Ухвала

від 27.05.2024 по справі 492/723/24

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 492/723/24

провадження № 2/492/559/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 травня 2024 року м. Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Черевата В.І.,

ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Арцизької територіальної громади про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

встановила:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом до Арцизької територіальної громади про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після смерті її батька ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно, яке він їй заповів згідно заповіту, а саме: на житловий будинок що розташований в АДРЕСА_1 , що належний спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 12.07.2006 року та земельні ділянки площею 3,70 га, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на землю ІІІ-ОД№021234 від 24.05.2003 року; 4,00 га, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Р1 №484426 від 26.03.2002 року; земельну ділянку 0,2500 га яка належала спадкодавцю згідно акту на право власності на земельну ділянку Серія №508412, свідоцтво на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Серія ОД-02 №000670. Позивачка зазначає, що вона є єдиною спадкоємицею за заповітом на земельні ділянки, а також на житловий будинок за законом після смерті ОСОБА_2 , вони проживали разом в належному останньому будинку та вона прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. В 2017 році вона звернулася з заявою про прийняття спадщини до Арцизької районної державної нотаріальної контори, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, тому позивачка звернулася до суду з зазначеною позовною заявою.

Ознайомившись з позовною заявою, поданою позивачкою, та документами, доданими до неї, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175, ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

За змістом ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), однак позивачкою в порушення зазначених норм права не правильно зазначено найменування відповідача, оскільки за ідентифікаційним кодом 20970077 Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України Арцизька територіальна громада не значиться, тому позивачці необхідно зазначити повне найменування відповідача відповідно до вказаного реєстру.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 176 ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до роз`яснень, що викладені у п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз`яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятоюстатті 216 ЦК). Дійсна вартість майна підтверджується висновком суб`єкта оціночної діяльності, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно або балансовою довідкою юридичної особи.

Як вбачається з тексту позовної заяви позивачкою заявлено вимогу зокрема про визнання права власності в порядку спадкування за законом, однак, позивачкою в позовній заяві взагалі не зазначену ціну позову, у зв`язку з чим позивачці слід визначити ціну позову, обумовлену дійсною вартістю майна на час подання позову до суду, та зазначити її в позовній заяві (в якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності).

Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст.175ЦПК України позовназаява повиннамістити зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, однак в порушення вказаних норм права позивачкою в позовній заяві не зазначено доказів: наявності або відсутності спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині за законом; наявності або відсутності відмови від спадщини з боку спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині за законом; фактичного вступу позивачки до володіння спадкового майна (квитанції про сплату податків, внесків страховок, інших платежів, договір оренди тощо); наявності або відсутності відмови від спадщини з боку кого-небудь із спадкоємців; звернення до нотаріальної контори про прийняття спадщини (заява), оскільки відповідно доглави 89 ЦК України«Оформлення права на спадщину», зокрема, відповідно до ч. 1ст. 1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно; не можливості видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, внаслідок чого неможливо оформити право на спадщину у зв`язку відмовою нотаріуса вчинити нотаріальну дію на звернення позивачки (постанова); чи немає підстав для усунення позивачки від права на спадкування (ст. 1224 ЦК України); дійсної вартості майна (звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, висновок суб`єкта оціночної діяльності тощо).

Відповідно до ч. 1ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно узагальнення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», вирішуючи питання про те, чи підлягають розгляду судом справи про право на спадкування без попереднього звернення особи до нотаріальної контори дляоформлення права на спадщину та відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, судам потрібно враховувати наступне.

Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокремаЗаконом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності суддів та нотаріусів. Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

Це знайшло також підтвердження у п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування»в якому вказується, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину у судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-47/0/9-12 від 10 липня 2012 року, судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Так, згідно частини 4статті 49 Закону України «Про нотаріат»на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії,нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Вказана відмова передбачена Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5.

Таким чином, особа має право звернутися до суду тільки після отримання у нотаріуса відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину (постанова). Звернення до суду до цього моменту є передчасним, оскільки в такому випадку суди підміняють органи нотаріату, що не відповідає закону.

Однак, звертаючись до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом, позивачка не виклала обставин та не зазначила доказів отримання письмової відмови нотаріуса у вчиненні такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину.

Суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідачки, яка як і позивачка має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаною з тим, які вимоги до неї заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п/п 1 п. 1, п. 2 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовною заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивачка заявила одну вимогу немайнового характеру про встановлення факту прийняття спадщини та одну вимогу майнового характеру про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. До позовної заяви додана квитанція про сплату судового збору за позовну заяву з вимогою немайнового характеру про встановлення факту прийняття спадщини у розмірі 1211,20 грн.

З викладеного вбачається, що позивачці слід визначити та зазначити ціну позову, виходячи з дійсної вартості спірного майна на момент звернення до суду з позовною заявою, з наданням суду документів, що підтверджують сплату судового збору за вимогу майнового характеру про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Вважаю за необхідне звернути увагу на роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогамстатті 175 ЦПК, у зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститисяпозовні вимоги, а й бути викладеніобставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, ізазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно з вимогамист. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175,177 ЦПК Українипостановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до Арцизької територіальної громади про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом десяти днів з дня отримання позивачем копії наявної ухвали.

Крім того, вважаю за необхідне попередити позивачку, що в разі не усунення порушень закону, допущенних при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою, та повернута позивачці.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості позивачів та відповідачів.

Також, вважаю за необхідне роз`яснити позивачці, що термін «зазначення доказів» слід розуміти як робити якусь позначку; позначати, записувати з метою указати, пишучи, указувати, висловлювати думку, звертати увагу на що-небудь, та в жодному разі не слід розуміти як «надання доказів», оскільки надання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, про що також зазначив Пленум Верховного суду України в своїй Постанові від 12 червня 2009 року № 2.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Арцизької територіальної громади про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії наявної ухвали.

Роз`яснити позивачці, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -http:/court.gov.ua/fair/sud1502/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Черевата В.І.