Рішення

від 27.05.2024 по справі 904/415/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2024м. ДніпроСправа № 904/415/23 (904/1287/24)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-15" арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни, Дніпропетровська обл., м. Павлоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛТА-БРІК", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 15 573,60 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-15" арбітражна керуюча Носань Наталія Сергіївна звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛТА-БРІК" стягнення заборгованості у розмірі 15 573,60 грн.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатору стало відомо, що ТОВ "СПЕКТР-15" було перераховано на користь ТОВ "СІЛТА-БРІК" грошові кошти у розмірі 15 573,60 грн.

Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 06.02.2023 Господарським судом Дніпропетровської області відносно позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-15" (51413, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Промислова, буд. 1А, оф. 2, код ЄДРПОУ 40075490) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/415/23, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А. Є.

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до положень частини 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/415/23(904/1287/24) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою суду від 27.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

02.04.2024 від відповідача надійшов відзив б/н від 02.04.2024 на позовну заяву.

Суд долучив поданий відзив до матеріалів справи.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України 27.05.2024 судом прийнято рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2023 по справі №904/415/23 визнано ТОВ «СПЕКТР-15» банкрутом, розпочато ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражну керуючу Носань Наталію Сергіївну.

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором було встановлено, що згідно виписки з банківського рахунку ТОВ «СПЕКТР-15» в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за номером НОМЕР_1 , ТОВ «СПЕКТР-15» перераховувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛТА-БРІК» (надалі «Відповідач» та/ або «ТОВ «СІЛТА-БРІК») грошові кошти у розмірі 15 573 грн на підставі платіжного доручення №4199 від 18.10.2021, призначення платежу: «Оплата за плити обл. зг.рах. № 09/15/3 від 15.09.21р.».

З метою отримання інформації про господарські правовідносини, що виникли між ТОВ «СПЕКТР-15» та Відповідачем, на адресу останнього направлено запит арбітражного керуючого №02-39/862 від 29.11.2023, відповідно до якого ліквідатор банкрута просила надати належним чином завірені копії документів з приводу виконання Відповідачем зобов`язання щодо передачі ТОВ «СПЕКТР-15» придбаного товару, зокрема:

- правочину, на підставі якого виникло зобов`язання (договір, угода, контракт тощо);

- видаткової накладної/акту приймання-передачі, яким підтверджується передача товару, зазначеного в рахунку № 09/15/3 від 15.09.2021;

- будь-яких інших документів, що укладалися між сторонами на виконання зобов`язання щодо передачі товару, зазначеного в рахунку № 09/15/3 від 15.09.2021.

У відповідь на даний запит на поштову адресу ліквідатора надійшов лист ТОВ «СІЛТА-БРІК» від 14.12.2023 №14/12/1, відповідно до якого повідомлено, що оплачений товар було передано на користь ТОВ «СПЕКТР-15» відповідно до видаткової накладної №10/22/2 від 22.10.2021, разом із тим відсутній примірник підписаний обома сторонами примірник видаткової накладної, оскільки, відповідно до пояснень Відповідача, посадові особи ухилялися від підписання первинного документа, а направлені примірники видаткової накладної Відповідачу від ТОВ «СПЕКТР-15» - не поверталися.

Для підтвердження викладеного в листі були додані наступні документи:

- видаткова накладна № 10/22/2 від 22.10.2021, підписана з боку ТОВ «СІЛТА-БРІК»;

- рахунок-фактура ТОВ «СІЛТА-БРІК» № 09/15/3 від 15.09.2021;

- карта рахунку № 361 ТОВ «СІЛТА-БРІК», станом на 14.12.2023;

- податкова накладна №19 від 18.10.2021, разом із квитанцією № 1 про її прийняття ДПС України.

Разом із тим, ліквідатор зазначив, що будь-яких доказів фактичного направлення примірників видаткової накладної № 10/22/2 від 22.10.2021 на адресу ТОВ «СПЕКТР-15» до листа додано не було.

