017 року, відповідно до якого на речах підозрюваної ОСОБА_6 бюстгальтері та штанах наявність сперматозоїдів, крові та слини не встановлено (т.3 а.п.43-44);

- висновок експерта з судово-медичної експертизи № 1994 від 04 вересня 2017 року, відповідно до якого синці з садном в ділянках правого плеча: садни в ділянці правого ліктьового суглоба, в ділянках обох колінних суглобів; синці в ділянках лівого ліктьового суглоба, правого передпліччя, лівого передпліччя у гр. ОСОБА_6 самі по собі кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які утворилися від не менш ніж 9-ти травматичних дій тупого предмета (предметів), індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не було відображено. Давність їх утворення не суперечить терміну, зазначеного в обставинах справи (т.2 а.п.199-200);

- висновок експерта з судово-медичної експертизи № 1995 від 04 вересня 2017 року, відповідно до якого при судово-імунологічному обстежені (висновок експерта № 1609 від 11 серпня 2017 року) із вмістом порожнини рота, прямої кишки та піхви гр. ОСОБА_6 1974 р.н. наявність сперматозоїдів не встановлено. Даних про можливість вчинення статевого акту (природним чи неприродним способом) і його давність при проведенні експертизи не було виявлено. Будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень в ділянках статевих органів та прямої кишки при огляді ОСОБА_6 не було виявлено (т.2 а.п.201-202);

- висновок експерта з судово-психіатричної експертизи № 451 від 30 серпня 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_6 , 1974 р.н., виявляє ознаки психічного розладу у вигляді психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. У період здійснення інкримінованого їй правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляла, а перебувала у стані гострої алкогольної інтоксикації. У ситуації, що досліджується, ОСОБА_6 не виявляла характерних феноменологічних ознак стану вираженої емоційної збудженості чи емоційної напруженості, які можуть розглядатися як психологічна основа виникнення сильного душевного хвилювання, а знаходилася в стані алкогольного сп`яніння. У ситуації, що досліджується, ОСОБА_6 знаходилася у стані алкогольного сп`яніння, що унеможливлює кваліфікацію будь-якого особливого емоційного стану, що має юридичне значення. У ситуації, що досліджується, ОСОБА_6 не виявляла характерних феноменологічних ознак (а саме трьохфазності) фізіологічного афекту. ОСОБА_6 з урахуванням індивідуально-психологічного стану особистості могла повною мірою усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними в досліджуваній ситуації. Отже, вона могла віддавати звіт своїм діям та керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час вона також може віддавати звіт своїм діям та керувати ними. Не потребує застосування примусових заходів медичного характеру. Потребує протиалкогольного лікування, протипоказань до лікування за психічним станом не має (т.2 а.п.203-211);

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 007593 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року, відповідно до якого станом на 04 год.10 хв. ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_6 перебувала в стані алкогольного сп`яніння (т.3 а.п.233);

- висновок експерта № 1602 від 10 серпня 2017 року, відповідно до якого рідка кров ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т.3 а.п.16);

- висновок експерта № 1603 від 10 серпня 2017 року, відповідно до якого рідка кров ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т.3 а.п.1);

- протокол огляду предмету від 08 вересня 2017 року, відповідно до якого було оглянуто лазерний диск з записом архіватора інформації повідомлень "102" УІПКП, за телефонним номером оператора служби "102" ІНФОРМАЦІЯ_5 року, де повідомлено, що в квартирі АДРЕСА_2 під час бійки поранено чоловіка (т.3 а.п.118-119);

- протокол огляду предмету від 14 вересня 2017 року, відповідно до якого було оглянуто лазерний диск з записом архіватора інформації повідомлень диспетчерського пункту "103", за телефонним номером оператора служби "103" ІНФОРМАЦІЯ_5 року в 00.41 год. з телефону НОМЕР_1 повідомлено, що в квартирі АДРЕСА_2 під час бійки поранено чоловіка (т.3 а.п. 120- 125);

- протокол огляду предмету від 24 листопада 2017 року, відповідно до якого було оглянуто лазерний диск, наданий захисником підозрюваної ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_8 , на якому міститься чотири відображення підозрюваної ОСОБА_6 (т.3 а.п.188-190).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що докази сторони обвинувачення, вказані вище, у своїй сукупності підтверджують поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_6 вищевказаного правопорушення.

Так, обвинувачена як під час судового розгляду в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не заперечувала факту нанесення нею ножового поранення ОСОБА_21 , від якого настала смерть останнього.

Разом з тим, обвинувачена наполягала на тому, що умислу на вбивство потерпілого у неї не було, а в цьому випадку вона діяла у стані оборони. На цьому наполягав і захисник.

Зазначене твердження обвинуваченої та її захисника, на думку колегії суддів, не є слушним, з огляду на таке.

Стаття 115 КК України передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Із суб`єктивної сторони даний злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), тобто коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», питання про умисел, у тому числі на позбавлення іншої особи життя, необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь та проявляється в способі вчинення діянь.

Як правильно встановив суд першої інстанції, ОСОБА_6 за допомогою ножа, який лежав на обідньому столі, нанесла не менш трьох пошкоджень потерпілому, згідно з висновком експерта з судово-медичної експертизи № 2770 від 08 вересня 2017 року - одиночне проникаюче сліпе колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням правої легені, одиночне не проникаюче сліпе колото-різане поранення грудної клітки праворуч з ушкодження шостого ребра та різану рану на зовнішній поверхні нижньої третини правого передпліччя з ушкодженням підшкірної клітковини.

При цьому, судячи з відомостей, відображених у вказаному висновку, щодо характеру отриманих поранень, удари були нанесені із силою.

Свідок ОСОБА_11 , окрім іншого, зазначив, що до нього у кімнату зайшов потерпілий та попросив викликати швидку допомогу, пояснюючи, що йому були нанесені обвинуваченою тілесні ушкодження ножем.

При цьому, свідок ОСОБА_11 наполягав на тому, що ОСОБА_6 до нього з проханням про допомогу не зверталася, допомогу ОСОБА_21 не надавала. Про наслідки своїх дій ОСОБА_6 було відомо, проте вона не виявляла жалю, не розказувала про спроби її зґвалтування з боку ОСОБА_21 . Більш того, вказаний свідок зазначив, що потерпілий представив обвинувачену як свою коханку. Зі слів свідка та самої обвинуваченої, остання добровільно залишилася у квартирі свідка на ніч разом із потерпілим та лягла з останнім спати у одній кімнаті на одному матраці, роздягнувшись до білизни, на що обґрунтовано звернув суд першої інстанції у вироку.

Свідок ОСОБА_13 також повідомила про те, що саме вона викликала швидку та поліцію. Обвинувачена, при цьому була спокійна емоційно, просто п`яна. Будь-яких поранень у останньої не було.

Показання цього свідка також підтвердив свідок ОСОБА_14 , який, окрім іншого, зазначив, що в під`їзді чув крики, але не в квартирі і не про допомогу. ОСОБА_21 був в крові, в трусах. Коли з матір`ю в під`їзді зустріли обвинувачену, ніяких явних тілесних ушкоджень на ній не було. ОСОБА_6 була нетверезою, спокійна, нібито не все розуміла.

Як зазначила свідок ОСОБА_18 , вона чула як з квартири ОСОБА_11 чолові казав: «Та спи вже», що може свідчить про пасивну поведінку потерпілого по відношенні до обвинуваченої, та поряд з іншим спростовує доводи останньої про те, що потерпілий домагався її.

Висновком експерта за результатом проведення судово-медичної експертизи № 1995 від 04 вересня 2017 року, при судово-імунологічному обстежені (висновок експерта № 1609 від 11 серпня 2017 року) із вмістом порожнини рота, прямої кишки та піхви гр. ОСОБА_6 1974 р.н. наявність сперматозоїдів не встановлено. Даних про можливість вчинення статевого акту (природним чи неприродним способом) і його давність при проведенні експертизи не було виявлено. Будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень в ділянках статевих органів та прямої кишки при огляді ОСОБА_6 не було виявлено.

Отже, доводи обвинуваченої про протиправну поведінку самого потерпілого по відношенню до неї нічим не підтверджені.

Обставини, на які посилається обвинувачена, а саме те, що потерпілий чи то мав із нею фізичний контакт, чи то намагався вступити з нею у такий контакт, суперечать фактичним обставинам провадження.

Як вже було зазначено вище, при судово-медичному дослідженні ОСОБА_6 ніяких характерних ушкоджень у останньої не встановлено.

Свідки також не бачили на ОСОБА_6 явних тілесних ушкоджень.

З показань свідків убачається, що версія у ОСОБА_6 про те, що потерпілий намагався її зґвалтувати, виникла не одразу.

Колегія суддів вважає, що обстановка вчиненого правопорушення, механізм, локалізація, характер та кількість нанесених обвинуваченою потерпілому тілесних ушкоджень, а також обране знаряддя злочину, підтверджують спрямованість умислу обвинуваченої саме на вбивство потерпілого.

Також про наявність такого умислу свідчить і поведінка обвинуваченої після вчинення злочину, а саме те, що вона не вжила заходів з надання потерпілому медичної допомоги шляхом виклику швидкої медичної допомоги чи іншим чином.

Таким чином, доводи сторони захисту про недоведеність умислу ОСОБА_6 на вчинення вбивства ОСОБА_21 не є переконливими, оскільки спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, вказаних вище.

Суд перевірив належним чином версію сторони захисту про те, що обвинувачена діяла в умовах необхідної оборони, та спростовував її у вироку, з наведенням переконливого обґрунтування, з яким повністю погоджується і колегія суддів.

Отже, з матеріалів провадження убачається, що суд належним чином проаналізував наявні у провадженні докази, навів мотиви, з яких виходив, ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_6 , та правильно встановив, що сукупність всіх обставин вчиненого діяння свідчить про те, що обвинувачена умисно вбила потерпілого.

Доводи обвинуваченої з приводу того, що судом було безпідставно відхилено клопотання про проведення додаткової судово-медичної експертизи, не є слушними, оскільки як вірно зазначив суд, таке клопотання не містило обґрунтування необхідності проведення додаткової експертизи, не містило в собі підстав для сумнівів у висновках проведеної експертизи та не містило питань, на які необхідно було б відповісти експерту.

Що стосується допиту експертів, на якому наполягала обвинувачена, апеляційний суду звертає увагу на таке.

Відповідно до вимог ст. 356 КПК України, за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку.

Разом з тим, в цьому випадку, не убачається необхідності роз`яснення наявних в матеріалах провадження висновків експертів. Їх зміст є зрозумілим та таким, що відображає сутність усіх частин експертного дослідження.

За таких обставин, суд не був зобов`язаний викликати відповідних експертів для їх допиту в суді.

Доводи обвинуваченої щодо невірного відображення у вироку показань свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_20 та ОСОБА_14 , є безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження. Суть показань свідків у вироку відображена вірно. В свою чергу, обов`язковості дослівного викладення у вироку показань допитаних при судовому розгляді осіб кримінальним процесуальним законодавством не передбачено.

Показання свідка ОСОБА_19 , на які посилається обвинувачена, вказані вище, на думку колегії суддів, не тільки не спростовують висунутого обвинувачення, а навпаки - підтверджують його.

Зокрема, окрім іншого свідок зазначила, що сама ОСОБА_6 , яка є її падчеркою, їй розповідала, що вона зі злості схопила ножа, оскільки потерпілий до неї чіплявся, вона в змозі себе захистити.

В свою чергу, те, що ОСОБА_6 є правшою і зазвичай не застосовує ліву руку (на що вказує обвинувачена в апеляційній скарзі, викладаючи показання зазначеного свідка), само по собі не свідчить про відсутність в неї умислу на вбивство потерпілого.

Доводи обвинуваченої з приводу того, що судом не були враховані усі обставини провадження, зокрема відомості з протоколів затримання обвинуваченої, огляду місця події, висновку судово-медичної експертизи №2770 від 08 вересня 2017 року, висновку судово-медичної експертизи № 1994 від 04 вересня 2017 року, є помилковими та спростовується змістом оскаржуваного вироку, де міститься переконливе обґрунтування всім висновкам суду.

З приводу не дослідження судом першої інстанції відеозапису проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченої, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідних клопотань в суді першої інстанції заявлено не було стороною захисту.

В свою чергу, ніхто з учасників провадження, в т.ч. і сторона захисту, не заперечує того факту, що відомості, зафіксовані в протоколі проведення слідчого експерименту, відображені вірно. Цей протокол учасниками слідчої дії підписаний без жодних зауважень, в т.ч. ОСОБА_6 та її захисником.

У вироку суд не посилався на відеозапис як на доказ вини ОСОБА_6 , як про це зазначає обвинувачена.

Перевіряючи доводи обвинуваченої з приводу того, що судом не було допитано свідка ОСОБА_10 , колегія суддів звертає увагу на таке.

Жодна сторона провадження не наполягала на допиті свідка обвинувачення ОСОБА_10 під час судового розгляду.

Участь цього свідка не була визнана обов`язковою.

Окрім того, з апеляційної скарги обвинуваченої убачається, що зазначений свідок не є очевидцем події.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував всі обставини, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, та за наслідками судового розгляду зробив висновки, які фактичним обставинам кримінального провадження відповідають, доводи сторони захисту про протилежне спростовуються матеріалами провадження.

Покарання обвинуваченій ОСОБА_6 призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості та фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи винної.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, є скоєння правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи всі обставини у сукупності, в т.ч. з огляду на ступінь тяжкості та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченої, яка зловживає алкогольними напоями, призначене обвинуваченій ОСОБА_6 покарання - 7 років позбавлення волі, неможна вважати надто суворим, водночас колегія суддів не вважає вказане покарання і занадто м`яким.

Враховуючи те, що обвинувачена в силу ст. 89 КК України, є особою раніше не судимою, після вчинення злочину пройшов вже тривалий проміжок часу, відомості про те, що обвинувачена після цього притягалась до будь-якої відповідальності, в матеріалах провадження відсутні, окрім того, як встановлено при апеляційному розгляді, обвинувачена страждає на певні захворювання, колегія суддів не убачає підстав для призначення обвинуваченій більш суворого покарання, як про це просить прокурор в апеляційній скарзі.

На думку колегії суддів, призначене обвинуваченій покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою так і іншими особами.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуваний вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, вмотивованим і підстав для задоволення апеляційних скарг не убачає, оскільки доводи, викладені в цих скаргах, правильності висновків суду не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою скасування вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.ст.404-405, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 22 серпня 2022 року, яким ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4