Ухвала

від 27.05.2024 по справі 300/1706/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"27" травня 2024 р.Справа № 300/1706/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання - Лудчак А.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Гандзюк І.Р.,

представника відповідача - Медицької С.В.,

представника третьої особи - Устінського А.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні заяву про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1

до Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ліцей №6 імені Івана Ревчука Івано-Франківської міської ради

про визнання протиправним і скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань за № 140-26 від 07.06.2019.

16.08.2019 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

15.10.2019 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду скасовано ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за № 300/1706/19, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Івано-Франківської міської ради за №140-26 від 07.06.2019 в частині надання дозволу Івано-Франківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №6 імені Івана Ревчука Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вулиці Отця І. Блавацького, 3, орієнтовною площею 0,0242 га для будівництва та обслуговування закладів освіти.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 апеляційні скарги Івано-Франківської міської ради та Ліцею №6 ім. Івана Ревчука Івано-Франківської міської ради залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 року у справі №300/1706/19 без змін.

Постановою Верховного Суду від 14.02.2024 Касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі №300/1706/19 скасовано. Справу №300/1706/19 направлено на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Справа №300/1706/19 надійшла на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 22.02.2024, згідно штампу відділу документального забезпечення канцелярії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2024, справу призначено головуючому судді Микитюку Р.В.

Ухвалою суду від 27.02.2024 призначено підготовче судове засідання на 28.03.2024.

Через систему "Електронний суд" від представника відповідача Івано-Франківської міської ради надійшла заява про закриття провадження у справі. В обґрунтування зазначеної заяви зазначено, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 07.06.2019 за №140-26 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань" Івано-Франківській загальноосвітній школі I-III ступенів №6 імені Івана Ревчука надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Отця І. Блавацького, 3 орієнтованою площею 0,0242 га для будівництва та обслуговування закладів освіти.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 30.07.2021 за №293-13 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань" Ліцею №6 імені Івана Ревчука Івано-Франківської міської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Отця І. Блавацького, 3 орієнтованою площею 0,0242 га для будівництва та обслуговування закладів освіти.

У відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за закладом освіти Ліцей №6 імені Івана Ревчука Івано-Франківської міської ради, 18.10.2021 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2610100000:21:001:0468, площею 0,0242 га, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.03.2024 №368411107.

Оскільки на підставі рішення суб`єкта владних повноважень у третьої особи виникло речове право на земельну ділянку, то цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Протокольною ухвалою суду від 27.05.2024 замінену третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме: Івано-Франківську загальноосвітню школу I-III ступенів №6 імені Івана Ревчука на Ліцей №6 імені Івана Ревчука Івано-Франківської міської ради.

В судовому засіданні позивач та його представник проти задоволення заяви про закриття провадження у справі - заперечили, просили у її задоволенні відмовити.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні заяву про закриття провадження у справі підтримали, просили провадження у справі закрити.

Розглянувши заяву про закриття провадження у справі, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

В свою чергу, під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на розгляд до адміністративного суду спір, який виник між конкретними суб`єктами відносно їх прав та обов`язків в конкретних публічно-правових відносинах, в яких один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших суб`єктів.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що предметом оскарження є рішення відповідача про надання закладу освіти дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у користування.

Частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина перша статті 116 ЗК України).

За правилами частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина третя статті 123 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК України).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина чотирнадцята статті 123 ЗК України).

Аналіз наведених норм права у взаємозв`язку дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду) громадян, юридичних осіб та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування або у власність.

Таким чином, в розглядуваних правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Суд констатує, що позивач не оспорює право відповідача чи іншої особи на спірну земельну ділянку, не заявляє своїх вимог як власника чи користувача на неї, а наголошує на її цільовому використанні у якості єдиного заїзду до будинку як ним, так і іншими сусідами.

Суд зазначає про помилковість доводів представника відповідача про приватноправовий характер спірних правовідносин, оскільки такі не випливають з прав цивільних, а стосуються виключно законності дій суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій держави.

Правозастосовча практика щодо розгляду цієї категорії справ у порядку адміністративного судочинства викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №758/1764/17 та від 24.04.2019 у справі №305/1886/16-а.

Конституційний Суд України у рішенні від 01.04.2010 №10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.143 Конституції України, п.п. "а", "б", "в", "г" ст.12 Земельного кодексу України, п.1 ч.1 ст.17 КАС України, вирішив, що органи місцевого самоврядування у земельних відносинах з громадянами та юридичними особами, в тому числі щодо вирішення питань розпорядження, передачі у власність, у користування земельних ділянок, а також їх вилучення, виступають виключно як суб`єкти владних повноважень.

Земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень, пов`язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Таким чином, з урахуванням викладеного, виходячи з предмету спірних правовідносин, зважаючи на наявність у відповідача у спірних правовідносинах визначальних ознак суб`єктів владних повноважень у розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність у переданому на вирішення суду спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 14.02.2024 у даній справі, зокрема зазначено, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України у зв`язку із тим, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 15.10.2019 скасував ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.08.2019, а справу направив на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Верховний Суд постановою від 30.07.2020 залишив без змін постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019.

Отже питання юрисдикційної підсудності цього спору вирішувалося раніше судами апеляційної та касаційної інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 2, 4, 17, 19, 241, 248, 293, 294 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі №300/1706/19 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ліцей №6 імені Івана Ревчука Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/Микитюк Р.В.