Рішення

від 20.05.2024 по справі 489/6170/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

20.05.2024

Справа №489/6170/23

Провадження №2/489/265/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання Ставратій Я.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1 , представниці позивача ОСОБА_2 , представниці відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини

встановив.

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить: зобов`язати ОСОБА_5 не перешкоджати ОСОБА_4 у спілкуванні з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити способи участі позивача ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: вільно спілкуватися з сином засобами телефонного зв`язку та будь якими мобільними месенджерами у урахуванням режиму кормління, відпочинку (денний, нічний сон) та самопочуття дитини; встановити дні побачень, надавши можливість безперешкодного спілкування з дитиною кожного тижня з п`ятниці з 16:00 год. до неділі до 16:00 год., дні народження дитини, святкові дні. Мотивуючи свої вимоги тим, що він з відповідачкою перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, які на час подачі позову, припинені. Від шлюбних стосунків у них народився син, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З літа 2021 року відповідачка позбавила його можливості спілкуватися з дитиною. Згідно рішення органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, відповідачка повинна була надавати можливість безперешкодного спілкування з дитиною щосуботи з 10:00 год. до 18:00 год., а також дні народження дитини, святкові дні за домовленістю між батьками. Проте, відповідачка не виконує зазначене рішення органу опіки та піклування та перешкоджає його побачення з сином. Не надає можливості спілкуватися з дитиною за телефоном. Протягом трьох років, він бачився з дитиною лише один раз. Вказує, що в нього немає шкідливих звичок, не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, має постійне місце роботи водієм в міській бібліотеці. Має намір і бажання піклуватися дитиною, проте відповідачка цьому перешкоджає.

Від представниці відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в частині встановлення днів побачень за графіком кожного тижня п`ятниці з 16:00 год. до неділі 16:00 год., дні народження та святкові дні. Зазначає, що ОСОБА_4 , відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за кримінальними правопорушеннями проти життя та здоров`я осіб, проти авторитету органів державної влади, непокору правоохоронним органам. ОСОБА_4 неодноразово та систематично вчиняє сварки, погроми та хуліганські дії у відношенні до ОСОБА_5 та її неповнолітніх дітей. З приводу хуліганських дій з боку позивача, відповідачка зверталася до органів поліції. Відповідачка вважає, що зазначені факти та поведінка ОСОБА_4 характеризують останнього як агресивну, суспільно-небезпечну особу, яка порушує моральні засади суспільства та не може створити дитині належні умови для виховання та розвитку, загрожує життю та здоров`ю її неповнолітніх дітей, в тому числі і дитині, щодо якої встановлюється спосіб та графік зустрічей. ОСОБА_5 не перешкоджає ОСОБА_4 у спілкуванні з дитиною, а вживає заходів з охорони її життя та здоров`я. відповідачка вважає, що ОСОБА_4 не може брати на себе відповідальність за життя та здоров`я малолітньої дитини під час особистих зустрічей з ним, не має навичок піклування про неї. Просить взяти до уваги відсутність особистої прихильності дитини до батька, його малолітній вік та інші перелічені обставини, що мають істотне значення.

Від представниці позивача надійшли заперечення (відповідь) на відзив, відповідно до яких просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що відповідачка у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач нібито неодноразово та систематично вчиняє сварки та хуліганські дії у відношенні до неї та неповнолітніх дітей та вона неодноразово зверталася до органів поліції. Проте, вказані твердження не знайшли свого підтвердження. Шість разів відповідачка зверталася до органів поліції зі скаргами на ОСОБА_4 , але жодних обставин, що він вчиняв сварки та хуліганські дії не встановлено. Одного разу поліцією було складено протокол про вчинення домашнього насильства в передано до суду, але 12.08.2021 Заводським районним судом м. Миколаєва винесено постанову по справі про закриття провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Відповідачкою не надано жодного доказу того, що позивач поводив себе агресивно відносно своєї дитини, або заподіяв йому шкоду. Посилання ОСОБА_5 про вжиття заходів для охорони життя та здоров`я дитини, твердження, що позивач не може брати на себе відповідальність за малолітню дитину під час особистих зустрічей з ним, не має навичок піклування про неї, про відсутність особистої прихильності до батька є голослівними та такими, що не відповідають дійсності та нічим не підтвердженні. З початку активних бойових дій у м. Миколаєві відповідачка з дітьми виїхала до м. Києва та де вона там проживала і в який дитячий садок ходили діти, позивачу не відомо, відповідачка від нього це приховувала.

20 лютого 2024 року від представниці позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідачка вважає можливість спілкування батька з дитиною з 15:00 до 18:00 першої та третьої неділі кожного місяця в присутності матері за умови задовільного стану здоров`я дитини (відсутність захворювань). Зазначає, що 09 січня 2024 Службою у справах дітей адміністрації Заводського району м. Миколаєва надано до суду висновок щодо розв`язання дійсного спору. Аналізуючи зазначений документ, слід зазначити про невідповідність даних, встановлених у висновку фактичним обставинам справи. До матеріалів справи додано копію паспорта позивача ОСОБА_4 із зазначенням місця його реєстрації: АДРЕСА_1 , також така ж адреса зазначена у позовній заяві. При обстеженні умов проживання заявника ОСОБА_4 , служба у справах дітей адміністрації Заводського району м. Миколаєва здійснила обстеження приміщення та визначила як належні умови перебування дитини за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку з чим, вказаний висновок Служби у справах дітей адміністрації Заводського району м. Миколаєва не може бути взятий до уваги.

Ухвалою суду від 16.10.2023, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження та витребувано докази.

Ухвалою суду від 11.12.2023, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. На позовних вимогах наполягає. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.

Від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Просить винести рішення з урахуванням висновку органу опіки та піклування Миколаївської міської ради.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Позивач зазначає, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, які на час подачі позову, припинені.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , вбачається, що батьками малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Позивач вказує, що з літа 2021 року відповідачка позбавила його можливості спілкування з дитиною.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1054 від 27.10.2021, визначено участь батька, ОСОБА_4 , у вихованні дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавши йому можливість безперешкодного спілкування з дитиною щосуботи з 10:00 до 18:00, а також дні народження дитини, святкові дні за домовленістю між батьками. Надано право батькам змінювати порядок побачень з дитиною за їх взаємною згодою та з урахуванням інтересів дитини.

Постановою державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бабенко Є.М. від 16.08.2023, закрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 489/1041/21 виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дружини у твердій грошовій сумі у розмірі 1500,00 грн., щомісячно, починаючи з 22.02.2021 до досягнення ОСОБА_6 , трирічного віку, у зв`язку з досягненням дитиною трирічного віку.

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 16.08.2023, вбачається, що за виконавчим провадження з примусового виконання виконавчого листа № 489/1041/21, заборгованість, станом на 23.05.2023 відсутня у ОСОБА_4 .

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 09.02.2024, вбачається, що за виконавчим провадження з примусового виконання виконавчого листа № 489/1041/21, заборгованість, станом на 31.01.2024 ОСОБА_4 має заборгованість зі сплати аліментів у загальному розмірі 482,29 грн..

Відповідно до листа Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області від 08.11.2021 за вих. № 17635/50, ОСОБА_4 звертався до відділення поліції з проханням зафіксувати факт того, що ОСОБА_7 не дає можливості бачитися з дитиною ОСОБА_6 . Відносини, які склалися між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відносяться до категорії цивільно-правових, розгляд яких відбувається у суді у приватному порядку.

Згідно листа Дошкільного навчального закладу № 303 Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації управління освіти від 27.11.2023 за вих. № 125, ОСОБА_4 , батько ОСОБА_6 , контакту з дошкільним закладом не підтримував, успішністю дитини не цікавився, з вихователями не спілкувався, батьківські збори не відвідував. Дитину до дитячого садочка приводила і забирала мати, на виклики до садочка приходила тільки мати.

Як вбачається з листа Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області від 27.11.2023 за вих. № 67-Аз/50-2023, особа, якій адвокатка Моісеєнко О. надає правову допомогу, неодноразово зверталася до Миколаївського РУП ГУНП у 2019 році та у 2021 році з фактами виникнення конфліктів з її співмешканцем (колишнім чоловіком) ОСОБА_4 , з яких, зокрема, вбачається, що ОСОБА_4 з`являється до її помешкання в нетверезому стані та вчиняє конфлікти.

До матеріалів відзиву долучені скріншоти, з яких вбачається, що в Очаківському міськрайонному суді Миколаївської області та у Заводському районному суді м. Миколаєві перебували справи за обвинуваченням ОСОБА_4 , заведені у 2011 році та у 2019 році.

Згідно характеристики з Центральної міської бібліотеки імені М.Л. Кропивницького, ОСОБА_4 працює на посаді водія автотранспортних засобів Центральної міської бібліотеки ім.. М.Л. Кропивницького з 2021 року. За час роботи він проявив себе як відповідальний та дисциплінований працівник. ОСОБА_8 завжди відповідально підходить до вирішення поставлених завдань, спокійно ставиться до понад нормованої роботи. Не був помічений у зловживанні шкідливими звичками, не допускав прогулів та запізнень. Доган і стягнень нема. З усіма співробітниками у нього спокійні робочі відносини. У конфліктних ситуаціях помічений не був.

