Ухвала

від 20.05.2024 по справі 5004/546/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

20 травня 2024 року Справа № 5004/546/11 Господарський суд Волинської області в складі судді Дем`як В. М., за участю секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши

скаргу Фізичної особи-підприємця Гаврилишиної Ірини Василівни за вх.№01-74/573/24 від 02.04.2024

на дії (бездіяльність) державного виконавця

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"

до відповідача 1 Приватного підприємства "ІРОМА"

до відповідача 2 Фізичної особи-підприємця Гаврилишиної Ірини Василівни

про визнання недійсними договорів та стягнення 1 979 630,56 грн.

Представники сторін:

від скаржника: Сєдов І.В. (поза межами приміщення суду)

Встановив: Фізична особа-підприємець Гаврилишина Ірина Василівна звернулась до Господарського суду Волинської області зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у невчиненні дій з виконання Постанови від 10.08.2022 року про закінчення виконавчого провадження № АСВП: 31041318 та Постанови від 10.08.2022 року про закінчення виконавчого провадження №АСВП: 31041479 щодо припинення чинності арешту майна ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 );

- зобов`язати державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 );

- зобов`язати державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяження нерухомого майна, зареєстрованого 17 лютого 2012 року за реєстраційним номером: 12178340.

В обґрунтування скарги, заявниця зазначає, що державний виконавець Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) допускає бездіяльність, яка полягає у невиконанні ним вимог Постанови від 10.08.2022 року про закінчення виконавчого провадження № АСВП: 31041318 та Постанови від 10.08.2022 року про закінчення виконавчого провадження №АСВП: 31041479, що є порушенням частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»

Ухвалою суду від 04.04.2024 розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 17.04.2024.

Ухвалою суду від 17.04.2024 розгляд скарги відкладено на 20.05.2024, запропоновано Вишневому відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в строк до 10.05.2024 надати письмові пояснення по суті викладених у скарзі обставин, документи в їх обґрунтування.

У судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав та просив її задоволити у повному об`ємі.

Представник Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції не прибув у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, буд-яких пояснень/заперечень по суті скарги не подав, вимоги ухвали суду не виконав.

Згідно приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про задоволення, з огляду на наступне.

16.06.2011 Господарський суд Волинської Області постановив рішення у справі №5004/546/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до Приватного підприємства "ІРОМА" до Фізичної особи- підприємця Гаврилишої Ірини Василівни (ФОП І.В.Гаврилишина) про визнання недійсними договорів та стягнення 1 979 630,56 грн., яким позовні вимоги задовольнив, визнав недійсними: Договір оренди нежитлового приміщення з правом передання його в суборенду від 27.03.2004 року, укладений між Малим підприємством Інкомсервіс та фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності ФОП І.В.Гаврилишиною; Договір оперативної оренди нежитлового приміщення від 01.04.2004 року, укладений між суб`єктом підприємницької діяльності ФОП І.В.Гаврилишиною та КБ "Західінкомбанк" ТзОВ; Договір оренди нежитлового приміщення з правом передання його в суборенду від 01.02.2005 року, укладений між Малим підприємством Інкомсервіс та фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності ФОП І.В.Гаврилишиною; Договір оперативної оренди нежитлового приміщення від 01.02.2005 року, укладений між суб`єктом підприємницької діяльності ФОП І.В.Гаврилишиною та КБ "Західінкомбанк" ТзОВ; Договір оренди нежитлового приміщення від 03.01.2006 року, укладений між суб`єктом підприємницької діяльності ФОП І.В.Гаврилишиною та Житомирською філією КБ Західінкомбанк"; Договір оперативної оренди нежитлового приміщення від 04.12.2006 року, укладений між суб`єктом підприємницької діяльності ФОП І.В.Гаврилишиною та КБ "Західінкомбанк" ТзОВ; стягнув із суб`єкта підприємницької діяльності ФОП І.В.Гаврилишиної на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" 1 979 630, 56 грн. в повернення орендних платежів, 19796, 31 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10 серпня 2011 року у справі № 5004/546/11 задоволено апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ірома" та фізичної особи-підприємця І.В.Гаврилишиної, скасовано рішення господарського суду Волинської області від 16.06.11 р. у справі №5004/546/11, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено та стягнено з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на користь приватного підприємства "Ірома" державне мито за подачу апеляційної скарги в розмірі 9898, 15 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2011 у справі №5004/546/11 задоволено касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.08.2011р., залишено в силі рішення господарського суду господарського суду Волинської області від 16.06.2011 року у справі № 5004/546/11, стягнено з Приватного підприємства "Ірома", м. Луцьк на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м.Луцьк державне мито за подання касаційної скарги в сумі 21,25 грн. (немайновий спір), стягнено з Фізичної особи-підприємця І.В.Гаврилишиної на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" державне мито за подання касаційної скарги в сумі 21,25 грн. (немайновий спір) та в сумі 9898, 15 грн. (майновий), доручено господарському суду Волинської області видати відповідні накази.

16.01.2012 Господарським судом Волинської Області видано наказ № 5004/546/11-2 про стягнення з суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця І.В. Гаврилишиної на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" 1979630,56 грн. в повернення орендних платежів, 19796,31 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також 16.01.2012 Господарським судом Волинської Області видано наказ № 5004/546/11-4 про стягнення із суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця І.В.Гаврилишиної на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" 21,25 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита за подання касаційної скарги (немайновий спір) та в сумі 9898,15 грн.

