Рішення

від 23.05.2024 по справі 909/1178/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1178/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Олімп-ВМ"

вул. Чорновола Вячеслава, буд. 6 А, м. Дрогобич,

Дрогобицький р-н, Львівська обл., 82100

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крістал-Комерц"

вул. Шота Руставелі, буд. 1, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 782 710,42 грн.

За участю:

від позивача: Хомич Ю. В.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Олімп-ВМ" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крістал-Комерц" про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 782 710,42 грн, з яких: 590 780,00 грн основна заборгованість по вартості поставленого товару, 99 542,38 грн пеня, 71 212,43 грн інфляційні втрати та 21 175,61 грн 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги викладені у позовній заяві та відповіді на відзив підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити. Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань, що виникли з відносин поставки товару, в частині проведення оплати, заборгованість по договору становить 590 780,00 грн. У зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань, позивачем нараховано пеню в сумі 99 542,38 грн, інфляційні втрати в сумі 71 212,43 грн та 3% річних в сумі 21 175,61 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 30.04.2024 (ухвали суду від 25.04.2024).

В обґрунтування заперечень у відзиві на позовну заяву зазначено, що на підтвердження факту здійснення 08.06.2022 господарської операції з поставки товарів на суму 334 135,00 грн позивачем подано рахунок, видаткову та товаро-транспортні накладні, акт звірки взаємних розрахунків та оборотно-сальдову відомість, які не підписані зі сторони відповідача, останні не можуть бути належними доказами здійснення спірної господарської операції з постачання товару, а факт відображення такої господарської операції в податковій звітності не може рахуватись належним чи допустимим доказом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Приватним підприємством "Олімп-ВМ" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крістал-Комерц" (далі - покупець) було укладено договір поставки № 3005-1 від 30.05.2022 (далі - договір).

Постачальник зобов`язується постачати (передавати у власність покупця) товар, а покупець зобов`язується прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах та в порядку, передбаченими даним договором (п. 1.1. договору).

Найменування, загальна кількість товару, асортимент, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у бухгалтерських документах постачальника рахунках-фактурах видаткових накладних, які після підписання сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні статті 266 Господарського кодексу України, та є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

Фактична кількість, асортимент, ціна та загальна вартість товару, що підлягає поставці покупцеві вважається узгодженими сторонами в момент отримання постачальником попередньої оплати згідно умов, договору та/або в момент підписання бухгалтерських документів (п. 1.3. договору).

Постачальник виписує покупцеві товаро-транспортну накладну за умови, що покупець не менше ніж за 1 (один) робочий день за допомогою факсового зв`язку подасть заявку на завантаження, в якій повинно бути зазначено: найменування вантажовідправника (код ЄДРПОУ), найменування замовника (код ЄДРПОУ), найменування перевізника (код ЄДРПОУ), дата завантаження, пункт завантаження, пункт розвантаження, державний номерний знак транспортного засобу перевізника, прізвище, ім`я, по-батькові водія та його контактний телефон, номер та дату довіреності на право отримання товару від вантажовідправника (п. 1.5. договору).

Ціна товару формується на момент замовлення, фіксується у видаткових накладних, рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього договору. Сторони підписанням цього договору підтверджують, що ціни на товар є звичайними для продукції такого асортименту, якості та споживчих властивостей, які склалися на даному ринку продукції (п. 2.1. договору).

Загальна сума договору розраховується як сукупна вартість товару за всіма накладними, які були виписані протягом дії даного договору та відповідно до яких постачався товар в період його дії (п. 2.2. договору).

Платежі за цим договором здійснюються в гривнях України шляхом проведення безготівкового перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 2.3. договору).

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем протягом 30 банківських днів з моменту виставлення рахунку (п. 2.4. договору).

Право власності на товар та всі ризики, пов`язані із товаром, переходять від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка свідчить про передачу товару, але у всякому випадку не пізніше фактичного прийняття покупцем товару. Моментом передачі товару покупцю при відвантаженні автомобільним транспортом вважається підписання представником покупця чи перевізником товаротранспортної накладної (п. 2.5. договору).

Товар поставляється покупцю на умовах самовивозу (п. 3.1. договору).

Під час отримання товару покупець здійснює перевірку товару за кількістю та якістю. Після підписання покупцем накладної, претензії за кількістю товару постачальником не розглядаються (п. 3.2. договору).

Постачальник не несе відповідальності за знищення чи пошкодження (псування) товару при транспортуванні автомобільним транспортом, окрім випадків, коли таке знищення чи пошкодження (псування) стало наслідком порушення постачальником умов щодо тари та упаковки товару (п. 4.5. договору).

