Рішення

від 27.05.2024 по справі 140/2050/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2050/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» (далі ТОВ «ДОК-АГРО», позивач) до Волинської митниці, в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 07.09.2023 №UА205140/2023/100577/1 про коригування митної вартості товарів;

2) визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205140/2023/006256 від 07.09.2023 Волинської митниці.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.

Позивач зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень. При цьому, вказав, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.

У відповіді на відзив позивач просив задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «ДОК-АГРО» через уповноваженого декларанта ПП «ТРІАДА» на митний пост Волинської митниці подано МД №23UA20514007181U5 від 06.09.2023, за якою задекларовано ввезення, зокрема, такого товару: «Добавка до корму тварин: (L-Lysine SULPHATE FEED GRADE), L-лізін сульфату, вага нетто-1000кг. Являє собою дрібні гранули коричневого кольору, що містить у своєму складі L-лізін сульфату 55.4%, згідно сертифіката аналізу. Не містить крохмалю, жиру, мальтодекстрину та відновлюючих цукрів. Розфасована та упаковані в 40 поліпропіленові мішки. Дата виробництва: 2023/06/19. Термін придатності: 2025/06/18, партія № 4 230619. Торговельна марка: MEIHUA GROUP. Виробник: Jilin Meihua Anino Acid Co., LTD. CN». Митна вартість товару була визначена за першим (основним) методом.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до МД були подані такі документи: сертифікат якості б/н від 19.06.2023; пакувальний лист 3 від 25.08.2023; рахунок-проформа NCDA2306021 від 02.06.2023; рахунок-фактура (iнвойс) 172100078505 від 19.06.2023; коносамент COSU8032024630 від 26.06.2023; автотранспортна накладна б/н від 31.08.2023; супровідний документ T1 23LTLR10000002A3D5 від 31.08.2023; сертифікат про походження товару 23C486000137/00167 від 28.06.2023; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) 23UA205140070733U0 від 01.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару Б/Н від 13.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги TG010923012 від 01.09.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 12071 від 01.09.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №9 від 01.09.2023; документ, що підтверджує перевезення товару б/н від 01.09.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.06.2023; страховий поліс BC32N135012300017190 від 25.06.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) №NCDA 2306021 від 02.06.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 02.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №089 від 17.03.2023; договір (контракт) про перевезення 10.01.2022/9310Д від 10.01.2022; договір (контракт) про перевезення №12071 від 22.08.2023; договір-заявка про перевезення 132-Д від 22.08.2023; відомості про включення товарів до переліку кормових добавок, преміксів та готових кормів, ветеринарних препаратів, а саме: номер реєстраційного посвідчення та дата реєстрації AA-09334-04-20 від 17.01.2020; сертифікат здоров`я 223N431300 від 21.06.2023.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товару за вказаною МД не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності:

- відповідно до банківського платіжного документу б/н від 13.06.2023 сума оплати за товар згідно контракту NCDA 2306021 від 02.06.2023, інвойсу 172100078505 від 19.06.2023 становить 66283 дол.США, що не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення;

- в супровідному документі Т1 №23LTLR10000002A3D5 від 31.08.2023 відсутні відомості про вартість товару;

- в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 01.09.2023 №12071 вартість вантажно-розвантажувальних робіт за вартість транспортно-експедиторського обслуговування даної поставки становить 2175,17, однак в МД транспортні витрати не розподілено за статтями витрат;

- у страховому полісі BC32N135012300017190 від 25.06.2023 вказана сума 22869 дол.США, що не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення, числовий розрахунок не надано;

- прайс-лист б/н від 01.06.2023 є пропозицією від відправника NUTRICORN CO. LIMITED CN, а не виробника товару Jilin Meihua Anino Acid Co., LTD. CN, тоді як відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу (а. с. 26 зворот).

В зв`язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаних випадках митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, банківські (платіжні) документи, транспортні (перевізні) документи, копію декларації країни відправлення.

Декларант надав додаткові документи, які з позиції митного органу також містили розбіжності, зокрема:

- відповідно до виписки по особовому рахунку від 13.06.2023 та від 17.08.2023 загальна сума оплати за товар становить 198821,50 дол.США (від 13.06.2023 66283,5 дол., від 17.08.2023 132538 дол.США), що суперечить вартості товару, зазначеній в специфікації від 02.06.2023 №1 220945 дол.США;

- банківський платіжний документ від 17.08.2023 на суму132538 дол.США не подано до митного оформлення;

- згідно п. 4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.06.2023 №NCDA 2306021 оплата за товар проводиться в 2 етапи, перший з яких включає в себе 30% передоплати протягом 7 календарних днів з моменту узгодження і підписання Сторонами специфікації до контракту;

- подана до митного оформлення специфікація №1 датується 02.06.2023, однак проведення передоплати в сумі 66283,5 дол.США здійснено 13.06.2023, що не відповідає умовам, в п. 4.1 зовнішньоекономічного договору.