06.02.2012 року відкрито виконавче провадження № АСВП: 31041318 з виконання наказу Господарського суду Волинської Області № 5004/546/11-2 від 16 січня 2012 року. Крім того, 06 02.2012 відкрито виконавче провадження № АСВП: 31041479 з виконання наказу Господарського суду Волинської області № 5004/546/11-4 від 16 січня 2012.

Виконавчі провадження № АСВП: 31041479, № АСВП: 31041318 перебували на виконанні Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) як правонаступника Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України.

Як вбачається із відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі та в межах суми стягнення у розмірі 2 210 640, 50 грн., що включають два виконавчих провадження (№ АСВП: 31041479, № АСВП: 31041318) на нерухоме майно скаржника накладено арешт (том.3, а.с. 216)

Водночас, 10.08.2022 головним державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження № АСВП: 31041318 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської Області № 5004/546/11-2 від 16 січня 2012 року на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», якою постановлено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення, направити постанову сторонам та органу чи посадовій особі, що видав виконавчий документ (том. 3, а.с. 217).

Також 10.08.2022 головним державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження №АСВП: 31041479 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської Області № 5004/546/11-4 від 16 січня 2012 року на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», якою постановлено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення, направити постанову сторонам та органу чи посадовій особі, що видав виконавчий документ (том.3, а.с. 218).

Скаржник зазначає, що всупереч постанові від 10.08.2022 про закінчення виконавчого провадження № АСВП: 31041318 та постанові від 10.08.2022 про закінчення виконавчого провадження №АСВП: 31041479 чинність арешту майна ОСОБА_1 не припинено, а відтак доводить, що Державний виконавець Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції допускає бездіяльність, яка полягає у невиконанні ним вимог постанови від 10.08.2022 року про закінчення виконавчого провадження від 10.08.2022 № АСВП: 31041318, №АСВП: 31041479, що є порушенням частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

Згідно до положень п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як вже встановив суд, Державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №АСВП: 31041479 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської Області № 5004/546/11-4 від 16.12.2012 та постанову про закінчення виконавчого провадження №АСВП: 31041318 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської Області № 5004/546/11-4 від 16.12.2012.

Слід врахувати, що у п. 2 зазначених виконавчих документів, державний виконавець постановив припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

Однак із матеріалів справи, зокрема відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вбачається, що станом на дату формування витягу 01.04.2024 та розгляду скарги судом (обтяження №12178340, підстава: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП№ 31041318, 06.02.2012, у межах суми стягнення 2 210 640, 50 грн.) арешт нерухомого майна скаржника не знятий, а відомості про боржника не виключені державним виконавцем з Єдиного реєстру боржників.

Згідно зі ст.41 Конституції України та ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у цьому праві лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішення неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №2/0301/806/11 бездіяльність державної виконавчої служби щодо не зняття арешту з майна в умовах відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, наявності протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника та відсутності необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з майна є триваючим правопорушенням, а тому оскаржується в будь-який час шляхом подання скарги в порядку, передбаченому ГПК.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням, обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Схожа за змістом правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 22.12. 2021 у справі №760/19348/2011.

Враховуючи вищезазначені докази та обставини справи, суд дійшов висновку, що державний виконавець Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), допустив бездіяльність, яка полягає у невчиненні усіх необхідних виконавчих дій та заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження» в частині виконання постанови від 10.08.2022 року про закінчення виконавчого провадження № АСВП: 31041318, постанови від 10.08.2022 року про закінчення виконавчого провадження №АСВП: 31041479 щодо припинення чинності арешту майна ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1,2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У даній правовій ситуації відмова в задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на все майно скаржника у виконавчому провадженні, унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна.

Арешт на майно ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях №31041318, № 31041479 накладено у 2012 році, а відтак його чинність триває понад 11 років. При цьому, з 10.08.2022 поза межами будь-якого відкритого виконавчого провадження.

Наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №2/0301/806/11.

Державний виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника лише в разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховний Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.06.2023 у справі № 2-751/11 (провадження № 61-3519св23).

Отже, вимоги про зобов`язання державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 та вимога про зобов`язання державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, яке належить скаржнику підставні, підтверджені матеріалами справи, а відтак підлягають до задоволення.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин скарги їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що скаргу слід задоволити повністю.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 18, 40 Закону України Про виконавче провадження, ст.ст. 234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ухвалив:

1. Скаргу Фізичної особи-підприємця Гаврилишиної Ірини Василівни за вх.№01-74/573/24 від 02.04.2024 на дії (бездіяльність) державного виконавця задоволити.

2. Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у невчиненні дій з виконання Постанови від 10.08.2022 року про закінчення виконавчого провадження № АСВП: 31041318 та Постанови від 10.08.2022 року про закінчення виконавчого провадження №АСВП: 31041479 щодо припинення чинності арешту майна ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ).

3. Зобов`язати державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ).

4. Зобов`язати державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяження нерухомого майна, зареєстрованого 17 лютого 2012 року за реєстраційним номером: 12178340.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 27.05.2024.

Суддя В. М. Дем`як