Договір діє з моменту підписання його сторонами та до 31.12.2022. Зобов`язання, які не виконані (та/чи виконані неналежним чином) протягом терміну дії договору, повинні бути виконані незважаючи на сплив терміну дії договору (п. 8.1. договору).

У випадку, якщо жодна із сторін протягом 30 днів до моменту закінчення терміну дії цього договору не заявить про свій намір розірвати договорі, цей договір автоматично пролонговується на кожен наступний календарний рік (п. 8.8. договору).

В межах договору позивачем було здійснено відповідачу три поставки товарів:

1) 03.06.2022 постачальником було здійснено поставку товару покупцеві загальною вартістю 714 229,61 грн, а саме: склосітка 4*4мм 160 г біла VERTEX - 262 рул.; склосітка 4*4мм VMF EURO PREMIUM 165 - 198 рул.; склосітка 5*5мм 145 г блакитна Standart VMF EURO - 100 рул.; склосітка 5*5мм 145 г помаранчева VMF EURO LUX 160 - 200 рул.; склосітка 5*5мм 160 г помаранчева Standart VMF EURO - 200 рул.

Поставка товару була оформлена видатковою накладною № 19.

Поставка товару здійснювалась самовивозом, що підтверджено ТТН № Р19 від 03.06.2022 (перевізник ФОП Чубай І. О., водій ОСОБА_1 ), згідно з якою товар було здано постачальником та прийнято покупцем.

2) 08.06.2022 постачальником було здійснено поставку товару покупцеві загальною вартістю 334 135.00 грн, а саме: склосітка 5*5мм 145 г помаранчева VMF EURO - 100 рул.; склосітка 5*5мм 170 г жовта VMF EURO LUX - 313 рул.

Поставка товару була оформлена видатковою накладною № 20.

Поставка товару здійснювалась самовивозом, що підтверджено ТТН № Р20 від 08.06.2022 (перевізник ФОП Ніколин М. І., водій ОСОБА_2 ).

3) 23.08.2022 постачальником було здійснено поставку товару покупцеві загальною вартістю 410 780,00 грн, а саме: склосітка 5*5мм 170 г жовта VMF EURO LUX - 100 рул.; склосітка 5*5мм 170 г помаранчева Standart VMF EURO - 100 рул.; склосітка 4*4мм 160 г біла VERTEX - 10 рул.; Р60 піна монтажна пістолетна поліуретанова 750 мл VMF EURO - 36 шт.; Р65 піна монтажна пістолетна поліуретанова 800 мл VMF EURO - 36 шт.; Р70 піна монтажна пістолетна поліуретанова 880 мл VMF EURO - 36 шт.; ZOFIX EPS-ХРS gіна-клейпістолетна поліуретанова 750 мл VMF EURO - 36 шт.; склосітка - 160g/т2 помаранчевафасадна (Х-ТREМЕ) - 300 рул.

Поставка товару була оформлена видатковою накладною № 41.

Поставка товару здійснювалась самовивозом, що підтверджено ТТН № Р41 від 23.08.2022 (перевізник ФОП Ніколин М. І., водій Малик Я. В.).

За фактом здійснення поставок товарів, постачальником було складено та відправлено на реєстрацію податкові накладні: № 1 від 01.06.2022; № 2 від 08.06.2022 та №7 від 23.08.2022.

У зв`язку із поставкою товару постачальником виставлено три рахунки на оплату: 30.05.2022 - № 19 на суму 714 229,61 грн; 08.06.2022 - рахунок № 22 на суму 334 135,00 грн та 23.08.2022 - рахунок № 49 на суму 410 780,00 грн. Загальна сума поставленого товару, на яку виставлено відповідні рахунки становить 1 459 144,61 грн.

Відповідач свої зобов`язання за договором в повному обсязі не виконав, заборгованість по вартості поставленого товару відповідача за договором складає 590 780,00 грн.

В пункті 5.3. договору визначено, що суперечки за цим договором вирішуються сторонами шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди, суперечка передається сторонами на розгляд господарського суду відповідно до чинного законодавства України.

07.09.2023 з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією № 04/09 від 04.09.2023 з додатками (оригінали первинних документів по операціях, акти звірки тощо). Докази направлення містяться в матеріалах справи.

Відповідач заборгованість не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 782 710,42 грн.

Зі змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Пунктом 1.3. договору визначено, що фактична кількість, асортимент, ціна та загальна вартість товару, що підлягає поставці покупцеві вважається узгодженими сторонами в момент отримання постачальником попередньої оплати згідно умов, договору та/або в момент підписання бухгалтерських документів.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем протягом 30 банківських днів з моменту виставлення рахунку (п. 2.4. договору).

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за товар, тобто, носить інформаційний характер.

Відтак положення пункту 2.4. договору не змінює строк виконання грошового зобов`язання, встановлений ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, який обраховується "з дня отримання товару", а не рахунку. Тому неотримання рахунку покупцем не може вважатись відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а значить не звільняє від обов`язку оплатити товар. Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, оплата вартості за товар мала бути здійснена в строк, визначений договором, який відраховується від дати отримання товару покупцем та виставлення рахунку, який передавався одночасно з товаром.

В силу ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач належним чином виконав договірні зобов`язання щодо поставки товар відповідачу за 03.06.2022, 08.06.2022 та 23.08.2022 на загальну суму 1 459 144,61 грн.

Як зазначено позивачем протягом червня-жовтня 2022 покупець перераховував на рахунок постачальника різні суми з різними призначеннями платежу, загальна сума яких становила 868 364,61 грн. Всі оплати, здійснені відповідачем, зараховувались позивачем в рахунок погашення основної заборгованості, залежно від хронологічної послідовності поставок. Платежі, здійснені відповідачем в період 01.06.2022 - 02.09.2022 зараховано в рахунок поставки товару від 03.06.2022, і відповідно платежі, що надійшли в період з 02.09.2022 - 03.10.2022 зараховані за поставку товару від 08.06.2022 (платіж за 02.09.2022 зараховано частково за обидві поставки). Вказане відповідає позиції Верховного Суду викладена у постанові від 26.12.2019 у справі № 911/2630/18.

Відтак, заборгованість відповідача по зобов`язаннях перед позивачем із врахування оплат становить 590 780,00 грн.

Відповідно до п. 201.10. Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Пунктом 201.10 Податкового кодексу України визначено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Як зазначено вище, за фактом здійснення поставок товарів, постачальником було складено та відправлено на реєстрацію податкові накладні: № 1 від 01.06.2022; № 2 від 08.06.2022; № 7 від 23.08.2022. Зазначені податкові накладені зареєстровані ДПС України в ЄРНН, що підтверджується матеріалами справи.

Окрім того, судом також встановлено, що скарг відповідача щодо помилково складної позивачем податкової накладної № 2 від 08.06.2022 до Головного управління ДПС в Івано-Франківської області не надходило.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості по вартості поставленого товару в сумі 590 780,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Положеннями ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Умовами договору, а саме пунктом 5.1. договору визначено, що за порушення термінів оплати, визначених цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день такого прострочення.

За порушення строків оплати позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 99 542,38 грн за період з 01.11.2022 по 04.03.2023.

Суд здійснивши перерахунок пені за вищезазначений період дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, отже вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 99 542,38 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування 3% річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 3% річних у сумі 21 175,61 грн за період з 22.07.2022 по 01.10.2023 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції виконується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості, водночас позивачем обраховано за кожен місяць окремо.

Суд здійснивши перерахунок інфляційних втрат, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення інфляційних втрат є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню в сумі 59 735,16 грн за період липень 2022 - вересень 2023. В частині стягнення інфляційних втрат в сумі 11 477,27 грн слід відмовити.

Згідно з частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 11 740,66 грн (платіжна інструкція № 613 від 22.11.2023). Інших судових витрат позивач не заявив.

За правилами, встановленими пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 11 568,50 грн слід покласти на відповідача, а в сумі слід 172,16 грн залишити за позивачем.

Керуючись ст. 2, 123, 129, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Олімп-ВМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крістал-Комерц" про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 782 710,42 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крістал-Комерц" (вул. Шота Руставелі, буд. 1, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 43138123) на користь Приватного підприємства "Олімп-ВМ" (вул. Чорновола Вячеслава, буд. 6 А, м. Дрогобич, Дрогобицький р-н, Львівська обл., 82100; ідентифікаційний код 44020843) 590 780,00 грн основної заборгованості по вартості поставленого товару, 99 542,38 грн пені, 59 735,16 грн інфляційних втрат, 21 175,61 грн 3% річних та 11 568,50 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення інфляційних втрат в сумі 11 477,27 грн відмовити.

Судовий збір в сумі 172,16 грн залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27.05.2024.

Суддя С. М. Кобецька