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000577/1 від 07.09.2023.

З графи 33 вказаного рішення вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Митну вартість визначено за резервним методом (стаття 64 МК України). Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД №UA100100/2023/439892 від 31.07.2023, де митна вартість товару становить 1,03 дол. США/кг.

Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006256, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів.

В подальшому, як вбачається із заяв по суті справи, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140072106U8 від 07.09.2023.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: сертифікат якості б/н від 19.06.2023; пакувальний лист 3 від 25.08.2023; рахунок-проформа NCDA2306021 від 02.06.2023; рахунок-фактура (iнвойс) 172100078505 від 19.06.2023; коносамент COSU8032024630 від 26.06.2023; автотранспортна накладна б/н від 31.08.2023; супровідний документ T1 23LTLR10000002A3D5 від 31.08.2023; сертифікат про походження товару 23C486000137/00167 від 28.06.2023; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) 23UA205140070733U0 від 01.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару Б/Н від 13.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги TG010923012 від 01.09.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 12071 від 01.09.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №9 від 01.09.2023; документ, що підтверджує перевезення товару б/н від 01.09.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.06.2023; страховий поліс BC32N135012300017190 від 25.06.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) №NCDA 2306021 від 02.06.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 02.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №089 від 17.03.2023; договір (контракт) про перевезення 10.01.2022/9310Д від 10.01.2022; договір (контракт) про перевезення №12071 від 22.08.2023; договір-заявка про перевезення 132-Д від 22.08.2023; відомості про включення товарів до переліку кормових добавок, преміксів та готових кормів, ветеринарних препаратів, а саме: номер реєстраційного посвідчення та дата реєстрації AA-09334-04-20 від 17.01.2020; сертифікат здоров`я 223N431300 від 21.06.2023.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цих рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Як уже було зазначено судом, декларантом до митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), які є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Так, однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що поданий банківський платіжний документ не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення, та стосовно цього суд зазначає про таке.

02.06.2023 між ТОВ «ДОК-АГРО» (покупець) та NUTRICORN CO., LIMITED (продавець) було укладено Контракт №NCDA 2306021, відповідно до умов якого продавець приймає на себе зобов`язання з поставки і передачі в порядку і строки, встановлені даним контрактом товару (пункт 1.1 Контракту). Загальний обсяг і умови поставок визначаються згідно з додатками (Специфікаціям) до даного Контракту, які є його невід`ємною частиною (пункт 1.5 Контракту). Ціна товару, що поставляється по даному Контракту зазначено у відповідному Додатку (Специфікації) до Контракту (пункт 3.2 Контракту).

Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок в наступному порядку:

1-й етап: 30% передоплата протягом 7 календарних днів з моменту узгодження і підписання сторонами специфікації до контракту;

2-й етап: оплата 70% вартості товару повинно бути здійснено покупцем до прибуття товару в порт призначення та не пізніше ніж 30 днів з моменту відправлення (пункт 4.1 Контракту).

На виконання умов Контракту №NCDA 2306021 від 02.06.2023 сторонами підписано Специфікацію №1 від 02.06.2023 щодо поставки товару на загальну суму 220945,00 дол. США, зокрема щодо L-Lysine SULPHATE FEED GRADE/L-лізін сульфат кормовий 70% CAS 60343-69-3 Meihua brand загальною вартістю 169400,00 дол. США, кількістю 220000,00 кг.

Продавцем було також надіслано покупцю проформу-інвойс № NCDA 2306021 від 02.06.2023 щодо здійснення оплати за товар в сумі 220945,00 дол. США (вартість L-лізин становить 169400,00 дол. США).

На виконання умов пункту 4.1 Контракту №NCDA 2306021 від 02.06.2023, Специфікації №1 від 02.06.2023 та на підставі проформи інвойсу №NCDA 2306021 від 02.06.2023, ТОВ «ДОК-АГРО» було здійснено платіж в розмірі 30% від загальної вартості товару в розмірі 66283,50 дол. США відповідно до банківського платіжного доручення від 13.06.2023 №б/н, в рядку 70 якого зазначено, що оплата здійснюються за Контрактом №NCDA 2306021 від 02.06.2023 та інвойсом NCDA 2306021 від 02.06.2023.

При цьому, решту 70% оплати в розмірі 132538,00 дол. США здійснено відповідно до банківського платіжного доручення від 17.08.2023 №б/н, яке надавалось декларантом митному органу у відповідь на повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів.

Відтак, суд зауважує, що Волинська митниця дійшла помилкового висновку про те, що банківський платіжний документ від 13.06.2023 №б/н не ідентифікується з партією товару, позаяк в рядку 70 якого зазначено, що оплата здійснюються за Контрактом №NCDA 2306021 від 02.06.2023 та інвойсом NCDA 2306021 від 02.06.2023 та така здійснена у розмірі 30% (66283,50 дол. США), як того вимагають умови контракту №NCDA 2306021 від 02.06.2023.

Твердження відповідача про те, що в декларації країни відправлення форми Т1 №23LTLR10000002A400 від 31.08.2023 відсутні відомості про вартість товару, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, з огляду на таке.

Згідно зі статтями 3, 41 Конвенції про процедуру спільного транзиту, до якої 01.10.2022 приєдналась Україна, «транзитний супровідний документ» означає документ, що надрукований з використанням засобів електронного опрацювання даних для супроводження товарів і ґрунтується на відомостях транзитної декларації (...).

Митниця відправлення надає декларанту транзитний супровідний документ. Транзитний супровідний документ має відповідати формі, наведеній у додатку A3 до доповнення III, і містить відомості, визначені в додатку A4 до доповнення III. За необхідності до транзитного супровідного документа додається Перелік товарів, сформований за формою, наведеною в додатку А5 до доповнення III, який містить відомості, визначені в додатку А6 до доповнення III. Перелік товарів є невід ємною частиною транзитного супровідного документа.

Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення Комісії (ЄС) 2016/578, митниця відправлення надає декларанту транзитний супровідний документ, доповнений Переліком товарів. Перелік товарів є невід`ємною частиною транзитного супровідного документа.

Транзитний супровідний документ має відповідати формі, наведеній у додатку АЗа до доповнення III, і містити відомості, визначені в додатку А4а до доповнення III. Перелік товарів подається за формою, наведеною в додатку А5а до доповнення III, і містить відомості, визначені в додатку А6а до доповнення III. Транзитний супровідний документ і Перелік товарів подаються у друкованому вигляді.

Суд зауважує, що у вищевказаних додатках відсутні обов`язкові відомості та вимоги щодо необхідності визначення вартості товару, а тому відсутність вартості товару в декларації країни відправлення №LTLR10000002A3D5 від 31.08.2023 не є обов`язковою для даного документа та відповідно не може підтверджувати чи спростовувати ціну товару, тому як наслідок взагалі не впливає на числові значення митної вартості товару.

Стосовно прайс-листа, який містить інформацію не виробника товару, а відправника, то суд зазначає, що поданий прейскурант (прайс-лист) оформлений на фірмовому бланку, в якому міститься інформація про вартість за одиницю (за одну тонну) товару. Прайс-лист скріплений печаткою та підписами посадових осіб компанії, тому не повинен викликати будь-яких сумнівів у його належності.

До переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Код документу 3014 (прайс-лист) справді передбачає, що такий документ має бути виданий виробником товару. Відображена у прайс-листі вартість товарів в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунках-фактурах щодо кожної поставки. В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення рахунках-фактурах. Сам лише факт надання позивачем прайс-листа, виданого експортером, однак, із зазначенням коду 3014, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідно коносаменту №COSU8032024630 від 26.06.2023 порт завантаження товару DALIAN Китай, порт розвантаження KLAIPEDA, Литва. Надані рахунки про транспортно-експедиційне обслуговування №TG010923012 від 01.09.2023, довідки про перевезення №9 від 01.09.2023, б/н від 01.09.2023, №12071 від 01.09.2023 не містять інформації про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту; такі затрати могли бути понесені імпортером та відповідно мали б бути додані до митної вартості товару. Стосовно цього суд зазначає про таке.

10.01.2022 між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (Експедитор) та ТОВ «ДОК - АГРО» (Клієнт) було укладено Договір транспортного експедирування № 10.01.2022/93ОД, відповідно до умов якого Експедитор взяв зобов`язання за дорученням клієнта та за його рахунок надати або організовувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, організацію виконання митних формальностей, здійснення операцій, пов`язаних з пред`явленням митному органу до митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших вантажів клієнта та документів на них, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (пункт 1.1 Договору). Експедитор взяв зобов`язання організовувати послуги, пов`язані з прийманням, накопиченням, сортуванням, складуванням, навантаженням, розвантаженням, зберіганням, перевезенням вантажів (підпункт 2.2.3 пункту 2.3 Договору). В свою чергу Клієнт зобов`язувався оплачувати послуги Експедитора, а також відшкодовувати додаткові витрати, в тому числі, але не виключно витрати з демереджу, детеншну, понаднормового простою, зберігання, зважування, навантаження, розвантаження, які виникли у Експедитора при виконанні цього Договору, якщо такі витрати не виникли з вини Експедитора (підпункт 2.4.13 пункту 2.4 Договору).

Суд, відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, враховує також висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі № 803/718/17, які полягають у такому, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, довідка про транспортні витрати від 01.09.2023 №12071 та рахунок №TG010923012 від 01.09.2023 підтверджують вартість транспортно-експедиторського обслуговування за межами території України та вантажно-розвантажувальних робіт у порту Клайпеда комплекс перевантажувальних робіт за коносаментом COSU8032024630 вантажу в контейнері FSCU8601590, які складають 57309,81 грн.

Надаючи оцінку твердженням відповідача про те, що у страховому полісі BC32N135012300017190 від 25.06.2023 вказана сума 22869 дол.США не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення, числовий розрахунок не надано, суд враховує таке.

Відповідно до пунктів 2.1, 3.5 Контракту №NCDA 2306021 від 02.06.2023 (а. с. 33-35) базис поставки товару згідно із законодавством України з правилами Інкотермс 2020, вказано у відповідному Додатку (Специфікації) до Контракту. У вартість включається вартість упаковки, маркування, вартість тари, палет, навантаження і сертифікату походження. Витрати, пов`язані з виконанням даного Контракту розподіляються між Сторонами відповідно до правил Інкотермс 2020.

Згідно з Специфікацією №1 від 02.06.2023 до контракту №NCDA 2306021 від 02.06.2023 сторони узгодили умови поставки CIF (Клайпеда, Литва).

Відповідно до Інкотермс CIF («вартість, страхування, фрахт») означає, що Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, проте ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від Продавця на Покупця. Додатково до цього, саме умовами терміну CIF передбачено, що на Продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь Покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки CIF, сторони виходили з того, що узгоджена ціна на продаж товару вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень, відтак додаткових витрат на страхування товару позивачем понесено не було.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, безпідставно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

На думку суду, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД (№UA100100/2023/439892 від 31.07.2023), на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у спірному випадку митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач через уповноваженого декларанта надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Отже, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006256 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 07.09.2023 №UA205140/2023/000577/1, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 138 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 6056,00 грн, сплачений згідно платіжної інструкції від 21.02.2024 №3001.

21.03.2024 ТОВ «ДОК-АГРО» подало до суду клопотання №21/03-2 про відшкодування витрат на залучення перекладача в розмірі 2400,00 грн.

Як доказ понесення даних витрат позивачем надано:

- копію акту здачі-прийняття послуг №КІ-000000020 від 22.01.2024, згідно з якими загальна вартість робіт (послуг) з письмового перекладу на українську мову документів з нотаріальним засвідченням становить 1500 грн, акту надання послуг №50608 від 28.02.2024 на суму 900,00 грн;

- платіжні інструкції кредитного переказу коштів №3053 від 01.03.2024, згідно з яким ТОВ «ДОК-АГРО» здійснено переказ в користь ФОП ОСОБА_1 1500,00 грн за надання послуг з перекладу згідно рахунку №КІ-000020 від 01.03.2024 та №3065 від 05.03.2024, згідно з яким ТОВ «ДОК-АГРО» здійснено переказ в користь ФОП ОСОБА_2 900,00 грн за надання послуг з перекладу згідно рахунку №50608 від 28.02.2024;

- рахунки-фактури №КІ-000020 від 01.03.2024 на суму 1500,00 грн та №50608 від 28.02.2024 на суму 900,00 грн.

У поданому клопотанні митниця просила відмовити у відшкодуванні витрат, пов`язаних із залученням перекладача, з огляду на те, що витрати пов`язані із залученням перекладача не є співмірними із складністю цієї справи, адже вказана справа є справою незначної складності.

Вирішуючи питання обґрунтованості заявленого клопотання про відшкодування витрат на залучення перекладача, суд зауважує наступне.

У статті 10 Конституції України закріплено, що державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Статтею 137 КАС України (частини третя, шоста-восьма) передбачено, що спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, факт надання послуг перекладача підтверджується перекладом документів, складених іноземною мовою, на українську мову, які містяться в матеріалах справи.

Переклад документів замовлений позивачем на виконання вимог ухвали суду та наданий суду з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 у справі №160/7049/19 (К/9901/6449/20).

Доводи відповідача про неспівмірність витрат на залучення перекладача суд відхиляє, оскільки такі витрати не перевищують ціну позову.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 8456,00 грн судових витрат, в тому числі: судовий збір в сумі 6056,00 грн та 2400,00 грн витрат, пов`язаних із залученням перекладача.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 07.09.2023 №UА205140/2023/100577/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205140/2023/006256 від 07.09.2023.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у розмірі 8456 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» (45516, Волинська область, Володимирський район, село Кремеш, вулиця Локацька, 2-а, ідентифікаційний код юридичної особи 40955973).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43958385).

Суддя Ф.А. Волдінер