Рішення

від 27.05.2024 по справі 340/713/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/713/23

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Дербі" (26223, Кіровоградська область, смт. Смоліне, вул. Козакова, 43, код ЄДРПОУ 23097657)

відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Дербі" (надалі ТОВ "ТД Дербі") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДПС у Кіровоградській області), в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення:

- форми "С" №00003020704 від 19.01.2023 року, яким застосовано фінансову санкцію в розмірі 25 222, 30 грн.;

- форми "С" №00003030704 від 19.01.2023 року, яким застосовано фінансову санкцію в розмірі 5 100 грн.;

- форми "ПС" №00003040704 від 19.01.2023 року, яким накладено штраф у розмірі 1 020 грн.

Позов мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення - рішення про застосування фінансових санкцій (штрафів) прийняті ГУ ДПС у Кіровоградській області за результатами фактичної перевірки, призначеної наказом №1532-п від 22.12.2022 року. Позивач стверджує про незаконність цієї перевірки, оскільки у наказі відсутнє посилання на конкретні підстави призначення перевірки. Крім того, позивач заперечує описані в акті перевірки порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та стверджує, що формальна відсутність у фіскальному касовому чеку деяких реквізитів не змінює факту придбання товару, а такий чек підтверджує виконання розрахункової операції. Наголошував, що у ході перевірки відповідач не перевіряв фіскальні касові чеки, не вручав запит про надання документів, а зробив висновки на підставі вибіркової інформації із СОД РРО. Посилаючись також на порушення відповідачем при прийнятті рішення №00003040704 від 19.01.2023 року мораторію на застосування штрафних санкцій, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України на період дії карантину, позивач просить суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою судді від 23.02.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що фактична перевірка належного ТОВ "ТД Дербі" магазину "Калина" проведена за наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області №1532-п від 22.12.2022 року, виданим на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, у зв`язку з надходженням інформації ДПС України про можливі порушення ТОВ "ТД Дербі" законодавства щодо здійснення розрахункових операцій з підакцизними товарами. У ході перевірки встановлено порушення вимог пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та пункту 85.2 статті 85 ПК України, а саме невидача розрахункових документів встановленого зразка та невідображення у фіскальних чеках кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а також ненадання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Вказані порушення стало підставою для накладення на позивача фінансових санкцій та штрафів, передбачених пунктами 1, 7 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та пунктом 121.1 статті 121 ПК України. Доводячи дотримання порядку призначення та проведення фактичної перевірки, а також правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Дербі" зареєстроване як юридична особа, основним видом його діяльності є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Позивач провадить господарську діяльність на декількох господарських об`єктах, зокрема у магазині "Калина", розташованому у м. Хмельове Маловисківського району Кіровоградської області по вул. Калініна, 42.

На цю адресу торгівлі ТОВ "ТД Дербі" видані ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

У грудні 2022 року до ГУ ДПС у Кіровоградській області надійшов лист ДПС України №15857/7/99-00-07-04-02-08 від 07.12.2022 року з інформацією про можливі порушення ТОВ "ТД Дербі" законодавства щодо реалізації підакцизних товарів із застосування РРО та ПРРО. Цим листом доручено ГУ ДПС у Кіровоградській області провести фактичні перевірки ТОВ "ТД Дербі".

В.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області видав наказ №1532-п від 22.12.2022 року "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Торговий дім Дербі", яким на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України наказано провести фактичну перевірку господарської одиниці магазину "Калина", що належить ТОВ "ТД Дербі", з 23.12.2022 року тривалістю 5 діб, за період діяльності з 01.01.2022 року по 27.12.2022 року, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платника податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотриманням роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги).

На підставі цього наказу посадовим особам ГУ ДПС у Кіровоградській області видані направлення №2605 та №2606 від 22.12.2022 року на проведення фактичної перевірки магазину "Калина".

Посадові особи ГУ ДПС у Кіровоградській області 23.12.2022 року провели фактичну перевірку, за наслідками якої склали акт, який зареєстрований в ГУ ДПС у Кіровоградській області за №4741/11/11/РРО/23097657 від 27.12.2022 року.

