Постанова

від 23.05.2024 по справі 902/1516/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року Справа № 902/1516/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - Прохоров Є.І.;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Іванішіна Миколи Радовича на рішення Господарського суду Вінницької області від 12 березня 2024 року (повний текст складено 21.03.2024) у справі № 902/1516/23 (Тварковський А.А.)

за позовом Антимонопольного комітету України

до Фізичної особи-підприємця Іванішіна Миколи Радовича

про стягнення 743 058 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12 березня 2024 року у справі №902/1516/23 позов Антимонопольного комітету України до Фізичної особи-підприємця Іванішіна Миколи Радовича про стягнення 743 058 грн задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Іванішіна Миколи Радовича в дохід загального фонду Державного бюджету України 371 529 грн - штрафу та 371 529 грн - пені.

Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Іванішіна Миколи Радовича на користь Антимонопольного комітету України 8 916,7 грн - витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ФОП Іванішін М.Р. звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, враховуючи те, що позиція відповідача викладена безпосередньо у розглядуваній апеляційній скарзі, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги та доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.12.2022 Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України постановлено рішення №64-р/тк, відповідно до резолютивної частини якого, зокрема:

- визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоагроімпекс" (м. Вінниця, вул. Стрілецька, буд. 18, ідентифікаційний код юридичної особи 13326341), приватне підприємство "Подільська скарбниця" (м. Вінниця, вул. Стрілецька, буд. 31, ідентифікаційний код юридичної особи 38897017) та фізична особа-підприємець Іванішін Микола Радович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів: "Реконструкція дитячого садочка "Золота рибка" по вул. Зарічна, 14 в с. Зарванці, Вінницького району, Вінницької області" (ДК 021:2015:45454000-4 - Реконструкція), проведених Якушинецькою сільською радою (ідентифікатор процедури закупівлі в системі "Prozorro" UA-2017-10-03-002331-b) (п. 1);

- за вчинення порушення, зазначеного в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено штраф на фізичну особу-підприємця Іванішіна Миколу Радовича в розмірі 371 529 (триста сімдесят одна тисяча п`ятсот двадцять дев`ять) гривень.

Штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання цього рішення.

Вказане рішення надіслано Фізичній особі-підприємцю Іванішіну Миколі Радовичу листом №145-26.13/09-1099е від 12.01.2023 та отримано останнім 24.01.2023, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0303515434480. Крім того, у вказаному листі ФОП Іванішіна М.Р. повідомлено про встановлений двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу для його сплати. Водночас зазначено, що з метою отримання реквізитів рахунків необхідно звертатися за місцем реєстрації суб`єкта господарювання як платника податків до територіальних органів Державної казначейської служби України або на вебпортал Державної казначейської служби України у розділ "Реквізити рахунків", а також повідомлено, що за прострочення сплати штрафу стягується пеня.

Не погоджуючись з прийнятим Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України рішенням, ФОП Іванішін Микола Радович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 64-р/тк від 27.12.2022 у справі №03-06/02-18 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у розмірі 371 529 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.05.2023 у справі №910/4859/23, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, позовну заяву Фізичної особи-підприємця Іванішіна Миколи Радовича повернуто без розгляду.

30.11.2023 Антимонопольним комітетом України прийнято рішення №341-р, яким відмовлено у розстроченні сплати штрафу, накладеного рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.12.2022 №64-р/тк.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що Фізичною особою-підприємцем Іванішіним М.Р. у добровільному порядку вказаний штраф сплачено не було, Антимонопольний комітет України звернувся до суду з позовом про стягнення з ФОП Іванішіна М.Р. штрафу в розмірі 371 529 грн та 371 529 грн пені.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Згідно із частиною 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно із статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників суб`єкта господарювання за відповідною юридичною адресою, - рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч.8 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення. При цьому протягом п`яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов`язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов`язковим для виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №64-р/тк від 27.12.2022 оскаржувалося відповідачем, однак по суті не було переглянуто.

Отже, рішення №64-р/тк від 27.12.2022 є чинним і законним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання.

У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Як вбачається з матеріалів справи, кінцевою датою сплати відповідачем штрафу є 24.03.2023 (оскільки відповідне рішення отримано відповідачем 24.01.2023), при цьому доказів його сплати відповідачем ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду надано не було; відсутні такі докази і в матеріалах справи.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення 371 529 грн штрафу є обґрунтованою та правомірно задоволена судом першої інстанції.

За приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями.

Відповідно до п.1 ст.231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно із абзацом 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 371529 грн пені в силу положень абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

При цьому, період нарахування пені за прострочення сплати штрафу позивачем визначено таким чином:

- з 25.03.2023 (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу, накладеного Рішенням №64-р/тк) по 02.04.2023 включно (день, який передував винесенню ухвали судом першої інстанції від 03.04.2023 у справі №910/4859/23);

- з 23.05.2023 (наступний день після винесення судом першої інстанції ухвали від 22.05.2023 у справі №910/4859/23) по 13.07.2023 включно (день, який передував винесенню ухвали судом апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі №910/4859/23);

- з 15.09.2023 (наступний день після прийняття судом апеляційної інстанції постанови у справі №910/4859/23) по 17.11.2023 включно (день, до якого розраховано пеню).

Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 125 днів. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить 371529 х 1,5% = 5572,94 грн. За 125 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить 696617,5 грн. Поряд з цим, позивачем враховано обмеження, встановлені частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно яких розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного рішенням АМК, у зв`язку з чим позивач визначив розмір пені, обмеживши нарахування сумою штрафу (371529 грн).

Відповідно до абз.2 та 4 ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.

У застосуванні приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати таке. Абзацами третім-п`ятим частини п`ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №917/530/21, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі №904/3536/18 та від 27.11.2018 у справі №910/4081/18.

Судом апеляційної інстанції перевірено розрахунок пені, наданий позивачем, та встановлено, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджено несплату штрафу у строки, передбачені ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та зважаючи, що ч.5 ст.56 вказаного Закону передбачена майнова відповідальність, суд першої інстанції правомірно задоволив пеню в розмірі 371 529 грн.

При цьому, доводи скаржника про те, що перешкодою для своєчасної оплати штрафу було ненадання позивачем офіційних реквізитів для його сплати, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки не звільняють від обов`язку сплати відповідних штрафних санкцій. Водночас змістом листа позивача вих. №145-26.13/09-1099е від 12.01.2023, в супроводі якого відповідачу було направлено рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №64-р/тк від 27.12.2022, підтверджується проінформованість останнього, що з метою отримання реквізитів рахунків для сплати штрафу необхідно звертатися за місцем реєстрації суб`єкта господарювання як платника податків до територіальних органів Державної казначейської служби України або на вебпортал Державної казначейської служби України у розділ "Реквізити рахунків".

Відповідно до ч.9 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Таким чином, позивач належним чином повідомив відповідача про обов`язковість сплати штрафу до Державного бюджету України та проінформував про те, ким відкриваються рахунки для зарахування коштів від санкцій (штрафи, пеня тощо) і до кого необхідно звертатися для отримання зазначених реквізитів.

При цьому, чинним законодавством не передбачено, що Комітет зобов`язаний повідомляти суб`єктам господарювання реквізити рахунків державного бюджету для сплати штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Іванішіна Миколи Радовича залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 12 березня 2024 року у справі №902/1516/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційном оскарженню.

Повний текст постанови складений "27" травня 2024 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.