Постанова
від 15.05.2024 по справі 922/5476/23
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Харків Справа № 922/5476/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю представників:

позивача Гвоздецька О.М. на підставі службового посвідчення від 22.11.2022 ХКП №024801;

1-го відповідача Василенко І.Ю. (в порядку самопредставництва) на підставі посвідчення № 04059243;

2-го відповідача Василенко І.Ю. (в порядку самопредставництва) на підставі посвідчення № 04059243;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Національної поліції України в Харківській області - Маслош С.М.- на підставі службового посвідчення від 13.05.2021 ХКП №020568,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків, (вх. №1043 Х/1) та апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків, (вх. №1042 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5476/23 (суддя Жиляєв Є.М., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту 12.04.2024)

за позовом: Національної поліції України, м.Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Національної поліції України в Харківській області, м.Харків,

до 1-го відповідача: Харківської міської ради, м. Харків,

до 2-го відповідача: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м.Харків, Комунального підприємства "Харків-Сигнал", м.Харків, Комунального підприємства "Інкоммедсервіс", м.Харків,

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,

ВСТАНОВИВ:

Національна поліція України звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, в якому просила суд:

- усунути перешкоди створені Харківською міською радою (код ЄДРПОУ 04059243) у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова шляхом скасування запису в Державному реєстрі прав від 26.12.2008 (рішення про реєстрацію права власності, реєстраційний номер: 25968936 від 26.12.2008, реєстратор Капітанов З.Г., номер запису 8870 в книзі:1) про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 2333,7 кв.м. розташовану за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Чоботарська, 6;

- усунути перешкоди створені Харківською міською радою (код ЄДРПОУ 04059243) у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова шляхом скасування розпорядження Харківського міського голови від 15.03.2011 № 965 в частині прийняття рішення про видачу свідоцтва на право власності на нежитлову будівлю літ. А-3 загальною площею 2333,7 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Чоботарська, 6;

- усунути перешкоди створені Харківською міською радою (код ЄДРПОУ 04059243) у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова шляхом скасування свідоцтва про право власності виданого 17.03.2011, видавник Виконавчий комітет Харківської міської ради на нежитлову будівлю літ. А-3 по вулиці Чоботарській, 6, м. Харкова площею 2333,7 кв.м. за Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради;

- усунути перешкоди створені Харківською міською радою (код ЄДРПОУ 04059243) у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова шляхом скасування запису в Державному реєстрі прав від 23.03.2011 про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 2333,7 кв.м. розташовану за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Чоботарська, 6; реєстраційний номер 33161477, номер запису: 8870 в книзі: 1, реєстратор Борщ О.І.;

- усунути перешкоди створені Харківською міською радою (код ЄДРПОУ 04059243) у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова шляхом скасування запису в Державному реєстрі прав від 23.04.2014 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 12709739 від 28.04.2014 11:07:31, Титова Людмила Михайлівна, Харківське міське управління юстиції, Харківська обл.) про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 2333,7 кв.м. розташованого за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Чоботарська, 6;

- усунути перешкоди створені Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 14095412) у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова шляхом визнання недійсним договору про передачу майна в господарське відання, серія та номер: 1581, виданий 26.09.2012, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та комунальним підприємством "Інкоммедсервіс"; та додаткової угоди до договору серія та номер: б/н, укладеної 17.10.2016, між Управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради і комунальним підприємством "Інкоммедсервіс";

Позовні вимоги обґрунтовано, зокрема наявністю порушення права на розпорядження належним Національній поліції України (як суб`єкту управління) державним майном, з боку Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

У відзивах на позовну заяву поданих 06.02.2024 Харківською міською радою та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до господарського суду Харківської області відповідачі заперечували проти їх задоволення, з огляду на необґрунтованість та безпідставність.

Зокрема, щодо оформлення права комунальної власності Харківської міської територіальної громади на нерухоме майно по вул. Чоботарській, 6 у м. Харкові та його передачі в господарське відання, відповідачі зазначали про те, що КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» помилково у 2003 було проведено інвентаризацію нежитлових приміщеннь підвалу № 36-:-57, 1-го поверху № 58-:-81, 2- го поверху № 46-:-55, 3-го поверху № 50-:-63, технічного поверху № 1-:-3 площею 2333,7 кв.м нежитлової будівлі літ. «А-3», що розташована по вул. Чоботарській, 6 та включено до загальної площі нежитлової будівлі літ. «А-9» по вул. Ярославській, 1/29 м. Харкова.

У зв`язку із вказаними обставинами, в розпорядженні Харківського міського голови від 08.02.2005 № 311 та виданому на його підставі свідоцтві про право власності від 09.02.2005 серія ЯЯЯ № 178021 була вказана помилкова загальна площа 11234,7 кв.м. нежитлової будівлі літ. «А-9», розташованої по вул. Ярославській, 1/29 в м. Харкові, тому загальна площа нежитлової будівлі літ. «А-9» по вул. Ярославській, 1/29 м. Харкова складає 9327,6кв.м., що також відображено в інформації КП «Харківське міське БТІ» від 31.05.2011 № 2257/3/1, згідно якої технічна інвентаризація нежитлової прибудови літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, не проводилась у зв`язку з її відсутністю, а до складу нежитлової будівлі літ. А-9 за вказаною адресою не входять будь-які інші будівлі чи прибудови.

Також, відповідачі зазначали про те, що КП «Харківське міське БТІ» своїм листом від 30.12.2011 № 11623 повідомило Харківське міське управління УМВС України в Харківській області про необхідність звернення для внесення змін до розпорядження Харківського міського голови від 08.02.2005 № 311 та свідоцтва про право власності від 09.02.2005, у зв`язку із допущеною помилкою під час проведення технічної інвентаризації нежитлової будівлі літ. А-9, розташованої по вул. Ярославській, 1/29 у м. Харкові.

