Ухвала

від 27.05.2024 по справі 160/13352/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 травня 2024 року Справа № 160/13352/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант» до Марганецької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант» до Марганецької міської ради, в якій позивач просить:

- у зв`язку із складним фінансовим становищем позивача, відстрочити оплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення суду по суті позовних вимог;

- витребувати від Марганецької міської ради засвідчені належним чином копії рішень: від 13.07.2023 року № 1184-49 /VIII «Про встановлення ставок плати за землю та пільг зі сплати земельного податку на території Марганецької міської територіальної громади» та додатків № 1 та № 2 до нього, та рішень Марганецької міської ради від 29.03.2022 року № 777-44/ VIII, та від 26.01.2023 року № 1033-46-3/VIII «Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області», а також проєкт землеустрою щодо встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області та документи, на підставі яких виносились вказані рішення та складався проєкт землеустрою щодо встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області;

- в порядку виконання положень ч. 4 ст. 264 КАС України зобов`язати Марганецьку міську раду опублікувати оголошення про оскарження рішення Марганецької міської ради від 13.07.2023 року № 1184-49 /VIII «Про встановлення ставок плати за землю та пільг зі сплати земельного податку на території Марганецької міської територіальної громади» та додатків № 1 та № 2 до нього, та рішень Марганецької міської ради від 29.03.2022 року № 777-44/ VIII, та від 26.01.2023 року № 1033-46-3/ VIII «Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Марганецької міської ради від 13.07.2023 року № 1184-49 /VIII «Про встановлення ставок плати за землю та пільг зі сплати земельного податку на території Марганецької міської територіальної громади» та додатків № 1 та № 2 до нього;

- визнати протиправним та скасувати рішення Марганецької міської ради від 29.03.2022 року № 777-44/ VIII, та від 26.01.2023 року № 1033-46-3/ VIII «Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області».

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд у зв`язку із складним фінансовим становищем позивача, відстрочити оплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення суду по суті позовних вимог.

Розглянувши заяву позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, підстави відстрочення судового збору чітко врегульовано законом.

У постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування відповідних норм права.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Отже, положення частини першої статті 133 КАС як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.

Частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У заяві позивачем не наведено обставин, які свідчать про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», і не додано доказів на підтвердження таких обставин.

Позивач є юридичною особою та предметом позову у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Обставини, які б свідчили про наявність умов, предметних та суб`єктних критеріїв, за яких суд може розглянути питання про відстрочення сплати або зменшення розміру судового збору з огляду на майновий стан позивача відсутні.

Беручи до уваги вищенаведене, обґрунтованих підстав для задоволення заяви позивача не встановлено.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви позивача про відстрочення сплати та зменшення розміру судового збору.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028, 00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, позивачем заявлено три вимоги які є вимогами немайнового характеру (оскарження рішень Марганецької міської ради:

- від 13.07.2023 року № 1184-49 /VIII «Про встановлення ставок плати за землю та пільг зі сплати земельного податку на території Марганецької міської територіальної громади» та додатків № 1 та № 2 до нього;

- від 29.03.2022 року № 777-44/ VIII;

- від 26.01.2023 року № 1033-46-3/ VIII «Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області»).

Отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання позовної заяви з трьома вимогами немайнового характеру становить - 9084,00 грн.

Водночас, частиною 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд». Отже, судовий збір за подання даної позовної заяви становить 7267,20 грн (9084, * 0,8).

Таким чином, недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову у відповідності до Закону України Про судовий збір у розмірі 7267,20 грн.

Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів, з моменту отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 241, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант» до Марганецької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, залишити без руху.

Позивачу в п`ятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- документ про сплату судового збору у відповідності до Закону України Про судовий збір на суму 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 20 коп.

Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса