Постанова

від 20.03.2024 по справі 910/12203/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. Справа№ 910/12203/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників:

від позивача: Левченко В.В.

від відповідача: Асатрян Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023

та Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023

у справі №910/12203/22 (суддя - Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет»

про стягнення 584 500,00 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» 584 500,00 грн. попередньої оплати товару за договором поставки, укладеним між сторонами у спрощений спосіб.

Крім того, 09.06.2023 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 09.06.2023 року про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 123 000,00 грн. До цієї заяви позивачем долучено, зокрема, копію укладеного між Комбінатом та Адвокатським об`єднанням «ЕЛ СІ ЕФ» договору про надання правової допомоги від 27.10.2022 року № 99-АО/22, копію додаткової угоди від 27.10.2022 року № 1 (завдання № 1) до цього правочину, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 09.06.2023 року № 83, копію виставленого позивачу Адвокатським об`єднанням «ЕЛ СІ ЕФ» рахунку від 07.11.2022 року № 110 на оплату правничої допомоги в сумі 123 000,0 грн, копію платіжної інструкції від 11.11.2022 року № 528 про оплату Комбінатом на користь Адвокатського об`єднання «ЕЛ СІ ЕФ» вартості адвокатських послуг на суму 123 000,00 грн, а також копії сертифікатів про підвищення кваліфікації адвокатами Адвокатського об`єднання «ЕЛ СІ ЕФ», які представляли інтереси позивача у даній справі.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі № 910/12203/22 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» 584 500 грн 00 коп. попередньої оплати, а також 8 767 грн 50 коп. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що на час розгляду спору відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним зобов`язання з поставки ним позивачу обладнання на суму 584 500,00 грн. (передачі такого обладнання у фактичне розпорядження покупця), як і доказів, які свідчать про добровільне повернення ним Товариству з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» означеної суми грошових коштів.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» від 09.06.2023 року про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/12203/22 задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» 15 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи додаткове рішення суд першої інстанції вказав, що з урахуванням ціни пред`явленого позову та предмету і підстав позовних вимог, характеру спірних правовідносин та складності справи, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів цієї справи, беручи до уваги те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, на переконання суду, не повністю відповідає критеріям співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

1.3. короткий зміст вимог апеляційних скарг

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Стягнути з позивача понесені судові витрати.

Також 11.07.2023 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» надійшла уточнена апеляційна скарга, у якій заявник просить суд:

- суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі;

- скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу;

- зупинити дію рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023.

Крім того, до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі №910/12203/22, в якій позивач просив скасувати додаткове рішення та прийняти нове рішення про покладення адвокатських витрат на позивача в повному розмірі.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В, судді: Іоннікова І.А, Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12203/22.

26.07.2023 матеріали справи №910/12203/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 01.08.2023 у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/12203/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В, судді - Іоннікова І.А, Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі № 910/12203/22 залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/12203/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі №910/12203/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 03.10.2023.

15.08.2023 до канцелярії Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/12203/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023. Об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі №910/12203/22 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі №910/12203/22. Розгляд апеляційних скарг здійснювати 03.10.2023.

02.10.2023 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване необхідністю нового представника ознайомитись з матеріалами справи та зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

03.10.2023 у судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи №910/12203/22 на 28.11.2023.

28.11.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії Шаптали Є.Ю. у відпустці, а також головуючої судді Тарасенко К.В. у відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 розгляд справи №910/12203/22 призначено на 12.02.2024.

12.02.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії Шаптали Є.Ю. у відпустці.

Ухвалою від 19.02.2024 розгляд справи №910/12203/22 призначено на 11.03.2024.

У судовому засіданні 11.03.2024 оголошено перерву до 20.03.2024 у зв`язку з пропозицією відповідача щодо укладення мирової угоди.

У судове засідання 20.03.2024 з`явились представники позивача та відповідача які надали пояснення по суті спору.

2.2. узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 мотивована тим, що додаткове рішення в частині відмови у стягненні 108 000,00 грн є незаконним та підлягає скасуванню.

Позивач стверджує, що розмір заявлених до стягнення витрат є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг, витраченим адвокатом часом, а також з ринковими цінами на подібні послуги.

Позивач зазначає, що спірні правовідносини не є стандартними, а тому сума стягнення цілком є правомірною, а також спірні правовідносини нанесли значну шкоду господарській діяльності позивача.

