Постанова

від 29.04.2024 по справі 920/986/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2024 р. Справа№ 920/986/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Польчен А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 29.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024

у справі №920/986/23 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС"

про стягнення 614 713,72 грн,-

В судовому засіданні 29.04.2024 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС" про стягнення 614 713,72 грн. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у період з листопада 2022 року по квітень 2023 року відповідно до індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.08.2023 у справі №920/986/23 передано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Котельня північного промислового вузла за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 по справі №920/986/23 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС" (02217, м. Київ, проспект Маяковського, будинок 17, квартира 20, код ЄДРПОУ 32527525) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" (40020, Сумська обл., м. Суми, вул. Ковпака, будинок 6, код ЄДРПОУ 44360724) основний борг в розмірі 614 713 (шістсот чотирнадцять тисяч сімсот тринадцять) грн. 72 коп. та судовий збір в розмірі 9 220 (дев`ять тисяч двісті двадцять) грн. 71 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що:

- зі звітів про споживання теплової енергії у період з січня 2022 по лютий 2023 вбачається, що відповідачем передавались показання розподільного вузла обліку теплової енергії із нульовим значенням, а за листопад, грудень 2021, квітень, листопад 2022 взагалі не передані позивачу;

- позивачем щомісячно протягом опалювальних періодів 2021-2022 років та 2022-2023 років проводилися донарахування обсягу споживання теплової енергії для потреб належного відповідачу приміщення до мінімальної частки питомого споживання теплової енергії;

- у звіті про споживання теплової енергії за березень 2022р. відповідачем зазначено: «тепло відключене 17.01.2022»;

- відповідач не звертався до постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води Сумської міської ради з письмовою заявою про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання, не отримував необхідного погодження, а отже, самовільно здійснив відключення приміщень від системи постачання теплової енергії без залучення уповноваженої організації та без розробленого проекту відключення, будь-яких доказів на спростування вищезазначеного відповідачем не надано, самовільне відключення приміщення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення споживача від оплати за послуги теплопостачання. Споживач, що самовільно відключив належне йому приміщення від систем централізованого опалення, зобов`язаний оплачувати послуги з теплопостачання в такому ж порядку і розмірах, якби відповідне відключення ним проведено не було;

- факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 614 713,72 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 01.02.2024 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:

- акти надання послуг теплової енергії, рахунки-фактури та довідки про розподіл показання будинкового приладу обліку теплової енергії за спожиту електричну енергію за листопад, грудень 2021, січень, березень 2022, листопад, грудень 2022, з січня 2023 по квітень 2023 є неналежними доказами, оскільки не мають обов`язкових реквізитів, а саме: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису;

- позивачем не направлялись відповідачу ні розрахунки, ні акти приймання-передачі теплової енергії, ні довідки розподілу показань ТОВ «ДВС», до суду не надано доказів направлення та отримання відповідачем актів приймання-передачі та довідок про розподіл показань;

- акти надання послуг за споживання теплової енергії, які надані до суду не можуть бути прийняті відповідачем, довідки за різні періоди, надані суду, містять різні складові вартості спожитих послуг, які не зазначені типовим договором надання послуг, укладеного між сторонами;

- додані до позовної заяви акти приймання-передачі теплової енергії не підписані представником відповідача, не прийняті відповідачем, є неналежно оформленими, а тому не є прийнятими відповідачем та не є належним і допустимим доказом здійснення постачання теплової енергії позивачем, що не було досліджено судом першої інстанції;

- на момент подання позову суми споживання теплової енергії не були узгоджені сторонами, акт звірки між сторонами відсутній;

- фактично з 17.01.2022 ТОВ «ДВС» було перекрито теплопостачання до нежитлового приміщення, по показникам лічильників споживання теплової енергії відсутнє в нежитловому приміщенні ТОВ «ДВС» за адресою: м.Суми, вул.Ковпака, 11, ТОВ «ДВС» не отримувало дозволу на включення в опалювальний сезон.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечує проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, виходячи з наступного:

- багатоквартирний будинок за адресою м. Суми, вул. Ковпака, 11, обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії, обсяг споживання послуги у вказаному будинку визначається згідно показань такого вузла обліку відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018р. № 315;

- нежитлове приміщення відповідача обладнане вузлом розподільного обліку теплової енергії;

- на виконання умов договору в період з листопада 2021 року по квітень 2023 року позивачем було надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії, про що складено акти приймання-передачі теплової енергії по договору;

- відповідачем було частково сплачено заборгованість за надані комунальні послуги у сумі 32 101,97 грн у липні 2022 року, інших оплат відповідачем не проводилося;

- акти прийому-передачі теплової енергії за період листопад 2021р. - квітень 2023р. дійсно не було підписано відповідачем, про що ТОВ «КППВ» складено акти про відмову від підпису від 15.02.2022, 15.03.2022, 15.04.2022, 15.12.2022, 15.01.2023, 15.02.2023, 15.03.2023, та два акти від 15.04.2023, додані до позовної заяви, разом з вимогою про сплату заборгованості від 14.07.2023 № 945;

- ТОВ «КППВ» направило відповідачу зазначені акти повторно цінним листом з описом вкладення № 4002500034120, згідно даних відстеження поштового відправлення №4002500034120, воно було отримано відповідачем 26.07.2023;

- факт поставки теплової енергії до будівлі, у якій розміщено приміщення відповідача, ним не оспорюється, та підтверджується звітами комерційного засобу обліку теплової енергії за відповідні календарні місяці;

- не підписання споживачем актів не звільняє його від обов`язку оплатити фактично отримані послуги з постачання теплової енергії;

- при виставленні рахунку за січень 2022 року позивачем було розподілено обсяг споживання теплової енергії за показниками засобу обліку на два попередні місяці та проведено нарахування за послуги з постачання теплової енергії за грудень 2021 року та за січень 2022 року, що відображено у додатку до рахунку від 31.01.2022, цей рахунок було частково оплачено відповідачем платіжним дорученням № 447 від 01.07.2022, докази чого додані до позовної заяви;

- факт споживання теплової енергії у грудні 2021 року та січні 2022 року визнається відповідачем у відзиві на позов та апеляційній скарзі, починаючи з лютого 2022 року позивачем проводяться нарахування на загальнобудинкові потреби опалення у розмірі 20% від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будинку, що відображено у довідках за відповідні календарні місяці;

- з листопада 2022 року, у зв`язку з встановленням факту наявності у приміщенні відповідача транзитних мереж опалення, позивачем також проводяться нарахування за споживання теплової енергії з транзитних мереж опалення, згідно пункту 2 розділу ІІ Методики розподілу, донарахування за відповідною категорією споживання за попередній опалювальний період 2021-2022 років позивач не здійснював;

- відповідачем не надано суду контррозрахунку обсягів та вартості послуг, та не зазначено, в якій саме частині відповідач не погоджується з проведеними нарахуваннями;

- відповідач не звертався до постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води Сумської міської ради з письмовою заявою про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання, не отримував необхідного погодження, а отже, самовільно здійснив відключення приміщень від системи постачання теплової енергії без залучення уповноваженої організації та без розробленого проекту відключення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Хрипун О.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №920/986/23.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №920/986/23.

15.02.2024 матеріали справи №920/986/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 залишено апеляційну скаргу без руху з підстави неподання доказів наявності або відсутності електронного кабінету учасників справи та доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу до його електронного кабінету.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №920/986/23; призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №920/986/23 на 29.04.2024.

Явка представників сторін

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції 29.04.2024 не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 29.04.2024 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника позивача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради № 627 від 20.10.2021 та №521 від 22.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» визначено виробником та виконавцем послуг з постачання теплової енергії в межах території обслуговування, визначеної додатками.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС" є власником нежитлового приміщення загальною площею 1 338 кв.м за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, будинок 11, що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25.05.2005.

Як зазначено позивачем, співвласники багатоквартирного будинку за адресою м.Суми, вул. Ковпака. 11, не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин у строк, встановлений законодавством, тож у відповідності до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з усіма співвласниками вказаного будинку, зокрема, і відповідачем, було укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

У відповідності до п. 5 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, розміщеного на сайті ТОВ «КППВ» за адресою у мережі інтернет https://kspu.frunze.com.ua/dlya-juridichnih-osib/ukladannya-dogovoriv/ (далі за текстом - договір) виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно з п. 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).

Пункт 12 договору встановлює, що у разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу.

Позивачем зазначено, що багатоквартирний будинок за адресою м. Суми, вул. Ковпака. 11, обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії, отже, обсяг споживання послуги у вказаному будинку визначається згідно показань такого вузла обліку відповідно до Методики розподілу. В свою чергу, нежитлове приміщення відповідача обладнане вузлом розподільного обліку теплової енергії.

Відповідно до п.31 договору вартість послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

У період листопад 2021 року - квітень 2022 року тариф на послуги з постачання теплової енергії ТОВ «Котельня північного промислового вузла» був встановлений рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради № 636 від 06.11.2021р «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» тарифів на теплову енергію, її виробництво та постачання, тарифів на послуги з постачання теплової енергії на рівні 7 689,34 грн. за 1 Гкал (з ПДВ) для категорії «інші споживачі».

У період листопад 2022 року - квітень 2023 року тариф на послуги з постачання теплової енергії ТОВ «Котельня північного промислового вузла» був встановлений рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради 27.10.2022 № 476 «Про застосування тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування, постачання) і послуги з постачання теплової» енергії та постачання гарячої води протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано на рівні 6 407,78 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) для категорії споживачів «інші споживачі» (пункт 1.1.3.1 рішення).

Житловий будинок за адресою: м. Суми, вул. Ковпака. 11 обладнано приладом комерційного обліку теплової енергії «QALCO (SKS-3)» заводський № 00186005, що підтверджується актом комерційної готовності вузла обліку теплової енергії до експлуатації від 18.11.2019.

Нежитлове приміщення відповідача за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 11 обладнано приладом розподільного обліку теплової енергії «UltraMaXX» заводський номер 13766375, що підтверджується актом комерційної готовності вузла обліку теплової енергії до експлуатації від 18.10.2021.

17.01.2022 відповідачем було перекрито теплопостачання до нежитлового приміщення, що вбачається зі звітів про споживання теплової енергії.

На виконання умов договору за період з листопада 2021 року по квітень 2023 року позивачем було надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії по договору, у тому числі:

- у листопаді 2021 року від 30.11.2021 на суму 5 036,51 грн.;

- у грудні 2021 року від 31.12.2021 на суму 0,00 грн.;

- у січні 2022 року від 31.01.2022 на суму 153 557,79 грн.;

- у лютому 2022 року від 28.02.2022 на суму 122 846,24 грн.;

- у березні 2022 року від 31.03.2022 на суму -122 846,25 грн.;

- у листопаді 2022 року від 30.11.2022 на суму 22 228,26 грн.;

- у грудні 2022 року від 31 12.2022 на суму 135 879,78 грн.;

- у січні 2023 року від 31.01.2023 на суму 96 589,55 грн.;

- у лютому 2023 року від 28.02.2023 на суму 87 450,07 грн.;

- у березні 2023 року від 31.03.2023 на суму 78 641,96 грн.;

- у квітні 2023 від 30.04.2023 року на суму 11 828,30 грн.

Вищезазначені акти прийому-передачі теплової енергії за період листопад 2021 року - квітень 2023 року не були підписано відповідачем, про що ТОВ «КППВ» було складено акти про відмову від підпису від 15.12.2021, 15.02.2022, 15.03.2022, 15.04.2022, 15.12.2022, 15.01.2023, 15.02.2023, 15.03.2023 та два акти від 15.04.2023.

Відповідачем було частково сплачено заборгованість за надані комунальні послуги у сумі 32 101,97 грн. у липні 2022 року, що підтверджується платіжним дорученням №447 від 01.07.2022.

Інформація про показання вузла комерційного обліку теплової енергії у будівлі за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 11 та відповідно показання вузла розподільного теплової енергії встановленого у нежитловому приміщенні відповідача використані у розрахунках, визначена згідно відомостей показань приладів обліку у нежитловому приміщенні.

Вказані у актах суми заборгованості за послуги з постачання теплової енергії визначені у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується звітами за споживання теплової енергії.

Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1209 від 10.11.2021 року «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу», якою передбачено обов`язок теплопостачальної організації змінити розмір нарахувань за послугу з постачання теплової енергії у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії та надання послуги з постачання теплової енергії відповідній категорії споживачів в порядку, передбаченому пунктами 59-61 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019р. № 830.

Вказаною постановою також було передбачено, що зміна розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника) починаючи із нарахувань за жовтень 2021 р. відображається щомісяця у платіжних документах зазначених споживачів, надісланих у місяці, що настає за розрахунковим періодом.

Враховуючи викладене, у зв`язку зі зниженням фактичної ціни природного газу, порівняно з ціною, врахованою в тарифі на теплову енергію, ТОВ «КППВ» було проведено перерахунки вартості послуг з постачання теплової енергії по Договору за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року та зменшено вартість послуг з постачання теплової енергії на загальну суму 162 584,11 грн., інформація про що відображена у актах прийому-передачі теплової енергії від 31.12.2021. 31.01.2022, 31.03.2022, 31.03.2023 відповідно та рахунках на оплату.

Сума проведеного перерахунку вартості теплової енергії була зарахована позивачем у якості оплати по акту прийому-передачі теплової енергії за січень 2022, листопад 2022 та часткової оплати по акту прийому-передачі теплової енергії за грудень 2022 року на суму 13 863,52 грн. з урахуванням п.35, 61 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, п.3.4 договору.

Крім того, у березні 2023 року позивачем було проведено перерахунки за послуги з постачання теплової енергії за попередні періоди у зв`язку з допущеними технічними помилками в розрахунках на суму 218 187,59 грн., що підтверджується актом прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року (перерахунок) від 31.03.2023.

Станом на дату подачі позовної заяви сума боргу відповідача перед позивачем за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року та з грудня 2022 року по квітень 2023 року становить 614 713,72 грн.:

- акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у грудні 2022 року від 31.01.2022 на суму 122 016,26 грн.;

- акт прийому-передачі теплової енергії у січні 2023 року від 31.01.2023 на суму 96 589,55 грн.;

- акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у лютому 2023 року від 28.02.2023 на суму 87 450,07 грн.;

- акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у березні 2023 року від 31.03.2023 на суму 78 641,96 грн.;

- акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року (перерахунок) від 31.03.2023 на суму 218 187,59 грн.;

- акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у квітні 2023 року від 30.04.2023 на суму 11 828,30 грн.

17.07.2023 позивачем направлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості вих. №945 від 14.07.2023 на загальну суму 614 713,72 грн.

Разом із вимогою позивачем направлено відповідачу відповідні акти прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії та відповідні рахунки, які станом на день подання позову не оплачені.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до пп.5 п.2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п. 30 типового індивідуального договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019 року, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця http://kspu.frunze.com.uа/.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Згідно з п. 31 типового індивідуального договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://kspu.frunze.com.uа/.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Пунктом 32 типового індивідуального договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Відповідно до п. 33 типового індивідуального договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Згідно п. 34 типового індивідуального договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до пп. 3 п. 41 типового індивідуального договору споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Згідно з пп. 1 п. 43 типового індивідуального договору виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуги згідно із законодавством та умовами цього договору, зокрема шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Відповідно до п.24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019р. № 830 розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Пунктом 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019р. № 830, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.

Згідно Правил, нарахування за послуги з постачання теплової енергії, що надавалися відповідачу, складаються з вартості послуг опалення безпосередньо самого приміщення відповідача, та вартості послуг опалення місць загального користування та витрат на функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, частину з яких пропорційно опалюваній площі належного йому приміщення зобов`язаний оплачувати відповідач.

Як вбачається зі звітів про споживання теплової енергії у період з січня 2022 року по лютий 2023 року, відповідачем передавались показання розподільного вузла обліку теплової енергії із нульовим значенням, при цьому показання за листопад, грудень 2021 року, квітень, листопад 2022 року взагалі не передані позивачу.

Пунктом 1 розділу VI Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.11.2018 року № 315, визначено, що для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4oC від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню до нараховується обсяг спожитої теплової енергії.

Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/будинку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем щомісячно протягом опалювальних періодів 2021-2022 років та 2022-2023 років проводилися донарахування обсягу споживання теплової енергії для потреб належного відповідачу приміщення до мінімальної частки питомого споживання теплової енергії.

При цьому, акти прийому-передачі теплової енергії за спірний період не були підписані відповідачем, однак, вказані у актах суми заборгованості за послуги з постачання теплової енергії визначені у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується довідками про розподіл теплової енергії, непідписання указаних актів не звільняє споживача від обов`язку оплатити надані послуги.

Твердження відповідача про те, що додані до позовної заяви акти приймання-передачі теплової енергії не підписані представником відповідача, не прийняті відповідачем, а отже, є неналежно оформленими, а тому не є прийнятими відповідачем та не є належним і допустимим доказом здійснення постачання теплової енергії позивачем, відхиляються судовою колегією, оскільки матеріали справи містять акти про відмову від підпису від 15.12.2021, 15.02.2022, 15.03.2022, 15.04.2022, 15.12.2022, 15.01.2023, 15.02.2023, 15.03.2023, та два акти від 15.04.2023, складені працівниками ТОВ «КППВ».

Посилання апелянта про не направлення позивачем відповідачу ні розрахунків, ні актів приймання-передачі теплової енергії, відхиляються апеляційним судом, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «КППВ» разом з вимогою про сплату заборгованості № 945 від 14.07.2023 направлено відповідачу рахунки та додатки до них, акти прийому-передачі за листопад 2021 року-березень 2022 року, листопад 2022 року-квітень 2023 року цінним листом з описом вкладення № 4002500034120.

Як встановлено з матеріалів справи, у звіті про споживання теплової енергії за березень 2022 року відповідачем зазначено: «тепло відключене 17.01.2022».

Механізм відключення будинків та окремих приміщень від мереж централізованого опалення визначається Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169 (далі - Порядок).

Пункт 4 розділу І Порядку передбачає, що орган місцевого самоврядування створює своїм рішенням та затверджує склад постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (далі - Комісія) згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 3 розділу III Порядку для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.

Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд комісії (пункт 4 розділу III Порядку).

Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника (пункт 5 розділу III Порядку).

Виконання робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється виконавцем робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання або постачання гарячої води чи іншим залученим власником суб`єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання (пункт 9 розділу III Порядку).

Для виконання робіт із відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення повідомляє виконавця відповідної комунальної послуги та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води про своє рішення щодо відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП шляхом подання письмової заяви в довільній формі, у якій зазначається наявність підстави для такого рішення згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

До заяви додається копія витягу з протоколу засідання Комісії про розгляд питання щодо відокремлення (відключення) такої квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, а також копія проєкту такого відокремлення (відключення) (пункт 10 розділу ІІІ Порядку).

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач не звертався до постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води Сумської міської ради з письмовою заявою про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання, не отримував необхідного погодження, а отже, самовільно здійснив відключення приміщень від системи постачання теплової енергії без залучення уповноваженої організації та без розробленого проекту відключення.

Будь-яких доказів на спростування вищезазначеного відповідачем не надано.

Самовільне відключення приміщення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення споживача від оплати за послуги теплопостачання. Споживач, що самовільно відключив належне йому приміщення від систем централізованого опалення, зобов`язаний оплачувати послуги з теплопостачання в такому ж порядку і розмірах, якби відповідне відключення ним проведено не було.

Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.03.2018 по справі № 915/89/16 від 14.02.2018 по справі 462/6393/15-ц від 17.05.2018 по справі № 922/2186/17 від 22.05.2018 по справі № 904/8810/17.

Матеріали справи не містять доказів оплати заявленої до стягнення заборгованості.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності у відповідача заборгованості, розмір якої позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, в той же час відповідачем не спростований, відтак, правомірно стягнуто з відповідача 614 713,72 грн. заборгованості.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Твердження позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позовних вимог.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №920/986/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №920/986/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС".

4. Матеріали справи №920/986/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 27.05.2024.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.О. Мальченко

О.О. Хрипун