Ухвала

від 27.05.2024 по справі 340/3280/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 травня 2024 року м. Кропивницький Справа №340/3280/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобринецький елеватор», м. Бобринець, Кіровоградська область, вул. Промислова, 1,

до відповідача-1: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55,

відповідача-2: Державної податкової служби України, м. Київ, площа Львівська, 8

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бобринецький елеватор» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головного управління ДПС у Кіровоградській області №3624185/43303581 від 05.01.2022 р.;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №85 від 30.11.2021 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Бобринецький елеватор» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Позовна заява містить заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, яка мотивована тим, що у зв`язку з військовою агресією проти України та регулярними обстрілами Кіровоградської області господарську діяльність ТОВ «Бобринецький елеватор» було значно ускладнено. У період з лютого 2022 року по травень 2024 року відповідно до сервісу статистики повітряних тривог у Кіровоградській області кількість повітряних тривог склала 1932, тривалість повітряних тривог 1864 год., кількість повідомлень про вибухи у Кропивницькому 44, кількість повідомлень про вибухи у Кіровоградській області склала 19. Представник позивача вказує, що повітряна тривога свідчить про наявність прямої загрози для життя та здоров`я людей, і перебування в укриттях під час повітряної тривоги має надзвичайно важливе та ключове значення в умовах постійної небезпеки. Кількість повітряних тривог значно вплинула на робочий процес підприємства, адже підприємство намагалося зберегти життя своїм співробітникам, а отже, співробітники під час тривог не здійснювали свої обов`язки у зв`язку з їх перебуванням в укриттях. Також м. Кропивницький та Кіровоградська область неодноразово потерпали від обстрілів російської армії. На думку представника позивача, ці данні підтверджують, що існувала (і наразі існує) реальна небезпека для життя людей при здійсненні господарської діяльності, зокрема при знаходженні у офісних, адміністративних та складських приміщеннях, на земельних ділянках, що зумовило неможливість своєчасного здійснення підготовки документів для подання позовної заяви. Представник позивача стверджує, що директор підприємства самостійно веде бухгалтерський та податковий облік. Окрім того, представник позивача зазначає, що у період з 09.03.2022 р. по 04.10.2022 р. російські війська зайняли один з об`єктів, що належить ТОВ «Бобринецький елеватор», що знаходиться за адресою: Херсонська область, Великоолександрівський район, с. Велика Олександрівка, вул. Свободи, 100. Після звільнення від окупації селища Велика Новосілка на майновому комплексі позивачем було виявлено: пошкодження усіх приміщень майнового комплексу, в тому числі складських приміщень, прилеглих будівель та споруд: зовнішні ушкодження стін, даху, дверей, вікон, сходів та драбин, внутрішні ушкодження меблів, обладнання офісної техніки; викрадення побутової техніки (пральної машини, кавової машини, мікрохвильової печі, електропечі-гриль тощо); викрадення транспортного засобу (вантажного автомобіля марки (моделі) ЗИЛ130, номер шасі 1757584, реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору); пошкодження та викрадення майна, яке належало третім особам та перебувало на території підприємства (товару поклажодавців та орендарів, транспортних засобів та сільськогосподарської техніки). Обстрілами було пошкоджено адмінбудівлі та склади (пошкоджено стіни, вікна та дах) майнового комплексу. З комплексу було викрадено інфрачервоний аналізатор «ІНФРАСКАН-1050»; систему відеоспостереження разом з системним блоком; прилад Спектрон ИТ-1; побутові прилади та техніку; інструменти; офісну техніку; транспортний засіб (легковий автомобіль седан-В, марки (моделі) ВАЗ 21073). Представник позивача вказує, що зазначені обставини суттєвим чином ускладнювали господарську діяльність позивача, а усунення наслідків завданої шкоди потребувало значного періоду часу, що в свою чергу в умовах обмежених ресурсів унеможливлювало процес підготовки позовної заяви та збір документів. Представник позивача зауважує, що на території Кіровоградської області у лютому травні 2024 року були перебої з електропостачанням, викликані як пошкодженням систем електропостачання, проведенням аварійно-відновлювальних робіт, так і плановими відключеннями. Також представник позивача вказує, що позивачем було вивезено документацію, пов`язану із здійсненням господарських операцій у більш безпечне місце, що унеможливило збір документів для підготовки позову. Так, згідно з наказом №01/04-22 від 01.04.2022 р. «Про переміщення документації підприємства у безпечне місце» було вирішено перемістити первинну документацію підприємства, пов`язану із здійсненням господарських операцій у безпечне місце, а саме за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Гребінки, вулю Індустріальна, 3. Таким чином, ні бухгалтер, ні директор не мали постійного повноцінного доступу до первинної документації. 13.03.2024 р. директором ТОВ «Бобринецький елеватор» було прийнято наказ №13/03-24 від 13.03.2024 р. «Про повернення до офісу документації підприємства», згідно з яким вирішено повернути первинну документацію підприємства, пов`язану із здійсненням господарських операцій до офісу підприємства, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вул. Промислова, 1. Отже, первинна документація підприємства фактично була відсутня в період з 01.04.2022 р. по 13.05.2024 р. Таким чином, можливість забрати документи для подачі позову у позивача з`явилася лише після 13.03.2024 р. Евакуація документів також зумовила неможливість залучення сторонніх осіб (бухгалтерів, адвокатів тощо) для підготовки позовної заяви та звернення до суду. Представник позивача стверджує, що сукупність факторів евакуація документів, руйнація та викрадення майна підприємства, відсутність електроживлення, відсутність інтернет-зв`язку, наявність постійної загрози обстрілів призвели до того, що своєчасне звернення до суду впродовж тривалого періоду часу було неможливим. На думку представника позивача, непоновлення строку звернення до суду буде мати наслідком невиправдане обмеження права позивача на доступ до суду.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 р. у справі №640/20468/18 (провадження №К/9901/16396/19) зазначив, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Верховний Суд зауважив, що Законом України від 24 жовтня 2013 року №657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі Закон №657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України аналогічні зміни не були внесені.

