Рішення

від 16.05.2024 по справі 906/1540/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1540/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Чальцев Д.В. - довіреність у порядку передоручення від 04.12.2023,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТУ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас України"

про стягнення 59 552,18 грн.

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОСТУ" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас Україна" 59 552,18 грн, з яких: 23 257,44 грн - борг з оплати за товар, 6 212,74 грн - інфляційні, 17 279,05 грн - пеня, 1 174,23 грн - 3% річних, 11 628,72 грн - штраф.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням зобов`язань за договором №МС-04/11/20-2 від 04.11.2020 в частині своєчасної оплати товару.

Ухвалою суду від 30.11.2023 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.12.2023.

Ухвалою суду від 26.12.2023 відкладено підготовче засідання на 15.01.2024.

Ухвалою суду від 15.01.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 01.02.2024; зобов`язано позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОСТУ" надати господарському суду: належним чином засвідчені копії видаткових накладних щодо поставки відповідачу товару за увесь строк дії договору №МС-04/11/20-2 від 04.11.2020; належним чином засвідчені копії платіжних документів за увесь строк дії договору №МС-04/11/20-2 від 04.11.2020; розгорнутий розрахунок за увесь строк дії договору, в якому відобразити поставки товару та його оплати з урахуванням призначень платежів, які зазначені у платіжних документах.

Ухвалою суду від 01.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 28.03.2024.

У зв`язку з тим, що 28.03.2024 суддя Кравець С.Г. перебувала у відпустці, розгляд справи №906/1540/23, який був призначений на 28.03.2024 о 12:00 не відбувся.

Ухвалою суду від 29.03.2024 призначено підготовче засідання на 16.04.2024.

Ухвалою суду від 16.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1540/23 до судового розгляду по суті на 16.05.2024.

Представник позивача при розгляді справи по суті в судовому засіданні 16.05.2024 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві №20/11/23 від 20.11.2023 року та додаткових поясненнях від 16.04.2024 (а.с.1-12, 106-107), просив їх задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання 16.05.2024 не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа відповідачу та його представнику 17/04/2024 (а.с.128-128 на звороті).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, а відповідач своїм правом приймати участь в судовому засіданні не скористався і неявка його представника не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

В судовому засіданні 16.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання умов поставки №МС-04/11/20-2 від 04.11.2020 ТОВ "КРОСТУ" було відвантажено на адресу відповідачу товар за видатковими накладними: УТ-530 від 07.02.2022 на суму 9 557,64грн, УТ-756 від 17.02.2022 на суму 13 854,00грн та УТ-857 від 22.02.2022 на суму 4 287,60грн, за який відповідач розрахувався лише частково. Зазначає, що видаткова накладна УТ-857 від 22.02.2022 не була повернута відповідачем з підписом, водночас така господарська операція була відображена відповідачем в податковому обліку. У зв`язку з тим, що відповідач не в повній мірі провів розрахунки з позивачем, останній просить стягнути з ТОВ "МВІ Атлас Україна" борг, а також пеню, штраф, інфляційні та 3% річних за несвоєчасне проведення оплати.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

04.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОСТУ" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас України" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №М-04/11/20-2 (далі-договір) (а.с.15-17).

У відповідності до п.1.1 договору, Постачальник зобов`язується поставити та передати у визначені строки Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар.

За умовами пункту 1.2 договору, Асортимент, номенклатура, загальна кількість та вартість Товару, що підлягає поставці, визначаються Сторонами у Замовленнях та/або рахунках-фактурах та/або видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору, Поставка Товару (товарів) здійснюється Постачальником протягом 5 календарних днів з моменту замовлення Товару на умовах: EXW - склад Постачальника, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальська, 4 або м. Дніпро вул. Янгеля, 35, згідно правил ІНКОТЕРМС-2010, якщо інше не вказано у додатках до даного Договору.

Пунктом 2.2 договору сторони передбачили, що Поставка Товару здійснюється на підставі погодженого Сторонами - Замовлення, Покупець надсилає Постачальнику заявку на Товар на електронну пошту: sale@rnulticonnect.com.ua. Постачальник у відповідь надсилає відповідь про наявність Товару та його актуальну ціну. Сторони погоджують у Замовленні кількість, асортимент, характеристики якості, ціну Товару, адресу, умови поставки та дату (строк) здійснення поставки. Замовлення надається Постачальнику у письмовому вигляді (електронною поштою, факсимільним зв`язком, врученням представнику), не менше ніж на 2 робочих дні (48 годин) до запланованої дати (строку) поставки.

Відповідно до пункту 3.1 договору, ціни на Товар, що поставляється за даним Договором, є договірними та вказуються у Замовленнях та/або рахунках-фактурах та/або у видаткових накладних на Товар, які після підписання Сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України, та є невід`ємною частиною цього Договору.

За умовами пункту 3.3 договору, загальна сума договору складається з сум видаткових документів на фактично поставлений Товар в період дії цього Договору.

Товар приймається Покупцем згідно видаткової накладної (пункт 4.1 договору).

За умовами пункту 4.2 договору, датою поставки Товару є дата вказана у видатковій накладній. Постачальник вважається виконавшим свої зобов`язання за Договором з моменту передачі Товару в розпорядження Покупця, що підтверджується підписом уповноваженого представника Покупця на видатковій накладній або іншому товаросупровідному документі. Повноваження представника Покупця підтверджуються за наявності довіреності Типової форми №М-2, централізовано-кільцевої довіреності, іншої довіреності на отримання ТМЦ, письмового договору, акту органу юридичної особи. Після прийомки Товару, передана Довіреність набуває статусу невід`ємного додатку до даного Договору.

У відповідності до пункту 4.3 договору, місцем передачі Товару є фактична адреса, де Постачальник передав, а Покупець прийняв Товар за кількістю та якістю.

Пунктом 7.1 договору сторони передбачили, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін.

За умовами пункту 7.2 договору, Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2021 року.

У відповідності до пункту 7.3 договору, після закінчення терміну дії Договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови. Договір вважається пролонгованим на один календарний рік, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це іншу сторону за один місяць, або виступити з пропозицією про укладення нового договору.

Додатком №1 до Договору поставки №М-04/11/20-2 від 04.11.2020 року - порядок розрахунків передбачено, що в порядку та на умовах укладеного Договору поставки, Сторони дійшли згоди про застосування наступного порядку розрахунків - Покупець зобов`язується оплатити вартість поставленого Товару протягом 21 (двадцять один) календарних днів з моменту поставки Товару, що підтверджується підписаною видатковою накладною (а.с.17 на звороті).

Договір та Додаток №1 підписано представниками сторін ЕЦП, а їх підписи скріплено печатками підприємств.

Позивач посилаючись на неналежне виконання зобов`язань по оплаті товару за Договором поставки №М-04/11/20-2 від 04.11.2020 року, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 59 552,18грн, з яких: 23 257,44грн основного боргу, 11 628,72грн штрафу, 17 279,05грн пені, 1 174,23грн 3% річних, 6 212,74грн інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язань по проведенню розрахунків.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що згідно з поданими позивачем доказами, на виконання умов договору поставки №М-04/11/20-2 від 04.11.2020 року позивачем було поставлено у період з 23.12.2020 по 07.07.2022 товар, а відповідачем такий товар прийнято в повному обсязі без зауважень на загальну суму 514 369,74грн, що підтверджується видатковими накладними: №УТ-6130 від 23.12.2020 на суму 1 015,80грн, №УТ-72 від 12.01.2021 на суму 3 890,40грн, №УТ-251 від 21.01.2021 на суму 11 012,04грн, №УТ-260 від 25.01.2021 на суму 3 563,40грн, №УТ-290 від 27.01.2021 на суму 12 572,77грн, №УТ-511 від 05.02.2021 на суму 3 627,77грн, №УТ-800 від 22.02.2021 на суму 5 213,57грн, №УТ-952 від 26.02.2021 на суму 565,26грн, №УТ-1046 від 03.03.2021 на суму 4 422,43грн, №УТ-1073 від 03.03.2021 на суму 2 679,67грн, №УТ-1243 від 11.03.2021 на суму 1 318,32грн, №УТ-1434 від 19.03.2021 на суму 7 695,62грн, №УТ-1449 від 19.03.2021 на суму 2 233,20грн, №УТ-1593 від 25.03.2021 на суму 5 297,42грн, №УТ-1615 від 25.03.2021 на суму 833,10грн, №УТ-1797 від 01.04.2021 на суму 7 335,72грн, №УТ-1973 від 08.04.2021 на суму 790,80грн, №УТ-2009 від 09.04.2021 на суму 8 016,60грн, №УТ-2207 від 16.04.2021 на суму 2 664,07грн, №УТ-2646 від 07.05.2021 на суму 2 264,88грн, №УТ-2649 від 07.05.2021 на суму 481,86грн, №УТ-2701 від 12.05.2021 на суму 8 594,93грн, №УТ-2768 від 14.05.2021 на суму 7 614,64грн, №УТ-2824 від 18.05.2021 на суму 2 281,08грн, №УТ-2948 від 24.05.2021 на суму 2 203,49грн, №УТ-2987 від 25.05.2021 на суму 1 500,36грн, №УТ-3048 від 27.05.2021 на суму 407,16грн, №УТ-3151 від 01.06.2021 на суму 1 477,07грн, №УТ-3170 від 02.06.2021 на суму 1 186,56грн, №УТ-3251 від 04.06.2021 на суму 5 884,85грн, №УТ-3280 від 07.06.2021 на суму 7 914,46грн, №УТ-3315 від 09.06.2021 на суму 2 438,03грн, №УТ-3380 від 10.06.2021 на суму 4 895,64грн, №УТ-3444 від 14.06.2021 на суму 2 293,97грн, №УТ-3761 від 01.07.2021 на суму 16 906,06грн, №УТ-3849 від 06.07.2021 на суму 11 586,96грн, №УТ-3882 від 07.07.2021 на суму 1 565,22грн, №УТ-3966 від 09.07.2021 на суму 9 275,52грн, №УТ-3990 від 12.07.2021 на суму 5 679,02грн, №УТ-4058 від 14.07.2021 на суму 956,88грн, №УТ-4253 від 23.07.2021 на суму 4 911,37грн, №УТ-4283 від 23.07.2021 на суму 455,40грн, №УТ-4285 від 26.07.2021 на суму 2 641,68грн, №УТ-4385 від 29.07.2021 на суму 10 286,84грн, №УТ-4398 від 30.07.2021 на суму 9 316,63грн, №УТ-4425 від 30.07.2021 на суму 10 693,80грн, №УТ-4478 від 03.08.2021 на суму 5 357,54грн, №УТ-4253 від 04.08.2021 на суму 3 642,00грн, №УТ-4831 від 20.08.2021 на суму 12 265,85грн, №УТ-4890 від 26.08.2021 на суму 4 316,88грн, №УТ-5062 від 03.09.2021 на суму 21 342,90грн, №УТ-5241 від 13.09.2021 на суму 4 520,40грн, №УТ-5327 від 17.09.2021 на суму 11 050,86грн, №УТ-5497 від 27.09.2021 на суму 7 162,32грн, №УТ-5824 від 30.09.2021 на суму 8 814,00грн, №УТ-5823 від 30.09.2021 на суму 37 705,00грн, №УТ-5617 від 01.10.2021 на суму 2 990,66грн, №УТ-5720 від 07.10.2021 на суму 2 366,64грн, №УТ-5721 від 07.10.2021 на суму 4 700,15грн, №УТ-5734 від 07.10.2021 на суму 1 516,68грн, №УТ-5799 від 10.10.2021 на суму 4 495,98грн, №УТ-5854 від 13.10.2021 на суму 5 833,56грн, №УТ-5892 від 18.10.2021 на суму 2 270,82грн, №УТ-6227 від 03.11.2021 на суму 2 631,60грн, №УТ-6510 від 17.11.2021 на суму 18 617,65грн, №УТ-6511 від 17.11.2021 на суму 8 980,49грн, №УТ-6920 від 09.12.2021 на суму 3 151,20грн, №УТ-6944 від 10.12.2021 на суму 1 977,60грн, №УТ-7130 від 22.12.2021 на суму 35 267,20грн, №УТ-7229 від 31.12.2021 на суму 1 320,00грн, №УТ-16 від 05.01.2022 на суму 3 482,94грн, №УТ-46 від 10.01.2022 на суму 475,20грн, №УТ-234 від 19.01.2022 на суму 5 871,96грн, №УТ-266 від 21.01.2022 на суму 3 650,40грн, №УТ-275 від 21.01.2022 на суму 762,62грн, №УТ-338 від 26.01.2022 на суму 24 401,64грн, №УТ-390 від 28.01.2022 на суму 5 863,20грн, №УТ-530 від 07.02.2022 на суму 9 557,64грн, №УТ-555 від 08.02.2022 на суму 2 001,60грн, №УТ-756 від 17.02.2022 на суму 13 854,00грн, №УТ-857 від 22.02.2022 на суму 4 287,60грн, №УТ-1856 від 16.06.2022 на суму 838,20грн, №УТ-1857 від 16.06.2022 на суму 262,44грн, №УТ-2089 від 07.07.2022 на суму 6 300,00грн, а також рахунками на оплату (т.1, а.с.102-121, 196-259, т.2, а.с.37-63).

У позові позивач посилається на те, що заборгованість відповідача в сумі 23 257,44грн виникла у зв`язку з не проведенням відповідачем оплати за товар, поставлений за видатковими накладними №УТ-530 від 07.02.2022 на суму 9 557,64грн (борг за якою за даними позивача становить 5 116,44грн), №УТ-756 від 17.02.2022 на суму 13 854,00грн, №УТ-857 від 22.02.2022 на суму 4 287,60грн (борг за якою даними позивача становить 4 287,00грн). Зазначає, що позивачем разом з товаром відповідачу були відправлені два примірники зазначених накладних, які відповідач не повернув на адресу позивача.

Отримання відповідачем товару позивач підтверджує також зареєстрованими ним податковими накладними, копії яких долучено до справи та відображенням цих накладених у податковому обліку позивача. Так, позивачем подано до матеріалів справи зареєстровані ним податкові накладні: №106 від 07.02.2022 на суму 9 557,64грн, №339 від 17.02.2022 на суму 13 854,00грн та №437 від 22.02.2022 на суму 4 287,60грн та квитанції про реєстрацію податкової/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних: №1 від 15.06.2022, №1 від 17.06.2022, №1 від 22.06.2022 (т.1, а.с.25-30).

Судом встановлено, що видаткові накладні №УТ-530 від 07.02.2022, №УТ-756 від 17.02.2022 підписані з боку відповідача (т.2, а.с. 116-117). Водночас, видаткова накладна №УТ-857 від 22.02.2022 на суму 4 287,60грн з боку відповідач підписана не була.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ згідно зі ст.1 Закону це - документ, який містить відомості про господарську операцію. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні вимоги до складання первинного документа містяться і у пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88 (далі Положення). Підпунктом 2.5 пункту 2 Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо (абзац 3 п.2.4 Положення).