У ході фактичної перевірки встановлені та описані в акті такі порушення:

- пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" невидача розрахункового документу встановленого зразка (відсутні обов`язкові реквізити розрахункового документу) на загальну суму 25222, 30 грн.;

- пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" невідображення у фіскальних чеках кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів;

- пункту 85.2 статті 85 ПК України ненадання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі акту перевірки прийняло щодо ТОВ "Дербі" такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "С" №00003020704 від 19.01.2023 року, яким за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі пункту 1 статті 17 цього Закону застосовано фінансові санкції у розмірі 25222,30 грн. за невидачу розрахункового документу встановленого зразка;

- форми "С" №00003030704 від 19.01.2023 року, яким за порушення пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі пункту 7 статті 17 цього Закону застосовано фінансові санкції у розмірі 5 100 грн. за невідображення у фіскальних чеках кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів;

- форми "ПС" №00003040704 від 19.01.2023 року, яким за порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України на підставі пункту 121.1 статті 121 ПК України накладено штраф у розмірі 1020 грн. за ненадання в повному обсязі документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Не погоджуючись з цими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Пунктом 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (надалі - ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції: 19-1.1.4. здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; 19-1.1.14. здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Згідно з пунктами 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 61 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється зокрема шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України передбачений такий порядок проведення фактичної перевірки:

80.1. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

80.2. Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.4. Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

80.5. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

80.6. Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з`ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

80.7. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Статтею 81 ПК України передбачені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок:

81.1. Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

81.3. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

Суд наголошує, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності передбачених пунктом 80.2 ст.80 ПК України підстав для її проведення (правова підстава) та пред`явлення документів, визначених пунктом 81.1 статті 81 ПК України (формальна підстава).

Податковий кодекс України пов`язує початок фактичної перевірки, яка здійснюється без попередження платника податків, але у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції, саме з врученням платнику податків або таким особам під розписку копії наказу про проведення перевірки. Право приступити до проведення фактичної перевірки посадові особи контролюючого органу мають за умови пред`явлення уповноваженій особі платника податку направлень на проведення такої перевірки та своїх службових посвідчень. Невиконання цих вимог не дає посадовим особам контролюючого органу права приступати до проведення фактичної перевірки та дозволяє платнику не допустити їх до проведення перевірки.

Суд установив, що фактична перевірка ТОВ "ТД Дербі" за місцем провадження ним господарської діяльності - у магазині "Калина" - проведена посадовими особами відповідача відповідно до рішення керівника контролюючого органу, а саме наказу в.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області №1532-п від 22.12.2022 року, який відповідає вимогам п.81.1 ст.81 ПК України.

Приводом для видання цього наказу стала інформація, яка надійшла від ДПС України, і яка свідчила про можливі порушення позивачем законодавства щодо здійснення розрахункових операцій, обігу підакцизних товарів, що повністю узгоджується із підставою, передбаченою пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.

Перед початком фактичної перевірки працівники ГУ ДПС у Кіровоградській області провели у магазині "Калина" контрольну розрахункову операцію, у ході якої особа, яка здійснює розрахункові операції - продавець ОСОБА_1 - здійснила продаж товарів, про що складено акт проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг) від 23.12.2022 року. Саме ОСОБА_1 як особі, яка фактично проводила розрахункові операції, посадові особи ГУ ДПС у Кіровоградській області пред`явили службові посвідчення та направлення на проведення перевірки, а також їй під розписку вручили копію наказу №1532-п від 22.12.2022 року. Посадові особи контролюючого органу були допущені до фактичної перевірки на господарській одиниці позивача та провели таку перевірку.

Отже суд прийшов до висновку що фактична перевірка проведена з додержанням вимог чинного законодавства щодо підстав та порядку проведення таких перевірок, з відома та за участю уповноваженої особи платника податків.

Доводи позивача щодо того, що у наказі №1532-п від 22.12.2022 року не наведені фактичні підстави для призначення перевірки та не відображено, яка саме інформація, що наявна та/або отримана контролюючим органом, стала підставою для призначення фактичної перевірки, суд відхиляє та зазначає, що відсутність у наказі таких відомостей не свідчить про незаконність перевірки і не може бути підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки це не вплинуло на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки.

Тож суд вважає, що порушень законодавства в частині наявності підстав та процедури проведення перевірки, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, відповідач не допустив.

У ході фактичної перевірки відповідач виявив порушення вимог законодавства щодо здійснення розрахункових операцій, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень про застосування до позивача фінансових санкцій (штрафів).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року (надалі - Закон №265/95-ВР).

Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

У статті 2 Закону №265/95-ВР визначено, що:

- розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну;

- електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

Відповідно до статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно зі статтею 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

7) триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 року за №220/28350, затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (надалі Положення №13).

Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Пунктом 3 розділу І Положення №13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Розділ ІІ Положення №13 містить такі вимоги до фіскального касового чеку на товари (послуги):

1. Фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

2. Фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити:

- найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);

- назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);

- адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);

- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

- для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

- якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

- цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);

- цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9);

- назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);

- ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);

- ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);

- сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);

- вид операції (рядок 14);

- реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);

- напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);

- підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);

- підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18);

- позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);

- загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);

- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);

- для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

- заокруглення (рядок 23);

- до сплати (рядок 24);

- фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);

- QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);

- для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:

- позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);

- заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);

- фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30);

- напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).

3. Рядки 6-10 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.

У статті 14 Податкового кодексу України наведені такі визначення:

14.1.145. підакцизні товари (продукція) товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку;

14.1.5. алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

14.1.252. тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування;

14.1.107. марка акцизного податку спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів;

14.1.109. маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку;

14.1.278. система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Пунктом 215.1 статті 215 ПК України передбачено, що до підакцизних товарів належать, зокрема, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння), тютюнові вироби.

Згідно з пунктами 226.5, 226.6, 226.10 статті 226 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Не підлягають маркуванню: звичайні (неігристі) вина та зброджені напої, що класифікуються у товарній позиції 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00) та у товарних підкатегоріях 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТ ЗЕД, фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об`ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження.

Відповідно до пункту 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251, марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - QR-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих-код). Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання при продажу підакцизних товарів зобов`язані проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, які підлягають маркуванню, - також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), та видавати покупцеві в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі, з усіма обов`язковими реквізитами.

Код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД є обов`язковим реквізитом фіскального чеку при проведенні розрахунків за продані підакцизні товари (зокрема, алкогольні напої та тютюнові вироби) і зазначається у рядку 7 фіскального касового чеку №ФКЧ-1.

А при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, які підлягають маркуванню, обов`язковим реквізитом фіскального чеку є також цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія та номер), яке зазначається у рядку 9 фіскального касового чеку №ФКЧ-1.

Згідно з пунктом 3 розділу І Положення №13 за відсутності у фіскальному чеку хоча б одного з обов`язкових реквізитів, такий документ не приймається як розрахунковий.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням форми "С" №00003020704 від 19.01.2023 року позивача притягнуто до фінансової відповідальності, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, за невиконання обов`язків, встановлених пунктами 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

У ході фактичної перевірки посадові особи відповідача здійснили вибірковий аналіз інформації Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО) та установили, що у жовтні та листопаді 2022 року позивач при роздрібній торгівлі підакцизними товарами (алкогольні напої та тютюнові вироби) видавав фіскальні чеки, створені РРО, невстановленої форми, які не містили обов`язкового реквізиту - коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а при роздрібній торгівлі алкогольними напоями видавав фіскальні чеки, у яких був відсутній інший обов`язковий реквізит - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Ці порушення кваліфіковані відповідачем як порушення вимог пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Суд зазначає, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Закон №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення №13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).

За змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на підакцизні товари (продукцію), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з такими недоліками не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 02.02.2023 року у справі №500/6845/21 у подібних правовідносинах.

У ході фактичної перевірки не були встановлені факти непроведення розрахункових операцій через РРО або проведення розрахункових операцій через РРО, однак на неповну суму покупки. Тому висновки відповідача про порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР є безпідставними.

Відповідач стверджує, що позивач проводив розрахункові операції через РРО, втім видавав розрахункові документи (фіскальні чеки) невстановленої форми, оскільки у них були відсутні обов`язкові реквізити - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку. Сума розрахункових документів, у яких відсутній реквізит "код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД" за жовтень 2022 року склала 8895, 40 грн., за листопад 2022 року - 1565, 65 грн. Сума розрахункових документів, у яких відсутній реквізит "цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої" за жовтень 2022 року склала 1116,05 грн., за листопад 2022 року - 13645,20 грн. Усього сума виданих розрахункових документів невідповідного змісту склала 25 222, 30 грн.