За результатами комплексного аналізу чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII Верховний Суд дійшов висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

З урахуванням наведеного Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17), та сформулював такий правовий висновок.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Цей висновок Конституційного Суду України судова палата вважає релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що ТОВ «Бобринецький елеватор» оскаржило рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головного управління ДПС у Кіровоградській області №3624185/43303581 від 05.01.2022 р. в адміністративному порядку і рішення за результатом розгляду скарги прийнято 17.01.2022 р.

Таким чином, тримісячний строк звернення до суду з позов щодо оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головного управління ДПС у Кіровоградській області №3624185/43303581 від 05.01.2022 р. розпочався 18.01.2022 р. та сплинув 18.04.2022 р.

Позовна заява подана до суду 17.05.2024 року, тобто через 2 роки 1 місяць після спливу строку звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи наведені представником позивача обставини для поновлення строку звернення до суду, суд враховує наступне.

У постанові від 29.09.2022 р. у справі №500/1912/22 Верховний Суд сформував правову позицію відповідно до якої сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Так, представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду наведено кількість вибухів на території Кіровоградської області та міста Кропивницького, однак представником позивача не конкретизовано, яка кількість вибухів за період з лютого 2022 року по травень 2024 року була зафіксована на території міста Бобринця, у якому розташоване ТОВ «Бобринецький елеватор». Представником позивача не обґрунтовано, які обставини перешкоджали зверненню до суду з даним позовом у періоди, коли не було повітряних тривог та вимкнення електроенергії. Саме по собі існування небезпеки для життя та здоров`я працівників не є підставою для поновлення строків звернення до суду без встановлення судом причинно-наслідкового зв`язку між конкретною загрозою та обставиною пропуску строків звернення до суду. Більш того, на час подачі позивачем даного позову в Україні продовжує діяти воєнний стан, оголошуються повітряні тривоги, здійснюється вимкнення електроенергії та час від час відбуваються вибухи. Тобто продовжує існувати загроза для життя і здоров`я людей, однак, за вказаних обставин позивач мав можливість подати позов 17.05.2024 р. При цьому представником позивача не мотивовано, що саме перешкоджало зверненню до суду упродовж законодавчо встановленого строку за існування тих самих умов (введення воєнного стану, оголошення повітряних тривог, вимкнення електроенергії).

Окупація одного з об`єктів підприємства не свідчить про неможливість своєчасного звернення до суду, щ огляду на те, що саме підприємство розташоване у м. Бобринець Кіровоградської області та не перебувало під окупацією. Натомість ускладнення господарської діяльності підприємства не є виявом об`єктивної неможливості звернення до суду.

Врахуванню підлягають суперечності допущені у заяві про поновлення строків звернення до суду, оскільки в одній частині заяви представник позивача стверджує, що директор підприємства самостійно веде бухгалтерський та податковий облік, а в іншій вказує про наявність бухгалтера.

Стосовно вивезення документів підприємства, то наказ №01/04-22 від 01.04.2022 р. «Про переміщення документації підприємства у безпечне місце» було прийнято у період перебігу строків звернення до суду за 17 днів до його спливу. У зв`язку з чим підприємство не було позбавлене можливості перед вивезення документів зробити необхідні копії. Також вивезення документів до Київської області не вимагало двох років для одержання доступу до таких документів. При цьому позивачем не доведено існування об`єктивної неможливості доступу до документів до 13.03.2024 р.

Право особи на доступ до суду не може нівелювати інститут строків в адміністративному судочинстві зважаючи на тривалий (понад два роки) період упродовж якого позивач не скористався своїм правом та не звертався до суду з позовом.

Зважаючи на викладене, зазначені у заяві підстави пропуску строку звернення до суду, суддя розцінює як необґрунтовані, а тому позивачу потрібно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.12, 161, 169, 248, 256, 257, 259, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобринецький елеватор» до Головного управління ДПС України у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

2. Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших підстав пропуску строку звернення до суду.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