Крім того, відповідачі звертали увагу на те, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 30.12.1983 № 482-12 було затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації будівлі центрального керуючого пункту автоматизованої системи управління рухом в Ленінському районі по вул. Чоботарській, 6 у м. Харкові з внутрішньо квартальними інженерними мережами та прилеглим благоустроєм як перший пусковий комплекс будівлі центрального керуючого пункту автоматизованої системи керування дорожнім рухом (ІДКП АСК-Д). Згідно повідомлення до авізо № 676 від 26.02.1988 вказаний об`єкт переданий СМЕУ управління внутрішніх справ Харківської міської ради.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 23.02.1987 № 57 затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації будівлі центрального керуючого пункту автоматизованої системи управління дорожнім рухом по пр. Машинобудівників у м. Харкові з внутрішньо квартальними інженерними мережами та прилеглим благоустроєм як другий пусковий комплекс будівлі центрального керуючого пункту автоматизованої системи керування дорожнім рухом (ЦКП АСК-Д). Згідно повідомлення до авізо № 79 від 06.05.1987 вказаний об`єкт переданий СМЕУ управління внутрішніх справ Харківської міської ради.

Отже, як стверджували відповідачі, було збудовано дві окремо розташовані нежитлові будівлі центрального керуючого пункту автоматизованої системи управління дорожнім рухом, при цьому ці будівлі розташовані за різними поштовими адресами.

В подальшому, на підставі звернень начальника спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підрозділу ДАІ від 17.03.2000 № 95/69, в.о. начальника управління МВС України в Харківській області від 16.08.2001 № 90/1521, Головного управління Державної автомобільної інспекції МВС України від 31.10.2001 № 4/4146 рішенням Харківської міської ради від 22.11.2001 «Про комунальну власність м. Харкова» СМЕП ДАІ у складі триповерхової будівлі по вул. Чоботарській, 6 та виробничої бази по вул. Польовій, 81 загальною площею 2,8 тис. кв.м. та балансовою вартістю 2560,60 грн. прийнято у комунальну власність територіальної громади м. Харкова та наказом Управління комунального майна та приватизації від 21.01.2002 № 162 було створено комісією, до складу якої входили начальник СМЕП ДАІ, заступник начальника відділу ДАІ ХМУ УМВС України в Харківській області, головний бухгалтер СМЕП ДАІ та в.о. начальника фінансової частини відділу ДАІ ХМУ УМВС України в Харківській області, якою 04.02.2002 підписано акт приймання-передачі триповерхової будівлі по вул. Чоботарській, 6 у м. Харкові.

Відповідачі наголошували, що рішення Харківської міської ради від 22.11.2001 «Про комунальну власність м. Харкова» в частині включення спеціалізованого монтажно-експлуатаційного управління ДАІ по вул. Чоботарській, 6, до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова є чинним, не скасоване та не оскаржено у встановленому порядку.

Вищевказаним актом приймання-передачі від 04.02.2002 підтверджено факт фактичної передачі будівлі по вул. Чоботарській, 6, з державної у комунальну власність територіальної громади м. Харкова, а документи про повернення вказаної будівлі з комунальної власності територіальної громади м. Харкова у державну власність шляхом підписання акта приймання-передачі або інших чином у встановленому законом порядку відсутні.

Щодо повноважень по оформленню свідоцтва про право власності на нерухоме майно, відповідачами було зазначено про те, що в матеріалах справи наявні документи, на підставі яких Харківським міським головою приймалося розпорядження від 15.03.2011 № 965 «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно», під час прийняття спірного розпорядження не були порушені вимоги чинного законодавства України у сфері державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а спірне розпорядження Харківського міського голови було прийняте на підставі підпункту 10 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, в межах визначених законом повноважень та відповідно до поданих документів, що підтверджують набуття у власність територіальної громади м. Харкова вказаного майна.

Відповідачі зазначали, що позивачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами той факт, що оскаржуване розпорядження Харківського міського голови від 15.03.2011 № 965 «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно» прийнято з порушенням вимог законодавства України, з перевищенням компетенції та порушувало права позивача. Отже, на переконання відповідачів, матеріали справи не містять доказів порушення прав позивача діями посадових осіб Харківської міської ради та КП «Харківське Міське БТІ» під час видачі розпорядження Харківського міського голови від 15.03.2011 № 965, а твердження позивача в позовній заяві мають суперечливий характер.

Окрім викладеного, у відзивах на позовну заяву відповідачі зазначали про пропущення позивачем загального строку позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5476/23 позов задоволено повністю; усунуто перешкоди створені Харківською міською радою у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова; скасовано запис в Державному реєстрі прав від 26.12.2008 (рішення про реєстрацію права власності, реєстраційний номер: 25968936 від 26.12.2008, реєстратор Капітанов З.Г., номер запису 8870 в книзі:1) про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 2333,7 кв.м. розташовану за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Чоботарська, 6; усунуто перешкоди створені Харківською міською радою у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова; скасовано розпорядження Харківського міського голови від 15.03.2011 № 965 в частині прийняття рішення про видачу свідоцтва на право власності на нежитлову будівлю літ. А-3 загальною площею 2333,7 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Чоботарська, 6; усунуто перешкоди створені Харківською міською радою у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова; скасовано свідоцтво про право власності виданого 17.03.2011, видавник Виконавчий комітет Харківської міської ради на нежитлову будівлю літ. А-3 по вулиці Чоботарській, 6, м. Харкова площею 2333,7 кв.м. за Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради; усунуто перешкоди створені Харківською міською радою у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпорядження приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова; скасовано запис в Державному реєстрі прав від 23.03.2011 про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 2333,7 кв.м. розташовану за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Чоботарська, 6; реєстраційний номер 33161477, номер запису: 8870 в книзі: 1, реєстратор Борщ О.І.; усунуто перешкоди створені Харківською міською радою у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова; скасовано запис в Державному реєстрі прав від 23.04.2014 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 12709739 від 28.04.2014 11:07:31, Титова Людмила Михайлівна, Харківське міське управління юстиції, Харківська обл.) про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 2333,7 кв.м. розташованого за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Чоботарська, 6; усунуто перешкоди створені Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова; визнано недійсним договір про передачу майна в господарське відання, серія та номер: 1581, виданий 26.09.2012, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та комунальним підприємством "Інкоммедсервіс" та додаткової угоди до договору серія та номер: б/н, укладеної 17.10.2016, між Управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради і комунальним підприємством "Інкоммедсервіс"; усунуто перешкоди створені управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова; визнано недійсним договір господарського відання № 1323 від 22.02.2008, укладеного між управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та комунальним підприємством Харків-Сигнал; стягнуто з Харківської міської ради на користь Національної поліції України - 9394,00грн. судового збору; стягнуто з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на користь Національної поліції України - 9394,00грн. судового збору.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 202, 204, 215, 216, 236, 317, 334, 391, 395 Цивільного кодексу України мотивовані тим, що документи, які стали підставою для реєстрації права власності на нежитлову прибудову літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29 у м. Харкова площею 2333,7 кв.м. (вул. Чоботарській, 6) за територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради - були скасовані.