Отже, з урахуванням наведених положень документом, який підтверджує як факт виконання позивачем зобов`язання з поставки товару відповідачеві, так і факт виникнення у останнього зобов`язання з його оплати, є видаткові накладні, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати, як обов`язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції. Первинні документи мають бути підписані особами, які брали участь у господарській операції, а підпис може скріплюватися печаткою.

Наявність чи відсутність окремих документів та помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару.

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання товару за спірними накладними, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №916/922/19.

З метою з`ясування питання щодо реальності відповідних господарських операцій з поставки товару за вказаними позивачем видатковими накладними та його прийняття відповідачем, судом було досліджено, в тому числі податкову звітність сторін.

Головне управління ДПС у Житомирській області, на виконання вимог ухвали суду від 01.02.2024, супровідним листом за №1856/5/06-30-12-03-11 від 16.02.2024 надіслало до суду засвідчені копії податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками 5, "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" поданих до податкового органу, які стосуються взаємовідносин з ТОВ "КРОСТУ" у січні-лютому та червні-липні 2022 року (т.2, а.с.14-15).

З податкових декларацій з податку на додану вартість за додатками 5, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас Україна" до податкового органу вбачається, що відповідачем було відображено у податковій звітності (додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість) розділі 2, податковий кредит операцій з придбання з податком на додану вартість, зокрема по постачальнику (індивідуальний податковий номер 398567604612) за лютий 2022 обсяг постачання (без податку на додану вартість) 24 750,70грн, сума податку (основна ставка) 4 950,14грн (т.2,а.с.23), що загалом становить 29 700,84грн (загальна сума товару поставленого у лютому 2022 року за видатковими накладними: №УТ-530 від 07.02.2022 складає 9 557,64грн, №УТ-555 від 08.02.2022 на суму 2 001,60грн, №УТ-756 від 17.02.2022 складає 13 854,00грн, №УТ-857 від 22.02.2022 складає 4 287,60грн).

Відображена у податковій звітності відповідача сума оприбуткованого товару (29 700,84грн) відповідає сумі вартості товару які позивачем визначено як поставка за видатковими накладними №УТ-530 від 07.02.2022, №УТ-756 від 17.02.2022, №УТ-857 від 22.02.2022, за якими заявлено позовні вимоги.

Отже, судом встановлено, що як позивачем так і відповідачем у податковій звітності відображено господарські операції за видатковими накладними за якими позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості.

Оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі господарський суд враховує положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання товару на загальну суму 29 700,84грн, з якої сума 4 287,60грн - поставка товару за видатковою №УТ-857 від 22.02.2022 не підписаною з боку відповідача.

Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, об`єктом оподаткування є, зокрема операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Статтею 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком.

Усі податкові накладні скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку та електронним цифровим підписом (за наявності), що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця). Податкова накладна не скріплюється електронними цифровими підписами (печаткою) отримувача (покупця) товарів/послуг. Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб (печаток) платника податку здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 20 Порядку заповнення податкової накладної).

Згідно зі статтею 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 Податкового Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Тобто, самостійне занесення особою, як покупцем товару, суми податку за видатковими накладними до податкового кредиту в порядку статті 198 Податкового кодексу України, здійснюється за наслідками завершення такою особою операції з придбання товарів, та є за свою суттю підтвердженням його прийняття.

Таким чином, вищенаведені докази у своїй сукупності підтверджують факт поставки позивачем товару, передачу вказаного товару відповідачу, внаслідок чого у відповідача як покупця, виник обов`язок щодо оплати одержаного товару. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач мав претензії чи заперечення до кількості чи якості поставленого позивачем товару.

Отже, з наявних в матеріалах справи документів вбачається відображення відповідачем у лютому 2022 року в податковій звітності обсягів постачання та сум податку на додану вартість товару отриманого від позивача за видатковими накладними: №УТ-530 від 07.02.2022, №УТ-756 від 17.02.2022, №УТ-857 від 22.02.2022, що в свою чергу свідчить про наявність у такої особи видаткових накладних на відповідні поставки та є підтвердженням прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас України" товару та визнання завершення господарської операції в розумінні статті 198 Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного у сукупності, у період з 23.12.2020 по 07.07.2022 позивачем було поставлено товар на загальну суму 514 369,74,04грн, у тому числі за видатковими накладними: №УТ-530 від 07.02.2022 на суму 9 557,64грн, №УТ-756 від 17.02.2022 на суму 13 854,00грн, №УТ-857 від 22.02.2022 на суму 4 287,60грн.