Відповідач, доводячи факти порушення позивачем вимог пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР при проведенні розрахункових операцій, посилався на додатки 1, 2 до акту фактичної перевірки сформовані у вигляді таблиці переліки розрахункових документів, які, як стверджує відповідач, були роздруковані РРО, зареєстрованим на магазин "Калина" (м. Хмельове Маловисківського району, вул. Калініна, 42), за жовтень та листопад 2022 року при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами - алкогольними напоями та тютюновими виробами. Відповідач вказує, що ці таблиці сформовані ревізорами-інспекторами на підставі інформації, отриманої із СОД РРО, та доводять відсутність у розрахункових документах обов`язкових реквізитів коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на підакцизні товари, про що свідчать відмітки 0 у графі таблиць "Код товару згідно з УКТЗЕД", а також цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, про що свідчать відмітки Null у графі таблиць "Серія за номер МАП".

Суд зазначає, що відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: 72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Згідно з пунктами 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 року № 1057, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.10.2012 року за № 1744/22056, затверджено Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України.

Цим Порядком встановлюється механізм передачі електронних копій розрахункових документів, фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) / програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО), фіскальних звітів ПРРО і повідомлень, що передбачені Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, що необхідні для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів ДПС для суб`єктів господарювання, що використовують РРО/ПРРО.

Згідно з пунктом 1.5 розділу I цього Порядку суб`єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці у пам`яті РРО або пам`яті модемів, які до них приєднані.

Наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 року №477, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.11.2020 року за №1096/35379, затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.

Цим Порядком встановлюється механізм функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) щодо отримання від реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) визначених законодавством даних та збереження таких даних у базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Державної податкової служби України.

Згідно з пунктами 1, 2, 4, 6 розділу ІІ цього Порядку СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО забезпечує: 5) збереження документів, створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи.

База даних призначена для зберігання: 2) даних, що були отримані від РРО, у відкритому вигляді, в тому числі даних про проведені розрахункові операції через РРО та електронні розрахункові документи, фіскальні звітні чеки, фіскальні звіти.

Суд зазначає, що предметом доказування у цій справі є обставини, які свідчать про вчинення позивачем порушення вимог пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, відповідальність за яке передбачена пунктом 1 статті 17 цього Закону, в саме: 1) факт здійснення на господарському об`єкті позивача розрахункової операції щодо продажу підакцизних товарів, зокрема алкогольних напоїв у роздріб; 2) реєстрація розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій; 3) видача при цьому розрахункового документу (фіскального чеку), у якому відсутній обов`язковий реквізит - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а для алкогольних напоїв, які підлягають маркуванню, - також цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер). Перевірці крім того підлягає вартість підакцизних товарів, проданих з порушеннями, яка є базою для визначення розміру фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.

Суд вважає, що належним доказом, який підтверджує ці обставини, є саме розрахунковий документ (фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі реєстратором розрахункових операцій, зареєстрованим на господарській одинці платника, або його електронна копія, подана платником до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв`язку.

Збір, зберігання та використання електронних копій розрахункових документів, перевірку справжності та достовірності розрахункових документів забезпечує інформаційна система СОД РРО. Згідно з визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР, саме електронні копії розрахункових документів можуть використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

Суд, маючи намір дослідити розрахункові операції з продажу підакцизних товарів, зокрема алкогольних напоїв, при проведенні яких позивач, як стверджує відповідач, порушив вимоги пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, та розрахункові документи, які створювалися/видавалися при здійсненні цих розрахункових операцій, ухвалою від 09.10.2023 року витребував у відповідача копії відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків), які описані в додатках 1, 2 до акту перевірки та на підставі яких ним обчислено розмір фінансової санкції, застосованої оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №00003020704 від 19.01.2023 року у розмірі 100% вартості товарів, проданих з порушеннями, що за підрахунками відповідача склало 25 222, 30 грн.

Відповідач, який має доступ до СОД РРО та електронних копій розрахункових документів, створених на господарських об`єктах позивача, на вимогу суду витребувані докази не надав, натомість знову послався на складені ревізорами-інспекторами у вигляді таблиць додатки 1 та 2 до акту фактичної перевірки.