У свою чергу, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає що оскаржуване рішення та додаткове рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач вказує, що позов заявлено передчасно, а у суду першої інстанції були відсутні підстави для його задоволення, оскільки відповідач належним чином виконав умови Договору, а тому з його боку порушення договору відсутнє.

2.3. інші процесуальні дії у справі

Судом було розглянуто клопотання відповідача про долучення додаткових доказів, та за результатами розгляду вказаного клопотання встановлено, що відповідачем не доведено правомірності подання нових доказів на стадії розгляду судом апеляційної інстанції та наявності об`єктивних причин, які б перешкоджали надати їх до суду першої інстанції, а тому клопотання про долучення доказів не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги, просив змінити додаткове рішення у справі та стягнути з відповідача витрати на адвоката в повному обсязі, проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечив.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги, просив скасувати оскаржувані рішення та додаткове рішення, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

Судом встановлено, що між сторонами у справі була досягнута домовленість про поставку товару (укладений договір поставки товару в спрощений спосіб), а саме: обладнання для виробництва ламінату та дверей (гідравлічного пресу).

На виконання наведених домовленостей позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури від 07.09.2022 року № ЗГ-0000000907 на суму 584 500,00 грн згідно з платіжним дорученням від 08.09.2022 року № 491 (з призначенням платежу: «Оплата за прес, гідравлічну масл. станцію, підйомний гідравлічний стіл, згідно Рах.-факт. № ЗГ-907 від 07.09.2022р, Без ПДВ») сплатив на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» грошові кошти у загальному розмірі 584 500,00 грн за поставку останнім погодженого між сторонами товару.

Про належне виконання позивачем своїх грошових зобов`язань зі здійснення попередньої оплати цього товару в розмірі 584 500,00 грн свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення покупцем своїх зобов`язань.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Обґрунтовуючи пред`явлені у даній справі вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» посилалося на те, що відповідач оплачене позивачем обладнання у погодженому сторонами порядку покупцю не передав, натомість виставивши позивачу кошторис на демонтаж цього обладнання на суму 216 262,00 грн. Оскільки наведені додаткові витрати не були попередньо погоджені сторонами, а також зважаючи на неможливість видачі обладнання відповідачем, листами від 06.10.2022 року № 3 та від 31.10.2022 року № 31/10 Товариство з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» звернулося до постачальника з претензією про повернення перерахованих коштів попередньої оплати у сумі 584 500,00 грн.

Оскільки вищезазначені претензії були залишені Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» без задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Разом із тим, відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту цієї норми вбачається, що договором на покупця може покладатися обов`язок здійснення попередньої оплати товару, тобто оплати до його передання продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути сплачено повну вартість товару або її частину. Розмір попередньої оплати та строки її оплати встановлюються договором.

Непередання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення відповідної вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

З матеріалів справи вбачається, що листами від 06.10.2022 року № 3 та від 31.10.2022 року № 31/10 позивач звертався до постачальника з претензіями про повернення перерахованих коштів попередньої оплати у сумі 584 500,00 грн. (зокрема, у семиденний строк з дня отримання останньої з цих вимог). Факт отримання вимоги позивача про повернення попередньо сплачених ним коштів відповідачем під час розгляду справи не заперечувався.

Як було зазначено вище, факт перерахування позивачем на користь відповідача грошових коштів за погоджене сторонами обладнання у загальній сумі 584 500,00 грн підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідного платіжного доручення.

При цьому, судом визначено правову природу сплаченої суми коштів у розмірі 584 500,00 грн, саме як попередня оплата, тобто кошти, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею своїх зобов`язань.