Також з наданих позивачем до справи документів вбачається, що у період з 05.01.2021 по 24.03.2023 відповідачем частково проведено оплату поставленого товару на загальну суму 491 053,02грн, що підтверджується платіжними інструкціями: від 05.01.2021 №88 на суму 1 015,80грн, від 05.02.2021 №107 на суму 3 563,40грн, від 12.02.2021 №112 на суму 3 627,77грн, від 25.02.2021 №125 на суму 3 890,40грн, від 12.03.2021 №150 на суму 2 000,00грн, від 18.03.2021 №158 на суму 2 012,04грн, від 24.03.2021 №170 на суму 7 000,00грн, від 26.03.2021 №178 на суму 3 000,00грн, від 01.04.2021 №190 на суму 5 000,00грн, від 09.04.2021 №202 на суму 3 000,00грн, від 12.04.2021 №208 на суму 1 572,77грн, від 14.04.2021 №212 на суму 5 213,57грн, від 16.04.2021 №218 на суму 565,26грн, від 16.04.2021 №219 на суму 4 422,43грн, від 16.04.2021 №220 на суму 2 679,67грн, від 16.04.2021 №221 на суму 1 318,32грн, від 16.04.2021 №222 на суму 1 233,20грн, від 20.04.2021 №239 на суму 1 000,00грн, від 20.04.2021 №240 на суму 7 695,62грн, від 20.04.2021 №241 на суму 833,10грн, від 21.04.2021 №243 на суму 5 297,42грн, від 07.05.2021 №294 на суму 3 000,00грн, від 13.05.2021 №296 на суму 4 335,72грн, від 13.05.2021 №297 на суму 790,80грн, від 13.05.2021 №298 на суму 3 816,60грн, від 14.05.2021 №311 на суму 4 200,00грн, від 14.05.2021 №312 на суму 800,00грн, від 21.05.2021 №335 на суму 1 864,07грн, від 25.05.2021 №347 на суму 2 264,88грн, від 25.05.2021 №348 на суму 481,86грн, від 25.05.2021 №349 на суму 3 594,93грн, від 03.06.2021 №379 на суму 5 000,00грн, від 07.06.2021 №389 на суму 5 000,00грн, від 11.06.2021 №396 на суму 2 614,64грн, від 11.06.2021 №397 на суму 2 281,08грн, від 11.06.2021 №398 на суму 2 203,49грн, від 11.06.2021 №399 на суму 407,16грн, від 16.06.2021 №366 на суму 1 500,36грн, від 23.06.2021 №311 на суму 1 477,07грн, від 23.06.2021 №312 на суму 1 186,56грн, від 23.06.2021 №313 на суму 1 884,85грн, від 05.07.2021 №343 на суму 4 000,00грн, від 08.07.2021 №352 на суму 4 000,00грн, від 09.07.2021 №354 на суму 3 914,66грн, від 13.07.2021 №363 на суму 2 378,87грн, від 13.07.2021 №364 на суму 1 895,64грн, від 23.07.2021 №385 на суму 3 000,00грн, від 23.07.2021 №386 на суму 2 293,97грн, від 28.07.2021 №399 на суму 5 000,00грн, від 13.08.2021 №419 на суму 11 906,06грн, від 13.08.2021 №420 на суму 3 000,00грн, від 19.08.2021 №432 на суму 8 586,96грн, від 19.08.2021 №433 на суму 1 565,22грн, від 19.08.2021 №438 на суму 3 275,52грн, від 20.08.2021 №442 на суму 4 000,00грн, від 02.09.2021 №465 на суму 2 000,00грн, від 02.09.2021 №466 на суму 5 679,02грн, від 02.09.2021 №467 на суму 956,88грн, від 02.09.2021 №468 на суму 4 911,31грн, від 02.09.2021 №469 на суму 3 097,08грн, від 02.09.2021 №470 на суму 3 286,84грн, від 10.09.2021 №519 на суму 7 000,00грн, від 10.09.2021 №520 на суму 9 316,62грн, від 10.09.2021 №521 на суму 5 357,54грн, від 10.09.2021 №522 на суму 3 642,00грн, від 10.09.2021 №523 на суму 4 316,88грн, від 17.09.2021 №536 на суму 12 265,85грн, від 17.09.2021 №537 на суму 4 520,40грн, від 30.09.2021 №566 на суму 9 000,00грн, від 05.10.2021 №579 на суму 1 693,80грн, від 05.10.2021 №580 на суму 13 342,90грн, від 13.10.2021 №606 на суму 8 000,00грн, від 13.10.2021 №607 на суму 11 050,86грн, від 13.10.2021 №608 на суму 900,32грн, від 26.10.2021 №642 на суму 6 262,00грн, від 26.10.2021 №643 на суму 2 990,66грн, від 01.11.2021 №662 на суму 20 000,00грн, від 04.11.2021 №677 на суму 5 000,00грн, від 05.11.2021 №681 на суму 5 000,00грн, від 11.11.2021 №695 на суму 5 000,00грн, від 15.11.2021 №700 на суму 5 000,00грн, від 24.11.2021 №709 на суму 8 000,00грн, від 29.11.2021 №724 на суму 3 219,50грн, від 29.11.2021 №725 на суму 2 366,64грн, від 29.11.2021 №726 на суму 1 516,68грн, від 29.11.2021 №727 на суму 4 495,98грн, від 29.11.2021 №728 на суму 5 833,56грн, від 10.12.2021 №765 на суму 4 902,42грн, від 10.12.2021 №766 на суму 5 017,65грн, від 17.12.2021 №784 на суму 9 000,00грн, від 11.01.2022 №829 на суму 4 600,00грн, від 14.01.2022 №851 на суму 5 000,00грн, від 21.01.2022 №870 на суму 3 980,49грн, від 24.01.2022 №8 на суму 3 151,20грн, від 28.01.2022 №886 на суму 1 977,60грн, від 28.01.2022 №887 на суму 3 267,20грн, від 04.02.2022 №19 на суму 10 000,00грн, від 23.02.2022 №42 на суму 5 000,00грн, від 16.06.2022 №111 на суму 1 100,64грн, від 16.06.2022 №112 на суму 5 000,00грн, від 07.07.2022 №142 на суму 4 800,00грн, від 07.07.2022 №143 на суму 6 300,00грн, від 05.08.2022 №167 на суму 762,62грн, від 05.08.2022 №168 на суму 3 482,94грн, від 05.08.2022 №169 на суму 475,20грн, від 29.08.2022 №1052 на суму 2 000,00грн, від 14.09.2022 №187 на суму 3 000,00грн, від 21.09.2022 №1081 на суму 2 750,00грн, від 06.10.2022 №197 на суму 3 000,00грн, від 21.10.2022 №1164 на суму 3 000,00грн, від 31.10.2022 №1202 на суму 5 000,00грн, від 07.11.2022 №1215 на суму 5 000,00грн, від 14.11.2022 №1230 на суму 5 000,00грн, від 22.11.2022 №232 на суму 5 000,00грн, від 30.11.2022 №279 на суму 5 000,00грн, від 06.12.2022 №295 на суму 5 000,00грн, від 13.12.2022 №1288 на суму 5 000,00грн, від 28.02.2023 №508 на суму 3 000,00грн, від 24.03.2023 №559 на суму 3 000,00грн (т.1, а.с.122-195, т.2, а.с.64-88).

