Ухвала

від 23.05.2024 по справі 643/5140/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/5140/23

Провадження № 1-кп/643/149/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2024

23 травня 2024 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022221170003747, внесеному до ЄРДР від 23.11.2022, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває вищевказаний обвинувальний акт.

Від захисникаобвинуваченого ОСОБА_6 надійшла заявапро відкладеннясудового засідання через зайнятість в іншому процесі.

В судове засідання представник потерпілої особи, свідки не з`явилися.

В ході судового засідання прокурором заявлене клопотання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_5 у зв`язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 заперечував, зазначивши, що прокурором не доведене усі ризики, передбачені ст.177 КПК Украйни, а також те, що є усі підстави для зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, оскільки його підзахисний повністю визнав свою провину, має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв`язки тощо.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника, додавши, що має намір укласти контракт зі ЗСУ, а для цього необхідно звільнення з-під варти тощо.

Вивчивши заявлене прокурором клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, клопотання прокурора та захисника такими, що підлягають задоволенню, виходячи із такого.

Так, встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає.

Відповідно до правил ст. 331 КПК України, під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Положеннями ст. 178 КПК України визначений перелік обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим, стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, наявність утриманців, майновий стан тощо.

Відповідно до п. 4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).

По справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи тримання під вартою, що завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обвинувачується у вчинені злочину, постала перед компетентними органами.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Усі інші питання, фактичні обставини кримінального правопорушення, питання винуватості чи не винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час судового розгляду, який у даному випадку, ще не завершився.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням конкретних обставин справи, враховуючи дані про особу обвинуваченого, а також з метою об`єктивного встановлення істини по справі, забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, для запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати виконанню судового рішення, вчинити інше правопорушення, оцінюючи в сукупності всі обставини і у відповідності до вимог ч.1 ст. 178 КПК України, такі, як, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, а також те, що судовий розгляд не закінчений, у суду відсутні будь-які відомості щодо стану здоров`я, зайнятості обвинуваченого тощо, суд на даній стадії судового провадження вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_7 на 60 діб.

Доказів про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, суду не надано, а наявність ризиків, що стали підставою для обрання такого виду запобіжного заходу, продовжують існувати та не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам.

Посилання обвинуваченого на те, що має бажання стати у лави ЗСУ, суд приймає до уваги, однак суду не надано жодного документального підтвердження звернення ОСОБА_5 до органів прокуратури, адміністрації СІЗО, відповідно й прийнятого рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314, 315, 369-372, 376, 392 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком не більше двох місяців, тобто до 21.07.2024.

Розмір застави та порядок її внесення залишити без зміни.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 5 днів

Суддя ОСОБА_1