Згідно висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визначення способів участі у спілкуванні з малолітньою дитиною від 08.01.2024 за вих. № 166/02.02.01-22/03/14/24, орган опіки та піклування вважає доцільним, у разі відсутності дитини, налагодити онлайн спілкування дитини та батька за графіком, прийнятим рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 27.10.2021 № 1054, яким батькові визначено участь у вихованні дитини, надавши йому можливість щосуботи спілкуватися з дитиною з 10:00 до 18:00, а також дні народження та святкові дні за домовленістю між батьками. Після повернення матері та дитини у м. Миколаїв відновити спілкування наживо за раніше встановленим графіком.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною 1 ст. З Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращім інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно ст. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.

Відповідно до вимог статті 157 вказаного Кодексу питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкодити тому із батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх заміняють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно ст. 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Так, згідно із ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

У п. 54 рішення ЕСПЛ « Хант проти України» ( від 07.12.2006 року), суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27 листопада 1992 року) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78.)

Практика ЕСПЛ встановлює акценти, відповідно до яких при розгляді сімейного спору пріоритет мають інтереси дитини над інтересами батьків; діти, народжені у шлюбі, і діти, народжені поза шлюбом, є рівними у своїх правах; будь-яке обмеження, накладене на особисте спілкування у відносинах між батьками та дітьми, повинне ґрунтуватися на належних до справи та обґрунтованих причинах, висунутих для захисту інтересів дитини і для подальшого об`єднання сім`ї. (Справа «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року, «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року).

При вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини, які полягають зокрема в забезпеченні її розвитку у стійкому середовищі.

А встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Позивач, будучи батьком дитини прагне спілкування із нею, оскільки участь у вихованні та розвитку дитини є його правом та обов`язком.

Окрім наведеного, суд вважає, що реалізація одним із батьків свого права на спілкування з дитиною у будь-якому разі не повинна перешкоджати нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. ст. 3, 18 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

При розгляді справи суд також приймає до уваги практику рішень ЄСПЛ, а саме: справа «М.С. проти України», в якій зазначено, що безсумнівно, врахування того, що слугує найкращим інтересам дитини, має вирішальне значення в кожній справі такого типу (справа «Ельшольц проти Німеччини»); справа «Нойлінґер і Шурук проти Швейцарії, в якій зазначається, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси.

При визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, в найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки з сім`єю, окрім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, в найкращих інтересах дитини забезпечити її розвиток в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним (справа «Мамчур проти України»).

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. №2402-III, батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У відповідності до ч.2 ст.15 цього ж Закону, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватись з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції, дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.

Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов`язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.

Суд звертає увагу на те, що позивач виявляє бажання спілкуватись та зустрічатись з дитиною, приймати участь не тільки в її утриманні а і у вихованні, що враховуючи заперечення відповідача без рішення суду змоги зробити не має.

Суд вважає, що безпосередня участь батька у вихованні дитини, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а насамперед, буде повністю відповідати інтересам дитини.

Як зазначив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі від 17.08.2017 р. №9-1580/0/4-17 «Щодо окремих питань судової практики у справах про визначення місця проживання дитини» враховуючи необхідність забезпечення однакового правозастосування у справах про визначення місця проживання дитини відповідно до вимог національного сімейного законодавства, а також врахування практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, під час вирішення такої категорії справ судам слід керуватись статтею 51 Конституції України, яка гарантує кожному із подружжя рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Схожа норма міститься також у частині шостій статті 7 Сімейного кодексу України, відповідно до якої рівність прав і обов`язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин. Це узгоджується з практикою ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги (рішення у справі «Зоммерфельд проти Німеччини» («Sommerfeld v. Germany») від 08.07.2003 р., «Цаунеггер проти Німеччини» («Zaunegger v. Germany») від 03.12.2009 р.).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України» суд зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden від 27 листопада 1992 року), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року).

Суд наголошує, що для дитини вкрай важлива комунікація батьків у спілкуванні між собою в питаннях виховання останньої, що батьками, як встановлено судом, не здійснюється та між ними виникли неприязні стосунки.

Суд, вважає за необхідне зазначити про те, що саме батьки, як матір, так і батько, несуть відповідальність по відношенню до малолітньої дитини, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дитини виникало прагнення бути як із мамою, так і з татом.

При цьому, на обох батьках лежить відповідальність за збереження психічної рівноваги дитини, що досягається шляхом уникнення конфліктних, напружених стосунків між батьками, оскільки, саме це в подальшому може бути причиною початку емоційних розладів у дитини.

Важливо підтримувати позитивні, неконфліктні взаємини з колишнім чоловіком (дружиною), зберігати незгоду між собою у таємниці від дитини, досягти співробітництва в інтересах дитини.

У судовому засіданні не доведено жодних обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача з малолітньою дитиною буде перешкоджати її нормальному розвитку. При цьому, з урахуванням всіх обставин справи, суд приходить до висновку, що між тим з батьків, хто проживає окремо, і дитиною повинен існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками, а батьків - з своїми дітьми - служить задоволенню життєво важливих потреб дитини.