Таким чином, згідно наявних у матеріалах справи доказів, за поставлений позивачем у період з 23.12.2020 по 07.07.2022 товар на загальну суму 514 369,74грн відповідач провів розрахунки частково - на суму 491 053,02грн. Неоплаченим залишився товар на суму 23 316,72грн.

Водночас, позивачем заявлено до стягнення меншу суму 23 257,44грн, що є його правом. Суд, відповідно до приписів ст.14 ГПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, товар одержаний за видатковими накладними: №УТ-530 від 07.02.2022 на суму 9 557,64грн (вказана накладна частково оплачена на суму 4 441,20грн, залишок боргу за видатковою накладною становить 5 116,44грн), №УТ-756 від 17.02.2022 на суму 13 854,00грн, №УТ-857 від 22.02.2022 на суму 4 287,60грн (борг за якою згідно позову становить 4 287,00), відповідачем оплачений не був. Загальна сума неоплаченого відповідачем товару згідно позовних вимог становить 23 257,44грн.

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з пунктом 3.4 договору, покупець зобов`язаний здійснити повну (100%) попередню оплату за Товар у розмірі, що визначений у рахунку-фактурі, на протязі 1-го банківського дня з моменту виставлення Постачальником такого рахунку-фактури. За домовленістю Сторін порядок оплати за Товар може бути змінений, що оформлюється додатково.

За умовами пункту 1 Додатку №1 сторони передбачили порядок розрахунків, в якому вказано, що в порядку та на умовах укладеного Договору поставки, Сторони дійшли згоди про застосування наступного порядку розрахунків - Покупець зобов`язується оплатити вартість поставленого Товару протягом 21 (двадцять один) календарних днів з моменту поставки Товару, що підтверджується підписаною видатковою накладною (а.с.17 на звороті).

Отже, поставка позивачем у лютому 2022 року товару загальну на суму 29 700,84грн на виконання умов договору поставки №М-04/11/20-2 від 04.11.2020 року є підставою виникнення у відповідача як покупця, зобов`язання оплатити вказаний товар відповідно до умов договору протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару.

Судом враховуються пояснення представника позивача, що суми проплат зараховувались з призначенням платежу за такими платежами, а без призначення платежу у хронологічній послідовності в рахунок погашення заборгованості по попередніх поставках.

Отже, відповідно до положень ч.1 ст.530 ЦК України, узгоджених в умовах договору щодо строків оплати, відповідач зобов`язаний був оплатити переданий позивачем товар за видатковими накладними: №УТ-530 від 07.02.2022 - в строк до 28.02.2022, №УТ-756 від 17.02.2022 - в строк до 10.03.2022, №УТ-857 від 22.02.2022 - в строк до 15.03.2022.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач направляв на адресу відповідача претензію №300523 від 30.05.2023, в якій просив погасити заборгованість в сумі 23 258,04грн (т.1, а.с.19-20).

У відповідь на вказану претензію відповідач листом повідомив, що у зв`язку з ситуацією в країні та нестабільністю оплати покупцями готової продукції, виникли боргові зобов`язання в сумі 54 000,00грн, тому просив погодити графік оплат погашення заборгованості у розмір 5000,00грн кожного понеділка (т.1, а.с.24).

