Рішення

від 20.05.2024 по справі 391/139/24

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/139/24

Провадження № 2/391/112/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2024р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Козюменської В.В.,

при секретарі Рогожкіній І.Ю.,

за участю прокурора - Вдовіченко Ю.П., Третьякової О.В.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Компаніївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом виконуючого обов`язки керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Кіровоградської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,

В С Т А Н О В И В:

Виконуючий обов`язки керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, звернувся до суду в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Кіровоградської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, в сумі 35 589,73 грн., які зарахувати в дохід державного бюджету та в сумі 11 390,86 грн., які зарахувати у дохід місцевого (обласного) бюджету.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно з ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 18.04.2022 (у кримінальній справі № 391/139/24), яка набрала законної сили 25.04.2022, кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України закрито на підставі п.7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.11.2021 року, близько 00 год. 20 хв., перебуваючи в кафе «Аліса», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово-виниклих неприязних відносин під час конфлікту зі ОСОБА_2 умисно наніс останньому один удар кулаком лівої руки в область потилиці та два удари кулаком правої руки у височну частину голови, після чого наніс один удар в область лобової частини голови. Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: забою головного мозку 1-2 ступеню, вдавленого уламкового перелому зовнішньої стінки лобної пазухи, крововиливу в лобній ділянці над пазухами, крововиливів верхніх повік обох очей, гематоми в ділянці спинки носу, які згідно висновку експерта №877 від 30.12.2021 відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров`я, строком понад 21 добу, тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці спини відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні комунального некомерційного підприємства «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» з 27.11.2021 по 20.12.2021 та на його лікування закладом витрачено грошові кошти в загальній сумі 46 980 грн. 59 коп.

За рахунок коштів НСЗУ (державний бюджет) в сумі 35589,73 грн. = 3 л/дні х 1347,91 грн. + 20 л/д х 1577,3 грн.;

За рахунок коштів обласного бюджету в сумі 11390,86 грн. = 3 л/дні х 281,62 грн. + 20 л/д х 527,3 грн. (оплата комунальних послуг та енергоносіїв).

Враховуючи вищезазначене, у вартість ліжко-дня включені витрати здійснені: за рахунок коштів державного та обласного бюджетів.

Цивільний позов про стягнення коштів на користь держави, витрачених на лікування потерпілого, в межах даного кримінального провадження не заявлявся. При цьому ОСОБА_1 кошти на лікування потерпілого в добровільному порядку не відшкодовано.

Також прокурор зазначив, що дані спірні правовідносини, які виникають при здійсненні діяльності у бюджетній сфері, зачіпають інтереси держави та є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

В даному випадку, порушення інтересів держави відбулось внаслідок ігнорування відповідачем порядку відшкодування коштів на лікування особи, потерпілої від злочину, яке проведено за кошти обласного та державного бюджету в цілому. Несвоєчасне надходження коштів ослаблює економічні основи держави, місцевого самоврядування та медичного закладу, порушуються інтереси держави в сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, позбавляє можливості закладом здійснювати подальше використання коштів бюджету на реалізацію програм в сфері охорони здоров`я та надання медичної допомоги іншим хворим тощо.

З часу перебування на лікуванні потерпілого, органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні повноваження, належні заходи для стягнення заподіяних державі збитків, в тому числі шляхом подання позовної заяви до суду, не вживалися, що свідчить про їх бездіяльність та пасивну позицію щодо захисту порушених законних інтересів держави. У зв`язку з чим до суду звернулася Знам`янська окружна прокуратура.

У зв`язку з викладеним, прокурор просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 08.03.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву, згідно якого не погоджується з доводами прокурора про те, що він є особою, яка вчинила кримінальне правопорушення, виходячи з наступного.

В підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 заявив клопотання про відмову від обвинувачення та закриття кримінального провадження, вказуючи про відсутність претензій до обвинуваченого та примирення з ним. Зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Наслідки відмови від обвинувачення йому зрозумілі.

Суд постановив: Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідач вважає, що за відсутності обвинувального вироку суду, який набрав чинності, не можна стверджувати, що він є особою, «яка вчинила кримінальне правопорушення» у буквальному розумінні та тлумаченні приписів норми матеріального права, передбаченої частиною 1 статті 1206 ЦК України, на підставі якої прокурором у справі заявлено до мене позов в інтересах держави про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Відтак, відсутність деліктної складової позбавляє можливість ухвалити рішення про задоволення позову.

Окрім того, прокурор не навів належних норм матеріального права, на підставі яких було заборонено витрачати бюджетні кошти на лікування потерпілого ОСОБА_2 закладом охорони здоров`я, надавати йому відповідні медичні послуги у тих межах та обсязі, які були фактично надані хворому.

Права ОСОБА_2 на отримання медичної допомоги реалізовані ним відповідно до приписів статті 49 Конституції України, згідно якої: « Кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.»

Ця норма Основного Закону не покладає на нього обов`язок забезпечення державного фінансування відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо- профілактичних програм.

Стаття 19 Конституції України гарантує: «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.»