При цьому, будь-яких інших підстав, в тому числі для видання розпорядження Харківського міського голови від 15.03.2011 № 965 не існувало, у зв`язку із чим, нежитлова прибудова літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова залишається у державній власності, суб`єктом управління є Національна поліція України, а балансоутримувачем Головне управління Національної поліції в Харківській області.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що Харківською міською радою та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради вчиняються перешкоди у користуванні та розпоряджанні позивачем майном, які Харківська міська рада самостійно не усуває, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, судом було зазначено про те, що позов у даній справі є негаторним, тому порушення у користуванні майном триває на дату подання позову та не припинено на час розгляду в суді, у зв`язку із чим, позивач - Національна поліція України не позбавлена права володіння майном та має право звернутись з позовом до суду про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном і строк на звернення не пропущено.

Харківська міська рада з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5476/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим відповідачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Фактично доводи апеляційної скарги є тотожними доводам викладеним у відзиві на позовну заяву поданому до господарського суду Харківської області 06.02.2024.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5476/23; встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 15.05.2024 о 12:30 год.

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з рішенням господарського суду першої інстанції також не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5476/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 прийнято апеляційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5476/23 до спільного розгляду з апеляційною скаргою Харківської міської ради та призначено справу до розгляду на 15.05.2024 о 12:30 год.

09.05.2024 позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№6492), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційних скарг Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Харківської міської ради, просили відмовити в їх задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5476/23 залишити без змін.

09.05.2024 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головним управлінням Національної поліції України в Харківській області подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№6499), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційних скарг Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Харківської міської ради, просили відмовити в їх задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5476/23 залишити без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 15.05.2024 представник апелянтів підтримав вимоги апеляційних скарг, просив їх задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5476/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача заперечили проти вимог апеляційних скарг Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Харківської міської ради, просили відмовити в їх задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5476/23 залишити без змін.

Враховуючи, що представники апелянтів, позивача та третьої особи з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а інші сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи апелянтів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 482-12 від 30.12.1983 затверджено Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом першого пускового комплексу будівлі центрального керуючого пункту автоматизованої системи управління дорожнім рухом в Ленінському районі та передано дану будівлю управління капітального будівництва міськвиконкому міському відділу державної автоінспекції (т. 1 а. с. 32-).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів № 57 від 23.02.1987 затверджено Акт приймання в експлуатацію другого пускового комплексу будівлі центрального керуючого пункту автоматизованої системи управління рухом у складі пускового комплексу ЦКП ВСУД по пр. Машинобудівників та передано дев`ятиповерхову будівлю по вул. Ярославській, 1/29 Управлінню внутрішніх справ міськвиконкому (т. 1 а с. 36-40).

Нежитлова будівля по вул. Ярославській, 1/29 в комплексі з триповерховою будівлею була прийнята до державної власності та оприбуткована на баланс Управління внутрішніх справ Харківського міськвиконкому, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією авізо № 79 від 06.05.1987 (т. 1 а. с.41).

08.02.2005 Харківським міським головою було видано розпорядження № 311 (т.1 а.с.57) „Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно, на підставі якого було видано свідоцтво про право власності державі Україна на нежитлові будівлі літ. "А-9 загальною площею 11234,7 м2, літ. "Б-1 загальною площею 58,5 м2, літ. "В-1 загальною площею 88,9 м2, літ. "Г-1 загальною площею 150,2 м2, літ. "Д-1 загальною площею 149,5 м2, розташовані по вул. Ярославській,1/29 у м. Харкові. Даним розпорядженням було зобов`язано комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації в установленому порядку оформити свідоцтво про право власності за встановленим зразком згідно з п. 1 цього розпорядження та в місячний термін зареєструвати вказані нежитлові будівлі (т. 2 а. с. 16).

На виконання вищезазначеного розпорядження виконавчим комітетом Харківської міської ради 09.02.2005 видано свідоцтво про право власності Державі Україна серії ЯЯЯ № 178021 на нежитлові будівлі літ. "А-9 загальною площею 11234,7 м2, літ. "Б-1 загальною площею 58,5 м2, літ. "В-1 загальною площею 88,9 м2, літ. "Г-1 загальною площею 150,2 м2, літ. "Д-1 загальною площею 149,5 м2, розташовані по вул. Ярославській,1/29 у м. Харкові (т. 1 а.с. 58).

Таким чином, вищенаведене свідчить про те, що нежитлова триповерхова будівля по вул. Чоботарській, 6, м. Харкова літ. А2-3 була об`єднання з нежитловою дев`ятиповерховою будівлею літ. А-9 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова (фактично входить до складу цієї будівлі) та з моменту приймання в експлуатацію перебувала на балансі управління внутрішніх справ міськвиконкому, суб`єктом управління було Міністерство внутрішніх справ України та вказані будівлі були державною власністю.

Вказані обставини також підтверджуються листами Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 26.01.2006 №424, від 24.08.2007 №2890, від 10.04.2008, від 10.04.2008 №1583/3 (т.1 а.с.64,66,68,69), а також довідкою за підписом завідувача сектором фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ХМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справі України в Харківській області від 30.05.2008 № 108/1089 (т.1 а.с.95).