Таким чином, Позивач вважає, що за відсутності первинної документації, яка підтверджує передачу ТОВ «СІЛТА-БРІК» оплаченого товару на користь ТОВ «СПЕКТР-15», грошові кошти, отримані Відповідачем, мають бути повернуті Товариству з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-15".

В матеріалах справи міститься відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛТА-БРІК" на позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-15" арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни, в якому Відповідач зазначив, що заборгованість у розмірі 15 573,60 грн перед Позивачем відсутня, так як виконані всі зобов`язання як Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-15" та і Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛТА-БРІК".

Предметом доказування у дані справі є обставини, пов`язані з виконанням/невиконанням сторонами прийнятих на себе зобов`язань в частині поставки й оплати товару.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як передбачено ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до банківської виписки АТ КБ "ПриватБанк" по рахунку ТОВ "СПЕКТР-15" №UA893052990000026007050266771, 18.10.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-15" було сплачено на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛТА-БРІК" 15 573,60 грн оплату згідно рахунку №09/15/3 від 15.09.2021.

Як зазначено Відповідачем, договір поставки між підприємствами Позивача та Відповідача не укладався.

Після здійснення Позивачем вказаної передоплати Відповідачем було здійснено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-15" поставку оплаченого товару відповідно до видаткової накладної № 10/22/2 від 22.10.2021 на суму 15573,60 грн.

Товар було поставлено Позивачу на умовах самовивозу зі складу постачальника. Два примірники підписаної з боку Відповідача (постачальника) вказаної видаткової накладної були передані Позивачу (покупцю) разом з товаром.

В той же час, навіть станом на дату розгляду вказаної позовної заяви, Відповідач так і не отримав назад від Позивача оригінал підписаної з боку ТОВ "СПЕКТР-15" видаткової накладної №10/22/2 від 22.10.2021.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1,2 ст. 206 усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

У Постанові Верховного Суду України від 29 січня 2020 року у справі №916/922/19 сформовано висновок, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВС від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18.

В свою чергу податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності (висновок, викладений у Постанові ОП КГС Верховного суду від 03.06.2022 у справі No922/2115/19).

Разом з тим, факт поставки товару Відповідачем та отримання його Позивачем за видатковою накладною №10/22/2 від 22.10.2021 на суму 15 573,60 грн, підтверджується сплатою податків за відповідною господарською операцією, про що свідчать відповідна податкова накладна №19 від 18.10.2021 на суму 15 573,60 грн, складена Відповідачем за фактом здійснення Позивачем передоплати (том - 1 , 13 а.с.).

За даною господарською операцією на підставі наданої Відповідачем податкової накладної Позивач отримав право на віднесення сум податку до податкового кредиту в порядку ст. 198.1 Податкового кодексу України.

Зважаючи, що поставка товару за видатковою накладною №10/22/2 від 22.10.2021 здійснена у жовтня 2021 року, то і Позивач і Відповідач подали обов`язкову податкову звітність з ПДВ до податкового органу, включаючи дані за господарськими операціями, здійсненими та оподаткованими в межах спірної видаткової накладної.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1,2 ст. 206 усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Крім того, суд зазначає, що відсутність печатки на видатковій накладній №10/22/2 від 22.10.2021 не свідчить про те, що товар не був отриманий Позивачем, оскільки сама по собі наявність видаткової накладної, наявність оплати, проведеної Позивачем з посиланням на рахунок Відповідача дає можливість дійти висновку, що обидві сторони виконали свої зобов`язання з поставки та оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-15" арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни (51413, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Промислова, буд. 1А, оф. 2, код ЄДРПОУ 40075490) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛТА-БРІК" (49041, м. Дніпро, вул. Старомостова, буд.3, код ЄДРПОУ 30720558) про стягнення заборгованості у розмірі 15 573,60 грн - відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 27.05.2024.

Суддя А.Є. Соловйова