Ці таблиці не дають можливості дослідити зміст розрахункових документів, перевірити заповнення/незаповнення у них відповідних рядків та наявність/відсутність обов`язкових реквізитів (зокрема рядка 7 код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на підакцизні товари та рядка 9 цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої).

В акті фактичної перевірки вказано про порушення, допущені позивачем при продажу підакцизних товарів - алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на загальну суму 25 222, 30 грн. Втім, у додатки 1, 2 до акту перевірки включені розрахункові документи про продаж запальничок (код УКТ ЗЕД 9613100000), які не належать до підакцизних товарів, а також про продаж пива (з зазначеним кодом УКТ ЗЕД 2203000100), яке не маркується, а тому для нього не вимагається зазначення у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

Тож ці таблиці, на які посилається відповідач, не є належними та достовірними доказами здійснення позивачем відповідних розрахункових операцій з порушеннями вимог закону та не доводять вартість підакцизних товарів, проданих з порушеннями, яка є базою для визначення розміру фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.

Частинами 1, 2, 4, 5 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Частиною 9 статті 80 КАС України передбачено, що у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

У ході судового розгляду справи відповідач не виконав обов`язок щодо доказування правомірності висновків акту фактичної перевірки про порушення позивачем вимог пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР та законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми "С" №00003020704 від 19.01.2023 року про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, в сумі 25 222, 30 грн.

Тому позовну вимогу ТОВ "ТД Дербі" про визнання цього рішення протиправним та його скасування слід задовольнити.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми "С" №00003030704 від 19.01.2023 року, то ним до позивача на підставі пункту 7 статті 17 Закону №265/95-ВР застосовано фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що склало 5100 грн. - за порушення пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВРЮ, а саме за невідображення у фіскальних чеках кодів товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 року у справі №500/6845/21 вказав, що пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлена відповідальність за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Зазначене порушення є самостійним і не пов`язане із відсутністю у фіскальних чеках обов`язкових реквізитів, визначених Положенням №13.

Під час фактичної перевірки відповідач не перевіряв використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, а в ході судового розгляду справи відповідач не надав належних доказів порушення позивачем використання режиму програмування найменування підакцизних товарів, зокрема щодо незазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Натомість, як свідчить створений під час фактичної перевірки фіскальний чек №16225 від 23.12.2022 року про продаж пива, копія якого долучена до матеріалів перевірки, у ньому зазначений код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД щодо цього підакцизного товару: 2203000100.

Тож суд визнає недоведеним факт вчинення позивачем порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР та визнає незаконним застосування до нього фінансових санкцій за це порушення. Тому податкове повідомлення-рішення форми "С" №00003030704 від 19.01.2023 року є протиправним, а позов про його скасування слід задовольнити.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення форми "ПС" №00003040704 від 19.01.2023 року, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пунктів 85.4, 85.6 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Пунктом 121.1 статті 121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

У ході фактичної перевірки позивач на запит контролюючого органу від 23.12.2022 року, вручений його уповноваженій особі ОСОБА_1 , не надав витребувані документи, про що складено акт №543/11-28-07-04/ НОМЕР_1 від 27.12.2022 року.

Тому суд визнає правомірним накладення на позивача штрафу, передбаченого п.121.1 ст.121 ПК України, та не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення форми "ПС" №00003040704 від 19.01.2023 року.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем пункту 52-1 підрозділу 10 розділу Х ПК України, суд зауважує, що на час прийняття цього податкового повідомлення-рішення діяла норма абзацу 18 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (у редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 року №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 року), яка передбачала, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27.05.2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України та стосувалися порушень, вчинених у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тож оскільки це порушення податкового законодавства (ненадання контролюючому органу документів при здійсненні податкового контролю) вчинене позивачем у грудні 2022 року та тоді ж виявлене відповідачем (тобто після 27.05.2022 року), то на це порушення не поширювався мораторій на застосування штрафних санкцій, передбачений пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684 грн. за подання майнових вимог на загальну суму 31342,30 грн. Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог майнового характеру на суму 30322,30 грн. (25222, 30 грн. + 5100 грн.), на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати на сплату судового збору, пропорційно до задоволеної частини вимог майнового характеру, що становить 2596, 65 грн.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Дербі" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "С" №00003020704 від 19.01.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "С" №00003030704 від 19.01.2023 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Дербі" судові витрати на сплату судового збору у сумі 2596, 65 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