Розпорядженням Харківського міського голови від 28.05.2008 №1082 у зв`язку з порушенням вимог Конституції України, Цивільного кодексу України, Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/2 (із змінами і доповненнями), скасовано розпорядження Харківського міського голови від 08.02.2005 № 311 „Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно щодо видачі свідоцтва про право власності державі Україна на нежитлові будівлі літ. "А-9 загальною площею 11234,7 м2, літ. "Б-1 загальною площею 58,5 м2, літ. "В-1 загальною площею 88,9 м2, літ. "Г-1 загальною площею 150,2 м2, літ. "Д-1 загальною площею 149,5 м2, розташовані по вул. Ярославській,1/29 у м. Харкові (т. 1 а.с. 70).

З матеріалів справи також вбачається, що в провадженні господарського суду Харківської області перебувала справа №35/183-08 за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, до .Харківської міської ради та Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області про скасування свідоцтва про право власності держави Україна на нежитлові будівлі літ. А-9 загальною площею 11234,7 кв.м., Б-1 загальною площею 58,5 кв.м., літ. В-1 загальною площею 88,9 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 150,2 кв.м., літ. Д-1 загальною площею 149,5 кв.м., які розташовані за адресою: місто Харків, вул. Ярославська,1/29, визнати право власності за територіальною громадою міста Харкова на триповерхову прибудову площею 1907,1 кв.м. літ. А2-3 по вул. Чоботарській, 6 в місті Харкові.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.11.2008 у справі №35/183-08 скасовано свідоцтво про право власності держави Україна на нежитлові будівлі літ. «А-9» загальною площею 11234,7 кв.м., літ. «Б-1» загальною площею 58,5 кв.м., літ. «В-1» загальною площею 88,9 кв.м., літ. «Г-1» загальною площею 150,2 кв.м., літ. «Д-1» загальною площею 149,5 кв.м., які знаходяться за адресою: місто Харків, вул. Ярославська,1/29; визнано право власності за територіальною громадою міста Харкова на триповерхову прибудову площею 2333,7 кв.м., літ. „А-3 по вул. Чоботарській, 6 в місті Харкові (т.1 а.с.73-75).

Після ухвалення господарським судом Харківської області рішення від 06.11.2008 у справі №35/183-08, яким було скасовано свідоцтво про право власності держави Україна на спірне нерухоме майно, Харківською міською радою було зареєстровано право власності на триповерхову прибудову літ. А-3 площею 2333,7 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Чоботарська, 6 за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності від 26.12.2008 (т.1 а.с.76).

17.03.2011 Виконавчим комітетом Харківської міської ради було видано свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю літ. «А-3» загальною площею 2333,7 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Чоботарська, 6 згідно якого право власності належить територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради, що підтверджується копією свідоцтва та копією витягу про реєстрацію права власності від 23.03.2011 (т.1 а.с.84). Підставою видачі свідоцтва визначено розпорядження Харківського міського голови від 15.03.2011 № 965.

Також, з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на нежитлову будівлю літ. А-3 площею 2333,7 кв.м. по вулиці Чоботарській, 6 у м. Харків зареєстровано за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради. Документом, поданим для державної реєстрації є свідоцтво про право власності, серія та номер: б/ н, видане 17.03.2011, видавник: Виконавчий комітет Харківської міської ради. Дата державної реєстрації 23.04.2014 (т.1 а.с.85-86).

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначав, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2010 залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 16.02.2011 у справі №35/183-08 задоволено апеляційну скаргу Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області, скасовано рішення господарського суду Харківської області від 06.11.2008 у справі №35/183-08 та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову (т.1 а.с.44-46).

Крім того, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 у справі № 35/183-08 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 06.11.2008 у справі № 35/183-08 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2010 у справі № 35/183-08, провадження у справі припинено (т.1 а.с. 80-83)

Таким чином, свідоцтво про право власності державі Україна серії ЯЯЯ № 178021 на нежитлові будівлі літ. "А-9 загальною площею 11234,7 м2, літ. "Б-1 загальною площею 58,5 м2, літ. "В-1 загальною площею 88,9 м2, літ. "Г-1 загальною площею 150,2 м2, літ. "Д-1 загальною площею 149,5 м2, розташовані по вул. Ярославській,1/29 у м. Харкові є чинним.

Крім того, матеріалами справи також підтверджується, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2009 у справі № 2а-36478/09/2070 визнано нечинним та скасовано розпорядження Харківського міського голови від 28.05.2008 № 1082 „Про скасування розпорядження Харківського міського голови від 08.02.2005 № 311 (т. 1 а. с. 77-79).

Вказані постанови Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 у справі № 35/183-08 та Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2009 у справі № 2а-36478/09/2070 в судовому порядку оскаржені не були, а отже набрали законної сили та є обов`язковими до виконання.

Враховуючи вищевикладене, позивач наголошував, що документи, які стали підставою для реєстрації права власності на нежитлову прибудову літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29 у м. Харкова площею 2333,7 кв.м. (вул. Чоботарській, 6) за територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради - були скасовані, при цьому, будь-яких інших підстав, в тому числі для видання розпорядження Харківського міського голови від 15.03.2011 № 965 не існувало.

Таким чином, нежитлова прибудова літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова залишається у державній власності, а суб`єктом управління є Національна поліція України, балансоутримувачем Головне управління Національної поліції в Харківській області, проте, незважаючи на вказані обставини, балансоутримувач не може повноцінно використовувати приміщення триповерхової прибудови, а саме:

- нежитлові приміщення підвалу з номерами 36-57 загальною площею 509,3 кв.м.;

- нежитлові приміщення першого поверху з номерами 58-81 загальною площею 655,4 кв.м.;

- нежитлові приміщення другого поверху з номерами 46-54 загальною площею 267.2 кв.м.;

- нежитлові приміщення третього поверху з номерами 50-63 загальною площею 266,8 кв.м.;

- нежитлові приміщення технічного поверху з номерами 1-2 загальною площею 35,5 кв.м.

Підрозділами Головного управління Національної поліції в Харківській області в триповерховій прибудові нежитлової будівлі літ. А-9 за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, 1/29 використовуються наступні приміщення: зала засідань (приміщення № 55) другого поверху площею 426,6 кв.м.; тир (приміщення № 3) технічного поверху загальною площею 166,4 кв.м., що підтверджуються довідкою центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.06.2023 № 1152/119-50/01-2023 (т.1 а.с.88-91).