Відтак, порушення прав держави, які би мали місце внаслідок його дій, відсутні.

Він не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, навіть у судовому порядку.

Підстав для покладення на нього обов`язку, який не визначений законодавством України, та виконання якого в судовому порядку вимагає прокурор, діючи від імені позивачів у своєму позові, він не вбачає.

Крім того, Відповідач зауважував, що в позові не наведено доказів, що позивачі позбавлені можливості самостійно захистити інтереси держави у межах своєї компетенції у розумний строк. (а.с. 71-81).

Представник позивача Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення не є реабілітуючою обставиною і не звільняє винну особу від відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. Окрім того, відповідно до абз. 4 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Внаслідок дій ОСОБА_1 потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» з 27.11.2021 р. по 20.12.2021 р. та на його лікування закладом витрачено грошові кошти в загальній сумі 46 980 грн.

Кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину є коштами державного та місцевого бюджетів, не є власними коштами КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кропивницької обласної ради», тому гроші повинні бути зараховані до відповідного бюджету, інтереси лікарні не порушено, а тому не вбачається підстав для звернення лікувального закладу до суду з даним позовом та стягнення відповідних коштів на рахунок лікувального закладу. З огляду на те, кошти, які виділяються на лікування хворих, надходять із місцевого та державного бюджету, у даному випадку відсутність коштів, призводить до ненадходження коштів до бюджету, що створює навантаження на бюджет та ускладнює процес безкоштовного лікування осіб, які цього потребують, чим завдається істотна шкода державним інтересам в цілому. Невжиття НСЗУ та Кіровоградської обласною радою заходів цивільно-правового характеру до захисту цих інтересів є підставою для представництва інтересів держави в суді органами прокуратури.

З урахуванням викладеного, прокурор просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. (а.с. 110-119).

В судовому засіданні представник Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні поясненням, викладеним в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представники Національної служби здоров`я України, Кіровоградської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяви, в яких, просили розглянути дану справу без участі їх представників за наявними у справі матеріалами. (а.с. 136-138).

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні поясненням, викладеним в відзиві на позовну заяву. Також відповідач погодився з тим, що тілесні ушкодження за обставин, викладеним в обвинувальному акті, було спричинено саме ним.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до ч.3,4 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Оскільки з часу перебував на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» потерпілого (з 27.11.2021 р. по 20.12.2021 р.), органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на захист та поновлення порушених інтересів держави в судовому порядку не здійснено, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Як вбачається із матеріалів справи, досудовим розслідуванням встановлено, що 27.11.2021 року близько 00 год. 20 хв., перебуваючи в кафе «Аліса», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на ґрунті раптово-виниклих неприязних відносин під час конфлікту зі ОСОБА_2 умисно наніс останньому один удар кулаком лівої руки в область потилиці та два удари кулаком правої руки у височну частину голови, після чого наніс один удар в область лобової частини голови. Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: забою головного мозку 1-2 ступеню, вдавленого уламкового перелому зовнішньої стінки лобної пазухи, крововиливу в лобній ділянці над пазухами, крововиливів верхніх повік обох очей, гематоми в ділянці спинки носу, які згідно висновку експерта №877 від 30.12.2021 відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров`я, строком понад 21 добу, тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці спини відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Органами досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч.1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 18.04.2022 (у кримінальній справі № 391/139/24), яка набрала законної сили 25.04.2022, кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України закрито на підставі п.7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Цивільний позов про стягнення коштів на користь держави, витрачених на лікування потерпілого, в межах даного кримінального провадження не заявлявся.

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вказаною ухвалою суду від 18.04.2022 р. встановлено, що умисними протиправними діями відповідача було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості потерпілому ОСОБА_2 й органами досудового розслідування такі дії кваліфіковано за ч.1 ст. 122 КК України, тобто як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило що спричинило тривалий розлад здоров`я

З листа КНП Кіровоградської обласної лікарні Кіровоградської обласної ради від 14.09.2023 за № 4309/02-18/06 вбачається, що з 27.11.2021 по 20.12.2021, тобто 23 ліжко-дні, вартість лікування по фактичним витратам склала без вартості медикаментів, придбаних хворим за власні кошти, виходячи з вартості одного ліжко-дня у нейрохірургічному відділенні:

листопад 2021 - 3 л/д. х 1 629,53 грн. = 4 888, 59 грн.

грудень 2021 - 20 л/д. х 2 104,60 грн. = 42 092,00 грн.

Разом: 4888,59 +42092=46980,59 грн.

Розшифровка вартості 1 ліжко-дня у нейрохірургічному відділенні в листопаді 2021 року (1629,53 грн.):

-оплата праці = 955,78 грн;

-нарахування на заробітку плату = 210,27 грн;

-господарські витрати (предмети, матеріали) = 0,00 грн;

-медикаменти та перев`язувальні матеріали = 162,84 грн;

-продукти харчування = 19,02 грн;

-видатки на відрядження =0,00 грн;

-оплата комунальних послуг та енергоносіїв = 281,62 гривень.