Проте у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження фактичної поставки (передачі) позивачу обладнання для виробництва ламінату та дверей (гідравлічного пресу). Разом із тим, сплачені позивачем грошові кошти за непоставлений товар вартістю 584 500,00 грн відповідач покупцю на час розгляду справи не повернув. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Заперечуючи проти вимог позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» посилалося на те, що позивач оглянув обладнання (яке було предметом договору поставки) до моменту його покупки та оплатив його вартість, що свідчить про те, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» не було претензій до товару. При цьому, позивач був обізнаний про необхідність демонтажу та вивезення наведеного габаритного обладнання та погодився з тим, що за власний рахунок здійснить такі дії, про що сторони досягнули відповідної усної домовленості. Незважаючи на це, Товариство з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» частково демонтувало обладнання, пошкодивши його, після чого запропонувало відповідачу розібрати дах приміщення, в якому знаходиться гідравлічний прес, для його переміщення краном. З огляду на викладене, відповідач звернувся до будівельної компанії з проханням розрахувати вартість пропозиції позивача з демонтажу даху будівлі. Однак, зважаючи на високу вартістю таких робіт, розраховану будівельною компанією, позивач відмовився від розбирання даху будівлі та подальшого фактичного виконання договірних обов`язків. Також відповідач вказав, що він не заперечує проти використання спірного обладнання за цільовим призначенням та не обмежує позивача у продовженні його демонтажу та вивозі. Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» не зобов`язане ані надавати послуги з розбирання та вивезення обладнання, ані оплачувати будівельній компанії вартість таких послуг, з огляду на досягнуту між сторонами домовленість щодо здійснення позивачем демонтажу і вивезення гідравлічного пресу власними силами та засобами.

З огляду на викладене, суд звертає увагу на те, що з матеріалів справи вбачається, що товар, який був предметом укладеного між сторонами договору - обладнання для виробництва ламінату та дверей (гідравлічний прес), є габаритним. На час укладення між сторонами відповідного договору таке обладнання було змонтоване на території підприємства відповідача, і для його готовності до фактичної передачі в розпорядження покупця (Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат») підлягало демонтажу та вивезенню позивачем.

Під час розгляду справи сторонами було визнано наявність між ними усної домовленості щодо покладення обов`язку з демонтажу та вивезення обладнання власними силами та за власний рахунок позивача. Разом із тим, зі змісту поданих сторонами заяв по суті справи та пояснень вбачається, що такий демонтаж та вивезення гідравлічного пресу за погодженням сторін передбачалося здійснити шляхом розбору даху приміщення відповідача, в якому знаходився гідравлічний прес, для його подальшого переміщення будівельним краном.

У відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» вказувало, що з метою сприяння позивачу у вивезенні обладнання відповідач звернувся до будівельної компанії з проханням розрахувати вартість пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» з демонтажу даху будівлі.

Зі змісту наявної у матеріалах справи копії наданого позивачу кошторису «витрат демонтажу монтажу частини світлового даху 33 м2, покрівля 56 м2 вікна» вбачається, що за розрахунками будівельної компанії загальна вартість такого демонтажу та вивезення обладнання склала 216 262,00 грн, що включає, зокрема, вивіз сміття (загальною вартістю 3 500,00 грн.), демонтаж вікон та опорних конструкцій (вартістю 8 400,00 грн.), склопакет (вартістю 112 000,00 грн.) тощо.

Разом із тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які свідчать про дійсне сприяння відповідача та надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» покупцеві фактичної можливості здійснити демонтаж та вивезення обладнання у попередньо погоджений сторонами спосіб без залучення для цього третіх осіб (будівельних компаній) та без понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» додаткових витрат на оплату цих послуг, які сторонами при укладенні договору погоджені не були.

Враховуючи наведене, попередньо оплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» товар на суму 584 500,00 грн у розумінні приписів чинного законодавства не був у встановленому порядку готовий до передання покупцеві та наданий у його розпорядження.

У той же час посилання відповідача на належне виконання ним своїх зобов`язань з передачі позивачеві обумовленого сторонами обладнання за його місцезнаходженням не підтверджені допустимими доказами, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» не надано суду відповідних підписаних обома сторонами первинних документів, які містять відомості про таку господарську операцію (відчуження обладнання на користь позивача), тоді як решта наданих відповідачем доказів (у тому числі фото та відеофайли), а також посилання продавця на факт демонтажу обладнання позивачем на території відповідача, не свідчать про дійсне підтвердження обставин передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» гідравлічного пресу в установленому порядку.

Посилання відповідача на приписи частини 1 статті 532 Цивільного кодексу України, згідно з якими за зобов`язанням про передання нерухомого майна виконання провадиться за місцезнаходженням цього майна, не є релевантними до спірних правовідносин та не беруться судом до уваги, оскільки обладнання, що було предметом укладеного між сторонами договору, не є нерухомим майном, оскільки його переміщення є можливим без знецінення та зміни його призначення, що прямо випливає із суті спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» також вказувало про те, що грошові кошти за обладнання були сплачені позивачем на умовах завдатку в якості забезпечення виконання зобов`язання позивача перед відповідачем, у зв`язку з тим, що відповідне обладнання, крім Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат», мала намір придбати інша особа, про що сторони домовились перед сплатою грошових коштів. Отже, спірні грошові кошти, сплачені позивачем на користь відповідача в якості завдатку, поверненню не підлягають.

Проте такі твердження також оцінюються судом критично оскільки відповідачем не доведено суду укладення між сторонами відповідного правочину щодо забезпечення виконання спірного зобов`язання завдатком у письмовій формі.

Отже, сплачена позивачем у даній справі сума грошових коштів у розмірі 584 500,00 грн не є завдатком, а відповідає ознакам попередньої оплати (авансу) і зв`язку з неможливістю відповідачем передати позивачу придбане обладнання, сума завдатку підлягає поверненню, а тому позовні вимоги правомірно задоволені судом першої інстанції.

Крім того, позивач просив суд здійснити розподіл судових витрат між сторонами за результатами розгляду спору, а також вказав, що попередній (орієнтовний) розмір витрат Комбінату на оплату професійної правничої допомоги у даній справі складає 150 000,00 грн.

09.06.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 09.06.2023 року про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 123 000,00 грн. До цієї заяви позивачем долучено, зокрема, копію укладеного між Комбінатом та Адвокатським об`єднанням «ЕЛ СІ ЕФ» договору про надання правової допомоги від 27.10.2022 року № 99-АО/22, копію додаткової угоди від 27.10.2022 року № 1 (завдання № 1) до цього правочину, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 09.06.2023 року № 83, копію виставленого позивачу Адвокатським об`єднанням «ЕЛ СІ ЕФ» рахунку від 07.11.2022 року № 110 на оплату правничої допомоги в сумі 123 000,0 грн, копію платіжної інструкції від 11.11.2022 року № 528 про оплату Комбінатом на користь Адвокатського об`єднання «ЕЛ СІ ЕФ» вартості адвокатських послуг на суму 123 000,00 грн, а також копії сертифікатів про підвищення кваліфікації адвокатами Адвокатського об`єднання «ЕЛ СІ ЕФ», які представляли інтереси позивача у даній справі.

Згідно із попереднім розрахунком судових витрат, наведеним у позовній заяві, орієнтовний розмір витрат Комбінату на правову допомогу в даній справі склав 150 000,00 грн.

Водночас, у встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк позивачем було подано, зокрема, копію укладеного між ним (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ЕЛ СІ ЕФ» (Адвокатське об`єднання) договору про надання правової допомоги від 27.10.2022 року № 99-АО/22 (далі - Договір), за умовами якого Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову допомогу (далі - послуги) за окремими завданнями клієнта (далі - Завдання), а клієнт зобов`язується оплачувати Адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар) за надання послуг та авансувати або відшкодовувати Адвокатському об`єднанню фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

У пункті 1.2 Договору його сторони погодили, що перелік та обсяг послуг відповідно до кожного Завдання, порядок, строки їх надання та винагорода (гонорар) Адвокатського об`єднання, а також, за потреби, інші умови надання послуг деталізуються сторонами у окремих додаткових угодах та/або додатках до цього Договору, що є його невід`ємними частинами.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що вартість послуг Адвокатського об`єднання складається з суми винагороди і суми відшкодування витрат.

Розмір винагороди за надання послуг в рамках кожного окремого Завдання визначається сторонами у відповідній додатковій угоді. В рамках кожного окремого Завдання сторони можуть обумовити також сплату додаткового гонорару за досягнення позитивного результату (результатів) - гонорару успіху, як частини винагороди Адвокатського об`єднання.

Витрати, понесені Адвокатським об`єднанням у зв`язку з наданням послуг, підлягають відшкодуванню клієнтом Адвокатському об`єднанню. Такі витрати включають, зокрема, витрати на відрядження (наприклад, вартість авіаквитків, проживання і харчування), добові; поштові, транспортні витрати; нотаріальні витрати. За окремим погодженням сторін вартість витрат може включатися до вартості послуг.

Договір набирає чинності з дати, що зазначена на його початку, і діє до 31.12.2023 року (пункт 8.1 цього правочину).

У додатковій угоді № 1 (Завданні № 1) до Договору його сторони погодили наступні Завдання клієнта та обсяг правової допомоги:

Клієнт доручає Адвокатському об`єднанню, а Адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту на умовах та в порядку, передбачених Договором та цією додатковою угодою, правову допомогу щодо комплексного судового супроводу інтересів клієнта в суді першої інстанції (господарський суд міста Києва) у справі про стягнення з Товариства грошових коштів, сплачених за придбання обладнання для виробництва ламінату та дверей (гідравлічного пресу).