Крім того, згідно відповіді за вих. № 891/0/50-23 від 12.04.2023 наданої Департаментом реєстрації Виконавчого комітету Харківської міської ради на запит Головного управління Національної поліції в Харківській області (т.1 а.с.87), в нежитлових приміщеннях 3 поверху (№ 55-63) загальною площею 203,4 кв.м. літ. А-3 по вул. Чоботарській, 6, м. Харкова розміщується комунальне підприємство «Інкоммедсервіс» на підставі договору про передачу майна в господарське відання № 1581 від 26.09.2012; в нежитлових приміщеннях підвалу № 36-57, приміщеннях 1 поверху № 58-81, приміщеннях 2 поверху № 46-55, приміщеннях 3 поверху № 50-54 та приміщеннях технічного поверху № 1-3, загальною площею 2130,3 кв.м. у нежитловій будівлі літ. А-3 по вул. Чоботарській, 6 розміщено комунальне підприємство «Харків-Сигнал» на підставі договору про передачу майна в господарське відання № 1323 від 22.02.2008.

17.07.2023 до Національної поліції України (як до суб`єкта управління) від Головного управління Національної поліції в Харківській області (як балансоутримувача) надійшов лист № 767/119/01/26-2023 (т.1 а.с.91), в якому повідомлялося про неможливість повноцінного використання майна, а саме триповерхової прибудови літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова та наявність перешкод з боку Харківської міської ради у його використанні.

З метою припинення здійснення перешкод у повноцінному використанні майна, до Харківської міської ради було направлений відповідний лист від 24.08.2023 за вих. № 2808/119-26/01-2023 (т.1 а.с.92-94), з вимогою про припинення порушення прав Національної поліції України на розпоряджання та використання таких приміщень: нежитлових приміщень підвалу (приміщення № 36-57) загальною площею 509,3 кв.м.; нежитлових приміщень першого поверху (приміщення № 58-81) загальною площею 655,4 кв.м.; нежитлових приміщень другого поверху (приміщення № 46-54) загальною площею 267,6 кв.м.; нежитлових приміщень третього поверху (приміщення № 50-63) загальною площею 266,8 кв.м.; нежитлових приміщень технічного поверху (приміщення № 1,2) загальною площею 35,5 кв.м.; розірвати укладені договори з комунальним підприємством «Інкоммедсервіс» та з комунальним підприємством «Харків-Сигнал» про передачу майна в господарське відання; звільнити вказані приміщення, а у випадку неможливості звільнити приміщення (у зв`язку із неможливістю підшукати інші приміщення та з метою не зупинення безперервних процесів по здійсненню забезпечення діяльності міста) звернутися у порядку визначеному законодавством до Національної поліції України щодо укладення договорів оренди.

Проте, відповіді на вказане звернення надано не було, як і не було в добровільному порядку усунуто перешкоди у використанні позивачем спірними приміщеннями, що і стало підставою для звернення 28.12.2023 Національної поліції України до господарського суду Харківської області з відповідним позовом про усунення перешкод, які створює Харківська міська рада та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у використанні та розпоряджанні Національною поліцією України та балансоутримувачем частини триповерхової будівлі літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29 (для уточнення - вул. Чоботарській, 6) у м. Харкові (т.1 а.с.1-114).

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у даній справі позов задоволено повністю, з підстав викладених вище (т.3 а.с.89-117).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України кожна особа чи суб`єкт господарювання має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного та господарського законодавства.

У силу статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власності та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У пункті 7.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/73/17 (провадження № 12-67гс18) зазначено, що державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Близькі за змістом висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18, пункти 95, 96), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29).

Отже, внесення державним реєстратором до реєстру запису про право власності є офіційним підтвердженням існування юридичного факту права власності відповідно до підстав, передбачених положеннями чинного законодавства, але такий факт не створюється реєстраційною дією реєстратора.

До регламентованих Цивільним кодексом України способів захисту права власності належать: визнання права власності (стаття 392); витребування майна із чужого незаконного володіння (статті 387, 388); усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391); заборона вчинення дій, які порушують право власності, або вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (стаття 386); визнання незаконним правового акта, що порушує права власника (стаття 393); зобов`язання повернути потерпілому безпідставно набуте майно (статті 1212, 1213) та ін.

Обраний заявником спосіб захисту має гарантувати практичну та ефективну можливість захисту порушеного права.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Водночас за змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем повинна бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17 (провадження № 12-26гс19) та у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №914/1623/17, від 26.05.2020 у справі №906/656/19, від 03.06.2020 у справі №916/1666/18, від 14.07.2021 у справі №922/1125/19).

Особливістю подання позову в порядку статті 391 Цивільного кодексу України є те, що позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 19.04.2019 у справі №914/814/16.

Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, законодавець, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, застосування норм Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не призводить.

Таким чином, за змістом статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав не є підставою для набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою для виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі 359/3373/16-ц звертає увагу, що володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна (частина перша статті 317 Цивільного кодексу України), незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість така особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Отже, володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може.

Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності знаходиться майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Щодо права власності Держави Україна на триповерхову прибудову літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29 (вул. Чоботарська, 6) м. Харкова, судова колегія зазначає, що нежитлова дев`ятиповерхова будівля по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова в комплексі з триповерховою прибудовою була прийнята до державної власності та оприбуткована на баланс Управління внутрішніх справ Харківського міськвиконкому, що підтверджується копією авізо № 79 від 06.05.1987 (т. 1 а. с.41).

Відповідно до положень абзацу 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно- територіальних одиниць (комунальною) власністю» (надалі - Постанова №311) державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.

Відповідно до пункту 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» (в редакції чинній на момент прийняття нежитлової будівлі до державної власності) на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності.

Матеріалами справи підтверджується, що нежитлова триповерхова будівля по вул. Чоботарській, 6, м. Харкова літ. А2-3 була прийнята в експлуатацію згідно акту від 30.12.1983, на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 482-12 від 30.12.1983 для розміщення центрального керуючого пункту автоматизованої системи управління дорожнім рухом в Ленінському районі та передано дану будівлю міському відділу державної автоінспекції. Зазначену будівлю займав спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ державної автомобільної інспекції Харківського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (т. 1 а. с. 32).

