Рішення

від 20.05.2024 по справі 597/11/24

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 597/11/24

Провадження № 2/597/89/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПП «Науково-Виробниче агропромислове підприємство «Ель Гаучо», про припинення права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення шляхом її конфіскації,

У С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

До Заліщицького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява Головного управлінняДержгеокадастру уТернопільській областідо ОСОБА_1 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача ПП«Науково-Виробничеагропромислове підприємство«Ель Гаучо»,про припиненняправа власностіна земельнуділянку сільськогосподарськогопризначення шляхомїї конфіскації.

Представник позивача в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що спеціалістами Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління на підставі даних Державного земельного кадастру та відомостей Державного реєстру речових прав з`ясовано, що 23.09.2004 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку сілськогосподарського призначення, площею 1,8024 га, за кадастровим номером 6122055500:01:001:0033 для ведення товарного сілськогосподарського виробництва, яка розташована на території Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області. Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державно реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 30.10.2023 року за ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав, 04.11.2021 року зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 1,8024 га, за кадастровим номером 6122055500:01:001:0033 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області. Підставою для державної реєстрації права власності зазначено свідоцтво про право на спадщину за заповітом №794, видане 04.11.2021 року державним нотаріусом Заліщицької державної нотаріальної контори Чаплій А.М. Згідно витягу №НВ-9934373822023 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.12.2023 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 1,8024 га, за кадастровим номером 6122055500:01:001:0033 становить 78139 гривень 22 копійки. Враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_1 з 04.11.2021 року, з дати отримання свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку та державної реєстрації права власності на неї у Державному реєстрі речових прав, упродовж строку, встановленого частиною 4 статті 81 Земельного кодексу України, не відчужено земельну ділянку, тому вона, згідно вимог статті 145 Земельного кодексу України підлягає конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Відповідач ОСОБА_1 не скористався правом на подання відзиву у справі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Представник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Соболєва Галина Володимирівна у судове засідання не з`явилася, однак від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади.

Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПП «Науково-Виробниче агропромислове підприємство «Ель Гаучо» Радинська Оксана Станіславівна у судове засідання не з`явилася, однак від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, просить при винесенні рішення врахувати інтереси третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПП «Науково-Виробниче агропромислове підприємство «Ель Гаучо».

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 14.05.2024 року суддя Шевчук В.М. закрила підготовче провадження у цивільній справі за позовом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПП «Науково-Виробниче агропромислове підприємство «Ель Гаучо», про припинення права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення шляхом її конфіскації та призначила справу до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, неодноразово не з`являвся у судові засідання, не скористався правом на подання відзиву, а тому справу слід розглянути у порядку ст.280 ЦПК України за його відсутності з постановленням заочного рішення у справі.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовна заява за позовом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПП «Науково-Виробниче агропромислове підприємство «Ель Гаучо», про припинення права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення шляхом її конфіскації підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9934373822023 від 26.12.2023, земельна ділянка, площею 1,8024 га, за кадастровим номером 6122055500:01:001:0033, що розташована на території Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до Інформації з Державного ресєтру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №352374937 від 30.10.2023 року за ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 1,8024 га, за кадастровим номером 6122055500:01:001:0033 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.11.2021 року, посвідченого державним нотаріусом Заліщицької державної нотаріальної контори Чаплій А.М. на підставі заповіту, посвідченого Товстенською селищною радою Заліщицького району Тернопільської області від 17.04.2003 року за реєстровим №80, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин російської федерації.

Згідно витягу №НВ-9934373822023 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.12.2023 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 1,8024 га, за кадастровим номером 6122055500:01:001:0033 становить 78139 гривень 22 копійки.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 з 04.11.2021 року, з дати отримання свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку та державної реєстрації права власності на неї у Державному реєстрі речових прав, упродовж строку, встановленого частиною 4 статті 81 Земельного кодексу України, не відчужено земельну ділянку, тому вона, згідно вимог статті 145 Земельного кодексу України підлягає конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

V. Оцінка суду

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно доч.ч.1,2ст.4ЦПК України особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76, 77 ЦПК України).

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Відповідно дост.1 Земельного кодексу України, земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно нормст.19 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

У відповідності до ч.5ст.22 Земельного кодексу України, визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Частиною 2ст.81 Земельного кодексу України, передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Вимогами даної статті визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Правовідносини, пов`язані з набуттям прав на землі сільськогосподарського призначення, прийнятих у спадщину нерезидентами, у т.ч. іноземними громадянами, врегульовано ч.4ст.81 Земельного кодексу України, якою передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно вимогст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6122055500:01:001:0033 ОСОБА_1 набув з 04.11.2021 року, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 04.11.2021 року.

Однак, у подальшому й по даний час земельну ділянку ОСОБА_1 самостійно не відчужено, чим безпідставно порушено річний строк, установлений ч.4ст.81 Земельного кодексу України.

Згідно пункту "е" ч.1ст.140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п."в" ч.1ст.143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч.2ст.145 Земельного кодексу України, у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Оскільки ОСОБА_1 протягом року з часу переходу права власності на земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,8024 га, з кадастровим номером 6122055500:01:001:0033, що знаходиться на території Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, не відчужив, то право власності на зазначену земельну ділянку слід примусово припинити, шляхом конфіскації.

Згідно положення ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст.1, зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно дост.348 ЦК України, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, що був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно, з урахуванням його характеру і призначення, за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Згідно з ч.4ст.145 Земельного кодексу України, конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Статтею 153 Земельного кодексу України, передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 89ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПП «Науково-Виробниче агропромислове підприємство «Ель Гаучо», про припинення права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення шляхом її конфіскації є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

VI. Щодо розподілу судових витрат

Відповіднодо п.12ч.3ст.2ЦПК Українидо основнихзасад цивільногосудочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає, що їх слід покласти на відповідача, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.979, 990, 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПП «Науково-Виробниче агропромислове підприємство «Ель Гаучо»,про припиненняправа власностіна земельнуділянку сільськогосподарськогопризначення шляхомїї конфіскації задовольнити повністю.

Припинити право власності громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 1,8024 га, за кадастровими номером 6122055500:01:001:0033, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, шляхом конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 ), на користь Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 39766192, адреса місцезнаходження: м.Тернопіль вул.Лисенка 20а) 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу, яка подається Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, а відповідачем протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне рішення складено 27.05.2024 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 39766192, адреса місцезнаходження: 46002 м.Тернопіль вул.Лисенка 20а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя В.М. ШЕВЧУК