Станом час прийняття рішення, відповідач заборгованість перед позивачем не сплатив, його заборгованість становить 23 257,44грн, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 23 257,44грн основного боргу є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 11 628,72грн штрафу, 17 279,05грн пені, 1 174,23грн 3% річних та 6 212,74грн інфляційних втрат.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені та штрафу, господарський суд враховує наступне.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.2 та ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 5.4. договору, у разі прострочення Покупцем термінів оплати Товару більше ніж на 5-ть календарних днів, останній виплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми не сплаченого в строк Товару за кожен день прострочення оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на такий період. До розміру нарахування санкцій за даним пунктом не застосовуються положення ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до 5.5. договору, у випадку прострочення оплати Товару більше ніж на 30-ть календарних днів Покупець додатково сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 50% від вартості Товару. У випадку прострочення оплати товару понад 30-ть календарних днів, Постачальника має право вимагати, а Покупець зобов`язаний, на протязі 7-ми календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги від Постачальника, за власний рахунок повернути на адресу Постачальника неоплачений у належний строк Товар.

Відповідно до поданого розрахунку, позивачем за прострочення відповідачем виконання зобов`язання нараховано пеню в сумі 17 279,05грн та штраф у сумі 11 628,72грн (23 257,44грн х50%)(розрахунок т.1, а.с.4-10).

Перевіривши проведені позивачем нарахування заявленої до стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 11 628,72грн та пені в сумі 17 279,05грн, господарський суд встановив, що вказані нарахування проведено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства і умов договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 11 628,72грн та пені в розмірі 17 279,05грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд враховує наступне.

У відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 1 174,23грн та інфляційних втрат в сумі 6 212,74грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 23 257,44грн основного боргу, 17 279,05грн пені, 11 628,72грн штрафу, 1 174,23грн 3% річних та 6 212,74грн інфляційних втрат є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 2, ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Що стосується витрат позивача на надання правової допомоги у розмірі 18 000,00грн, суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ПТ №003632 від 04.08.2020, посвідчення адвоката та довіреність в порядку передоручення від 04.12.2023 адвоката Чальцева Д.В. (т.2, а.с.123, 135-136).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

З поданих документів судом встановлено, що 01.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОСТУ" (клієнт) та Адвокатським бюро "Дмитра Чальцева" (бюро) було укладено договір №01/11/23 про надання правової допомоги (далі - договір №01/11/23) (т.2, а.с.139-145).

За умовами пункту 1 договору №01/11/23, в порядку та на умовах, що визначені даним Договором Бюро зобов`язується надати Клієнту за його дорученням комплекс юридичних послуг, які полягають у стягненні заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "МВІ АТЛАС" (надалі - "Послуги"), а Клієнт, у свою чергу, зобов`язаний оплатити надані Послуги в порядку та на умовах, що визначені даним Договором.

Пунктом 1.3 договору №01/11/23 сторони передбачили, що послуги за цим Договором вважаються наданими з моменту підписання Сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг, або, у випадку необґрунтованої відмови Клієнта від підписання такого Акту, з моменту направлення такого Акту на адресу Клієнта.

Відповідно до пункту 4.1 договору №01/11/23, розмір гонорару Бюро визначається за погодинною ставкою. Фактична вартість послуги залежить від складності її надання, об`єму вихідного документу і розраховується виходячи з вартості однієї години роботи Адвоката, яка складає 2 000, 00 (дві тисячі грн. 00 коп) грн.

Згідно з пунктом 4.2 договору №01/11/23, оплата послуг Бюро здійснюється Клієнтом на підставі рахунків на оплату, шляхом:

4.2.1 здійснення попередньої оплати у розмірі 100 % вартості Послуги;

4.2.2 здійснення часткової попередньої оплати (авансу) у розмірі 50 % вартості Послуги;

4.2.3 здійснення оплати за надані Послуги по факту їх надання. У даному випадку строк оплати Послуг зазначається у відповідному рахунку на оплату.

За домовленістю Сторін, крім гонорару, що визначений даним Договором, клієнт сплачує на користь Бюро гонорар успіху, розмір якого становить 10 % від суми задоволених позовних вимог, що відображається у відповідному рахунку на оплату (пунктом 4.3 договору №01/11/23).

У відповідності до пункту 8.1 договору №01/11/23, даний Договір складений у двох примірниках, по одному примірнику для кожної Сторони, набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до "31" грудня 2024 року.

На виконання вимог пункту 1.3 договору №01/11/23 про надання правової допомоги, сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі наданих послуг від 02.05.2024 (т.2, а.с.137).

В Акті приймання-передачі наданих послуг від 02.05.2024, міститься найменування робіт та їх вартість, а саме: Адвокатом надано Клієнту наступні юридичні послуги в межах розгляду справи №906/1540/23:

1) збирання доказів: підготовка та збирання необхідних доказів з метою подання позовної заяви про стягнення заборгованості у кількості 12 шт. (договір поставки, додаток до договору, претензія, акти звіряння взаємних розрахунків (2 шт.), лист про визнання заборгованості, податкові накладні (3 шт.) разом з квитанціями (3 шт.) - 2000,00грн;

2) аналіз матеріалів справ та положень законодавства, надання усної консультації, узгодження адвокатом правової позиції з Клієнтом. - 2000,00грн;

3) складання та подання позовної заяви:

- здійснення математичного розрахунку заборгованості (інфляційні, пеня, 3 % річних, штраф);

- написання тексту позовної заяви обсягом 12 стр.;

- подання позовної заяви разом з додатками у к-ті. 12 шт. до Господарського суду Житомирської області через підсистему "Електронний суд" (завантаження позовної заяви разом з додатками, направлення їх на адресу Відповідача, направлення безпосередньо до суду ;

4) складання та подання Клопотання про долучення доказів від 11.12.2023 р.:

- написання тексту Клопотання обсягом 3 стр.