Послуги включають розробку стратегії судового захисту прав та інтересів, підготовку та направлення вимоги, підготовку та подачу позову та необхідних процесуальних документів, представництво інтересів під час судових засідань, ознайомлення з матеріалами справи та вчинення інших необхідних дій, необхідних для виконання Завдання.

Клієнт надає Адвокатському об`єднанню для виконання даної додаткової угоди всі права, передбачені Господарським процесуальним кодексом України без обмежень.

За умовами пунктів 2.1, 2.2 означеної додаткової угоди (Завдання) вартість послуг, що надаються згідно з пунктом 1.1 цієї додаткової угоди, є фіксованою сумою у розмірі 3 000,00 (три тисячі) доларів США без ПДВ. Оплата послуг, що надаються згідно з цією додатковою угодою, здійснюється клієнтом на банківський рахунок Адвокатського об`єднання після укладання додаткової угоди протягом 5 днів з дня виставлення рахунку в гривні за курсом продажу долару США, встановленого АТ «ПУМБ» станом на дату виставлення рахунку Адвокатського об`єднання.

До заяви Комбінату від 09.06.2023 року останнім також долучено копію акту приймання-передачі наданих послуг від 09.06.2023 року № 83 на суму 123 000,00 грн, а також копію виставленого позивачу Адвокатським об`єднанням рахунку від 07.11.2022 року № 110 на оплату правничої допомоги в сумі 123 000,0 грн. разом із роздруківкою курсу валют АТ «ПУМБ» станом на 07.11.2022 року.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія платіжної інструкції від 11.11.2022 року № 528 про оплату Комбінатом на користь Адвокатського об`єднання вартості адвокатських послуг на суму 123 000,00 грн, а також копії сертифікатів про підвищення кваліфікації адвокатами Адвокатського об`єднання «ЕЛ СІ ЕФ», які представляли інтереси позивача у даній справі, та їх ордерів на надання правничої (правової) допомоги і свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю.

У той же час, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.

Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням ціни пред`явленого позову та предмету і підстав позовних вимог, характеру спірних правовідносин та складності справи, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів цієї справи, беручи до уваги те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявлена до стягнення сума не повністю відповідає критеріям співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність порушення прав позивача при невиконанні відповідачем обов`язку надання можливості позивачу забрати придбане майно, і таке право підлягає захисту шляхом повернення авансу.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що позивач довів обґрунтованість заявленого позову, що є підставою для його задоволення, водночас витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача лише частково.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

За частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1 статті 639 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом відповідно до статті 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі статтею 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі статтею 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина 2 статті 640 Цивільного кодексу України).

У свою чергу, відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За умовами статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Положеннями статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Разом із тим, відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів дослідила заперечення відповідача проти рішення суду, а саме, що позов заявлено передчасно, а у суду першої інстанції були відсутні підстави для його задоволення, оскільки відповідач належним чином виконав умови Договору та зазначає, що відповідач фактично поставив перед позивачем додаткову умову, з оплати розбору даху яка сторонами не була погоджена на стадії укладення договору, та не забезпечив інших можливостей для того, щоб покупець міг забрати обладнання, а тому позивач правомірно відмовився від договору та звернувся з позовними вимогами про повернення авансу.

Колегія суддів дослідила доводи сторін щодо незаконності додаткового рішення, та зазначає, що позивач не довів, що складність спору вимагала витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, а тому суд першої інстанції правомірно поклав частину витрат позивача на професійну правничу допомогу на самого позивача.

Окремо колегія суддів зазначає, що доводи позивача, що даний спір має для позивача істотне значення жодним чином не впливає на розподіл судових витрат і покладення на відповідача надмірних судових витрат не може слугувати санкцією за порушення виконання зобов`язання.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення та додаткове рішення суду прийняті у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав їх скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі №910/12203/22 підлягають залишенню без змін.

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі №910/12203/22 задоволенню не підлягають.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржників.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний деревообробний комбінат» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі №910/12203/22 - залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі №910/12203/22 - залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі №910/12203/22 - залишити без змін.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2024.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

Є.Ю. Шаптала