Нежитлова дев`ятиповерхова будівля літ. А-9 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова була прийнята до експлуатації згідно акту від 23.02.1987 та рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 23.02.1987 № 57 (т. 1 а с. 36-40) разом із нежитловою триповерховою будівлею по вул. Чоботарській, 6 пускового комплексу центрального керуючого пункту автоматизованої системи управління дорожнім рухом передано на баланс управлінню внутрішніх справ міськвиконкому.

При цьому, нежитлова триповерхова будівля по вул. Чоботарській, 6, м. Харкова була прийнята до державної власності на підставі документу - авізо № 79 від 06.05.1987 (т. 1 а. с.41) та відповідно до положень Постанови № 311.

Вказані обставини також підтверджуються листами Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 26.01.2006 №424, від 24.08.2007 №2890, від 10.04.2008, від 10.04.2008 №1583/3 (т.1 а.с.64, 66, 68, 69), а також довідкою за підписом завідувача сектором фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ХМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справі України в Харківській області від 30.05.2008 № 108/1089 (т.1 а.с.95).

Щодо оформлення права власності Держави Україна на нежитлову будівлю літ. А-9 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова разом із прибудовою літ. А2-3 (приймалася в експлуатацію за адресою: Чоботарська, 6), судова колегія враховує, що дев`ятиповерхова будівля з триповерховою прибудовою літ. А-9 загальною площею 11234,7 кв.м. по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова знаходилася на балансі ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області з 1987.

На підставі розпорядження та у зв`язку з видачею свідоцтва Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» було зареєстровано право власності держави України на нежитлові будівлі, вказані у розпорядженні та у свідоцтві. Дата реєстрації 15 лютого 2005, номер витягу 6501759 (т.1 а.с.59).

Разом з тим, розпорядженням Харківського міського голови від 28.05.2008 №1082 у зв`язку з порушенням вимог Конституції України, Цивільного кодексу України, Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/2 (із змінами і доповненнями), скасовано розпорядження Харківського міського голови від 08.02.2005 № 311 „Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно щодо видачі свідоцтва про право власності державі Україна на нежитлові будівлі літ. "А-9 загальною площею 11234,7 м2, літ. "Б-1 загальною площею 58,5 м2, літ. "В-1 загальною площею 88,9 м2, літ. "Г-1 загальною площею 150,2 м2, літ. "Д-1 загальною площею 149,5 м2, розташовані по вул. Ярославській,1/29 у м. Харкові (т. 1 а.с. 70).

З матеріалів справи також вбачається, що в провадженні господарського суду Харківської області перебувала справа №35/183-08 за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, до Харківської міської ради та Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області про скасування свідоцтва про право власності держави Україна на нежитлові будівлі літ. А-9 загальною площею 11234,7 кв.м., Б-1 загальною площею 58,5 кв.м., літ. В-1 загальною площею 88,9 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 150,2 кв.м., літ. Д-1 загальною площею 149,5 кв.м., які розташовані за адресою: місто Харків, вул. Ярославська,1/29, визнати право власності за територіальною громадою міста Харкова на триповерхову прибудову площею 1907,1 кв.м. літ. А2-3 по вул. Чоботарській, 6 в місті Харкові.

Також, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на нежитлову будівлю літ. А-3 площею 2333,7 кв.м. по вулиці Чоботарській, 6 у м. Харків зареєстровано за Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради. Документом, поданим для державної реєстрації є свідоцтво про право власності, серія та номер: б/ н, видане 17.03.2011, видавник: Виконавчий комітет Харківської міської ради. Дата державної реєстрації 23.04.2014 (т.1 а.с.85-86).

Крім того, згідно відповіді за вих.№891/0/50-23 від 12.04.2023 наданої Департаментом реєстрації Виконавчого комітету Харківської міської ради на запит Головного управління Національної поліції в Харківській області (т.1 а.с.87), в нежитлових приміщеннях 3 поверху (№ 55-63) загальною площею 203,4 кв.м. літ. А-3 по вул. Чоботарській, 6, м. Харкова розміщується Комунальне підприємство «Інкоммедсервіс» на підставі договору про передачу майна в господарське відання № 1581 від 26.09.2012; в нежитлових приміщеннях підвалу № 36-57, приміщеннях 1 поверху № 58-81, приміщеннях 2 поверху № 46-55, приміщеннях 3 поверху № 50-54 та приміщеннях технічного поверху № 1-3, загальною площею 2130,3 кв.м. у нежитловій будівлі літ. А-3 по вул. Чоботарській, 6 розміщено Комунальне підприємство «Харків-Сигнал» на підставі договору про передачу майна в господарське відання № 1323 від 22.02.2008.

Поряд з цим, судова колегія враховує, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2010 залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 16.02.2011 у справі №35/183-08 задоволено апеляційну скаргу Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області, скасовано рішення господарського суду Харківської області від 06.11.2008 у справі №35/183-08 та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову (т.1 а.с.44-46).

Матеріалами справи також підтверджується, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2009 по справі № 2а-36478/09/2070 визнано нечинним та скасовано розпорядження Харківського міського голови від 28.05.2008 № 1082 Про скасування розпорядження Харківського міського голови від 08.02.2005 № 311 (т. 1 а. с. 77-79).

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що документи, які стали підставою для реєстрації права власності на нежитлову прибудову літ. А 2-3 по вул. Ярославській, 1/29 у м. Харкова площею 2333,7 кв.м. (вул. Чоботарській, 6) за територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради - були скасовані, при цьому, будь-яких інших підстав, в тому числі для видання розпорядження Харківського міського голови від 15.03.2011 №965 не існувало.

Таким чином, нежитлова прибудова літ. А 2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова залишається у державній власності, суб`єктом управління є Національна поліція України, а балансоутримувачем Головне управління Національної поліції в Харківській області.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи позивача про те, що Харківською міською радою вчиняються перешкоди у користуванні та розпоряджанні позивачем майном, які Харківська міська рада самостійно не усуває, знайшли своє документальне підтвердження.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що спірний об`єкт нерухомого майна мав та має статус державної власності, а тому здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна є неправомірним, а відтак, володіння Харківською міською радою нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, є неправомірним (незаконним).