Розшифровка вартості 1 ліжко-дня у нейрохірургічному відділенні в грудні 2021 року (2104,60 грн.): оплата праці = 1170,99 грн;

-нарахування на заробітку плату = 257,62 грн;

-господарські витрати (предмети, матеріали) = 29,31 грн;

-медикаменти та перев`язувальні матеріали = 100,82 грн;

-продукти харчування = 18,56 грн;

-видатки на відрядження =0,00 грн;

-оплата комунальних послуг та енергоносіїв = 527,30 гривень.

КНП «КОЛ КОР» провадить свою діяльність за рахунок коштів НСЗУ згідно укладеного договору від 04.05.2021 р. та обласного бюджету Кіровоградської області на 2021 р..

Лікування ОСОБА_2 здійснювалось за рахунок коштів:

За рахунок коштів НСЗУ (державний бюджет) в сумі 35589,73 грн. = 3 л/дні х 1347,91 грн. + 20 л/д х 1577,3 грн.;

За рахунок коштів обласного бюджету в сумі 11390,86 грн. = 3 л/дні х 281,62 грн. + 20 л/д х 527,3 грн. (оплата комунальних послуг та енергоносіїв) (а.с.33-34).

Розмір витрат на лікування Відповідачем в судовому засіданні не оспорювались.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною третьою статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У частині першій статті 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч.1,3 статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» роз`яснити, що за змістом ст.93-1 КПК відповідальність за відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених при заподіянні шкоди як умисними, так і необережними діями. Такі витрати не підлягають стягненню лише при вчиненні злочинів у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, або при перевищенні меж необхідної оборони.

У п. 3 Постанови роз`яснено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

П. 2 зазначеного Порядку передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Відповідно до п. 4 зазначеного Порядку стягнуті в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545 (далі Порядок).

Згідно з пунктом 2,3,4 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось

лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат

на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря

та обладнання.

Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується

судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за

законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями

обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно

небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони

здоров`я або прокурора.

Стягнені в установленому порядку кошти залежно від

джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував

на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до

відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства),

якій належить заклад охорони здоров`я.

Суд не погоджується з позицією відповідача про те, що з нього витрати на лікування стягненню не підлягають, оскільки кримінальне провадження за його обвинуваченням за ч.1 ст. 122 КК України було закрито на підставі п.7 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, виходячи з наступного.

Статтею 284 КПК передбачено перелік підстав для закриття кримінального провадження та які поділяються на реабілітуючі та нереабілітуючі. Реабілітуючими є ті підстави, що пов`язані з констатацією факту того, що підозрюваний/обвинувачений не вчинив злочин. На противагу цьому нереабілітуючими є ті, що позитивно вирішують питання про вчинення особою злочину. До реабілітуючих належать лише три підстави: встановлено відсутність події кримінального правопорушення; встановлено відсутність у діянні складу кримінального правопорушення; не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримати. Відповідно, всі інші підстави є нереабілітуючими.

Як зазначено в правовій позиції, викладеній в Постанові ВС від 25.02.2020 р. №599\595\18 нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Враховуючи викладене, доводи відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування з нього витрат на лікування потерпілого, є необгрунтованими, закриття кримінального провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 284 КПК України (з нереабілітуючих підстав) не звільняє його від сплати витрат на стаціонарне лікування потерпілого.

На підставі викладеного, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на лікування потерпілого від злочину в сумі 35 589,73 грн., які зарахувати в дохід державного бюджету та в сумі 11 390,86 грн., які зарахувати у дохід місцевого (обласного) бюджету.

Керуючись ст.ст.2,3,10,12,13,18,76-81,263-265,279,289,354-355 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», ст.ст.1206 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов виконуючого обов`язки керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Кіровоградської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 35 589,73 грн. (тридцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень сімдесят три копійки), які зарахувати в дохід державного бюджету на рахунок: UА 828999980313060115000011567; отримувач ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/24060300; код отримувача 37918230; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 11 390,86 грн (одинадцять тисяч триста дев`яносто гривень вісімдесят шість копійок), які зарахувати у дохід місцевого (обласного) бюджету на номер рахунку: UА 473052990000026004005100937; МФО 305299, отримувач КНП «КОЛ КОР», код отримувача 01994942, банк отримувача - АТ КБ «Приватбанк» філія у м. Кропивницькому.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників:

Позивачі:

Знам`янська окружна прокуратура, місцезнаходження вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам`янка, Кіровоградська область, 27400, Код ЄДРПОУ 02910025.

Національна служба здоров`я України, місцезнаходження: просп. Степана Бандери, 19, місто Київ, 04073, код ЄДРПОУ 42032422.

Кіровоградська обласна рада, місцезнаходження: площа Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький Кіровоградської області, 25002, ЄДРПОУ 22223982.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради», місцезнаходження: вул. проспект Університетський, 2/5, м. Кропивницький, Кіровоградської області, 25030, код ЄДРПОУ 01994942.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 27.05.2024 р.

Суддя В.В. Козюменська