Крім того, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Наявність між подружжям спорів, не повинно впливати на реалізацію права та на виконання обов`язку щодо батьківського спілкування та виховання дитини. Взаємовідносини між батьками дитини не мають відображатися на дитині, дитина не може бути заручником тих чи інших непорозумінь. Дитина має знати батька та матір, має право любити їх, спілкуватися з ними без обмеження.

В справі відсутні докази того, що позивач негативно характеризується, має шкідливі звички, зловживає алкогольними напоями чи наркотичними засобами, притягувався до адміністративної або кримінальної відповідальності. Судом також береться до уваги, що позивач має наміри та бажання піклуватися за дитиною.

Також суд вважає за необхідне відхилити доводи представниці відповідачки щодо необґрунтованості висновку органу опіки, оскільки при обстеження умов проживання оглядалась квартира АДРЕСА_3 , тоді як позивач зареєстрований у квартирі АДРЕСА_4 . Позивач у судовому засідання пояснив, що мешкає у батьків у квартирі АДРЕСА_5 , оскільки у нього в квартирі АДРЕСА_6 на даний час йде ремонт. Також, місце реєстрації та місце проживання не є тотожними поняттями та не повинні збігатись, особа не повинна мешкати виключно за місцем своєї реєстрації. За результатами огляду саме місця проживання позивача, представниками органу опіки було встановлено належність умов для проживання та виховання дитини.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини, зокрема, батько зобов`язаний приймати участь у вихованні дитини постійно, а не тільки за домовленістю із матір`ю. Не врахування цього при вирішенні спору і встановлення способу спілкування позивача із дитиною виключно за домовленістю із відповідачем може протиправно обмежити їх участь у вихованні дитини.

При вирішенні вимог позивача в даній справі про визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкування з нею суд враховує: інтереси дитини та малолітній вік дитини, режим дня дитини, поведінку кожного з батьків, навички кожного з батьків щодо догляду за малолітніми дітьми, прихильність дитини до кожного з батьків, важливість спілкування дитини з батьком.

При цьому суд враховує наступні критерії, що мають значення в даній ситуації: малолітній вік дитини (4 роки); необхідність проходження певного періоду часу для адаптації дитини до іншого помешкання для того, щоб частіше залишатись там на ночівлю; вразливий психологічний стан малолітньої дитини, на який значний вплив мають такі чинники як: звичний режим дня, гігієнічні процедури перед сном, певні сформовані звички та ритуали дитини перед сном, що сприяють нормальному відпочинку (вживання певної їжі, присутність когось із дорослих, вмикання нічного світла, тощо).

При вирішенні спору суд враховує, що дитина з матір`ю на даний час мешкають за межами міста Миколаєва, у місті Києві, куди мати поїхала задля безпеки дитини, тому й спілкування повинно відбуватись за місцем перебування дитини, оскільки регулярні переїзди до місця перебування батька можуть вплинути на режим дня дитини, призвести до надмірного перевантаження та стресу.

Суд, з урахуванням побажань сторін, враховуючі вік дитини, вважає за доцільне визначити наступний порядок участі батька у вихованні дитини:

-щосуботи та неділі з 15:00 до 19:00 за місцем перебування дитини, без присутності матері;

-дні народження, святкові дні, спільний відпочинок за домовленістю між батьками з урахуванням бажання та інтересів дитини;

-безперешкодне спілкування засобами телефонного, поштового та електронного зв`язку.

Суд вважає, що на даний час саме такий спосіб участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з ним у повній мірі відповідатиме інтересам як батьків, так і дитини, а також є достатнім для забезпечення участі батька у процесі вихованні дитини.

Разом з тим, суд зауважує, що у разі зміни безпекової ситуації в Україні, беручи до уваги розвиток та потреби дитини, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, який буде відповідати інтересам дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини задовольнити частково.

Встановити час та дні для зустрічей ОСОБА_4 з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-щосуботи та неділі з 15:00 до 19:00 за місцем перебування дитини, без присутності матері;

-дні народження, святкові дні, спільний відпочинок за домовленістю між батьками з урахуванням бажання та інтересів дитини;

-безперешкодне спілкування засобами телефонного, поштового та електронного зв`язку.

Усі зустрічі проводити враховуючи розпорядок дня дитини та за умови забезпечення батьком необхідного духовного, фізичного та морального розвитку дитини.

Рекомендувати батькам всі питання стосовно виховання дітей вирішувати мирним шляхом.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за вебадресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Треті особи:

Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Погранична, 9;

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Повний текст судового рішення складено «27» травня 2024.

Суддя Н.О. Рум`янцева