Щодо доводів апелянтів про правомірність та законність виникнення права власності на спірне нерухоме майно на підставі розпорядження Харківського міського голови від 15.03.2011 № 965 «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно», судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Державної автомобільної інспекції звернулось до Харківської міської ради з листом від 31.10.2021 №4/4146, в якому просило прийняти в комунальну власність територіальної громади міста Харкова спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ ДАІ Харківського міського управління УМВС України в Харківській області (т.1 а.с.49).

Рішенням Харківської міської ради Харківської області від 22.11.2001 «Про комунальну власність м. Харкова» затверджено перелік об`єктів, що прийняті до комунальної власності м. Харкова і в додатку 1 під номером 31 зазначено про прийняття спеціалізованого монтажно-експлуатаційного управління ДАІ по вул. Чоботарській 6 (т.1 а.с.50).

Наказом управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради від 21.01.2002 за № 162 «Про створення комісії з прийому спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підрозділу ДАІ» створено комісію з прийому до комунальної власності спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підрозділу ДАІ (т.1 а.с.52).

Відповідно до акту приймання-передачі від 04.02.2002 було передано триповерхову будівлю по вул. Чоботарській, 6, м. Харкова до комунальної власності. Площа переданої будівлі згідно акту приймання-передачі становила 1907,1 кв.м. (т.1 а.с.53).

Судова колегія наголошує, що зі змісту вказаних документів вбачається, що передача спірної нежитлової будівлі відбулась лише тільки на підставі тільки листа Головного управління Державної автомобільної інспекції МВС України від 31.10.2021 №4/4146, в якому була висловлена пропозиція до Харківського міського голови прийняти в комунальну власність територіальної громади міста Харкова спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ ДАІ Харківського міського управління УМВС України в Харківській області.

Поряд з цим, відповідно до положень статті 7 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», визначено перелік об`єктів нерухомого майна, що можуть безоплатно передаватися з державної до комунальної власності.

Нерухоме майно органів чи підрозділів міліції (державне майно, яке перебувало на балансі, господарському віданні міліції) в цій статті не визначено.

Крім того, судова колегія зауважує, що будівля по вул. Ярославській, 1/29 не відносилася до житлових будинків (визначення якого наведено в статті 380 Цивільного кодексу України), а Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ ДАІ Харківського міського управління УМВС України в Харківській області не відносився до підприємств міського і приміського транспорту чи підприємств шляхового господарства, у розумінні Закону України «Про підприємства» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), безоплатна передача яких була визначена статтею 7 вказаного Закону.

Окрім викладеного, судова колегія наголошує, що відповідно до пункту 8 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 (в редакції чинній вересень 2001-лютий 2002 років) передача об`єктів права державної власності здійснюється комісією з питань передачі об`єктів до складу якої входять в тому числі представники орану уповноваженого управляти державним майном, однак всупереч цьому положенню представник МВС України до складу комісії не був включений.

Проте, пропозиція щодо передачі спірного нерухомого майна не була погоджена з відповідним органом уповноваженим управляти державним майном, а саме - Міністерством внутрішніх справ України, яке відповідно мало надати згоду на передачу такого майна.

Натомість, лист Головного управління Державної автомобільної інспекції МВС України від 31.10.2021 №4/4146, не є листом згодою на передачу майна.

Отже, за наведених обставин, судова колегія дійшла висновку про те, що передача триповерхової будівлю по вул. Чоботарській, 6, м. Харкова до комунальної власності на підставі рішення Харківської міської ради від 22.11.2001 є такою, що проведена з порушенням вимог законодавства, а право власності не було оформлено належним чином, та відповідно не могло виникнути у Харківської міської ради на підставі відповідного рішення.

Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за відповідачами формально наділяє останніх певними юридичними правами щодо спірного нерухомого майна і одночасно позбавляє права користування та розпорядження законного власника державу, а відтак, відповідачі чинять перешкоди у здійсненні права власності державою на об`єкти нерухомого майна.

З огляду на встановлені обставини, а також враховуючи, що допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, судова колегія вважає, що позивач, пред`являючи позов про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном (негаторний позов), обрав ефективний спосіб захисту порушеного права держави на спірне нерухоме майно, і права держави підлягають захисту саме у такий спосіб.

Колегія суддів вважає, що усунення порушень права власності, що перешкоджають власнику належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном, може відбуватися тим чи іншим способом, який забезпечить йому реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном.

Абзацом 1 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними (абзац 2 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними (абзац 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та фактичні обставини справи, є обґрунтованими та правомірними позовні вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності за відповідачами на спірне нерухоме майно.

Отже, за наведених обставин, судова колегія вважає обґрунтованими та законними вимоги позивача про:

- усунення перешкод створених Харківською міською радою у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова шляхом скасування запису в Державному реєстрі прав від 26.12.2008 (рішення про реєстрацію права власності, реєстраційний номер: 25968936 від 26.12.2008, реєстратор Капітанов З.Г., номер запису 8870 в книзі:1) про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 2333,7 кв.м. розташовану за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Чоботарська, 6;

- усунення перешкод створених Харківською міською радою у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова шляхом скасування запису в Державному реєстрі прав від 23.03.2011 про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 2333,7 кв.м. розташовану за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Чоботарська, 6; реєстраційний номер 33161477, номер запису: 8870 в книзі: 1, реєстратор Борщ О.І.;

- усунення перешкод створених Харківською міською радою у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова шляхом скасування запису в Державному реєстрі прав від 23.04.2014 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 12709739 від 28.04.2014 11:07:31, Титова Людмила Михайлівна, Харківське міське управління юстиції, Харківська обл.) про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 2333,7 кв.м. розташованого за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Чоботарська, 6.