- подання Клопотання разом з додатками у к-ті. 26 шт. через підсистему "Електронний суд" (завантаження клопотання разом з додатками, направлення їх на адресу Відповідача, направлення безпосередньо до суду - 2000,00грн;

5) складання та подання Клопотання про долучення доказів та пояснень від 30.01.2024 р.:

- написання тексту Клопотання обсягом 16 стр.

- об`єднання додатків (192 шт.) до клопотання (в зв`язку з кількісним обмеженням підсистеми "Електронний суд" додатків які завантажуються);

- подання Клопотання разом з додатками у к-ті. 192 шт. об`єднаних у 10 шт. через підсистему "Електронний суд" (завантаження клопотання разом з додатками, направлення їх на адресу Відповідача, направлення безпосередньо до суду) - 4000,00грн;

6) складання та подання Заяви про долучення доказів від 27.02.2024 р.:

- подання Заяви разом з додатками у к-ті. 8 шт. через підсистему "Електронний суд" (завантаження Заяви разом з додатками, направлення їх на адресу Відповідача, направлення безпосередньо до суду);

- складання та подання Додаткових пояснень від 16.04.2024 р.:

- подання Додаткових пояснень разом з додатками у к-ті. 12 шт. через підсистему "Електронний суд" (завантаження Додаткових пояснень разом з додатками, направлення їх на адресу Відповідача, направлення безпосередньо до суду) - 2000,00грн;

7) участь представника Клієнта - адвоката Чальцева Д.В. у судових засіданнях які відбулися: 01.02.2024 р., 01.03.2024 р., 16.04.2024 р. - 2000,00грн.

Загальна вартість наданих послуг складає 18 000 грн (п.2 Акту).

В даному акті також зазначено, що жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг Замовник до Виконавця немає.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

У ч.2.ст.126 ГПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Водночас, за змістом ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Господарський суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).

Крім того у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Водночас, оцінюючи заявлену позивачем суму витрат на надання правової допомоги суд вважає, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу в частині вартості послуг за збирання доказів та аналіз матеріалів справи, подання позовної заяви до суду та подання клопотань про долучення доказів не відповідають критерію розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору в розумінні ст. ст. 126 та 129 ГПК України, з урахуванням вище встановлених обставин, оскільки:

- предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки, що складається основного боргу, пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат і, як наслідок, підготовка справи не потребувала пошуку та вивчення адвокатом позивача значної кількості судової практики та приписів діючого законодавства України зі спірного питання, значних затрат часу та зусиль. Судова практика у спорах про стягнення заборгованості за договором поставки є сталою, а розрахунок штрафних санкцій по справі не є складним та об`ємним, так як обраховується по існуючим формулам;

- підготовка та оформлення позовної заяви включає в себе, в тому числі і вивчення документів господарських правовідносин, їх аналіз та збір доказів;

- судові засідання у даній справі були нетривалими, а подання додаткових документів були необхідним через неподання їх позивачем разом з позовною заявою для повноти розгляду справи;

- в Акті приймання-передачі наданих послуг позивача значну частину наданих послуг адвоката включають в себе подання клопотань про долучення доказів, надсилання позовної заяви, тощо. Така технічна робота не потребує спеціальних знань в галузі права та не пов`язана зі складністю справи, а більшість документів були подані представником через підсистему "Електронний Суд".

З урахуванням вищевикладеного, вартість заявлених у даній справі послуг є завищеною зважаючи на предмет спору, обсяг наданих адвокатом послуг та необхідність часу для їх надання.

На переконання суду, у даному випадку, обґрунтованою є вартість послуг зазначена в Акті від 02.05.2024 в загальній сумі 9 000,00грн. Відповідно, суд вважає за доцільне розподілити витрати на професійну правничу допомогу між сторонами, а саме: витрати на правничу допомогу у справі №906/1540/23 покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас України" у розмірі 9000,00грн, а 9000,00грн (18 000,00-9000,00) - на Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОСТУ".

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню витрати позивача в рахунок відшкодування витрат на оплату правничої допомоги в сумі 9000,00грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас України" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул.Шатрищанська, буд. 67; ідентифікаційний код 43641334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТУ" (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 35; ідентифікаційний код 39856762):

- 23 257,44грн основного боргу,

- 17 279,05грн пені,

- 11 628,72грн штрафу,

- 1 174,23грн 3% річних,

- 6 212,74грн інфляційних втрат,

- 9 000,00грн витрат на оплату послуг адвоката,

- 2 684,00грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 27.05.24

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - у справу,

2 - ТОВ "КРОСТУ" (код 39856762) та представнику - електронний кабінет;

3 - ТОВ "МВІ Атлас Україна" (код 43641334) та представнику - електронний кабінет.