Крім того, судова колегія зазначає, що статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Аналіз положень указаних норм законодавства свідчить про те, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

Предметом позову у даній справі, є зокрема є вимоги позивача про усунення перешкод створених Харківською міською радою у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова шляхом скасування розпорядження Харківського міського голови від 15.03.2011 № 965 в частині прийняття рішення про видачу свідоцтва на право власності на нежитлову будівлю літ. А-3 загальною площею 2333,7 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Чоботарська, 6, а також про скасування свідоцтва про право власності виданого 17.03.2011 Виконавчим комітетом Харківської міської ради.

Факт правомірності володіння та користування майном є достатньою підставою для відповідної особи для звернення за захистом цього права. Крім того, позивачем за цим позовом може бути і неволодіючий власник, а особа, законний інтерес або право якої порушено.

Отже, за наведених вище обставин, судова колегія зазначає, що Національна поліція України, як суб`єкт управління спірними нежитловими приміщеннями, наділений правом на звернення до суду з метою захисту порушеного права.

Враховуючий вищевикладене, судова колегія вважає обґрунтованими та законними вимоги позивача про усунення перешкод створених Харківською міською радою у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова шляхом скасування розпорядження Харківського міського голови від 15.03.2011 № 965 в частині прийняття рішення про видачу свідоцтва на право власності на нежитлову будівлю літ. А-3 загальною площею 2333,7 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Чоботарська, 6 та скасування свідоцтва про право власності виданого 17.03.2011, видавник Виконавчий комітет Харківської міської ради на нежитлову будівлю літ. А-3 по вулиці Чоботарській, 6, м. Харкова площею 2333,7 кв.м. за Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Окрім викладеного, судова колегія зазначає, що положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 628 зазначеного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Водночас за змістом частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2011) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (чинна редакція) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Як було зазначено вище, позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся з відповідним позовом у даній справі, зокрема, про усунення перешкод створених Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А 2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова шляхом визнання недійсними договорів про передачу майна в господарське відання стороною яких він не є, посилаючись на те, що є суб`єктом управління вказаного нерухомого майна на підставі чинного свідоцтва про право власності державі Україна серії ЯЯЯ № 178021.

Проте, внаслідок укладення Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з Комунальним підприємством "Інкоммедсервіс" та Комунальним підприємством Харків-Сигнал договорів про передачу майна в господарське відання від 26.09.2012 та від 22.02.2008, балансоутримувач нежитлових приміщень - Головне управління Національної поліції в Харківській області, не може повноцінно їх використовувати.

Тобто, у даній справі позов про визнання недійсними договорів про передачу майна в господарське відання подала особа, яка не була стороною цих договорів, - заінтересована особа.

В контексті спірних правовідносин, судова колегія враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, в якій суд вказав, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

За приписами статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Матеріалами справи підтверджується, що документи, які стали підставою для реєстрації права власності на нежитлову прибудову літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29 у м. Харкова площею 2333,7 кв.м. (вул. Чоботарській, 6) за територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради - були скасовані, при цьому, будь-яких інших підстав, в тому числі для видання розпорядження Харківського міського голови від 15.03.2011 № 965 не існувало.

Згідно зі статтею 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Натомість, за відсутності жодних законних підстав, Комунальне підприємство «Інкоммедсервіс» та Комунальне підприємство «Харків-Сигнал» користуються нежитловими приміщеннями 3 поверху (№ 55-63) загальною площею 203,4 кв.м. літ. А-3, та нежитловими приміщеннями підвалу № 36-57, приміщеннях 1 поверху № 58-81, приміщеннях 2 поверху № 46-55, приміщеннях 3 поверху № 50-54 та приміщеннях технічного поверху № 1-3, загальною площею 2130,3 кв.м. у нежитловій будівлі літ. А-3 на підставі відповідних договорів про передачу майна в господарське відання від 26.09.2012 та від 22.02.2008, укладених з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи позивача про те, що Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради вчиняються перешкоди у користуванні та розпорядженні позивачем майном, які останнє самостійно не усуває, знайшли своє документальне підтвердження.

Спірний об`єкт нерухомого майна мав та має статус державної власності, а тому здійснення будь-яких дій щодо розпорядження вказаним майном, зокрема, щодо надання Харківською міською радою в особі Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради будь-якими особам права господарського відання на державне нерухоме майно є неправомірним (незаконним).

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Нормами статті 236 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими та законними вимоги позивача про:

-усунення перешкод створених Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у здійсненні Національною поліцією України права користування та розпоряджання приміщеннями в літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29, м. Харкова шляхом визнання недійсним договору про передачу майна в господарське відання, серія та номер: 1581, виданий 26.09.2012, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та комунальним підприємством "Інкоммедсервіс"; та додаткової угоди до договору серія та номер: б/н, укладеної 17.10.2016, між Управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради і комунальним підприємством "Інкоммедсервіс";

Щодо поданої відповідачами заяви про застосування строків позовної давності до позовних вимог Національної поліції України, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і має застосовуватися до вимог зі спорів, що виникають у цивільних правовідносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України.

У даній справі позивач (як суб`єкт управління державним майном) звернувся з негаторним позовом про усунення перешкод, які створює Харківська міська рада та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у використанні та розпоряджанні Національною поліцією України та балансоутримувачем частини триповерхової будівлі літ. А2-3 по вул. Ярославській, 1/29 (для уточнення - вул. Чоботарській, 6) у м. Харкові, яка належить Державі Україні на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ № 178021.

Вказаний позов треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави, а відтак, такий позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №648/533/16-ц.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що позивачем було заявлено негаторний позов, не про витребування спірного нерухомого майна, а про усунення перешкод у користуванні законним власником - державою в особі Національної поліції України, колегія суддів вважає, що в даному випадку позовна давність до спірних правовідносин не застосовується.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

За таких обставин, доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, у зв`язку з чим апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5476/23 слід залишити без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційних скарг на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5476/23 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 27.05.2024

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий


Суд	Східний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	15.05.2024
Оприлюднено	29.05.2024
Номер документу	119292532
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо усунення перешкод у користуванні майном

Плахов Олексій Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 15.05.2024 по справі 922/5476/23СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —922/5476/23

Постанова від 15.05.2024

Постанова
від 15.05.2024 по справі 922/5476/23
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД